трусики женские украина

На головну

 Побудова місцевих мереж зв'язку - Інформатика

ВСТУП Засоби електричного зв'язку забезпечують тісну взаємодію отрас-

економіки, а також спілкування людей в області культури і побуту. При цьому рас

стояння не впливають на активність взаємодії. Особливе місце в комплексі

засобів електричного зв'язку займає телефонний зв'язок як самий оперативними-

ний і наймасовіший вид зв'язку. У нашій країні телефонний зв'язок об'єднаннями

на в єдиний комплекс - Загальнодержавну автоматично коммутіруе-

мую телефонну мережу (ОАКТС), яка є складовою частиною Єдиної

автоматизованої мережі зв'язку країни (ЕАСС).

Основою ЕАСС служить первинна мережа, що представляє собою сукупність

ність мережевих вузлів, мережевих станцій і ліній передачі, що утворює мережу ти

пових каналів передачі та типових групових трактів в ЕАСС. На базі пер-

вичной мережі ЕАСС оганізуются вторинні мережі зв'язку. Вони являють со-

бій сукупність комутаційних станцій, вузлів комутації, кінцевих

абонентських апаратів і каналів вторинної мережі, організованих на базі ка

налов передачі первинної мережі ЕАСС.

Вторинна мережа характеризується видом переданих повідомлень, спосо-

бом встановлення з'єднання, типом каналів, швидкістю встановлення соеди

нения і надійністю. Однією з вторинних мереж ЕАСС є ОАКТС. Вона призначена для передачі телефонних розмов а при заміні теле-

фонних апаратів спеціальними кінцевими пристроями - для передачі

дискретної інформації, а також факсимільних повідомлень.

Загальнодержавна автоматично коммутируемая телефонна мережа сос-

тоит з місцевих мереж (ГТС і СТС), зонових мереж ЗТС, і міжміського ті

лефону мережі.

Зонова мережа складається з місцевих телефонних мереж, розташованих на тер

ритории зони й внутрізонового телефонного мережі. Остання являє со-

бій сукупність розташованих на території зони автоматичних між-

дугородних телефонних станцій (АМТС), зонових телефонних вузлів, а так-

ж сполучних і замовно-з'єднувальних ліній, що пов'язують їх між-

ду собою і місцевими мережами. У відповідності з прийнятою для ОАКТС систе-

мій нумерації кожна зонова мережа має присвоєний їй тризначний код АВС. Зоновий номер лінії абонента складається з семи знаків: двозначного ко

да стотисячної групи ab і п'ятизначного номера в лінії абонента в стоти-

місячної групі abxxxxx. Міжміський номер лінії абонента складається з де

сяті знаків: тризначного коду зони і семизначного зонового номера

ABCabxxxxx.1. СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ'ЯЗКУ НА СТС Під зв'язком у сільській місцевості розуміється система електрозв'язку орга

нізуемая в межах сільського адміністративного району. Вона подразделя-

ється на: зв'язок загального користування, внутрипроизводственную зв'язок сільсько-

господарських підприємств, засновницької-виробничу зв'язок міні-

міністерств та відомств, промислових і будівельних підприємств.

Відповідно до цього в кожному сільському адміністративному районі будів

ятся:

мережу телефонного зв'язку загального користування (СТС), призначена для здійснення телефонного зв'язку між будь-якими абонентами цієї мережі в пре

справах сільського адміністративного району, а також для виходу абонентів на

зонову і міжміський телефонні мережі;

мережі внутрішньовиробничої телефонного зв'язку (ВПТС), призначені

для здійснення телефонного зв'язку в межах окремих сельскохозяйст-

ських підприємств та виходу частини абонентів ВПТС на телефонну мережу про

ного користування;

мережі диспечерського телефонного зв'язку (ДТЗ), призначені для осущ-

ствления оперативно-командної телефонного зв'язку в межах окремих сільськогосподарських підприємств;

мережі засновницької-виробничої телефонного зв'язку (УПТС), предна

значення для здійснення адміністративно-господарської та производ-

ного-технологічної телефонного зв'язку абонентів промислових і будівельних підприємств і для виходу частини абонентів УПТС на мережу про-

ного користування.

Для забезпечення телефонним зв'язком установ та підприємств не имею-

щих УПТС, використовується вільна ємність існуючих сільських стан-

ций або проводиться їх розширення. Якщо у сільському населеному пункті

мається УПТС але немає сільській телефонній станції, то абоненти включають-

ся в УПТС. Будівництво УПТС допускається тільки для великих підпри-

ємств та окремих відомств: залізниць, пароплавств, газо- і нефтепрово

дов.

До складу СТС не належать розташовані на території сільської адміні-

тивних району телефонні мережі виділених міст обласного (краї-

вого) підпорядкування. Сільські телефонні мережі мають ряд особливостей в чому определяющіхпрінціп побудови цих мереж. Як правило, СТС

охоплюють значну територію з меншою, ніж у містах телефон-

ної щільністю і нерівномірним розподілом абонентів по території.

Це призводить до необхідності використання на сільських мережах телефонних

станцій малої місткості і до будівництва міжстанційних ліній великої

довжини при малому числі ліній в пучках. Абонентські лінії на СТС мають

значно більшу протяжність, ніж на ГТС. Ці особливості обуслав-

ливают більш високі, ніж на ГТС, капітальні витрати і експлуатаційні

ні витрати по лінійним спорудам на один номер станційної ёмкос-

ти.

Для підвищення використання з'єднувальних ліній необхідно:

будувати сільські телефонні мережі радіальним і радіально-вузловим спо

собамі з метою укрупнення пучків міжстанційних з'єднувальних ліній;

використовувати лінії двостороннього дії і малоканальні системи пе-

редачи;

збільшити норми допустимих втрат повідомлення в порівнянні з нормами

втрат на ГТС;

використовувати одні й ті ж лінії для встановлення як місцевих так і між-

дугородних з'єднань.

Перераховані вище особливості сільського телефонного зв'язку визначили

принципи побудови СТС. Через велику території, яка охоплюється однією

сільській телефонною мережею, безпосереднє включення всіх абонентських ліній в одну чи кілька станцій розташованих в райцентрі економіч

скі не виправдано. Тому на СТС застосовують районування і узлообразо-

вання з різним ступенем децентралізації станційного обрудования.

На СТС розрізняють станції наступних видів: центральні (ЦС), вузлові

(УС), і кінцеві (ОС). Центральна станція, розташована в райцентрі,

є основним комутаційним вузлом СТС і одночасно виконує

функції телефонної станції райцентру. У вузлові станції, розташовані в будь-якому населеному пункті сільського району, включаються сполучні

лінії від кінцевих станцій, віднесених до одного вузловому району. Оконеч

ниє станції розташовані в будь-якому з населених пунктів сільського району.

З'єднувальні лінії від ОС в залежності від способу побудови мережі

включаються до ЦС або УС. При радіальному способі побудови мережі все ОС

включаються безпосередньо в ЦС. При цьому забезпечується мінімальне

загасання телефонного тракту між абонентами різних станцій, упрощает-

ся станційне устаткування і прискорюється процес встановлення з'єднання.

При радіально-вузловому принципі побудови СТС кінцеві станції під-

полягають до найближчих УС. Цей спосіб дозволяє укрупнити пучки соеди-

Передачі ліній з цельюлучшего їх використання і застосовується при усло

вии техніко-економічної доцільності вузлоутворенням. На реальних

мережах розглянуті способи зазвичай комбінуються в залежності від кон-

конкретних умов: розміщення станцій на території району, його площі, ємності станцій.

У цій роботі поставлено радіально-вузловий спосіб побудови се-

ти. Схема організації зв'язку наведена на малюнку 1.

2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ НУМЕРАЦІЇ НА МЕРЕЖІ На сільських телефонних мережах можуть застосуються відкрита і закрита сіс-

теми нумерації.

При відкритій системі нумерації з індексом виходу внутристанционной

номер залежить від ємності АТС і може містити від двох до п'яти знаків. Для виходу на мережу району виходу на мережу району абонент спочатку набирає

індекс виходу, а потім - п'ятизначний номер лінії абонента.

Індекс виходу не входить в значность номери, а набирається понад абонентської

го номера. При зв'язку від абонентів ЦС і при зовнішнього зв'язку від абонентів АТСК-100/2000 незалежно від призначення станції індекс виходу не набіра-

ється. Практично на мережах обладнаних станціями АТСК-100/2000 і АТСК-50/200, індекс виходу повинні набирати тільки абоненти станцій К-50/200

на яких використані тризначні абонентські регістри. Індексом ви-

ходу на мережу району прийнята цифра «9». Виклик спецслужб району осуществля

ється набором цього індексу, а потім номера спецслужби 01-09; виклик АМТС

набором індексу «9», а потім індексу виходу на АМТС.

При відкритій системі нумерації без індексу виходу на мережу району внут-

рістанціонная зв'язок на всіх станціях СТС, за винятком ЦС, осуществля

ється набором скорочених тризначних номерів. Внутристанционной зв'язок

абонентів ЦС і міжстанційний зв'язок всіх АТС мережі здійснюється набо-

ром п'ятизначних номерів без набору індексу виходу на мережу району. Для ви

поклику спецслужб райцентру абоненти всіх станцій мережі набирають скорочений

ниє номери спецслужб 01-09, а для виходу на АМТС - індекс «8».

Закриту систему нумерації можна застосовувати на телефонних мережах, про

нувати сільськими АТС з п'ятизначними абонентськими регістрами. Таки

ми станціями є АТСК-100/2000, АТСК-100 / 2000У і АТСК-50 / 200М.

Станція АТСК-50/200 надходить на експлуатацію з тризначними абонент-

ськими регістрами. Але на стативах абонентського обладнання станції име

ються вільні місця для установки другого плат абонентських регітров. Єс-

Чи плати встановити те регістри становяться п'ятизначними.

При закритій системі нумерації як внутрішньостанційні так і межстан-

ційні сполуки в межах СТС здійснюються набором п'ятизначного

номера лінії абонента, виклик спецслужб - набором скорочений

вих номерів 01 - 09, а внутрішньозонова і міжміський автоматична зв'язок

здійснюється набором індексу виходу на АМТС (цифри «8») і, після про-

слушіванія акустичного сигналу, зонового або міжміського номера.

Незалежно від обраної системи нумерації на мережі внутристанционная

нумерація нумерація на ЦС повинна бути вирівняна до п'ятизначної. У на-

варте час на СТС використовується в основному відкрита система нумерація

ції з індексом виходу. У міру зростання ємності мережі необхідно здійснюва

лять перехід до закритої або єдиній системі нумерації.

Виходячи з цих міркувань (простота і однозначність набору номера, з-

відповідність сучасним вимогам) в розробляється сільської мережі свя-зи застосована закрита система нумерації (малюнок 1). При цьому слід зазначити, що всі станції АТСК-50/200 є модернізованими, тобто

мають п'ятизначні абонентські регістри.3. ВИЗНАЧЕННЯ монтувати і задіє Вова ЄМНОСТІ МЕРЕЖІ Монтована і задіяна ємність всієї мережі складається з мон-

ної і задіяної ємності всіх станцій мережі. Тому для визна

ділення монтованої ємності необхідно монтувати ємності стан-

ций:

М=Мцс+Мос1+Мос2+Мос3+Мос4+Мус1+Мос1+Мос2+Мос3+Мус2+Мос1+Мос2+Мос3 =

= 1800 + 100 + 50 + 400 + 200 + 800 + 50 + 150 + 200 + 200 + 400 + 200 + 50 = 4600 номерів.

Задіяна ємність визначається як сума задіяних ємностей

кожній станції мережі:

З=Зцс+Зос1+Зос2+Зос3+Зос4+Зус1+Зос1+Зос2+Зос3+Зус2+Зос1+Зос2+Зос3 =

= 1600 + 62 + 25 + 390 + 170 + 702 + 25 + 102 + 154 + 145 + 300 + 180 + 47 = 3902 номерів.

З розрахунком видно, що в дану сільську телефонну мережу можна дополни-

тельно включити М-З = 4600-3902 = 698 номеров.4. СТРУКТУРНА СХЕМА АТСК-100/2000

Центральна станція СТС встановлюється в районному центрі та обеспечи-

кість внутристанционную зв'язок абонентів даного райцентру, зв'язок цих або-

нентов з усіма абонентами СТС, з МТС, спецслужбами, абонентами ВАТС,

а також забезпечує всі види транзитної зв'язку абонентів ОС, УС та ВАТС,

включених в центральну станцію. Залежно від ємності всієї мережі і ємності мережі в райцентрі ЦС системи АТСК-100/2000 може бути побудована

з однією або двома ступенями групового шукання. На малюнку 2 наведена структурна схема ЦС системи АТСК-100/2000 з двома ступенями ГІ, обес-

печивают всі види сільського телефонного зв'язку.

На існуючих мережах зв'язок між центральними, вузловими, оконечни-

ми станціями організовується за фізичними двопровідними лініями і по кана

лам ТЧ систем передачі. Кожна лінія обладнується індуктивним комплек-

тому реле РСЛІ-І або РСЛВ-І залежно від призначення лінії - ісходя-

щая, що входить.

Зв'язок з УАТС організовується за трьохпровідний фізичних лініях, обору

Довайте комплектами РСЛІ-П / Б3 для вихідного зв'язку та комплектами

РСЛВ-Б3 для вхідного зв'язку. Зв'язок з однотипними станціями організовується

по трьохпровідний фізичних лініях обладнаними комплектами РСЛІ-П / Б3 і РСЛВ-П3.Входящіе трьохпровідний СЛМ від АМТС або каналів вхідної полуавто-

матики включаються через комплекти ВШКМ-А. Цей комплект передає фун

кціональние сигнали батарейним імпульсами з використанням декадного

коду. Вихідна медугородная зв'язок здійснюється через вихідні комп-

ЛЕКТА замовно-з'єднувальних ліній (ІК-ЗСЛ). Зв'язок абонентів зі спецслуж

бами здійснюється по двухпроводним з'єднувальним лініях, оборудо-

ванним комплектами РСЛспец через щабель 2ГІСП.Входящіе лінії блоку АІ об'єднуються в напрямку запаралелювання

ліній відповідних виходів блоків ГИ другого ступеня. Для включення

сотенних блоків АІ використовується напрямок з доступністю D = 20. Так

як ємність даної станції становить 1600 номерів, то число напрямів

дорівнює 16.

Щабель 2ГІ, що забезпечує внутристанционную зв'язок розділена на дві

частини: 2ГІвн1, яка забезпечує зв'язок для першої тисячі абонентів і 2ГІвн2, яка забезпечує зв'язок для залишилися шестисот абонентів.

Щабель 2ГІ забезпечує вихідний зв'язок абонентів центральної

станції також розділена на дві частини: 2ГІсп для зв'язку зі спецслужбами і

2ГІісх для зв'язку з абонентами відомчих АТС і кінцевими станці-

ями 1 і 2 (ОС-21 і ОС-22 відповідно на малюнку 1). Зв'язок з крайовою

станцією 4 (ОС-24) і двома вузловими станціями (УС-30 і УС-40) осуществ-

ляется через щабель 1ГІ і комплекти РСЛІ-І. Зв'язок з ОС-3 (ОС-23) осу-

ществляется через щабель 1ГІ і комплект РСЛІ-П / Б3, так як ОС-23 - ста

нція системи АТСК-100/2000.

Вхідний зв'язок від абонентів перерахованих вище станцій здійснює-

ся через відповідні комплекти з'єднувальних ліній (РСЛІ-П3 / Б3,

РСЛІ-І, ВШКМ, ВШКМ-А), включених на вхід ступені 1ГІ.

Крім цього до складу станції входять блок АІ і ступінь РІ. У функції ре-

гістр входить прийом номера абонента та передача його на ступе-

ні АІ і ГИ для встановлення з'єднання. Про функції блоку АІ і його струк-

турі буде сказано дальше.5. РОЗРАХУНОК БЛОКУ АІ Ступень АІ являє собою комбіновану щабель, що виконують

щую функцію попереднього шукання при вихідного зв'язку та лінійного шукання при вхідного зв'язку. Блок Аі розрахований на включення 100 абонентс-

ких ліній, що дозволяє будувати станції середньої ємності, кратні 100. Він будується для вихідного зв'язку подвухзвенной схемою (ланки А, В), а для вхо-

дящей зв'язку з триланкової (А, В, і С). Структурна схема блоку АІ приве-

дена на малюнку 3, а схеми цього блоку в символічному і сітковому изобра-

жении при транспоновану включенні наведені на рисунках 4 і 5. БлокАІ побудований із застосуванням МКС 20 * 10 * 6. У цій роботі необ-

ходимо визначити комутаційні параметри даного блоку, т. е. чіслоМКС і комутаторів на кожній ланці, а також кількість входів в один ком-

мутатор кожної ланки.

Число МКС розраховується за наступною формулою:

МКС = V / n1 (1)

де V - число ліній, включених у виходи ланки;

n1 - число входів обраного МКС.

Кількість комутаторів на ланці розраховується за наступною формулою:

К = N / m1 (2)

де N - число ліній, включених у входи ланки;

m1 - число виходів обраного МКС.

Число входів в один комутатор ланки визначається таким чином:

n = V / K (3) Тепер, знаючи параметри блоку АІ (малюнок 3), і знаючи параметри МКС мож-

але визначити комутаційні параметри блоку АІ.

Ланка А

Визначимо число МКС:

МКСА = 60/20 = 3

Число комутаторів на ланці А одно:

КА = 200/10 = 20

В даному випадку число входять до ланка ліній одно 200 через транспоні-

рованного включення абонентських ліній, які є вхідними для

ланки А. При нетранспонірованном включенні АЛ число комутаторів рав-

але 10 (число АЛ одно 100).

Число входів комутаторів ланки А

nА = 60/20 = 3,

але насправді комутатори ланки А мають різну кількість вихо-

дов, а саме 20 комутаторів поділені на 2 групи по 10 комутаторів в

кожної з числом виходів 4 і 2.

Ланка В

Число МКС на ланці В:

МКСВ = 40/20 = 2

Число комутаторів назвене В одно:

КВ = 60/10 = 6

Число входів в комутаторі ланки В:

nв = 40/6 = 7,6,7; 7,6,7 (МКС-4 і МКС-5 відповідно)

Ланка З

Число МКС на ланці З:

МКСС = 20/20 = 1

Число комутаторів на ланці З:

КС = 20/10 = 2

Число входів комутатора ланки З:

nC = 20/2 = 10Как видно з наведеної схеми блоку АІ на малюнку 4, три МКС ланки А

утворюють 20 комутаторів, в поля яких включені абонентські лінії з нумерацією від 11 до 00.

Для більш рівномірного використання ПЛ між ланками А і В у блоці АІ станції використано просте транспоновану включення абонентс-

ких ліній. Сутність такого включення полягає в тому, що МКС ланки А під-

поділяються на дві групи: вертикалі МКС1 (А) і МКС2 (А) складають од-

ну групу, а вертикалі МКС3 (А) - другу групу. У МКС1 і МКС2 абонент

ські лінії в поле чотирьох вертикалей включені так, що в їх номері одина

ковой залишається цифра десятків (поле 1), а в МКС3 - цифра одиниць (поле 2). При такому включенні кожної абонентської лінії будуть доступні шість ПЛ між ланками А і В. Наприклад для лінії з номером 11 будуть доступні проміжні лінії 1 - 4 в МКС1 і ПЛ 1, 2 в МКС3.

У той же час для групи з 10 АЛ наприклад 11 - 01 будуть доступні по полю 1 ПЛ з номерами 1 - 4 через МКС1 і МКС2 і всі 20 ПЛ по полю 2 че

рез МКС3, т. е. всього 24 проміжних лінії. Без транспоновану вклю-

чення кожній групі з десяти абонентських ліній були доступні тільки шість ПЛ. Таким чином транспоновану включення підвищує пропускної

ву здатність блоку і забезпечує більш рівномірне використання ПЛ між ланками. На ланці У МКС 4 і 5 розбиті на шість комутаторів - по три на кожному МКС. Так вертикалі 1 - 7 МКС4 (В) утворюють комутатор 1 ланки В, вертикалі 8 - 13 - комутатор 2 і т. Д. У виходи комутаторів ланкою

на В включені 60 ПЛ від ланки А.

В вертикалі обох МКС ланки У включені 20 вихідних ліній до 1ГІ і 20 ПЛ між ланками В і С - по десять вихідних ліній і десять ПЛ в кожен МКС. Таке включення надійність роботи блоку в цілому. Так при відмові одного з МКС ланки У зберігається можливість здійснення як вихідної так і входить связі.На ланці З МКС6 використовується в режимі двох комутаторів по десять вер-

Тікаль в кожному комутаторі. У полі кожного комутатора ланки З включе

ни по десять вертикалей ланки В, а також по одній або по дві вертикалі каж

дого комутатора.

Таким чином між ланками В і С утворюється 20 ПЛ. В вертикалі ланки З включаються 20 вхідних ліній, причому кожній групі в десять вхідних ліній ланки З доступні десять незалежних ПЛ.

Як видно з малюнка 4 блок АІ побудований з використанням транспоніро-

ванного включення абонентських ліній. Це зроблено для зменшення вероят-

ності виникнення внутрішніх блокувань. Внутрішнє блокування - сос

тояние, при якому виникають втрати повідомлень через зайнятість ПЛ між ланками комутаційного блоку. Розглянемо процес виникнення внут-

ренней блокування. Для цього представимо що на малюнку 4 зображено блок АІ без транспоновану включення (немає другого поля абонентських ли-

ний). Тоді три МКС ланки А будуть розбиті на десять незалежних коммута-

торів. Нехай в якийсь момент часу на блок АІ надійде виклик від або-

нента включеного в 11 АЛ. Цей виклик може зайняти одну з 6 ПЛ між ланками А і В. Отже, для виклику по 12 АЛ буде доступно 5 ПЛ, для виклику по 13 АЛ - 4 промлініі і т. Д. Таким чином видно, що при та-

ком поступовому занятті промліній виклик по 17 АЛ нічого очікувати обслужен через зайнятість ПЛ між ланками А і В, т. е. з причини внутрішньої блокування. З поняттям внутрішньої блокування тісно пов'язане поняття пере-

менной доступності. Мінлива доступність - залежність між числом вільних проміжних ліній між ланками комутаційного блоку і навантаженням, що надходить на цей блок (чим більше надходить навантаження тим менше доступність). Можна сказати, що змінна доступність яв-

ляется причиною внутрішніх блокувань. Приклад змінної доступності приведений вище при описі внутрішньої блокування: при надходженні каж

дого наступного виклику число доступних промліній зменшувалася на едини-

цу.6. Розмовного тракту Відповідно до завдання в цій роботі необхідно описати встановлення соедінеія між абонентами двох станцій заданої мережі. В даному випадку цими двома станціями є ОС3 і ЦС. При знятті абонентом ОС3 мікротелефонної трубки в АК спрацьовує ли-

лінійне реле і відбувається заняття МАІ. Маркер визначає номер лінії абонента, а потім здійснює обумовлене вільне ис-

кание ШК, для якого в момент проби є вільний регістр. Після включення ланцюгів вибирають і утримують електромагнітів МКС у ланках А і В щаблі АІ маркер звільняється а живлення утримують електромагнітів здійснюється з ШК.

До зайняти ШК за допомогою МРІ підключається вільний регістр. Після цього маркер звільняється а живлення утримує електромагні-

та ступені РІ забезпечується з регістра. Абоненту посила-

ється сигнал «Відповідь станції» з регістра. При наборі номера лінії визивае-

мого абонента всі цифри номера приймаються і фіксуються регістром. З моменту надходження першого імпульсу останньої серії регістр передає сигнал на вхід блоку 1ГІ через ШК для того, щоб МГИ підключився до за-

нявшемуся входу. Потім з регістра в МГІ передається перша цифра номера

(В даному випадку - 2) по якій МГИ не може визначити характер соеди-

нения (внутристанционной чи вихідної), так як нумерація одразу п'яти станцій починається з цифри 2. Тому МГІ запитує другу цифру номера, за якої визначає, що з'єднання виходить і вибирає сво-

Бодня сполучну лінію в комплекті РСЛІ-П / Б3. Після під'єднання

ня сполучної лінії МГІ передає в регістр сигнал про режим далеч-

нейшей роботи, а також про кількість знаків, які слід передати до визван-

ної станції, і відключається. Оскільки викликана центральна станція так-

само як і ОС3 є станцією системи АТСК-100/2000 то передача до неї інформації з регістра відбувається полярно-числовим кодом. Ця инфор-

мація (номер абонента) через комплект РСЛВ-П3 надходить на вхід ступені 1ГІ. Переданий номер містить чотири цифри, які не-

обхідних для встановлення з'єднання.

Розглянута ЦС має два ступені 2ГІВН. При такій побудові для вхідного зв'язку всі абонентські лінії розбиваються на тисячні абонентс-

кі групи, кожну з яких обслуговує окрема група 2ГІВН. Ви-

бор напрямки до таких груп проводиться по цифрі тисяч. Слідчий-

але перший знак прийшов чотиризначного номера є кодом для ви-

бору напрямки до 2ГІВН. Вибравши напрямок до групи блоків 2ГІВН, обс

лужівающіх тисячі абонентів, в число яких входить викликається абонентМГІ здійснює обумовлене шукання виходу в цьому напрямку. Так як група 2ГІВН обслуговує тільки одну тисячну абонентську групу, то для подальшого встановлення з'єднання необхідні останні три знаки

номера.

По третьому знаку (цифра сотень) маркер блоку 2ГІВН знаходить потрібний з-

тенний блок АІ і встановлює з ним з'єднання. Останні два знаки но-

міра (цифри десятків і одиниць) передаються в МАІ. Отримавши інформацію про лінії абонента, МАІ спочатку знаходить вільний шлях від вхо-

да, на який надійшов виклик, до АК абонента. Потім включа-

ються електромагніти: вибирають на ланках А, В і С і утримують на

ланках А і В. До утворився тракту підключається пристрій проби АЛ, розрізняє три стану абонентської лінії: абонент вільний, або-

нент зайнятий місцевим з'єднанням або його апарат заблокований з боку спареного апарату. У першому випадку з'єднання завершується шляхом вклю-

чення утримує електромагніту в МКС ланки С. Після відбою зі сторо-

ни будь-якого абонента все групові пристрої та прилади обох станцій ос-

вобождаемой, а другий абоненту, затримують відбій з його АК поси

лается сигнал «Зайнято».

Структурна схема розмовного тракту між абонентом ОС3 і абонен-

тому ЦС наведена на малюнку 6.

ЗАВДАННЯ

На курсову роботу з АК студенту 3 курсу

Тип мережі - СТС

Таблиця 1

 Призначення і система АТС Монтована ємність Задіяна ємність

 ЦС АТСК-100/2000 1800 номерів 1600 номерів

 ОС1 АТСК-50/200100 номерів 62 номери

 ОС2 АТСК-50/200 50 номерів 25 номерів

 ОС3 АТСК-100/2000 400 номерів 390 номерів

 ОС4 АТСК-50/200 200 номерів 170 номерів

 УС1 Квант 800 номерів 702 номери

 ОС1 АТСК-50/200 50 номерів 25 номерів

 ОС2 АТСК-50/200150 номерів 102 номери

 ОС3 АТСК-50/200 200 номерів 154 номери

 УС2 АТСК-50/200 200 номерів 145 номерів

 ОС1 АТСК-100/2000 400 номерів 300 номерів

 ОС2 АТСК-50/200 200 номерів 180 номерів

 ОС3 АТСК-50/200 50 номерів 47 номерів

Відповідно до завдання курсова робота повинна включати в себе:

Зміст

Введення

1. Схема організації зв'язку на заданій мережі

2. Розробка системи нумерації на заданій мережі

3. Визначення монтованої і задіяної ємності мережі

4. Структурна схема ЦС з урахуванням ємності і схеми зв'язку

5. Розрахунок комутаційного блоку АІ АТСК-100/2000 (зобразити трьома спо

собамі схему блоку, описати призначення і функції виконуються цим бло-

ком, розрахунок комутаційних параметрів цього блоку, суть внутрішніх блоки-

ровок і змінної доступності)

6. Опис розмовного тракту між абонентами ОС3 і ЦС (схема разго-

ворного тракту, опис встановлення з'єднання)

Висновок

Список літератури

Дата видачі завдання: 11 лютого 2000

Термін здачі: 5 березня 2000

Викладач-керівник курсової роботи: ЗМІСТ

Введення ------------------------------------------------- -------------------------------- 4 стор

1. Схема організації зв'язку на СТС ------------------------------------------- ---- 5 стор

2. Розробка системи нумерації на мережі --------------------------------------- 8 стор

3. Визначення монтованої і задіяної ємності мережі --------- 10 стор

4. Структурна схема АТСК-100/2000 ----------------------------------------- --11 стор

5. Розрахунок блоку АІ --------------------------------------------- ---------------------- 13 стор

6. Розмовний тракт ---------------------------------------------- ------------------ 18 стор

7. Висновок ----------------------------------------------- -------------------------- 21 стор

Список літератури ------------------------------------------------ ------------------ 22 стрМіністерство РФ по зв'язку та інформатизації

Сибірський Державний Університет Телекомунікацій та Інформатики

Хабаровський філія

Курсова робота з автоматичної комутації

Виконав

Перевірив

Хабаровськ 2000 г.ЗАКЛЮЧЕНІЕ

У цій роботі була спроектована сільська телефонна мережа розроблена система нумерації на мережі. В ході роботи були розвинені і зак-

реплени навички з проектування телефонних мереж, розрахунку коммутаці-

онного обладнання, розглянуто та проаналізовано процес встановлення міжстанційного з'єднання.

При проектуванні СТС була розглянута схема організації зв'язку на мережі, визначена моніторування і задіяна ємність мережі. При расчё-

ті комутаційного блоку АІ була проаналізована і визначено сутність

і причина внутрішніх блокувань.

Набуті навички з проектування телефонних мереж і розрахунком комутаційного обладнання безсумнівно нададуть допомогу в подальшій роботі у сфері електричної связі.СПІСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Босенко В. Г., Максимов Г. З. «Автоматичні телефонні станції сель-

ської зв'язку »М., Радіо і зв'язок 1981

2. Максимов Г. З. та ін. «Проектування станційних споруд сільських

телефонних мереж »М., Радіо і зв'язок 1989

3. Іванова О. Н. та ін. «Автоматичні системи комутації» М., Зв'язок 1978

4. Атліванік Л. Я. та ін. «Проектування сільських автоматизованих те-

лефону мереж »М., Зв'язок 1975

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка