трусики женские украина

На головну

 Оперативно-календарне планування на промисловому підприємстві - Логістика

Міністерство освіти Російської Федерації

Санкт-Петербурзький державний технічний університет

Факультет "Економіки і менеджменту"

Кафедра "Підприємництво і комерція"

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни

«Промислова логістика»

на тему

«Оперативно-календарне планування на промисловому підприємстві»

Виконав: студент гр. 33/00

Яковлєв Е.В.

Прийняв: д.е.н., проф. Дуболазов В.А.Санкт-Петербург

2002

ЗМІСТ

ВВЕДЕНИЕ.............................................................................................................................. 3

1. ВИХІДНІ ДАННЫЕ..................................................................................................... 4

2. РОЗПОДІЛ РІЧНИЙ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЗАВОДУ ПО кварталі і МЕСЯЦАМ........................................................................................................................... 5

3. РОЗРАХУНОК необхідної кількості І ЗАВАНТАЖЕННЯ ОБЛАДНАННЯ .......... 6

4. РОЗРАХУНОК КАЛЕНДАРНО-планові нормативи ........................................... . 8

4.1. Розрахунок розмірів і ритмів партій деталей ............................................ ..................... 8

4.2. Розрахунок тривалості виробничих циклів обробки партій деталей ....... 8

4.3. Розрахунок заділів, випереджень запуску і випуску партій деталей ........................... 9

5. СКЛАДАННЯ подетальної МІСЯЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЦЕХАМ.................................................................................................................................................. 11

5.1. Розрахунок розмірів і ритмів перших партій деталей ........................................... ...... 11

5.2. Розрахунок загальної кількості деталей, що підлягають запуску випуску за місяць. 11

5.3. Розрахунок термінів запуску і випуску партій деталей ........................................... ...... 12

5.4. Складання графіка запуску-випуску партій деталей ...................................... 13

ЗАКЛЮЧЕНИЕ..................................................................................................................... 16

ЛИТЕРАТУРА....................................................................................................................... 17

ПРИЛОЖЕНИЯ..................................................................................................................... 18

ВСТУП

У курсовому проекті здійснюється оперативно-календарне планування (ОКП) на умовному машинобудівному заводі, що складається з трьох цехів: перший і другий - механічні, третє - складальний. Відомі склад і кількість обладнання по цехах, змінність його роботи. На заводі і збирається певна номенклатура деталей (10 найменувань) і виробів (3 найменування). Задані маршрут і трудомісткість їх обробки за групами взаємозамінного обладнання, інші нормативно-довідкові дані, необхідні для ОКП.

У процесі оперативно-календарного планування необхідно встановити, в яких виробничих підрозділах і коли повинні виконуватися виробничі завдання з виготовлення деталей і збірці виробів, що підлягають випуску. Правильна організація ОКП повинна забезпечити рівномірне виконання заданого плану випуску продукції за кількістю та номенклатурою з кращими техніко-економічними показниками.

Основою оперативно-календарного планування є календарно-планові нормативи (ВПП), що дозволяють зробити взаємну ув'язку календарних планів і узгодження роботи взаємопов'язаних робочих місць, дільниць, цехів і забезпечують найбільш ефективне використання обладнання, матеріальних і грошових ресурсів підприємства.

Розраховані ВПП і результати розподілу річної виробничої програми заводу з плановим періодам використовуються для складання місячної виробничої програми цехам, графіка запуску і випуску партій деталей по цехах, подетально-поопераційного календарного плану-графіка.

1. ВИХІДНІ ДАНІ

Вихідні дані по курсовому проекту наведені в таблицях 1 - 4 додатків: таблиця №1 - загальні вихідні дані, таблиця №2 - вихідні дані про обробку деталей по групах устаткування, таблиця №3 - фактичні залишки деталей в заробленнях, таблиця №4 - індивідуальні вихідні дані по виробах.

Крім цього, задається, що на кожній групі устаткування виконується одна операція, тому приймається, що індекс групи устаткування відповідає індексу операції.

Технологічний процес обробки деталей і групи устаткування, на яких виконуються операції, не задані і тому вибрані самостійно.

Так само самостійно були вибрані і значення показників, за якими в таблиці №1 наведено граничні значення.

2. РОЗПОДІЛ РІЧНИЙ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЗАВОДУ ПО кварталі і Місяці

Річну виробничу програму заводу (ГППЗ) з виробництва і відвантаження продукції, як правило, спочатку розподіляють по кварталах. Потім квартальну виробничу програму розподіляють по місяцях. Можливо відразу по місяцях.

При розподілі ГППЗ прагнуть в основному до стабільності ходу виробництва, т. Е. До рівномірного по планових періодах випуску продукції, отримання прибутку, витрат заробітної плати, до рівномірного завантаження устаткування, використання робочої сили і т. Д. Рівномірність виробництва має винятково велике значення для підвищення його ефективності.

Як показник оптимальності розподілу ГППЗ найчастіше пропонують рівномірне завантаження устаткування, відображену різними показниками усунення абсолютних (в станкочасах) або відносних відхилень від среднеквартальной (місячної) завантаження устаткування.

У даному ж курсовому проекті ГППЗ розподіляють за планово-обліковими періодами пропорційно числу робочих днів у періодах (кварталах, місяцях) в планованому році, тобто число виробів, що випускаються в k-му місяці, Nmk одно:

Nmk = Дрk,

де Nm - кількість виробів m-го найменування, що плануються до випуску за рік; Дрk і Др - число робочих днів відповідно в k-му місяці (кварталі) і в планованому році.

Так для січня місяця 2001 року кількість робочих днів - 20, кількість робочих днів у планованому році - 251, а планований випуск 1-го вироби - 1310. Отже, випуск цього виробу в січні повинен скласти 1310 * 20/251 = 104 шт.

Розподіл річної виробничої програми по кварталах і місяцях зведено в таблицю 5.

3. РОЗРАХУНОК необхідної кількості І ЗАВАНТАЖЕННЯ ОБЛАДНАННЯ

На основі заданої ГППЗ визначається розрахункова кількість обладнання, необхідного для її виконання,

qsl =] Тsl / Фўеф sl [,

де ?sl- кількість одиниць обладнання s-ї групи (s = 1, S), необхідне для, виконання ГППЗ в l-му цеху (l = 1, L), шт .; Тsl- трудомісткість виконання ГППЗ на s-й групі устаткування в l-му цеху з урахуванням виконання норм часу, год / рік; L - число основних цехів; S - загальна кількість груп взаємозамінного обладнання.

Розрахунок Tsl здійснюється за формулою

Тsl = tmslNm,

де tmsl- трудомісткість обробки m-го вироби на s-й групі взаємозамінного обладнання в l-му цеху з урахуванням виконання норм часу, ч / изд.

Величина tmsl визначається як

tmsl = t'msl / gsl,

де t'msl- нормативна трудомісткість обробки m-го вироби на s-й групі взаємозамінного обладнання в l-му цеху, ч / вид; ?sl- коефіцієнт виконання норм часу на s-й групі устаткування в l-му цеху з урахуванням завдань щодо зниження трудомісткості обробки.

t'msl = tшкislЧKim,

де Isl- число найменувань деталей, оброблюваних на s-й групі устаткування в l-му цеху; tшк isl- норма штучно-калькуляційного часу обробки i-й деталі на на s-й групі устаткування в l-му цеху, ч / шт.

Розрахунки tmsl зведені в таблицю 6.

Нормативна трудомісткість обробки першого виробу на першій групі устаткування визначається як t'111 = 1 * 0,5 + 3 * 0,2 + 3 * 0,1 = 1,4. Коефіцієнт виконання норм часу по першій групі устаткування дорівнює 1,2, отже t111 = 1,4 / 1,2 = 1,17.

Трудомісткість виконання ГППЗ на першій групі устаткування дорівнює Тsl = 1,17 * 1310 + 1,08 * 1050 + 1,17 * 1380 = 4276

Ефективний фонд часу одиниці обладнання s-ї групи в l-му цеху Фўеф sl дорівнює

Фўефsl = Фн (1 - Рпp s / 100),

де Фн- номінальний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік, год / рік; Рпp s- відсоток часу простою s-ї групи обладнання в ремонті,%.

Номінальний фонд часу роботи одиниці обладнання визначається за виробничим календарем планованого року за формулою

де Др- число робочих днів у році, раб.дн .; Ксм- число робочих змін в робочому дні; Тсм- тривалість зміни.

Ефективний фонд часу роботи s-ї групи обладнання в l-му цеху

Фефsl = Фўефslqsl.

Результати занесені в таблицю №7 додатків.

Наведемо приклад розрахунку цих показників.

Номінальний фонд часу дорівнює Фн = 251 * 2 * 8 = 4016.

Відсоток простою першої групи устаткування в ремонті дорівнює 6%, значить ефективний фонд часу одного верстата Фўеф sl = 4016 * (1-6 / 100) = 3775, а першої групи устаткування - Фефsl = 3775 * 5 = 18875, т.к. в першу ргуппе 5 верстатів.

Тепер можна визначити потрібну кількість обладнання для першої групи ?sl =] 4276/3775 [= 2. Кількість зайвих верстатів у першій групі ?лішн1 = 5-2 = 3. Коефіцієнт завантаження устаткування дорівнює 4276/18875 = 0,23.

4. РОЗРАХУНОК КАЛЕНДАРНО-планові нормативи 4.1. Розрахунок розмірів і ритмів партій деталей

У випадку, розглянутому в курсовому проекті, коли на підприємстві випускається декілька найменувань виробів з великим числом уніфікованих деталей і складальних одиниць, визначають єдиний оптимальний ритм партій деталей rопт, який більшою мірою сприяє досягненню рівномірного випуску продукції і рівномірної роботи, поліпшенню результатів діяльності підприємства.

Тоді

nil = RоптЧ NДНi,

де nil- розмір партії деталей i-го найменування в l-му цеху, шт; Rопт- оптимальний ритм партій деталей, раб. дн .; NДН i- середньоденна потреба деталей на складанні виробів, шт / раб. дн .:

NДНi =,

де Др- число робочих днів у плановому періоді, раб.дн / рік (кв., міс.); Nm- число m-х (m = 1, M) виробів, що випускаються в плановому періоді, шт / рік (кв., Міс.); Kim- кількість i-х деталей, що входять в m-е виріб, шт / изд.

В даному курсовому проекті розрахунок Rопт не проводиться, ритм партії деталей для всіх найменувань деталей приймається рівним 5, тобто Ri1 = Ri2 = 5.

У цьому випадку

nil = RilNднi,

де Ril- ритм запуску-випуску партій деталей i-го найменування в l-му цеху.

Середньоденна потреба третьої деталі визначається як Nдн i = 1310/251 = 5,3. Тоді розмір партії для третьої деталі буде nil = 5,3 * 5 = 27.4.2. Розрахунок тривалості виробничих циклів обробки партій деталей

Тривалість виробничого циклу обробки партії деталей визначається в робочих днях по кожному цеху за формулою

d nilJiltшкij

Tц il = ---- a ---- + Jil tмо + tес il,

KсмTСМ j = 1 g jl q j

де d - коефіцієнт паралельності, що враховує одночасно виконання операцій; Ксм- число робочих змін на добу; Тсм- тривалість зміни, год; Jil- кількість операцій обробки деталей i-го найменування в l-му цеху; qij- число робочих місць, на яких одночасно обробляється партія i-х деталей на j-й операції; tмо- міжопераційні час, раб. дн; tеc il- тривалість природних процесів, раб. дн; tшкij- норма штучно-калькуляційного часу обробки i-й деталі на j-й операції, ч.

Значення d коливається від 0,3 до 1,0 і залежить від ступеня паралельності (суміщення) виконання основних операцій при обробці партії деталей. У курсовому проекті спочатку можна передбачити послідовний вид руху партій деталей по операціях, т. Е. Взяти d = 1. Не обов'язково враховувати тривалість природних процесів, поклавши tеc il = 0, а також взяти qij = 1.

Розрахунок тривалості виробничого циклу проводитися за допомогою таблиці 8 додатків.

Як приклад наведемо розрахунок тривалості виробничого циклу для третьої деталі в першому цеху Tц il = 6 / (8 * 2) * (0,4 + 0,34 + 1,15) + 0,25 = 0,964.3. Розрахунок заділів, випередження запуску і випуску партій деталей

У серійному виробництві розрізняють циклові, оборотні і резервні заділи. Циклові відносяться до внутрішньоцеховим зачепила, а оборотні і резервні - до міжцеховим (складським).

Величина циклового заділу по деталі (складальної одиниці, виробу) i-го найменування в l-му цеху розраховується як

Hцil = TцilЧ Nднi.

Циклової заділ для третього деталі в першому цеху: Hц il = 5,3 * 2 = 10,6

Оборотні заділи виникають між суміжними ланками виробництва з наступних причин:

- Через різного характеру надходження і споживання деталей (штучного і партійного);

- Із-за різних ритмів (розмірів) вступників та споживаних деталей

- Через зсув моменту споживання деталей у порівнянні з моментом їх надходження (при некратності ритмів (розмірів) партій деталей у суміжних цехах).

У серійному виробництві оборотні заділи розраховують в основному між цехами і ділянками, які з'являються через нерівності розмірів партій деталей в них. Якщо відношення більшого розміру партій деталей до меншого в суміжних цехах одно цілому числу, то

nil- ni l + 1

Hоб il, l + 1 = ----------,

2

де Hобil, l + 1- оборотний заділ по деталі i-го найменування між суміжними l-м і l + 1-м цехами, шт.

У курсовому проекті оборотний заділ з'являється тільки між другим і третім цехами (Hобi2,3) через нерівності розмірів (ритмів) партій деталей в другому і в третьому цехах (Ri2 = 5, а Ri3 = 1).

Для третьої деталі оборотний заділ дорівнює Hобi2,3 = (27-5) / 2 = 11

Резервні заділи є матеріалізований виразом резервних опережений між цехами і розраховуються як

Hрil, l + 1 = Tрl, l + 1Ч Nднi.

Для третьої деталі резервний зачепив між першим і другим цехом дорівнює Hрil, l + 1 = 5,3 * 2 = 10,8

Циклові, оборотні і резервні заділи по деталі даного найменування в сумі є матеріалізований виразом випередження запуску партії деталей. Тому сумарні (як нормативні, так і фактичні) заділи по деталі від l-го цеху до останнього є випередження запуску і випуску в штуках:

O'в il = (Hц ip + 1 + Hoб ip, p + 1 + Hp ip, p + 1);

O'зil = O'вil + Hцil ,,

де p - мінлива підсумовування по цехах.

Для третьої деталі випередження запуску і випуску між першим і другим цехом обчислюється як: O'в il = 11 + 16 + 11 + 11 + 21 = 70 O'з il = 70 + 5 = 75

Оборотні і резервні заділи відносяться до подальшого цеху (цеху-споживачу) і зберігаються в їх коморах (складах).

Результати розрахунку здолав, а так само випередження запуску і випуску наведені в таблиці №9 додатків.

5. СКЛАДАННЯ подетальної місячної виробничої ПРОГРАМИ цехам 5.1. Розрахунок розмірів і ритмів перших партій деталей

Розмір першої запускається партії деталей nз i 1 в першому цеху приймається рівним нормативному (розрахунковому) розміром ni, тобто передбачається, що матеріалів (покупних напівфабрикатів) для її запуску достатньо. Для решти цехів (другого, третього і т. Д.) В маршруті обробки деталі розмір першого запускається партії деталей

nзil 1 де Hil-1, l- величина фактичного зачепила між l-1 -м і l-м цехами, шт.

Якщо Hil-1, l = 0, то nз il 1 = nв il-1 січня - розміром перший випускається партії деталей в попередньому l-1 м цеху.

Розмір першої партії, що випускається деталей nвi1 залежить від величини фактичного циклового заділу Hц il в цеху: nв il 1 Зазвичай прагнуть дотриматися умови nз il 1 nil, може бути і Hil-1, l> nil. У цих випадках розміри перших партій деталей nв il 1 і nзil1 встановлюються відмінними від nil, решта (друга, третя і т. Д.) Партії деталей, що знаходяться в доробку, плануються до запуску випуску нормативними розмірами nil.

Оскільки в даному курсовому проекті Hц il У курсовому проекті можливі різні варіанти розмірів nзil1 і nвil1, що встановлюються самостійно, так як відомостей про фактично сформованих розмірах партій деталей у вихідних даних не наводиться.

Розрахунок місячної виробничої програми проводиться для першого цеху на січень місяць. Результати розрахунку зводяться в таблицю 10 додатків.

 5.2. Розрахунок загальної кількості деталей, що підлягають запуску випуску за місяць

Кількість деталей, яке необхідно запустити і випустити в цеху за місяць для забезпечення складання виробів і рівномірного безперебійної роботи подальших цехів відповідно до системи оперативно-виробничого планування "по зачепила", застосовуваної в курсовому проекті, розраховується назад ходу виробничого процесу.

Кількість деталей, яке повинно бути "випущено" з складального цеху за місяць,

M

Nвмi cб = a NmЧ Kim,

m = 1

де Nm- кількість виробів m-го найменування, яке треба випустити зі збірки в планованому місяці, шт.

Кількість деталей, третього найменування, яке повинно бути випущено з складального цеху одно Nв м i cб = 104 * 1 = 104

Для будь-якого іншого цеху

Nвмi l = Nзmi l + 1 + D Hi l, l + 1,

де Nз мil + 1- кількість деталей i-го найменування, яке треба запустити в планованому місяці в наступному l + 1-м цеху, шт; D Hil, l + 1 = Hil, l + 1DHil, l + 1- відхилення нормативної величини міжцехового зачепила від фактичної, шт.

У свою чергу

Nзмil = Nвм il + DHцil,

де DHц il = Hц il- Hц il- відхилення нормативної величини циклового заділу від фактичної в l-му цеху, шт.

Наведемо приклад розрахунку кількості деталей третього найменування, які повинні бути випущені в другому цеху. DHц i3 = 16-18 = -2. Nз мi3 = 104 + (-2) = 102. Nвм 2 3 = 11-13 = -2. Nв м i 2 = 102 + (- 2) = 100.

Розрахунок кількості деталей, що підлягають запуску випуску за місяць, без урахування оптовості, проводитися за допомогою таблиці №11 додатків.

 5.3. Розрахунок термінів запуску і випуску партій деталей

Термін випуску першої партії деталей з початку планованого місяця визначається як

O'вil- O'вil

Dвil 1 = ----------

Nднi

Аналогічно визначається термін запуску першої партії деталей

O'зil- O'зil

Dзil 1 = ----------,

Nднi

де O'з ilі O'з il- відповідно фактична і нормативна величини випередження запуску партії деталей i-го найменування з l-го цеху, шт.

Термін випуску і запуску першої партії деталей третього найменування визначається таким чином: Dв il 1 = (74 - 69) / 5,3 = 0,9; Dз il 1 = (78 - 74) / 5,3 = 0,7.

Термін випуску другої партії деталей, рівної nз il 1, або нормативному розміром nil, якщо nз il 1 = 0, визначається як:

nвil 1

Dвil2 = Dвil 1+ -----

Nдн i

Для третьої деталі Dв il 2 = 0,9 + 4 / 5,3 = 1,65

Наступні партії деталей запускаються і випускаються нормативними розмірами nil через ритм Ril, тобто

Dвilh = Dвilh-1 + Ril,

де ? = 3, Kп в- індекс партій деталей; Kпв - загальне число партій деталей, що випускаються за місяць.

Терміни запуску партій деталей визначаються як

Dзil2 = Dвil2- Tцil; Dзilh = Dвilh - Tцil.

Негативні значення дат запуску і випуску партій деталей, в першу чергу Dзil1, Dв il 1, показують, на скільки робочих днів раніше початку планованого місяця повинні були бути запущені і випущені відповідні партії деталей (nз il 1 і nвil1, іноді і наступні). Так як вони не були запущені (випущені) своєчасно, то на початок планованого місяця вони є відстаючими і повинні бути скоріше випущені.

Результати розрахунку термінів запуску і випуску партій деталей зведені в таблицю 12 додатків.

 5.4. Складання графіка запуску-випуску партій деталей

У курсовому проекті складаються два види календарних планів-графіків (КПГ): подетальної і подетально-поопераційний. У подетальном вказуються терміни початку і закінчення обробки партій деталей в цеху. У подетально-пооперационном графіку (графік завантаження устаткування) вказуються терміни запуску і випуску партій деталей по робочих місцях.

Подетальної КПГ будується за формою, наведеною в табл. 13. Планування та облік запуску і випуску деталей ведеться наростаючим підсумком з початку року. Кількість деталей, фактично випущених Nв il і запущених Nз il наростаючим підсумком на початок січня, рівно

__ __ L __ __

Nвil = O'вil = a (Hцip + 1 + Hip, p + 1);

p = 1

__ __ L __ __

Nзil = O'зil = a (Hцip + Hip, p + 1).

p = 1

Кількість же деталей, яке має бути на цей момент часу запущено і випущено наростаючим підсумком за планом

Nзil = O'зil; Nвil = O'вil

Ці співвідношення справедливі тільки на початок січня (року).

Запуск і випуск деталей наростаючим підсумком на кінець січня за планом повинні скласти

__ __

N * зil = Nзil + Nз мil, N * вil = Nвil + Nв мil.

Наведемо приклад для деталі №3. N * зil = 81 + 13 * 5 + 5 * 6 = 176; N * в il = 70 + 13 * 5 + 5 * 6 = 165

Оскільки Nдн il є дробової величиною, то частина днів планованого місяці Д 'p деталь випускається кількістю, округленим до найближчого меншого цілого числа (в даному випадку 5), а інша частина робочих днів місяця, рівна Д' 'p = Д p - Д' p, кількістю, округленим до найближчого більшого цілого числа (до 6-ти).

У подетальном КПГ кожної деталі відводиться три рядки: у першому вказується денний випуск деталей N дн il k, у другій - випуск деталей наростаючим підсумком з початку року на k-й робочий день

Nв il k = Nв il k-1 + Nдн il k,

у третій - безпосередньо графік запуску-випуску партій деталей. В останніх графах записується N * з м ilі N * в м il, що визначаються за подетально КПГ як сума відповідно запускаються і випускаються за місяць партій деталей. Їх значення повинні збігатися з відповідними значеннями у таблиці 11, що є контролем правильності складання місячної виробничої програми і подетально КПГ.

Тривалість виробничого циклу обробки партії деталей зображується суцільною лінією. Над нею записується дріб, в якій в чисельнику - розмір партії деталей, а в знаменнику - кількість деталей, випущених наростаючим підсумком з початку року

Nвilh = Nвilh-1 + nilh,

де Nв ilh-1- кількість деталей наростаючим підсумком при випуску попередньої h-1-й партії деталей.

Складання подетально-поопераційного КПГ - багатоваріантна, складна і трудомістка задача. Багатоваріантність її обумовлюється двома моментами: вибором партії деталей конкретного найменування з числа всіх, що вимагають обробки на відповідній групі взаємозамінного обладнання (робочому місці), і вибором з групи взаємозамінного устаткування робочого місця для обробки на ньому розглядається партії деталей.

У курсовому проекті подетально-поопераційний КПГ будується для першого цеху на основі наступних даних:

- По цеху відомі номенклатура оброблюваних деталей, склад обладнання і змінність його роботи;

- По найменуванню деталі задані маршрут обробки по операціях - групах устаткування (встановлюються самостійно), календарно-планові нормативи, терміни випуску партій деталей виходячи з подетально КПГ;

- По деталеопераціі дані норма штучно-калькуляційного часу, закріплення за групою взаємозамінного обладнання, тривалість обробки партії деталей у змінах, що визначається за формулою

nitшк ij

tп ij = ------.

gjTсм

Тривалість обробки третій деталі на першій групі устаткування розраховується наступним чином: tп ij = 0,4 * 6/8 = 0,3.

Розрахунок тривалості обробки партій деталей у змінах зведений у допоміжну таблицю.

Побудова подетально-поопераційного КПГ по кожній партії деталей вручну проводиться назад ходу технологічного процесу, починаючи з останньої операції, термін закінчення якої береться з подетально КПГ. Час контролю та транспортування партії деталей з операції на операцію прийнятий рівним 3 годинах.

Якщо деталеоперація закріплена за групою взаємозамінного обладнання, то вона включається в КПГ з того робочого місця, яке вільно або швидше за все звільнитися, тобто де дана партія деталей може бути оброблена найраніше. Кількість робочих місць, на яких одночасно обробляється партія деталей, вид руху партії деталей по операціях (послідовний або паралельно-послідовний), а також розмір транспортної партії деталей вибираються у процесі побудови КПГ виходячи з вимог скорочення Tцil, простоїв обладнання, міжопераційного пролежування партій деталей при умови забезпечення безперервності обробки партії деталей.

Подетально-поопераційний КПГ наведено в таблиці 14. Кожній деталі відповідає свій колір ліній:

3-й деталі - синій;

4-й деталі - жовтий;

5-й деталі - зелений;

7-й деталі - рожевий;

8-й деталі - червоний;

9-й деталі - коричневий.

Над тривалістю обробки партії деталей на кожному робочому місці (операції), вказується номер деталі з індексами, відповідними номеру операції і порядковому номеру партії деталей протягом планованого місяця. Наприклад, А31 означає, що перша партія деталі А обробляється на третьої операції.

ВИСНОВОК

У процесі виконання курсового проекту була освоєна техніка планових розрахунків та їх аналізу, складання моделей планування та їх вирішення на ПЕОМ. Крім цього придбаний досвід використання нормативних, довідкових та літературних даних, а так само навички самостійної роботи. Крім того, виконання курсового проекту можна розглядати як відмінну підготовку до виконання організаційно-економічної частини дипломного проекту.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Соколіцин С. А., Дуболазов В. А. Автоматизовані системи управління машинобудівним підприємством. - Л .: ЛДУ, 1980. - 284 с.

2. Дуболазов В.А. Оперативно-календарне планування на промисловому підприємстві. - С-Пб, 2000. - 36 с.

ДОДАТКИ

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка