Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Акціонерна власність в економічній системі України - Економіка

міністерство освіти і науки України

національний технічний університет «харківський політехнічексій інститут»

Кафедра загальної економічної теорії

Курсова робота

на тему: «Акціонерна власність в економічній системі України»

Виконала:

студентка групи

Прийняла:

Харків - 2006

Зміст

ВСТУП

1. Власність в економічній системі України.

Ефективність акціонерної власності в процесі переходу до ринкової економіки.

1.1. Сутність акціонерної власності, місце в економічній

системі України.

1.2. Створення акціонерного товариства

2. Структура акціонерного товариства.

2.3. Види акціонерних товариств.

2.4. Організаційна структура акціонерного товариства.

2.5. Права та обов'язки акціонерів.

3. Значення акціонерної власності в економічній системі

Україна.

3.1. Динаміка зростання чисельності акціонерних товариств.

3.2. Ефективність діяльності акціонерних товариств.

ВИСНОВОК

СПИ СОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Додаток А. Середньорічна чисельність працівників промисловості за формами власності

Додаток В.тіповой договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ

Введення

В умовах переходу України до ринкової економіки форми власності грають далеко не останню роль, і навіть, одну з основних ролей у стабілізації економічного становища в країні.

Виникла проблема роздержавлення і приватизації (переходу від державної до недержавної форми власності) більшості підприємств України, складності, що випливають зі сформованої ситуації, вимагають ретельного розгляду структури власності та її особливостей.

Важливою складовою реформування економіки України є перебудова системи власності на основі трансформації державної власності, забезпечення рівноправного функціонування і конкурентного розвитку різних форм власності. Сьогодні в економіці України існує чотири форми власності: приватна, колективна, державна, а також міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав. Колективна форма власності в Україні має в якості головного свого прояву створення акціонерних товариств. Вони, як правило, створюються на базі колишніх державних підприємств шляхом повного або часткового викупу їх акцій працівниками або іншими акціонерами. АТ (акціонерна компанія, акціонерне товариство) - вид організації виробництва на основі централізації грошових коштів шляхом продажу акцій. Це об'єднання осіб, що роблять грошові внески в загальний акціонерний капітал, що використовують його в певній підприємницької діяльності, а також спільно отримують доходи і несуть тягар збитків (залежно від обставин). Такий напрям централізації грошових коштів широко поширене в країнах з розвиненою економікою - у формі корпорації.

Розвиток АТ за участю холдингових компаній підсилює процеси концентрації виробництва, централізації капіталу і монополізації економіки. Великі АТ, розташовуючи необхідної ресурсної (матеріально - технічної та фінансової) базою, сприяють зміцненню національної економіки та зростання її конкурентоспроможності. У той же час у безконтрольному зростанні АТ таїться загроза монополізації, яка є антиподом подальшому прогресу.

На сучасному етапі розвитку економіки України АТ виступає однією з форм перетворення державної форми власності. Існують відкриті і закриті АТ: у першому випадку акції вільно продаються і купуються, а в другому - розподіляються серед їх засновників. Основою для комерційної діяльності будь-якого АТ служить акціонерний капітал, який утворюється за рахунок емісії акцій і частини прибутку, спрямованої на накопичення. Розрізняють статутний капітал, підписаний (мобілізований шляхом підпису) і оплачений (внесений в момент підписки). Величина статутного капіталу АТ дорівнює сумарній номінальній вартості всіх його акцій, придбаних акціонерами. Статутний капітал АТ визначає мінімальний розмір майна, який гарантує дотримання інтересів його кредиторів. Відповідно до законодавчих вимог, фіксується мінімальний розмір статутного капіталу: для відкритого АТ він повинен становити не менше тисячократним суми мінімального розміру оплати праці, заставленого законам на дату державної реєстрації товариства, а для закритого АТ - відповідно, не менше його кратної суми.

Роздержавлення націлене на зміну відносин власності на засоби виробництва для їх більш ефективного використання та відтворення; створення середнього класу власників як основи для багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки; структурну перебудову економіки; розвиток конкуренції та обмеження монополізму; залучення іноземних інвестицій.

Головним мотивом подальшої трансформації власності має бути забезпечення реальних економічних і соціальних інтересів держави і суспільства на основі високої економічної результативності та ефективності економіки, раціоналізації її структури, забезпечення конкуренції та розвитку особистої ініціативи в реальних умовах України. Без урахування таких мотивів продовження зміни форм власності економічно і політично недоцільно.

Трансформація власності і здійснювана на цій основі структурна перебудова економіки повинні орієнтуватися також на переваги міжнародного поділу праці та міждержавне співробітництво, але з урахуванням вимог забезпечення економічної безпеки та економічних особливостей держави, щоб не допускати подальшого збільшення економічного і політичного тиску на Україну.

Для розвитку української економіки в умовах продовження трансформації власності слід використовувати, насамперед, інвестиційні можливості банківської системи України, стимулюючи таку діяльність економічними та неекономічними заходами впливу.

Виходячи з цього можна визначити таку основну мету даної курсової роботи: повне і всебічне розгляд акціонерної власності в економічній системі України.

З поставленої мети слідують такі завдання:

- Розгляд сутності акціонерної власності, її місце в економічній системі України;

- Розгляд можливостей створення акціонерного товариства, а так само його структури;

- Вивчення ефективність акціонерної власності в процесі переходу до ринкової економіки

- Вивчення прав і обов'язків акціонерів;

- Визначення значення акціонерної власності в економічній системі України

1. Власність в економічній системі України. Ефективність акціонерної власності в процесі переходу до ринкової економіки 1.1. Сутність акціонерної власності, її місце в економічній системі України

В Україні відбуваються процеси роздержавлення і приватизації. Основним способом їх здійснення є перетворення державних підприємств в акціонерні товариства (компанії). так в 2001 році майже 36 тисяч середніх і великих підприємств стали акціонерними компаніями, у тому числі - 12 500 - відкритими.

При створенні регульованої ринкової економіки в Україні акціонерні товариства можуть виконувати важливі функції. Акціонерні товариства мають такі позитивні риси:

- При певних умовах (при наявності довіри державі, повернення трудових заощаджень і так далі) - значне розширення джерел накопичення за рахунок вкладів в ощадних банках. Здавалося б, ці гроші держава могла б також успішно використовувати на потреби населення, як і акціонерну форму нагромадження. Але в ощадних банках використання вкладів повністю ізольоване від вкладників, а в акціонерному товаристві така ізоляція значною мірою ліквідується;

- Розвиток акціонерної власності сприяє демократизації управління підприємством, створенню їх матеріально-технічної бази в різних сферах промисловості, сільському господарстві, поліпшення використання робочого часу, функціонування живої роботи, збільшенню творчої ініціативи працівників і службовців, їх залученню до управління виробництвом, демократизації відносин власності на підприємстві . Це допоможе подолати відчуженість працівників від засобів виробництва і виробленого продукту, від економічної, а отже і від політичної влади;

- Вони забезпечують значне зменшення диспропорцій в економіці: між попитом і пропозицією тощо. Ця мета буде досягнута за допомогою акумулювання значної частини трудових заощаджень населення, швидкого зростання кількості підприємств, створюваних на ці кошти, які будуть випускати гостродефіцитні товари (легкові та вантажні автомобілі, малогабаритні трактори, відеотехніку тощо), надавати ці товари акціонерам, які вкладуть свої гроші за цільовим призначенням. Частина устаткування для нових підприємств можуть виготовити підприємства-акціонери;

- Акціонерні компанії сприяють ефективному регулюванню кількості грошової маси. Так, продаючи акції, держава зменшує її, а купуючи - випускає якусь кількість грошей в оборот. Таким чином можна так само регулювати рівень інфляції. Розширення акціонерної форми власності так само сприяє розширенню товарно-грошових відносин, введення госпрозрахунку, самоокупності, самофінансування і самоврядування;

- Акціонерні товариства сприяють поліпшенню якості функціонування та розвитку техніко-економічних відносин, тобто відносин спеціалізації, кооперування, концентрації виробництва. Ця мета може бути досягнута як за рахунок продажу акцій підприємством - співробітникам, так і через посилення контролю працівників за якістю комплектуючих деталей;

- Така форма власності сприяє раціоналізації процесу управління вищими органами. Зокрема, право міністерств і відомств бути власниками акцій акціонерних підприємств послабить відомчу монополію, збільшить зацікавленість їх в активному розвитку підприємств і об'єднань, сприятиме скороченню управлінського апарату ,, демократизації процесів управління. Це посилить боротьбу з бюрократією, послабить адміністративні методи управління, які досі ще можуть залишатися;

- Акціонерний капітал прискорює міжгалузеве рух коштів з одних сфер в інші, в яких виготовляється необхідні товари народного споживання. Це буде стимулювати використання досягнення науково-технічної революції в базових наукомістких сфер промисловості, в аграрно-промисловому комплексі, легкій промисловості, сфері послуг.

Але для акціонерних товариств так само характерні і деякі недоліки:

- Можливість за допомогою акцій централізувати трудові заощадження, і таким чином, посилити економічних контроль за значною кількістю населення;

- Купивши контрольний пакет акцій (зараз для цього потрібно сконцентрувати в одних руках не менше 5% акцій) великі корпорації встановлюють контроль над дрібними компаніями, а через систему участі, тобто багатоступеневу систему залежностей і контролю, контролюють капітал інших фірм, який у декілька разів може перевищувати їх власні активи;

- Акціонерні компанії можуть виробляти різні фінансові махінації на фондових ринках, отримуючи додаткову можливість надмірного збагачення;

- За допомогою акцій активно ведеться підкуп вищих чиновників державного апарату;

- Акціонерна форма власності використовується як спосіб економічного примусу для викупу нерентабельних філій крупної монополії. У світовій практиці існує безліч таких прикладів [11] .1.2. Створення акціонерного товариства

Акціонерне товариство - це одна з організаційно-правових форм підприємств. Вона створюється шляхом централізації коштів (об'єднання капіталу) різних осіб, проведеної за допомогою продажу акцій з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. Це основна форма організації великих, частини середніх і малих підприємств, власність яких формується в результаті злиття капіталів засновників компанії, а також випуску цінних паперів (акцій, облігацій і т.д.) і їх продажу. Порядок його організації регламентується українським законодавством. Права юридичної особи акціонерне товариство набуває з моменту його реєстрації в Державній реєстраційній палаті або іншому уповноваженому державному органі. При реєстрації видається Свідоцтво про реєстрацію акціонерного товариства, де вказуються дата і номер державної реєстрації, назва товариства, а також найменування реєструючого органу.

Правовий статус акціонерних товариств визначається статтями 24-49 Закону України «Про господарські товариства», а також статтями 1-23, що регулюють правові основи діяльності всіх видів господарських товариств.

Кілька перефразувавши визначення акціонерного товариства, що мається у статті 24 названого Закону, цей вид господарського товариства можна охарактеризувати як господарську організацію корпоративного типу (різновид господарського товариства), яка має статутний фонд, поділений на частини - акції рівної номінальної вартості і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки власним майном; акціонери за борги товариства не несуть додаткової відповідальності, а в разі несприятливого ведення справ ризикують тільки грошовими коштами, сплаченими за акції. Згідно зі статтею 24 (частина четверта), загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.

З юридичної точки зору акціонерне товариство - одна з найбільш складних організаційно-правових форм юридичної особи. У ньому передбачається наявність декількох органів управління, внутрішнього і зовнішнього контролю, органів загальних зборів, розподіл між ними компетенцій, встановлення порядку прийняття цими органами рішень, визначення можливості дії їх від імені суспільства, визначення відповідальності за завдані збитки.

В якості учасників об'єднання капіталу шляхом створення акціонерного товариства (учасників товариства) можуть виступати фізичні та юридичні особи. При цьому учасники не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, в межах вартості належних їм акцій. Учасники, які не повністю оплатили акції, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

У процесі створення товариства його засновники об'єднують своє майно на певних умовах, зафіксованих в установчих документах товариства. На основі такого об'єднаного капіталу в подальшому і буде вестися господарська діяльність з метою отримання прибутку.

Об'єднання капіталів і їх поповнення за рахунок продажу акцій здійснюється з метою підприємницької діяльності. Для цього будуються підприємства, інші об'єкти, наймається робоча сила, закуповується сировина і т.д. Тому в акціонерних компаніях слід виділяти дві сторони, які відображають розвиток таких елементів економічної системи, як продуктивні сили і відносини власності. У першій з них акціонерні компанії представлені в способах виробництва (машинах, устаткуванні, будівлях і т.д.), наукових лабораторіях, інститутах, патентах, ліцензіях та інших об'єктах. У другій - як відносини між засновниками, найманими робітниками, власниками акцій, державою з приводу привласнення цих об'єктів та освіти в процесі необхідного і додаткового продукту. Також привласнення здійснюється через виплату заробітної плати найманим робітникам, керівництву компанії, дивідендів - власникам акцій, фіксованих доходів - власникам облігацій, податків - державі і т.д.

Капітал акціонерного товариства утворюється за рахунок продажу акцій. Освіта статутного капіталу акціонерного товариства відбувається шляхом злиття загальної номінальної вартості всіх акцій. Статутний капітал слід показувати в балансі як підписний капітал акціонерного товариства. Статутний капітал не може бути менше регламентованої законом суми. Засоби акціонерного товариства можуть складатися не тільки з коштів виручених від продажу акцій (власного капіталу) і накопиченого прибутку, під і за рахунок кредитів банку і викупу облігацій. До власного капіталу належать накопичення. Якщо накопичення створені з суми невиплачених доходів, то вони називаються дохідними накопиченнями [13].

Товариство є власником майна, продукції, виробленої товариством, доходів, отриманих від комерційної діяльності та іншого майна, придбаного ним на інших підставах. Внеском учасника акціонерного товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, природними ресурсами, ноу-хау. Вартість внесеного майна визначається спільним рішенням учасників товариства. Формування та збільшення статутного капіталу здійснюється шляхом випуску і продажу акцій, обміну облігацій на акції, збільшення номінально вартості акції.

Акція - цінний папір, який підтверджує право акціонера брати участь в управлінні товариством, у його прибутках і розподілі залишків майна при ліквідації акціонерного товариства. Ступінь участі кожного акціонера визначається номінальною вартістю і кількістю придбаних акцій.

Мінімальна номінальна вартість акцій визначається законом (статутом). Існують високі номінали акцій. Як правило, акції продаються вище їх номінальної вартості на "парі" з відповідною ринковою надбавкою - ажіо, яка визначається курсом акцій. Сума надбавок включається в накопичення капіталу акціонерного товариства.

Акціонерне товариство має фірмову назву, повне або скорочене, в якому повинні бути зазначені: вид товариства, предмет його діяльності, відомості про те, чим відрізняється дане товариство від інших подібних підприємств і організацій, тобто назва має бути предметною. Кожна держава формулює власні вимоги до назви акціонерного товариства, однак існують загальновизнані норми і правила. Фірмове назва повинна мати фразу "Акціонерне товариство".

2. Структура акціонерного товариства 2.3. Види акціонерних товариств

Існує два типи акціонерних товариств: відкриті і закриті. Основна відмінність між ними полягає в способі розподілу акцій. Акції закритих акціонерних товариств розподіляються серед їх засновників. Акції відкритих акціонерних товариств вільно продаються і купуються, і співвласником об'єднаного майна такого товариства може стати кожен, хто купив хоча б одну акцію. При цьому акції акціонерного товариства відкритого типу можуть переходити від одного власника до іншого без згоди інших акціонерів, тоді як акції товариства закритого типу - лише за згодою більшості акціонерів, якщо інше не обумовлено в статуті товариства [1].

Функціонування акціонерного товариства закритого типу відрізняється й іншими особливостями, які в обов'язковому порядку повинні бути відображені в його статуті. Акціонерні товариства закритого типу - це в основному невеликі приватні підприємства з невисокою чисельністю акціонерів, такі, як магазини, ательє, майстерні, гаражі і т.п.

Основними характеристиками акціонерного товариства відкритого типу є масштаби об'єднаного капіталу і велика кількість власників. Основна ідея, що звичайно переслідується при створенні такої форми приватного підприємства, полягає в залученні і концентрації великих коштів (капіталу) населення й інших підприємств з метою їх використання для одержання прибутку.

Акціонерне товариство закритого типу являє собою об'єднання тільки капіталів, але і конкретних учасників (фізичних і юридичних осіб).

Прихильність до закритого акціонерного товариства пояснюється схильністю до потайливому господарюванню, за принципом: чим менше знають про економічний стан підприємства і підсумки його діяльності, тим краще, та й спокійніше керівникам, у них розв'язані руки (керівництво намагається позбутися контролю за своєю діяльністю з боку незалежних зовнішніх акціонерів). Домішується і хибне уявлення про комерційну таємницю. За рідкісним винятком акціонерні товариства не публікують свої балансові звіти, і звіти про прибуток.

А багато хто просто не усвідомлюють переваги відкритих акціонерних товариств. Відкриті акціонерні товариства виникають тоді, коли потрібно залучити великі капітали. Чим більше учасників акціонерних товариств, тим краще. Тут важливо забезпечити сприятливі умови для залучення коштів. Учасники відкритого акціонерного товариства має право продати свої акції кому завгодно і по будь-якій ціні.

І у відкритому акціонерному товаристві є головні власники - власники контрольного пакета акцій. При істотній розмитості власності їм деколи достатньо володіти 15% акцій, щоб контролювати ситуацію, проводити політику господаря.

Хочеться сказати кілька слів про кількість акціонерів у закритому і відкритому акціонерні товариства. Наприклад, середня чисельність акціонерів в акціонерній компанії США - близько 60 тис., А в найбільших відкритих (їх ще називають публічними) акціонерних компаніях - до 300 тис. Чоловік.

Кількість акціонерів у розвинутих країнах Заходу збільшується (за винятком періодів економічних криз). Так, в США їх чисельність з 1929 по 1994 рік зросла з 1 млн. До, приблизно, 50 млн.

Економічним стимулом для придбання акцій акціонерами є високий рівень дивідендів порівняно з вкладенням деякої суми в ощадний банк. На початку 90-х років середній дохід найманого робітника на дивіденди становив 10% його щорічного заробітку. За 20 років він може таким чином накопичити 120 тис. Доларів. Але під час економічної кризи дрібні акціонери можуть втратити всі свої заощадження [8].

Таким чином, між відкритим і закритим акціонерними товариствами існують вагомі відмінності, і у кожного виду акціонерних товариств є свої показники і критерії. Хочеться відзначити, що в Україні присутні обидва різновиди акціонерних компаній, але кількість відкритих акціонерних товариств на порядок больше.2.4. Організаційна структура акціонерного товариства

Управління акціонерним товариством здійснюють:

- Засновник, який виконує обов'язки загальних зборів акціонерів - вищий орган товариства;

- Наглядова рада;

- Правління;

- Ревізійна комісія.

Посадовими особами органів управління АТ є глава і члени наглядової ради, голова та члени правління, а так само голова ревізійної комісії.

Вищий орган товариства здійснює управління ним шляхом прийняття рішень чи розпоряджень. До його компетенції належать:

1) Затвердження статуту АТ та внесення змін і доповнень до його зміст, в тому числі, зміна статутного фонду;

2) Призначення та відкликання членів наглядової ради у встановленому чинним законодавством порядку;

3) Створення ревізійної комісії;

4) Призначення та відкликання членів комісії;

5) Створення та відкликання виконавчого органу;

6) Призначення та відкликання керівника виконавчого органу;

7) Затвердження річних результатів діяльності АТ (фінансової звітності), включаючи його філії та представництва, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку і т. П.

8) Створення, реорганізація та ліквідація філій, представництв, затвердження їх положень;

9) Ухвалення рішення про ведення реєстрації акціонерів;

10) Затвердження положення про наглядову раду АТ, його зміна і доповнення;

11) Прийняття рішення про ліквідацію АТ та / або припинення його діяльності, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

12) Узгодження рішення про заставу майна АТ;

13) Прийняття рішення про випуск облігацій.

Наглядова рада є органом АТ, який з метою захисту інтересів держави здійснює контроль за діяльністю правління АТ. Порядок її створення, діяльності та питання, щодо її повноважень визначаються Цивільним Кодексом України «Про господарські товариства», постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.93 № 556 «Про затвердження Положення про наглядову раду», а так само цим статутом.

До її складу входить паритетне співвідношення представників від засновника АТ, банківських органів, трудового колективу, органу приватизації. Вона має такі повноваження:

- Затверджує за рекомендацією голови правління персональний склад правління АТ;

- Узгодить проведення операцій з нерухомістю;

- Розглядає і затверджує звітність;

- Аналізує дії правління щодо управління АТ;

- Виступає ініціатором позачергових ревізій та перевірок;

- Вносить пропозиції щодо діяльності підприємства;

- Має право припиняти повноваження членів правління, залучати експертів для аналізу окремих питань;

- Не має права втручатися в оперативну діяльність АТ.

Виконавчим органом АТ, який здійснює управління його поточною діяльністю, є його правління. До його компетенції належать всі питання діяльності АТ, крім зазначених вище. Правління підзвітний у своїй діяльності вищому органу та спостережній раді, та організовує виконання їх рішень.

До складу правління входять:

- Глава правління;

- Перший заступник голови правління;

- Два заступника голови правління;

- Головний бухгалтер АТ.

На підставі рішень, прийнятих правлінням, голова правління видає накази та інші розпорядчі документи щодо діяльності АТ.

Ревізійна комісія - орган АТ, який контролює фінансово-господарську діяльність виконавчого органу. Вона вибирається загальними зборами акціонерів на певний термін. Її членами не можуть бути члени виконавчого органу, наглядової ради та інші посадові особи підприємства. За підсумками проведення планових перевірок вона складає висновок, без якого загальні збори акціонерів не може затвердити річний баланс АТ [15].

Таким чином, органи управління акціонерним підприємство включають повний цикл директивної, виконавчої та контрольної діяльності, необхідний для ефективної роботи підприємства.

2.5. Права та обов'язки акціонерів

Права акціонерів визначаються двома законами: «Про господарські товариства» (ст.ст.10,30,33 і ін.) І «Про цінні папери і фондову біржу» (ст.5), а також (додатково) - встановленими документами товариства.

За своїм характером права та обов'язки акціонерів поділяються на: майнові і немайнові.

До майнових належать:

- Право на отримання після повної оплати акції бланка акції (сертифікату на сумарну номінальну кількість акцій), випущеної в документальній формі, або виписки з рахунку в цінних паперах, що ведеться сберегателей (п. 4 ст. 5 Закону України «Про національну депозитної системі і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні »), якщо акції мають бездокументального форму;

- Право на участь у розподілі доходу суспільства, а для власників привілейованих акцій - право на отримання фіксованого відсотка незалежно від наявності в суспільстві доходу;

- Право на отримання частини вартості майна товариства у разі його ліквідації;

- Право на отримання інших привілеїв, передбачених документами товариства (на отримання продукції товариства за пільговими цінами, користування установами соціальної сфери, які належать товариству);

- Право на придбання акцій додаткової емісії пропорційно своїй частці у статутному фонді;

- Право розпоряджатися на свій розсуд акціями, складаючи щодо їх будь-які угоди, не заборонені законом;

- Право на відшкодування збитків, пов'язаних зі зміною статутного фонду товариства (ч.4 ст.39 Закону «Про господарські товариства»);

- Право вимагати викуп акціонерним товариством акцій, що належать акціонеру, на вимогу останнього у передбачених законом або статутом товариства випадках; це право застосовується у разі: а) якщо акціонер створеного в процесі приватизації або корпоратизації відкритого акціонерного товариства голосував проти прийняття рішення з питання складання угоди або взаємопов'язаних угод щодо відчуження майна (необоротних активів) підприємства та проведення операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на момент складання відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10% підсумкового балансу відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ), в порядку встановленим Фондом державного майна України (п. 144 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки); б) у разі реорганізації АТ, якщо акціонери голосували проти прийняття такого рішення і звернулися до товариства з письмовою вимогою про викуп належних їм акцій [2].

До немайнових прав акціонерів належать:

- Право участі в управлінні справами суспільства, в тому числі:

- Право участі у загальних зборах товариства;

- Право обирати членів органів товариства;

- Право бути обраним до органів АТ;

- На отримання інформації про діяльність АТ (на вимогу акціонера АТ зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти АТ про його діяльність, протоколи зборів);

- Передавати права (або частину прав), які надаються акцією, своєму представнику (представникам) на основі довіреності;

- Вийти з АТ, що найчастіше здійснюється шляхом відчуження акцій, а в передбачених Державною програмою приватизації випадках шляхом викупу АТ акцій у акціонера.

Реалізація акціонерами своїх прав може супроводжуватися порушенням при цьому інтересів інших акціонерів та самого АТ (наприклад, використання інформації про діяльність АТ з метою перемогти його конкурентній боротьбі, якщо акціонер - юридична особа займається тим же предметом діяльності, що і відповідне АТ, і бажає усунути в обличчі цього АТ свого конкурента). Тому законодавець повинен обмежувати можливість акціонерів зловживати своїми правами на шкоду АТ, його кредиторам і іншим акціонерам.

Права акціонерів можуть бути обумовлені видом (класом) акцій, які їм належать. Так, власники (держателі) іменних акцій мають право на персональне повідомлення про скликання загальних зборів АТ (ч.1 ст.43 Закону «Про господарські товариства»), а власники привілейованих акцій мають право на отримання заздалегідь визначених відсотків по акціях незалежно від наявності у АТ прибутку.

Обов'язки акціонерів також можуть бути майновими та немайновими.

До майнових належать: а) обов'язок повністю оплачувати акції згідно з розміром, порядку і способам, передбаченими умовами передплати та установчими документами АТ; б) у випадку, якщо була прострочена оплата акцій, то оплатити за час прострочення 10% річних, якщо інше не передбачено законом; в) нести додаткову майнову відповідальність за зобов'язаннями АТ у разі неповної оплати акцій в ситуаціях, передбачених установчими документами АТ.

До немайнових обов'язків акціонерів належать: а) дотримання установчих документів АТ і виконання рішень загальних зборів АТ; б) не розголошувати комерційну та конфіденційну інформацію про діяльність АТ; в) отримання в передбачених законом випадках згоди антимонопольних органів на придбання значних за розміром пакетів акцій [1].

3. Значення акціонерної власності в економічній системі України 3.1. Динаміка зростання чисельності акціонерних товариств

В даний час Україна переживає складні процеси реформування виробничих відносин. Здійснюється процес перетворення державної форми власності в інші різні форми. На сьогодні переважна значення має колективна форма власності, а її основною складовою є АТ. Тим часом поки приватна власність займає несуттєве місце-1.2%.

Практично здійснити роздержавлення можна в двох варіантах: повільної приватизації (з достатньою підготовкою та структурної реорганізації кожного об'єкта) і швидкої приватизацією (з передачею усіх турбот і боргів новому власнику). Перший шлях пов'язаний з використанням великої кількості грошових коштів та висококваліфікованих фахівців, а також вимагає тривалого часу. Оскільки держава не мала таких можливостей, то процес приватизації був направлений по другому шляху. Швидка приватизація була підрозділена на два напрямки, здійснюваних одночасно: «мала приватизація» і «велика приватизація».

Більшість об'єктів «малої приватизації» належать до комунальної власності. Тому всі рішення, пов'язані з цим процесом, затверджувалися органами приватизації на підставі рішень місцевих Рад народних депутатів. Місцеві органи здійснювали контроль за його ходом. За даними Фонду державного майна в рік грошової реформи, 1996 рік, «мала приватизація» в нашій країні практично завершена.

Чинне українське законодавство з «великої приватизації» поставило перед фондом державного майна України суперечливі завдання: з одного боку, розподілити підлягає приватизації державне майно порівну між усіма громадянами, забезпечивши надання пільг працівникам приватизованих підприємств, орендарям, сільськогосподарським виробникам і працівникам підприємств АПК, а з іншого - продавати державне майно якомога дорожче з метою покриття державного та місцевого бюджетів. У той же час необхідно було здійснити безкоштовну сертифікатну приватизацію, яка не забезпечує надходження грошових коштів ні в бюджет ні підприємствам. Таким чином ставилося завдання забезпечити в процесі приватизації поява ефективного власника на підприємстві, і при цьому - за допомогою приватизаційних майнових сертифікатів, житлових чеків і компенсаційних сертифікатів - зробити власниками все населення України.

Сьогодні в Україні існує чотири форми власності: приватна, колективна, державна, а також міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав. За даними державного комітету статистики, у 2000 році всі основні фонди (включаючи худобу) склали в країні 866439 млн. Грн. (У тому числі виробничі 522199 млн. Грн. І невиробничі - 344240 млн. Грн.). Приватизація всіх основних фондів, що відбулася в 1997 році призвела до такого співвідношення форм власності [4]:

- Приватна - 1,9%;

- Колективна - 41,3%;

- Державна - 56,7%;

- Міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав-0,1%

Співвідношення форм власності за кількістю підприємств та структурі загального обсягу продукції представлено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Кількість підприємств і структура загального обсягу продукції промисловості за формами власності [4].

 Показники Кількість підприємств Загальний обсяг продукції%

 Роки

 1992 1995 1998 2001 2004 1992 1995 1998 2001 2004

 Всього ...

 У тому числі за формами власності:

 Приватна ...

 Колективна ...

 Державна ...

 МО та юридичних осіб інших держав ...

 9114

-

 2709

 6394

-

 8900

1

 5180

 3701

 18

 9105

2

 6464

 2622

 17

 9989

 36

 7510

 2426

 17

 9940

 95

 8196

 1617

 32

 100

-

 18,2

 81,8

-

 100

 0,0001

 48,6

 51,4

 0,002

 100

 0,0002

 59,4

 40,6

 0,002

 100

 0,1

 65,2

 34,7

 0,002

 100

 0,2

 69,2

 30,5

 0,1

Крім того, зростання чисельності працівників промислових підприємств акціонерної форми власності також вказує на зростання її обсягу. Ця динаміка представлена в додатку А.

Природно, що процеси приватизації та роздержавлення сприяють збільшенню чисельності підприємств різних форм власності, в тому числі і акціонерної. Кількісний показник цих явищ, як видно з наведених даних зростає, але, в теж час, разом з ним повинен рости і якісний.

Приватизовані об'єкти за формами власності розподіляються по регіонах країни. за кількістю приватизованих об'єктів першість належить Донецькій, Львівській та Харківській областях, а так само місту Києву.

По галузях економіки разгосударствлённие об'єкти (у кількості 6795) розподілилися так як показано на діаграмі, малюнок 1 [4].

Як видно з діаграми, найменша частка роздержавленій з власності належить науці, що пояснюється як її непривабливістю для інвесторів, так її малій прибутковістю. Найбільша ж частка належить житлово-комунальній сфері, так як свого часу була проведена широкомасштабна кампанія з популяризації приватизації жілья.3.2. Ефективність діяльності акціонерних товариств

З кожним роком частка колективної форми власності зростає, а державної - зменшується. Сьогодні перша з них охоплює понад 90% загального обсягу продукції чорної металургії та деревообробної промисловості, а понад 80% - відповідно, хімічної та нафтохімічної, легкої і харчової. Тим часом в енергетиці і паливної промисловості більше 90% загального обсягу продукції виробляється на підприємствах державної форми власності.

Найбільш важливим показником, що характеризує ефективність використання власності для будь-якої її форми, в тому числі і акціонерної, є прибутковість підприємств. Нижче на графіку показано розподіл прибутку по галузях економіки України за 1993 - 2005 роки в колективній формі власності [4].

У Додатках Б - Г представлені аналогічні показники для інших форм власності для порівняння. З цих графіків видно, що найбільш стабільна динаміка до зростання спостерігається саме в колективній формі власності. Це ще раз доводить її ефективність, яка обумовлюється кількома факторами:

- Велика кількість людей зацікавлена в ефективності роботи підприємства, вбачаючи в ній джерело власного збагачення;

- Демократичність і прозорість системи управління підприємством обумовлює узгодженість і обґрунтованість дій усіх суб'єктів власності;

- Найкраща опрацювання законодавства з акціонерним товариствам в порівнянні з іншими об'єктами в силу поставленого завдання про необхідність забезпечення кожного громадянина власністю;

- Незавершеність законодавства з приватної власності.

Отже, акціонерна форма власності є досить ефективною в умовах Української економіки. Прибутковість більшості галузей промисловості в цій формі власності зростає. Але, на жаль, в результаті роздержавлення позитивні зрушення в економіці країни не досягнуті. Виникає необхідність розробки нових, більш ефективних, механізмів приватизації державного майна. У процесі приватизації недоцільно допускати повне скасування державного сектора в економіці України. Слід тільки визначити межі застосування форм державного управління.

висновок

Формування та широке розповсюдження акціонерного капіталу є одним з основних принципів, на якому базується проведення ринкових реформ. Акціонування займає важливе місце в освіті нормальних умов функціонування підприємств, є зручною формою для проведення їх приватизації.

У цій роботі зібрані і викладені всі основні дані, які дозволяють зрозуміти, що таке акціонерне товариство, як воно функціонує, порядок його створення.

В Україні та інших країнах колишнього СРСР відбуваються процеси роздержавлення і приватизації економіки. Основним способом їх здійснення є перехід підприємств з державної форми власності в акціонерні товариства. Так, в 1995 р більше 8 тис. Середніх і великих підприємств стали акціонерними компаніями.

У будівництві ринкової економіки в Україні акціонерна власність виконує великий спектр важливих функцій, що включає забезпечення населення об'єктами власності, підвищення ефективності та демократизація управління проізводсмтвом.

Існує два види акціонерних товариств. Між відкритим і закритим акціонерними товариствами існують вагомі відмінності, і у кожного виду акціонерних товариств є свої показники і критерії. Хочеться відзначити, що в Україні присутні обидва різновиди акціонерних компаній, але кількість відкритих акціонерних товариств на порядок більше.

Організаційну структуру акціонерного товариства регулює Закон України «Створенні і функціонуванні акціонерного товариства». Органи управління акціонерним підприємство включають повний цикл директивної, виконавчої та контрольної діяльності, необхідний для ефективної роботи підприємства.

Найбільш важливим показником, що характеризує ефективність використання власності для будь-якої її форми, в тому числі і акціонерної, є прибутковість підприємств цієї форми. У цьому аспекті колективна форма власності, яка надається акціонерними товариствами тримає першість в Україні.

Підводячи підсумки, можна сказати, що створення великої кількості акціонерних товариств в Україні ознаменувало собою значний етап на шляху демократизації суспільства та створення основ ринкової економіки.

Отже, можна сказати, що головна мета курсової роботи досягнута, а її завдання виконані.

Список джерел інформації

1. Андрюшенко В.І., Книга акціонера для читання і прийняття рішень., М. Фін. і статистика, 2004р.

2. Гош О. "Теорія і практика приватизації постсоціалістичної державної власності" // "Економіка України" 2003 №8

3. Закон України «Про господарські товариства»

4. Китайгородский Н. Як створювати акціонерне товариство. // Економіка і життя, 1990, № 27.

5. Іванов Н. Приватизація державної власності. // Економіка України, 1999, № 3.

6. Курс економічної теорії під ред. Чепурина М.Н Кисельової А.В. - Кіров, 1998

7. Макконел К., Стенлі Л. Брю "Економікс" - М .: 1992 т. 1 с. 51

8. Мочерний С. "Власність і особливість її розвитку в розвинутих країнах світу" // "Економіка України" 2004 №4

9. Мясоєдов С.П., Фединський Ю.І. Товариство на паях - М .: Политиздат, 1991.

10. Основи економічної теорії: Навчальний посібник. С.В. Мочерній.- Київ: "Академія", 2001 - 201с

11. Павличенко М. "Роздержавлення і приватизація: новий погляд на проблему" // "Економіка України" 1994 №9

12. Подвінская Є.С., Жиляева Н.І. Всі про акціонерні товариства - М .: 1993р.

13. Положення про акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. // Економіка і життя, 1995, № 27.

14. Створення акціонерних і малих підприємств (Методичні рекомендації) .- С.-П .: ЛДНТП, 1996.

додаток А. Середньорічна чисельність працівників промисловості по форми власності [4].

 Показники Роки

 1992 1995 1998 2001 2004

 Середньорічна чисельність працівників (всього) ...

 У т. Ч. За формами власності:

 Приватна ..

 Колективна

 Господарські товариства ..

 Відкриті АТ.

 Закриті АТ ..

 Орендні підприємства.

 Державна.

 МО та юридичних осіб інших держав ...

 6977,8

-

 1382,6

 82,6

-

-

 1023,6

 5592,8

 2,4

 5409,2

 2,4

 2615,9

 1890,3

 1420,8

 447,3

 413,5

 2785,7

 5,2

 4984,0

 2,9

 2928,7

 2329,5

 1868,2

 426,2

 254,2

 2048,3

 4,1

 4586,0

 4,6

 2891,4

 2487,6

 2052,8

 389,9

 99,4

 1668,0

 4,0

 4229,4

 7,0

 2806,0

 2456,6

 2008,0

 379,8

 59,7

 1411,8

 4,6

ДОДАТОК ВТіповой договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ. [13]

ДОГОВІР N 56

Типовий договір

купівлі-продажу пакета акцій відкритого АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА, створеня у процесі ПРИВАТИЗАЦІЇ, за комерційним конкурсом

(Місце і дата Укладення догоди)

(Назва органу ПРИВАТИЗАЦІЇ)

(Далі - Продавець), в особі ___,

(Посада, прізвище, ім'я, по батькові)

Який Діє на підставі ___

(Назва документа)

з однієї боку, та ___

(Назва юридичної особини)

(Далі - Покупець) * в особі ___,

(Посада, прізвище, ім'я, по батькові)

Який Діє на підставі ___,

(Назва документа)

з Іншої боку, постелили цею договір купівлі-продажу (далі - Договір) про ніжчевікладене:

Предмет договору

1. Продавець за підсумкамі конкурсу з продажу державного пакета акцій (протокол про визначення залишкового переможця N___, учет органом ПРИВАТИЗАЦІЇ від "___" ___ 199_р.) Зобов'язується Передат у власність покупця пакет акцій відкритого АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ___ далі - ВАТ), что находится

(Назва товариства) за адресою: ___

(Адреси ВАТ)

а Покупець зобов'язується Сплатити за Вказаною пакет Ціну продаж, Прийняти цею пакет акцій и Виконати умови, передбачені ЦІМ Договором.

Об'єкт договором

2. Об'єктом цього договору є пакет акцій ВАТ в кількості ___ шт., Номінальною вартістю ___ грн. (Согласно з планом ПРИВАТИЗАЦІЇ ВАТ, ЗАТВЕРДЖЕНИЙ наказом ___

(Назва органу ПРИВАТИЗАЦІЇ)

від ___ за N ___), Який за результатами конкурсу продано за ___ грн.

(Ціна продаж пакета акцій)

Порядок розрахунків

3. Покупець Протяг 60 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору зобов'язаний Сплатити ___ грн. за

(Сума цифрами та прописом)

Придбаний пакет акцій.

4. Розрахунки за Придбаний пакет акцій здійснюються таким чином:

- Власні кошти Покупця в сумі ___ грн. перераховуються відповідно до платіжного доручення з рахунка Покупця ___

(Номер розрахункового рахунка та найменування банковского встанови)

на рахунок Продавця ___

(Номер розрахункового рахунка та найменування банковского встанови)

- Кошти з пріватізаційніх депозитних рахунків (пріватізаційні майнові сертифікати, что знаходяться в готівковому обігу) на суму ___ грн. перераховуються відповідно до платіжного доручення з рахунка Покупця ___

(Номер розрахункового рахунка та найменування банковского встанови)

на рахунок Продавця ___

(Номер розрахункового рахунка та найменування банковского встанови)

- Компенсаційні сертифікати на суму ___ грн. перераховуються на підставі позабалансові платіжного доручення та доручення Продавця з рахунка Покупця ___

(Номер розрахункового рахунка ___

на рахунок Продавця та найменування банковского встанови) ___ (номер розрахункового рахунка та найменування банковского встанови)

5. Покупець НЕ может використовуват як джерело оплати придбання пакета акцій та виконан будь-якіх зобов'язань за ЦІМ Договором кошти, что будут отрімані внаслідок ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ (прибуток, Амортизаційні відрахування, оборотні фонди ТОЩО), пакет акцій которого є об'єктом цього Договором.

Перехід власності за

6. Право власності за на Придбаний пакет акцій ВАТ переходити до Покупця з моменту повної СПЛАТ ціни пакета акцій.

Передача пакета акцій

7. Передача покупця пакету акцій здійснюється Продавцем Протяг трьох робочих днів з моменту Надходження коштів за пакет акцій на рахунок Продавця.

8. Передача пакета акцій Продавцем и Прийняття цього пакету покупця засвідчується актом прийому-передачі пакета акцій ВАТ (далі - акт прийому-передачі), Який підпісується сторонами. Зобов'язання СТОРІН

9. Кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладеш на неї ЦІМ Договором, Сприяти Другій стороні у віконанні ее обов'язків та має право Вимагати від Другої Сторони виконан належно чином ее обов'язків.

10. Сторона, яка порушила зобов'язання, передбачені ЦІМ Договором, винна усунуті ЦІ Порушення.

Покупець

11. Покупець зобов'язаний у встановлений у пункті 3 цього Договору рядків Повністю Сплатити ВАРТІСТЬ Придбання пакету акцій та Прийнято від Продавця Придбаний пакет акцій за актом прийому-передачі.

12. Покупець зобов'язується Виконати Такі фіксовані умови конкурсу, візначені планом ПРИВАТИЗАЦІЇ пакета акцій або бізнес-планом: ___

13. Покупець зобов'язаний надаваті продавців на его Предложения необхідні матеріали, Відомості, документи относительно виконан умів цього Договору.

14. Покупець має право после повної СПЛАТ за пакет акцій Вимагати від Продавця передачу у встановлений строк зазначену пакета акцій ВАТ за актом прийому-передачі.

Продавець

15. Продавець зобов'язаний за актом прийому-передачі Передат покупця пакет акцій Протяг трьох робочих днів после Надходження коштів за пакет акцій на рахунок Продавця.

16. Продавець має право Вимагати від Покупця Сплату за Придбаний пакет акцій та Прийняття покупцем Придбання пакету акцій за актом прийому-передачі.

17. Продавець має право перевіряті Дотримання фіксованіх умів; Договором як Шляхом Запитів до Покупця относительно виконан умів Договору, так и Шляхом перевірок безпосередно у ВАТ.

18. Продавець гарантує, что на момент Укладення договору купівлі-продажу ВАТ не входить до Переліку об'єктів, Які НЕ підлягають ПРИВАТИЗАЦІЇ, а такоже, что пакет акцій НЕ є Продану, надіс, заставлені, під Арешт НЕ находится, судів справ относительно него немає.

Відповідальність Покупця

19. У випадка, если Протяг 60 днів з моменту Укладення договору купівлі-продажу Покупець НЕ СПЛАТ ВАРТІСТЬ пакету акцій, зазначену в пункті 3 Договору, ВІН сплачує на Користь

(Назва органу ПРИВАТИЗАЦІЇ, номер розрахункового рахунка та найменування банковского встанови) неустойку в размере, что ставити 20 відсотків від ціни продажу пакета акцій. Неустойка сплачується Протяг 20 календарних днів з моменту Закінчення рядок СПЛАТ за пакет акцій. У разі несплату неустойки у встановлений строк, на ее суму нараховується пеня у размере подвійної облікової ставки Национального банку України, яка Діє у период, за Який сплачується пеня. Если внесена сума за Придбаний пакет акцій Менша від суми неустойки, сплаті підлягає різниця между сумою неустойки та внесенням сумою, а если вона перевіщує суму неустойки, різниця возвращается

Продавцем покупцю Протяг 20 календарних днів з моменту Закінчення рядок СПЛАТ за пакет акцій.

Рішення про результати комерційного конкурсу в Авторитети випадка підлягає Анулювання. Договір підлягає розірванню.

20. Если Покупець НЕ Виконує зобов'язання, передбачені фіксованімі умів конкурсом относительно Збереження Протяг визначеного рядок кількості робочих Місць (за вінятком скороченню, пов'язаного Із санацією та реструктурізацією підприємства), ВІН сплачує штраф у размере 12-кратної суми середньої заробітної плати шкірного звільненого працівника на рахунок служби зайнятості за місцезнаходженням ВАТ.

21. Если покупця НЕ віконується зобов'язання относительно Збереження профілю ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ Протяг ПЕРІОДУ, Який визначених у фіксованіх условиях комерційного конкурсу. Покупець сплачує до Державного бюджету України штраф у размере 10 відсотків від вартості придбання пакета акцій.

22. У разі невиконання покупцем умов цього Договору Продавець має право у встановленому законодавством порядку порушіті питання про его розірвання та повернення пакета акцій у державну власність.

Відповідальність Продавця

23. Продавець Несе відповідальність за Збереження майна ВАТ з моменту нотаріального посвідчення цього Договору до Підписання акту прийому-передачі пакета акцій.

Особливі умови

24. Зобов'язання относительно виконан умів цього Договору зберігають свою дію для осіб, Які прідбають пакет акцій, у разі его Подальшого відчуження, протягом рядок Дії ціх зобов'язань.

25. Если Покупець на момент Підписання цього Договором не получил Згоди органу Антимонопольного комітету України на придбання пакета акцій ВАТ, зобов'язання за ЦІМ Договором между покупця та продавця вінікають Тільки после Отримання покупця Такої Згоден.

26. У разі, коли орган Антимонопольного комітету України відмовляє покупця в отриманні зазначеної ЗГОДА, Договір підлягає розірванню за Згідно сторін. Конкурсна гарантія (застава) в Авторитети випадка возвращается продавця покупцю после розірвання Договору.

27. Если будь-які умови цього Договору стають незаконними через будь-які обставинні, то Це не впліває на Чинність та силу других умів Договору.

Зміни умів договором та его розірвання

28. Зміна умов Договору або Внесення ДОПОВНЕННЯ до него Можливі Тільки за Згідно сторін.

29. Усі Зміни та ДОПОВНЕННЯ до Договору здійснюються у пісьмовій форме з Наступний посвідченням таких змін та ДОПОВНЕННЯ в органах нотаріату.

30. У разі невиконання однією Із СТОРІН умів цього Договору ВІН может буті розірваній на Вимогами Іншої сторони за рішенням суду або арбітражного суду з поверненням пакета акцій покупцем за актом прийому-передачі Протяг трьох робочих днів з моменту набрання законної сили решение суду, арбітражного суду.

Форс-мажорні обставинні (непереборна сила)

31. Сторони звільняються від відповідальності относительно виконан умів Договору у випадка Виникнення форс-мажорних обставинні (обставинні непереборної сили). Сторона, яка НЕ может Виконати умови Договору через Виникнення форс-мажорних обставинні (обставинні непереборної сили), повинна повідоміті про це іншу Сторону.

Вирішення СПОРІВ

32. Усі спори, что вінікають при віконанні умів цього Договору або у зв'язку з Тлумачення его становищем, вірішуються Шляхом переговорів. Если сторони не досягнено домовленості, спір вірішується судом або арбітражнім судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

33. Усі витрати, пов'язані з Виконання цього Договору, его нотаріальнім посвідченням та реєстрацією, покладаються на Покупця.

34. Цей Договір укладі у трьох прімірніках, Які мают однаково Юридичний силу. Прімірнікі зберігаються у Продавця, Покупця та в органі нотаріату, Який посвідчів Договір.

35. Договір набуває ЧИННОСТІ з моменту его нотаріального посвідчення.

Юридичні адреси та банківські реквізити СТОРІН:

Продавець (підпис)

Покупець (підпис)
Амортизаційні відрахування
МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ Державні освітні установи ВИЩОЇ ОСВІТИ Факультет Економіки та Управління Кафедра Економіки і Технологій бізнесу ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 Варіант №9 (З дисципліни «Економіка підприємства») Виконав ст. гр. Перевірив ст. викладач: Зміст Завдання 1. Лінійний спосіб

Альфред Маршалл
Альфред Маршалл, 1842-1924. Альфред Маршалл народився 26 липня 1842 р. в Лондоні. Батько його, Уїльям Маршалл, служив касиром в Англійському банку. Відбувалися вони з клерикальної сім'ї, заснованої в кінці XVII в. в Корнуолле. Альфред був праправнуком преподобного Уїльяма Маршалла, полулегендарного,

Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки: теорія і практика
Контрольна робота з дисципліни: "Державне регулювання економіки" Тема: "Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки: теорія і практика" Зміст контрольної роботи 1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки. 3 2. Альтернативні концепції

Акціонерні товариства
Анотація Курсова робота: 34 стор., 5 таблиць, 25 літературних джерела. Курсова робота складається з трьох частин, вступу, висновків та переліку літератури. У першій частині розглядаються теоретичні питання, пов'язані з походженням акціонерних товариств. У другому розділі наводиться характеристика

Акціонерна власність в економічній системі України
міністерство освіти і науки України національний технічний університет «харківський політехнічексій інститут» Кафедра загальної економічної теорії Курсова робота на тему: «Акціонерна власність в економічній системі України» Виконала: студентка групи Прийняла: Харків - 2006 Зміст ВСТУП 1. Власність

Адміністративно-командна економічна система
міністерство освіти і науки України національний технічний університет «харківський політехнічексій інститут» Кафедра загальної економічної теорії Політична економія Курсова робота на тему «Адміністративно-командна економічна система» Харків 2006 Зміст: Введення 1. СУТНІСТЬ адміністративно-командної

Агропромислова інтеграція, її мотиви і характерні риси
Міністерство освіти Республіки Білорусь Установа освіти «Вітебський державний технологічний університет» Кафедра «Економічної теорії та маркетингу» Курсова робота по «Макроекономіка» на тему «Агропромислова інтеграція, її мотиви і характерні риси. Державне регулювання сільського господарства

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати