На головну    

Що таке редагування і правка тексту? - Видавнича справа та поліграфія

Правка тексту потрібна для того, щоб:

1) усунути похибки, що залишилися після авторської доробки;

2) домогтися ясності і чіткості формулювань;

3) перевірити фактичний матеріал і позбавити рукопис від неточностей;

4) усунути шорсткості мови та стилю;

5) технічно обробити рукопісь.Віди правки

У практиці виділяють 4 види правки.

1. Правка-вичитування

Вона є самостійним видом редакторської роботи. Її слід відрізняти від коректорській вичитки, якою закінчується підготовка оригіналу до здачі в набір.

Задача коректора - виправити допущені помилки, уніфікувати позначення та скорочення, привести в єдину систему всі посилання і виноски і т.д.

Правка-вичитування застосовується при підготовці до випуску перевидань, а також документальних матеріалів різного характеру. Цьому виду правки піддаються: офіційні матеріали, твори письменників-класиків, видання історичних документів.

2. Правка-скорочення

Застосовується, коли з тих чи інших причин необхідно зменшити обсяг тексту, однак без шкоди для його змісту.

Скороченню піддаються такі тексти, в яких є длінноти, непотрібні повтори, однотипні факти, дрібні подробиці.

Іноді редактору буває необхідно викласти матеріал на строго встановленому числі аркушів, рядків або знаків (наприклад, в енциклопедіях, довідниках, періодичних виданнях). Редактор повинен залишити тільки саме основне, скоротивши все другорядне.

В скороченому вигляді можуть видаватися твори класиків літератури, що вивчаються в середній школі, а також хрестоматії.

Виробляти правку- скорочення може і сам автор.

3. Правка-обробка

- таке виправлення рукописи, яке дозволяє вважати її видавничим оригіналом, вже готовим до друку.

При правці-обробці використовується весь комплекс операцій: уточнюються фактичні дані, виправляються композиційні недоліки, усуваються логічні неузгодженості і вдосконалюється мовна сторона твору (усуваються всі лексичні і стилістичні недоліки). Всі серйозні зміни, що вносяться до тексту редактором, необхідно узгодити з автором. В іншому випадку, літсотрудніка обробляє матеріал самостійно, намагаючись зберегти авторський стиль (стиль), виправляючи тільки те, що суперечить нормам мови і спотворює думку.

4. Правка-переробка

Застосовується при підготовці до друку рукописів тих авторів, які слабо володіють літературною мовою. Правка-переробка широко використовується в редакціях газет, особливо у відділах листів, так як матеріали, що надсилаються читачами, з різних причин буває важко відправити в друк в тому вигляді, в якому вони надійшли.

Різновидом правкі- переробки є так звана "літературний запис". Це запис розповіді бувалого людини про своє життя, роботу, успіхи. На основі цих оповідань літератор-редактор в співдружності з автором-оповідачем створює літературний твір. Або літературні працівники самі підбирають літературний матеріал і пишуть необхідний текст, який узгоджується з цією особою. Якщо під таким матеріалом підписують не працівник газети, а особа, завізувати текст, то це називається "заавторством" ["ghost-writing"].

"Заавторство" виражається не тільки в тому, що на підставі письмових матеріалів або усної розповіді статтю пише журналіст, а підписує її інша особа, а й у тому, що він включає в неї свій погляд на речі, видає свою думку за авторське, тобто за думка того, хто підписав статтю. Вичитування

- редакційно-технічна обробка всіх текстів видавничого оригіналу при підготовці його до виробництва, в процесі якої усувають орфографічні та пунктуаційні помилки, встановлюють однакове написання скорочень, назв та інших елементів тексту, перевіряють систему виділень, посилань , правильність нумерації, звертають увагу редактора на непомічені ним смислові, фактичні, стилістичні помилки. Вичитку зазвичай здійснює коректор-редактор або літературний редактор.Корректура

- сукупність коректурних виправлень і сам процес виправлення помилок та усунення технічних недоліків в коректурних відбитків набору і друкованій формі, що включає читання коректурних відбитків і коректурними правку. Основні завдання коректора:

1) усунення помилок складача, що спотворюють оригінал (пропуски, перестановки букв, складів, знаків пунктуації та т.д.);

2) усунення помилок, непомічених в оригіналі.

Джерело: Колесніков Н.П. Практична стилістика і літературне редагування: Учеб. посібник. - М .: МарТ, 2003. - 19

© 8ref.com - українські реферати