трусики женские украина

На головну

 Економіко-статистичний аналіз виробництва молока в Кіровської області - Статистика

1. Обґрунтування обсягу та оцінка параметрів розподілу вибіркової сукупності

Для визначення інтервального варіаційного ряду розподілу складемо ранжируваних ряд розподілу в 30 господарствах Кіровської області за собівартістю 1 ц молока (руб.).

Визначимо кількість інтервалів за формулою:

k = 1 +3,322 lgN,

яке становить 6.

Визначимо крок інтервалу за формулою:

h = (xmax- xmin) ? kОн склав 99,5.

Далі визначимо межі інтервалів, підрахуємо число одиниць в кожному інтервалі і запишемо у вигляді таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Інтервальний ряд розподілу господарств за собівартістю 1 ц молока.

 Групи господарств за собівартістю 1 ц молока, руб.

 Число господарств

 96 - 195,5

 17

 195,6 - 295

 10

 295,1 - 394,5

1

 394,6 - 494

1

 494,1 - 593,5

-

 593,6 - 693

1

 РАЗОМ

 30

Для того, щоб встановити, чи вірно припущення про те, що емпіричне (вихідне) розподіл підпорядковується закону нормального розподілу, необхідно визначити чи є розбіжності між фактичними і теоретичними частотами випадковими чи закономірними. Для цього використовується критерій Пірсона (x2).

Дані розрахунків представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Емпіричне і теоретичне розподіл господарств за собівартістю 1 ц молока.

 Серединне значення інтервалу за собівартістю, руб.

 Число господарств

 | X i - x ср |

 ----------

?

 ? (t)

 n * h

 ----

?

 ? (t)

 (F i - f T) 2

 ----------

 f T

 x i

 f i

t

 табличное

 f T

-

 145,8

 17

 0,62

 0,3292

 10

 4,90

 245,3

 10

 0,31

 0,3802

 11

 0,09

 344,8

1

 1,24

 0,1849

6

 4,17

 444,3

1

 2,17

 0,0379

2

 0,50

 543,8

-

 3,10

 0,0034

1

1

 643,3

1

 4,03

0

-

-

 Разом

 30

х

х

 30

 9,66

xср = 6364 ? 30 = 212,13

?2 = 343208,667 ? 30 = 11440,29

? = v11440,29 = 106,96

(N ? h) ? ? = (30 ? 99,5) ? 106,96 = 27,92

Таким чином, фактичне значення критерію Пірсона склало:

хфакт = 9,66.

Табличне значення становить:

хтабл = 11,07.

Оскільки фактичне значення критерію менше табличного, відхилення фактичного розподілу від теоретичного слід визнати несуттєвим.

Визначимо необхідну чисельність вибірки за формулою:

n = (t2? v2) ? E2,

де t - нормоване відхилення;

v - коефіцієнт варіації ознаки;

Е - відносна величина граничної помилки (при р = 0,954 Е ? 5%).

V = 106,96 ? 212,13 ? 100 = 50,42%

n = 22? 50,422? 52 = 407

Таким чином, для того, щоб не перевищити 5% величину граничної помилки слід було відібрати 407 підприємств.

А при сукупності, що дорівнює 30 одиницям, фактичний розмір граничної помилки складе:

Е = (t ? v) ? vn = (2 ? 50,42) ? v30 = 18,41

Отже, щоб увійти в рамки встановленої за чисельністю вибіркової сукупності (30 од.) Ми змушені допустити більшу, ніж хотілося б величину граничної помилки (18,41%).

13

2. Основні економічні показники стану і розвитку сільськогосподарського виробництва

Почнемо розглядати економічну характеристику господарств з оцінки їх розміру.

Таблиця 2.1.

Показники розмірів підприємств.

 Показники

 Рівень показника

 мінімальний

 максимальний

 В середньому на 1 госп-во

 за сукупністю

 по області

 1. Площа сільськогосподарських угідь, га:

 - Ріллі

 478

 364

 10582

 9006

 4228,03

 3269,97

 3890

 3156

 2. Середньорічне поголів'я, гол .:

 - Великої рогатої худоби на відгодівлі

 - Корів

 - Свиней

 12

 24

3

 3097

 1505

 318

 634,50

 354,40

 67,63

 490

 272

 163

 3. Середньорічна чисельність працівників с.г. виробництва, чол.

 23

 459

 140

 127

 4. Середньорічна вартість основних фондів с.г. призначення, тис. руб.

 1602

 133966

 38565,27

 30420

 5. Всі витрати на с.г. виробництво, тис. руб.

 334

 19215

 4956,97

 4276

 6. Виручка від реалізації с.г. продукції,

 тис. руб.

 187

 12931

 2050,70

 1979

 7. Повна собівартість реалізованої продукції сільського господарства, тис. Руб.

 202

 12029

 3188,33

 3000

 8. Отримано прибутку (+), збитку (-) від реалізації с.г. продукції, тис. руб.

 -15

 902

 -1137,63

 -1021

Як видно з таблиці, мінімальні і максимальні значення за всіма показниками далекі від середніх по всій сукупності господарств.

Обласні значення за більшістю показників не набагато відрізняються від середніх по 30 підприємствам. Це говорить про те, що господарства досліджуваної сукупності працюють аналогічно обласним, однак ці підприємства мають трохи більші розміри, ніж обласні.

2.1. Земельний фонд, його структура, ефективність використання

Для характеристики рівня забезпеченості та ефективності використання земельних угідь у господарствах проаналізуємо показники, представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Наявність і ефективність використання земельних угідь.

 Показники

 В середньому

 за сукупністю

 по області

 1. Площа сільгоспугідь у розрахунку на 1 господарство, га

 в тому числі: - рілля

 - Сінокоси і пасовища

 4228,03

 3269,97

 958,06

 3890

 3156

 734

 2. Питома вага в сільгоспугіддях,%:

 - Ріллі

 - Сіножатей і пасовищ

 77,34

 22,66

 81,1

 18,9

 3. Доводиться на 100 га сільгоспугідь:

 - Виробничих витрат, тис. Руб.

 - Виручки від реалізації с.г. продукції, тис. руб.

 117,24

 48,50

 109,9

 50,9

 4. Урожайність зернових, ц / га

 8,15

 8,6

За даними таблиці можна сказати, що площа сільгоспугідь з досліджуваної сукупності більше обласного значення на 338,03 га, однак у структурі цього показника на одне середньообласного підприємство ріллі займають більшу питому вагу. Також у такого господарства більше виручка від реалізації на 100 га сільгоспугідь на 2,4 тис. Руб., Нижче виробничі витрати на 7,34 тис. Руб., Вище врожайність на 0,45 ц / га. Це означає, що середнє по області господарство отримує більше прибутку і ефективніше використовує сільськогосподарські угідь. Для збільшення даної показника підприємствам досліджуваної сукупності необхідно знижувати виробничі витрати і підвищувати врожайність і виручку від реалізації.

2.2. Рівень забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів

Щоб проаналізувати забезпеченість господарств трудовими ресурсами та ефективність їх використання, розглянемо таблицю 2.3.

Таблиця 2.3.

Рівень забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів.

 Показники

 В середньому

 за сукупністю

 по області

 Середньорічна чисельність працівників, чол .:

 - На 1 господарство

 - На 100 га с.г. угідь

 140

3

 127

3

 У розрахунку на 1 працівника, тис. Руб .:

 - Виробничих витрат

 - Виручки від реалізації с.г. продукції

 35,38

 14,64

 33,7

 15,6

В одному середньому підприємстві з 30 досліджуваних середньорічна чисельність працівників вище обласного на 13 осіб. У розрахунку на 100 га сільгоспугідь даний показник однаковий.

У середньообласного господарства вище виручка від реалізації продукції на 0,96 тис. Руб. і нижче виробничі витрати на 1,68, що припадають на 1 працівника.

Середнього по сукупності підприємству необхідно знижувати виробничі витрати і збільшувати обсяги виробництва.

2.3. Матеріально-технічна база

Для характеристики ресурсного потенціалу підприємства оцінимо його матеріально-технічну базу.

Таблиця 2.4.

Наявність і ефективність використання основних виробничих фондів.

 Показники

 В середньому

 за сукупністю

 по області

 Фондообеспеченность, тис. Руб. (На 100 га с.г. угідь)

 912,13

 782

 Фондоозброєність, тис. Руб.

 275,27

 239,5

 Фондовіддача, грн.

 5,32

 6,5

 Фондомісткість, руб.

 18,81

 15,37

Як видно з таблиці, підприємства обраної сукупності ефективніше використовують виробничі фонди, тому значення фондообеспеченности і фондоозброєності вище на 130,13 і 35,77 руб. відповідно порівняно з середніми господарствами по області.

Але на даних підприємствах доводиться менше виручки у розрахунку на 100 руб. основних фондів на 1,18 руб., а на 1 карбованець виручки припадає більше вартості ОПФ на 3,44 руб.

Щоб поліпшити дані показники необхідно вводити у виробництво нові засоби і, відповідно, збільшувати обсяги виробництва продукції.

2.4. Спеціалізація досліджуваної сукупності

Для визначення спеціалізації господарства розглянемо структуру виробничих витрат.

Таблиця 2.5.

Розмір і структура виробничих витрат.

 Показники

 В середньому

 за сукупністю

 по області

 Всього виробничих витрат у розрахунку на 1 господарство, тис. Руб.

 в тому числі: - в рослинництві

 % До підсумку

 - У тваринництві

 % До підсумку

 4956,97

 1516,63

 30,60

 3440,33

 69,40

 4276

 1422

 33,3

 2854

 66,7

У середньообласному підприємстві виробничі витрати нижче, ніж по сукупності на 680,97 руб.

Обидва підприємства спеціалізуються на тваринницькій продукції, тому ця галузь становить більше 2/3 у структурі витрат. Рослинництво є додатковою галуззю.

2.5. Фінансові результати діяльності підприємств

Дамо узагальнюючу оцінку результатів виробничої діяльності підприємств на основі показників прибутку і рентабельності.

Таблиця 2.6.

Фінансові результати виробничої діяльності господарства.

 Показники

 В середньому

 за сукупністю

 по області

 У розрахунку на 1 господарство припадає, тис. Руб .:

 - Повної собівартості реалізованої продукції

 - Виручки від реалізації продукції

 - Прибутку (+), збитку (-)

 3188,33

 2050,70

 -1137,63

 3000

 1979

 -1021

 Рівень рентабельності (+), збитковості (-),%

 -35,68

 -34

В цілому обидва підприємства працюють неефективно, тому рентабельність має негативне значення. У середньообласного підприємства вона вища на 1,68%.

В обох господарствах отримано великий збиток через високу собівартість реалізованої продукції і низькою виручки від реалізації.

На даних підприємствах необхідно шукати резерви зниження собівартості, а також збільшувати виробництво продукції за рахунок використання більш дешевої сировини, зниження браку у виробництві.

24

3. Економіко-статистичний аналіз виробництва молока

3.1. Виявлення факторів і оцінка їх впливу на результати виробництва

Группіровочний ознака, за якою буде проводитися угруповання - удій молока на 1 корову. Результативною ознакою є собівартість 1 ц молока.

Дані по 30 підприємствам представлені у додатку 1.

Величина інтервалу для визначення меж інтервалів складе:

i = (4404 - 978) ? 3 = 1142

Проведемо угруповання господарств по удою молока на 1 корову, а потім по кожній групі визначимо наступні показники:

 1. Удій на 1 корову =

 Надоєно молока від корів молочного стада всього, ц.

 Середньорічне поголів'я корів, гол.

 2. Собівартість 1 ц молока =

 Витрати на молоко, тис. Руб.

 Надоєно молока від корів молочного стада всього, ц.

 3. Поголів'я на 100 га с.г. угідь =

 Середньорічне поголів'я корів, гол.

 ? 100

 Площа сільгоспугідь, га

Результати розрахунку зведених даних по виділеним групам представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Звід даних по групах.

 Групи господарств по удою на 1 корову, ц

 Число господарств

 Надоєно молока від корів молочного стада всього, ц.

 Середньорічне поголів'я корів, гол.

 Витрати на молоко, тис. Руб.

 Площа сільгоспугідь, га

 до 2120

 19

 63459

 3530

 13683

 51136

 2121 - 3262

6

 53322

 2273

 10073

 33730

 3263 і більше

5

 154626

 4829

 19928

 41975

 Разом

 30

 271407

 10632

 43684

 126841

Використовуючи зведені дані, складемо підсумкову группіровочних таблицю і проведемо аналіз представлених у ній показників.

Таблиця 3.2.

Вплив собівартості 1 ц молока на удій на 1 корову.

 Групи господарств по удою на 1 корову, ц

 Число господарств

 В середньому по групах

 Удій на 1 корову, ц

 Собівартість 1 ц молока, руб.

 Поголів'я на 100 га с.г. угідь

 Валовий надій, ц

 до 2120

 19

 17,98

 215,62

 6,90

 63459

 2121 - 3262

6

 23,46

 188,91

 6,74

 53322

 3263 і більше

5

 32,02

 128,88

 11,50

 154626

 В середньому по сукупності

 30

 24,49

 177,80

 8,38

 90469

На підставі даних таблиці можна сказати, що зі збільшенням удою на 1 корову в середньому від першої групи до другої на 5,48 ц собівартість 1 ц молока знижується в середньому на 26,71 рублів. Тобто на 1 ц збільшення удою доводиться 0,21 рубля зниження собівартості. Подальше збільшення удою на 8,56 ц призводить до подальшого зниження собівартості в середньому на 60,03 рубля.

Таким чином, оптимальний для даної сукупності господарств рівень надою молока становить в середньому 32,02 ц на 1 корову. Валовий надій в цих господарствах вище середнього рівня 1-ї групи на 91167 ц, і на 101304 ц - 2-ї групи.

Для оцінки суттєвості відмінності між групами за величиною якого-небудь ознаки використовується критерій Фішера (F).

Оцінимо істотність впливу удою на 1 корову на собівартість молока за даними угруповання, наведеної в таблиці 10.

Величину внутрішньогрупової дисперсії розрахуємо на базі індивідуальних значень собівартості (руб.) По кожному з господарств трьох груп:

Iгр (до 2120): 148 140 172 186 158 96 105 187 236 224 693 170 237 461 315 232 197 178 190

IIгр (2121 - 3262): 245 146 135 120 270 169

IIIгр (3263 і більше) 167 218 279 154 268

Визначимо величину групової та загальної середньої собівартості:

хср1 = 159,79

хср2 = 240,33

хср3 = 403,60

хср заг = 216,53

Величини міжгруповий і залишкової дисперсії складуть:

?2мгр = 119772,89

?2ост = 5455,03

Фактичний критерій Фішера склав:

Fфакт = 119772,89 ? 5455,03 = 21,96

Табличне значення критерію становить:

Fтабл = 3,35

Оскільки фактичне значення показника більше табличного, то вплив удою на 1 корову на собівартість 1 ц молока істотно.

Для вираження взаємозв'язку між собівартістю 1 ц молока (Y), удоєм на 1 корову (х1) і середньорічним поголів'ям худоби (х2) використовуємо многофакторное рівняння регресії:

Y = a0 + a1x1 + a2x2

Параметри визначаються в результаті рішення системи 3-х нормальних рівнянь:

??Y = a0n + a1?x1 + a2?x2

??Yx1 = a0?x1 + a1?x12 + a2?x1x2

??Yx2 = a0?x2 + a1?x1x2 + a2?x22

?6496 = 30a0 + 660,22a1 + 10632a2

?125294,7 = 660,22a0 + 16607,94a1 + 271398,31a2

?1934678 = 10632a0 + 271398,31a1 + 7004684a2

В результаті рішення системи було отримано наступне рівняння регресії:

Y = 402,776 - 8,157x1- 0,019x2

Коефіцієнт регресії a1 = -8,16 показує, що при збільшенні удою на 1 корову собівартість 1 ц молока знижується в середньому на 8,16 руб. (За умови сталості середньорічного поголів'я корів). Коефіцієнт a2 = -0,019 свідчить про середній зниженні собівартості 1 ц молока на 0,02 руб. при збільшенні середньорічного поголів'я корів в розрахунку на 1 ц удою (при сталості удою) .Для визначення тісноти зв'язку між усіма ознаками, включеними в модель, визначимо коефіцієнти множинної корреляціі.Сосчітаем дисперсії по кожному ознакою: ?x1 = 8,32

?x2 = 328,47

?y = 113,55

Коефіцієнти парної кореляції між х1, х2і Y складуть:

ryx1 = -0,624

ryx2 = -0,328

rx1x2 = 0,456По значенням коефіцієнтів можна зробити висновок, що між собівартістю і удоєм корів зв'язок зворотна середня, між собівартістю і поголів'ям корів - зворотна слабка. Між факторами існує тісніший зв'язок (rx1x2 = 0,456), ніж між кожним фактором і результатом. На підставі коефіцієнтів парної кореляції визначимо коефіцієнт множинної кореляції: R = v (0,389 + 0,108 - 0,187) ? (1 - 0,208) = v0,391 = 0,63

Значення коефіцієнта говорить про те, що зв'язок між усіма ознаками тісний.

Коефіцієнт множинної детермінації Д = 0,632? 100 = 39,7% показує, що тільки 39,7% варіації собівартості 1 ц молока визначається впливом факторів, включених в модель.

Для оцінки значущості отриманого коефіцієнта R використовують критерій F-Фішера, фактичне значення якого визначаться за формулою:

Fфакт = R2? (n - m) ? (1 - R2? (m - 1)) = 0,397 ? (30 - 2) ? (1 - 0,397 ? (2 - 1)) = 3,052 ? 0,891 = 18,43

Fтабл = 4,21

Так як Fфакт> Fтабл, значення коефіцієнта R слід визнати достовірним, а зв'язок між x1, x2і Y - тісною.

Для визначення впливу окремих факторів і резервів, які в них закладені, визначимо також коефіцієнти еластичності, бета-коефіцієнти і коефіцієнти окремого визначення.

Коефіцієнт еластичності дорівнює:

Е = a ? xср? yср

Е1 = -8,157 ? 22,01 ? 216,53 = -0,83

Е2 = -0,019 ? 354,4 ? 216,53 = -0,03

Таким чином, зміна на 1% удою на 1 корову веде до середнього зниження собівартості на 0,83%, а зміна поголів'я на 1% - на 0,03%.

За допомогою ?-коефіцієнтів дамо оцінку відмінності в ступені варіювання увійшли до рівняння факторів.

?1 = -8,157 ? 8,32 ? 113,55 = -0,6

?2 = -0,019 ? 328,47 ? 113,55 = -0,05

Найбільший вплив на собівартість молока з урахуванням варіації здатний надати перший фактор, тому йому відповідає найбільша абсолютна величина коефіцієнта.

Визначимо коефіцієнти окремого визначення:

d1 = -0,6 ? (-0,624) ? 0,4 = 0,94

d2 = -0,05 ? (-0,328) ? 0,4 = 0,06

Таким чином, на частку впливу першого фактора припадає 94%, другого - 6%.

3.2. Розрахунок нормативів і аналіз економічної ефективності виробництва на їх основі Використовуючи отримане рівняння регресії: Y = 402,776 - 8,157x1- 0,019x2,

виражає взаємозв'язок між удоєм на 1 корову (х1), середньорічним поголів'ям корів (х2) і собівартістю 1 ц молока (Y), для кожного підприємства можна визначити нормативний рівень собівартості (Yн). Для цього в рівняння замість х1і х2подставім фактичні значення удою і поголів'я.

Значення нормативної собівартості представлені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Нормативна собівартість.

 № господарства

 Собівартість, руб.

 № господарства

 Собівартість, руб.

 № господарства

 Собівартість, руб.

1

 235,00

 11

 321,21

 21

 103,2

2

 150,30

 12

 216,01

 22

 104,6

3

 242,58

 13

 226,55

 23

 116,9

4

 264,41

 14

 303,31

 24

 228,2

5

 266,88

 15

 311,50

 25

 221,3

6

 72,13

 16

 261,9

 26

 223,6

7

 37,18

 17

 232,9

 27

 231,0

8

 197,99

 18

 287,7

 28

 245,8

9

 314,20

 19

 207,2

 29

 151,2

 10

 253,82

 20

 230,9

 30

 236,3

Аналіз собівартості 1 ц молока представлений в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Вплив факторів виробництва на рівень собівартості молока.

 Номер господарства

 Загальне відхилення, руб.

 В т.ч. за рахунок

 ефективності використання факторів

 розміру факторів

 руб.

%

 руб.

%

 y - y ср

 y - y н

 y ? y н ?100

 y н - y ср

 y н ? y ср ?100

1

 -68,53

 -87,00

 62,98

 18,47

 108,53

2

 -76,53

 -10,30

 93,15

 -66,24

 69,41

3

 -44,53

 -70,58

 70,90

 26,05

 112,03

4

 -30,53

 -78,41

 70,35

 47,88

 122,11

5

 -58,53

 -108,88

 59,20

 50,34

 123,25

6

 -120,53

 23,87

 133,10

 -144,41

 33,31

7

 -111,53

 67,82

 282,43

 -179,36

 17,17

8

 -29,53

 -10,99

 94,45

 -18,54

 91,44

9

 19,47

 -78,20

 75,11

 97,67

 145,11

 10

 7,47

 -29,82

 88,25

 37,28

 117,22

 11

 476,47

 371,79

 215,74

 104,68

 148,34

 12

 -46,53

 -46,01

 78,70

 -0,52

 99,76

 13

 20,47

 10,45

 104,61

 10,01

 104,62

 14

 244,47

 157,69

 151,99

 86,78

 140,08

 15

 98,47

 3,50

 101,12

 94,97

 143,86

 16

 15,47

 -29,92

 88,58

 45,39

 120,96

 17

 -19,53

 -35,93

 84,57

 16,40

 107,57

 18

 -38,53

 -109,68

 61,87

 71,15

 132,86

 19

 -26,53

 -17,18

 91,71

 -9,35

 95,68

 20

 28,47

 14,13

 106,12

 14,33

 106,62

 21

 -70,53

 42,77

 141,43

 -113,30

 47,67

 22

 -81,53

 30,42

 129,09

 -111,95

 48,30

 23

 -96,53

 3,10

 102,65

 -99,63

 53,99

 24

 53,47

 41,78

 118,31

 11,69

 105,40

 25

 -47,53

 -52,27

 76,38

 4,73

 102,19

 26

 -49,53

 -56,63

 74,68

 7,10

 103,28

 27

 1,47

 -13,02

 94,36

 14,49

 106,69

 28

 62,47

 33,22

 113,52

 29,25

 113,51

 29

 -62,53

 2,76

 101,82

 -65,29

 69,85

 30

 51,47

 31,67

 113,40

 19,79

 109,14

У першому господарстві собівартість молока нижче середньої по сукупності на 68,53 руб. Вплив факторів неоднозначно. Розмір факторів вплинув на перевищення середнього по сукупності рівня на 18,47 руб., А ефективність використання факторів забезпечила зниження собівартості на 87 руб.

У другому господарстві собівартість знизилася на 76,53 руб. як за рахунок ефективності використання факторів (на 10,3 руб.), так і за рахунок достатнього їх розміру (на 66,24 руб.).

У шостому господарстві на зниження собівартості на 120,53 руб. надав великий розмір факторів виробництва (зменшення на 144,41 руб.), і низька ефективність їх використання (збільшення на 23,87 руб.).

Одинадцяте господарство могло б знизити собівартість, якби розмір чинників та ефективність їх використання знаходилися на рівні середніх по сукупності. Собівартість в даному господарстві виявилася вище середнього рівня на 476,47 руб. Це найбільший рівень собівартості по даній сукупності господарств.

Аналіз угруповання господарств за рівнем ефективності використання факторів виробництва, що впливають на собівартість молока представлений в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5.

Ефективність використання факторів виробництва молока.

 Групи підприємств за ефективністю використання факторів виробництва,%

 Число господарств в групі

 Середнє по групах відхилення собівартості, +/-

 y - y н

 y ? y н ? 100,%

 до 80

9

 -687,67

 70,02

 81 - 120

 15

 -6,54

 99,78

 121 і більше

6

 694,35

 175,63

Таким чином, основна маса господарств у кількості 15 одиниць відноситься до групи із середнім рівнем ефективності 10%. 6 господарств третьої групи можуть бути досліджені з метою поширення передового досвіду. Резерви зниження собівартості виробництва молока для 9 господарств першої групи складаються в досягненні ними середнього рівня, а потім рівня передових господарств.

Резерв зниження собівартості в даних господарствах становитиме: 687,67 + 694,35 = 1382,02 руб. за 1 ц молока.

5

Введення

Тваринництво - одна з найважливіших галузей сільського господарства. Ця галузь забезпечує населення високоякісними продуктами харчування і постачає багато галузей промисловості (м'ясну, олійницю-сироварних, кожевенную та ін.) Необхідною сировиною. У процесі створення в країні достатку продуктів харчування і предметів споживання роль тваринництва буде неухильно зростати.

У вирішенні завдань, поставлених перед тваринництвом, велика роль належить статистиці. Статистика тваринництва насамперед повинна правдиво, глибоко і всебічно показати стан і розвиток цієї галузі. Надаючи вихідний матеріал для розробки планів розвитку тваринництва, статистика разом з тим здійснює повсякденний контроль за виконанням прийнятих планів і зобов'язань. Статистика не може обмежуватися пасивною констатацією наявних рівнів. Одна з її завдань полягає в тому, щоб шляхом наукового аналізу масових даних розкрити резерви, вказати заходи, що забезпечують їх використання, оцінити ефективність відповідних зоотехнічних прийомів. Статистика тваринництва повинна своєчасно сигналізувати про назрівання можливих часткових внутрішньогалузевих і міжгалузевих диспропорцій (наприклад, між зростанням поголів'я худоби і обсягом виробництва кормів, між збільшенням обсягу робіт по догляду за зростаючим поголів'ям і наявними ресурсами робочої сили і т.д.) і вказувати шляхи і засоби пропорційного розвитку тваринництва.

Статистика тваринництва вивчає цю галузь не тільки з боку продуктивних сил, але і з боку виробничих відносин, розглядає їх взаємодія і взаємозалежність.

Статистика тваринництва, виявляючи резерви прискорення розвитку громадського тваринництва, повинна ретельно вивчати процеси, що відбуваються і в особистому та підсобному тваринництві, визначати ступінь використання в цьому виробництві наявних додаткових джерел кормів.

Дослідження в даному курсовому проекті будуть проводитися по 30 господарствам Кіровської області.

У роботі використані наступні прийоми і методи досліджень:

угруповань;

відносних і середніх величин;

кореляційний;

регресійний;

дисперсійний;

аналіз даних.

Метою курсового проекту є закріплення теоретичних знань та набуття навичок у зборі та обробці статистичної інформації, застосування економіко-статистичних методів в аналізі, виявлення невикористаних резервів і розробка пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва.

26

Висновки і пропозиції

Оцінка параметрів ряду розподілу дозволяє зробити висновок про істотне розбіжність між розподілами. Причин розбіжності в недостатньому обсязі досліджуваної вибіркової сукупності. Необхідна чисельність вибірки становить 407 підприємств при величині граничної помилки, що не перевищує 5%.

Аналіз економічних показників говорить про те, що середнє господарство досліджуваної сукупності має трохи більші розміри, ніж середньообласний. Середнє по області господарство ефективніше використовує сільськогосподарські угіддя. Підприємство досліджуваної сукупності більш забезпечене трудовими ресурсами, але не ефективно їх використовує. Середнє з 30 обраних господарств ефективніше використовує виробничі фонди. Обидва підприємства спеціалізуються на тваринницькій продукції, тому ця галузь становить більше 2/3 у структурі витрат. В цілому обидва підприємства працюють неефективно. У тому і іншому господарстві отримано великий збиток через високу собівартість реалізованої продукції і низькою виручки від реалізації. На даних підприємствах необхідно шукати резерви зниження собівартості, а також збільшувати виробництво продукції за рахунок використання більш дешевої сировини, зниження браку у виробництві.

Економіко-статистичний аналіз впливу факторів на результати виробництва показав, що вплив удою на 1 корову на собівартість 1 ц молока істотно.

Додатки

Додаток 1.Дані для розрахунків.

 № п / п

 Надоєно молока від корів молочного стада за все, ц

 Витрати на молоко, тис. Руб.

 Собівартість 1 ц молока, руб.

 Удій молока в середньому на 1 корову, кг

 Середньорічне поголів'я корів, гол.

 Площа сільгоспугідь, га

1

 4374

 647

 148

 2006

 218

 2600

2

 7593

 1063

 140

 3037

 250

 2739

3

 2399

 412

 172

 1935

 124

 2072

4

 6093

 1133

 186

 1608

 379

 5192

5

 3740

 592

 158

 1612

 232

 6684

6

 55735

 5362

 96

 3703

 1505

 10582

7

 14753

 1548

 105

 4404

 335

 2573

8

 9204

 1719

 187

 2422

 380

 4088

9

 1485

 350

 236

 1053

 141

 2617

 10

 9070

 2033

 224

 1702

 533

 4153

 11

 919

 637

 693

 978

 94

 1105

 12

 5425

 920

 170

 2233

 243

 2277

 13

 7617

 1803

 237

 2075

 367

 5927

 14

 2334

 1076

 461

 1173

 199

 4020

 15

 3363

 1059

 315

 1044

 322

 5730

 16

 3377

 782

 232

 1680

 201

 2178

 17

 3951

 777

 197

 2037

 194

 3700

 18

 3538

 631

 178

 1350

 262

 3175

 19

 3939

 748

 190

 2359

 167

 3143

 20

 9068

 2220

 245

 2002

 453

 6572

 21

 43463

 6341

 146

 3372

 1289

 9837

 22

 24684

 3339

 135

 3491

 707

 5237

 23

 1154

 139

 120

 3497

 33

 478

 24

 4392

 1186

 270

 2091

 210

 3022

 25

 6675

 1128

 169

 2153

 310

 4955

 26

 15991

 2666

 167

 2011

 795

 8300

 27

 504

 110

 218

 2100

 24

 1216

 28

 4702

 1310

 279

 1866

 252

 6511

 29

 10770

 1660

 154

 3000

 359

 5133

 30

 1095

 293

 268

 2028

 54

 1025

Зміст

с.

Введеніе.?????????????????????3

Обгрунтування обсягу і оцінка параметрів розподілу вибіркової совокупності..??????5

Основні економічні показники стану і розвитку сільськогосподарського проізводства?8

Земельний фонд, його структура, ефективність іспользованія.??????????????9

Рівень забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів ... ??????10

Матеріально-технічна база ??????11

Спеціалізація досліджуваної сукупності. ... ????????????????????????.12

Фінансові результати діяльності предпріятій????????????????????13

Економіко-статистичний аналіз виробництва молока..????????? ????????????14

Виявлення факторів і оцінка їх впливу на результати виробництва ... ?????????14

Розрахунок нормативів і аналіз економічної ефективності виробництва на їх основі .... ?21

Висновки і предложенія.?????????????25Пріложенія

МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА РФВЯТСКАЯ ДЕРЖАВНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра статистики та економічного аналізу

Курсовий проект

Економіко-статистичний аналіз виробництва молока в господарствах Кіровської області

Виконав: Лялін Д.Н.Б-340

Керівник: Путинцев Б.А.

Кіров -

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка