трусики женские украина

На головну

Умберто Еко. Маятник Фуко - Короткий зміст творів

Зав'язка цього роману відомого італійського письменника, філолога й історика літератури припадає на початок сімдесятих років XX в., Час, коли в Італії ще вирували молодіжні бунти. Однак «політичним вибором» оповідача, студента Міланського університету Казобона, стає, за його власними словами, філологія: «Я прийшов до цього як людина, яка сміливо бере в руки тексти промов про істину, готуючись правити їх». У нього зав'язується дружба з науковим редактором видавництва «Гарамон» Бельбо і його товаришем по службі Діоталлеві, якої не заважає різниця в віці; їх об'єднує інтерес до загадок людського розуму і до середньовіччя. Казобон пише дисертацію про тамплієрів; перед очима читача проходить історія цього лицарського братства, його виникнення, участі в хрестових походах, обставини судового процесу, що завершився стратою керівників ордена і його розпуском.

Далі роман набирає область гіпотез - Казобон з друзями намагаються простежити посмертну долю ордена лицарів Храму. Відправною точкою для їх зусиль служить поява у видавництві відставного полковника, упевненого, що він виявив зашифрований План лицарів ордена, план таємної змови, задум реваншу, розрахованого на століття. Через день полковник зникає безслідно; передбачається, що він убитий; саме це подія або неприємний осад, що залишився від нього, розлучає Казобона з друзями. Розлука затягується на кілька років: закінчивши університет і захистивши диплом, він їде до Бразилії викладачем італійської мови.

Безпосередньою причиною від'їзду є його любов до місцевої уродженці Ампаро, красуні напівкровці, просякнуту ідеями Маркса і пафосом раціонального пояснення світу. Однак сама магічна атмосфера країни і незвичайні зустрічі, які з труднооб'яснімим завзятістю підкидає йому доля, змушують Казобона поки ще майже непомітно для себе самого проробляти зворотну еволюцію: переваги раціональних тлумачень видаються йому все менш очевидними. Він знову намагається вивчати історію давніх культів і герметичних навчань, залучаючи до своїх занять і скептично налаштовану Ампаро; його притягує земля чаклунів - Байя, в тій же мірі, що і лекція про розенкрейцерів, читається співвітчизником-італійцем, за всіма ознаками - одним з тих шарлатанів, про численність яких йому ще тільки належить здогадатися. Його зусилля по проникненню в природу таємничого приносять свої плоди, але для нього вони опиняються гіркими: під час магічного обряду, брати участь в якому на знак особливої ??прихильності вони були запрошені, Ампаро проти власної волі впадає в транс і, прийшовши до тями, не може пробачити цього ні собі, ні йому. Провівши в Бразилії після цього ще рік, Казобон повертається.

У Мілані він знову зустрічається з Бельбо і через нього отримує запрошення співпрацювати у видавництві «Гарамон». Спочатку мова йде про складання наукової енциклопедії металів, але незабаром область його інтересів істотно розширюється, знову захоплюючи сферу таємничого та езотеричного; він зізнається собі в тому, що йому взагалі стає все важче відокремлювати світ магії від світу науки: люди, про яких ще в школі йому говорили, що вони несли світло математики і фізики в нетрі забобонів, як з'ясовується, робили свої відкриття, «спираючись, з одного боку, на лабораторію, а з іншого - на Каббалу ». Чимало цьому сприяє і так званий проект «Гермес», дітище пана Гарамона, глави видавництва; до його здійснення підключені і сам Казобон, і Бельбо, і Діоталлеві. Суть його полягає в тому, щоб оголосивши серію публікацій з окультизму, магії і т.п., залучити як серйозних авторів, так і фанатиків, божевільних, готових платити гроші за опублікування своїх творінь; цих останніх передбачається сплавляти у видавництво «Мануціо», чиє спорідненість з «Гарамон» тримається в найсуворішому секреті; воно призначене для видання книг за рахунок авторів, на практиці зводиться до нещадного «видоювання» їх гаманців. У середовищі окультистів «Гарамон» розраховує на багатий улов і тому настійно просить Бельбо і його друзів не нехтувати ні ким.

Однак видання, призначені для «Гарамона», все-таки повинні відповідати якимсь вимогам; в якості наукового консультанта проекту за рекомендацією Казобона запрошується знайомий йому по Бразилії якийсь пан Агліе, то авантюрист, чи то нащадок знатного роду, можливо, граф, але в усякому разі людина багата, з тонким смаком і безсумнівно глибокими пізнаннями в області магії та окультних наук; про найдавніших магічних ритуалах він розповідає так, нібито сам при них був присутній; власне кажучи, часом він прямо натякає на це. При цьому він зовсім не сноб, не цурається явних шарлатанів і психів і впевнений, що навіть в самому нікчемному тексті можна відшукати «іскорку якщо не істини, то хоча б незвичайного обману, але ж часто ці крайнощі стикаються». Які сподівалися відвести з його допомогою в сторону потік плевел, направивши його на збагачення свого господаря, і, бути може, знайти в ньому кілька зерен істини для себе, що придушуються авторитетом «пана графа» герої виявляються вимушені борсатися в цьому потоці, не сміючи нічого відкидати: в будь-якому плевел може виявитися зерно, невидиме і не обнаруживаемое ні логікою, ні інтуїцією, ні здоровим глуздом, ні досвідом. Ось слова бідолаги-алхіміка, підслухані Казобоном під час ще одного, на сей раз вже не далекого, шаманського, а донезмоги наближеного до їхніх рідних домівках ритуалу, куди вони потрапляють на запрошення Агліе: «Я випробував все: кров, волосся, душу Сатурна, маркассіти, часник, марсіанський шафран, стружки і шлаки заліза, свинцевий глет, сурму - все марно. Я працював над тим, щоб витягти з срібла масло і воду; я обпікав срібло із спеціально приготованою сіллю і без неї, а також з горілкою, і добув з нього їдкі олії, от і все. Я вживав молоко, вино, сичужіни, сперму зірок, що впали на землю, чистотіл, плаценту; я змішував ртуть з металами, перетворюючи їх в кристали; я направив свої пошуки навіть на попіл ... Нарешті ...

- Що - нарешті?

- Ніщо на світі не вимагає більшої обережності, ніж істина. Виявити її - все одно що пустити кров прямо з серця ... »

Істина здатна перевернути або зруйнувати світ, бо у нього від неї немає захисту. Але істину досі не вдалося виявити; ось чому не слід нехтувати нічим - краще ще раз випробувати все, коли-небудь колишнє предметом зусиль і надій будь-кого з присвячених. Нехай невиправдано; нехай помилково (і у що ж тоді вони були присвячені?) - неважливо. «Кожна помилка може виявитися мімовольной носительницей істини, - говорить Агліе. - Справжньому езотеризму не страшні суперечності ».

І цей вир хибних істин і можуть призвести истиною помилок знову штовхає друзів на пошуки Плану ордена тамплієрів; загадковий документ, що залишився від зниклого полковника, вивчається ними знову і знову, і кожному його пункту підшукуються історичні тлумачення: це нібито виконувалося розенкрейцерами, це - павлікяани, єзуїтами, Беконом, тут доклали руку асассіни ... Якщо План дійсно існує, він повинен пояснювати все; під цим девізом переписується історія світу, і поступово думка «ми знайшли План, за яким рухається світ» підміняється думкою «світ рухається по нашому Плану».

Минає літо; Діоталлеві повертається з відпустки вже важко хворим, Бельбо - ще більш захопленим Планом, удачі в роботі над яким компенсують йому поразки в реальному житті, а Казобон готується стати батьком: його нова подруга Лія повинна незабаром народити. Їхні зусилля тим часом наближаються до завершення: вони розуміють, що місцем останньої зустрічі учасників Плану повинен стати паризький музей в церкві абатства Сен-Мартен-де-Шан, Місцевість Мистецтв і Ремесел, де знаходиться Маятник Фуко, який в строго певний момент і вкаже їм точку на карті - вхід у володіння Царя Миру, центр телуричних струмів, Пуп Землі, Umbilicus Mundi. Вони поступово запевняють себе в тому, що їм відомий і день і годину, залишається знайти карту, але тут Діоталлеві опиняється в лікарні з самим невтішним діагнозом, Казобон їде разом з Лією і малюком в гори, а Бельбо, рухомий ревнощами до Агліе, який став його щасливим суперником в особистому житті, вирішує поділитися з ним їх знаннями про План, промовчавши про відсутність і карти, і впевненості в тому, що вся ця розшифровка - не плід їхньої загальної розбушувався уяви.

Лія тим часом доводить Казобона, що ті уривчасті записи кінця XIX в., які вони прийняли за конспект Плану, швидше за все є розрахунками господаря квіткового магазину, Діоталлеві при смерті; його клітини відмовляються йому коритися і будують його тіло за власним планом, ім'я якому - рак; Бельбо знаходиться в руках Агліе і зграї його однодумців, спершу вишуканим спосіб його шантажувати, а потім заманивши в Париж і змушують вже під страхом смерті поділитися з ними останньої таємницею - картою. Казобон кидається на його пошуки, але встигає застати тільки фінал: у Сховище Мистецтв і Ремесел знавісніла натовп алхіміків, герметістов, сатаністів та інших гностиків під проводом Агліе, тут вже, втім, що називається графом Сен-Жерменом, зневірившись добитися від Бельбо визнання в місцезнаходження карти , карає його, удавлівая мотузкою, прив'язаною до Маятник Фуко; при цьому гине і його кохана. Казобон рятується втечею; на наступний день в музеї немає ніяких слідів вчорашньої події, але Казобон не сумнівається, що тепер черга буде за ним, тим більше що при від'їзді з Парижа він дізнається про смерть Діоталлеві. Один був убитий людьми, які повірили в їх План, інший - клітинами, які повірили в можливість скласти власний і діяти по ньому; Казобон, не бажаючи наражати на небезпеку кохану і дитини, замикається в будинку Бельбо, гортає чужі папери і чекає, хто і як прийде убити його сам

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка