Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Аристотель Стагірит - Біографії

(384 - 322 рр. до н. е.)

Аристотель (384-322 до н. е.) - давньогрецький вчений, основоположник науки логіки і ряду галузей спеціального знання, народився в Стагире (східне узбережжя півострова Холкідіка); освіту здобув в Афінах, в школі Платона. Піддав критиці платонівську концепцію буття. Аристотель бачив помилку Платона в тому, що той приписав ідеям самостійне існування, відокремити і відокремивши їх від чуттєвого світу, для якого характерно рух, зміна.

При цьому у Аристотеля зберігається розуміння буття як чогось стійкого , незмінного, нерухомого. Однак, на відміну від своїх попередників, він ставить завдання знайти щось стійко перебуває, інваріантне в чуттєвому світі, щоб зробити можливим достовірне і доказове наукове знання рухомого й мінливого природного світу. В результаті Аристотель дає поняттю суті інше, ніж у Платона, тлумачення. Він відкидає вчення про ідеї як надчуттєвих умопостігаємих предметах, відокремлених від "причетних" їм речей. Платон визнавав реально існуючими види і пологи. Аристотель же назвав сутністю (буттям) індивідууми (індивідуум - неподільне), а види і пологи, за його вченням, суть лише вторинні сутності, похідні від первинних.

Сутність - це одиничне, що володіє самостійністю, в відміну від його станів і відносин, які є мінливими і залежать від часу, місця, від зв'язків з іншими сутностями і т. д. Саме сутність може бути виражена в понятті і є предметом суворого знання - науки. Аристотель прагне пізнати сутність речей через їх родові поняття, а тому в центрі уваги у нього знаходиться відношення загального до приватного. Він створює першу в історії систему логіки - сіллогістіку, головну задачу якої він бачить у встановленні правил отримання достовірних висновків з певних посилок. Центр аристотелевской логіки складає вчення про умовиводах і доказах, заснованих на відносинах загального і приватного. Формальна логіка, створена Арістотелем, протягом багатьох століть служила головним засобом наукового доказу.

Питання про те що таке буття, Арістотель пропонував розглядати шляхом аналізу висловлювань про буття. "Висловлення" по-грецьки - "категорія". Відповідно до Аристотеля, всі висловлювання мови так чи інакше віднесені до буття, але ближче всього до буття стоїть аристотелевская категорія сутності (тому її, як правило, і ототожнюють з буттям). Всі інші категорії - якості, кількості, відношення, місця, часу, дії, страждання, стану, володіння - співвідносяться з буттям через категорію сутності. Сутність відповідає на питання: "Що є річ?" Розкриваючи сутність (субстанцію) речі, ми, відповідно до Аристотеля, даємо їй визначення, поняття речі. Решта 9 категорій відповідають на питання: "Які властивості речі?" - І визначають ознаки, властивості речі, її атрибути. Про сутність, таким чином, висловлюються всі категорії, але вона сама ні про що не висловлюється: вона є щось самостійне, що існує саме по собі, безвідносно до іншого. Арістотелем характерне переконання в тому, що сутність первісніша відносин.

Важлива особливість арістотелівського вчення полягає в тому, що хоча під сутністю Арістотель розуміє окремий предмет (індивідуум), однак сама сутність зовсім не є щось, сприймається почуттів: почуттями ми сприймаємо лише властивості тієї чи іншої суті, сама ж вона - єдиний, неподільний і невидимий носій усіх цих властивостей - те, що робить предмет "ось цим", не дозволяє йому злитися з іншим.

Характеристика буття як єдності, неподільності, стійкості (незмінності) залишається найважливішою в Аристотеля, при цьому неподільні як первинні сутності (ця людина), так і сутності вторинні (людина - жива істота).

Не приймаючи платонівського ототожнення матерії і простору, Арістотель водночас розглядає матерію як можливість (потенцію). Для того щоб із можливості виникло щось дійсне, матерію повинна обмежити форма, яка і перетворює щось лише потенційне в актуально суще. Так, наприклад якщо ми візьмемо мідну кулю, то матерією для нього, говорить Аристотель, буде мідь, а формою - кулястість, по відношенню до живої істоти матерією є її тілесний склад, а формою - душа, яка і забезпечує єдність і цілісність всіх його тілесних частин. Форма, відповідно до Аристотеля, є активний початок, початок життя і діяльності, тоді як матерія - початок пасивне. Матерія нескінченно ділена, вона позбавлена в самій собі всякого єдності і визначеності, форма ж є щось неподільне і, як така, тотожна з сутністю речі.

Вводячи поняття матерії і форми, Аристотель ділить сутності на нижчі (складаються з матерії і форми), які всі істоти чуттєвого світу, і вищі - чисті форми. Найвищою сутністю Арістотель вважає чисту (позбавлену матерії) форму - вічний двигун, який служить джерелом руху і життя всього космічного цілого. Природа у Аристотеля - це живий зв'язок всіх одиничних субстанцій, що визначається чистою формою (вічним двигуном), що становить причину і кінцеву мету всього сущого. Доцільність (телеологія) є фундаментальний принцип як онтології Аристотеля, так і його фізики.
Банкрутство підприємств і антикризовий менеджмент в сучасних російських умовах
Автореферат Банкрутство підприємств і антикризовий менеджмент в сучасних російських умовах Банкрутство - неминуче явище будь-якого сучасного ринку, який використовує неспроможність як ринковий інструмент перерозподілу капіталів і відображає об'єктивні процеси структурної перебудови економіки.

Аудит і Ревізія
Тема: Обов'язку, права, і відповідальність Р-ра і осіб, служебн. деят-сть кот-х перевіряється. У ході своєї деят-сти раб-ки органів ведомствен. кон-ля зобов'язані: суворо керуватися законами, акнами зак-ва, нормат. док-мі Мін-в і відомств, вживати потрібних заходів по попередженню фактів

Аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства (на прикладі ВАТ М'ясокомбінат «П'ятигорський»)
ВСТУП Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і

Аналіз фінансової звітності
Міністерство загальної та професійної освіти Південно-Уральський Державний університет Факультет Економіки та Управління Кафедра Економіки і фінансів Курсова робота з Фінансів: Аналіз фінансової звітності. Виконав: Величко О.С. Група: ЕіУ - 363 Перевірив: Габрін К.Е. Челябінськ 2000 Зміст.

Аналіз фінансового стану господарюючого суб'єкта
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Владивостоцького державного університету ЕКОНОМІКИ І СЕРВІСАМеждународних фінансових відносин Курсова робота На тему: Аналіз фінансового стану господарюючого суб'єкта Керівник _ Золотов Б.А. Виконавець _ Студент гр.ФК-99-01 Бочкарьова В.Є. ВЛАДИВОСТОК

Система безготівкових розрахунків в Російській Федерації
Тема: "Система безготівкових розрахунків в Російській Федерації" План курсової роботи ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 2. ДІЮЧІ ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ а). Розрахунки платіжними дорученнями б). Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями в). Чекова форма

Аналіз прибутку, рентабельності, робіт і послуг
Техніко - економічна характеристика підприємства Техніко-економічні показники, як правило, представляються в пояснювальній записці до бухгалтерського балансу і можуть бути обчислені в динаміці і відображені в аналітичній таблиці. Розрахуємо деякі з цих показників. Звітним буде вважатися 1998

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати