трусики женские украина

На головну

 Фінансові аспекти страхової медицини - Страхування

Введення.

У комплексі проведених соціально-економічних реформ найважливіше місце відводиться страхову медицину. Перехід до неї обумовлений специфікою ринкових відносин в охороні здоров'я та розвитком сектора платних послуг. Медичне страхування дозволяє кожній людині прямо зіставляти необхідні витрати на охорону здоров'я зі станом власного здоров'я. Порівнювати потреби в медичній допомозі і можливість її отримання необхідно незалежно від того, ким виробляються витрати: безпосередньо індивідуумом, підприємством, підприємцем, профспілкою або суспільством в цілому.

У світовій практиці організації медико-санітарного обслуговування склалися три основні системи економічного функціонування охорони здоров'я: державна, страхова і приватна. Державна система заснована на принципі прямого фінансування лікувально-профілактичних установ і гарантує безкоштовну медичну допомогу. В основу страхової системи закладено принцип участі громадян, підприємств чи підприємців у фінансуванні охорони здоров'я безпосередньо або через посередництво страхових медичних організацій. Приватна медицина в даний час представлена ??частнопрактикующими лікарями, клініками і лікарнями, що знаходяться в індивідуальній власності. Їх фінансування здійснюється за рахунок платного медичного обслуговування пацієнтів.

В економіко-соціальному відношенні перехід на страхову медицину в Росії є об'єктивною необхідністю, яка обумовлена ??соціальною незахищеністю пацієнтів і працівників галузі, а також її недостатньою технічною оснащеністю. Низький рівень заробітної плати медичних кадрів, обумовлений недоліком бюджетних коштів, призводить до соціальної незахищеності працівників державної охорони здоров'я. Незадовільна забезпеченість об'єктів медико-індустріального комплексу обладнанням та інструментарієм, медікоментозной засобами, великий ступінь зносу існуючого медичного обладнання зумовили їх невисокий організаційно-технічний рівень.

Планові методи господарювання, що використовувалися в нашій країні, припускав і централізоване управління як народним господарством в цілому, так і окремими його галузями, в тому числі і охороною здоров'я. Система управління народним господарством і галузями була побудована таким чином, що всі важливі господарські, економічні

і фінансові рішення приймалися централізовано на державному рівні. Тому основним джерелом фінансування охорони здоров'я був державний бюджет. Криза економіки країни призвело до падіння виробництва виробів медичного призначення, розриву коопераційних і зовнішньоекономічних зв'язків, закриття низки нерентабельних об'єктів медичної промисловості.

Зростаючий дефіцит бюджету обумовив нестачу фінансових коштів, загострення ситуації в галузях, що фінансувалися за залишковим принципом.

Разом з тим, перехід на нові методи господарювання дозволив активізувати і позитивні фактори в охороні здоров'я. Мова йде про створення релігійних та благодійних організацій, фондів милосердя та здоров'я, які сприяють зміцненню моральної і правової атмосфери в галузі.

Глава 1.

Організаційно-правові засади організації

страхової медицини.

1.1 Організація медичного страхування. Для кардинального подолання кризових явищ у сфері охорони здоров'я необхідно перетворення економічних відносин, роздержавлення і приватизація власності, а також перехід охорони здоров'я на шлях страхової медицини. Система медичного страхування дає галузі ряд переваг:

- Розширення фінансових можливостей за рахунок активного залучення позабюджетних ресурсів, насамперед засобів госпрозрахункових підприємств;

- Децентралізація управлінь лікувально-профілактичної діяльності шляхом передачі суб'єктам Федерації і територіям основних прав щодо створення і використання фондів обов'язкового медичного страхування;

- Підвищення ефективності застосування господарської самостійності об'єктів соціально-медичного комплексу;

- Створення передумов для переходу до ринку медичних послуг при збереженні їх переважної безоплатності для соціально незахищених верств населення;

- Посилення соціальної та економічної відповідальності персоналу медустанов за результати своєї роботи;

-створення матеріальної зацікавленості громадян і підприємств у поліпшенні умов праці та оздоровленні способу життя, природоохоронної діяльності, зниженні захворюваності за рахунок проведення комплексу заходів щодо її профілактики.

Основними принципами організації страхової медицини є:

- Поєднання обов'язкового і добровільного характеру медичного страхування, його колективної та індивідуальної форм;

- Загальність участі громадян в програмі обов'язкового медичного страхування;

- Розмежування функцій і повноважень між Федеральним та територіальними фондами обов'язкового медичного страхування.

Систему медичного страхування доцільно розглядати у двох аспектах. У вузькому сенсі це процес надходження фінансових ресурсів та їх витрачання на лікувально-профілактичну допомогу, що дає гарантію отримання цієї допомоги, причому її обсяг і характер визначаються умовами страхового договору.

1.2 Економічна база страхової медицини. Об'єктом медичного страхування є страховий ризик, пов'язаний з витратами на надання лікувально-діагностичних послуг при виникненні страхового випадку. Економічна база медичного страхування - апріорно формований фонд грошових коштів, з яких сплачуються послуги.

У більш широкому сенсі страхова медицина являє собою систему громадської охорони здоров'я, економічну основу якої становить фінансування зі спеціальних страхових фондів. При цьому охорона здоров'я громадян фінансується "знизу". Страхові фонди утворюються за рахунок різних джерел фінансування: коштів державного бюджету, внесків підприємств, підприємців і працюючих.

При обов'язковому страхуванні організаційно закріплюється статус територіального акумулювання коштів і ресурсів у страхових фондах, визначаються умови та порядок фінансування лікувально-профілактичної допомоги. Система страхової медицини передбачає адміністративно-господарську самостійність лікувально-профілактичних установ, бездефіцитність їх фінансування та забезпечення соціальних гарантій при наданні послуг соціально незахищених верств населення.

Роль центральної організації, яка фінансує у страховій медицині починають виконувати територіальні фонди обов'язкового медичного страхування як економічно самостійні некомерційні структури. Вони вступають у правові та фінансові відносини або з громадянами (фізичними особами), або з підприємствами, установами та організаціями (юридичними особами, страхувальниками), страховими організаціями, а також об'єктами охорони здоров'я. При цьому територіальні фонди контролюють обсяг і якість наданої медичної допомоги.

Всі господарські органи, що знаходяться на території, що безпосередньо беруть участь у формуванні територіального фонду, а місцева влада виступають як страхувальників непрацюючої частини населення, що проживає на цій території. Фінансування медичної допомоги непрацюючого населення здійснюється за рахунок місцевого бюджету.

Медичне страхування, сприяючи накопиченню необхідних коштів, а також формуванню системи платної медицини, виступає як ефективне джерело фінансування охорони здоров'я. В умовах страхової медицини реалізується принцип "Здоровий платить за хворого, а багатий - за бідного".

Державне охорону здоров'я було засновано на знеособленої і безадресній акумуляції коштів у загальному бюджеті. Розвиток страхо-

вої медицини передбачає реалізацію державної політики в галузі охорони здоров'я та концентрацію коштів переважно на рівні районної чи обласної ланки системи медичного обслуговування. Напрями і форми розподілу коштів значною мірою визначаються місцевими органами охорони здоров'я. При цьому зростає роль населення відповідного регіону у вирішенні питань реалізації державної, муніципальної систем охорони здоров'я. Одночасно розширюються рамки місцевого самоврядування і підвищується мобільність управління охороною здоров'я. Центр ваги в управлінні охороною здоров'я з рівня вищих державних органів переноситься на рівень місцевих структур влади.

1.3 Правові відносини в рамках страхової медицини. Суб'єктами економіко-правових відносин в рамках страхової медицини виступають підприємства (організації, громадяни), страхові організації, медичні установи. Основним органом змішаного державно-страхового фінансування охорони здоров'я є державна, муніципальна система охорони здоров'я. Усі суб'єкти цих відносин мають свої, нерідко протилежні економічні інтереси. Їх діяльність регулюється противитратної механізму забезпечення медичними послугами в рамках реалізації програм охорони та зміцнення здоров'я громадян. В результаті з'являються умови для більш ефективного використання фінансових і матеріальних засобів, організації системи незалежного контролю за своєчасністю і якістю надаваних послуг.

В умовах використання тільки адміністративних методів управління неможливо забезпечити підвищення ефективності праці внаслідок відсутності економічних стимулів. Правові та організаційно-економічні відносини суб'єктів страхової медицини повинні визначатися і регулюватися законом. Для ефективного використання страхових фондів необхідне створення механізму державного регулювання страхової медицини, що охоплює вирішення всього комплексу проблем, включаючи правове забезпечення. За державою доцільно закріпити функції правового та фінансового контролю, а також контролю за якістю здійснення всієї страхової діяльності.

Закон "Про медичне страхування громадян у Російській Федерації" орієнтований на якісно нову систему організації здраво

ров'я в Росії і базується на результатах цілої низки економічних експериментів в охороні здоров'я та зарубіжному досвіді. Тому положення цього Закону відповідають проведеним у країні економічних реформ, ринкової концепції соціального і медичного страхування. В основі медичного страхування лежить організація мережі страхових організацій, що здійснюють страхову діяльність шляхом укладення договорів про страхування.

Економічна категорія страхування відрізняється замкнутої (солідарної) розкладкою ущерба1в просторі і часі, возвратностью нетто-платежів за тарифний період. Воно має ризикової, попереджувальної і ощадної функціями. Страховий фонд має строго цільове призначення, пов'язане з відшкодуванням збитків від хвороби. Спектр застосування резервного фонду значно ширше, і цей фонд використовується тимчасово. Страховий фонд діє безперервно, а резервний, як правило, - протягом року.

Договір про медичне страхування являє собою угоду між страхувальником та страховою медичною організацією. Остання зобов'язується організувати і фінансувати надання застрахованій контингенту осіб медичної допомоги певного виду і якості (чи інших послуг відповідно до програм обов'язкового чи добровільного медичного страхування). Обов'язкове медичне страхування - загальне і гарантує громадянам необхідний обсяг, якість і умови надання лікувально-профілактичних послуг. Добровільне медичне страхування забезпечує громадян додатковими клініко-діагностичними обстеженнями та лікувальними заходами. Суб'єктами медичного страхування є громадяни, страхувальники, страхова медична організація, лікувально-профілактичний заклад. Страхувальниками при обов'язковому медичному страхуванні є органи державного управління (для непрацюючого населення), підприємства, установи та організації (для працюючих), а також особи, зайняті підприємницькою діяльністю та особи вільних професій. При добровільному медичному страхуванні страхувальниками можуть виступати окремі громадяни, які мають цивільну дієздатністю. Кожен застрахований громадянин отримує страховий поліс. Інтереси працюючих можуть представляти підприємства. Страхові медичні організації виступають в якості юридичної особи, яка здійснює страхування згідно з наявною у них ліцензії.

Засновниками страхових медичних організацій не можуть бути органи управління охороною здоров'я та окремі лікувально-профілактичні заклади. Вони мають право володіти акціями страхової медичної організації, але для забезпечення умов демонополізації сумарна частка їх акцій не повинна перевищувати 10% загального пакету акцій. Страховою медичною організацією контролюється обсяг, строки та якість наданої допомоги відповідно до умов договору, чим і захищаються інтереси застрахованих. Страхування здійснюється страховими медичними організаціями незалежно від форми їх власності. Взаємовідносини між страхувальником та страховою медичною організацією реалізуються через страхові внески. З обов'язкового медичного страхування вони встановлюються як ставки платежів у розмірах, що покривають витрати на виконання програм обов'язкового медичного страхування і забезпечують рентабельну діяльність страхової медичної організації. Добровільне медичне страхування проводиться за рахунок укладення відповідного договору. Розміри страхових внесків встановлюються за згодою сторін. Закон передбачає, що з метою економічного стимулювання підприємство-страхувальник має право на зменшення страхових внесків при стабільному рівні захворюваності своїх працівників або його зниженні протягом трьох років.

Закон "Про медичне страхування громадян у Російській Федерації" передбачає формування фінансових коштів державної, муніципальної систем охорони здоров'я, призначених в тому числі і для субсидування конкретних територій з метою вирівнювання умов надання лікувально-профілактичної та оздоровчої допомоги по обов'язковому медичному страхуванню. Кошти, що направляються громадянами та юридичними особами в державну, муніципальну систему охорони здоров'я, виключаються із сум, обкладаються податками. Звільнення від податків частини прибутку стимулює діяльність лікувально-профілактичних закладів при виконанні ними програм обов'язкового медичного страхування.

Глава 2.

Фінансові аспекти страхової медицини.

2.1 Фактори що впливають на ефективність системи охорони здоров'я. Страхова медицина - явище комплексне. З одного боку вона орієнтована на захист інтересів, пов'язаних з охороною здоров'я громадян, частину витрат по якій бере на себе держава (гарантія мінімально необхідного обсягу життєво важливих медичних послуг), іншу частину розширеного переліку послуг з медичного страхування (МС) доповнюють страхові структури, що займаються добровільним МС. З іншого боку, страхова медицина характеризує ефективність діючої системи охорони здоров'я, на яку в свою чергу впливають різні групи факторів.

Ці групи факторів взаємопов'язані і відображають різні сторони діяльності суспільства, зумовлюючи кінцеві результати діяльності системи охорони здоров'я. Умовно вони об'єднуються в три великі групи: зовнішні чинники, внутрішні фактори, у тому числі соціальні фактори.

Перша група пов'язана із зовнішніми, об'єктивними впливами на здоров'я: це навколишнє середовище, географічне розташування регіону, екологія і т.д. Дана група може бути економічно виражена наступними показниками:

Кількість захворілого населення в результаті впливу фактора А

1.1. К1.1 = ---------------------------------------------- ------------------------------

Кількість населення, що проживає в даному регіоні

Сума витрат на транспортування хворих, лікарів і т.д.

1.2. К1.2 = ---------------------------------------------- ------------------------------

Сума витрат на медичне обслуговування жителів регіону

де К1.1- коефіцієнт захворюваності, що характеризує вплив різних чинників забруднення середовища (радіація, перевищення допустимого рівня забруднюючих речовин в атмосфері даного регіону на здоров'я проживаючого тут населення;

де К1.2- коефіцієнт транспортування, що характеризує рівень витрат на транспортування хворих, доставку лікарів, медикаментів у віддалені регіони.

Друга група та її економічне соизмерение включає в себе: загальний рівень економічного розвитку суспільства, рівень витрат на охорону здоров'я, рівень розвитку системи охорони здоров'я. Ця група виражається такими коефіцієнтами:

Сума коштів, що виділяються на медицину

2.1. К2.1 = ---------------------------------------------- -----------------------

Загальна сума коштів, що йдуть на соціальні потреби

Сума коштів, необхідних на будівництво, ремонт, сучасне оснащення ЛПУ2

2.2. К2.2 = ---------------------------------------------- ------------------------

Загальна сума витрат з утримання ЛПЗ

де К2.1- коефіцієнт, що характеризує рівень витрат на охорону здоров'я населення (може застосовується на державному та територіальному рівні);

де К2.2- коефіцієнт, що характеризує рівень матеріальної оснащеності медичних установ, і через це - потреба у фінансових ресурсах.

Третя група складається з наступних правових, психологічних і соціальних факторів: правове забезпечення функціонування охорони здоров'я, сформований рівень витрат на медицину господарюючих суб'єктів і населення, "рівень гуманності" суспільства, тобто ставлення до хворих і непрацездатним його членам і як наслідок - необхідність фінансового забезпечення та підтримки їх. Ця група факторів може бути представлена ??наступними показниками:

Сума коштів, що виплачуються господарюючими суб'єктами

на програми ОМС3

3.1. К3.1 = ---------------------------------------------- ---------------------------

Загальна сума витрат цих суб'єктів на соціальні потреби

Сума особистих коштів населення на медичну допомогу

3.2. К3.2 = ---------------------------------------------- ---------------------------

Загальна сума витрат населення на життєзабезпечення

("Споживчий кошик")

Сума витрат по догляду за хворими та

старими членами суспільства (допомога,

здійснювана безкоштовно, але в грошовій

. оцінці)

3.3. К3.3 = Ур.гуманності4 = ------------------------------------------ ---------------

Загальна сума витрат по догляду

де К3.1- коефіцієнт, що характеризує рівень витрат, що йдуть на охорону здоров'я працюючого населення (суб'єктів-виробників);

де К3.2- коефіцієнт, що характеризує рівень витрат населення регіону на медичну допомогу (може обчислюватися по різним соціальним верствам);

де К3.3- коефіцієнт, що характеризує можливу економію засобів по догляду за хворими та людьми похилого віку (є соціальним фактором).

Весь представлений комплекс чинників підлягає фінансовій оцінці: віддалене територіальне розташування, рівень забрудненості навколишнього Середовища, низькі доходи більшості населення вимагають додаткових фінансових вкладень для вирівнювання положення, що склалося за регіонами у сфері охорони здоров'я.

Перераховані фактори представлені в таблиці.

 Номер

 групи факторів

 Вираз

 фактора через

 коефіцієнт

 Можливість використання

 1.

 До 1.1

 До 1.2

 Коригування коштів, що виділяються Федеральним фондом ОМС

 Коригування коштів, що виділяються територіальним фондом ОМС регіону

 2.

 До 2.1

 До 2.2

 Коригування фінансування державних витрат на медицину (Мінфін РФ)

 Коригування фінансування державних витрат на медицину (Мінфін РФ)

 3.

 До 3.1

 До 3.2

 До 3.3

 Використовується територіальним фондом ОМС для оцінки фінансової спроможності регіону

 Використовується організаціями, що займаються ДМС 5 для оцінки платоспроможності населення регіону

 Може використовуватися Федеральним та територіальними фондами ОМС, організаціями ДМС та органами соціального захисту населення

Запропонований ряд коеффіціентов6, класифікований за різними групами факторів, реально і з достатнім ступенем вірогідності відображає ефективність системи страхової медицини, що включає в себе фінансування видатків на охорону здоров'я з бюджету, що охоплює діяльність Федерального і територіального фондів обов'язкового медичного страхування, і може використовуватися як фондами ОМС так і організаціями, що займаються ДМС, оскільки деякі з коефіцієнтів можуть застосовуватися при розрахунку страхового тарифу. Працездатною дана схема буде в разі залучення достатньої кількості статистичних даних протягом тривалого терміну спостереження. У сучасних умовах досягнення певного рівня охорони здоров'я обмежується

жорсткими рамками наявних можливостей економічного розвитку регіону. Виникає двояка ситуація: або розвивати сформовану структуру охорони здоров'я та залучати нові джерела фінансування, що в свою чергу вимагає правового забезпечення та психологічної переорієнтації суспільства.

Проблему пошуку нових джерел фінансування системи охорони здоров'я вирішує перехід до страхової медицини, складовою частиною якої, крім наукових досліджень в медицині, підготовки медичних кадрів, будівництва закладів охорони здоров'я та їх оснащення, фінансування витрат на медичне обслуговування населення (окремих категорій), є медичне страхування - обов'язкове і добровільне. У структурі страхової медицини основною частиною виступає обов'язкове медичне страхування (ОМС).

2.2 Доходи страхової медицини. Звернемося до фінансового аспекту страхової медицини. Її дохідну частину можна представити в наступному вигляді:

Дсм = Аб + Домс + Ддмс, де Дсм- доходи страхової медицини,

Домс = Пл + Б1 + Др Аб бюджетні асигнування,

(Включаючи І) Домс- доходи обов'язкового МС,

Ддмс = Пр + І + ін. Ддмс- доходи добровільного МС,

Аб = Б1 + Б2 + ... + Бп.Пл - платежі господарюючих суб'єктів

ОМС,

Б1- платежі з бюджету на ОМС нерабо-

танучого населення

Др. - Інші джерела фінансування, не

заборонені чинним законодав

тельством

Пр - сума страхових премій

І - доходи від інвестування тимчасово

вільних грошових коштів в ЦБ

Б2..Бп- інші види бюджетних витрат

на меддопомогу

Таким чином, надходження страхової медицини складаються з таких джерел: коштів, що йдуть на ОМС з Федерального і територіальних фондів ОМС, коштів організацій добровільного медичного страхування та бюджетних асигнувань. У свою чергу,

кошти, що надходять у Федеральний фонд ОМС складаються з: частини страхових платежів господарюючих суб'єктів, внесків територіальних фондів ОМС на реалізацію спільних програм ОМС, доходів від використання тимчасово вільних грошових коштів, нормованого страхового запасу та інших надходжень. Доходи територіальних фондів ОМС складаються з: частини страхових платежів господарюючих суб'єктів, бюджетних коштів, що надходять на ОМС непрацюючого населення, доходів від використання тимчасово вільних грошових коштів, фінансових коштів, що стягуються в регресних порядку, та інших надходжень, не заборонених чинним законодавством. Дохідна частина організацій, що займаються добровільним медичним страхуванням, складається з наступних надходжень: страхових премій за договорами страхування, доходів від інвестування тимчасово вільних коштів у цінні папери та інших надходжень. У свою чергу, бюджетні кошти складаються з: асигнувань з місцевих бюджетів на ОМС напрацювати населення, асигнувань федерального бюджету на виконання республіканських програм ОМС, а також можуть включати в себе інші види цільових разових витрат.

Простежується тенденція отримання організаціями, що займаються як ОМС, так і ДМС, доходів від інвестування коштів (тимчасово вільного залишку) в державні цінні папери, банківські депозити, цінні папери акціонерних товариств, валютні цінності відповідно до валютним регулюванням, за умов повернення, прибутковості, ліквідності . Обмеженням вкладень в даний час є обмеженість самого ринку цінних паперів і недостатнім представництвом на цьому ринку фінансових послуг установ фінансово-кредитної сфери.

2.3 Витрати страхової медицини. Розглянемо видаткову частину Федерального фонду ОМС, відображену формулою:

Рффомс = Ро + Рд7

де Рффомс- витрати Федерального фонду ОМС

РД- основні види витрат (щодо забезпечення основний деятельнос-

ти)

Ро = Ц + В де Ц - сума коштів, що йдуть на фінансування цільових

програм в рамках ОМС за певний період

часу (рік),

В - кошти, що йдуть на вирівнювання умов дея-

ності територіальних фондів ОМС по

забезпечення фінансування програм ОМС.

Для економічної оцінки величини останнього доданка (з урахуванням впливу різних факторів регіональних особливостей) і рядом коефіцієнтів, представлених вище, введемо додаткові позначення:

нехай з - величина умовно-постійна, виражає суму коштів, що виділяються i-му регіону, тоді с1, с2 ... СП- витрати Федерального фонду ОМС по регіонах. Відповідно до зазначених раніше даними, на них впливають різного роду фактори, які позначаються коефіцієнтами: К1, К2 ... Кп, тоді витрати на вирівнювання умов діяльності кожного регіону по ОМС можна скорегувати. Вони складуть наступний ряд:

n

В1 = ? сКj- для одного регіону, тобто В = СК1 + СК2 + СК3 + ... + СКП

j = 1

n

або Вi = ? ciКj, причому Кjсоответствует сi, якщо коефіцієнт

j = 1

входить в систему факторів і Кj = 0, якщо коефіцієнт не входить, тобто якщо фактор Кjне характерний для даного регіону, то сКjбудет одно 0. При цьому Вiімеет сенс. Таким чином, дана схема є вірною при будь-якому збільшенні (зменшенні) числа доданків (вона враховує скориговані суми по різних факторів для регіонів, але також може і не враховувати не типові для них). Тоді формула витрат Федерального фонду ОМС прийме вигляд:

n n

Рффомс = ? В j + Рд, або Рффомс = ??Вj + А,

j = 1 j = 1

де Рд = А, якщо А - кошти, що виділяються Федеральним Фондом ОМС в рамках оной програми по ОМС.

Аналогічно видаткову частину територіального фонду ОМС можна виразити наступною формулою:

Ртфомс = Ро + Рд,

Ро = Н + В де Н - фінансування програм ОМС по дифферен-

царювати подушним нормативам, визна

ляем правлінням Територіального фонду,

В - вирівнювання фінансових ресурсів міст і

районів, що спрямовуються на ОМС.

Видаткову частину організацій, що займаються добровільним медичним страхуванням, можна виразити за допомогою формули:

Рдмс = Ро + Рд.

Тоді схему фінансової діяльності ДМС можна виразити в наступному вигляді:

Фр = Ін- В + І - Рд, де Фр- фінансовий результат,

Пр надходження страхових премій,

В - виплати страхового відшкодування,

І - доходи, отримані від інвестицій,

РД- види витрат по забезпеченню основної

діяльності.

Таким чином, всі витрати системи страхової медицини представляються:

Рсм = Ромс + Рдмс + Рб, де Рсм = Рффомс + Ртфомс,

Рб- витрати бюджету

Можливість практичного застосування даної системи расчетов8довольно висока, тому дозволяє виявити й економічно оцінити вплив різних груп факторів на діяльність фондів ОМС і ДМС, виявити соціальні наслідки в результаті переходу до страхової медицини, а також зробити можливим складання прогнозних оціночних моделей медичного страхування із залученням достатньо достовірних статистичних даних, з урахуванням особливостей регіонального, економічного та соціального фактора.

Висновок.

У комплексі проведених соціально-економічних реформ найважливіше місце відводиться страхову медицину. Перехід до неї обумовлений специфікою ринкових відносин в охороні здоров'я та розвитком сектора платних послуг. У світовій практиці організації медико-санітарного обслуговування склалися три основні системи економічного функціонування охорони здоров'я: державна, страхова і приватна. Державна система заснована на принципі прямого фінансування лікувально-профілактичних установ і гарантує безкоштовну медичну допомогу. В основу страхової системи закладено принцип участі громадян, підприємств чи підприємців у фінансуванні охорони здоров'я безпосередньо або через посередництво страхових медичних організацій. Приватна медицина в даний час представлена ??частнопрактикующими лікарями, клініками і лікарнями, що знаходяться в індивідуальній власності. Їх фінансування здійснюється за рахунок платного медичного обслуговування пацієнтів

Систему медичного страхування доцільно розглядати у двох аспектах. У вузькому сенсі це процес надходження фінансових ресурсів та їх витрачання на лікувально-профілактичну допомогу, даю

щий гарантію отримання цієї допомоги, причому її обсяг і характер визначаються умовами страхового договору

У більш широкому сенсі страхова медицина являє собою систему громадської охорони здоров'я, економічну основу якої становить фінансування зі спеціальних страхових фондів. При цьому охорона здоров'я громадян фінансується "знизу". Страхові фонди утворюються за рахунок різних джерел фінансування: коштів державного бюджету, внесків підприємств, підприємців і працюючих. Медичне страхування, сприяючи накопиченню необхідних коштів, а також формуванню системи платної медицини, виступає як ефективне джерело фінансування охорони здоров'я. В умовах страхової медицини реалізується принцип "Здоровий платить за хворого, а багатий - за бідного".

У висновку треба сказати, що перехід до медичного страхування неминуче передбачає певну ступінь комерціалізації охорони здоров'я. Сьогоднішній стан російської економіки, загальний перехід до ринку просто не дасть утриматися на плаву системі охорони здоров'я і вихід тільки один - реформи, реформи і реформи, які і почали втілюватися в життя. Ведення добровільного та обов'язкового медичного страхування має величезну роль у розвитку системи охорони здоров'я і дозволить надалі підняти на ноги розвалену роками радянської влади медицину.

Система медичного страхування, що складається в Росії, певною мірою враховує зарубіжний досвід. Позитивним, на мій погляд є створення системи соціального медичного страхування і паралельно з цим функціонування приватної системи МС.

242424Спісок використаної літератури.

1. Н.А. Левант "Варіанти добровільного медичного страхування та економічні основи їх проведення." // Фінанси. - № 1. - 1993. - С.56-62.

2. А.Ф. Бородін "Росгосстрах впевнений: медичному страхуванню бути!" // Фінанси. - № 7. - 1993. - с. 56-59.

3. В.Г. Бутова, Н.Г. Ананьєва "Економічне обгрунтування страхових тарифів по обов'язковому медичному страхуванню." // Фінанси.

- № 1. - 1994. - с. 38-43.

4. Л.А. Юрченко "Проблеми фінансування медичного страхування." // Фінанси. - № 2. - 1994. - с. 49-55.

5. Ю.С. Бугаєв "Про деякі проблеми та перспективи розвитку страхування в Росії." // Фінанси. - №3. - 1994. - с. 45-53.

6. В.М. Анісімов, А.П. Громов, Ю.В. Шиленко "Актуальні проблеми правової експертизи в страховій медицині" // Фінанси. - № 6. - 1994.

с.61-67.

7. В.Г. Бутова "Методика формування обласного прейскуранта тарифів на медичні послуги." // Фінанси. -№ 11. - 1994. - с. 30-33.

8. С.Б. Постніков "Охорона здоров'я - пріоритетне фінансова підтримка." // Фінанси. - № 11. - 1994. - с. 42-45.

9. Л.А. Юрченко "Медичне страхування як фактор соціальної стабільності." // Фінанси. - № 12. - 1994. - с. 53-55.

10. І.Ю. Матвєєва "Роль страхових медичних організацій у контролі якості медичної допомоги." // Фінанси.- № 2. - 1995. с. 45-48.

11. В.М. Анісімов "Розвиток страхової медицини - шлях до реформування охорони здоров'я." // Фінанси. - № 5. - 1995.- с. 46-50.

- 2 -

Зміст.

Введення. -------------------------------------------------- ---------------------- 3

Глава 1. Організаційно-правові засади організації

страхової медицини.

1.1 Організація страхової медицини. ----------------------------------- 5

1.2 Економічна база страхової медицини. ------------------------- 6

1.3 Правові відносини в рамках страхової медицини. ----------- 7

Глава 2. Фінансові аспекти страхової медицини.

2.1 Фактори, що впливають на ефективність системи

охорони здоров'я. -------------------------------------------------- -------- 10

2.2 Доходи страхової медицини. ------------------------------------------ 14

2.3 Витрати страхової медицини. ----------------------------------------- 15

Висновок. -------------------------------------------------- -------------------- 18

Список використаної літератури. -------------------------------------- 19

Державний Комітет РФ по Вищій школі

Тюменський Державний Університет

Економіко-правовий факультет

Курсова робота З ТЕМИ:

Фінансовий аспект медичного

страхування.

Науковий керівник:

к.е.н. Ляпіна Т.М.

Роботу виконав:

Антонов А.Є. група 1-93 Г

Нижньовартовськ - 1996

1 в даному випадку від хвороб

2 лікувально-профілактичні заклади

3 обов'язкове медичне страхування

4 під рівнем "гуманності" розуміється фінансова оцінка коштів, які можуть бути заощаджені внаслідок безкоштовного надання допомоги по догляду

5 добровільне медичне страхування

6 коефіцієнти взяті "Фінанси" № 2 - 1994 - с. 49-51

7 за Положенням про Федеральному фонді ОМС № 4543-1 від 24.02.93 р

8 формули доходів і витрат страхової медицини взяті з "Фінанси" - № 2 - 1994 - с. 52-54

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка