трусики женские украина

На головну

Віктор Олегович Пельовін. Generation П - Короткий зміст творів

«Ти, Ваван, не шукай у всьому символічного значення, а те адже знайдеш». - З такими словами Фарсейкин звертається до головного героя книги Татарському. Або, швидше усього, це автор звертається до критика, передбачаючи викриття задуму. А я не слухав попередженню, став шукати і знайшов.

Знайти було складно, - дуже багато камуфляжу, покликаного замаскувати головний зміст романа. Ну, нічого, я до цього встиг звикнути. Сюжет будь-якого твору Пельовіна завжди рясно здобрений найрізноманітнішими гротескними оборотами, обсипаний хитромудрими придумками, екзотичними сценками. Тут їх також вистачає, а деякі з них навіть можна прийняти за основний зміст фабули. Здається, ось він, ключ всієї композиції. Ан немає, не то! Взяти хоч би «іспанську колекцію живопису». Вміщена майже в самий кінець, ця сцена наштовхує на думку, що Пельовін присвятив всю книгу одній задачі, - намалювати сучасний портрет суспільства споживання. Тут же сама собою спливає паралель з «Одномірною людиною» Герберта Маркузе. Папірці з печатями - замість картин і скульптур. Читачу залишається тільки погодитися з персонажем Пельовіна Азадовським: і правда, навіщо вивішувати справжні полотна, адже нинішніх учасників світських околокультурных тусовок, все одно, цікавить лише ціна шедевра в мільйонах доларів так ім'я нинішнього його власника.

Мабуть, «GENERATION П» можна було б прийняти за вітчизняний варіант «Одномірної людини», а Пельовіна - за сьогоднішнього російського Герберта Маркузе. І реакції на книгу, на зразок як, підтверджують здогадку. Читаюча публіка взнала себе. Тому одні цим романом захоплюються, - взнали. Тому ж інші виражають різке неприйняття, - також взнали. Так, можна було б прийняти, але не стоїть цього робити.

Смію вас запевнити: Пелевин - не Маркузе. Так і його читачі - не раціональні до мозку кісток західні яйцеголовые, а... ну, ви самі знаєте, хто. Пелевинское зображення нинішнього тіла-комп'ютерного суспільства потрібно розглядати усього лише як окремо бічне завихрення фабули, а зовсім не як головну ідею. Аналізуючи які-небудь книги Пельовіна, завжди треба слідувати принципу: шукайте архетип! Так що мені залишається приступити до глибоких розкопок.

Яке ж символічне значення, який архетип закладений тут як наріжний камінь? Незважаючи на кардинальні відмінності композиції і мови, я убачаю паралель між «Омон Ра» і «GENERATION П». Там головний герой шукає істинну суть, кидається по життю, злітає угору, падає на дно і, зрештою, знаходить себе. Збагнення Самості - ось головний архетипический підмурівок «Омона Ра». Щось аналогічне знаходимо і тут.

До самої останнього розділу я все гадав, що ж використано як цей самого наріжний кирпичика, як основа композиції. На назву розділу я натрапив, як на темну стіну в ночі: «Золота кімната». Мені хотілося крикнути: «Ну, звичайно ж, як я раніше не здогадався?!» Чуго ж такого несподіваного я побачив в назві «Золота кімната»?

Щоб пояснити дохідливо, мені знадобитися невеликий відступ з прикладом з нашого реального життя. Будь-якою нормальною людиною (а ненормальним - тим більше) міцніше усього засвоюються ідеї, які він не усвідомлено заковтує, а осягає безпосередньо, несвідомо. Талановито виконані художні твори впливають майже виключно несвідомо. Майстри, працюючі на ниві літератури, живопису, кінематографа, щоб бути зрозумілими, повинні використати символічні образи. Мистецтво виділилося з числа ремесел саме тому, що говорить на тій же мові, на якій людина отримує повідомлення від особистого несвідомого в сновидіннях. По цих же каналах віруючі отримують послання від Бога. Приведу для прикладу декілька символів, пов'язаних в єдину систему.

Я навмисно не стану звертатися до якого-небудь древнього єгипетського папірусу або до грецької міфології. Все основні архетипы були осмысленны ще в глибокій древності і описані в легендах кожного з великих народів. І звертатися до тих пластів культури, звісно треба. Однак я зараз опишу бачення сучасною нам дванадцятирічної дівчинки. Це не зовсім рядовий сон. К. Г. Юнг називав подібні сновидіння Великими снами. Він великий саме єдиною системою фундаментальних символів. Ви побачите, що архаїчна символіка також жива в наші дні, як і п'ять тисяч років тому, що вона здатна впливати на психіку людини.

Отже, дівчинка дванадцяти років бачить сон, в якому четверо (четверица) хлоп'ята, дві дівчинки і два хлопчики, котяться на одній дошці з коліщатками (скейт). Дошка розділяється на дві рівні половинки - синю і червону. У ході катаний персонаж сну, дівчинка, що асоціюється эго сновидящей з собою, зустрічається з молодою людиною (відомим наяву доля музикантом), а до завершення сну приходить до бабусі, одягнутої в жовте (золоте) плаття і з оранжевим абажуром на голові. Бабуся вимовляє сновидящей повчання, ставлячи в приклад їй одного з чотирьох початкових персонажів сну. Але эго сновидящей вступає в суперечку і покидає сон в опозиції до бабусі.

Я вимушений був описати сновидіння коротко. Його символіка така. Четверо хлоп'ята - це чотири іпостасі сновидящей, чотири функції її психіки (як і чотири сторони світла, чотири часи року, чотири євангелісти і т.д.). Синя дошка (скейт) - інтелект сновидящей (чоловіче начало Ян). Нагадаю: на ньому котилися два хлопчики. Червона дошка - її почуття (жіноче начало Інь). На ньому котилися дві дівчинки. Доля, що З'явилася пізніше музикант - анимус, тобто чоловіча половина душі сновидящей. З анимусом надалі вона буде несвідомо зіставляти чоловіків, що зустрічаються в її життю по мірі свого дорослішаючого. А бабуся, - це найважливіший, центральний символ сновидіння, - Самость, створююча суть людської особистості (а зовсім не эго!). Фігура кольору сонця - це одночасно центральний символ, навколо якого протікає вся несвідома психічна діяльність, і символ Бога. У сильно диференційованій психіці при розвиненій релігійності мислення (не релігії, а релігійності, як властивій всякій нормальній людині психологічній властивості) символ Самості і Бога зливаються в щось єдине. У слабо диференційованій психіці асоціація з Богом відсутня.

Не стану забиратися ще глибше в пояснення системи символів, якими оперує несвідоме людини. Повернуся до роботи, що обговорюється Пельовіна.

Кожний твір Пельовіна в чомусь схоже літературній вправі. Він бере черговий архетип і вибудовує навколо нього композицію. У розповіді «Міттельшпіль» (див. нижче) «відпрацьовується» взаємовідношення вікових вселенських початків Ян і Інь. У книзі «Чапаєв і Пустота» (див. нижче) за основу структури книги взята четверица, - там відбувається расчетверение особистості психбольного. Підхід до збагнення людиною Самості ми знаходимо в «Омон Ра» (див. нижче).

У «GENERATION? П'» автор пішов далі «Омона Ра». Скажемо так: тепер не герой, але автор пішов далі і трансформував Самость в її логічне слідство. А логічним слідством Самості, як я намагався пояснити вище, є, ні багато не мало, Бог. Правда, Пельовін дещо пом'якшив - не сам Бог, а чоловік богині Іштар. Але це мало що міняє. Герой протягом всього оповідання кудись дрейфує, створює рекламні ролики, потім починає творити за допомогою могутнього комп'ютера президентів і депутатів, а під кінець виявляється творцем доль всіх людей, тобто майже Богом, отримуючи в свої руки жезл, - мобільний телефон з однією єдиною кнопкою на панелі. На причетність Татарського до божественного натякає автор, коли в рекламному ролику персонаж кричить: «Під Кандагаром було кручі!» Читач мимовільно задумається: «Може, і та війна була вигадкою криэйторов з кабінетів «центра бджільництва»?

Як ми бачимо, завдяки рясно розсипаній по тексту символіці у читача від прочитання твору з'являється відчуття глибини. Я не став би порівнювати цього відчуття з тим, яке виникає при прочитанні «Братів Карамазових» або «Ганни Кареніной». Ні в якому разі! У Пельовіна архетипические символи розставлені по тексту дуже раціонально, ощадливо. Гострі кути символів випирають назовні. Однак твори Пельовіна, зокрема «GENERATION П», виглядають виграшно не тільки в порівнянні з бездушними масовими виробами в м'якому переплітанні, але і з потугами ряду сучасних добросовісних авторів, що стараються зрозуміти значення буття. Що поробиш? - Пелевин краще уясняти символічну структуру світобудови.

Перш ніж перейти від глибинного аналізу до композиції, я хотів би зупинитися на двох приватних моментах, а саме: на використанні в тексті англійських фраз і на шматках занудного тексту, виділеного курсивом.

Що мені спочатку не сподобалося в новому романові? Постійні англійські вкраплення в текст. І назва GENERATION «П» замість Покоління «П» здавалося невиправдано неросійським, все ж література-то російська. Однак, розміркувавши на дозвіллі, я зрозумів можливе тлумачення частого вживання англійських фраз. У традиційних наукових статтях, - в Західній Європі і у нас, - прийнято використати латинізм. Пише який-небудь син академіка статейку по ядерній фізиці, а сам думає, як би змотатися куди-небудь позападней, наприклад, в Японію. Думає він так і абсолютно машинально вставляє в своє міркування фразу: Ubi bene, ibi patria. Без роз'яснень і перекладу, звичайно ж. Або інший який вчений, що вирішив приватизувати і комерциализировать своя дільниця досліджень, виводить в тексті статті інакшу фразу: Homo homini lupus est. Але латинь була мовою середньовіччя, а тепер народилася нова епоха, телевізійно-комп'ютерна. Ось і нову латинь Пельовін розсипає по GENERATION «П». Так, латинь нової епохи - це англійський. Тому-то ці фрази настирливо чіпляють погляд по тексту. Вони виявляють в читачі, так би мовити, головна ознака образованности. Ось тільки питання повисає в повітрі: що робити читачам, які ніколи не вчили англійського і не мають намір приступати до вивчення, наприклад, мені? Мені більше по душі стара латинь.

Окремі місця в романові глибокодумно занудны. Але і в них закладене глибинне, як глибинні бомби, значення. Або так: заритий задум. Відкопати його можна, але складно. При читанні, наприклад, философствований Че Гевари виникає цікаве відчуття: пустота народжує думку. Проте, причому тут Че і Пельовін? Можна взяти будь-який більш або менш зв'язний текст з розумними і парадоксальними оборотам, але без значення, без якої б те не було свідомо закладеній суті. Читати цей текст треба не менш десяти хвилин, щоб увага, втомлена повною відсутністю значення, могла відключитися і почати вільно блукати незнаними стежками. Тоді-то і з'являється головний ефект від квази-філософських міркувань. У читача з несвідомого спливає своя власна думка, яка, відштовхуючись від конкретних оборотів мови попереднього зв'язного тексту, а тому буде володіти новизною. Ця думка належить читачу, але і автор тексту вніс в її народження свій невидимий внесок. Цей ефект можна називати посмодернизмом, можна і посткультуризмом, - не в назві справа. Головне досягнення автора подібного тексту в тому, що нові думки виникли. У іншому випадку він написав просто галиматью. Проте, в певному психологічному стані всякий більш або менш інтелектуально розвинений читач здатний породжувати нові думки від читання рішуче будь-якого тексту. Тут доречна аналогія з розгляданням картинок типу «Магічне око». Серед, здавалося б, абсолютно безглуздої строкатості узору ви після десятиминутного вглядітися виявляєте те геометричну фігуру, а те раптом скелет.

Але чи є заслуга автора в тому, що від його марення, читач породив марення власне? Чи Закладав він в узор деяке приховане зображення? Видимо, закладав. Ще раз помічу, що останні висновки торкаються тільки тих місць в книзі, які Пельовін виділив курсивом. Інші місця густо нашпиговані авторськими ідеями або свежезаимствованными звідкись.

Про зловживання Пельовіна нецензурними словами я, мабуть, нічого не скажу. Нехай це залишиться на совісті авт

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка