Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Порядок розрахунку і виплати посібників по тимчасовій непрацездатності роботодавцями, що застосовують спеціальні податкові режими - Економіка

Організації і індивідуальні підприємці, що застосовує режими оподаткування згідно з розділами НК РФ 26.1 «Система оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників (єдиний сільськогосподарський податок)», 26.2 «Спрощена система оподаткування», 26.3 «Система оподаткування у вигляді єдиного податку на ставлений дохід для окремих видів діяльності», не є платниками єдиного соціального податку. Суми єдиних податків, що сплачуються такими платниками податків, зараховуються на рахунки органів Федерального казначейства для їх подальшого розподілу до бюджетів всіх рівнів і бюджети державних позабюджетних фондів відповідно до бюджетного законодавства Російської Федерації.

З 1 січня 2003 року набрав чинності Федеральний закон від 31 грудня 2002 року №190-ФЗ «Про забезпечення посібниками по обов'язковому соціальному страхуванню громадян, працюючих в організаціях і у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими і деяких інших категорій громадян». Стаття 2 даного Закону встановлює для платників податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування, обов'язок обчислювати допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до загальних правил і регламентує наступний порядок виплати посібника:

«Громадянам, працюючим за трудовими договорами (далі - працівники), укладеними з організаціями або індивідуальними підприємцями, що перейшли на спрощену систему оподаткування або платниками єдиного податку, що є на ставлений дохід для окремих видів діяльності або єдиного сільськогосподарського податку (далі - роботодавці), допомога по тимчасовій непрацездатності (за винятком посібника по тимчасовій непрацездатності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням) виплачується за рахунок наступних джерел:

коштів Фонду соціального страхування Російської Федерації, що поступають від єдиного сільськогосподарського податку, єдиного податку на ставлений дохід для окремих видів діяльності, єдиного податку для організацій і індивідуальних підприємців, що застосовують спрощену систему оподаткування, - в частині суми посібника, що не перевищує за повний календарний місяць одного мінімального розміру оплати труда, встановленого федеральним законом;

коштів роботодавців - в частині суми посібника, що перевищує один мінімальний розмір оплати труда, встановлений федеральним законом.

Числення посібника по тимчасовій непрацездатності, його призначення і виплата працівникам, вказаним в частині першої справжньої статті, здійснюються відповідно до загальних правил, встановлених нормативними правовими актами про посібники по державному соціальному страхуванню.

Виплата інакших видів посібників по обов'язковому соціальному страхуванню працівникам, вказаним в частині першої справжньої статті, здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування Російської Федерації відповідно до федеральних законів.

Обличчя, перераховані в частині третьої статті 3 справжнього Федерального закону, придбавають право на отримання посібника по обов'язковому соціальному страхуванню при умові сплати ними страхових внесків до Фонду соціального страхування Російської Федерації протягом шести місяців» (частина 3 статті 3: Адвокати, індивідуальні підприємці, фізичні особи, що не визнаються індивідуальними підприємцями, родові, сімейні общини нечисленних народів Півночі мають право добровільно вступати у відносини по обов'язковому соціальному страхуванню на випадок тимчасової непрацездатності і в зв'язку з материнством, здійснюючи за себе сплату страхових внесків до Фонду соціального страхування Російської Федерації по тарифу в розмірі 3,5 відсотка податкової бази, визначуваної відповідно до розділу 24 частини другої Податкового кодексу Російської Федерації для відповідних категорій платників і в порядку, встановленому частиною четвертої справжньої статті)».

Потрібно звернути увагу, що порядок фінансування посібників по тимчасовій непрацездатності громадянам, працюючим за трудовими договорами, укладеними з організаціями або індивідуальними підприємцями, що застосовують спеціальні податкові режими, в зв'язку з вступом в силу Федеральний закон від 29 грудня 2004 року №202-ФЗ «Про бюджет фонду соціального страхування Російської Федерації на 2005 рік» відповідно до Федерального закон від 31 грудня 2002 року №190-ФЗ «Про забезпечення посібниками по обов'язковому соціальному страхуванню громадян, працюючих в організаціях і у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими і деяких інших категорій громадян» не змінюється (Лист ФСС Російської Федерації №02-18/07-306):

Отже, пункт 1 статті 8 Федеральний закон від 29 грудня 2004 року №202-ФЗ «Про бюджет фонду соціального страхування Російської Федерації на 2005 рік» при виплаті посібника по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми у вказаних організаціях не застосовується (пункт 8 Листа ФСС Російської Федерації від 15 лютого 2005 року №02-18/07-1243). У зв'язку з цим особам, працюючим в організаціях і у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими, допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачуються з колишніх джерел і в тому ж порядку, який визначений Федеральним закон від 31 грудня 2002 року №190-ФЗ «Про забезпечення посібниками по обов'язковому соціальному страхуванню громадян, працюючих в організаціях і у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими і деяких інших категорій громадян».

За рахунок коштів ФСС Російської Федерації може бути виплачена тільки сума, не превышающаяза повний календарний місяць одного мінімального розміру оплати труда. Інша сума посібника виплачується за рахунок коштів роботодавця.

Даний порядок розповсюджується тільки на допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з Федеральним законом від 19 червня 2000 року №82-ФЗ «Про мінімальний розмір оплати труда» і, як вказано в Листі ФСС Російської Федерації від 27 січня 2005 року №02-18/07-594 «Про мінімальний розмір оплати труда при численні посібників по тимчасовій непрацездатності, вагітності і родам», по страхових випадках, що наступили з 1 січня 2005 року, частина суми посібника по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів ФСС Російської Федерації роботодавцями, що застосовують спеціальні податкові режими, не повинна перевищувати за повний календарний місяць 720 рублів, і відповідно з 1 вересня 2005 року - 800 рублів в місяць, з 1 травня 2006 року - 1100 рублів в місяць.

Всі інші види посібників по обов'язковому соціальному страхуванню, включаючи допомоги по вагітності і родам, виплачуються в повному об'ємі з коштів ФСС Російської Федерації.

У випадку якщо індивідуальний підприємець зробив, страхові виплати працівнику за рахунок власних коштів він може відшкодувати витрати за рахунок коштів обов'язкового соціального страхування. Про це свідчить Арбітражна практика: Оскільки виплата страхового відшкодування зроблена підприємцем за рахунок власних коштів, суд прийшов до обгрунтованому висновку про право підприємця на відшкодування понесених ним витрат за рахунок коштів обов'язкового соціального страхування. (Постанова ФАС Уральського округу від 2 березня 2004 року №Ф09-639/04-АК).

Зверніть увагу!

При розрахунку посібника потрібно враховувати, що сума МРОТ виплачується ФСС Російської Федерації за повний календарний місяць. Отже, помилковим буде зменшення загальної суми посібника на 1 100 рублів і виплата іншої суми з коштів роботодавця.

У цьому випадку розрахунок потрібно зробити таким чином: виходячи з суми МРОТ, визначається сума, пропорційна кількості днів непрацездатності і тільки ця сума підлягає відшкодуванню за рахунок коштів ФСС Російської Федерації.

Платники податків, що застосовують спрощену систему, можуть враховувати для цілей оподаткування засобу, витрачені на виплату своїм працівникам посібників по тимчасовій непрацездатності в сумі, що перевищує за повний календарний місяць один МРОТ. При розрахунку потрібно також враховувати, що в цьому випадку зберігається максимальний розмір посібника за повний календарний місяць.

Федеральним закон від 31 грудня 2002 року №190-ФЗ «Про забезпечення посібниками по обов'язковому соціальному страхуванню громадян, працюючих в організаціях і у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими і деяких інших категорій громадян» внесені зміни в деякі розділи частини другої НК РФ, згідно з якими суми посібників по тимчасовій непрацездатності, що виплачуються роботодавцями з власних коштів, враховуються в наступному порядку:

Платники податків, що застосовують спрощену систему оподаткування і що вибрали як об'єкт оподаткування доходи, зменшені на величину витрат, враховують суми виплачених посібників в складі витрат, що приймаються при визначенні податкової бази.

Стаття 346.16 НК РФ:

«1. При визначенні об'єкта оподаткування платник податків зменшує отримані доходи на наступні витрати:

6) витрати на оплату труда, а також на суму виплачених працівникам посібників по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства Російської Федерації».

Платники податків, що застосовують спрощену систему оподаткування і що вибрали як об'єкт оподаткування доходи, зменшують суму податку, належного сплаті, на суму виплачених посібників.

Стаття 346.21 НК РФ:

«3. Платники податків, що вибрали як об'єкт оподаткування доходи, по підсумках кожного звітного періоду обчислюють суму квартального авансового платежу по податку, виходячи з ставки податку і фактично отриманих доходів, розрахованої наростаючим підсумком з початку податкового періоду до закінчення відповідно першого кварталу, півріччя, дев'яти місяців з урахуванням раніше сплачених сум квартальних авансових платежів по податку.

Сума податку (квартальних авансових платежів по податку), обчислена за податковий (звітний) період, меншає вказаними платниками податків на суму страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування, що сплачуються за цей же період часу відповідно до законодавства Російської Федерації, а також на суму виплачених працівникам посібників по тимчасовій непрацездатності. При цьому сума податку (квартальних авансових платежів по податку) не може бути зменшена більш ніж на 50 відсотків по страхових внесках на обов'язкове пенсійне страхування».

Приведемо витримку з Листа Мінфіну Російської Федерациїот 12 травня 2004 року №04-04-04/57, що роз'яснює порядок зменшення суми податку на суму виплачених лікарняних.

«3. Єдиний податок при спрощеній системі оподаткування.

Єдиний податок при УСНО правомірно зменшувати на всю суму по лікарняних листах, оплачуваних за рахунок коштів організації, або в межах норми?

Відповідно до норм, встановлених Федеральним законом від 31.12.2002 року №190-ФЗ «Про забезпечення посібниками по обов'язковому соціальному страхуванню громадян, працюючих в організаціях і у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими, і деяких інших категорій громадян», для цілей оподаткування враховуються кошти, витрачені платником податків протягом звітного (податкового) періоду на виплату своїм працівникам посібників по тимчасовій непрацездатності в сумі, що перевищує за повний календарний місяць один мінімальний розмір оплати труда, встановлений законодавством Російської Федерації. Вказані кошти враховуються при оподаткуванні (в залежності від вибору платником податків об'єкта оподаткування) відповідно до подпунктом 6 пункту 1 статті 346.16 Кодексу або пункту 3 статті 346.21 Кодексу. Так, якщо платником податків прийняті як об'єкт оподаткування доходи, зменшені на величину витрат, кошти на виплату своїм працівникам посібників по тимчасовій непрацездатності враховуються для цілей оподаткування у витратах на оплату труда (подпункт 6 пункту 1 статті 346.16 Кодексу) застосовно до порядку, передбаченого для числення податку на прибуток організацій, - відповідно до пункту 15 статті 255 Кодексу (витрати на доплату до фактичного заробітку у разі тимчасової втрати працездатності, встановлену законодавством Російської Федерації). Платники податків, що вибрали як об'єкт оподаткування доходи, зменшують суму єдиного податку (квартального авансового платежу по єдиному податку), обчисленого ними за податковий (звітний) період, на суму виплачених працівникам посібників по тимчасовій непрацездатності в сумі, що перевищує за повний календарний місяць один мінімальний розмір оплати труда, встановлений законодавством Російської Федерації (пункт 3 статті 346. 21 Кодекси).

Заступник керівника Департаменту податкової політики Н.А. Комова».

У разі доплати до середнього заробітку працівнику при тимчасовій непрацездатності понад встановлені норми, організація, що застосовує спрощену систему оподаткування з об'єктом оподаткування доходи, зменшені на величину витрат, на основі подпункта 6 пункту 1 статті 346.16 НК РФ має право зменшити свої доходи на суму посібників по тимчасовій непрацездатності, виплачених відповідно до законодавства. При цьому згідно з пунктом 2 статті 346.16 НК РФ організація керується пунктом 15 статті 255 НК РФ. Тобто такі організації мають право при розрахунку єдиного податку включити у витрати посібника зверх 15000 рублів.

Організації, що застосовують спрощену систему оподаткування з об'єктом оподаткування доходи, зменшує на суму посібників, виплачених за рахунок своїх коштів, величину єдиного податку на основі пункту 3 статті 346.21 НК РФ. Це підтверджує Лист Мінфіну Російської Федерації від 12 травня 2004 року №04-04-04/57. Сума посібника, розрахована виходячи з МРОТ, відшкодовується за рахунок коштів ФСС Російської Федерації.

Платники податків єдиного податку на ставлений дохід зменшують суму єдиного податку, належного сплаті, на суму виплачених посібників.

Стаття 346.32 НК РФ:

«2. Сума єдиного податку, обчислена за податковий період, меншає платниками податків на суму страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування, здійснюване відповідно до законодавства Російської Федерації, сплачених за цей же період часу при виплаті платниками податків винагород своїм працівникам, зайнятим в тих сферах діяльності платника податків, по яких сплачується єдиний податок, а також на суму страхових внесків у вигляді фіксованих платежів, сплачених індивідуальними підприємцями за своє страхування і на суму виплачених посібників по тимчасовій непрацездатності.При цьому сума єдиного податку не може бути зменшена більш ніж на 50 відсотків по страхових внесках на обов'язкове пенсійне страхування».

Таким чином, сума єдиного податку може бути зменшена на 50% за рахунок внесків на обов'язкове пенсійне страхування, а отримана сума додатково меншає на суму посібників по тимчасовій непрацездатності, виплачених з власних коштів - в повному об'ємі. При цьому сума обчисленого за податковий період єдиного податку на ставлений дохід підлягає зменшенню платниками податків тільки на суму фактично сплачених ними (в межах суми обчислених (належних сплаті) за податковий період) на дату представлення податкової декларації по єдиному податку страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування. Платники податків, що сплатили після представлення податкової декларації по єдиному податку суму страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування за останній місяць звітного періоду по страхових внесках, мають право уточнити свої податкові зобов'язання по єдиному податку за минулий податковий період, представивши у встановленому порядку до податкових органів, уточнених податкові декларації по єдиному податку.

Якщо платник податків здійснює діяльність, як оподатковувану, так і не оподатковувану єдиним податком, причому в цих видах діяльності зайняті одні і ті ж працівники, частина посібника в частці, що доводиться на діяльність, не оподатковувану єдиним податком, повинна повністю відшкодовуватися за рахунок коштів ФСС Російської Федерації. У частині, що доводиться на діяльність, належну оподаткуванню єдиним податком на ставлений дохід, частина посібника виплачується за рахунок коштів ФСС Російської Федерації, інша частина - з власних коштів роботодавця. Найбільш зручним способом розподілу сум посібника між видами діяльності представляється розрахунок пропорціонально часткам виручки від різних видів діяльності в загальній сумі виручки, за період з початку календарного року до місяця настання хвороби.

Федеральний закон від 31 грудня 2002 року №190-ФЗ «Про забезпечення посібниками по обов'язковому соціальному страхуванню громадян, працюючих в організаціях і у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими і деяких інших категорій громадян» роботодавцям, що застосовують спеціальні податкові режими, надає можливість повністю відшкодовувати нараховані допомоги за рахунок коштів ФСС. Для цього ним треба добровільно перелічувати в ФСС Російській Федерації страхові внески, ставка яких - 3% від податкової бази, визначуваної в порядку, встановленому для єдиного соціального податку.

У цьому випадку виплата посібників по тимчасовій непрацездатності громадянам, працюючим в організаціях або у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими, здійснюється повністю за рахунок коштів ФСС Російської Федерації за загальними правилами.

Оскільки допомога виплачується повністю за рахунок коштів ФСС, в цьому випадку діють загальні правила виплати посібника за рахунок коштів ФСС Російської Федерації, встановлені законодавством.

Відповідно до частини першої статті 3 Федерального закону від 22 грудня 2005 року №180-ФЗ «Про окремі питання числення і виплати посібників по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і родам і розмірах страхового відшкодування по обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань в 2006 році» максимальний розмір посібника по тимчасовій непрацездатності і посібника по вагітності і родам за повний календарний місяць, що виплачується за рахунок коштів ФСС, з 1 січня 2006 року 15000 рублів не може перевищувати 15000 рублів.

Тобто норми статті 2 Федерального закону від 31 грудня 2002 року №190-ФЗ «Про забезпечення посібниками по обов'язковому соціальному страхуванню громадян, працюючих в організаціях і у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими і деяких інших категорій громадян» відносно відшкодування Фондом частини суми посібника, що не перевищує за повний календарний місяць одного МРОТ, в цьому випадку не застосовуються.

Але платники податків, зокрема, що застосовують спрощену систему оподаткування і працюючі по схемі «доходи мінус витрати», не зможуть врахувати суми цих внесків в складі витрат, оскільки подпункт 7 пункту 1 статті 346.16 НК РФ передбачає включення до складу витрат тільки наступні види страхових внесків:

«витрати на обов'язкове страхування працівників і майна, включаючи страхові внески на обов'язкове пенсійне страхування, внески на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, вироблювані відповідно до законодавства Російської Федерації».

Ці суми не можуть бути включені до складу витрат і по статті «податки», оскільки подпункт 22 пункту 1 статті 346.16 НК РФ дозволяє включати до складу витрат тільки суми податків і зборів, сплачені відповідно до законодавства Російської Федерації про податки і збори, а даний вигляд страхових внесків законодавством Російської Федерації про податки і збори не передбачений, не говорячи вже про те, що страхові внески не відносяться до податків і зборів.

Таким чином, даний закон вводить новий вигляд добровільних внесків на соціальне страхування, які організаціям сплачувати невигідно, оскільки вони не зможуть врахувати їх в складі витрат. У разах же виплати посібників по тимчасовій непрацездатності з своїх коштів платники податків зможуть або врахувати ці суми в складі витрат або зменшити на них суми єдиного податку, належного сплаті.

Федеральний закон від 31 грудня 2002 року №190-ФЗ «Про забезпечення посібниками по обов'язковому соціальному страхуванню громадян, працюючих в організаціях і у індивідуальних підприємців, що застосовують спеціальні податкові режими, і деяких інших категорій громадян» статтею 3 встановлює порядок обчислення і сплати страхових внесків окремими категоріями страхувальників:

«Роботодавці, вказані в статті 2 справжнього Федерального закону, мають право добровільно сплачувати в Фонд соціального страхування Російської Федерації страхові внески на соціальне страхування працівників на випадок тимчасової непрацездатності (далі - страхові внески) по тарифу в розмірі 3,0 відсотка податкової бази, визначуваної відповідно до розділу 24 частини другої Податкового кодексу Російської Федерації для відповідної категорії платників і в порядку, встановленому частиною четвертої справжньої статті.

При сплаті роботодавцями страхових внесків до Фонду соціального страхування Російської Федерації виплата посібників по тимчасовій непрацездатності працівникам здійснюється повністю за рахунок коштів Фонду соціального страхування Російської Федерації.

Адвокати, індивідуальні підприємці, фізичні особи, що не визнаються індивідуальними підприємцями, родові, сімейні общини нечисленних народів Півночі мають право добровільно вступати у відносини по обов'язковому соціальному страхуванню на випадок тимчасової непрацездатності і в зв'язку з материнством, здійснюючи за себе сплату страхових внесків до Фонду соціального страхування Російської Федерації по тарифу в розмірі 3,5 відсотка податкової категорій платників і в порядку, встановленому частиною четвертої справжньої статті.

Порядок сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування Російської Федерації відповідно до основ, встановлених в справжньому Федеральному законі, визначається Урядом Російської Федерації».

Про це свідчить арбітражна практика: Обличчя, що самостійно забезпечують себе роботою, вступають у відносини по обов'язковому соціальному страхуванню з моменту сплати ними або за них страхових внесків в ФСС. (Постанова ФАС Далекосхідного округу від 5 травня 2004 року №Ф03/04-2/4
Визначення релаксаційних констант в модифікованих полімерних матеріалах методом лінійної регресії
В.А. Федорук, В.І. Суриков, Т.Г. Січкар, Н.І. Шут, Омський державний технічний університет, кафедра фізики Найважливішими характеристиками релаксаційних процесів в полімерних матеріалах є енергія активації U, температура релаксационного переходу Tm, предекспоненціальний множник B в рівнянні

Японський етикет
Як вести себе в загальному, за столом , з клієнтами або колегами Існують загальноприйняті норми поведінки в суспільстві, однак, природно, в кожній країні до цих правил додається щось своє. Спробуємо розібратися з "регуляторами поведінки" в Японії. Перш за все слід зазначити, що японці

Поняття і значення поручительства
Забезпечувальний принцип поручительства полягає в тому, що виконання зобов'язання боржником гарантовано зобов'язанням інших осіб перед кредитором, які гарантують усім своїм майном виконання боржником його обов'язків. Кредитор в цьому випадку набуває право, а вірніше можливість забезпечити

Підстави припинення поручительства
Загальні підстави припинення зобов'язань викладені в главі 26 «Припинення зобов'язань »ГК РФ. Між тим, у статті 367 ГК РФ законодавець називає спеціальні підстави припинення поручительства: припинення основного зобов'язання, забезпеченого порукою (частина 1 пункту 1 статті 367 ГК РФ); зміна

Особливості ринку праці в Японії
Японія в силу свого розташування, багатовікової історії і, як наслідок, традицій володіє вельми специфічними особливостями ринку праці. Головними особливостями ринку праці Японії слід зазначити довічний найм в великих корпораціях, а також оплату праці залежно від стажу роботи. Як правило,

Державне регулювання цін на лікарські засоби
Контроль цін на лікарські кошти здійснюється відповідно до Постанови Уряду Російської Федерації від 9 листопада 2001 №782 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» (далі Положення №782). Відповідно до даного документа держава регулює ціни на лікарські засоби , які включені в перелік

"Біла справа" і його епілог
Доктор історичних наук Г. Іоффе. Недавно журнал "Наука і життя" опублікував декілька статей, присвячених "білим генералам" (див. "Наука і життя" №№ 10, 11, 12, 2004 р. і №№ 1, 2, 2005 р.). Читачам були представлені найбільш відомі діячі Білого руху - М. В. Алексеєв,

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати