Головна |
Банківська справа | БЖД | Біографії | Біологія | Біохімія | Ботаніка та с/г | Будівництво | Військова кафедра | Географія | Геологія | Екологія | Економіка | Етика | Журналістика | Історія техніки | Історія | Комунікації | Кулінарія | Культурологія | Література | Маркетинг | Математика | Медицина | Менеджмент | Мистецтво | Моделювання | Музика | Наука і техніка | Педагогіка | Підприємництво | Політекономія | Промисловість | Психологія, педагогіка | Психологія | Радіоелектроніка | Реклама | Релігія | Різне | Сексологія | Соціологія | Спорт | Технологія | Транспорт | Фізика | Філософія | Фінанси | Фінансові науки | Хімія |
(1848-1926)
Кузнєцова Е.В.
Віктор Михайлович Васнецов народився 15 травня 1848 року в далекому вятском селі Лопьял у великій патріархальній сім'ї сільського священика. Незабаром сім'я переїхала в село Рябов, де і пройшло дитинство художника. Він рано почав малювати, але за традицією сини повинні були успадковувати професію батька, і хлопчика в 1858 році віддали в духовне училище, а незабаром перевели в Вятскую духовну семінарію.
Вятская губернія славилася тоді місцевими художниками. Чого тільки не робили майстри і майстрині: вишивка, різьблення по дереву, починаючи з дуг і праників і кінчаючи наличниками сільських хат, розмальовані ложки і меблі, глиняні розписні іграшки, знамениті вятские пряники - все це міг бачити допитливий і допитливий хлопчик.
Природа краю з горбистими перелісками і тайговими глухими лісами, звивистими річками і широкими рівнинами таїла в собі особливу чарівність і принадність. Її не можна було не полюбити, чи не прив'язатися до неї серцем. З дитячих років чув Васнецов билини й казки про російських богатирів, протяжні сумні пісні, які на посиденьках при світлі скіп співали жінки. Це не могло не вплинути на формування світогляду майбутнього художника на розвиток його таланту. Саме в В'ятці зародилася його пристрасна прихильність до мистецтва, до народного епосу.
Використовуючи в семінарії кожну вільну хвилину, Васнецов із захопленням малював, і ця пристрасть скоро зробилася для нього не тільки радістю і відпочинком, а й головною метою в житті Васнецов не став священиком, як мріяв батько. На останньому курсі семінарії юнак вирішив, що виїде з Вятки до Петербурга і поступить в Академію мистецтв.
Виконавши дві жанрові картинки - "Молочниця" і "Жниця" (1867) - і розігравши їх у лотереї, Васнецов на виручені гроші їде в Петербург і починає займатися в школі Товариства заохочення мистецтв, а в 1868 році стає учнем Академії. Вимушений заробляти гроші на життя, Васнецов дає приватні уроки, ілюструє різні видання.
В Академії почалася дружба художника з Рєпіним, Антокольським, Крамским, Стасовим. З академічних педагогів Васнецов назавжди запам'ятав П. П. Чистякова, який відразу відчув незвичайний талант юнака і працював з ним, підбадьорюючи при невдачах і радіючи його перемогам. "Багато тепла і світла внесли в моє життя розмови з Павлом Петровичем Чистяковим", - згадував художник. В Академії Васнецов пробув з 1868 по 1875 рік.
Його перші картини - "Жебраки", "Чаювання", "Робочий з тачкою", "Стара годує курей", "Діти розоряють гнізда" - були показані в 1872--1874 роках на виставках Товариства заохочення мистецтв. У цих творах проявилися властиві Васнецову якості: спостережливість і величезний інтерес до життя народу. Наступні дві роботи - "Книжкова крамничка" (1876, ГТГ), "З квартири на квартиру" (1876, ГТГ) - закріпили за ним положення художника-жанриста, знає життя, вміє виразно і яскраво її відтворити.
Стасов справедливо писав, що Васнецов любив народ »не народницьких, по-панськи, з височини деякого штучного народолюбчества, а попросту, як своїх друзів і приятелів". Особливий успіх випав на долю картини "З квартири на квартиру", над якою художник працював з 1875 року. Доля бідних, самотніх старих, викинутих на вулицю в холодний морозний день, що шукають притулку, схвилювала художника. Глибоким сумом віє від картини, що оповідає про безпритульної старості, про трагедію нікому не потрібних людей. "Я думаю, - писав Стасов, - кожен з нас таких зустрічав. Що за бідні люди, що за сумна природа людська! .. Прекрасна картина!"
У 1876 році Васнецов за настійною порадою друзів їде за кордон. Поселившись в околицях Парижа, він багато працює на натурі, його приваблює життя людей "простих станів" - робітників, селян; їх він постійно замальовує в свій альбом. Результатом цих спостережень стала картина "Балагани в околицях Парижа" (1877, ГРМ).
У 1878 році, після повернення на батьківщину, Васнецов з родиною переїздить до Москви. "Коли я приїхав в Москву, - писав він, - то відчув, що приїхав додому і більше їхати нікуди, - Кремль, Василь Блаженний примушували мене ледь не плакати, до такої міри все це віяло на душу рідним, незабутнім". Тут він звертається до нових тем: російському народному епосу, казці, рідної історії. Цей перехід від жанрового живопису до історичної ні несподіваним у творчості художника. Ще в Академії мистецтв Васнецов виконав ряд начерків на теми російських билин, зробив ескіз "Княжа іконописна майстерня".
"Противоположенного жанру та історії, - писав він, - в душі моїй ніколи не було, а отже і перелому або який-небудь перехідною боротьби в мені не відбувалося ... Я завжди був переконаний, що в жанрових та історичних картинах. .. в казці, пісні, билині, драмі позначається весь цілий вигляд народу, внутрішній і зовнішній, з минулим і сьогоденням, а може бути і майбутнім ... Поганий той народ, який не пам'ятає, не цінує і не любить своєї історії ".
Перша історична картина "Після побоїща Ігоря Святославича з половцями" (1880, ГТГ) експонувалася на Восьмій пересувній виставці. Поетичне сказання "Слово о полку Ігоревім" залучило Васнецова могутньою епічною силою. Задумавши воскресити сторінки безсмертної поеми, художник вивчає історію, відвідує Збройна палата, робить безліч підготовчих етюдів, шукає найбільш вдале вирішення теми. Поступово від ескізів, в яких показана лють битви, напруженість сутички, Васнецов переходить до створення величаво-урочистої трагедії битви. Прагнучи передати глибокий зміст поеми, її героїчне звучання, художник зображує полеглих воїнів, ніби сплячих серед безкрайнього південного степу, опромінених відблисками висхідного місяця. Помітно змінилася творча манера художника. Від маленьких ретельно виписаних картин він звернувся до великих монументальних полотен, до широкої вільної живопису. Замість темної сіро-коричневої гами ранніх картин з'являються звучні, але разом з тим стримані, жовті, блакитні, червоні і сіро-зелені кольори. Картина не зустріла загального схвалення. Одні, як П. П. Чистяков, захоплювалися, вважаючи її "надзвичайно чудовою, нової і глибокої поетичної річчю", інші поставилися до неї більш ніж байдуже, не зрозумівши новаторства Васнецова.
У Москві художник зближається з родиною відомого мецената, багатого промисловця Сави Івановича Мамонтова, згрупованих навколо себе цвіт російської інтелігенції. Влітку багато художників переїжджали в Абрамцево - маєток Мамонтова під Москвою, де ставилися спектаклі, писалися декорації, зводилися церкви. Тут же художники багато і плідно працювали. У 1881 році в Абрамцеве Васнєцов написав один з кращих своїх творів - "Оленка" (ГТГ) - на сюжет російської казки. Зворушлива ніжність і глибока поетичність казки схвилювали чуйне, чуйне серце художника. Не буквальне відтворення казкового сюжету, а глибоке проникнення в його емоційний лад відрізняє картину Васнецова. Застигла поза дівчинки, схилена голова, розметала по плечах каштанове волосся, повний смутку погляд - все говорить про тугу і горе Оленки. Природа співзвучна її настрою, вона немов сумує разом з дівчинкою.
Стрункі берізки, молоденькі ялинки, навколишні Оленку, немов оберігають її від злого світу. Картина "Оленка" - одна з перших у вітчизняному мистецтві, де нерозривно злиті поезія народних сказань з поетичністю і задушевністю рідної російської природи.
В Абрамцеве Васнєцов взяв участь у створенні декорацій до п'єси-казки "Снігуронька", яку вирішено було поставити в 1881 році на аматорській сцені Мамонтова. Виконувати спектакль повинні були члени мамонтовского гуртка. Васнєцову дісталася роль Діда-Мороза. Нарядні декорації Васнецова донесли до глядача чарівність поетичної казки. "Ніколи ще фантазія, - писав Стасов про декорації" Палати Берендея ", -, що не заходила так далеко і так глибоко у відтворенні архітектурних форм і орнаментики Стародавньої Русі, казкової, легендарної, билинної". Стасов домігся, щоб декорації були перенесені на велику, професійну, сцену приватної опери Мамонтова. В Абрамцеве ж Васнецов виступив і як архітектор: за його проектами була побудована невелика церква-усипальниця, "хатинка на курячих ніжках". На початку 1900-х років по малюнку художника виконаний фасад будівлі Третьяковської галереї і ряд приватних будинків.
Надзвичайно цікава одна із значних його робіт - фриз "Кам'яний вік", створений Васнєцовим для Московського Історичного музею. Пропозиція історика А. С. Уварова виконати розпис, присвячену людям кам'яного віку, Васнєцов спочатку категорично відкинув. Але незабаром він погодився виконати замовлення і відразу ж взявся за роботу: вивчав історичні матеріали, розмовляв з археологами, намагаючись уявити собі життя далеких предків. Близько двох років - і в Москві, і в Абрамцеві - тривала робота над тридцятип'ятиметрової фризом, і тільки 10 квітня 1885 художник його закінчив.
"Враження, вироблене на сучасників" Кам'яним століттям ", - писав І. Грабар, - мабуть, можна порівняти тільки з враженням, виробленим колись" Помпеєю "К. Брюллова".
Дар Васнецова-монументаліста, що проявився в цих фризах, настільки очевидний, що в тому ж році (1885) його запросили до Києва для участі в декоративних роботах для щойно збудованого Володимирського собору. Розписи, за задумом Васнецова, повинні були стати пам'ятником стародавньої Русі, тому основне місце в них приділялася зображень князів - Володимира, Андрія Боголюбського, Олександра Невського, Дмитра Донського та ін. Стіни собору Васнецов покрив орнаментальними прикрасами, в яких фантастичні квіти та химерні звірі спліталися в химерні барвисті візерунки. Виконувати роботу було важко: батьки церкви вимагали офіційно-традиційного рішення розписів, а художник не міг відмовитися від свого сприйняття світу, від живого, реалістичного бачення. Зі стін Володимирського собору дивилися не умовні лики святих, а зображені правдиво і природно хоробрі, могутні російські люди, поборники свободи і справедливості.
Напружена робота в соборі не завадила Васнецову здійснити й інші творчі задуми. У 1889 році він написав картину "Іван царевич на Сірому вовку" (ГТГ) і представив її на пересувній художній виставці, виконав ілюстрації до "Пісні про купця Калашникова" (1891).
У 1891 році Васнецов з родиною повертається з Києва до Москви, поселяється поблизу Абрамцева. За допомогою П. М. Третьякова, який купив картини та ескізи художника, і С. І. Мамонтова Васнецов здійснює давню мрію - будує за своїм проектом майстерню. Тут він береться за роботу над картиною "Богатирі", ескіз до якої був зроблений багато років тому.
На Десятій пересувній виставці 1897 з'являється його картина "Цар Іван Васильович Грозний" (ГТГ). На своїй першій персональній виставці в 1898 році Васнецов показав "Богатирів", робота над якими тривала близько двадцяти років.
Вирішена в монументально-декоративному плані картина відтворює образи трьох найулюбленіших народом героїв билинного епосу: Іллі Муромця, Добрині Микитовича і Альоші Поповича. Кожного з них відрізняють індивідуальні особливості.
Прагнучи до монументального рішенням, Васнецов трохи підвищує лінію горизонту, і глядач як би знизу дивиться на вершників, чіткі силуети яких виділяються на тлі світлих хмар. Тонко і благородно поєднуються яскраві і звучні фарби - зелена, коричнева, червона, біла, синя, надаючи особливу декоративність полотну. Пейзаж, з його неозорої широчінню, пологими пагорбами, луками, порослими дикої травою, об'єднаний плавними і спокійними ритмами з фігурами богатирів.
Тут виявилося вміння Васнецова створити епічне полотно, співзвучне народним поетичним уявленням. У 1898 році "Богатирі" зайняли почесне місце в Третьяковській галереї.
"Я вважаю, що в історії російського живопису" Богатирі "Васнецова займають одне з найперших місць", - висловив загальну думку В. В. Стасов. Порівнюючи "Бурлаків" Рєпіна з "Богатирями", Стасов писав: "І тут, і там - вся сила і могутня міць російського народу. Тільки ця сила там - пригноблена і ще затоптана ... а тут - сила тріумфуюча, спокійна і важлива, нікого не боїться і виконує сама, з власної волі те, що їй подобається, що їй видається потрібним для всіх, для народу ".
Максим Горький захоплено писав про художника: "Все більше я люблю і поважаю цього величезного поета ... А скільки у нього ще живих, красивих, потужних сюжетів для картин! Бажаю йому безсмертя".
На початку 1900-х років Васнецов виконує численні композиції на релігійні теми, працює одночасно над кількома картинами - "Баян" (1910, ГРМ), "Спляча царівна", "Царівна-жаба" (1918), "Кощій Безсмертний" (1917 --1926), "Царівна Несміяна" (1914-- 1926) - і рядом інших великих композицій (все в Будинку-музеї В. М. Васнецова в Москві).
Творча фантазія художника здавалася невичерпною. У нього було безліч задумів, яким, на жаль, не судилося здійснитися. 23 липня 1926 в Москві, в своїй майстерні, працюючи над портретом художника М. В. Нестерова, Васнецов помер.
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.safety.spbstu.ru
Севастопольська оборона. 1854-1855 рр.
Стисло Севастопольська оборона 1854 - 1855 рр. Героїчна 349-денна оборона головної бази російського Чорноморського флоту проти збройних сил Франції, Англії, Туреччини та Сардинії в Кримській війні 1853 - 1856 рр. Почалася 13 вересня 1854 після поразки російської армії під командуванням А.
Велика французька революція
ДАТИ ПОДІЇ 1788.08.08 Генеральна рада призначає відкриття Генеральних штатів королівства на 1 травня 1789 1788.12.27 Королівський указ про порядок виборів в Генеральні штати. Число депутатів третього стану прирівняне кількістю депутатів від перших двох станів взятих разом 1789.05.05 Відкриття
Справи дипломні
Настасья Лотарева Еко Умберто. Як написати дипломну роботу. Гуманітарні науки. Навчально-методичний посібник. М .: КДУ. 2004. Літо. Комусь час відпусток, комусь - дачі на вихідних та кондиціонери в офісах, комусь - страшна нервування в очікуванні балів ЄДІ, що видивляється себе в список
Трилистник апостола Ірландії
Максим Демченко Незважаючи на те, що день святого Патрика, як правило, святкується в самий розпал Великого Посту, ірландці і шанувальники ірландської культури в усьому світі не цураються в цей день стаканчика віскі, келиха пива або апетитного м'ясного пирога: за переказами, патрон Ірландії
Болото - це цілий світ
Е. Зоммер, кандидат біологічних наук (Байкальск) Візитна картка Байкалу - це неозорий водний простір і пишноту скелястих берегів. Вона залишає в тіні такий шедевр природи, як болота. А між тим болота назаменіми як сховища вологи. Особливо важлива їх роль в регуляції річок, а річки, як відомо,
Як навчиться писати есе з суспільствознавства на "відмінно"?
Як навчиться писати есе з суспільствознавства на "відмінно"? Кіпріянова О.В ., к.пед.н ,. м Челябінськ. Твір в жанрі есе з суспільствознавства - явище для школярів та й для вчителів нове. І перспективне: XXI век тяжіє до малих форм. "Короткий словник літературознавчих термінів"
Логіка сталинизма
Люкс Леонід 50-летиие від дня смерті Сталіна викликало цілу хвилю публікацій як в західній, так і в російській пресі. У даному листі ми спробуємо представити власну позицію з проблеми сталинизма, яка, звісно, також носить дискусійний характер. Про Сталіне можна сказати, що він не тільки продовжив,