трусики женские украина

На головну

 Розрахунок схеми електропостачання плавильного цеху збагачувальної фабрики - Металургія

Державний комітет Російської Федерації з рибальства

МУРМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

КОЛЕДЖ

Курсова робота

з дисципліни:

«Електропостачання підприємств і установок»

на тему:

«Розрахунок схеми електропостачання

плавильного цеху збагачувальної фабрики

Виконав: студент 2 курсу групи Е-201

спеціальності 1004Б Боря А.А ____________

/ Підпис /

Керівник: викладач Басавін А.А. _____________

/ Підпис /

Мурманськ

2003

1. ЗМІСТ.

1. Зміст ............................................

2. Введення ...............................................

3. Вихідні дані на проектування ........................

4. Характеристика споживачів електроенергії, визначення категорії електропостачання та аналіз електричних навантажень ................

4.1. Визначення встановленої потужності ...................

4.2. Визначення категорії надійності приймачів

4.3. Короткі відомості про технологічний процес збагачувальної

фабрики

5. Вибір роду струму і напруги ...............................

6. Розрахунок електричних навантажень ............................

6.1. Розрахунок середніх навантажень

6.2. Обчислення розрахункових навантажень

7. Вибір числа і потужності трансформаторів, типу і числа підстанцій

7.1. Вибір трансформаторів

7.2. Вибір числа і типу підстанцій

8. Компенсація реактивної потужності

9. Розрахунок і вибір магістральних і розподільних мереж напругою

до 1000 В, захист їх від струмів короткого замианія ................

9.1. Схеми цехових електричних мереж і класифікація приміщення

цехів

9.2. Вибір перерізу провідників

9.3. Вибір захисту провідників

9.4. Перевірка вибраних провідників

10. Розрахунок і вибір живильних і розподільних мереж високого

напруги ............................................

11. Розрахунок струмів короткого замикання ..........................

11.1. Види КЗ, причини виникнення та наслідки

11.2. Розрахунок струмів КЗ

11.3. Розрахунок ударних струмів КЗ

12. Вибір електрообладнання та перевірка його на дію струмів короткого

замикання .............................................

13. Вибір і розрахунок релейного захисту ...........................

13.1. Вибір уставок захисту трансформатора

13.2. Вибір уставок захисту двигуна

1. Розрахунок заземлюючих пристроїв .............................

2. Література ...........................................

2. ВСТУП.

За умовами завдання потрібно спроектувати електропостачання плавильного цеху збагачувальної фабрики заводу кольорової металургії приблизно на 5 МВт.

Перш ніж перейти безпосередньо до проектування вкажемо значення даного підприємства для народного господарства нашої країни. Значення металургійної промисловості в народному господарстві дуже велике, і навіть саме сучасне народне господарство будь-якої країни важко уявити без металургійної промисловості, оскільки саме її наявність є базою для створення важкої, легкої, машинобудівної, текстильної, нафтохімічної, і практично будь-який інший промисловості країни. Таке значення дана галузь народного господарства має тому, що поки, та й у найближчому майбутньому, в основі промислового машинобудування знаходяться метали. В даний час у виробництво малонагруженних конструкцій все більше впроваджуються полімеросодержащіе матеріали (пластмаси), і хоча вже створені досить міцні матеріали на їх основі, застосування їх у високотемпературній техніці, якою є велика частина різного роду двигунів, є поки завданням далекою від вирішення. Металеві матеріали, очевидно, будуть відігравати провідну роль при виробництві різного роду машин, механізмів і пристроїв ще довгий час. Масове застосування матеріалів найближчого майбутнього на основі металокераміки також буде засновано на використанні все тих же металів як зв'язуючої основи. Таким чином, металургійна промисловість буде мати важливе значення не тільки зараз, але й у майбутньому.

В основі вихідних даних лежать реальні цифри існуючого комбінату «Североникель» з виробництва таких важливих металів як мідь, нікель, кобальт, а також побічних - сірка і сірчана кислота.

3. Вихідні дані на проектування.

Плавильний цех збагачувальної фабрики підприємства кольорової металургії містить в собі для забезпечення технологічного циклу наступне електрообладнання:

Таблиця 1 - Потужність і кількість споживачів цеху.

 Найменування електрообладнання Паспортна потужність, кВт

 Кількість,

 штук Примітка

 Конвеєр 14 жовтня

 Елеватор 15 листопада асинхронний

 Живильник 2,2 10 двигун

 Сушильний агрегат 20 березня

 Елеватор 0,75 10

 Таль ПВ = 85% 2,5 4

 Кран ПВ = 25% 45 2

 22 лютого

 75 2

 Насос 45 10 асинхронний

 75 2 двигун

 Вібратор 2,2 8

 Лебідка 20 лютого

 Вентилятор 45 8 асинхронний

 90 6 двигун

 Бетонозмішувач 55 5

 Димосос 1000 2 АТ на 6 кВ

 Шнек 7,5 8 асинхронний двигун

 Опалювальний агрегат 6,6 5

 Освітлення 100 - -

4. ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВАЧІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І АНАЛІЗ електричних навантажень.

4.1. Визначення встановлених потужностей.

Всі приймачі електроенергії за часом роботи підрозділяються на приймачі з короткочасним режимом, повторно-короткочасним режимом і тривалим режимом роботи.

Встановлену потужність для приймачів з повторно-короткочасним режимом роботи призводять до тривалого режиму по

Pу = Рном *, (1)

де Ру - встановлена ??або номінальна потужність; Рном - паспотная потужність; ПВ - паспортна тривалість включення, в.о.

Для електроприймачів з повторно-короткочасним режимом роботи номінальну потужність, приведемо до тривалого режиму по (1).

Для таля з ПВ = 85% Рном = Ру * = 2,5 * = 2,3 кВт.

Для крана з ПВ = 25% Рном1 = 45 * = 22,5 кВт

Рном2 = 22 * ??= 11 кВт

Рном3 = 75 * = 37,5 кВт

Решта приймачі електроенергії є приймачами тривалого режиму роботи.

4.2. Визначення категорії надійності приймачів.

Відповідно до п.1.2.17 [1] щодо забезпечення надійності електропостачання електроприймачі поділяються на наступні три категорії:

Електроприймачі I категорії - електроприймачі, перерва електропостачання яких може спричинити за собою: небезпека для життя людей, значний збиток народному господарству; пошкодження дорогого основного обладнання, масовий брак продукції, розлад складного технологічного процесу, порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства.

Зі складу електроприймачів I категорії виділяється особлива група електроприймачів, безперебійна робота яких необхідна для безаварійного зупинки виробництва з метою запобігання загрози життю людей, вибухів, пожеж і пошкоджень дорогого основного устаткування.

Електроприймачі II категорії - електроприймачі, перерва електропостачанні яких призводить до масового недооотпуску продукції, масовим простоїв робітників, механізмів і промислового трансполрта, нарушеніяи нормальної діяльності значної кількості міських і сільських жителів.

Електроприймачі III категорії - всі інші електроприймачі, що не підходять під визначення I і II категорій.

Електроприймачі I і II категорії повинні забезпечуватися живленням від двох незалежних джерел живлення.

Категорії надійності приймачів плавильного цеху визначимо у відповідності з [2] і [3].

Таблиця 2 - Склад споживачів за категоріями.

 Найменування електрообладнання

 Р,

 кВт Кількість штук Підсумкова Р, кВт Категорія надійності У% від підсумкової Р по цеху

 Конвеєр 14 10 140 I 3,08

 Елеватор 11 15 165 II 3,63

 Живильник 2,2 22 жовтня II 0,48

 Сушильний агрегат 20 березня 60 II 1,32

 Елеватор 0,75 10 7,5 II 0,17

 Таль 2,3 4 9,2 II 0,2

 Кран 22,5 25 лютого I 0,55

 11 22 лютого I 0,48

 37,5 2 75 I 1,65

 Насос 45 10 450 I 9,91

 75 2140 I 3,08

 Вібратор 2,2 8 17,6 I 0,39

 Лебідка 20 лютого 40 II 0,88

 Вентилятор 45 8360 II 7,94

 90 6540 II 11,89

 Бетонозмішувач 55 5275 II 6,06

 Димосос 1000 2 2000 I 44,04

 Шнек 7,5 8 60 II 1,32

 Опалювальний агрегат 6,6 5 33 II 0,73

 Освітлення 100 - 100 I 2,2

 Разом: 4541,3 - 100

Отже практично все основне електрообладнання є споживачами I та II категорії, у вищевказаному плавильному цеху - 100%.

4.3. Короткі відомості про технологічний

процесі збагачувальної фабрики.

Сировиною для отримання кольорових металів є руди, тобто сукупність мінералів, що містять метал. Більшість руд кольорових металів є полиметаллическими, тобто містять різні метали, що вимагає комплексного вилучення всіх цінних компонентів.

Збагачення руд являє собою процес механічного виділення міститься в руді металу. В результаті збагачення виходять три види продукту: концентрат, в якому міститься металу значно вище, ніж у вихідній руді; хвости або відходи збагачення; проміжний продукт, що вимагає додаткового збагачення. Отриманий концентрат обпалюють різними методами. Обпалений концентрат підлягає плавці у відбивних або електричних печах, чим і займається плавильний цех.

Підприємства кольорової металургії відрізняються великою енергоємністю, працюють цілодобово і безперервно протягом цілого року, у зв'язку з тим, що рудотермічні печі працюють як печі безперервної дії. Тому добовий і річний графіки навантаження збагачувальних фабрик і заводів кольорової металллургіі відрізняються рівномірністю.

5. ВИБІР РОДА струму і напруги.

У зв'язку з тим, що всередині цеху застосовуються агрегати, з різними режимами, зумовленими технологічними особливостями роботи, які застосовують різний струм і напруга виникає необхідність їх вибору.

У цехових мережах застосовують напруги 660, 380, 220 і 127 В. Напруга 500 В в умовах експлуатації ще зустрічається, але для нових установок не рекомендується.

Напруга 127 і 220 В рекомендується в основному для освітлювальних приладів. Ці напруги використовуються і для силової мережі - для приймачів незначною потужності, лаболаторного установок і т.д.

Основними напруженнями для силової мережі є 660 і 380 В. Напруга 660 В з техніко-економічними показниками перевершують напруги 220, 380 і 127 В. Однак для живлення освітлювальних установок в цьому випадку доводиться встановлювати спеціальні трансформатори.

Мережі постійного струму в цехах мають напругу 440, 220 і 110 В. Напруга 220 В широко застосовується у всіх галузях виробництва; 110 В застосовується рідко і зазвичай для приймачів малої потужності; напруга 440 В застосовується для приймачів підвищеної потужності і в практиці експлуатації зустрічається рідко.

Для плавильного цеху збагачувальної фабрики кольоровий промисловості з потужностями та приймачами, зазначеними вище застосовується змінний струм промислової частоти з напругою 380 В. Але для димососа застосовується асинхронні двигуни з потужністю 1000 кВт, розраховані на 6 кВ, тому два цих елементу будуть безпосередньо працювати від шин високого напруги цехової підстанції.

6. Розрахунку електричних навантажень

6.1. Розрахунок середніх навантажень.

Для визначення розрахункових навантажень обчислюють потужність найбільш завантаженої зміни Рср.мах. Для цього електроприймачі ділять на m груп за характерними значеннями коеффеціентов використання Кіm і COS jm. Тоді для кожної групи електроприймачів

Pcp.max = Kіm * Pном.m; (2)

Qср.махm = Pcp.maxm * tg jm, (3)

де Рном.m - номінальна потужність робочих електроприймачів групи m,

Тоді середньозмінна потужність по вузлу дорівнює

Рср.мах =; (4)

Qср.мах =, (5)

Крім цього середня активне навантаження освітлення визначається за формулою:

Рср.мах.о = Кво * Руо, (6)

де Кво - коефіцієнт попиту; Руо - сумарна встановлена ??потужність освітлювального навантаження.

Для запропонованого електрообладнання плавильного цеху з [2] і [3] визначені наступні показники, що характеризують приймачі електоенергіі і графіки навантажень, які зведені в таблицю 3.

Таблиця 3 - Показники, що характеризують приймачі електроенергії та графіки навантажень обладнання плавильного цеху.

 Найменування електрообладнання

 Р,

 кВт Кількість штук Підсумкова Р, кВт Кі cos j Кс Кв

 1. Конвеєр 14 10 140 0,6 0,7 0,6 -

 2. Елеватор 11 15 165 0,6 0,7 0,65 -

 3. Живильник 2,2 10 22 0,7 0,72 0,7 -

 4. Сушильний агрегат 3 20 60 0,6 0,7 0,65 1

 5. Елеватор 0,75 10 7,5 0,6 0,7 0,65 -

 6. Таль 2,3 4 9,2 0,16 0,2 0,32 -

 7. Кран 22,5 2 25 0,05 0,1 0,1 -

 11 2 22 0,05 0,1 0,1 -

 37,5 2 75 0,05 0,1 0,1 -

 8. Насос 45 10 450 0,8 0,85 0,9 1

 75 2140 0,8 0,85 0,9 1

 9. Вібратор 2,2 8 17,6 0,6 0,65 0,6 -

 10. Лебідка 20 2 40 0,6 0,65 0,7 -

 11. Вентилятор 45 8360 0,6 0,75 0,65 1

 90 6540 0,6 0,75 0,65 1

 12. Бетонозмішувач 55 5275 0,7 0,8 0,75 1

 13. Димосос 1000 2 2000 0,7 0,85 0,75 -

 14. Шнек 7,5 8 60 0,6 0,7 0,65 -

 15. Опалювальний агрегат 6,6 5 33 0,6 0,75 0,6 -

 16. Освітлення 100 - 100 0,8 0,98 0,95 -

 Разом: 4541,3

Відповідно до зазначених в таблиці значеннями Кі та соs j розділимо електроприймачі цеху на 5 груп з наступними характерними значеннями Кі: 0,05; 0,16; 0,6; 0,7; 0,8.

Для групи з Ки = 0,05:

1. Знайдемо сумарну номінальну потужність електроприймачів у групі, тобто для двигунів у пункті 7 таблиці 3.

Рном0,05 = 25 + 22 + 75 = 122 кВт

2. Знайдемо середню максимальну потужність за найбільш завантажену зміну по (2) і (3):

активну Рср.мах.0,05 = 0,05 * 122 = 6,1 кВт

реактивну Qср.мах0,05 = 6,1 * 9,95 = 60,7 кВар

Аналогічні наведеним прикладом подальші розрахунки зведені в таблицю 4.

Середня максимальна потужність освітлення визначається за (6):

Рср.мах.о = 0,95 * 100 = 95 кВт

Таблиця 4 - Середні максимальні навантаження за найбільш завантажену зміну.

 Група приймачів 0,05 0,16 0,6 0,7 0,8 Освітлення

 Рном.m, кВт 122 9,2 1423,1 2297 590 100

 Рср.мах, кВт 6,1 1,47 853,86 1607,9 472 95

 Qср.мах, кВар 60,7 7,2 845,32 1205,9 292,64 -

З'ясуємо середньозмінні потужність по вузлу по (4) і (5):

Рср.мах = 6,1 + 1,47 + 853,86 + 1607,9 + 472 + 95 = 3036,33 кВт

Qср.мах = 60,7 + 7,2 + 845,32 + 1205,9 + 292,64 = 2411,76 кВар

Sср.мах = кВА

6.2. Обчислення розрахункових навантажень

Розрахунок електричних навантажень підприємств кольорової металургії виробляють методом впорядкованих діаграм у відповідності з [8] і [9].

Обчислення розрахункових навантажень підприємств кольорової металургії виробляють методом впорядкованих діаграм [8] і [9].

Тут Рр = Км * Рср.макс = Км * Кі * Рном, (8)

де Км - коефіцієнт максимуму навантаження; Ки - коефіцієнт використання даної групи n електроприймачів; Рном - номінальна потужність розглянутих електроприймачів n.

Значення Км в залежності від коефіцієнта використання ефективного числа електроприймачів (nеф) можна знайти за кривими Км = f (Ки, nеф) або за таблицею, наведеною в [2].

Ефективне число електроприймачів у групі визначається за формулою

nеф (9)

Крім перерахованого вище визначаємо розрахункову реактивну навантаження по:

Qp = Pp * tg j (10)

Повну розрахункове навантаження групи визначають за формулою:

(11)

Для групи електроприймачів з Ки = 0,6:

1. Знайдемо ефективне число електроприймачів у групі по (9)

nеф = (4,23

округляем отримане значення до nеф = 4.

2. За таблицями визначимо значення Км, яке дорівнює 1,14

3. По (8) визначимо розрахункову активну навантаження групи

Рр = 1,14 * 853,86 = 973,4 кВт

4. По (8) визначимо розрахункову активну навантаження групи

Qр = 973,4 * 0,9 = 876,06кВт

5. По (10) визначимо розрахункову активну навантаження групи

Sр = кВт

Аналогічні наведеним прикладом подальші розрахунки зведені в таблицю 5.

Для визначення розрахункової потужності електричного освітлення скористаємося формулою

Рр.о = 0,8 * Ру.о,

де 0,8 - коефіцієнт попиту для освітлювальних установок, що приймається однаковим у всіх випадках; Ру.о - встановлена ??потужність освітлення.

У нашому випадку:

Рр.о = 0,8 * 100 = 80 кВт

Таблиця 5 - Розрахункові навантаження характерних груп електроприймачів.

 Група приймачів 0,05 0,16 0,6 0,7 0,8 освітлено Разом

 nеф 2 1 4 1 2 - -

 Км 4 3,7 1,14 1,45 1,2 - -

 Рср.мах, кВт 6,1 1,47 853,86 1607,9 472 95 3036,33

 Qср.мах, кВар 60,7 7,2 845,32 1205,9 292,64 - 2411,76

 Рр, кВт 24,4 5,44 973,4 2331,46 566,4 80 3981,1

 Qp, кВар 232 25,59 876,06 1693,91 353,93 - 3181,49

 Sp, кВА 233 26,16 1309,4 2881,85 667,89 - 5118,3

7. Вибір числа і потужності трансформаторів,

типу і числа підстанцій.

7.1. Вибір трансформаторів.

Залежно від вихідних даних розрізняють два методи вибору номінальної потужності трансформаторів:

1) за заданим добовим графіком навантаження цеху за характерні добу року для нормальних і аварійних режимів;

2) за розрахунковою потужності для тих же режимів.

Вибір трансформаторів в першому випадку виконується аналогічно вибору трансформаторів ГПП або ПГВ.

У другому випадку вибір потужності трансформаторів проводиться виходячи з раціональної їх завантаження в нормальному режимі і з урахуванням мінімально необхідного резервування в післяаварійний режимі.

При цьому номінальна потужність трансформаторів визначається за середньою навантаженні за максимально завантажену зміну

Sном.т?Sср.мах / (N * Kз), (12)

де Sном.т - номінальна потужність трансформатора; Sср.мах - середнє навантаження за найбільш завантажену зміну; N - число трансформаторів; Кз - коеффеціент завантаження трансформатора.

Наївигоднейшая завантаження цехових трансформаторів залежить від категорії надійності споживачів електроенергії, від числа трансформаторів і способу резервування. Рекомендується [5] приймати коеффеціенти завантаження трансформаторів при преоблоданіі навантажень II категорії і у випадку взаємного резервування трансформаторів на нижчому напрузі Кз = 0,65?0,7.

В аварійних умовах залишився в роботі трансформатор повинен бути перевірений на допустиму перегрузкупо умові:

1,4Sном.т?Sср.мах. (13)

Якщо умова не виконується, то обчислюється початкове завантаження трансформатора

Кз1 = Sср.мах / 2 * Sном.т, (14)

де Кз1 - початкова завантаження трансформатора, для трансформаторів із системами охолодження Д, ДЦ, Ц, Ч дозволяється перевантаження 1,4 номінальної потужності трансформатора не більше 5 діб поспіль на час максимуму навантаження із загальною тривалістю не більше 6 годин на добу, при цьому коефіцієнт початковій завантаження повинен бути менше 0,93 згідно [1].

Прийняті до установки силові трансформатори повинні бути перевірені також на допустимі систематичні перевантаження по умові

Sном.т ? Sср.мах * 1,4. (15)

Незважаючи на те, що відключення трансформаторів досить рідкісні, проте з такою можливістю слід зважати і при наявності споживачів I і II категорій встановлюють два трансформатора. Проектувати підстанції з трьома трансформаторами не рекомендується, так як така схема незручна в експлуатації і викликає великі труднощі при влаштуванні АВР.

Для умов нормальної роботи на підстанціях встановлюють два трифазних трансформатора з номінальною потужністю кожного, розрахованої в межах від 60 до 70% максимального навантаження. Ряд номінальних потужностей трансформаторів і автотрансформаторів, рекомендованих для сучасних проектів, регламентовано ГОСТом 9680-61 [4, 9].

Зробимо вибір трансформаторів для плавильного цеху:

1. Номінальна потужність трансформаторів буде по (12):

Sном.т = 3873,13 / (2 * 0,7) = 2766,52 кВА

2. З [6] вибираємо трансформатор марки ТМ-2500/10 з Sном = 2500 кВА, ВН 6-10 кВ, НН 0,4-10,5 кВ.

3. Перевіримо трансформатор для випадку виходу з ладу друга по (13):

1,4 * 2500?3873,13 умова не виконується, тому обчислюємо початкове завантаження трансформатора по (14)

Кз1 = 3873,13 / 2 * 2500 = 0,77 <0,93 отже трансформатор допустимо для такого перевантаження на зазначених вище умовах.

4. Перевіримо вибраний трансформатор на систематичні перевантаження по (15):

2500 ? 3873,13 * 1,4 умова виконується.

Отже, приймає вищевказаний трансформатор до установки.

7.2. Вибір числа і типу підстанцій.

Для живлення електричних навантажень III категорії слід застосовувати однотрансформаторні підстанції. При наявності навантажень II категорії слід, як правило, застосовувати однотрансформаторні підстанції 10-6 / 0,4 кВ за умови резервування потужності по перемичках на вторинному напрузі, достатньому для харчування найбільш відповідальних споживачів або за наявності складського резерву трансформаторів. Двотрансформаторні цехові підстанції застосовують при зосереджених навантаженнях або переважанні споживачів I категорії. При наявності споживачів особливої ??групи I категорії необхідно передбачити третій джерело живлення.

У вищевказаному плавильному цеху виходить одна двухтрансформаторная прибудована підстанція, розрахована на повне забезпечення запитів цього цеху, як у нормальному, так і в аварійному режимі (при виході з ладу одного з трансформаторів).

8. компенсація реактивної потужності.

При виборі числа і потужності цехових трансформаторів одночасно має вирішуватися питання про економічно доцільною величиною реактивної потужності, що передається через цей трансформатор в мережу напругою до 1 кВ.

Сумарну розрахункову потужність конденсаторних батарей нижчої напруги (НБК), встановлюваних в цехової мережі, визначають расчтетамі по мінімуму приведених затарат в два етапи:

1) вибирають економічно виправдане число цехових трансформаторів;

2) визначають додаткову потужність НБК з метою оптимального зниження втрат у трансформаторах і в мережах напругою 6-10 кВ підприємства.

Сумарна розрахункова потужність Qнк НБК складе

Qнк = Qнк1 + Qнк2, (16)

де Qнк1 і Qнк2 - сумарні потужності НБК, визначені на двох зазначених етапах расчтеа.

Мінімальне число цехових трансформаторів Nмін однакової потужності Sном.т, призначених для харчування технологічно пов'язаних навантажень визначається за формулою

Nmin = Pcp.max / (Kз * Sном.т) + DN, (17)

де Рср.мах - середнє навантаження за найбільш завантажену зміну; Кз - рекомендований коефіцієнт завантаження трансформатора; DN - добавка до найближчого цілого числа.

Економічно оптимальне число трансформаторів nопт визначається за формулою

Nопт = Nмін + m, (18)

і відрізняється від Nмін на величину m, де m - додатково встановлені трансформатори.

Nопт визначають за (18), приймаючи значення m в залежності від Nмін і DN по рис. 4.7. стор.106 [5].

При трьох трансформаторах і менш їх потужність вибирають за середньою активної потужності за найбільш завантажену зміну Рср.мах

Sном.т?Рср.м / (Кз * nопт). (19)

Найбільшу реактивну потужність, яку доцільно передати через трансформатори з мережу напругою до 1 кВ, визначають за формулою

Qмах.т =. (20)

Сумарна потужність конденсаторних батарей на напругу до 1 кВ складе

Qнк1 = Qср.мах-Qмах.т, (21)

де Qср.мах - сумарна середня реактивна потужність за найбільш завантажену зміну на напругу до 1 кВ.

Якщо в розрахунках виявиться, що Qнк1 <0, то установка батарей конденсаторів при виборі оптимального числа трансформаторів не вимагає (складова Qнк1 приймається рівною нулю) [5].

Додаткова потужність Qнк2 НБК для даної групи трансформаторів визначається за формулою

Qнк2 = Qср.мах-Qнк1-g * nопт * Sном.т, (22)

де g - розрахунковий коефіцієнт, що залежить від розрахункових параметрів Кр1 і Кр2 і схеми живлення цехової ТП (визначають за рис.4.9. стор.107 [5]).

Значення Кр1 залежать від питомих приведених витрат на НБК та ВБК і втрат активної потужності, приймається по таблиці 4.6 стор.108 [5], Кр2 визначають з таблиці 4.7. стор.109 [5].

Якщо в розрахунках виявиться, що Qнк2 <0, то для даної групи трансформаторів реактивна потужність Qнк2 приймається рівною нулю.

Після вищевказаних дій за довідковими даними вибираються конденсаторні батареї відповідної потужності за результатами розрахунків.

Зробимо обчислення реактивної потужності для установки компенсуючих пристроїв по плавильному цеху:

1. Визначимо мінімальне число цехових трансформаторів Nмін

однакової потужності Sном.т, призначених для харчування технологічно пов'язаних навантажень визначається за формулою (17):

Nmin = 3036,33 / (2500 * 0,7) + 0,27 = 2

2. Обчислимо економічно оптимальне число трансформаторів по

(18), по рис. 4.7. стор.106 [5] визначимо додатково встановлені трансформатори m, вважаючи, що DN = 0,27 і Nмін = 2. За графіком m = 0, отже nопт = 2 + 0 = 2 і встановлення додаткових трансформаторів не потрібно.

3. При трьох трансформаторах і менш їх потужність вибирають за

середньої активної потужності за найбільш завантажену зміну Рср.м по (19)

Sном.т.?3036,33 / (2 * 0,7)

Sном.т?2168,81 кВА і звідси вибирає трансформатор з

номінальною потужність 2500 кВА, тобто такий же який був

обраний в п.6.1. даної роботи за вибором трансформаторів, що

подверждает вірність попередніх міркувань.

4. Найбільшу реактивну потужність, яку доцільно

передати через трансформатори з мережу напругою до 1 кВ, визначають за формулою (20)

Qмах.т = кВар

5. Сумарна потужність конденсаторних батарей на напругу до

1кВ по (20) складе

Qнк1 = 2411,76-1740,89 = 670,87 кВар

6. Додаткова потужність Qнк2 НБК для даної групи трансформаторів визначається за формулою (22), при цьому з таблиці 4.6. стор.108 [5] для підприємства знаходиться на Північно-Заході і працюючого в три зміни Кр1 = 11, а з таблиці 4.7. стор.109 [5] при потужності трансформатора 2500 кВА і довжини живильної лінії до 500 м Кр2 = 5. За рис. 4.9.а) стор.107 [5] відповідно до указазннимі коефіцієнтами Кр1 і Кр2 g = 0,3, тоді

Qнк2 = 2411,76-0-0,3 * 2 * 2500 = 911,76 кВар

7. Сумарна реактивна потужність НБК по (15)

Qнк = 670,87 + 911,76 = 1582,63 кВар.

8. За сумарною реактивної потужності вибираємо компенсує пристрій з [2] УКН 0,38-450 з Qном = 450 квар на номінальну напругу 0,38 кВ. Таких пристроїв виходить чотири по два на кожну секцію. Надлишок потужності передбачений для забезпечення допустимих відхилень напруги в післяаварійних режимах (рекомендується на 10-15% більше).

9. Розрахунок і вибір магістральних і розподільних мереж напругою до 1000 В,

захист їх від струмів короткого замикання.

9.1. Схеми цехових електричних мереж і

класифікація приміщення цехів.

Цехові мережі розподілу електроенергії повинні:

n забезпечити необхідну надійність електропостачання приймачів електроенергії в залежності від категорії;

n повинні бути зручними і безпечними в експлуатації;

n мати оптимальні техніко-економічні показники (мінімум наведених витрат);

n мати конструктивне виконання, що забезпечує застосування індустріальних і швидкісних методів монтажу.

Схеми цехових мереж ділять на магістральні і радіальні. Лінію цехової електричної мережі, що відходить від розподільного пристрою нижчої анпряженія цехової ТП і призначену для харчування окремих найбільш потужних приймачів електроенергії та розподільчої мережі цеху, називають головною магістральною лінією. Головні магістралі розраховані на великі робочі струми (до 6300 А); вони мають невелику кількість присоеденения. Широко застосовують магістральні схеми типу блоку трансформатор-магістраль (БТМ). У такій схемі відсутній РУ нижчої напруги на цехової підстанції, а магістраль підключається безпосередньо до цехового трансформатора через ввідний автоматичний вимикач. При двохтрансформаторної підстанції та схемою БТМ між магістралями для взаємного резервування встановлюють перемичку з автоматичним вимикачем.

Распредлеітельние магістралі призначені для живлення приймачів малої та середньої потужності, рівномірно розподілених уздовж лінії магістралі. Такі схеми виконують за допомогою комплектних розподільних шинопроводів серії ШРА на струми до 630 А. Харчування їх здійснюється від головної магістралі або РУ нижчої напруги цехової підстанції.

Магістральні схеми забезпечують високу надійність електропостачання, володіючи універсальністю та гнучкістю і широко застосовуються в цехах машинобудівних і металургійних заводів, збагачувальних фабрик і т.д.

Для розподільних мереж застосовується переважно радіальна схема живлення окремих електроприймачів від цехових розподільних пунктів і шинних магістралей.

Радіальні схеми електропостачання являє собою сукупність ліній цехової електричної мережі, що відходять від РУ нижчої напруги ТП і призначених для живлення невеликих груп електроприймачів електроенергії, розташованих в різних місцях цеху. Радіальні схеми застосовують у тих випадках, коли не можна прменіть магістральні схеми.

Цехові електричні мережі виконуються ізольованими проводами, кабелями і шинами. В окремих випадках застосовуються голі дроти.

Рід і спосіб прокладки мережі повинні соотвествовать:

а) станом навколишнього середовища;

б) місця прокладки мережі;

в) прийнятою схемою мережі.

Відповідно до [1] встановлені наступні класи приміщень:

1. Сухі приміщення - приміщення, в яких відносна вологість повітря (ОВВ) не перевищує 60%.

2. Вологі приміщення - приміщення, в яких пари або конденсується волога виділяється лише тимчасово і притому в невеликих кількостях і ОВВ = 75%.

3. Сирі приміщення - приміщення в яких ОВВ тривало перевищує 75%.

4. Особливо сирі приміщення - приміщення, в яких ОВВ близька до 100%.

5. Спекотні приміщення - приміщення, в яких температура тривалий час перевищує + 30 ° С.

6. Пилові приміщення - приміщення, в яких за умовами виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості, що вона може осідати на проводах, проникати всередину машин і апаратів і т.д.

7. Приміщення з хімічно активним середовищем - приміщення, в яких за умовами виробництва постійно або довгостроково міститься пари або утворюються відкладення, що діють руйнівно на ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання.

8. Вибухонебезпечні приміщення і зовнішні установки - приміщення та зовнішні установки, в яких за умовами технологічного процесу можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші горючих газів або парів з повітрям або іншими газами-окислювачами, а також горючих пилу і волокон з повітрям.

9. Пожежнонебезпечні приміщення і зовнішні установки - приміщення та зовнішні установки, в яких застосовуються або зберігаються горючі речовини.

Умови плавильного цеху збагачувальної фабрики наступні: сухе і жарке приміщення через плавильних печей, оскільки плавці піддається концентрат руди, то цех є курних приміщенням з провідної пилом. Відповідно до таблиці 15-1 стр.804 [3, том 1] для токопроведенія використовуємо провідники марки АПРТО-500, які рекомендується прокладати в сталевих трубах.

9.2. Вибір перетинів провідників.

Перерізу провідників цехових мереж вибирається:

1) за умовами нагріву струмом навантаження;

2) за умовами захисту від струмів КЗ і перевантаження;

3) за умовами механічної міцності.

Обрані перерізу проводів перевіряються:

1) по допустимій втраті напруги в мережі робочому режимі, в період проходження по мережі пускових струмів і в Аварин режимі;

2) з економічної щільності струму;

3) на динамічну і термічну стійкість при струмах КЗ.

1. Вибір перетинів провідників за умовами нагріву проводиться таким чином:

1) Визначають розрахунковий струм навантаження.

а) За розрахунковий струм навантаження приймається півгодинна

максимальний струмовий навантаження даного елемента мережі за

максимально завантажену зміну і обчислюється за формулою для

електроприймачів, що мають в установці одиночний двигун

[11]

Iр = Р / (* U * cosj * h) (23)

де Р - встановлена ??потужність, Iр - робочий струм, cos j -

коефіцієнт потужності даного приймача, h - ККД даного

електроприймача.

б) Для електроприймачів многодвигательного приводу [11]

Iр = a Р / (* U * cosj * h) (24)

де a Р - встановлені потужності всіх двигунів, Iр - робочий

струм, cos j - коефіцієнт потужності даного приймача, h - ККД

даного електроприймача.

2) Виходячи з умов нагріву, за таблицями вибирають мінімально допустимий переріз лінії так, щоб було дотримано умову

Iр ? Іпр, (25)

де Іпр - допустимий тривалий струм навантаження на дроти,

кабелі або шини даного перетину.

Для подальшого застосування при виборі провідників і захисту, а також перевірки наведемо характеристики двигунів електроприймачів [6] в таблиці 6.

Таблиця 6 - Характеристики двигунів електроприймачів цеху.

 Найменування електрообладнання

 Р,

 кВт Тип двигуна

 Iпуск =

 Iпік, А a

 I раб *,

 А h

 Конвеєр 14 4А154L2У3 233,33 2,5 31,11 0,88

 Елеватор 11 4А132М2У3 207,3 2,5 27,64 0,88

 Живильник 2,2 4А101М2У3 39,9 2,5 5,32 0,89

 Сушильний агрегат 3 4А104М2У3 57,23 2,5 7,63 0,87

 Елеватор 0,75 4А095М2У3 13,95 2,5 1,86 0,89

 Таль 2,3 4А102М2У3 145,13 2 19,35 0,92

 Кран 22,5 4А181S2У3 1435,29 1,6 191,37 0,91

 11 4А132М2У3 701,69 1,6 93,56 0,91

 37,5 4А201М2У3 2392,15 1,6 318,95 0,91

 Насос 45 4А200L2У3 675,45 1,9 90,06 0,91

 75 4А250S2У3 1125,75 1,7 150,1 0,91

 Вібратор 2,2 4А101М2У3 47,33 2,5 6,31 0,83

 Лебідка 20 4А181S2У3 410,63 2,5 54,75 0,87

 Вентилятор 45 4А200L2У3 765,75 2 102,1 0,91

 90 4А250М2У3 1514,25 2,5 201,9 0,92

 Бетонозмішувач 55 4А225М2У3 876,75 1,9 116,9 0,91

 Димосос 6 кВ 1000 АЗ13-59-4У4 752,68 2,5 121,4 0,95

 Шнек 7,5 4А112М2У3 141,38 2,5 18,85 0,88

 Опалювальний агрегат 6,6 4А106М2У3 121,65 2,5 16,22 0,84

 Освітлення 100 - 161,2 - 161,2 -

* Визначений за (23)

Зробимо вибір провідників за умовами нагріву для кожного

приймача:

1). Визначення розрахункового струму навантаження по (23):

Для конвеєра Р = 14 кВт, cos j беремо з таблиці 3 цієї роботи

Iр = 14 / (1,7 * 0,38 * 0,7 * 0,88) = 35,18 А

2) Вибираємо кабель від магістралі до двигуна

конвеєра по таблиці 15-14 стр.814 [3] - ПХВБ з мідними жилами, прокладеними в трубі перетином 4 мм

Аналогічно наведеним прикладом подальші розрахунки і результае вибору зведені в таблицю 7.

Таблиця 7 - Розрахунковий струм і вибрані дроти для приймачів плавильного цеху

 Найменування приймача

 Руст,

 кВт Кількість приймачів Iр, А

 Підсумок

 Iр, А Марка дроти Кількість жил

 Переріз проводу,

 мм

 Конвеєр 14 жовтня 31,11 311,1 ПХВБ 4 квітня

 Елеватор 11 15 27,64 414,6 4

 Живильник 2,2 10 5,32 53,2 4

 Сушильний агрегат 3 20 7,63 152,6 4

 Елеватор 0,75 10 1,86 18,6 4

 Таль 2,3 4 19,35 77,4 4

 Кран 22,5 2

 11 2 152,9 305,8 150

 37,5 2

 Насос 45 10 90,06 900,6 50

 75 2 150,1 300,2 95

 Вібратор 2,2 8 6,31 50,48 4

 Лебідка 20 2 54,75 109,5 16

 Вентилятор 45 8 102,1 816,8 50

 90 6 201,9 1211 95

 Бетонозмішувачі 55 5 116,9 584,5 120

 Димосос 1000 2 - - - - -

 Шнек 7,5 8 18,85 150,8 ПХВБ 4 квітня

 Опалювальний агрегат 6,6 5 16,22 81,1 4

 Освітлення 100 - 161,2 161,2 70

 Разом - - - 4608,98 - - -

Для живлення відгалужень електроприймачів прокладемо магістральні шинопроводи від кожної секції шин трансформаторної підстанції. Для визначення струму, що проходить по магістральному проводу, залежно від коефіцієнта попиту, насамперед знаходять розрахункову активну потужність:

Р = aКс * РПУ, (26)

де Р - розрахункова активна потужність електроприймача n-ї групи, Кс - характерний коефіцієнт попиту для даної групи електроприймачів, РПУ - встановлена ??потужність електроприймачів групи.

Потім знаходять величину реактивної потужності:

Q = a Р * tg j, (27)

де Р - розрахункова активна потужність даної групи.

Далі визначають повну потужність, споживану усіма електроустановками,

S =. (28)

Споживаний струм

I =. (29)

Зробимо вибір шинопровода для плавильного цеху. Для групи з Ки = 0,6:

1) Обчислимо активну сумарну потужність групи

РПУ = 140 + 165 + 60 + 7,5 + 17,6 + 900 + 60 + 33 = 1383,1 кВт

2) По (26) обчислимо розрахункову активну потужність

Р = 0,6 * 1383,1 = 829,86 кВт

3) По (27) обчислимо реактивну потужність

Q = 829,86 * 1,04 = 863,05 кВар

4) По (28) обчислимо повну потужність

S = кВА

Аналогічно наведеним прикладом подальші розрахунки зведені в таблицю 8.

Таблиця 8 - Розрахункові потужності груп ЕП для вибору шинопровода

 Показники Кс = 0,1 Кс = 0,32 Кс = 0,6 Кс = 0,7 Кс = 0,9 Освітлення Разом

 соs j 0,1 0,2 0,7 0,65 0,85 0,98 -

 tg j 9,51 5,14 1,04 1,01 0,49 0,21 -

 РПУ, кВт 142 9,2 1383,1 337 590 100 -

 Р, кВт 14,2 2,94 829,86 235,9 531 95 -

 Q, кВар 135,04 15,11 863,05 238,26 260,19 19,95 -

 S, кВА 135,78 15,39 1197,29 335,29 591,32 97,07 2372,14

Оскільки в даній роботі присутній дві секції шин звідки будуть харчуватися два шинопровода, то розподілимо навантаження на кожен приблизно рівномірно, тобто на шинопровід 1 секції будуть споживачі з коефіцієнтом попиту 0,1; 0,32; 0,7; 0,9 і освітлення (сума повних потужностей 1174,85 кВА), а на шинопровід 2 секції шин з коефіцієнтом попиту - 0,6 (повна потужність 1197,29 кВА).

Расчитаем ток на кожен шинопровід по (29)

для 1 секції: I = 1174,85 / (1,7 * 0,38) = 1818,65 А

для 2 секції: I = 1197,29 / (1,7 * 0,38) = 1853,39 А

Для живлення від кожної секції вибираємо шинопровід марки ШМА розміром 120 * 8 кожна шина з допустимим струмом 1900 А [1].

До розподільних мереж до 1000 В також відносяться і секції шин трансформаторної підстанції РУ 0,4 кВ, зробимо вибір шин від яких живляться магістральні шинопроводи і відгалуження від низької сторони трансформаторів. Оскільки в разі аварії одного з трансформаторів і спрацьовування секційного АВР секції шин повинні забезпечувати проходження всього навантаження цеху вибираємо перетин по повній потужності (таблиця 8). За [1] це шини типу ШМА на Iном = 2390 А кожна шина складається з двох смуг розміром 100 * 8 мм.

9.3. Вибір захисту провідників.

Проводи та кабелі, обрані по номінальному або максимальному струму, в нормальному режимі можуть відчувати навантаження, що значно перевищують допустимі через перевантаження електроприймачів, а також при однофазних і міжфазних коротких замиканнях, тому як електроприймачі, так і та ділянки мережі повинні захищатися захисними апаратами: плавкими запобіжниками, автоматичними вимикачами, магнітними пускачами.

Плавку вставку запобіжника вибирають з умов

1) Iнв?Iпуск / a, (30)

де Iнв - номінальний струм плавкої вставки, Iпуск - пусковий струм двигуна приймача, який дорівнює піковому току, a - коефіцієнт, що залежить від теплової характеристики плавкої вставки предох'ранітеля і частоти і тривалості пікового струму (a = 2,5 для живильних ліній силової мережі та відгалужень до окремих електродвигунів з нормальними умовами пуску - не більше 5-10 с; a = 1,6?2 для ліній, що живлять кранові тролеї і відгалуження до електродвигуна з важкими умовами пуску).

2) Iнв?Iр, (31)

де Iр - робочий струм приймача.

Уставку расцепителя автомата для захисту або для включення-виключення електроприймача вибираю виходячи з умов

1) Iа?Iр (32)

2) Iрасц?a * Iном, (33)

де a = 1 для тривалого режиму і нормальних умов пуску; a = 1,5 для двигунів тривалого режиму при важких умовах пуску.

Зробимо вибір запобіжника по (30) і (31) для конвеєра

Iнв?233,33 / 2,5; Iнв?93,, 33

Iнв?31,11

З вищевказаних співвідношень по [6] вибираємо запобіжник марки ПН2-100 зі струмом плавкої вставки 100 А.

Для освітлення скористаємося тільки (31)

Iнв?161,2

Вибираємо запобіжник марки ПН2-250 зі струмом плавкої вставки 200 А.

Зробимо вибір автоматичного вимикача для конвеєра по (32) і (33)

Iа?31,11 А

Iрасц?1,5 * 31,11; Iрасц?46,66 А

З вищевказаних співвідношень по [6] вибираємо автомат марки АП50Б-3МТ з Iном = 63 А і Iрасц = 50 А.

Для освітлення визначаємо аналогічно

Iа?1,2 * 161,2; Iа?193,44 А

Вибираємо автомат типу АВМ4Н з Iном = 400 А і Iрасц = 200 А.

Аналогічно наведеним прикладом подальші розрахунки зведені в таблицю 9.

Для магістральних шинопроводів для захисту використовуватиметься Атоматіческая вимикачі, так як для прохідних через них струмів немає запобіжників.

Вибір проводиться за умовою

Iа?1,2 * Iпік, (32)

де Іа - номінальний струм автоматичного вимикача, Iпік - піковий струм проходить через шинопровід.

Iпік = aIр + (Iпуск-Iном), (33)

де aIр - сума струмів всіх електроприймачів, підключених до цього шинопроводи, Iпуск - пусковий струм двигуна, найбільший з усіх, Iном - номінальний струм двигуна, що має найбільші показники.

Для шинопровода 1 секції:

aIр = 305,8 + 77,4 + 53,2 + 109,5 + 584,5 + 1200,8 = 2331,2 А

Двигун з найбільшими показниками - насос Р = 75 кВт, Iпуск = 1125,75 А; Iном = 150,1 А.

По (33) обчислимо піковий струм

Iпік = 2331,2 + (1125,75-150,1) = 3306,85 А

По (32) вибираємо автоматичний вимикач

Iа?1,2 * 3306,85 А

Iа?3968,22 А по [6] автомат серії Е «Електрон» типу ЕО25С з Iном = 4000 А.

Для шинопровода 2 секції обчислення аналогічні і по (33) вибираємо автоматичний вимикач тієї ж серії, але типу ЕО40В з Iном = 5000 А, вирішальним у цих обчисленнях є вентилятор з Р = 90 кВт; Iраб = 201,9 А; Iпуск = 1514,25 А.

9.4. Перевірка вибраних провідників.

Перевірку провідників для силових ланцюгів виробляють за умовами

1) Для силових ланцюгів

Iнв ? 3 * Іпр, (34)

де Іпр - допустимий тривалий струм провідника.

2) Iрасц ? 4,5 * Іпр, (35)

Зробимо перевірку вибраних провідників для електроприймачів цеху

для силового ланцюга конвеєра

1) По (34) 100 ? 3 * 35; 100 ? 105

2) По (35) 50 ? 4,5 * 35; 50 ? 157,5 А

умова виконується, вибір зроблений правильно, отже застосовуємо вищевказані провідники та пристрої захисту для установки.

Аналогічно наведеним прикладом подальші розрахунки зведені в таблицю 9.

Таблиця 9 - Вибір захисту та перевірка умов вибору провідників.

 Найменування приймача Тип запобіжника Тип автомата

 Iнв,

 А Іпр, А Iрасц. Автомата, А

 Конвеєр ПН2-100 АП50Б-3МТ-63 100 35 50

 Елеватор ПН2-100 100 35 50

 Живильник НПН2-63 16 35 10

 Сушильний агрегат НПН2-63 25 35 16

 Елеватор НПН2-63 6 35 4

 Таль ПН2-100 80 35 40

 Кран

 ПП17-1000 Е06М 800300250

 Насос ПН2-400 Е06М 400145250

 ПН2-630 630215250

 Вібратор НПН2-63 АП50Б-3МТ-63 20 35 10

 Лебідка ПН2-250 А3710Б 100 80 160

 Вентилятор ПН2-630 400145160

 ПН2-630 А3720Б 630 215 250

 Бетонозмішувачі ПН2-630 Е06М 500260250

 Димосос 6кВ - - - - -

 Шнек ПН2-100 АП50Б-3МТ-63 63 35 40

 Опалювальний агрегат ПН2-100 50 35 25

 Освітлення ПН2-250 АВМ4Н-+400200185200

3) Для магістральних шинопроводів умова перевірки

Іа ? 4,5Iпр, (35)

де Іа - номінальний струм автомата.

Для шинопровода 1 секції по (35)

4000 ? 4,5 * 1900 умова виконується

Для шинопровода 2 секції по (35)

5000 ? 4,5 * 1900 умова виконується.

10. Розрахунок і вибір живильних і розподільних мереж високої напруги.

Перерізу провідників цехових мереж високої напруги вибирається:

1) за умовами нагріву струмом навантаження;

2) за умовами захисту від струмів КЗ і перевантаження;

3) за умовами механічної міцності.

Обрані перерізу проводів перевіряються:

1) по допустимій втраті напруги в мережі робочому режимі, в період проходження по мережі пускових струмів і в Аварин режимі;

2) з економічної щільності струму;

3) на динамічну і термічну стійкість при струмах КЗ.

1) Вибір перетинів провідників за умовами нагріву проводиться аналогічним чином як і в пункті 9.2. справжньої роботи

2) Виходячи з умов нагріву, за таблицями вибирають мінімально допустимий переріз лінії так, щоб було дотримано умову

Iр ? Іпр, (25)

де Іпр - допустимий тривалий струм навантаження на дроти,

кабелі або шини даного перетину.

Зробимо вибір провідників за умовами нагріву для димососа

1) Робочий струм для двигуна 6 кВ по (24)

Iр = 1000 / (1,7 * 6 * 0,95 * 0,85) = 121,41 А

2) Вибираємо кабель від шин РУ 6 кВ до двигуна по таблиці 15-14 стр.814 [3] - АПРТО з трьома мідними жилами, прокладеними в трубі перетином 50 мм і Іпр = 135 А.

Плавку вставку запобіжника вибирають з умов (30) і (31)

1) За умовою (30)

Iнв?752,68 / 2,5

Iнв?301,072 А

2) За умовою (31)

Iнв?121,4 А

З вищевказаних умов вибираємо запобіжник марки ПКТ-104-6-315-20У3 з Iнв = 315 А.

Для включення-виключення димососа вибираємо автомат за умовою (32)

Iа?1,2 * 752,68

Iа?903,22 А

Для даної умови підходить вимикач ВЕ-6-40 / 1600У3 (Т3) з Iном = 1600 А.

Перевірку провідників для силових ланцюгів виробляють за умовою (34)

315 ? 3 * 135

315 ? 405 умова виконується, отже приймаємо до установки вищевказані шини і запобіжники.

Для розподілу запитуваної електроенергії з РУ 6 кВ використовуються шини, які аналогічно шинам 0,4 кВ повинні забезпечувати повне проходження навантаження при спрацьовуванні АВР. Оскільки трансформатори обрані з умова виходу з ладу одного з них, то вибір обумовлений їх потужністю. Зробимо вибір шин розподільного пристрою за формулою

I = Sтр / (1,7 * U), тобто

I = 2500 / (1,7 * 6) = 245 А

вибираємо шини марки ШМА мідні з Iном = 275 А розміром 20 * 3 мм.

11. РОЗРАХУНОК струмів короткого замикання.

11.1. Види КЗ, причини виникнення та наслідки.

Коротким замиканням (КЗ) називають всяке випадкове або навмисне, не передбачене нормальним режимом роботи, електричне соеденения різних точок електроустановки, при яких струми в гілках електроустановки різко зростають, перевищуючи найбільший допустимий струм тривалого режиму.

В системі трифазного змінного струму можуть бути замикання між трьома фазами, між двома фазами і однофазні КЗ.

Причинами коротких замикань можуть бути: механічні пошкодження ізоляції - проколи і руйнування кабелів при земляних роботах; поломка форфоровой ізоляторів; падіння опор повітряних ліній; старіння, тобто знос, ізоляції, що приводить поступово до погіршення електричних властивостей ізоляції; зволоження ізоляції й інші причини.

Деякі КЗ є стійкими, умови виникнення їх зберігаються під час бестоковой паузи комутаційного апарата. Умови нестійких КЗ самоліквідуються під час бестоковой паузи.

Наслідки коротких замикань є різке збільшення струму в короткозамкненою ланцюга і зниження напруги в окремих точках системи. Дуга, що виникла в місці КЗ, приводить до часткового або повного руйнування апаратів, машин та інших пристроїв. Збільшення струму в гілках електроустановки, що примикає до місця КЗ, призводить до значних механічних впливів на струмопровідні частини й ізолятори.

Для зменшення наслідки струму КЗ необхідно якнайшвидше відключити поврежеднний ділянку, що досягається застосуванням швидкодіючих вимикачів і релейного захисту з мінімальною витримкою часу. Всі електричні апарати і струмоведучі частини повинні бути обрані таким чином, щоб виключалося їх руйнування при проходженні струмів КЗ.

11.2. Розрахунок струмів КЗ.

Для розрахунків струмів КЗ складається розрахункова схема - спрощена однолинейная схема електроустановки, в якій враховуються всі джерела живлення, трансформатори, повітряні та кабельні лінії, реактори.

Струм КЗ для вибору струмоведучих частин і апаратів розраховується при нормальному режимі роботи електроустановки: паралельне включення всіх джерел, паралельна або роздільна робота трансформаторів і ліній, которпая залежить від нормального режиму роботи секційного вимикача на підстанціях. За розрахунковою схемою складається схема заміщення, в якій вказуються опори всіх елементів і намічаються точки для розрахунку струмів КЗ. Генератори, трансформатори, повітряні лінії, реактори звичайно представляються в схемі заміщення їх індуктивними опорами, так як активні опори у багато разів менше індуктивних. Кабельні лінії 6-10 кВ, трансформатори потужністю 1600 кВА і менше в схемі заміщення представляються індуктивними і активними опорами.

Всі опору підраховуються в іменнованих одиницях або у відносних одиницях (Ом) або у відносних одиницях. Спосіб підрахунку на результати розрахунку не впливають. Для розрахунку опорів задаються базовими велечіни: напругою Uб і потужністю Sб. За базове напруга приймають середнє номінальне напруга тієї ступені, де проводиться розрахунок струмів КЗ.

Шкала Uб: 230; 115: 37; 10,5; 6,3; 3,15; 0,69; 0,525; 0,4; 0,23 кВ.

За базову потужність для зручності розрахунку підрахунків приймають 100 або 1000 МВА.

Для обчислення опорів у кожного елемента є своя формула, залежна від конкретних параметрів цього елемента і формулюється по каталогу.

При розрахунку опорів в іменованих одиницях (Ом) струм КЗ

Iп, о = Uср / * Хрез, (36)

де Ucр - середня напруга на тій ступені, де знаходиться точка КЗ, Хрез - результуючий опір від джерела до точки КЗ.

Якщо розрахунок проводиться з урахуванням активного опору, то

Iп, о = Uср / * Zрез, (37)

де Zрез = - повне результуючий опір.

При розрахунку опорів у відносних одиницях струм КЗ

Iп, о = Іб / Хрез або Iп, о = Іб / Zрез, (38)

де Іб = Sб / * Uср - базовий струм на ступені напруги точки КЗ.

Зробимо обчислення струму КЗ для плавильного цеху збагачувальної фабрики.

1) Розрахункова схема і схема заміщення.

ТМ2500 / 10 Х1

0,0041

К1 К1

К2

Х2 К2

0,00046 r2

0,00054

К3 Х3 r3

0,0028 К3 0,0032

2) Обчислення опорів

Опір буде обчислити в іменованих одиницях.

Трансформатор ТМ 2500/10 з Sном = 2500 кВА, Uк = 6,5%.

Шинопровід ШМА з Х0 = 0,023 Ом / км і r0 = 0,027 Ом / км.

Опір трансформатора до точки К1

Х1 = Uк% * Uб / 100 * Sном

Х1 = 6,5 * 0,4 * 0,4 / 100 * 2500 = 0,0041 Ом

Опір шинопровода до точки К2, довжина 20 метрів від ТП

Х2 = Х0 * L * Uб / ср (40)

Х2 = 0,023 * 0,02 * 0,4 * 0,4 / 0,4 * 0,4 = 0,00046 Ом

r2 = r0 * L * Uб / ср (41)

r2 = 0,027 * 0,02 * 0,4 * 0,4 / 0,4 * 0,4 = 0,00054 Ом

Опір шинопровода до точки К3, довжина 120 метрів від ТП

за формулою (40) реактивний опір одно

Х3 = 0,023 * 0,12 * 0,4 * 0,4 / 0,4 * 0,4 = 0,0028 Ом

за формулою (41) активний опір одно

r3 = 0,027 * 0,12 * 0,4 * 0,4 / 0,4 * 0,4 = 0,0032 Ом

Повний опір до точки К2

Z2 = Ом

Повний опір до точки К3

Z3 = Ом

3) Обчислення струмів КЗ.

У точці К1 за формулою (36)

Iп, о = 0,4 / 1,7 * 0,0041 = 57,39 кА

У точці К2 аналогічно

Iп, о = 0,4 / 1,7 * 0,00457 = 51,49кА

У точці К3

Iп, о = 0,4 / 1,7 * 0,00825 = 28,52 кА

11.3. Розрахунок ударних струмів КЗ.

Ударний струм КЗ визначається за

iу = * kу * Iп.о, (39)

де kу - ударний коефіцієнт струму КЗ, де Ку - ударний коефіцієнт струму КЗ, який визначається за таблицею 7.1 стр.359 [13].

Ударний струм в точці К1 по (39)

iу = 1,4 * 1,94 * 57,39 = 155,87 кА

Ударний струм в точці К2

iу = 1,4 * 1,8 * 51,52 = 129,83 кА

Ударний струм в точці К3

iу = 1,4 * 1,4 * 28,52 = 55,89 кА

12. Вибір електрообладнання та перевірка його на дію струмів короткого замикання

Для нормальної роботи трансформаторної підстанції, її ремонту та обслуговування, виробництва включень, відключень і перемикань, а також для захисту апаратів споживачів і струмоведучих частин від ненавмисних режимів застосовуються різні комутаційні апарати, які повинні вибиратися відповідно до обчислювальними максимальними розрахунковими величинами для нормального режиму та короткого замикання. Для їх вибору порівнюють зазначені розрахункові величини з допускаються значеннями для струмоведучих частин і високовольтного устаткування.

У попередніх пунктах вибрані всі струмопровідні частини і комутаційні і захисні апарати до 1 кВ, то в цьому пункті будуть приведені розрахунки для захисту трансформатора на стороні високої і низької напруги.

Для комутації трансформатора на стороні 6 кВ застосовується масляний вимикач або запобіжник з роз'єднувачі. Оскільки нам невідомі струми КЗ на стороні 6 кВ, то установка такого вимикача найбільш оптимальна для вибору захисту. Умови вибору та їх відповідність представлені в таблиці 10.

Таблиця 10 - Вибір вимикача МГГ-11-3500 / 1000Т3.

 Параметр Позначення Формула Розрахунок

 Номінальна напруга, кВ

 U ном. А

 U ном. а ? U ном. у 11,5 ?6

 Номінальний тривалий струм, А

 I ном. А

 I ном. а ? I р. У. 4000?245,09

 Номінальний струм відключення, кА

 I ном. Про

 I ном. про ? I р. Про 64?57,39

 Номінальна потужність відключення, тис. КВА

 S ном. Про

 S ном. про ? S р. про 736? 344,34

 Допустимий ударний струм КЗ, кА

 i ном. Дін

 i ном. дин ? i у. р 173,82?155,87

За всіма вказаними параметрами вимикач відповідає, тому приймаємо його до установки.

Для виведення в ремонт вимикача застосовуються роз'єднувачі видимого розриву електричного ланцюга. Вибір роз'єднувачі аналогічний вимикача, але не перевіряється умова відключає здібності і представлений в таблиці 11.

Таблиця 11 - Вибір роз'єднувачі РВФЗ-6/1000 II-IIУ3.

 Параметр Позначення Формула Розрахунок

 Номінальна напруга, кВ

 U ном. А

 U ном. а ? U ном. у 6 = 6

 Номінальний тривалий струм, А

 I ном. А

 I ном. а ? I р. У. 1000?245,09

 Допустимий ударний струм КЗ, кА

 i ном. Дін

 i ном. дин ? i у. р 220?155,87

Роз'єднувачі проходить по всіх параметрах і застосуємо до установки.

Щоб виробляти включення секцій на один трансформатор при аварії іншого застосовують секційний вимикач, який вибирається аналогічно таблиці 10, але з урахуванням проходження всіх струмів навантаження цеху, вибір представлено таблиці 12.

Таблиця 12 - Вибір вимикача МГГ-11-3500 / 1000Т3.

 Параметр Позначення Формула Розрахунок

 Номінальна напруга, кВ

 U ном. А

 U ном. а ? U ном. у 11,5 ?6

 Номінальний тривалий струм, А

 I ном. А

 I ном. а ? I р. У. 4000?490,18

 Номінальний струм відключення, кА

 I ном. Про

 I ном. про ? I р. Про 64?57,39

 Номінальна потужність відключення, тис. КВА

 S ном. Про

 S ном. про ? S р. про 736? 344,34

 Допустимий ударний струм КЗ, кА

 i ном. Дін

 i ном. дин ? i у. р 173,82?155,87

Оскільки вимикач і роз'єднувачі у трансформаторів обрані з великим запасом, вони підійдуть на установку в якості секційних комутаційних апаратів.

Для секціонування на низькій стороні застосуємо роз'єднувачі, вибір якого зроблений таблиці 13.

Таблиця 11 - Вибір роз'єднувачі РЕ13-47.

 Параметр Позначення Формула Розрахунок

 Номінальна напруга, кВ

 U ном. А

 U ном. а ? U ном. у 0,66?0,4

 Номінальний тривалий струм, А

 I ном. А

 I ном. а ? I р. У. 4000?3800

 Допустимий ударний струм КЗ, кА

 i ном. Дін

 i ном. дин ? i у. р 160?129,83

Оскільки роз'єднувачі підходить за всіма умовами приймаємо його до установки.

На стороні низької напруги для захисту трансформатора застосовуються автоматичні вимикачі, вибір якого зроблений таблиці 14.

Таблиця 14 - Вибір автоматичного вимикача ЕО25С.

 Параметр Позначення Формула Розрахунок

 Номінальна напруга, кВ

 U ном. А

 U ном. а ? U ном. У 0,4 = 0,4

 Номінальний тривалий струм, А

 I ном. А

 I ном. а ? I р. У. 4000?2331,2

 Номінальний струм відключення, кА

 I ном. Про

 I ном. про ? Iкз.уст 65 ?51,49

 Допустимий ударний струм КЗ, кА

 i ном. Дін

 i ном. дин ? i у. Р 163,8?129,83

За всіма вказаними параметрами вказаний вимикач відповідає, тому приймаємо його до установки.

13. ВИБІР І РОЗРАХУНОК релейного захисту.

Релейного захистом називається комплекс реле і апаратів, зібраних в певні електричні схеми, завданням яких є відключення пошкодженого елемента електричного кола шляхом впливу на відключають апарати защіщаемо елемента.

У системі електропостачання плавильного цеху захисту від напреднамеренних режимів призначені особливо відповідальні споживачі і елементи. До таких належать деякі типи електродвигунів і трансформатори цехової ТП.

13.1. Вибір уставок захисту трансформатора.

Розрахунок захистів трансформатора проводиться таким чином:

1. Визначають комплекс захистів трансформатора і їх назаначеніе.

2. Визначають номінальні струми на ВН і НН за формулою

Iном = S / (* U), (42)

де Iном - номінальний струм на стороні трансформатора, S - потужність трансформатора, U - напруга на стороні трансформатора.

3. Вибирають трансформатори струму та їх соеденения, від яких буде проводиться харчування реле.

4. Визначають яке реле буде виконувати функцію тієї чи іншої захисту.

5. Обчислюють струм спрацьовування захисту за формулою

Iсз = Кн * КСХ * Iном / (Кв * КТТ), (43)

де Iсз - струм спрацювання захисту; Кн - коефіцієнт надійності (Кн = 1,1-1,25); КСХ - коефіцієнт схеми (КСХ = 1 для трансформаторів струму, схема з'єднання яких повна або неповна зірка, і КСХ = для трансформаторів струму, схема з'єднання яких включена на різницю вазних струмів); Кв - коефіцієнт повернення (Кв = 0,8-0,85); КТТ - коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

6. Вибирається для установки реле струму.

7. Обчислюється коефіцієнт чутливості для захисту при двофазному КЗ на стороні НН трансформатора по

Кч = 0,87 * Iк2 / (Iср.р * КТТ), (44)

де Iк2 - струм КЗ на НН трансформатора. Кч повинно бути більше 1,5.

8. Розраховується струм спрацьовування відсічення, встановлюваної з боку харчування трансформатора за формулою

Iср.р = Кн * КСХ * Iк2 / КТТ. (45)

9. Обчислюється коефіцієнт чутливості відсічення при двофазному КЗ на ВН трансформатора по

Кч = 0,87 * Iк1 / (Iср.р * КТТ), (46)

де Iк1 - струм КЗ на ВН трансформатора. Кч повинно бути більше 2.

10. Вибирається газове реле для захисту від внутрішніх пошкоджень.

Зробимо вибір уставки релейного захисту для трансформатора цехової підстанції.

1. Для захисту трансформатора приймаємо максимально-струмовий захист (МТЗ) на стороні НН, струмовий відсічення (ТО) на ВН, а також газовий захист від внутрішніх пошкоджень.

2. Номінальні струми на ВН і НН за формулою (42)

Iном1 = 2500 / (1,7 * 6) = 245,09 А.

Iном2 = 2500 / (1,7 * 0,4) = 3676,47 А.

3. Вибираємо трансформатори струму [6] для МТЗ ТВЛМ-6У3 300/5 (КТТ = 60), для ТО ТПШЛ-10У3 4000/5 (КТТ = 800).

4. Для МТЗ приймаємо до установки реле типу РТ 40/20 і реле часу типу ЕВ-122 з уставками 0,25-3,5 с.

5. Обчислюють струм спрацьовування захисту за формулою

Iсз = 1,3 * 1 * 3676,47 / (0,85 * 800) = 5,41 А

6. Вибирається для установки реле струму РТ 40/20 струм спрацьовування 5-10 А.

7. Обчислюється коефіцієнт чутливості для захисту при двофазному КЗ на стороні НН трансформатора по (44)

Кч = 0,87 * 51490 / (5,41 * 800) = 10,35, що вище допустимого (Кч = 1,5).

8. Розраховується струм спрацьовування відсічення, встановлюваної з боку харчування трансформатора за формулою (45)

Iср.р = 1,4 * 1 * 0,87 * 51490/800 = 78,39 А

9. Обчислюється коефіцієнт чутливості відсічення при двофазному КЗ на ВН трансформатора по

Кч = 0,87 * 57390 / (78,39 * 60) = 10,62.

10. Вибираємо газове реле для захисту від внутрішніх пошкоджень типу ПГ-22 з дією на відключення.

13.2. Вибір уставок захисту двигуна.

Розрахунок захистів двигунів виконується в наступній послідовності:

1. Обчислюється номінальний струм двигуна по (23).

2. Вибіраеются трансформатори струму і визначається їх коефіцієнт трансформації.

3. Обчислюється струм спрацьовування відсічення з відбудовою від пускових струмів за формулою

Iср.р = Кн * КСХ * Iном * Кпуск / КТТ, (47)

4. Розраховується коефіцієнт чутливості відсічення по

Кч = Ік / (КТТ * Iср.р), (48)

де Ік - струм короткого замикання.

5. Обчислюється струм спрацьовування захисту від перевантаження по

Iср.р = Кн * КСХ * Iном / (Кв * КТТ), (49)

Зробимо вибір релейного захисту для двигуна димососа на 6 кВ.

1. Номінальний струм двигуна по (23)

Iр = 1000 / (* 6 * 0,85 * 0,945 = 121,4 А

2. Вибираємо трансформатори струму ТВЛМ-6 150/5 з коефіцієнтом трансформації КТТ = 30.

3. Обчислюється струм спрацьовування відсічення з відбудовою від пускових струмів по (47)

Iср.р = 1,8 * 1,7 * 6,2 * 121,4 / 30 = 76,77 А.

4. Розраховуємо коефіцієнт чутливості відсічення по (48)

Кч = 57490 / (30 * 76,77) = 24,96 А.

5. Обчислюється струм спрацьовування захисту від перевантаження по (49)

Iср.р = 1,2 * 1,7 * 121,4 / (0,8 * 30) = 10,32 А.

Приймаємо по [2] для струмового відсічення і для захистів двигуна від перевантаження реле типу РТ-40/100 з уставками струму спрацювання Iотс = 76,77 А і Iпер = 10,32 А.

14. РОЗРАХУНОК заземлюючих пристроїв

При обслуговуванні електроустановки небезпеку становлять не тільки неізольовані струмоведучі частини, що перебувають під напругою, але й ті конструктивні частини електрообладнання, які нормально не перебувають під напругою, але можуть опинитися під анпряженіем при пошкодженні ізоляції.

Для захисту людей від ураження людей електричним струмом при пошкодженні ізоляції застосовується одна з наступних захисних заходів: заземлення, занулення, захисне відключення, розділовий трансформатор, подвійна ізоляція і т.д.

Захисне заземеленіе - це навмисне електричне соеденения будь-якої частини електроустановки з заземлювальним пристроєм для забезпечення електробезпеки. Завданням захисного заземлення є зниження до безпечної величини напруг кроку і напруга дотику.

З перерахованих вище заходів захисту заземлення найбільш ефективно, оскільки при малих затаратах і без відключення дозволяє забезпечити безпеку людини.

Заземлюючих пристроїв складається з заземелітеля і заземлюючих провідників. В якості природних заземлювачів використовується в першу чергу природні заземелітелі: прокладені у землі металеві конструкції. Якщо цих природних заземлювачів недостатньо, застосовують штучні заземлювачі: заглиблення в землю вертикальні електроди з труб, куточків або пруткової сталі.

Для забезпечення належної безпеки величина заземлення нормується ПУЕ, у разі, якщо величина природних заземлювачів більше норми застосовують штучні заземлювачі, які зменшують загальну величину. Розрахунок заземлюючих пристроїв проводиться в наступному порядку:

1. Відповідно до ПУЕ встановлюють допустимий опір заземлюючого пристрою Rз.

2. Визначають величину природного заземлювача.

3. Попередньо з урахуванням території намічають розташування заземлювачів - в ряд, по контуру і його довжину.

4. Визначають розрахункове питомий опір грунту для горизонтальних і вертикальних електродів з урахуванням підвищувального коефіцієнта, що враховує висихання грунту влітку і промерзання його взимку.

5. Визначають необхідний опір штучного заземлювача з урахуванням використання природного заземлювача, включеного паралельно, з виразу

Rи = Rе * Rз / (Rе-Rз), (50)

де Rз - опір штучного заземлювача, Rи - опір штучного заземлювача, Rе - опір природного заземлювача.

6. Приймається потрібний вид істкуственного заземлювача і його параметри. Обчислюється його опір за формулою

Rпр = 0,0027 * r * y, (51)

де Rпр - опір елемента штучного заземлювача, r - розрахунковий питомий опір грунту, y - коефіцієнт підвищення опору.

7. Обчислюється кількість елементів штучного опору за формулою

n = Rпр / L, (52)

де n - довжина заземлювача, L - довжина між елементами в землі.

8. Визначається коефіцієнт екранування.

9. Обчислюється опір заземлюючого пристрою за формулою

R'і = Rпр / n * h, (53)

де R'і - розрахункова величина заземлювального пристрою, h - коефіцієнт екранування.

10. Порівнюється розрахункове значення опору і граничне значення за формулою

R'іякщо воно виконується значить кількість елементів заземлення вибрано правильно, інакше треба перевіряти опір протяжних заземлювачів.

Зробимо розрахунок заземлюючого пристрою для плавильного цеху.

1. Відповідно до [1] для електроустановок напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю опір має бути не більше 4 Ом, для електроустановок напругою вище 1 кВ з малими струмами замикання на землю опір заземлення має бути не більше 10 Ом. Перша вимога явяляется визначальним.

2. Приймаємо, що підстанція отримує харчування по двох кабелях напругою 6 кВ, опір оболонок яких дорівнює 5,65 Ом.

3. Заземлення прокладаються по периметру цеху площею 17351,13 кв.м., включаючи площу цехової трансформаторної підстанції.

Площа цеху визначена за методом питомого навантаження на одиницю виробничої площі за формулою Pр = Руд * F, де Рр - розрахункове навантаження цеху (у нашому випадку - 3981,1 кВт), Руд - питома розрахункова потужність на 1 кв.м. виробничої площі, F - площа цеху. Питому потужність визначимо за [3], яка складе 230 Вт / кв.м. Звідси обчислимо площа цеху за формулою

F = Рр / Руд = 3981,1 / 0,23 = 17309,13 кв.м. + 42 кв.м. ТП = 17351,13 кв.м.

З площі приймаємо, що довжина 247,17 м, ширина - 70,2 м. Периметр цеху дорівнює 638,74 м.

4. Питомий опір грунту визначимо з [11] стр.257, приймаючи, що підприємство знаходиться на суглинних ґрунтах з питомим опором грунту 20000 Ом * см.

5. Визначаємо необхідний опір штучного заземлювача з урахуванням використання природного заземлювача, включеного паралельно, з виразу (50)

Rи = 5,65 * 4 / (5,65-4) = 13,5 Ом.

6. Для штучних заземлювачів приймаємо пруткові електроди діаметром 12 мм, довжиною 5 м, опір яких по (51)

Rпр = 0,0027 * 20000 * 1,5 = 68 Ом, де y = 1,5 - коефіцієнт підвищення опору определяеттся з [11] стор. 260 таблиця 7.3.

7. Кількість елементів штучного опору за формулою (52)

n = 634,74 / 5 = 127 штук.

8. Коефіцієнт екранування по [11] стр.257 таблиця 7.1, звідки h = 0,31.

9. Опір заземлювального пристрою за формулою (53)

R'і = 68 / (127 * 0,31) = 1,73 Ом

10. Порівнюється розрахункове значення опору і граничне значення за формулою (54)

R'іумова виконується, значить кількість елементів заземлення вибрано правильно.

15. ЛІТЕРАТУРА.

1. Правила улаштування електроустановок. - М.: Держенергонагляд, 2000.

2. Довідник з електропостачання промислових підприємств. У 2 т. - Т.II / За заг. ред. А.А.Федорова і Г.В.Сербіновского. - М .: Енергія, 1974.

3. Довідник енергетика промислових підприємств. В 4 т. - / За заг. ред. А.А.Федорова, Г.В.Сербіновского і Я.М.Большама. - М.-Л .: Госенергоіздат, 1963

4. Конюхова Е.А. Електропостачання об'єктів. Навч. посібник для СУЗов. - М .: Майстерність, 2002

5. Федоров А.А., Старкова Л.Є. Навчальний посібник для курсового і дипломного проектування. Навч. посібник для ВНЗ. - М .: Вища школа, 1987

6. Неклепаев Б.М., Крючков І.П. Електрична частина електростанцій і підстанцій. Довідкові матеріали для курсового і дипломного проектування. Для студентів ВНЗ. - М .: Вища школа, 1989

7. Електротехнічний довідник. У 3 т. - Т. III, Кн. 2 / За заг. ред. В.Г.Герасімова. - М .: Енергоіздат, 1982

8. Довідник електроенергетика підприємств кольорової металургії

9. Посібник до курсового та дипломного проектування для електроенергетичних спеціальностей. Навчальний посібник для ВНЗ / За ред. В.М.Блок. - М .: Вища школа, 1981

10. Електропостачання промислових підприємств. Навчальний посібник для ВНЗ / За ред. Н. Е. Мукасеева. - М .: Вища школа, 1978.

11. Ліпкин Б.Ю. Електропостачання промислових підприємств і установок. Підручник для СУЗов. - М .: Вища школа, 1990

12. Дьяков В.І. Типові розрахунки з електроустаткування. - М.: Вища школа, 1976

13. Коновалова Л.Л. Електропостачання промислових підприємств і установок. Навчальний посібник для СУЗов. - М .: Вища школа, 1989

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка