трусики женские украина

На головну

Проект "Глобалстар". Геодезичні супутники (ERS-1, ERS-2) - Геодезія

Проект "Глобалстар".

Практично всі сторони життя сучасної людини міцно

пов'язані із засобами комунікацій, Постійно зростаюча МіГ

рація населення та умови життя вимагають можливості забезпечення

швидкого і надійного зв'язку, яка сьогодні встановлюється

між географічними пунктами, а між людьми. Тому фир-

ми-виробники систем далекого зв'язку роблять все можливе для

задоволення безперервно зростаючих потреб у даній облас-

ти, розширюючи інфраструктуру дротових, оптоволоконних, спутніко-

вих і радіотелефонних мереж.

Однак до останнього часу не вирішені проблеми забезпечення

абонентів глобальної персональної телефонним зв'язком, а також

проблеми сумісності стільникових систем рухомого зв'язку різного

типу, що вимагає створення загальнодоступної й економічною гло-

ної мережі зв'язку. Проект "Глобалстар", ініційований відомими

фірмами в галузі космічних систем і комплексних технологій

далекого зв'язку "Loral" і "Qualcomm", передбачає створення та-

кой мережі, використовуючи існуючу наземну інфраструктуру провід-

ної і радіотелефонного зв'язку.

Система "Глобалстар" забезпечує абонентів порівняно не-

дорогий і надійним телефонним зв'язком, яку можна встановити

між будь-якими (крім полюсів) точками земної кулі. Вона складається

з космічного, наземного і абонентського вузлів.

В космічний вузол увійде сузір'я з 48 низькоорбітальних

супутників, кожен з яких представляє собою підсилювач-рет-

ранслятор високочастотних сигналів, виведений на висоту 1406

км. Середній проектний термін служби супутників становить 7,5 років.

Супутники знаходяться на восьми орбітальних площинах, по шість на

площину, що гарантує охоплення практично всієї поверхні

планети. Використання низькоорбітальних супутників знижує мощ-

ність радіосигналу майже в 100 разів, скорочує затримку в получе-

нии сигналу і усуває зхо, що є серйозною проблемою в

системах зв'язку на геостаціонарних супутниках. У кожного супутника

є шість сфокусованих променів, що визначають еліптичні

зони обслуговування абонентів, при цьому кожен з них здатний

забезпечити роботу як мінімум 2800 дуплексних мовних каналів і

каналів передачі даних. У радіоінтерфейсу між супутниками і

Землею використовується перспективна цифрова технологія СДМА (мно-

гостанціонний доступ з кодовим поділом каналів), що має цілий ряд переваг в порівнянні з іншими технологіями в частині

помехозащищенности, меншого рівня випромінюваної потужності, більшої

пропускної здатності, запобігання несанкціонованого дос-

тупа в мережу і т.д. Кожен з супутників здійснює зв'язок як з

абонентами, так і безпосередньо з вузловими станціями. Для ліній зв'язку

"Супутник - абонент" використовується діапазон частот 1,61- 1,626

ГГц; для ліній зв'язку "супутник - вузлова станція" використовуються

діапазони 5,1995-5,216 ГГц (напрямок "вниз") і 6,525-6,5415

ГГц (напрямок "вгору"). Межспутнікових обмін інформацією в

системі відсутній.

Супутники для системи "Глобалстар" будуть проводитися фірмою

"Space Systems Loral", яка представляє собою міжнародний

конгломерат кількох фірм, які спільно працюють над рядом про-

ектов в галузі космічних досліджень, а саме: "Alcater",

"Aerospatiale", "Alenia", "Deutche Aerospace".

Наземний вузол системи "Глобалстар" складається з вузлових стан-

ций; систем спостереження, телеметрії і передачі команд; систем уп-

ління польотом супутників і центру керування мережею. Кожна уз-

ловая станція одночасно підтримує зв'язок з трьома супутниками

і, крім того, забезпечує інтерфейс для зв'язку мережі системи

"Глобалстар" з АТС місцевої телефонної мережі регіону або з центру-

ми комутації стільникових радіотелефонних мереж, насамперед стан-

дартов AMPS і GSM. Устаткування системи "Глобалстар" не впливає

на роботу наземних стільникових мереж, оскільки в ній використовуються

інші частоти. Кожна країна буде здійснювати незалежний

контроль над своїми вузловими станціями і над доступом до телефон-

ної мережі знаходяться на її території абонентів. У функції сіс-

теми входить також оперативне виявлення абонента, що посилає

або приймає виклик.

У функції центру мережевого управління входить реєстрація та

перевірка викликів, визначення тривалості і тарифікація разго-

злодія і т.д., а також управління базою даних про стан мережі,

контроль і розподіл мережевих ресурсів (каналів зв'язку, час-

той, супутників).

Контроль над ескадрильєю супутників здійснюється за допомогою

систем спостереження, телеметрії і передачі команд. Дані контролю

орбітальної діяльності супутників надсилаються до центрів контролю

над мережею, звідки направляються в вузлові станції для осуществле

ня супроводу та інших функцій.

Через постійного руху супутників і зміни території

охоплення час від часу виникає необхідність передачі обслу-

живания абонента від одного супутника до іншого. Для цієї мети ви-

користуються можливості технології СДМА, що дозволяють абонентського

терміналу одночасно підтримувати зв'язок з двома або трьома

супутниками, покращуючи якість прийнятого сумарного сигналу, і

програмними засобами, вибираючи оптимальні канали зв'язку. Вікон-

чательная передача абонента (непомітна для нього) на обслужива-

ня наступного супутнику відбувається лише тоді, коли абонент

міцно обосновался- на його території. Абонентські термінали ос-

нащени всеспрямованими антенами, що полегшує одночасну

зв'язок з кількома супутниками і знімає необхідність постійно

направляти антену на супутник для підтримки зв'язку.

На початковій стадії експлуатації планується використання

двох типів абонентського обладнання, що входить в абонентський

вузол системи "Глобалстар". Це портативні термінали для переда

чі мовних сигналів і навігації, а також пересувні і стаціо-

Нарнії навігаційні апарати. В якості додатково оплачуваної

ваемой послуги абонент може обслуговуватися як в одиночному режі-

ме, коли абонентський термінал дозволяє виходити в мережу "гло-

балстар ". так і в подвійному режимі, коли абонент може виходити

додатково і в іншу наземну стільникову радіотелефонну мережу.

Завдяки використанню технології СДМА рівень випромінювання

абонентського терміналу буде встановлено нижче офіційно допустимих

екпортувати меж, прийнятих в різних країнах. Середня потужність з-

лучения менше 200 МВт.

Кожному абонентському терміналу системи присвоюється индиви-

дуальний номер, який, на відміну від традиційних телефонів, які не

залежить від місцезнаходження абонента (використовувана реалізація

технології СДМА припускає наявність до 4,4 млрд. варіантів раз-

особистих кодів).

Послуги мережі "Глобалстар" спрямовані на обслуговування чотирьох

груп користувачів;

- Проживають у районах, не охоплених рухомий зв'язком;

- Працюють або проживають в районах, охоплених рухомий

зв'язком, але часто виезжаюшіх за межі території обслуговування;

- Стаціонарних абонентів, що знаходяться в районах, не охоплених телефонним зв'язком;

- Абонентів, які потребують індивідуальної чи особливої ??телефонної

зв'язку.

До цих груп потенційних споживачів відносяться різні

державні та приватні організації. в тому числі: водії су-

хопутного і водного транспорту, відряджені, органи охорони

порядку, рятувальні загони і бригади швидкої допомоги, пошукові

експедиції, туристи. сільські відділення приватних організацій. НЕ

охоплені місцевими дротяними і стільниковими телефонними мережами,

комунальні служби, яким необхідно періодично знімати по-

казания лічильників витрат газу, електроенергії та води, служби

охорони природних ресурсів і т, д,

Крім звичайного телефонного зв'язку система "Глобалстар" предос-

тавляет навігаційні послуги. Одна з найпростіших послуг - оп-

ределение місцезнаходження абонента, коли той за допомогою свого

терміналу розраховує свої координати на основі контрольного

тонального сигналу, що посилається системою.

Ще один вид навігаційних послуг - забезпечення двосторонньої

зв'язку за допомогою обміну короткими повідомленнями. Такий обмін може

використовуватися в екстрених випадках, коли абоненту необхідно

дати знати про своє місцезнаходження службам оперативної допомоги

або сім'ї (нещасний випадок, поломка автомобіля тощо).

Третій вид навігаційних послуг включає визначення місцезнаходжен-

ходіння абонента (розрахунок координат проводиться на вузлової

станції) і передачу координат визначеному заздалегідь колу або-

нентов. Ці послуги знайдуть застосування в роботі диспетчерів транс-

порту, при пошуку вкрадених автомобілів і т.д.

Структура мережі системи "Глобалстар" показана на малюнку. Сіс-

тема розроблена таким чином, щоб найбільш ефективно здій-

ществлять якісну передачу мови та надання інших ін-

формаційних послуг при відносній простоті підключення нових

абонентів. Для ще більш повного охоплення обслуговуваних територій

можуть бути виведені на орбіту додаткові супутники. Запуск

супутників намічений на 1997, введення системи в експлуатацію - на

1998

Даний проект - не єдиний у світі. однак тільки він ори

ентірован на використання технології СДМА.

В останні роки в багатьох країнах, що володіють космічними

- 5 -

технологіями, ведуться роботи зі створення подібних систем з висо-

тами орбіт космічних апаратів від 700 до 2000 км. Найбільш з-

вестен аналогічний проект "Ірідіум" (у реалізації його приймає

участь НПЦ ім. Хрунічева), заснований на 66 супутниках, викори-

зующий в радіоінтерфейсу технологію СДМА, близьку до стандарту

стільникового зв'язку GMM, і планований до реалізації практично в ті

ж, що і "Глобалстар", терміни. Існують також аналогічні ріс-

ські проекти, наприклад, "Гонець" і "Сигнал". Однак на терміни

їх реалізації істотний вплив робить дефіцит фінан-

вання.

Незважаючи на порівняно невелику (в масштабах планети) про-

пропускну здатність систем глобальної персонального зв'язку (у

пропонованої початковій конфігурації), вони вже зараз заочно на-

чинают конкурувати один з одним за ринки збуту шляхом предва-

рительного порівняння спектра пропонованих послуг їх оріентіровоч-

ної вартості, перспектив розвитку, залучення інвесторів і по-

потенційних користувачів.

Попередній порівняльний аналіз систем "Глобалстар" і

"Ірідіум" був приведений у статті Л.Я. Кантора і І, С. Поволоцького

"Системи персональної рухомого зв'язку через низькоорбітальні

ШСЗ "(" Вісник зв'язку - N% 11, 1994). Основні параметри сис-

тим наведені в таблиці.

---------------------------------------------------------¬

¦ Проект "Ірідіум" "Глобалстар" ¦

+--------------------------------------------------------+

¦Чісло супутників 66 48 ¦

¦Висота орбіти 900 1400 ¦

¦Емкость системи, ¦

¦тис. каналів 56 65 ¦

¦Срок служби, років 5 7,5 ¦

¦Стоімость системи, млрд.USD 3,4 1,7 ¦

¦Стоімость терми- ¦

¦нала, USD 3000 750 ¦

¦Предполагаемая оплата ¦

¦за 1мін.разговора ¦

¦ (тільки супутниковий пєг- ¦

¦мент), USD 3 0,3 ¦

L---------------------------------------------------------

- 6 -

Як видно, "Глобалстар * обіцяє більш вигідні умови для

абонента. Це пов'язано з тим. що прийнята концепція побудови

цієї системи передбачає виробляти всю обробку сигналу на

Землі. спираючись на велике число вузлових станцій. "Ірідіум" ж

передбачає виробляти переважна кількість з'єднань з викорис-

зованием межспутнікових ліній зв'язку, зменшивши до мінімуму число

наземних станцій, що призводить до необхідності мати складні

(Що містять комутаційне обладнання, додаткові стежать

антени, джерела живлення і т.д.) і, відповідно, більш тя-

желие і дорогі супутники, що вимагають значних витрат на їх

запуск. Відомо, що збільшення складності завжди приводить до

зменшення надійності. Більше того, мале число наземних вузлових

станцій призведе до необхідності задіяння при проходженні

виклику великої кількості наземних телефонних мереж і каналів

межспутнікових обміну, що викличе додаткові витрати.

В даний час проекти "Глобалстар і" Ірідіум "отримали

позитивну оцінку Міністерства зв'язку РФ для проведення подго-

товітельних роботи по прийдешньому їх використання в Росії, де

завдяки неосяжних просторах достатньо "білих" плям в теле-

комунікаційному обслуговуванні. За орієнтовними оцінками до 2005

м в Росії можна чекати до 1 млн. користувачів таких систем

зв'язку.

Геодезичні супутники (ERS-1, ERS-2).

Влітку 1991 року тодішнє радянське уряд дав фран-

цузской судну "Астролаб" дозвіл пройти через закрите з

1922 для західного флоту Баренцове море на півночі Советско-

го Союзу. Північносхідному прохід через Баренцове море, Карські

Ворота і море Лаптєвих до Берингову протоці скорочує шлях з Єв-

ропи в Японію на 20 днів у порівнянні з торговим шляхом через Су-

ецкій канал. Відстань від Нової Землі до Берингової протоки,

рівне приблизно 5.600 кілометрам, можна подолати тільки в років-

неї час, та й то лише за допомогою криголамів, причому навіть влітку

суду нерідко на цілі місяці вмерзают в Паковий лід. Северовос-

точний прохід теж шукали близько 300 років: у 1878-79 роках він був

вперше підкорений А. Е. Норденшельдом.

"Льодова вахта" судна "Астролаб" розташовувалася не як при

Амундсену, на щоглі в так званому "вороняче гніздо", і не на

капітанському містку, а високо в небі.

Всього лише за десять днів до того, тобто 17 червня 1991,

був виведений на орбіту геодезичний супутник ERS-1. Головною зада-

чий супутників, сконструйованих на замовлення Європейського косми-

чеського агентства (ESA) і учасників консорціуму під руководс-

твом фірми Дорніер, дочірнього підприємства DASA (Deutsche Aerona-

utics and Space Administration), повинні були стати спостереження за

океанами і покритими льодом частинами суші, щоб представити клі-

матологам, океанографам і організаціям з охорони навколишнього сре-

ди дані про ці малодосліджених регіонах. Супутник був осна-

щен найсучаснішою мікрохвильової апаратурою, завдяки кото

рій він готовий до будь-якої погоди: "очі" його радіолокаційних прибо-

рів проникають крізь туман і хмари і дають чітке зображення по-

верхности Землі, через воду, через сушу, - і через лід. Теоре-

тично він повинен був представити ідеальну карту льодової обста-

новки. А пересування судна "Астролаб" повинно було перевірити ще раз

її в суворих умовах полярного моря.

Основним інструментом супутника є Synthetic Aperture

Radar SAR, який веде спостереження по смузі шириною в 100 ки-

півкілометра паралельно земній орбіті. SAR посилає мікрохвильові им-

пульси на Землю. За відбитим луна-сигналам можна судити про тип

і структурі, а також і про ступінь віддаленості земної поверхні.

За даними, які супутник ERS-1 посилає під час свого польоту

над полярним морем на Землю, ESA і норвезьким NERSC (Nansen En-

vironmental and Remote Sensing Center) були складені карти ле-

довой обстановки. Через супутники зв'язку Inmarsat ці карти були

відправлені на "Астролаб" по факсу. На них можна розрізнити чисті

води і льодову поверхню, а крім того, карти дають відомості про

віці і товщині льоду. Це важливо для визначення курсу, тому

що свіжий лід легше розколоти, ніж багаторічний, а тонкий - ліг-

че, ніж товстий. Судно "Астролаб" і його супроводжуючі шукали

шляхи по цих картах.

Щоб дані можна було використовувати для визначення курсу,

вони повинні бути актуальними. Вченим допомогло те, що полярна

траєкторія веде супутники через полюс на невеликій відстані:

їм вдавалося за кілька годин обробити що представляються ERS-1

дані і нанести їх на карти. Цей супутник в якості "льодової

вахти "був новим, невипробуваним. Так що команда судна" Астролаб "

звіряла дані на картах льодової обстановки з тим, що було вид-

але за допомогою бортового обладнання, - а видно було зовсім ньому-

ного. Тому що видимість на море, нерідко покритому завісою ту-

мана, становила часом не більше 200 метрів. Зате супутникові

дані - за небагатьма винятками - виявлялися точними. ERS-1,

ледь стартувавши, довів свою здатність нести льодову вахту і

виконувати важливі завдання.

У торговельне судноплавство далеко від полярних регіонів спостереження

геодезичних супутників теж знаходять корисне застосування. Спут-

ник ERS-1 за допомогою своїх мікрохвильових сенсорних пристроїв за-

міряє напрямок і швидкість вітру на поверхні води; метеос-

подорожнім (таким, як Meteosat) вдавалося зробити ці виміри

тільки на верхній кромці хмар. Радари-висотоміри і SAR ре-

гистрируется висоту, довжину і напрямок хвиль. І, нарешті, ERS мо-

жет визначити температуру на поверхні води. До цих пір всі

ці результати вимірювань давали тільки буї, суду та оптичні

супутникові системи. Але буї і суду можуть проводити тільки точеч-

ниє проби, які до того ж через різні методів вимірювань треба

порівнювати, а оптичним супутникових систем часто перешкоджають

утворюються над поверхнею води хмари і туман. У противопо-

хибність цього ERS може за порівняно короткий врамя охопити

за допомогою растрів всю поверхню океану. Всі ці дані враховуються-

ваются в системі оптимізації судноплавних маршрутів, розробка

якої в якості пілотного проекту почалася на підприємстві

Дорніер влітку 1993 року. На першій стадії було розроблено прог-

раммной забезпечення, яке з жовтня 1994 вивіряється на

практиці на маршрутах Північної Атлантики.

Партнерами фірми Дорніер в цьому проекті є Інститут

Макса Планка, Морська метеослужба в Гамбурзі, Метеорологічна

служба Німеччини, Федеральне відомство морського судноплавства і

гідрографії, Дослідницький центр Geesthacht і фірма AnschGtz

в Кілі, в навігаційній керуючої системі якої (Nopsy) ис-

користується і нове програмне забезпечення. Система обрабатива-

ет, з одного боку, дані метеослужб і дані геодезичних

супутників щодо хвилювання моря, напрямку і швидкості

вітру, а з іншого - відповідні характеристики судна (разме-

ри, завантаження, статика і т.д.). На основі цих відомостей разраба-

ховується якнайшвидший і, відповідно самий вигідний з точки зре-

ня витрат маршрут. Тому що в судноплавстві найкоротший шлях

між портом відплиття і портом призначення зовсім не завжди оказ-

ється і самим швидким, у чому на своєму сумному досвіді переконалися

ще полярні мореплавці.

Вже сьогодні торгові судна отримують вказівки з приводу курсу,

зокрема, від морської служби погоди, яка розробляє

центральний план маршрутів і розсилає на судна по факсу. План

повинен допомогти їм обійти штормові зони і дотримуватися надежно-

го і швидкого курсу. Нова система допускає децентралізоване

планування за рахунок комп'ютера і приймальної станції на борту того

чи іншого корабля, і завдяки цьому швидше надаються

дані, які знову-таки швидше можуть бути актуалізовані.

Це - велика перевага, особливо для довгого плавання і при

отриманому заздалегідь прогнозі. За допомогою нової системи судноплавних

маршрутів капітан може перевіряти на бортовому комп'ютері шлях

слідування свого судна кожного разу, коли надходить новий прог-

ноз про хвилювання на морі. Крім того, завдяки даним, отриманим

через ERS, повідомлення про хвилі і вітрі відрізняються більшою точ-

ністю, ніж раніше.

Вчені, які розробляють нове програмне забезпечення,

у своїх роздумах йдуть вже на крок вперед: в комп'ютерні

програми може бути введена інформація про морські порти і воз-

Ливість навантаження і розвантаження суден. Можна контролювати, нап-

ример, контейнер з допомогою супутників зв'язку, простежити і доку-

ментіровать його шлях від відправника до адресата. Справа в тому, що

сьогодні по світовому океану плавають багато тисяч контейнерів, про

яких уже зовсім невідомо, куди вони були направлені. Плану-

вання маршрутів при правильній його організації з використанням

геодезичних супутників і супутників зв'язку може вирости в регу-

лярні систему управління торговельним судноплавством.

При всьому тому, розробка судноплавних маршрутів це, говорячи про-

різним мовою, тільки верхівка айсберга, якщо тільки згадати про

розшифровці даних ERS про океанах і покритих льодом просторах

Землі. Нам відомі тривожні прогнози загального потепління Землі.

які приведуть до того, що розтануть полярні шапки і підвищиться

рівень моря. Затоплено будуть всі прибережні зони, постраждають

мільйони людей.

Але нам невідомо, наскільки правильні ці прогнози. Про-

должительности спостереження за полярними областями за допомогою ERS-1

і наступного за ним наприкінці осені 1994 супутника ERS-2

представляють дані, на підставі яких можна зробити висновки

про ці тенденції. Вони створюють систему "раннього виявлення" в

справі про танення льодів.

Завдяки знімкам, які супутник ERS-1 передав на Землю, ми

знаємо, що дно океану з його горами і долинами як би "отпечати-

ється "на поверхні вод. Так вчені можуть скласти поставши-

ня про те, чи є відстань від супутника до морської по-

верхности (з точністю до десяти сантиметрів зміряне супутників

ковимі радарним висотоміром) вказівкою на підвищення рівня мо-

ря, або ж це "відбиток" гори на дні.

Хоча спочатку супутник ERS-1 був розроблений для наблюде-

ний за океаном і кригою, він дуже швидко довів свою многосто-

ронность і по відношенню до суші. У сільському і лісовому господарстві, в

рибальстві, геології та картографії фахівці працюють з дан-

нимі, що подаються супутником. Оскільки ERS-1 після трьох років

виконання своєї місії він все ще працездатний, вчені мають

шанс експлуатувати його разом з ERS-2 для спільних завдань, як

тандем. І вони збираються отримувати нові відомості про топографії

земної поверхні і надавати допомогу, наприклад, в попередження-

нии про можливі землетруси.

Супутник ERS-2 оснащений, крім того, вимірювальним приладом

Global Ozone Monitoring Experiment Gome який враховує обсяг

і розподіл озону та інших газів в атмосфері Землі. З по-

міццю цього приладу можна спостерігати за небезпечної озонової дірою і

змінами, що відбуваються. Одночасно за даними ERS-2 можна

відводити близьке до землі UV-B випромінювання.

На тлі безлічі загальних для всього світу проблем навколишнього

середовища, для вирішення яких повинні надавати основополага-

ющую інформацію та ERS-1, і ERS-2, планування судноплавних марш-

рутові здається порівняно незначним підсумком роботи цього

нового покоління супутників. Але це одна з тих сфер, в якій

можливості комерційного використання супутникових даних ис-

користуються особливо інтенсивно. Це допомагає при фінансуванні

інших важливих завдань. І це має в області охорони навколишнього

середовища ефект, який важко переоцінити: швидкі судноплавні шляхи

вимагають меншої витрати енергії. Або згадаємо про нафтових танке-

рах, які в шторм сідали на мілину або розбивалися і тонули,

втрачаючи свій небезпечний для навколишнього середовища вантаж. Надійне плану-

вання маршрутів допомагає уникнути таких катастроф.

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка