трусики женские украина

На головну

 Інформаційні приводи і формування медіаповесткі дня в ЗМІ - Видавнича справа та поліграфія

Микола Пилипович Пoнoмapeв, доцент кафедри журналістики Пермського державного університету, викладач Уральської академії державної служби.

ЗМІ в принципі не здатні повною мірою виконувати свою часто декларовану соціальну місію - представляти всім іншим соціальним групам і організаціям вичерпну і неупереджену інформацію про події у світі подіях.

По-перше, технологічно неможливо зібрати всю інформацію про всі події з усіма соціальними суб'єктами.

По-друге, збором та обробкою інформації зайняті конкретні індивіди (репортери, журналісти, редактори), які не можуть не бути упередженими. В результаті ЗМІ часто істотно перебільшують або, навпаки, применшують соціальну значимість деяких подій, суб'єктів і проблем. Під «об'єктивними ЗМІ» слід розуміти ті засоби масової інформації, які у своїх публікаціях відображають різні думки з приводу одного і того ж події, тобто представляють аудиторіям безліч інтерпретацій дійсності.

По-третє, не можна забувати про цілеспрямовану комунікативної (інформаційної) діяльності інших соціальних суб'єктів, які прагнуть привернути увагу широкої громадськості (в тому числі і журналістів) до позитивних і, навпаки, відвернути увагу від негативних з погляду їхніх інтересів подій.

По-четверте, ЗМІ не можуть не нав'язувати аудиторіям свої схеми інтерпретації подій, суб'єктів і проблем, тому що в основі будь-якої публікації як опису дійсності лежить конкретний соціокультурний сценарій.

При відборі подій, суб'єктів і проблем, гідних висвітлення в засобах масової інформації, журналісти використовують три фільтри новинного формату (табл. 1):

політичні, економічні та комунікативні інтереси власників та головного редактора як складові елементи редакційної політики;

новинна цінність (оцінка події як інформаційного приводу);

технологічна специфіка виробництва ЗМІ (друковані та електронні).

Таблиця 1. Порядку денного і громадську думку

 Медіаповестка дня Політичний порядок денний Громадська порядок денний

 Редакційна політика ЗМІ (інформаційний привід) Статистичне підтвердження значущості проблеми Повсякденні проблеми населення

 Новинний формат Політична доцільність та інвестиції приватних ресурсів Форс-мажорні обставини (стихійні лиха та техногенні катастрофи)

 Вимоги технологічного процесу Апробовані технології Соціальні катаклізми

 Громадська думка

Крім цього в кожному виданні існує крайній термін (deadline) здачі у виробництво.

Як приклад розглянемо детальніше критерії новинний цінності.

Темами для публікацій журналісти вибирають тільки ті події, які мають специфічними властивостями (табл. 2). У загальному випадку інформаційний привід - це фізично і змістовно опукле для журналіста чи редакції подія. При цьому опуклість залежить не тільки від властивостей самої події, а й від щільності подієвого контексту, тобто кількості і опуклості одночасно подій, що відбуваються. Очевидно, що велика техногенна катастрофа «перекриє» будь-який політичний скандал, а «інформаційний вакуум» літніх відпусток змушує репортерів переробляти корпоративні прес-релізи в аналітичні огляди.

Таблиця 2. Інформаційний привід

 Актор

 (Тобто той, хто впливає) Яскраве дію

 Непередбачуване

 Масштабне

 Журналіст Інформаційний привід

 Сенсаційне

 Скандальне

 Публікація

 Курйозне

 Оригінальне

 Аудиторія

 (Цільова група) Значуща подія

 Драматичне

 Видовищне

 Ідея публікації і ідея актора

 Негативний

 Головний герой

Отже, журналіст сприймає вчинок (діяльність) деякого соціального суб'єкта як інформаційний привід і розміщує в ЗМІ свою інтерпретацію цієї дії, а аудиторія ЗМІ (частина якої входить в цільову групу суб'єкта як актора), оцінюючи описується в публікації дію як значуща подія, в тій чи іншій мірі засвоює основну і вигідну для редактора ідею. Всі повідомлення, опубліковані за фіксований період часу розповсюджуваними на даній території засобами масової інформації, складають локальне медіапростір даній території на даний період.

Оскільки кожна публікація присвячена певній темі (події, соціальному суб'єкту, проблеми), то ранжування публікацій в медіапросторі з тих чи інших параметрах є не що інше, як ранжирування інтерпретацій цих подій, суб'єктів або проблем. Відповідно кожне описана подія, кожен згаданий суб'єкт, кожна порушена проблема отримують свій медіаранг в медіапросторі. Медіаранг одиничної публікації у випуску конкретного ЗМІ (газети, телеканалу, радіостанції, інтернет-видання) залежить від її фізичної (візуальної, звукової, графічної) і змістовної опуклості, а також від її обсягу (в квадратних сантиметрах або хвилинах).

Безліч тем (подій, суб'єктів, проблем) з найвищими медіарангамі (наприклад, перша «десятка») становлять локальну медіаповестку дня. Компоненти медіаповесткі (теми) характеризуються також статистичним розподілом даних ним соціокультурних оцінок (позитивних, негативних, збалансованих, нейтральних) і приписаних їм атрибутів (характеристик).

При орієнтації в «далекому колі» індивід трактує інформаційну пріоритетність теми в накопиченому медіапросторі як соціальну пріоритетність відповідних подій, суб'єктів і проблем, тобто як їх значимість в соціокультурному просторі в цілому. Отже, чим більше публікацій по конкретній темі і чим вони регулярніше, тим вище соціальна значимість подій, суб'єктів і проблем для аудиторій ЗМІ. Цей ефект медіаповесткі дня лежить в основі комунікативної технології «установка медіаповесткі дня», яка дозволяє соціальним суб'єктам впливати на думку аудиторій ЗМІ по значимим для них (акторів) темам.

Політичні суб'єкти в значній мірі незалежно від ЗМІ у взаємодіях один з одним формують політичний порядок денний як ранжований список соціальних проблем (див. Табл. 1). «Злиття» медіаповесткі з політичною повісткою породжує суспільну порядку денного як узагальнений ієрархічний реєстр соціальних проблем, з приводу яких впливові соціальні суб'єкти формують громадську думку.

Однак в контрольований медіамагнатами і політиками процес формування громадської порядку денного втручаються незалежні від їх волі та інтересів події.

По-перше, це стихійні лиха, техногенні катастрофи та соціальні катаклізми, які автоматично стають інформаційними приводами для ЗМІ та злободенними соціальними проблемами для широкої громадськості.

По-друге, повсякденні труднощі населення все одно потрапляють в громадську порядку денного, навіть якщо ЗМІ про них не розповідають, а політики з різних причин не хочуть займатися їх вирішенням. Наприклад, розкрадання технічних виробів з кольорових металів, які призводять до збоїв у комунальній сфері.

По-третє, це масштабні проблеми в галузі економіки, політики, культури, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, які піддаються статистичної верифікації, але журналістів не цікавлять через свою складності, а політиків - через політичну недоцільність або з яких-небудь інших причин (див. табл. 1).

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.elitarium.ru

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка