На головну

 Транспортне страхування ЗЕД - Страхування

Міністерство Освіти Російської Федерації Державне вище професійне

освітня установа тюменської області Тюменський міжнародний інститут

економіки і права Економічний факультет

Кафедра економіки та світогосподарських связейКурсовая робота з дисципліни «Організація і управління ЗЕД» «Транспортне страхування ЗЕД»

Виконав: студент гр. 152

Беляков Д.К.

Керівник: доцент

Скрипнюк Д.Ф.

Тюмень 1999

Зміст

Оглавление......................................................................................................................................................................................... 2

Введение................................................................................................................................................................................................ 3

Глава 1. Транспортне страхування у зовнішньоекономічній діяльності ............... 5

1.1. Морська перевозка............................................................................................................................................................ 5

1.2. Повітряна перевозка................................................................................................................................................... 13

1.3. Залізнична перевозка.................................................................................................................................... 14

1.4. Автоперевозка.................................................................................................................................................................. 16

Глава 2. Страхування грузов.............................................................................................................................................. 18

2.1. Транспортне страхування вантажів (страхування карго) ........................................... ................................... 18

2.2. Страхування контейнеров.......................................................................................................................................... 24

2.3. Мінімізація збитків при транспортування застрахованих вантажів ............................................ .... 28

2.4. Побудова тарифів по страхуванню грузов.................................................................................................... 31

Заключение...................................................................................................................................................................................... 44

Список литературы................................................................................................................................................................... 46

Введення

Страхування у зовнішньоекономічній діяльності пов'язано з обслуговуванням специфічних страхових інтересів експортерів та імпортерів товарів і послуг. Всі наростаюче в останні роки кількість міжнародних торгових угод, до їх числа відносяться і угоди між сторонами з країн СНД, призвело до ускладнення форм договорів.

Цивілізоване ведення бізнесу, тим більше при договірній формі відносин і відсутності монополії державної власності, просто немислимо без страхування. Виключити ж повністю ризики, навіть при зробленому формі договірних відносин, неможливо. Їм можна тільки протидіяти різними способами. До числа цих способів по праву належить страхування - механізм, за допомогою якого ризик перекладається на страховика.

Страховий ринок передбачає не тільки конкуренцію, але і взаємодія страхових організацій у виробленні узгоджених умов страхування, проведення організаційних і технічних заходів щодо попередження збитку, в першу чергу в транспортному страхуванні, де найбільш зримо проявляється основна теза «страхування - бізнес без кордонів».

Необхідність розгляду основного механізму страхування вантажів досить актуальна в даний момент. Більшість російських страхових компаній мало користуються тим досвідом, який накопичено західними країнами і тому їх діяльність не зовсім ефективна. Слабо відпрацьований механізм транспортного страхування при торгівлі з країнами СНД. В результаті це веде до роз'єднаності, нерозуміння, спорах і, як наслідок, судових розглядів.

Договори, укладені між учасниками міжнародної торгівлі, найчастіше є програшними як для російської сторони, так і для страхової компанії. Знання ж всіх нюансів страхування перевезень вантажів дозволить вивести торгівлю на більш високий рівень, зменшити витрати часу на вирішення питань про розподіл втрат при виникненні страхового випадку і тим самим стимулювати подальші розвиток страхування зовнішньоекономічної діяльності.

Велика частина прав і обов'язків у договорах купівлі-продажу пов'язана із забезпеченням збереження товару протягом усього шляху прямування від продавця до покупця. Саме тому учасники угод вдаються до транспортному страхуванню, що включає в себе всі види перевезень, відповідальність перевізників, а також страхування самих вантажів.

У зв'язку з тим, що страхування зовнішньоекономічної діяльності дуже різноманітна область страхування, основною метою даної роботи є розгляд механізму транспортного страхування, широко використовуваного в міжнародній торгівлі. У першому розділі розглядаються різні типи перевезень і особливості страхування при використанні будь-якого з них. Найбільшу увагу автор вирішив приділити вивченню морських перевезень, як найбільш розвиненого виду транспортування вантажів. У другому розділі розглядається страхування вантажів, як частини транспортного страхування, а також наводяться способи мінімізації збитків при транспортуванні застрахованих вантажів.

Глава 1. Транспортне страхування у зовнішньоекономічній діяльності 1.1. Морське перевезення

Практика зовнішньоекономічної діяльності з експорту-імпорту товарів і послуг спирається на систему договорів страхування, які надають певні гарантії експортерам та імпортерам при виникненні різних непередбачених обставин і випадковостей. У переважній більшості зовнішня торгівля обслуговується морським транспортом. Тому питання страхування зовнішньоекономічної діяльності розглядаються через систему договорів морського страхування. У коло питань морського страхування входять страхування морських суден (корпуси та оснастки перевізних та інших плавзасобів), страхування карго (перевезених вантажів) і страхування відповідальності судновласників. Страхування карго носить також назву транспортного страхування вантажів. Широкий розвиток в останні роки контейнерних перевезень призвело до виділення в самостійний вид страхування контейнерів.

Договір морського перевезення полягає в двох основних формах: у формі чартеру і у формі коносамента. Чартери регулюють взаємовідносини між фрахтувальником і фрахтувальником з приводу порядку використання судна: на час, на рейс, на термін оренди і т.д. Коносаменти розрізняють за характером вантажу, стосовно перевезення якого укладається договір. Наприклад, коносаменти зернові, лісові, нафтоналивні та ін.

Коносамент - двосторонній договір перевезення, що укладається на користь власника вантажу. Однак він може бути укладений і на користь третьої особи, як правило, одержувача. Коносамент виконує три функції: 1) договір морського перевезення; 2) доказ прийому вантажу; 3) товаророзпорядчий документ. Право по коносаменту можна передавати іншим особам або невизначеному колу осіб шляхом переуступним написи. Зворотний бік коносамента містить умови договору морського перевезення [5].

Суттєве значення для оцінки ступеня незбереження вантажу має документ, складений в порту прибуття. У порту призначення можуть видаватися два документа, що свідчать про стан доставленого вантажу. Перший складають портові влади, митні служби, агенти судновласника і вантажоодержувача і т.д. Другий документ - це аварійний сертифікат, який складається аварійно-комісарський компаніями лише на прохання і за рахунок особи, яка звернулася за оглядом. Сенс його полягає в незалежній оцінці причин, розміру і місця настання збитку. Найчастіше він складається у страхових цілях.

Обґрунтовану претензію і позов страхова компанія може заявити протягом року з дня видачі вантажу, а якщо вантаж не видано, з дня, коли він повинен бути виданий. Головним документом, обгрунтовує розмір вимог страхової компанії, є аварійний сертифікат. Послуги аварійного комісара оплачуються вантажоодержувачем і потім компенсуються йому страховою компанією разом з оплатою страхової претензії. Сертифікат не складається в тих випадках, коли за виданими офіційних документів порту ясно видно, що стався той чи інший збиток, і його факт і розмір ні перевізником, ні одержувачем не заперечують.

Істотним фактором при пред'явленні претензій та позовів в морському страхуванні є встановлений законом обмеження відповідальності перевізника, тобто та межа, вище якого перевізник не несе відповідальності за будь-якої формі його провини. Мета такого обмеження - забезпечення нормального функціонування транспортної інфраструктури. Гаагскими правилами межа відповідальності за одне місце встановлений в розмірі, що дорівнює приблизно 100 англійським фунтам стерлінгів (в Россі - 250 руб. За одиницю вантажу) [11]. Для заяви претензії морському перевізнику повинні бути представлені:

- Оригінал коносамента;

- Оригінал страхового поліса;

- Оригінал або копія рахунку-фактури на вантаж;

- Оригінал або копія вантажних сертифікацій;

- Акти приймання вантажу в порту призначення;

- Аварійний сертифікат;

- Суброгаціонная розписка.

Суброгація - це не право, а заснований на законі перехід права вимоги, причому з певними умовами, зазначеними в законі. Слід відрізняти суброгацію від звичайної поступки вимоги (цесії). Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації право вимоги до страховика переходить в силу закону, в той час як при цесії право вимоги відступається кредитором іншій особі.

Суброгаціонние вимоги страхових компаній по транспортному страхуванню розглядаються як вимоги в силу суброгації, і строки давності починають текти з моменту заподіяння шкоди. Отже, виплативши страхове відшкодування, страхова компанія решіт питання про початок роботи з повернення за рахунок винних осіб, хоча б часткового, оплаченої суми. За загальним правилом не можуть пред'являтися вимоги щодо збитків, що стався внаслідок впливу непереборної сили (блискавка, ураган, землетрус і т.п.).

Головне завдання страхової компанії при пред'явленні суброгаціонних вимог полягає в тому, щоб довести провину певної особи в настанні страхового випадку.

Страхування судів торгового флоту.

Виходячи з загальноприйнятої практики страхові компанії приймають на страхування будь-який суспільний інтерес, пов'язаний з експлуатацією судна від будь-яких випадковостей і небезпек під час плавання або в період будівлі судна.

З метою стандартизації договорів страхування, надання вибору страхувальникові в страховому покритті в практиці страхування судів також застосовуються різні умови, що об'єднують певну групу ризиків.

За умовами з відповідальністю за загибель і пошкодження відшкодуванню підлягають:

а) збитки від пошкоджень або фактичної або конструктивної повної загибелі судна внаслідок вогню, блискавки, бурі, вихору, і інших стихійних лих, катастрофи, посадки судна на мілину, зіткнення суден між собою або з усякими нерухомими або плавучими предметами, включаючи лід; або внаслідок того, що судно перекинеться або затоне, а також внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні і вивантаження вантажу або при прийомі палива, вибуху на борту судна чи поза, його, вибуху котлів, поломки валів, прихованого дефекту корпусу, машин і котлів, недбалості або помилки капітана, механіка або інших членів команди або лоцмана;

б) збитки від пошкодження судна внаслідок заходів, прийнятих для рятування або гасіння пожежі;

в) збитки від пропажі судна безвісти;

г) збитки, внески і витрати по загальній аварії;

д) збитку які судновласник зобов'язаний відшкодувати власнику іншого судна внаслідок зіткнення суден;

е) всі необхідні і доцільно зроблені витрати з порятунку судна, по зменшенню збитку і встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

За цими умовами збитки від пошкодження відшкодовуються із застосуванням 3% -ної франшизи, т. Е. Збитки не підлягають відшкодуванню, якщо не досягли 3% страхової суми. Збитки від пошкоджень відшкодовуються без франшизи тільки в тих випадках, коли їх причинами з'явилися крах, зіткнення з іншим судном, посадка на мілину, пожежа або вибух на судні, а також за наявності загальної аварії. Збитки від повної загибелі судна в усіх випадках відшкодовуються без франшизи.

Умови без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи за обсягом відповідальності страховика більш обмежені. При цьому ж переліку ризиків збитки від повної загибелі судна відшкодовуються повністю, а збитки від пошкоджень - тільки в тих випадках, якщо вони стали наслідком аварії судна (посадки його на мілину, пожежі або вибуху на борту судна, зіткнення з іншим судном або з усяким нерухомим або плавучим предметом, включаючи лід, або внаслідок заходів, прийнятих для рятування або гасіння пожежі). Підлягають відшкодуванню також збитки від пропажі судна безвісти; збитки, внески і витрати по загальній аварії; збитки, які судновласник зобов'язаний оплатити власникові іншого судна внаслідок зіткнення суден; всі необхідні і доцільно зроблені витрати з порятунку судна, а також по зменшенню і визначенню його розміру, якщо збиток підлягає відшкодуванню за умовами страхування.

Умова без відповідальності за приватну аварію передбачає відшкодування збитків від повної фактичної або конструктивної загибелі судна з причин, викладених вище в п. А) попереднього умови; збитків від пропажі судна безвісти; збитків, що відносяться до загальної аварії, проте тільки в тих випадках, коли збитки заподіяні устаткуванню, механізмам, машинам і котлам, але не корпусу судна і керма; відшкодовуються також збитки, завдані гасінням пожежі або зіткненням з іншими судами під час рятувальних робіт, відшкодовуються витрати з порятунку судна, по зменшенню збитку і по встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

Умова з відповідальністю тільки за повну загибель судна, включаючи витрати з порятунку, передбачає відшкодування збитків від повної загибелі (фактичної або конструктивної), пропажі судна безвісти, відшкодування витрат з порятунку судна.

Умова з відповідальністю тільки за повну загибель судна передбачає відшкодування збитків тільки від повної (фактичної або конструктивної) загибелі судна, внаслідок небезпек, перерахованих вище, і від пропажі судна без вісті.

У всіх випадках не відшкодовуються збитки, що відбулися внаслідок наміру або грубої недбалості страхувальника, вигодонабувача або їх представників; немореходности судна (т. е. ненадійності або непристосованості судна для даного плавання, відсутності необхідного спорядження чи обладнання, необхідного складу команди, належної її кваліфікації, відправлення в рейс без належних суднових документів або неправильно навантаженим); старості або зносу судна, його частин і приладдя; форсування льоду без проводки криголамом, навантаження з відома страхувальника або вигодонабувача, але без відома страховика речовин або предметів, небезпечних у відношенні вибуху або самозаймання; всякого роду військових дій або військових заходів та їх наслідків, пошкодження чи знищення мінами, торпедами, бомбами та іншими знаряддями війни; піратських дій, а також громадянської війни, народних хвилювань і страйків, конфіскації, реквізиції, арешту або знищення

Повний текст реферату
© 8ref.com - українські реферати
8ref.com