Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Аналіз беззбитковості підприємства - Економіка

Курсова робота

Тема: Аналіз беззбитковості підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП

1 УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПОНЯТТЯ БЕЗЗБИТКОВОСТІ

1.1 Методика маржинального аналізу прибутку

1.2 Методика маржинального аналізу показників рентабельності

1.3 Визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства

1.4 Визначення впливу факторів на зміну беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства

1.5 Визначення критичної суми постійних витрат, критичного рівня змінних витрат і критичного рівня ціни реалізації

2 АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ

ВИСНОВОК

Список використаних джерел

ВСТУП

Велику роль в обгрунтуванні управлінських рішень у бізнесі грає маржинальний аналіз, методика якого базується на вивченні співвідношення між трьома групами найважливіших економічних показників: «витрати - обсяг виробництва (реалізації) продукції - прибуток» та прогнозуванні величини кожного з цих показників при заданому значенні інших. Даний метод управлінських розрахунків називають ще аналізом беззбитковості або сприяння доходу, або CVP-аналізом. В основу методики покладено розподіл виробничих і збутових витрат в залежності від зміни обсягу діяльності підприємства на змінні (пропорційні) та постійні (непропорційні) і використання категорії маржинального доходу. Тому тема курсової роботи є актуальною.

Маржинальний дохід підприємства - це виручка мінус змінні витрати. [1] Маржинальний дохід на одиницю продукції являє собою різницю між ціною і питомими перемінними витратами. Маржинальний дохід включає в себе постійні витрати і прибуток,

Маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) дозволяє:

1) більш точно обчислити вплив факторів на зміну суми прибутку і на цій основі більш ефективно управляти процесом формування та прогнозування її величини;

2) визначити критичний рівень обсягу продажів (порога рентабельності), постійних витрат, ціни при заданій величині відповідних чинників, при якому фінансовий результат дорівнюватиме нулю;

3) встановити зону безпеки (зону беззбитковості) підприємства;

4) обчислити необхідний обсяг продажів для отримання заданої величини прибутку;

5) обґрунтувати найбільш оптимальний варіант управлінських рішень, що стосуються зміни виробничої потужності, асортименту продукції, цінової політики, варіантів обладнання, технології виробництва, придбання комплектуючих деталей та ін. З метою мінімізації витрат і збільшення прибутку.

Проведення маржинального аналізу, заснованого на співвідношенні витрати - обсяг - прибуток », вимагає дотримання ряду умов, таких, як: [2]

- Необхідність поділу витрат на дві частини - змінні і постійні;

- Змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва (реалізації) продукції;

- Постійні витрати не змінюються в межах релевантного (значимого) обсягу виробництва (реалізації) продукції, тобто в діапазоні ділової активності підприємства, який встановлений виходячи з виробничої потужності підприємства та попиту на продукцію;

- Тотожність виробництва і реалізації продукції в рамках розглянутого періоду часу, тобто запаси готової продукції істотно не змінюються.

Метою курсової роботи є вивчення аналізу беззбитковістю на підприємстві.

Завданнями курсової роботи є вивчення наступних питань методика маржинального аналізу прибутку; методика маржинального аналізу показників рентабельності; визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства; визначення впливу факторів на зміну беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства; визначення критичної суми постійних витрат, критичного рівня змінних витрат і критичного рівня ціни реалізації.

1 УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПОНЯТТЯ БЕЗЗБИТКОВОСТІ

1.1 Методика маржинального аналізу прибутку

Методика маржинального аналізу прибутку, на відміну від традиційної, що застосовується на вітчизняних підприємствах, дозволяє повніше вивчити взаємозв'язки між показниками і точніше виміряти вплив факторів. Покажемо це за допомогою порівняльного аналізу.

Методика факторного аналізу прибутку, що застосовується в нашій країні, припускає використання наступної моделі:

П = V РП (Ц - С),

де

V РП - фізичний обсяг продажів;

Ц - ціна реалізації;

С - собівартість одиниці продукції.

При цьому виходять із припущення, що всі наведені фактори змінюються самі по собі, незалежно один від одного. Дана модель не враховує взаємозв'язок обсягу виробництва (реалізація), продукції і її собівартості. Зазвичай при збільшенні обсягу виробництва (реалізації) собівартість продукції знижується, так як менше постійних витрат припадає на одиницю продукції. І на оборот, при спаді виробництва собівартість виробів зростає через те, що більше постійних витрат припадає на одиницю продукції.

Для забезпечення системного підходу при вивченні факторів зміни прибутку і прогнозування її величини в маржинальном аналізі використовують наступну модель:

П = ЧРП (Ц - b) - А,

де

b - змінні витрати на одиницю продукції;

А - постійні витрати на весь обсяг продажів даного виду, продукції.

Ця формула застосовується для аналізу прибутку від реалізації окремих видів продукції. Вона дозволяє визначити зміну суми прибутку за рахунок кількості реалізованої продукції, ціни, рівня питомих змінних та суми постійних витрат. При цьому враховується не тільки прямий вплив обсягу продажів на прибуток, але і непряме - за допомогою впливу даного чинника на собівартість виробу, що дає можливість правильніше обчислити вплив факторів на зміну суми прибутку.

Методика аналізу прибутку дещо ускладнюється в умовах багатопродуктового виробництва, коли крім розглянутих факторів необхідно враховувати і вплив структури реалізованої продукції.

Для вивчення впливу факторів на зміну суми прибутку від реалізації продукції в цілому по підприємству можна використовувати наступну модель:

П = a [VРПобщ ? Удi (Цi - bi)] - A,

Перевага методики маржинального аналізу прибутку полягає в тому, що вона, на відміну від традиційної, дозволяє досліджувати і кількісно виміряти не тільки безпосередні, але й опосередковані зв'язки і залежності. Використання цього методу у фінансовому менеджменті вітчизняних підприємств дозволить більш ефективно управляти процесом формування фінансових результатів.

1.2 Методика маржинального аналізу показників рентабельності

І прибуток, і витрати підприємства не змінюються пропорційно обсягу реалізації продукції, оскільки частина витрат є постійною (табл. 1) .Таблиця 1

Порівняння традиційних факторних моделей рентабельності і моделей, застосовуваних у маржинальном аналізі

 Показник рентабельності Детерміновані факторні моделі рентабельності

 Традиційні Застосовувані в маржинальном аналізі

 Рентабельність i-гo виду продукції (Rз I)

 Рентабельність продукції в цілому по підприємству (Rз)

 Рентабельність обороту i-ro виду продукції (Rоб i)

 Рентабельність обороту загальна (Rоб)

Розрахунок і порівняння отриманих результатів показує, що вони значно різняться. За традиційною методикою обсяг продажів не робить впливу на зміну рівня рентабельності, оскільки чисельник і знаменник цих моделей змінюються пропорційно йому. Перевага методики маржинального аналізу показників рентабельності полягає в тому, що при її використанні враховується взаємозв'язок елементів моделі, в результаті чого вловлюється вплив обсягу продажів на зміну рівня рентабельності. Це забезпечує більш точне обчислення впливу факторів і як наслідок - більш високий рівень планування і прогнозування фінансових результатів.

1.3 Визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства

Беззбитковість - це такий стан; коли бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків. [3] Це виручка, яка необхідна для того, щоб підприємство почало отримувати прибуток. Її можна виразити і в кількості одиниць продукції, яку необхідно продати, щоб покрити витрати, після чого кожна додаткова одиниця проданої продукції буде приносити прибуток підприємству.

Різниця між фактичним і беззбитковим обсягом продажів - це зона безпеки (зона прибутку), і чим більше вона, тим міцніше фінансовий стан підприємства. [4]

Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки підприємства є основоположними показниками при розробці бізнес-планів, обгрунтуванні управлінських рішень, оцінки діяльності підприємств, визначати і аналізувати які повинен вміти кожен бухгалтер, економіст, менеджер.

Для визначення їх рівня можна використовувати аналітичний і графічний способи.

Для визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства побудуємо графік (рис. 1). По горизонталі показується обсяг реалізації продукції у відсотках від виробничої потужності підприємства, або в натуральних одиницях (якщо випускається один вид продукції), або в грошовій оцінці (якщо графік будується для декількох видів продукції), по вертикалі - собівартість проданої продукції і прибуток, які разом складають виручку від реалізації.

За графіком можна встановити, при якому обсязі реалізації продукції підприємство отримає прибуток, а при якому її не буде. Можна визначити також точку, в якій витрати будуть рівні виручці від реалізації продукції. Вона отримала назву точки беззбиткового обсягу реалізації продукції, або порога рентабельності, або точки окупності витрат, нижче якої виробництво убуде збитковим.

Наприклад, критична точка розташована на рівні 50% можливого обсягу реалізації продукції. Якщо пакети замовлень на вироби підприємства більше 50% його виробничої потужності, то буде прибуток. При пакеті замовлень 75% можливого обсягу виробництва прибуток становитиме половину максимальної суми, тобто 2 млн. Руб. Якщо ж пакет замовлень буде менше 50% фактичної виробничої потужності, то підприємство буде збитковим і збанкрутує.

Рис. 1. Залежність між прибутком, обсягом реалізації продукції та її собівартістю

Різниця між фактичним і беззбитковим обсягом продажів - зона безпеки. Якщо підприємство повністю використовує свою виробничу потужність, випустить і реалізує 1000 виробів, то зона безпеки (запас фінансової міцності) складе 50%, при реалізації 700 виробів - 20% і т.д. Зона безпеки показує, на скільки відсотків фактичний обсяг продажів вище критичного, при якому рентабельність дорівнює нулю.

Аналітичний спосіб розрахунку беззбиткового (критичного) обсягу продажів і зони безпеки підприємства більш зручний в порівнянні з графічним, так як не потрібно креслити щоразу графік, що досить трудомістким. Можна вивести ряд формул і з їх допомогою розрахувати дані показники.

Для визначення беззбиткового обсягу продажів у вартісному вираженні необхідно суму постійних витрат розділити на частку маржинального доходу у виручці: [5]

,

де

А - постійні витрати;

ДМД - частка маржинального доходу у виручці.

Для одного виду продукції беззбитковий обсяг продажів можна визначити в натуральному вираженні: [6]

,

де

р - ціна виробу;

b - змінні витрати на одиницю продукції.

Для розрахунку критичного обсягу продажів у відсотках до максимального загального, який приймається за 100%, може бути використана формула: [7]

,

де

МД - маржинальний дохід (визначається як різниця виручки-нетто і змінних витрат на весь випуск продукції).

Якщо ставиться завдання визначити обсяг реалізації продукції для отримання певної суми прибутку, формула буде мати вигляд: [8]

,

де

П - прибуток від реалізації продукції.

При багатопродуктової виробництві цей показник визначається у вартісному вираженні: [9]

.

Для визначення зони безпеки аналітичним методом за вартісними показниками використовується наступна формула: [10]

.

Для одного виду продукції зону безпеки можна знайти за кількісними показниками: [11]

.

1.4 Визначення впливу факторів на зміну беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства

Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки залежать від суми постійних витрат, питомих змінних витрат і рівня цін на продукцію. При підвищенні цін потрібно менше реалізувати продукції, щоб отримати необхідну суму виручки для компенсації постійних витрат підприємства, і навпаки, при зниженні рівня цін беззбитковий обсяг реалізації зростає. Збільшення ж питомих змінних і постійних витрат - підвищує поріг рентабельності і зменшує зону безпеки.

Факторна модель беззбиткового обсягу продажів виглядає наступним чином: [12]

для одного виду продукції:

;

для багатопродуктового виробництва:

.

Послідовно замінюючи базовий рівень кожного фактора даних моделей на фактичний у звітному періоді, способом ланцюгової підстановки можна визначити зміну зони безпеки за рахунок кожного з них.

Розподіл витрат на постійні та змінні і використання категорії маржинального доходу дозволяє не тільки визначити беззбитковий обсяг продажів, зону безпеки і суму прибутку за звітними даними, але і прогнозувати рівень цих показників на перспективу.

1.5 Визначення критичної суми постійних витрат, критичного рівня змінних витрат і критичного рівня ціни реалізації

За допомогою маржинального аналізу можна встановити критичний рівень не тільки обсягу продажів, але і суми постійних витрат, а також ціни при заданому значенні інших факторів.

Критичний рівень постійних витрат при заданому рівні маржинального доходу та обсягу продажів розраховується наступним чином: [13]

А = VPP (p - b)

або

А = В ? ДМД.

Суть цього розрахунку в тому, щоб визначити максимально допустиму величину постійних витрат, яка покривається маржинальним доходом при заданому обсязі продажів, ціни і рівня змінних витрат на одиницю продукції. Якщо постійні витрати перевищать цей рівень, то підприємство буде збитковим, воно не зможе їх покрити за рахунок своєї виручки.

Для того щоб визначити, за скільки місяців окупляться постійні витрати звітного періоду, необхідно зробити наступний розрахунок:

.

Наприклад, річний обсяг продажів становить 2500 млн. Руб., Постійні витрати підприємства за рік - 600 млн. Руб., Прибуток - 400 млн. Руб. Потрібно визначити термін окупності постійних витрат.

Спочатку визначимо суму маржинального доходу і його, частку в загальній виручці:

МД = 600 + 400 = 1000 млн. Руб.,

ДМД = 1000: 2500 = 0,4.

Беззбитковий обсяг продажів (сума покриття постійних витрат) становитиме:

В = 600: 0,4 = 1500 млн. Руб.

Термін окупності постійних витрат буде дорівнює

міс.

Решта 4,8 місяця підприємство буде отримувати прибуток. Отже, більша частина року піде на відшкодування постійних витрат.

Як бачимо, критичний рівень постійних витрат є дуже цінним показником в управлінській діяльності, з його допомогою можна ефективніше управляти процесом формування фінансових результатів.

Критичний рівень змінних витрат на одиницю продукції (b) для отримання деякої суми цільового прибутку (П) при заданому обсязі продажів (ЧРП), ціні (р) і сумі постійних витрат (А) визначається таким чином:

.

Критичний рівень ціни (ркр) визначається із заданого обсягу реалізації і рівня постійних і змінних витрат:

.

При обсязі виробництва продукції 4000 одиниць, сумі змінних витрат на одиницю продукції 35 тис. Руб. і сумі постійних витрат 120000 тис. руб. мінімальна ціна, необхідна для покриття постійних витрат підприємства, повинна бути:

ркр = 120 000/4000 + 35 = 65 тис. руб.

При такому рівні ціна дорівнюватиме собівартості одиниці продукції, а прибуток і рентабельність - нулю. Встановлення ціни нижче цього рівня невигідно для підприємства, так як в результаті буде отримано збиток.

Грунтуючись на функціонального взаємозв'язку витрат, обсягу продажів і прибутку, можна розрахувати обсяг реалізації продукції, який дає однаковий прибуток за різними варіантами управлінських рішень (різних варіантів обладнання, технології, цін, структури виробництва і т.д.).

Якщо суму прибутку представити у вигляді формули:

П = VPP (p - b) - A = VPP ? СМД - А,

де невідомою величиною є обсяг продажів в натурі (VРP), і прирівняти прибуток по одному варіанту до прибутку за другим варіантом

VPP1 ? СМД 1 - А1 = VPP2 ? СМД 2 - А2,

то обсяг продажів можна знайти наступним чином:

.

Можна також визначити обсяг продажів, при якому загальна сума витрат буде однаковою за різними варіантами управлінських рішень, для чого прирівнюють витрати по різних варіантах:

VPP1 ? b1 + А1 = VPP2 ? b2 + А2

Тоді шуканий обсяг продажів знаходять наступним чином:

.

На підставі проведених розрахунків вибирається один із варіантів управлінського рішення.

2 АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ

Проаналізуємо беззбитковість на прикладі умовного підприємства.

Створено підприємство ТОВ «Гамма» з виробництва кулькових ручок.

Таблиця 1

Дані про плановане обсязі виробництва і витратах підприємства

 Планові показники Обсяг виробництва, од. Середня ціна, руб. Змінні витрати, грн. / Од. Постійні витрати, руб. Коефіцієнт приросту обсягу,%

 Осн. варіант 8000 9 5,5 45000 5

 Доп. варіант 12000 10 7,0 45000 5

На основі вихідних даних складемо таблиці, в яких розіб'ємо інтервал планування на 24 періоду. Таблиця 2 відображає розрахунки витрат і прибутку за 12 місяців 2006 року, таблиця 3 - за 12 місяців 2007 года.Табліца 2

 Місяці (період) Об'єм, шт. Ціна, руб. Витрати, руб. Собівартість-імость

 Доходи,

 руб.

 Прибуток,

 руб.

 Постоян. Змін. Разом

 Січень 8000 9 45000 44000 89000 11,13 72000 -17000

 Лютого 8400 9 45000 46200 91200 10,86 75600 -15600

 Березня 8820 9 45000 48510 93510 10,60 79380 -14130

 Квітень 9261 9 45000 50936 95936 10,36 83349 -12587

 Травень 9724 9 45000 53482 98482 10,13 87516 -10966

 Червень 10210 9 45000 56155 101155 9,91 91890 -9265

 Липень 10721 9 45000 58966 103966 9,70 96489 -7477

 Серпня 11257 9 45000 61914 106914 9,50 101313 -5601

 Вересень 11820 9 45000 65010 110010 9,31 106380 -3630

 Жовтень 12411 9 45000 68261 113261 9,13 111699 -1562

 Листопад 13032 9 45000 71676 116676 8,95 117288 612

 Грудня 13684 9 45000 75262 120262 8,79 123156 2894

 РАЗОМ 127340 9 540000 700372 1240372 - 1146060 -94312

Таблиця 3

 Місяці (період) Об'єм, шт. Ціна, руб. Витрати, руб. Собівартість Доходируб.

 Прибуток

 руб.

 Постоян Змін Разом

 Січень 12000 10 45000 84000 129000 10,75 120000 -9000

 Лютого 12600 10 45000 88200 133200 10,57 126000 -7200

 Березня 13230 10 45000 92610 137610 10,40 132300 -5310

 Квітня 13892 10 45000 97244 142244 10,24 138920 -3324

 Травень 14 587 10 45 000 102 109 147 109 10,08 145 870 -1239

 Червень 15316 10 45000 107212 152212 9,94 153160 948

 Липень 16082 10 45000 112574 157574 9,80 160820 3246

 Серпня 16886 10 45000 118202 163202 9,66 168860 5658

 Вересень 17730 10 45000 124110 169110 9,54 177300 8190

 Жовтень 18617 10 45000 130319 175319 9,42 186170 10851

 Листопад 19548 10 45000 136836 181836 9,30 195480 13644

 Грудня 20525 10 45000 143675 188675 9,19 205250 16575

 РАЗОМ 191013 10 540000 1337091 1877091 - 1910130 33039

Для здійснення розрахунків введемо деякі позначення:

- Ц - ціна одиниці продукції;

- К - кількість одиниць продукції (обсяг);

- Д - дохід від реалізації продукції;

- А - постійні витрати;

- В - змінні витрати на одиницю продукції;

- Вк - змінні витрати на випуск всієї продукції;

- З - загальні сумарні витрати на випуск всього обсягу продукції;

- П - прибуток від реалізації продукції;

- МД - маржинальний дохід;

- ДМД - частка маржинального доходу у виручці;

- С - собівартість одиниці продукції.

Розрахунок змінних витрат для всього обсягу продукції здійснимо за формулою:

Вк = В ? Кi

Розрахунок загальних сумарних витрат на випуск всього обсягу продукції помісячно здійснюємо за формулою:

Зi = Аi + Вкi,

де

i - розглянутий період (місяць).

Собівартість одиниці продукції розрахуємо наступним чином:

Сi = Зi / Кi

Доходи від реалізації продукції визначимо за формулою:

Д = Кi ? Ц

Для визначення прибутку від реалізації продукції скористаємося формулою:

П = Д - Зi

На підставі отриманих даних побудуємо графіки доходів, витрат і визначення точки беззбитковості для 2006 і 2007 року.

Доход - це виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат.

Він являє собою грошову форму чистої продукції підприємства, тобто включає в себе оплату праці і прибуток.

Дохід характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період і за вирахуванням податків може бути використана на споживання та інвестування. Дохід іноді є об'єктом оподаткування. У цьому випадку після відрахування податку він підрозділяється на фонди споживання, інвестиційний і страховий. Фонд споживання використовується на оплату праці персоналу і виплати за підсумками роботи за певний період, за частку в статутному майні (дивіденди), матеріальну допомогу і т.п.

До матеріальних відносяться витрати, що включаються у відповідний елемент кошторису витрат на виробництво, а також прирівняні до них витрати на: амортизацію основних фондів, відрахування на соціальні потреби, а також «інші витрати», тобто всі елементи кошторису витрат на виробництво за винятком витрат на оплату праці.

Рис. 2. Графік доходів, 2006

Рис. 3. Графік доходів, 2006

З рис. 2 і 3 видно, що зростання доходів відбувається прямо пропорційно збільшенню обсягу виробництва. За даним показником найбільш ефективним є варіант «2», тому при більшому обсязі виробництва підприємство отримує більшу суму доходів.

Виробництво і рух товару в сфері підприємницької діяльності можна розглядати у двох аспектах: з точки зору витрат і з позиції результату. Створення продукції і надання послуг пов'язане з певними витратами. Сучасні дослідники витрат виробництва розглядають їх під кутом зору господарника, підприємця. Для ведення господарства, будь то індивідуальний виробник або підприємство, купуються необхідні компоненти: машини, устаткування, сировинні та паливні ресурси, електроенергія та ін. Певна частина коштів йде на оплату праці. Сукупність витрат минулого і живої праці, що витрачається на створення блага або вироблення послуги утворює витрати виробництва.

Загальна сума витрат на виробництво продукції залежить від змін:

- Обсягу виробництва продукції;

- Структури продукції;

- Рівня змінних витрат на одиницю продукції;

- Суми постійних витрат.

Постійні витрати - це витрати, які не залежать від обсягу виробництва.

Змінні витрати - це витрати, що залежать від обсягу виробництва. Прямі витрати на сировину, матеріали, робочу силу і т.п. змінюються залежно від масштабів діяльності.

Сума постійних і змінних витрат являє собою валові, або сумарні, витрати фірми.

Розподіл витрат на постійні та змінні увазі умовне виділення короткострокового і довгострокового періодів у діяльності фірми. Під короткостроковими розуміють такий період в роботі фірми, коли частина її витрат є постійними. Іншими словами, в короткостроковому періоді фірма не купує нового обладнання, не будує нових будівель і т.д. У довгостроковому періоді вона може розширювати свої масштаби, тому в даному періоді всі її витрати є змінними.

 Змінні витрати

 Постійні витрати

Рис. 4. Графік витрат, 2006

 Постійні витрати

 Змінні витрати

Рис. 5. Графік витрат, 2007

Як видно з малюнків 4 і 4 змінні витрати варіанту «2» вище, ніж «1», але це не є негативною рисою, тому пов'язано не зі збільшенням вартості продукції, а зі збільшенням обсягу виробництва, що не впливає на зміну ціни товару, а призводить до зменшення валових витрат підприємства.

Нижче наведені обидва способи розрахунку точки беззбитковості (графічний і аналітичний), для 2006 і 2007

 Змінні витрати

 Постійні витрати

 Зона прибутку

З

Д

 Зона збитків

Рис. 6. Визначення точки беззбитковості, 2006

 Зона збитків

 Постійні витрати

 Зона прибутку

З

Д

 Змінні витрати

Рис. 7. Визначення точки беззбитковості, 2007

На малюнках 6 і 7 показано, що точка беззбитковості для варіанта «2» менше, ніж для варіанту «1», але її точне значення визначено за аналітичним способом за представленими нижче формулами.

Зробимо розрахунок точки беззбиткового обсягу продажів у вартісному і натуральному вираженні.

Для розрахунку точки беззбитковості у вартісному вираженні скористаємося формулами:

МД = Д - Вк

ДМД = МД / Д

Окр = А / ДМД

Зробимо розрахунок даних показників для 2006:

МД = 123156 - 75262 = 47894

ДМД = 47894/123156 = 0,39

Окр = 45000 / 0,39 = 115384,62

І для 2007 року:

МД = 205250 - 143675 = 61575

ДМД = 61575/205250 = 0,3

Окр = 45000 / 0,3 = 150000

Таким чином, критичний дохід (Дкр), або точка беззбитковості у вартісному вираженні складе 115384,62 руб. в 2003 році і 150 тисяч руб. в 2006 році.

Для розрахунку точки беззбитковості в натуральному вираженні скористаємося формулами:

ККР = А / (Ц - В)

Зробимо розрахунок точки беззбитковості в натуральному вираженні для 2006:

ККР = 45000 / (9 - 5,5) = 12857 од.

І для 2004 року:

ККР = 45000 / (10 - 7) = 15000 од.

Отже, критичний обсяг продукції складе 12857 одиниць в 2006 році і 15000 одиниць в 2007 році. При випуску такої кількості продукції підприємство не отримає прибутку, але і збитків нести не буде.

Собівартість продукції - це грошовий вираз безпосередніх витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Собівартість продукції - синтетичний, узагальнюючий показник, що характеризує всі сторони діяльності підприємства, а також відображає ефективність його роботи.

У собівартість продукції включають такі витрати:

- На підготовку виробництва та освоєння випуску нових видів продукції, пускові роботи;

- На дослідження ринку;

- Безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, обумовлені технологією і організацією виробництва, включаючи витрати на управління;

- На вдосконалення технології та організації виробничого процесу, а також поліпшення якості продукції, що виготовляється;

- На збут продукції (пакування, транспортування, реклама,

зберігання та ін.);

- Набір і підготовку кадрів;

- Інші грошові витрати підприємства, пов'язані з випуском і реалізацією продукції.

Залежність загальної суми витрат від обсягу виробництва показана на рис. 8 і 9.

На осі абсцис відкладається обсяг виробництва продукції, а на осі ординат - сума постійних і змінних витрат. На графіку видно, що зі збільшенням обсягу виробництва зростає сума змінних витрат, при спаді виробництва, відповідно зменшується, поступово наближаючись до лінії постійних витрат.

Рис. 8. Залежність собівартості від обсягу виробництва, 2006

Рис. 9. Залежність собівартості від обсягу виробництва, 2007

Як видно з рис. 8 і 9 у міру збільшення обсягу виробництва собівартість продукції скорочується. Тому найбільш ефективним є варіант «2», так як при більшому обсязі виробництва собівартість на одиницю продукції зменшується.

Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробництво і збут продукції.

Рис. 10. Залежність прибутку від обсягу виробництва, 2006

Рис. 11. Залежність прибутку від обсягу виробництва, 2007

У довгостроковому тимчасовому інтервалі фірма може змінювати усі використовувані фактори виробництва. Іншими словами, всі витрати будуть виступати в якості змінних. Аналіз зміни довгострокових витрат важливий для вибору стратегії фірми в області масштабів своєї діяльності.

Існує багато пояснень позитивного і негативного ефекту масштабу. Економія, обумовлена розширенням масштабів виробництва, викликана тим, що:

- У міру зростання розмірів підприємства збільшуються можливості використання переваг спеціалізації у виробництві та управлінні;

- На більш великих підприємствах може застосовуватися високопродуктивне і оборудование;

- Більше можливостей для диверсифікації діяльності, розвитку побічних виробництв, випуску продукції на базі відходів основного виробництва.

Негативний ефект масштабу виникає у зв'язку з порушенням керованості в надмірно великій фірмі:

- Знижується ефективність взаємодії між її окремими підрозділами, фірма стає «неповороткою», втрачається гнучкість;

- Утруднюється контроль за реалізацією рішень, прийнятих керівництвом фірми;

- В окремих підрозділах виникають локальні інтереси, що суперечать інтересам фірми в цілому;

- Зі зростанням розмірів фірми збільшуються витрати на передачу та обробку інформації, необхідної для прийняття рішень, і т. П.

За рахунок ефекту масштабу виробництва найбільш вигідним є варіант «2», так як доходи по ньому перевищують витрати вже на 6 місяці і підприємство починає отримувати прибуток.

ВИСНОВОК

Методика маржинального аналізу прибутку, на відміну від традиційної, що застосовується на вітчизняних підприємствах, дозволяє повніше вивчити взаємозв'язки між показниками і точніше виміряти вплив факторів.

І прибуток, і витрати підприємства не змінюються пропорційно обсягу реалізації продукції, оскільки частина витрат є постійною.

Перевага методики маржинального аналізу показників рентабельності полягає в тому, що при її використанні враховується взаємозв'язок елементів моделі, в результаті чого вловлюється вплив обсягу продажів на зміну рівня рентабельності.

Це забезпечує більш точне обчислення впливу факторів і як наслідок - більш високий рівень планування і прогнозування фінансових результатів.

Беззбитковість - це такий стан; коли бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків.

Різниця між фактичним і беззбитковим обсягом продажів - це зона безпеки (зона прибутку), і чим більше вона, тим міцніше фінансовий стан підприємства.

Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки залежать від суми постійних витрат, питомих змінних витрат і рівня цін на продукцію.

При підвищенні цін потрібно менше реалізувати продукції, щоб отримати необхідну суму виручки для компенсації постійних витрат підприємства, і навпаки, при зниженні рівня цін беззбитковий обсяг реалізації зростає.

Збільшення ж питомих змінних і постійних витрат - підвищує поріг рентабельності і зменшує зону безпеки.

За допомогою маржинального аналізу можна встановити критичний рівень не тільки обсягу продажів, але і суми постійних витрат, а також ціни при заданому значенні інших факторів.

За допомогою маржинального аналізу можна встановити критичний рівень не тільки обсягу продажів, але і суми постійних витрат, а також ціни при заданому значенні інших факторів.

Критичний рівень постійних витрат є дуже цінним показником в управлінській діяльності, з його допомогою можна ефективніше управляти процесом формування фінансових результатів.

Грунтуючись на функціонального взаємозв'язку витрат, обсягу продажів і прибутку, можна розрахувати обсяг реалізації продукції, який дає однаковий прибуток за різними варіантами управлінських рішень (різних варіантів обладнання, технології, цін, структури виробництва і т.д.).

Список використаних джерел

1. Басовский Л.Є. Фінансовий менеджмент. - М .: РІОР, 2005. - 88 с.

2. Басовский Л.Є. Фінансовий менеджмент. - М .: ИНФРА-М, 2005. - 240 с.

3. Берзон Н.І., Горілий В.І., Газман В.Д. Фінансовий менеджмент. - М .: ВЦ Академія, 2003. - 336 с.

4. Брігхем Ю., Ерхардт М.С. Фінансовий менеджмент. - СПб .: Питер, 2005. - 960 с.

5. Ермасова Н.Б. Фінансовий менеджмент. - М .: Юрайт-Издат, 2006. -

192 с.

6. Єфімова Н.Ф., Маховікова Г.А. Фінансовий менеджмент. - М .: Вектор, 2006. - 192 с.

7. Карасьова І.М., Ревякіна М.А. Фінансовий менеджмент. - М .: Омега-Л, 2006. - 335 с.

8. Ковальова А.М. Фінансовий менеджмент. - М .: ИНФРА-М, 2005. - 284 с.

9. Кудіна М.В. Фінансовий менеджмент. - М .: ИНФРА-М, ФОРУМ, 2004. - 256 с.

10. Кузнєцов Б.Т. Фінансовий менеджмент. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 415 с.

11. Куранова А.В. Фінансовий менеджмент (конспект лекцій). - М .: Пріор-издат, 2005. - 176 с.

12. Леонтьєв В.Є., Бочаров В.В., Радковська Н.П. Фінансовий менеджмент. - М .: ЕЛІТ, 2005. - 560 с.

13. Маляревського Ю.М., Сторчевий М.А. Фінансовий менеджмент Новий англо-російський тлумачний словник. - М .: Економічна школа, 2004. -

496 с.

14. Миронов М.Г., Замедлина Е.А., Жарикова Є.В. Фінансовий менеджмент. - М .: Іспит, 2005. - 224 с.

15. Павлова Л.М. Фінансовий менеджмент. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 269 с.

16. Пещанская І.В. Фінансовий менеджмент. - М .: Іспит, 2006. - 256 с.

17. Поляк Г.Б. Фінансовий менеджмент. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. -

527 с.

18. Прянічніков С.Б. Фінансовий менеджмент. - М .: НОВО, 2005. - 168 с.

19. Самсонов Н.Ф. Фінансовий менеджмент. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 415 с.

20. Сафонова Л.А., Плотникова Н.Ю. Фінансовий менеджмент. - М .: Вища школа, 2005. - 160 с.

21. Свиридов О.Ю., Туманова Е.В. Фінансовий менеджмент. - Ростов н / Д: МарТ, 2005. - 272 с.

22. Сердюков В.А. Фінансовий менеджмент. - М .: МПСИ, 2005. - 172 с.

23. Слепов В.А., Лісіцина Є.В. Фінансовий менеджмент для бакалаврів економіки. - М .: ФБК-ПРЕСС, 2005. - 272 с.

24. Стоянова Е.С. Фінансовий менеджент: теорія і практика. - М .: Перспектива, 2006. - 656 с.

25. Тюріна О.В. Фінансовий менеджмент. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 127 с.

26. Хотинська Г.І. Фінансовий менеджмент. - М .: ДІС, 2006. - 248 с.

27. Шохін Є.І. Фінансовий менеджмент. - М .: ФБК-ПРЕСС, 2004. - 408 с.

28. Етрілл П. Фінансовий менеджмент. - СПб .: Питер, 2006. - 608 с.

29. Яблукова Р.З. Фінансовий менеджмент у питаннях і відповідях. - М .: Проспект, ТК Велбі, 2005. - 256 с.

[1] Брігхем Ю., Ерхардт М.С. Фінансовий менеджмент. - СПб .: Питер, 2005. - с. 623.

[2] Ермасова Н.Б. Фінансовий менеджмент. - М .: Юрайт-Издат, 2006. - с. 83.

[3] Карасьова І.М., Ревякіна М.А. Фінансовий менеджмент. - М .: Омега-Л, 2006. - с. 294.

[4] Кудіна М.В. Фінансовий менеджмент. - М .: ИНФРА-М, ФОРУМ, 2004. - с. 136.

[5] Поляк Г.Б. Фінансовий менеджмент. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - с. 239.

[6] Етрілл П. Фінансовий менеджмент. - СПб .: Питер, 2006. - с. 489.

[7] Поляк Г.Б. Фінансовий менеджмент. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - с. 239.

[8] Етрілл П. Фінансовий менеджмент. - СПб .: Питер, 2006. - с. 488.

[9] Поляк Г.Б. Фінансовий менеджмент. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - с. 241.

[10] Поляк Г.Б. Фінансовий менеджмент. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - с. 241.

[11] Етрілл П. Фінансовий менеджмент. - СПб .: Питер, 2006. - с. 490.

[12] Яблукова Р.З. Фінансовий менеджмент у питаннях і відповідях. - М .: Проспект, ТК Велбі, 2005. - с. 196.

[13] Свиридов О.Ю., Туманова Е.В. Фінансовий менеджмент. - Ростов н / Д: МарТ, 2005. - с. 211.
Аналіз можливості застосування методів багатовимірного аналізу для класифікації та оцінки конкурентоспроможності регіонів
Міністерство освіти Республіки Білорусь Установа освіти "Гомельський державний університет ім.Ф. Скорини" Економічний факультет Курсова робота Аналіз можливості застосування методів багатовимірного аналізу для класифікації та оцінки конкурентоспроможності регіонів Виконавець: Студентка

Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки: теорія і практика
Контрольна робота з дисципліни: "Державне регулювання економіки" Тема: "Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки: теорія і практика" Зміст контрольної роботи 1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки. 3 2. Альтернативні концепції

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати