Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Державний борг РФ - Економіка

Реферат студента групи М-3-4 Іваннікова С.А.

Фінансова Академія при Уряді Російської Федерації

Кафедра Фінансів

Москва 1997

1. Введення

Однією з "дитячих хвороб" російської економіки часів перехідного періоду став непомірно зрослий внутрішній борг, як зовнішній, так і внутрішній. Проте ні для кого не секрет, що багато високорозвинені західні країни, члени Паризького і Лондонського клубів, є не тільки кредиторами, а й найбільшими боржниками, в першу чергу, звичайно ж, мова йде про внутрішню заборгованості, і найбільш класичним прикладом тут є Сполучені Штати . Тому, на мій погляд не варто так вже драматично і болісно сприймати проблему щодо високого рівня державної заборгованості як це роблять деякі особливо завзяті російські політики, звинувачуючи реформаторів у тому, що вони "продали Батьківщину за кредити МВФ, виданих на проведення злочинних реформ антинародного режиму" (справедливості ради вважаю за необхідне зазначити, що більша частина зовнішнього боргу Росії - це спадок СРСР, а саме, бездарної економічної політики урядів Рижкова-Павлова в 1985-1990 роках. Адже саме уряду Рижкова ми зобов'язані зменшенням золотого запасу, набуттям гігантської прихованої інфляції, тотальному дефіциту і т.д. повертаючись ж безпосередньо до проблеми державного боргу хотілося б підкреслити, що, на мій погляд, дану проблему неможливо докладно розібрати в рамках декількох докторських дисертацій, не кажучи вже про один студентському рефераті. У зв'язку з вищевикладеним в моєму скромному праці я спробую освітити тільки два аспекти даної проблеми: в рамках аналізу зовнішньої заборгованості - вступ Росії в Лондонський клуб і механізм сплати за борговими зобов'язаннями нашої країни після їх реструктуризації, а, кажучи про внутрішній борг, я вважаю цікавим зробити коротке резюме за програмою внутрішніх запозичень Міністерства фінансів на 1998 рік, зроблене мною на основі аналізу відповідних документів вищезгаданого міністерства. А тепер, з вашого дозволу я перейду безпосередньо до суті справи.

1. Зовнішній борг Росії

Як нам відомо, зовнішній борг СРСР зарубіжним банкам на суму понад 30 мільярдів доларів реструктуровано [1]. Це сталося після того, як Зовнішекономбанк і Лондонський клуб банків-кредиторів 6 жовтня підписали в Москві угоду про реструктуризацію зовнішньої заборгованості СРСР закордонним комерційним банкам. Борговий тягар (30 з гаком мільярдів доларів) після п'яти років переговорів і ретельної роботи нарешті ослаблене. Проте ситуація із зовнішнім боргом країни залишається дуже тривожною.

1.1 З історії питання

У 1991 році після розпаду СРСР спочатку передбачалося, що кожна з держав буде нести свою частку відповідальності за зовнішнім боргом (союзний борг тоді оцінювався в 108 мільярдів доларів [2]), а також мати відповідну частку в активах колишнього СРСР.

Однак вийшло так, що тільки Росія змогла обслуговувати свої зобов'язання за зовнішніми боргами. Тож невдовзі домовилися, що Росія прийме на себе борги всіх колишніх республік СРСР в обмін на їх відмову від належної частки активів (так званий нульовий варіант). Подібне рішення коштувало дорого, але дозволило зберегти свої позиції на зовнішніх фінансових ринках, зарубіжну інфраструктуру, забезпечило довіру потенційних партнерів. Переговори з Лондонським клубом про довгострокової реструктуризації боргів СРСР комерційним банкам Росія вела з грудня 1992 року. Спочатку прогресу переговорів перешкоджала позиція банків-кредиторів, які наполягали на відмові Росії від державного імунітету (це означало, що стягнення кредиторів могли бути звернені на активи СРСР або Росії за кордоном). Восени 1994 року на сесії МВФ в Мадриді сторони знайшли компроміс, домовившись, що боржником перед Лондонським клубом буде виступати Зовнішекономбанк [3]. На час переговорів банки-кредитори надавали Зовнішекономбанку відстрочки платежів (так звані ролл-овер). Всього в рамках Лондонського клубу було надано 21 ролл-овер. У листопаді 1995 року у Франкфурті-на-Майні уряд РФ і члени банківського консультативного комітету Лондонського клубу підписали Меморандум про узгоджені принципи глобальної реструктуризації боргу колишнього СРСР клубу на загальну суму 32,3 мільярда доларів, включаючи відсотки строком на 25 років з семирічним пільговим періодом [ 4].

Після цього Зовнішекономбанк підготував і розіслав 400 з гаком банкам-кредиторам фінансові умови врегулювання заборгованості перед Лондонським клубом, а це близько 27 тисяч окремих боргових вимог в 15 валютах (складність і масштабність угоди не мають рівних в двадцятирічної історії клубу). Станом на 3 жовтня 1997 обсяг вивіреною і підтвердженої в офіційних протоколах заборгованості склав 21,9 мільярда доларів, або більше 91% вимог, заявлених кредиторами. Угода з клубом вийшла на фінішну пряму.

1.2 Російські борги виходять на світовий фінансовий ринок

предметом угоди з Лондонським клубом є заборгованість колишнього СРСР приватним банкам за кредитами, не застрахованим і гарантованим державними компаніями, укладених до 31 грудня 1991 року. Сума основного боргу становить 24 мільярди доларів, процентні платежі - 8,3 мільярдів доларів. Cумма боргу буде розбита на дві частини. Основний борг (Principal Loan) планується оформити у цінні бездокументарні папери, а відсотки по ньому - в паперові процентні облігації, Interest Accrual Notes (IAN). Їх емітентом буде виступати Зовнішекономбанк, вони будуть зареєстровані на Люксембурзькій фондовій біржі. Передбачено звернення цих облігацій як в Росії, так і за її межами (в Європейській клірингової системі Euroclear). Хоча емітентом нових паперів буде Зовнішекономбанк, вони відповідно до постанови уряду від 15 вересня 1997 будуть прирівняні за статусом до боргових зобов'язань держави [5].

Нові фінансові інструменти можуть виявитися дуже цікавими як для російських, так і іноземних банків. За словами начальника управління ресурсів Зовнішекономбанку Олексія Акіньшина, якщо на початку травня нинішнього року котирування Principal Loans (у той період вони вже торгувалися на попередній основі - when and if issued basis) становили близько 58% -60% номіналу, то сьогодні вони стоять вже 76 %. Таким чином на стандартному лоті в 10 мільйонів доларів проміжний учасник угоди міг заробити 1600000 живих грошей. Що стосується неспекулятивного рівня прибутковості нових паперів, то вони поки що програють за привабливістю ДКО і євробондами. Проте за словами пана Акінькіна, якщо в майбутньому році ми досягнемо обіцяного рівня прибутковості в 10-12% річних по рублевих держпаперами і 6-7% по валютних, нові папери виявляться цілком привабливими.

Котирування реструктурованого боргу Росії Лондонському клубу (Principal Loans)

Зовнішекономбанку надається відстрочка в погашенні боргів на 25 років з семирічним пільговим періодом, протягом якого сплачуються лише відсотки, причому за досить пільговою ставкою LIBOR + 13/16. Тільки частина платежу буде здійснена грошима, правда з часом ця частина буде збільшуватися. Інша частина виплачується відсотковими облігаціями (IANs). Агентом з обслуговування основного боргу став Bank of America, агентом з обслуговування процентних облігацій - Chase Manhattan Bank, агентом по завершенню угоди і здійснення початкових платежів за Лондонському клубу - Deutshe Bank. І тут було б до місця навести цитату голови ВЕБ СРСР Андрія Костіна: "Обсяг роботи виявився колосальним. Вивірка велася по двадцяти семи тисячам різних позицій (документація по кожній складає важкий фоліант). Одночасно наші розрахунки перевірялися співробітниками аудиторської фірми Ernst and Young (таке було вимога кредиторів), які часом працювали разом з нами день і ніч без свят і вихідних. Ми зіткнулися, зокрема, з проблемою негативних балансів. Наприклад, по кредиту обсягом у сто мільйонів доларів ми отримували заявок від кредиторів на повернення ста двадцяти мільйонів, тобто на один і той же борг доводиться кілька претендентів. Бували випадки, коли, припустимо, один з іноземних банків в свій час проводив взаємозалік, використовуючи депозит ЗЕБа, розміщений у ньому, для погашення процентної заборгованості з обов'язку. Потім основний борг цим банком продавався . А новий власник боргу пред'являв ЗЕБу вимоги на всю його суму, включаючи вже сплачені відсотки. У підсумку ЗЕБу вдалося приблизно на мільярд доларів скостити розмір боргу за рахунок виключення повторних або які не підпадають під Лондонський клуб вимог, чим ми і пишаємося "[6].

1.3 Оптимізм уряду: ілюзія чи прозорливість

Всі ми чудово пам'ятаємо, що підписання угоди з Лондонським клубом з великою помпою дали публіці. Виступ першого віце-прем'єра Анатолія Чубайса на прес-конференції після події було сповнене пафосу. Він зазначив, що закордонні банкіри підтвердили, що вважають економічні та політичні перетворення в Росії незворотними, а також висловили готовність працювати з нею в довгостроковому плані. Саму ж угоду підніме авторитет і репутацію країни. "По суті справи, - заявив Чубайс, - розкриті ворота в мирр міжнародних фінансів, ресурси якого можуть бути спрямовані на здійснення проектів російських підприємств. Це відкриття дверей для неолігархічного капіталізму в Росії".

І все-таки, не применшуючи значущості того, що сталося, хотілося б підкреслити, що навіть після пільгової реструктуризації боргу Лондонському клубу кредиторів становище Росії з точки зору обслуговування зовнішнього боргу залишається непростим. За розрахунками провідного експерта досліджень і прогнозування ГУ ЦБ по Москві Ольги Кононової, якщо протягом найближчих років зовнішні запозичення будуть становити хоча б трохи більше 10 мільярдів доларів щорічно (як це очікується згідно з офіційними документами), то до 2002 року сума зовнішньої заборгованості Росії зросте з нинішніх 120 (на початок 1996 року) до 220 мільярдів доларів. Витрати з погашення зовнішнього боргу будуть поступово зростати, і, за оцінками пані Кононової, починаючи з 1999 року фінансування дефіциту федерального бюджету за рахунок зовнішніх джерел стане негативним, тобто знову залучених зовнішніх позик вже не вистачатиме для обслуговування старих боргів [7] .

І знову підводить підсумок Андрій Костін: "На початку наступного століття Росія повинна вийти на максимальні платежі за зовнішнім боргом (десять-дванадцять мільярдів доларів на рік). За умови нормального виконання дохідної частини бюджету ця задача посильна для держави. У будь-якому випадку Росія не знаходиться біля тієї межі, за якою можна говорити про неможливість обслуговування зовнішнього боргу. Разом з тим державі досить важливо зрозуміти, як надалі ефективніше запозичувати нові кошти на зовнішньому ринку. Укладення угоди по Лондонському клубу, навіть більшою мірою, ніж підписання угоди з Паризьким клубом , працює на підвищення рейтингу Росії і, відповідно, на зниження ставок на зниження ставок нових запозичень. Тому ми очікуємо поліпшення умов випуску російських єврооблігацій. За рахунок цього джерела можна буде скоротити запозичення по пов'язаним кредитах, які в основному здійснювалися останнім часом "[8 ].

Проте криза на світовому фінансовому ринку, та й останні пертурбації в російському керівництві відсувають втілення в життя цих оптимістичних прогнозів на невизначений термін.

Лондонський клуб - міжнародне об'єднання приватних комерційних банків - сформований наприкінці 70-х років для вирішення проблем, що виникли через нездатність ряду країн (в першу чергу розвиваються) регулярно обслуговувати зовнішню заборгованість. На відміну від Паризького Лондонський клуб займається питаннями заборгованості перед приватними комерційними банками, кредити яких не знаходяться під захистом держгарантій або страхування. Основні методи вирішення боргових проблем: реструктуризація заборгованості, відстрочка погашення, надання поновлюваних кредитів. Перше засідання Лондонського клубу було скликане в 1976 році у зв'язку з проблемами Заїру. Всього в 1981-1983 роках укладено 14 угод на 10 мільярдів доларів, наступні два роки, після вибухнула світової боргової кризи 1982 47 угод на 130 мільярдів доларів. У 1994-1996 роках Лондонський клуб здійснив реструктуризацію зовнішньої заборгованості Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщини, а також деяких країн, що розвиваються (наприклад Бразилії та Габону). У клуб сьогодні входить близько 600 комерційних банків індустріально розвинених країн світу. У складі кредиторів, пов'язаних з Зовнішекономбанком 430 банків на чолі з Банківським консультативним комітетом ((БКК) список банків-членів БКК наводиться нижче), який є органом вироблення загальних принципів щодо врегулювання заборгованості ВЕБ перед комерційними банками - кредиторами СРСР.

Банки-члени БКК Лондонського клубу

Німеччина: Deutshe Bank AG (голова БКК), Dresdner Bank, Kommerzbank AG.

Італія: Banca Commerciale Italiana, Mediocredito Centrale.

США: Bank of America.

Великобританія: Midland Bank.

Японія: Bank of Tokyo-Mitsubishi, Dai-Ichi Kangyo Bank, Industrial Bank of Japan (співголова БКК.)

Франція: Credit Lyonnais SA (співголова БКК), Banque Nationale de Paris SA.

Австрія: Creditanstalt-Bankverein

на цьому, розуміючи незакінченість розмови про зовнішньої заборгованості, все ж мені хотілося б перейти до внутрішнього боргу Росії.

2. Внутрішній борг Росії: за матеріалами програми внутрішніх запозичень Мінфіну РФ, передбачених в1998 році для фінансування дефіциту федерального бюджету [9]

Програма внутрішніх запозичень Міністерства фінансів Російської Федерації на 1998 рік розроблена виходячи з необхідності зниження темпів зростання державного внутрішнього боргу, оптимізації процентних і дисконтних витрат з обслуговування внутрішнього боргу, а також збереження на рівні 1997 внутрішніх джерел фінансування дефіциту бюджету. Міністерство Фінансів Російської Федерації в проекті програми внутрішніх запозичень виходить з пріоритету підтримки рейтингу першокласного позичальника, тобто ґрунтується на безумовному, своєчасному і повному виконанні всіх зобов'язань по державних цінних паперів.

Враховуючи, що ринок цінних паперів в Російській Федерації, в тому числі і ринок цінних паперів в 1998 році ще буде ставитися до ринків, Міністерство фінансів Російської Федерації слід теорії обмеження емісії великої різноманітності фінансових інструментів, пропонованих інвесторам. За розрахунками Міністерства фінансів Російської Федерації це дозволить уникнути збільшення прибутковості по знову пропонованих інструментів, яка складає не менше 20% середньозваженої дохідності ринку і відповідно зменшити процентні доходи не менш, ніж на 1,2 мільярда рублів.

Розрахунки за обсягами і методам запозичень Міністерства фінансів Російської Федерації на внутрішньому ринку в 1998 році базуються на випуску чотирьох основних базових інструментів державного боргу:

Державні короткострокові бескупонние облігації (ДКО) з термінами обігу від 3-х місяців, до 1-го року і дисконтними доходом;

Облігації федеральних позик зі змінним купонним доходом (ОФЗ-ПК) з термінами обігу від 1-го року до 5-ти років і з виплатою купонного доходу раз на півроку або раз на рік;

Облігації федеральних позик з постійним купонним доходом (ОФЗ-ПД) з термінами обігу від 1-го року до 10-ти років і виплатою купонного доходу один раз на рік;

Облігації державних ощадних позик (ОГСЗ) з термінами обігу від 1-го року до 3-х років і купонним доходом. Купонний дохід по ОГСЗ буде визначатися і у вигляді змінної, і у вигляді постійної величини, а купонний період варіюватися від 6-ти місяців до 1-го року.

Крім зазначених чотирьох паперів певне значення в програмі запозичень надається випуску облігацій державних неринкових позик (ОГНЗ), що добре зарекомендували себе при емісії інструментів для обслуговування спеціальних фінансових схем, так і для інвестування в них коштів страхових і пенсійних фондів.

Розрахунки за обсягами і інструментам запозичень в 1998 році засновані також на стан фінансового ринку в 1997 році і очікуваної структури боргу на 1 січня 1998 року. На відміну від 1996 року ко?юнктура фінансового ринку в 1997 році в загальному і в цілому сприяла різкому зниженню ставки на ринку державного внутрішнього боргу, а також подовження термінів запозичення.

Досягнута в 1997 році фінансова стабілізація дозволила Уряду Російської Федерації знизити відсотки по ринку ГКО зі 120-160% річних у червні-серпні 1996 року до 18-19% річних в кінці серпня 1997 року. Зазначена середньозважена процентна ставка по паперах, що емітуються в 1997 році, але погашаються в 1998 році, формує близько половини процентних витрат по ринку ГКО-ОФЗ. Процентні витрати за паперами, що емітуються у серпні-грудні поточного року, складає близько 30% витрат з обслуговування державного боргу і розраховані виходячи з 13-15% річних. Процентні платежі 1998 розраховані виходячи з зниження прибутковості до 11-13% річних.

У проекті федерального бюджету на 1998 рік обсяг фінансування дефіциту федерального бюджету за рахунок внутрішніх джерел становить 102,0 мільярдів рублів проти 49500 млн рублів, передбачених Законом про федеральний бюджет на 1997 рік. Однак, в порівнянних методиках рахунку (тобто при включенні дисконтних витрат по ГКО і купонних витрат по ОФЗ і розрахунок джерел фінансування дефіциту бюджету) обсяг джерел внутрішнього фінансування дефіциту бюджету знижується майже на 20% проти рівня 1997 року.

У світлі викладених концептуальних підходів Міністерство фінансів Російської Федерації планує здійснити необхідні джерела фінансування дефіциту бюджету таким чином.

Найбільш значну суму доходів від розміщення державних цінних паперів передбачається отримати від емісії Державних короткострокових зобов'язань. Загальний обсяг залучення за рахунок емісії ДКО в 1998 році складе 335,2 мільярда рублів (проти 347 500 000 000 рублів по очікуваному виконанню за 1997 рік), погашення основної суми боргу складе 294,5 мільярда рублів. Прибутковість по ГКО, що емітуються в 1998 році, розрахована виходячи зі зростання ринку від 14% річних з початку року до 11% річних до кінця року. Обсяг погашення визначений з вже наявної на 1 серпня 1997 заборгованості за термінами на 1998 рік у сумі 125 мільярдів рублів і передбачуваного обсягу емісії за серпень-грудень 1997 року. Одночасно передбачається випуск шестимісячних і річних ДКО за обсягом не менше 80% загальної емісії зазначених паперів і тільки 20% складуть папери з термінами погашення до 3-х місяців.

Динаміка, набрана в 1997 році, щодо збільшення частки середньострокових паперів у загальному обсязі запозичень Міністерства фінансів Російської Федерації буде продовжена в 1998 році. В цілому за рік з ринку середньострокових облігацій Міністерство фінансів Російської Федерації передбачає отримати 55800000000 рублів. Враховуючи, що стратегія запозичень на 1998 рік базується на зниженні прибутковості як протягом 1998 року, так і надалі, найбільший обсяг запозичень передбачається за облігаціями федеральних позик зі змінним купонним доходом (тобто оголошеним за тиждень до початку купонного періоду) - 47,8 мільярдів рублів. Обсяг погашення облігацій передбачається в сумі 15,0 мільярдів рублів, дохід у сумі 32800 млн рублів. Практично вся емісія буде здійснюватися паперами з термінами погашення два роки і більше.

Облігації з постійним купонним доходом будуть випускатися за строками до 10-ти років, загальний обсяг емісії складе 23 млрд рублів.

Міністерство фінансів Російської Федерації планує продовжити випуск облігацій ощадних позик, орієнтованих на розміщення серед населення. Передбачається здійснити розміщення облігацій на загальну суму 12 мільярдів рублів. З урахуванням погашення основної суми боргу за облігаціями ощадної позики, випущених в 1997 році, загальний обсяг коштів, що спрямовуються на фінансування дефіциту федерального бюджету за рахунок емісії даних державних зобов'язань, складе 8,0 мільярда рублів.

Необхідно відзначити, що Міністерство фінансів Російської Федерації планує випуск облігацій ощадних позик з різними умовами звернення, з тим, щоб задовольнити всю різноманітність попиту дрібного інвестора.

Прибутковість за вказаними паперів буде знижуватися від 17%, оголошених в поточному році на випуски, які обслуговуються в 1998 році до 12-14% річних у 1998 році. Купонний дохід буде виплачуватися як один раз на рік, так і один раз на півріччя.

Облігації державних неринкових позик розраховані на інвестора, що займає тривалими грошима, і від їх розміщення на терміни від 1-го року до 10-ти років Міністерство фінансів Російської Федерації передбачає отримати 3,2 мільярда рублів доходів.

Питомі ваги доходів від розміщення державних цінних паперів у проекті Федерального бюджету на 1998 рік.

 Державні цінні папери - всього ДКО ОФЗ-ПК ОФЗ-ПД ОГСЗ ОГНЗ

 100% 37,8% 30,45% 21,4% 7,4% 2,9%

і, по-останніх, хотілося б відзначити, що враховуючи, що в 1997 році намітилася чітка тенденція до зближення рівня прибутковості внутрішніх і зовнішніх запозичень Міністерство фінансів Російської Федерації Створило систему управління державного боргу, що дозволяє досить оперативно вибирати способи запозичень.

На цій ноті дозвольте мені закінчити даний реферат, а в якості додатку, підсумовуючи все вищевикладене мені б хотілося привести таблицю проекту структури державного боргу РФ.

Список літератури

Декларація Уряду РФ "Про підтримку Зовнішекономбанку в частині виконання ним своїх зобов'язань перед Лондонським клубом кредиторів"

Закон РФ "Про державних кредитах, наданих РФ іноземними державами"

Постанова Уряду РФ "Про врегулювання заборгованості колишнього СРСР іноземним комерційним банкам і фінансовим інститутам, об'єднаним в Лондонський клуб кредиторів."

Постанова Уряду РФ від 14 жовтня 1994 N 1166 "Про заходи щодо розвитку економічного і технічного співробітництва Російської Федерації з зарубіжними країнами"

Постанова РМ РФ від 16 жовтня 1993 N 1060 "Про організацію роботи, пов'язаної із залученням і використанням іноземних кредитів" (зі змінами від 27 грудня 1994 р)

Указ Президента РФ "Про порядок прийняття рішень про надання та отримання державних позик і кредитів"

Федеральний закон від 26 грудня 1994 N 76-ФЗ "Про державних зовнішніх запозиченнях Російської Федерації і державних кредитах, наданих Російською Федерацією іноземним державам, їх юридичним особам і міжнародним організаціям"

Програмні матеріали міністерства фінансів за 1997 рік

"Зовнішня торгівля", №2-3, 1994 Тоцький. А. Можливості конверсії боргів.

"Діловий світ" 20-23.06.97 Калашникова Н., "Проблема держборгу - суто фінансова".

"Гроші та кредит". № 2 за 1997 стр.19-23 Борисов С.М. "Зовнішні борги Росії"

"Известия" №104 за 1997 А. Костін "Банкрутство Росії вже не загрожує, але в боржниках нам ходити ще чверть століття."

"Известия" від 03.10.97 Докучаєв Д. "Москва приміряє клубний піджак. Цього разу лондонський".

"Независимая газета" 26.08.97 ІНТЕРФАКС "Позичати будемо по закону".

"Сегодня" №125 за 1997 Паніев Ю. "Вступ до клубу коштує меси"

"Експерт" №20 1997 Костін А. "Перед усім світом у відповіді".

"Експерт" №39 1997 Маковська Е. "Мистецтво вилазити з петлі".

Politekonom №2 за 1996 "Росія: реструктуризація боргу - вексель на майбутнє?" У.Байройтер.

Ресурси глобальної мережі інтернет (сервер Лондонського клубу).

[1] Експерт "№20 1997 Костін А." Перед усім світом у відповіді

[2] Зовнішня торгівля ", №2-3, 1994 Тоцький. А. Можливості конверсії боргів.

[3] Детальніше див. "Гроші та кредит". № 2 за 1997 стр.19-23 Борисов С.М. "Зовнішні борги Росії".

[4] "Експерт" №39 1997 Маковська Е. "Мистецтво вилазити з петлі". (Всі цифри двох абзаців).

[5] "Известия" від 03.10.97 Докучаєв Д. "Москва приміряє клубний піджак. Цього разу лондонський". (Всі цифри абзацу).

[6] Експерт "№20 1997 Костін А." Перед усім світом у відповіді ".

[7] Експерт "№39 1997 Маковська Е." Мистецтво вилазити з петлі

[8] Експерт "№20 1997 Костін А." Перед усім світом у відповіді ".

[9] Програмні матеріали міністерства фінансів за 1997 aia. (Всі цифри)
Введення в маркетинг
ВСТУП У сьогоднішньому складному світі всі ми повинні розбиратися в маркетингу. Маркетинг зачіпає інтереси кожного з нас. Це процесc, в ході якого розробляються і надаються в розпорядження людей товари та послуги, що забезпечують певний рівень життя. Маркетинг містить у собі безліч найрізноманітніших

Бізнес-план по розробці OS / 2
БІЗНЕС-ПЛАН РОЗРОБКИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ ПО OS / 2 WARP CONNECT 4 Назва, призначення, коротка характеристика розробки Повна назва інвестиційного проекту - розробка навчального курсу по операційній системі OS / 2 Warp Connect 4. Курс призначений для навчання технічних фахівців з OS / 2 Warp у

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати