трусики женские украина

На головну

Іноземні інвестиції - одна з найважливіших умов виходу Росії з кризи. - Інвестиції

2ІНОСТРАННИЕ ІНВЕСТИЦІЇ - ОДНЕ З НАЙВАЖЛИВІШИХ

2УСЛОВІЙ ВИХОДУ РОСІЇ З КРИЗИ.

21. Інвестиційний клімат в Росії та залучення

2іностранних інвестицій.

Після 1991 року в Росії відбулися глибокі зміни. Була при-

нята нова Конституція країни, що сприяло розвитку процесів

демократизації нашого суспільства. Російська економіка придбала новий

вигляд. При цьому, можливо, головне - зміни у свідомості робітників,

селян, директорів.

За два з половиною роки реформ вдалося домогтися деяких поклади-

тільних результатів:

- Йдуть структурна перебудова економіки (частка матеріального про-

изводства знизилася до 50%) і її демілітаризація (військове замовлення сокра-

щен на 70%), почали діяти спросовие обмеження;

- Влітку 1994 року інфляція не перевищувала 10% на місяць;

- Більше 40% зайнятих працюють на недержавних підприємствах;

- Процентна ставка Центрального банку Російської Федерації була

знижена з 210 до 150%;

- За першу половину 1994 зросли реально розташовувані де-

ніжні доходи населення, а число осіб мають доходи нижче прожиткового

мінімуму, скоротилася з 36 млн. до 22 млн. чоловік.

У той же час продовжується спад виробництва: у першому півріччі

1994 ВВП знизився на 17% порівняно з відповідним періодом

1993 року, а продукція промисловості - на 26%, і хоча статистика явно

завищує величину спаду, він проте досить значний.

Все ще великий дефіцит бюджету, якби не чеченський криза, він

склав би на кінець 1994 року близько 9% ВВП, але тепер ясно, що ця

цифра не відповідає дійсності.

Збільшуються в абсолютному вираженні, хоча і не ростуть в относи-

тельном так звані неплатежі підприємств. До кінця першого полуго-

Дія 1994 прострочена заборгованість підприємств постачальникам майже в 4

рази перевищила грошові кошти на їх рахунках. Мають місце тривалі

простої підприємств. Головна їх причина - криза збуту продукції.

На тлі відносно невисокого рівня безробіття (1.5% заре-

реєстрованих і 6% фактично незайнятих стосовно чисельності

- 2 -

економічно активного населення в червні 1994 року) виникають серйозні

соціальні проблеми в депресивних містах і регіонах, серед окремих

категорій населення (жінки передпенсійного віку, деякі кон-

тінгенти молоді).

Незважаючи на складність ситуації, що складається, вона цілком управ-

ляем і, як показав досвід, передбачувана:

- Дерегулювання і лібералізація економіки призвели до спаду про-

изводства. Тепер цей спад треба перетворити із загального в структурний,

тобто необхідно через процедури санації та банкрутства вивести з

обороту нежиттєздатні підприємства. Разом з тим слід активно

підтримати ефективних виробників, стимулювати вогнища зростання в

економіці;

- Ми подолали "сплеск" цін після їх звільнення. Тепер потрібно

послідовно знижувати інфляцію, наблизити структуру цін до світової,

коректно регулювати ціни в галузях природних монополій (електро-

роенергія, газ, залізничні перевезення);

- Лібералізував зовнішньоекономічну діяльність вдалося домогтися

позитивного сальдо зовнішньої торгівлі. Сьогодні стоїть завдання - пре-

дотвратіть "примітивізацію" нашого експорту і облагородити імпорт;

- Після денаціоналізації в результаті чекової приватизації стра-

на повинна вирішити більш складну задачу створення ефективних собственні-

ков і стратегічних інвесторів - через фондовий ринок, через вторич-

ний ринок цінних паперів;

- Припинено інфляційне фінансування капітальних вкладень,

ставка банківського відсотка стала позитивною і спостерігається тенден-

ція до її зниження. Тепер важливо створити в країні нормальний инвести-

ційний клімат, активно використовувати для цілей інвестування нагромадження

ня підприємств і населення.

Саме на цьому, у відомому сенсі переломному етапі розвитку

країни, коли намітився вихід із кризи і цілком реальні стабіліза-

ція, а потім і пожвавлення в економіці, особливо актуальною стає

завдання залучення прямих іноземних інвестицій. Вони повинні не тільки

дати серйозний імпульс оздоровленню російської економіки, але й спо-

собствовать її входженню у світову економіку.

Багато іноземних інвесторів вважають інвестиційний клімат в Рос-

сии несприятливим через політичної та економічної нестабільності,

неотработанность законодавства, обтяжливою податкової системи,

нерозвиненості інфраструктури.

- 3 -

Так, вони відзначають наявність в Росії суперечать один одному і

швидко змінюються законодавчих актів і постанов, що стосуються

іноземних інвестицій, різне тлумачення або навіть ігнорування їх

окремими організаціями та місцевою владою. На такі принципові

питання, як право власності на землю, механізми реалізації закладенні

гових форм, іноземні інвестори не отримають однозначних відповідей. На-

лігві система не стимулює інвестиційну активність.

Недолік комерційної інформації про ринок в Росії, регіонах і

конкретних підприємствах, транспортної та телекомунікаційної системах,

правовій базі також є перешкодою на шляху іноземного інвес-

тирования в економіку Росії, особливо для малих і середніх зарубіжних

компаній і фірм.

В даний час відкриваються нові перспективи припливу иностран-

вих інвестицій в російську економіку.

Перше, найголовніше напрямок залучення іноземного капі-

тала - освоєння з його допомогою незатребуваного науково-технічного

потенціалу Росії, особливо на конверсіруемих підприємствах оборонної

промисловості.

Другий напрямок - розширення і диверсифікація експортного по-

тенциала Росії.

Третій напрям - створення імпортозамінних виробництв, раз-

витие виробництва товарів народного споживання, продовольчих

товарів, медикаментів.

Четвертий напрямок - сфера транспорту і зв'язку, галузі інф-

раструктури.

П'ятий напрям - сприяння притоку іноземних інвестицій в

трудоізбиточние регіони (в першу чергу в Центральний і Північно-За-

падной), у східні райони країни, що володіють багатими природними за-

пасами.

Від російського уряду потрібні цілком конкретні практичні

етичні заходи щодо поліпшення роботи з іноземними інвесторами - в області

законодавства, кредитно-фінансової та податкової політики, в органі-

заційного та інформаційній сферах. Існуюче законодавство про

іноземні інвестиції не відображає економічні реалії країни і тре-

бует доробок, за ступенем ризику вкладення капіталу Росія знаходиться на

одному з останніх місць. Тому уряд має вжити ряд но-

вих акцій по залученню іноземних інвестицій.

Враховуючи, що питаннями регулювання та координації залучення

- 4 -

іноземних інвестицій в економіку Росії до останнього часу зані-

мались багато міністерств і відомств, що ускладнювало роботу иност-

ранних інвесторів у Росії і викликало обґрунтовані нарікання, прави

тельство Росії прийняв рішення про покладання функцій щодо координації

діяльності федеральних органів виконавчої влади РФ органів

виконавчої влади суб'єктів РФ з питань співпраці з иност-

охоронними інвесторами на Міністерство Економіки Росії. Зазначене реше-

ня полегшить практичну діяльність іноземних інвесторів на тер-

ритории РФ. Для цього Міністерство Економіки Росії повинно обеспе-

чить:

- Систематичну, ув'язану з іншими напрямками еко-

кой політики уряду, розробку пропозицій у сфері международ-

ного фінансово-інвестиційного співробітництва;

- Формування та реалізацію державної політики з залученням

нію іноземних інвестицій, а також координацію співпраці в ін-

вестиционной сфері з міжнародними фінансовими організаціями;

- Роботу з укладення міжнародних договорів про заохочення і вза-

імной захист капіталовкладень, організації та проведення міжнародних

тендерів, укладення концесійних договорів та угод про розподіл

продукції, наповненню кредитів, одержуваних від міжнародних фінансових

організацій та іноземних держав, конкретними інвестиційними про-

єктами, створенню вільних економічних зон і регулювання в них де-

ятельности іноземних інвесторів.

Приплив іноземних інвестицій життєво важливий і для досягнення

середньострокових цілей - виходу з сучасного суспільно-економічно-

го кризи, подолання спаду виробництва і погіршення якості життя

росіян. При цьому необхідно мати на увазі, що інтереси російського про-

щества, з одного боку, і іноземних інвесторів-з іншого, непос-

редственно на збігаються. Росія зацікавлена ??у відновленні, про-

новлении свого виробничого потенціалу, насичення споживач-

ського ринку високоякісними і недорогими товарами, у розвитку та

структурній перебудові свого експортного потенціалу, проведенні ан-

тіімпортной політики, в привнесення в наше суспільство західної управлен-

чеський культури. Іноземні інвестори, природно, зацікавлені в

новому плацдармі для отримання прибутку за рахунок великого внутрішнього

ринку Росії, її природних багатств, кваліфікованої і дешевої робо-

чий сили, досягнень вітчизняної науки і техніки і ... навіть її еко-

- 5 -

логічної безпечності. Тому перед нашою державою стоїть складне

і досить делікатне завдання: залучити в країну іноземний капітал,

не позбавляючи його власних стимулів і направляючи його по заходам еко-

кого регулювання на досягнення суспільних цілей.

Тим часом роль Росії у світовому ринку капіталу вкрай незначи-

тельна, а зустрічний потік інвестицій з Росії в економіку зарубіжних

країн, джерелом яких служать, крім легальних контрактів, і осев-

шие в зарубіжних банках платежі по нелегальним операціях, у кілька

разів перевищує ввезення капіталу в Росію.

22. Спіраль звуженого відтворення та іноземні інвестиції

Спад виробництва, інфляція, розтягування національного богатс-

тва і втрата керованості процесом соціально-економічного розвитку

суспільства привели економіку Росії в занепад і викликали інвестиційний

кризу. Обсяг капітальних вкладень у 1992 році в порівнянних цінах по

порівняно з 1991 роком знизився в 2 рази, а в 1993 році - ще на 16%

("Про соціально-економічне становище Росії". Економіка і Життя, 1994

рік, номер 6). Таким чином, за два роки він скоротився на 58%. Частка

нагромадження у ВВП впала з 16 до 9% в 1992 році і 8% в 1993 році (справа-

вої світ, 1994, номер 1)

В Протягом 1993 року вартість будівництва зросла в 10.9 рази,

тобто була вищою загального темпу інфляції. З 1990 по 1994 року частка про-

виробничих капітальних вкладень як джерела розширеного воспро-

изводства знизилася з 70 до 60%, а коефіцієнт капиталоотдачи (введення

основних фондів т тис. руб. на 1 млн. руб. витрачених капітальних

вкладень) впав до безпрецедентного в світовій практиці рівня - 0.28.

Це пов'язано в першу чергу з тим, що більша частина капітальних

вкладень безконтрольно "проїдається" будівельниками, іншими словами, нап-

равлять на прирощення їх заробітної плати. Витрати на так зване

монтируемое, тобто виробниче, обладнання (без комп'ютерів і

автомашин) за 1992-1993 рр. знизилися в 8-99 разів (Коммерсант, 1994,

номер 5). у зв'язку з цим в 1993 році обсяг незавершеного (законсерві-

рованного і просто покинутого) будівництва зріс на 20-25% по від-

носіння до 1992 Тим часом, як показала інвентаризація незавршенного

будівництва, на 1 листопада 1992 воно склало 40000000000000 руб-

лей. При цьому більш 2/3 "недобудови" представлено об'єктами вироб-

вальних будівництва (Економіка і життя, 1994, номер 5). Абсо-

- 6 -

лютні ефективність капітальних вкладень (віддача накопичення), яка

в дореформений період повільно знижувалася, але була позитивною вели-

чиною, виявилася негативною. У 1993 році при зменшенні ВВП на 22.1

трлн. руб. було витрачено 15 трлн. руб. виробничих вкладень (еф-

фективность - мінус 1.473), тобто кожному трильйона капітальних вло-

жений відповідало 1.473 трлн. руб! Суспільство потрапило в спіраль су-

женного відтворення, яка схематично в умовах замкнутої

економіки виглядає так:

1Уменьшеніе обсягу валового внутрішнього продукту (P1

1- 0> 1 зниження норми накопичення (d1

1- 0> 1 зменшення обсягу капітальних вкладень (K11 (1-P1 / P0) <(1-K1 / K0), оскільки P1d1

1- 0> 1 зниження частки виробничих вкладень (f1

1- 0> 1 падіння капиталоотдачи Ф1 / К1 <Ф0 / К0 - 0>

1- 0> 1 зменшення валового внутрішнього продукту навіть при незнижуваного

1фондоотдаче (P11і далі цикл звуженого відтворення повторюється.

У звичайній схемі при відсутності інфляції амортизація, включена

тут до складу валових капітальних вкладень, забезпечує просте

відтворення. Але в сучасних умовах вона "працює" на звужене

відтворення, оскільки інфляція неперервна, а переоцінка основних

фондів дискретна.

Розрив цієї ланцюгової реакції, вихід з затягається обществен-

но-економічної кризи можливий тільки на основі активізації інвес-

тіціонной діяльності, спрямованої на розвиток і кардинальне підвищення ефектив-

шення ефективності виробництва. Для цього повинна бути терміново разра-

ботана і реалізована система стимулюючих і напрямних і направляючих

щих заходів:

- Стимулювання заощаджень підприємствами всіх форм власності

і населенням, а також блокування "проїдання" доходів з метою расши-

рения "національних інвестицій";

- Надання вагомих податкових пільг виробничим інвес-

Торам і банкам, які кредитують виробниче будівництво, які

компенсували б їм недобір прибутку в порівнянні з використанням

коштів в якості торгового або фінансового капіталу;

- Повернення до системи оплати за кінцеву будівельну продукцію;

- 7 -

- Формування національної системи моніторингу інвестиційного

клімату Росії та її регіонах і ряд інших.

Поряд з цими заходами важливу роль відіграють запобігання відтоку

національного капіталу за рубіж і стимулювання припливу в країну пручи-

екпортувати іноземних інвестицій.

23.Масштаби прямих іноземних інвестицій в Росії

Публікація Держкомстату, Міністерства фінансів, Міністерства еко-

номики і різних експертів, як вітчизняних, так і зарубіжних, так-

ють абсолютно різні дані про обсяг прямих іноземних інвестицій

в Росії.

Назвемо лише найбільш істотні фактори, що обумовлюють настільки

значні розбіжності в статистиці (фактори, що збільшують ісследу-

емую величину позначені знаком "+", а уменьшающую її, знаком "-")

- Різні джерела оперують різним колом форм іноземних

інвестицій (скажімо, включають або не включають в їх величину портфельні

інвестиції, вкладення в покупку нерезидентами нерухомості на території

Росії і т.д.) (+);

- В умовах падіння державної дисципліни місцеві статисти-

етичні органи направляють в Держкомстат неповні відомості про іноземні

інвестиціях (-);

- Багато російські комерційні структури, використовуючи засновник-

ниє документи (виписки з торгового реєстру і банківського рахунку)

іноземних колег, вносять за них необхідний внесок у статутний фонд і,

зареєструвавши підприємство з іноземними інвестиціями, використовують

його як "дах" для отримання пільг у своїй комерційній діяльності

(-);

- Підприємства з іноземними інвестиціями реінвестують частину

свого прибутку у виробництво, при цьому невідомо, як відображаються їх

капітальні вкладення в тих чи інших даних (+);

За даними Держкомстату, прямі іноземні інвестиції в купівлю

акцій діючих промислових підприємств в 1993 році досягли при-

мірно 900 млн. доларів, а переможці інвестиційних конкурсів взяли

на себе зобов'язання вкласти ще 1 млрд. доларів. У таблиці 1 приве-

дени ці оцінки у зведеному вигляді.

- 8 -

Таким чином, загальна сума фактично інвестованого капіталу

на 1 січня 1994 становила 4-4.5 млрд. доларів, тобто 0.2% від

накопичених прямих іноземних інвестицій світового співтовариства. Ця

цифра, сама по собі настільки мізерна в порівнянні з масштабами внутрен-

нього ринку Росії та її часткою в території, населенні, природних ресур-

сах, виробничому і науково-технічному потенціалі світового сооб-

щества, говорить про злиднях припливу іноземних інвестицій. У большінс-

тве своєму це не серйозні капітальні вкладення, а маркетингові зат-

рати з метою вивчення російського ринку і первісного закріплення

в ньому. Найбільш загальна причина небажання приватних іноземних інвесторів

вкладати свій капітал в Росію - її поганий інвестиційний клімат.

24. Перешкоди на шляху припливу іноземних інвестицій.

2Інвестіціонний клімат в Росії.

Слабкий приплив прямих іноземних інвестицій в російську еко-

ку пояснюється нестабільною політичною обстановкою в країні (разног-

ласіямі між виконавчою і законодавчою владою, Центром і

суб'єктами Федерації, наявністю міжнаціональних конфліктів у самій Рос-

сии і воєн безпосередньо на її кордонах), соціальною напруженістю

(Страйки, невдоволення широких верств суспільства ходом реформ), разгу-

лом злочинності і безсиллям влади, несприятливим для інвесторів

законодавством, інфляцією, спадом виробництва, безперервним падені-

ем курсу рубля та ін. Ці фактори переважують такі привабливі

риси Росії, як її багаті природні ресурси, потужний, хоча техничес-

ки застарілий і хронічно недовантажений виробничий апарат, на-

личие дешевої й досить кваліфікованої робочої сили, високий на-

учно-технічний потенціал.

У ринковій економіці сукупність політичних, соціально-еконо

мических, фінансових, соціокультурних, організаційно-правових та геог-

рафіческой чинників, властивих тій чи іншій країні, котрі приваблюють або

відштовхують інвесторів, прийнято називати її інвестиційним кліматом.

Ранжування країн світового співтовариства за індексом інвестиційного клі-

мату або зворотному йому показнику індексу ризику служить узагальнюючим по-

показником інвестиційної привабливості країни і "барометром" для

іноземних інвесторів.

У Росії, на жаль, досі відсутня своя система оцінки

- 9 -

інвестиційного клімату країни та її окремих регіонів. Іноземні

інвестори орієнтуються на оцінки численних консалтингових фірм,

регулярно відстежують інвестиційний клімат в багатьох країнах світу,

в тому числі і в Росії. Однак оцінки інвестиційного клімату в Рос-

сии, що даються зарубіжними експертами на їх регулярних засіданнях, про-

вводяться поза Україною і без участі російських експертів,

представляються мало достовірними, а можливо і заангажованими.

25. Шляхи та заходи із залучення прямих іноземних інвестицій.

Залучення іноземних інвестицій в російську економіку являє-

ся важливим засобом усунення інвестиційного "голоду" у країні. За

оцінкою прем'єр-міністра Росії В.Черномирдіна, даної їм в Давосі,

потреба країни в іноземних інвестиціях становить 10-12 млрд.

доларів на рік. Однак для того, щоб іноземні інвестори пішли на

такі вкладення, необхідні дуже серйозні зміни в інвестиційному

кліматі.

Потрібно прийняття ряду кардинальних заходів, спрямованих на формуван-

вання в країні як загальних умов розвитку цивілізованих ринкових

відносин, так і специфічних, що відносяться безпосередньо до вирішення

завдання залучення іноземних інвестицій. Серед заходів загального характеру

в якості першочергових:

- Досягнення національної згоди між різними владними

структурами, соціальними групами, політичними партіями та іншими

громадськими організаціями з приводу пріоритетності вирішення общенаці-

нальної проблеми виходу Росії з економічної кризи;

- Прискорення роботи Державної думи над загальногосподарських (в

тому числі Цивільним кодексом) і кримінальним законодавством, наце-

ленним на створення в країні цивілізованого некримінального ринку;

- Радикалізація боротьби зі злочинністю;

- Гальмування інфляції всіма відомими у світовій практиці заходами

за винятком невиплати трудящим зарплати;

- Перегляд податкового законодавства у бік його спрощення і

стимулювання виробництва;

- Мобілізація вільних коштів підприємств і населення на інвес-

тіціонние потреби шляхом підвищення процентних ставок по депозитах і вкла-

дам;

- Впровадження в будівництві системи оплати об'єктів за кінцеву

- 10 -

будівельну продукцію;

- Запуск передбаченого законодавством механізму банкрутства;

- Надання податкових пільг банкам, вітчизняним та иност-

ранним інвесторам, що йде на довгострокові інвестиції з тим, щоб пів-

ністю компенсувати їм збитки від уповільненого обороту капіталу по

порівняно з іншими напрямами їх діяльності;

- Формування спільного ринку республік колишнього СРСР із вільним

переміщенням товарів, капіталу і робочої сили.

Залучення в широких масштабах іноземних інвестицій в Российс-

кую економіку переслідує довготривалі стратегічні цілі створення

Росії цивілізованого, соціально орієнтованого суспільства, характе-

різующегося високою якістю життя населення, в основі якого лежить

змішана економіка, передбачає не тільки спільне ефективне

функціонування різних форм власності, а й інтернаціоналіза-

цію ринку товарів, робочої сили і капіталу.

29 вересня 1994 вийшла постанова Уряду Российс-

кой Федерації номер 1108 "Про активізацію роботи із залучення иност-

ранних інвестицій в економіку Російської Федерації ".

- 11 -

Список літератури:

Я. Уринсон, "Інвестиційний клімат в Росії та залучення иност-

ранних інвестицій ", Питання Економіки, номер 8 за 1994 рік;

В. Фельзенбаум, "Іноземні інвестиції в Росії", Питання еконо

міки, номер 8 за 1994 рік;

В. Філатов, "Проблеми інвестиційної політики в індустріальній

економіці перехідного типу ", Питання Економіки, номер 7 за 1994 рік;

А. Витин, "Мобілізація фінансових ресурсів для інвестицій", воп-

роси Економіки, номер 7 за 1994 рік;

"Про соціально-економічне становище Росії", Економіка і життя,

номер 6 за 1994 рік;

Діловий світ, номер 1 за 1994 рік;

Коммерсант, номер 5 за 1994 рік;

Економіка і життя, номер 5 за 1994 рік;

"Збори законодавства Російської Федерації", номер 24 від 10

жовтня 1994 року, офіційне видання адміністрації президента Рос-

сийской Федерації, Москва

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка