трусики женские украина

На головну

Кримінологічна характеристика і попередження негативних соціальних явищ, пов'язаних із злочинністю - Кримінологія

Лекція тема 9 Кримінологічна характеристика і

попередження негативних соціальних

явищ, пов'язаних із злочинністю.

Пренжнде чим пенрейнти понсле обнщентеонрентинченских тим учебнной диснцинпнлинны “Крінміннонлонгия” до раснсмотнреннию разннонобнразнных форм і виндов пренступннонсти (кринминнонлонгинченской ханракнтенринстинке і пронфинлакнтинке), ми з Ванмі оснтаннонвимнся на тих сонцинальнных явнленнинях, з контонрых вона линбо “виростає” линбо без контонрых опнренденленнные її (пренступннонсти) винды пронсто не монгут сунщенстнвонвать (це уснлонвия пренступннонсти, линбо амонральнные явнленния, грань менжнду контонрынми і пренступннонстью чрезнвынчайнно хрупнка.

Сенгондня ми раснсмотнрим ненконтонрые вонпронсы сонотнноншенния наркотизма, пронстинтунции, алнконгонлизнма і пренступннонсти. Ці і деякі інші явнленния кринминнонлонги ще именнунют як “оконлонпренступнные”. Отже...

1.Пронстинтунция і пренступнность.

Мені приндетнся понвтонрить ненскольнко баннальнных фраз, але без них мені труднно пенрейнти до вонпронсу кринминнонлонгинченской свянзи пронстинтунции з пренступннонстью.

Але не із-за моднной сейнчас вознможннонсти сравнненния - “раньнше-сейнчас”, а для тонго, чтонбы пронвеснти ненконтонрую ананлонгию менжнду двунмя “вечннынми” для ченлонвенченсконго обнщенстнва явнленниянми - нанруншенниянми канких-те пранвил понвенденния і пронстинтунциней. Ці ненгантивнные сонцинальнные явнленния, нанденюсь женлаюнщих це опнронвергннуть в аундинтонрии немає, до сонжанленнию, всенгда бынли, є і бундут. Вонпрос тольнко в їх канченстнве і конлинченстнве, на контонрые пранвонохнраннинтельнные орнганны, в т.ч. і ФПС монгут влинять.

Отже, що ж танкое пронстинтунция? Слонварь инонстраннных слів тракнтунет це поннянтие як (від лат.prostitutio - оснкнвернненние, обеснчеснченние) - “пронданжа женнщиннанми свонего тенла з ценлью донбыть среднстнва до сунщенстнвонваннию, а такнже з ценлью личннонго збагачення”. Обънекнтивнно, це є ренальнный спонсоб сунщенстнвонванния ненманлонго чиснла женнщин, пронфеснсия, явнленние, оснкорбнляюнщее обнщенстнвеннную нравнстнвеннность, але, ненсмотнря на все пронклянтия, пракнтинченски нениснтренбинмое. У наншей странне ній пракнтинченски ренгунлярнно “обънявнлянетнся войнна”. Ідеологічний панрандокс цих комнпанний, осонбеннно понследнней, занклюнчанетнся в тому, що, ніж больнше бынло кринков “пронтив”, тим бонлее сниснхондинтельнным станнонвинлось обнщенстнво до пронстинтунции. Бонлее тонго, пронизнвенденния иснкуснстнва (книнги, фильнмы), “ранзонбланчая” пронстинтунцию, станли її эфнфекнтивнной рекнланмой. До этонму донбанвить занхленстынваюнщий все “парнуху”, коннкурнсы крансонты і мнонгое друнгое, то линценмернно на даннном фонне звунчат принзынвы ненконтонрых “тонванринщей” отнненсти пронстинтунцию до угонловнно нанканзуенмым деянниням. Тут возннинканет мнонго вонпронсов і вони не пронсты... Понэтонму не разнбинранясь з цим явнленнинем в наншей странне, в контонрой до нендавнненго вренменни “не бынло” ні секнса, ні пронстинтунции, обнрантимнся до опынту країн, де вона офинцинальнно сунщенстнвунет давнно...

У пондавнляюнщем больншиннстнве країн пронстинтунция в угонловнном понряднке не нанканзуенма (у всянком випадку, в разнвинтых страннах). Там уснтанновнленны пранвинла понвенденния для пронстинтунток. І отнветнстнвеннность нанстунпанет не за санмый факт заннянтия пронстинтунциней, а за нанруншенние уснтанновнленнных пранвил понвенденния. Тобто уснтанновнлен понряндок...

Угонловнная отнветнстнвеннность за пронстинтунцию сунщенстнвонванла (по крайнней мірі, в 1992 гонду) в Рунминнії, Венгнрії. Пронстинтунция гонмонсекнсунальнная нанканзуенма, зокрема в Афнганнінстанне, Арнгеннтінне, Авнстнрії, Даннії. У мнонгих страннах, при цьому, гонмонсекнсуанлизм сам по сенбе явнлянетнся пренстунпнленнинем. Хонтя слендунет занментить, що в занпаднных страннах весьнма акнтивнно вендетнся “борьнба” за декнринминнанлинзанцию гонмонсекнсуанлизнма під лонзуннгом свонбонды личннонсти.

У США пронстинтунция угонловнно нанканзуенма не у всіх штантах.

У Гернманнії угонловнное нанканзанние за заннянтие нею в занпренщеннных меснтах (вони спенцинальнно уканзынванютнся в разнных гонрондах і менстннонстях) і вознле шкіл.

У Ангнлії пронстинтунция угонловнно не нанканзуенма. У Ітанлії - тонже (але нельнзя сондернжать пубнличнные донма).

Як Ви виндинте, карнтинна доснтанточнно пенстнрая і ненодннонзначнная. Вона у мнонгом занвинсит від нравнстнвеннной оценнки пронстинтунции як явнленния.

У наншей странне принзынвы до уснтанновнленнию угонловнной отнветнстнвенннонсти за пронстинтунцию є не що інакше, як отнранженние взглянда, сонгласнно контонрому все можнно занпрентить, за все можнно уснтаннонвить угонловнную отнветнстнвеннность і все иснчезннет, нинченго больнше не бундет. Пронстинтунция ж все равнно оснтаннетнся. Тольнко уйндет в поднпонлье. Кронме тонго, ненманлонванжен танкой вонпрос: конго нанканзынвать - тольнко пронстинтутнку або і її партнера? Адже в цьому винде “пренстунпнленния” дві стонронны - даюнщий і понлунчаюнщий? А еснли пронстинтутнка - мужнчинна; денвушнка або юнонша не доснтигншие вознраснта угонловнной отнветнстнвенннонсти? Спінсок вонпрос можнно прондолнжать беснконнечнно...

Венронятннее всенго, нужнно приннинмать слендуюнщие менры:

- в странне долнжен веснтись офинцинальнный облік (ренгинстнранция) пронстинтунток (це не нанруншенние правий ченлонвенка, по крайнней мірі, в минре этонго нинкто не бонитнся денлать);

- должнны бути уснтанновнленны пранвинла понвенденния, за нанруншенние контонрых уснтаннонвить больншие (именнно больншие) штранфы. Понвенденние ж, оснкорбнляюнщее обнщенстнвеннную нравнстнвеннность, должнно спричиняти не тольнко штранфы, але і угонловнную отнветнстнвеннность, нанпринмер, як за хунлинганнстнво;

- нужнна “понлинция нранвов”, принчем для борьнбы не тольнко ненпонсреднстнвеннно з пронстинтунциней (і з друнгинми ненгантивннынми сонцинальннынми явнленниянми - з нарнконманниней, алнконгонлизнмом), але і із злочинністю, контонрая “поблизу” пронстинтунток весьнма спенцинфичнна.

Тут ми з Ванмі ненпонсреднстнвеннно пондоншли до вонпронсу об кринминнонлонгинченской ханракнтенринстинке свянзи пронстинтунции з пренступннонстью, бо все вынше сканзаннное хонтя і важнно для поннинманния пронбленмы, але именет сконрее обнщенсонционлонгинченское знанченние, в тому чиснле і среднстнва і ментонды борьнбы з пронстинтунциней як амонральнным явнленнинем. Крінміннонлонгов больнше иннтенренсунют друнгие пронбленмы.

Ми з Ванмі реншинли, що пронстинтунция - не пренстунпнленние, отже, не угонловнно нанканзуенмое деянние, але вона ненреднко крепнко свянзанна з пренступннонстью. Ось в цих слунчанях долнжен у весь гонлос звунчать угонловнный занкон...

Пренжнде чим сканзать об свянзях, вспомнним, що ряд явнленний, близнких до пронстинтунции, визначені як пренступнные. Пренжнде всього, мова йде об отнветнстнвенннонсти за вонвленченние в пронстинтунцию. Але угонловнный занкон занщинщанет лише ненсонверншенннонлетнних (Кстанті, обнрантинте внинманние на ненсонотнветнстнвие: пронстинтунции немає, а за вонвленченние в те ченго немає - уснтанновнленна угонловнная отнветнстнвеннность).

Вынсканзынвая не тольнко своє мненние, але і рянда спенцианлинстов, еснли вже веснти мова про угонловнной відповідальність за вонвленченние в пронстинтунцию, то не тольнко ненсонверншенннонлетнних, але і взроснлых.

Пракнтинченски танким сонстанвом пренстунпнленния, контонрый, хонтя і не прянмо, але коснвеннно свянзан з вонвленченние женнщин в пронстинтунцию, явнлянютнся сондернжанние принтоннов разнвранта і сводннинченстнва. Одннанко отнветнстнвенннонсти тут поднленжат сондернжантенли принтоннов, але не женнщинны, контонрых вони экснплуантинрунют. Правнда, у мнонгих слунчанях женнщинны йдуть в принтонны созннантельнно, для занранботнка линбо з інакших сонобнранженний, в чиснле контонрых понлонвая раснпунщеннность игнранет не понследннюю роль, і в цих слунчанях їх нинкто не экснплуантинрунет. Пончинтайнте Купріна (“)(Яма”) - там хундонженстнвеннным язынком опинсанны дуже мнонгие вонпронсы, контонрые ми обнсунжнданем сенгондня...

Принмынканет до нанзваннным виндам пренстунпнленний і порннонгранфия - ненпренменнный спутнник пронстинтунции як явнленния (хонтя і санмонстоянтельнный - тонже). Оснтавнлю його без коментарів. Учинтынвая, що по стантинстинке порннонгранфиней иннтенренсунютнся больнше всенго денти і понжинлые мужнчинны, монгу нанденятьнся що Ви вже не однни, і ще не друнгие... А хто оснтальнные иннтенренсуюнщиенся - донгандынвайнтесь санми...

Тенперь об свянзи пронстинтунции з пренступннонстью.

Пронбленма занклюнчанетнся в тому, що пренступннинки - в знанчинтельнной часнти люнди з разнруншенннынми сонцинальнно понлезннынми свянзянми, без сенмей і взагалі, без канких-линбо сонцинальнных торнмонзов. Одннанко (я опунщу пронбленму комнпеннсанции этонго ванкуунма в иснпранвинтельнных учнренжнденнинях) вони, нанхондясь на свонбонде, шукають сенбе друнзей (з мужнчин) і сонжинтельнниц, чанще всенго контонрынми стають пронстинтутнки. Пренступннинки принобнщанют цих женнщин до свонему обнранзу жизнни, вкландынванют в їх созннанние своє поннинманние тонго, “як нужнно жити” і канкие етичні, точннее амонральнные, кринтенрии должнны бути рунконвондянщинми в жизнни. Танкая ученба нанхондит отнклик у женнщин, і без тонго виндянщих изннаннку жизнни. Їх клиненнты, часнто “разнвленкаюнщиенся” бонгантые преднстанвинтенли “рунконвондянщих” слонев обнщенстнва, иннтелнлингеннции, имеюнщие дружин і дентей, не скрынваюнщие від своних поднруг-пронстинтунток те, що деньнги, контонрые вони на них трантят, - шальнные, нанжинтые на разнличнных комнбиннанцинях по должннонсти. Понэтонму, конгда угонловнный пренступнник, злодій, сонжинтельнстнвуюнщий з пронстинтутнкой, гонвонрит, що її клиненнтов нужнно “понщинпать”, вона охотнно йде на це, бо нинканконго уванженния її клиненнты в ній не вынзынванют. Часнто синнтенменнтальнная пронстинтутнка сончувнстнвеннно отннонситнся до женне свонего клиненнта і з чувнстнва женнской сонлиндарннонсти з удонвольнстнвинем наннонсит йому удар. Ненреднко пронстинтутнки станнонвятнся принманнкой в рунках опытнных пренступннинков для женлаюнщих разнвлечьнся мужнчин. На вонровнском жарнгонне ці пронфеснсионнанлы нанзынванютнся “хинпесннинканми" (пронфеснсионнальнные убийнцы линбо гранбинтенли, нанпандаюнщие на клиненнтов пронстинтунток в “санмый иннтенреснный монмент”...

Мнонгие пронстинтутнки ранбонтанют на пренступннинков в “должннонсти” - “нанводнчиц”. Принчем тут ренже всенго йде мова об сиюнминнутнном огнрабнленнии, сконрее для понслендуюнщих кварнтирнной кранжи, расншинренния арнмии “корнрупнционненров” і т.д.

Вонри у пронстинтунток часнто прянчут вонронваннное і нанграбнленнное. Оченвиднно, що у всіх пондобнных слунчанях пронстинтутнки станнонвятнся сонучанстннинцанми вбивств, огнрабнленний, крадіжок, інакших нансинлий, обнманнов (при моншенннинченстнве) і ненсут угонловнную отнветнстнвеннность за ці пренстунпнленния линбо монгут отнвенчать за укнрынтие занвендонмо донбынтонго пренступнным пунтем. Заннянтие пронстинтунциней могнло б бути учнтенно сундом в танких слунчанях в канченстнве отягнчаюнщенго винну обнстоянтельнстнва, але в угонловнном занконне танконвое не прендунсмотнренно, а за рамнки прендунсмотнреннных сундьи выйнти не монгут. Вони правнда, “обнхондя” занкон, ссынланютнся на те, що “учнтенны осонбенннонсти личннонсти”.

Як і везнде, у нас пронстинтутнки сорнтов “высншенго” і низнших, аж до опуснтивншихнся і спивншихнся ненсчанстнных женнщин, пронмышнляюнщих на вонкзанлах, оконло низнконпробнных пинтейнных занвенденний і тонму пондобнных меснтах. Ці женнщинны стають ненреднко жертнванми сонбунтыльннинков, уминранют нансильнстнвеннной смернтью линбо від алнконгольннонго або нарнконтинченсконго отнравнленния.

Ті ж, хто понлунчил ранг “иннтернденвончек” (або щось близнкое до этонму), обянзанны плантить вынмонгантенлям за пранво заннинматьнся своним ренмеснлом. Для этонго у нас (як і у всіх) сунщенстнвунет шар сунтенненров і рэнкентинров, экснплуантинруюнщих пронстинтунток. Цей пронмынсел занпренщен менжндуннанродннынми занконнанми (нинже я на них кратнко оснтанновнлюсь). Отенченстнвеннное законодавство їх понка не спеншит приннинмать у внинманние.

Танким обнранзом, пронстинтунция, не явнлянясь санма угонловнным пренстунпнленнинем, ронжнданет пренступнность, принчем доснтанточнно опаснную. Зв'язок менжнду пронстинтунциней і пренступннонстью пракнтинченски прянмая.

Обнщая кринминнонлонгинченская ханракнтенринстинка пронстинтунции і оснновнных її взаинмонсвянзей з пренступннонстью, коннечнно, не иснчернпынванет пронбленмы, одннанко свиндентельнстнвунет об мнонгонобнранзии сунщенстнвуюнщих в обнщенстнве принчиннных свянзей пренступннонсти з друнгинми сонцинальннынми явнленниянми, блинже линбо дальнше отнстоянщих від пренступннонсти.

До сканзанннонму об свянзи пронстинтунции з пренступннонстью, об взаинмонзанвинсинмонсти цих двох сонцинальнных явнленний ненгантивннонго планна слендунет донбанвить ще, що пронстинтунция - один з иснточннинков занранженния СПИнДом, явнляюнщенгонся у всім минре тяжнким пренстунпнленнинем. Еснли до этонму донбанвить, що пронстинтунция, осонбеннно уличнная, беснпонряндочнная, пракнтинченски ненконнтронлинруенмая, осонбеннно ханракнтернная для наншей дивні, сонпронвонжнданетнся не тольнко раснпронстранненнинем венненринченских занбонленванний, але і занвендонмым (а часнто і не явним) занранженнинем ним, що тонже є угонловнно нанканзуенмое деянние, то і тут оченвинден обнщенстнвеннно опаснный ханракнтер пронстинтунции.

У сонцинальнном же планне пронстинтунция влиянет на прочнность сенмейнно-брачнных отнноншенний (на коннфликнты в сім'ях пр.). Як пранвинло, женнщинны-пронстинтутнки не монгут бути мантенрянми линбо денти їх сонцинальнно занброншенны, йдуть з манлонлетнстнва на паннель або понполннянют сонбой арнмию вонров і друнгих пренступннинков линбо пьянниц і нарнконманнов.

І все це в тієї або інакший стенпенни ханракнтернно для люнбой сонцинальнно-понлинтинченской сиснтенмы. Ще ми занбынли вспомннить об пронстинтутнке, як об жертнве... (нанпринмер, изннансинлонванние пронстинтутнки і т.д.)...

Учинтынвая, що пронстинтунция - санмая древнняя пронфеснсия і досі, в пронцеснсе нанучнно-техннинченсконго пронгреснса не отнмернла, про неї можнно раснсканзынвать беснконнечнно. Понжанлуй, понра оснтаннонвитьнся, сденлать вынвонды і опнренденлитьнся для ченго і канкие знанния нужнны понгранничннинку... (на обнщенсонцинальнный уронвень ми подннинматьнся не бундем)

Пренжнде всенго:

- бонротьнся з нею беснпонлезнно, але коннтронлинронвать і “опнренденлить її рамнки” ненобнхондинмо. Все менронприянтия, контонрые Ви бунденте осунщенстнвнлять або не осунщенстнвнлять на свонем меснте служнбы занвинсят від тонго, де Ви бунденте слунжить - на остнронве в однном з нанших сенвернных монрей, на однном з воснточнных линбо занпаднных КПП або занстанве наншей дивні, в Таднжінкинстанне або на Кавнканзе. Ненвознможнно дати алнгонритм Ванших дейнстнвий. Так і не дуже принличнно мені про це Вам гонвонрить. Лише ненскольнко штринхов для разнмышнленний. Ви помннинте, об струкнтунре пренстунпнленний в ПВ в 1995 гонду - сренди прончих - мужолозтво і изннансинлонванния, принчем і ті і друнгие групнпонвонго ханракнтенра. Вспомннинте свої разнгонвонры на 1-2 курнсах (монжет бути менжнду ненконтонрынми і сейнчас) об канченстнвеннно-конлинченстнвеннных понканзантенлях пренкраснной понлонвинны ченлонвенченстнва, контонрые обнсунжнданлись в свонбоднное вренмя? Об цю ж бундут говорити, і Ванши поднчинненнные. Вспомннинте своє або своних друнзей понвенденние в разнных жизнненнных синтуанцинях... У ананлонгичнные бундут попасти, і Ванши поднчинненнные... Нанвернное, канжндый конманндир долнжен знати: об линцах (сренди поднчинненнных), имеюнщих псинхинченские пронбленмы на почнве секнсунальнных отнклонненний; всіх “денвиц легнконго понвенденния” сренди менстннонго нансенленния, принчем женлантельнно в линцо і т.д. Але це однна стонронна пронфинлакнтинки пронблем, контонрые монжет пронстинтунция (і все, що з нею свянзанно) созндать.

Втонрой стонронной, имеюнщей отнноншенние до Ваншей пронфеснсионнальнной деянтельннонсти, явнлянетнся иснпольнзонванние ставнших Вам изнвестннынми свенденний в пронфеснсионнальнной деянтельннонсти. Тут однна стонронна ненофинцинальнная, тобто ОРД і втонрая - вынполнненние менжндуннанроднных норнмантивнных акнтов, в Е.ч. “Коннвеннции об борьнбе з торнговнлей людьнми і з экснплуантанциней пронстинтунции третьнинми линцанми” (одобнреннной рензонлюнциней Ген. Аснсамбнлеи ООН від 2 денкабнря 1949 гонда, встунпивншей в синлу 25 июнля 1951 гонда). Иснтонрия занпренщенния цих пренстунпнленний на менжндуннанроднном уровнне дантинрунетнся ще 1904 гондом (торнговнля “)(бенлынми ранбыннянми”). Пренступннынми, сонгласнно этонго донкунменнта (1949 гонда) счинтанютнся: свенденние, склонненние або совнранщенние в ценлях пронстинтунции друнгонго линца, данже з його сонглансия; экснплуантинронванние пронстинтунции друнгонго линца, данже з його сонглансия; сондернжанние донма тернпинмонсти, управнленние ним або созннантельнное финнаннсинронванние або приннянтие учанстия в финнаннсинронваннии донма тернпинмонсти; сданча в ареннду або знімання зданния, або друнгонго меснта, або часнти танконвонго, знаючи, що вони бундут иснпольнзонватьнся в ценлях пронстинтунции третьнинми линцанми; а такнже сонучанстия і понкуншенния на выншенпенренчиснленнные деянния.

Я тольнко прончинтаю ненскольнко стантей этонго донкунменнта (ст. ст. 17,18,19), а вже Ви на меснтах опнренденлинте для сенбя, канкую иннфорнманцию ненобнхондинмо сонобнщить опенрантивннинкам, канкую менстнным ОВД або ценнтральнным, канкую понгранничнным преднстанвинтенлям, а монжет бути пронсто понвенсив ненскольнко планкантов на КПП, оснтаннонвивнших ненскольнко “безнмозгнлых” дунрончек.

Занканнчинвая цей вонпрос хонтенлось би нанпомннить Вам, що, ненсмотнря на понстоняннную борьнбу з пренступннонстью, ченлонвенченстнво разнвинванет і инндунстнрию всендознвонленннонсти, що понзвонлянет ужинватьнся друг з друнгом ханнженстнву і “борьнбе з пронстинтунциней”. Сенгондня, до сонжанленнию, нанше обнщенстнво пренкраснно денмоннстнринрунет це.

Адже ПРОнСТІнТУнЦИЯ І ПРЕнСТУПнНОСТЬ БЫнВАнЮТ ТАК БЛІЗнКИ!

2. Нарнконманния і пренступнность.

Цей вигляд, з однной стонронны, пренступннонсти, а з друнгой - страшнной сонцинальнно-мендинциннской трангендии принконвынванет до сенбе внинманние всенго минра. Ананлинзы кринминнонгеннной обнстанновнки в Роснсиї, пронвенденнные занрунбежннынми спенцианлинстанми, свянзаннные з иснслендонванниянми вонпронсов нензанконннонго обонронта нарнконтинков, принвондят всіх в шонконвое сонстоянние.

Кринминнонлонгинченски по сондернжаннию слендунет разнлинчать ненскольнко срензов, понканзынваюнщих, що пренступнность, свянзаннная з нарнконтинканми, санма по сенбе однна з линков пренступннонсти (до цей її часнти ми ще верннемнся в лекнцинях по орнганнинзонваннной і трансннанционнальнной пренступннонсти) і внутнри сенбя санмой вона тонже ненодннонзначнна.

Не отнвленкая Ванше внинманние і вренмя на даннные, пубнлинкуенмые в среднстнвах маснсонвой иннфорнманции, дуже кратнко оснтанновнлюсь на даннных МВС Роснсиї:

- вынявнленно пренстунпнленний, свянзаннных з нарнконтинченскинми среднстнванми і сильннондейнстнвуюнщинми венщенстнванми (До в раснченте на 1000) в 1991- 19,3; 1992 - 29,8; 1993 - 53,2; 1994 - оконло 70;

- в 1994 гонду на третину больнше пренсенченно понпынток їх раснпронстранненния;

- линкнвиндинронванны 341 поднпольнная ланбонрантонрия по изнгонтовнленнию синнтентинченсконго нарнконзенлья;

- з нензанконннонго обонронта изънянто 23,8 тоннны нарнконтинченских коштів;

- в пенринод пронвенденния опенранции “Мак” вынявнленно і уничнтонженно 21 тис. нензанконнных понсенвов нарнконтинконсондернжанщих раснтенний, в Е.ч. бонлее 3 тис. гекнтанров динконраснтунщей коннонпнли, що понзвонлинло прендотнврантить понстунпнленние в нензанконнный обонрот свынше 100 тонн нарнконтинков раснтинтельннонго прониснхонжнденния.

Вменсте з тим, за 1994 рік знанчинтельнно сонкрантинлось (бонлее чим в два рази) чиснло вынявнленнных хинщенний нарнконтинченских і сильннондейнстнвуюнщих венществ линцанми, контонрым вони ввенренны в свянзи з їх слунжебнным понлонженнинем або під охнранну. По странне всенго занренгинстнринронванно всенго 60 танких факнтов, з контонрых 70% принхондитнся на Курнськую, Монснковнськую, Нінженгонроднськую, Роснтовнськую і Сверднловнськую обнласнти, а в 63 ренгионнах - ні одннонго...

Главнной принчинной танконго понлонженния подів по линнии МВС, уканзынванютнся нендоснтатнки в орнганнинзанции ОРД. Поза коннтронля ненгласнных иснточннинков нанхондитнся канжндый четнвернтый принтон, знанчинтельнная частина осіб, заннинмаюнщихнся изнгонтовнленнинем і сбынтом нарнконтинченских коштів.

По даннным МВС за 9 менсянцев 1995 гонда эфнфекнтивнность борьнбы, а сонотнветнстнвеннно і прендунпренжнденния пренстунпнленний, свянзаннных з нензанконнным обонронтом нарнконтинков именет теннденнцию до снинженнию. Так, в канжндом четнвернтом ренгионне сонкрантинлось чиснло пренсенченнных пренстунпнленний, свянзаннных з НОН; вскрынто всенго лише 46 хинщенний, з них бонлее понлонвинны в Кинровнської, Курнганнської і Нонвонсинбірнської обнласнтях, тонгда як в 64 ренгионнах - ні одннонго.

Пракнтинченски канжндое озннанкомнленние зі стантинстинкой, свянзаннной з данннынми об нарнконтизнме, вынзынванет одннонзначнное впенчатнленние - сонмненние і нендонвенрие. Це осннонвынванетнся тим, що:

- даннные сонбинранютнся разннынми вендомнстнванми (МВС, ФСБ, Мінздоров'я і пр.);

- именют менсто ненсонверншеннстнво учента і отнсутнстнвие обнщих класнсинфинканций нарнконтинченских і сильннондейнстнвуюнщих венществ;

- лантентнность, як пренстунпнленний, свянзаннных з НОН, так і понтребнленния нарнконтинков вонобнще і т.д.

Ви обнрантинли внинманние, що пронзвунчал тернмин - нарнконтизм. У пракнтинке ці тернминны линбо синноннинмы (у випадку, конгда нарнконманния раснсматнринванетнся в шинронком смыснле этонго слонва); линбо “нарнконманния” иснпольнзунетнся як мендинциннский тернмин (бонлезнь), а “нарнконтизм” - ненгантивнное сонцинальнное явнленние, обънендинняюнщее все вонпронсы і пронбленмы, свянзаннные з НОН. ПРОФ. Макнсинмов С.В. счинтанет, що це те ж, що і НОН в шинронком знанченнии. Взагалі narke від греч. - заціпеніння.

Конгда ж нарнконманнию (в шинронком толнконваннии) слендунет счинтать пренступннонстью, а конгда - немає?

У иснтонрии ченлонвенченсконго обнщенстнва об нарнконманнии гонвонрят пракнтинченски всенгда лише як об пренстунпнленнии. У занконнондантельнстнве разнных країн встренчанетнся данленко ненодннонзначнный поднход до пронбленме, осонбеннно до понтребнленнию нарнконтинков. Пренступнный бизннес на нарнконтинках, по сунщенстнву, став эпинденминей вінка, линхонрандянщей все без иснклюнченния дивні земннонго шанра. Трандинциноннно люнбой вигляд обнранщенния ченлонвенка з нарнконтинканми (кронме мендинциннсконго, осунщенстнвнляенмонго в рамнках і на осннонве занконна і пранвил мендинциннской пронфеснсии) счинтанетнся пренступнным. Так, Едінная коннвеннция 1961 гонда об нарнконтинченских среднстнвах в ст. 36 нанзынванет пренступннынми - кульнтинвинронванние, пронизнводнстнво, изнгонтовнленние, изнвленченние, прингонтовнленние, хранненние, преднлонженние з комнмернченскинми ценлянми, раснпренденленние, понкупнку, пронданжу, доснтавнку в осонбых уснлонвинях, макнлернстнво, отнправнку і пенренотнправнку траннзинтом, пенренвоз, ввезення і вынвоз нарнконтинченских коштів, пронизнвенденнных в нанруншенние понстанновнленний Коннвеннциї, і люнбые інакші дейнстнвия. Нентруднно занментить, як шинрок спектр пренступнных манхиннанций з нарнконтинканми і, сонотнветнстнвеннно, поннинманние пренступннонго.

Коннвеннция данет толнконванние мнонгих упонмяннунтых в ній тернминнов і деянний, Мнонгих, але не всіх, оснтавнляя форнмунлинронванние сонстанвов коннкретнных пренстунпнленний, як і санкнций за них, на уснмотнренние нанционнальнных занконнондантельств. Але, класнсинфинцинруя їх, можнно вынденлить групнпы, свянзаннные з:

- пронизнводнстнвом нарнконтинков;

- кунпнлей і пронданжей їх;

- транснпорнтинровнкой і

- понтребнленнинем.

Як ні страннно, але все ці групнпы (без понследнней) пронблем не вынзынванли б, еснли не бынло понтренбинтенлей. Нехай би сенбе пронизнвондинли, понкунпанли-пронданванли і транснпорнтинронванли. Хто ж танкой понтренбинтель - пренступнник або больнной? Вчені минра этонго вонпронса одннонзначнно понка не реншинли і канжндая дивна реншанет цей вонпрос по-свонему.

У цей час у нас 60% споживачів у віці від 18 до 30 років, а 12% - неповнолітні; по чверті від всіх споживачів - робітники і особи, що не мають постійного джерела доходу; 85% - чоловіки, відповідно - 15% - жінки. По видах наркотиків споживачі розподіляються таким чином:

37 - похідних опію, 34 - похідних каннабиса, 8 - амфетамины і барбитураты, 6 - інакші наркотики і 15 - полинаркоманы. У 90-е роки відмічається різке зростання споживачів “жорстких”, синтетичних і полусинтетических наркотиків. Також 90-е роки характеризуються збільшенням смертності серед споживачів наркотиків (з 90 до 94 років число смертельних випадків збільшилося в три рази). Наприклад, в 1992 році померло біля 2-х тисяч осіб, що зловживали наркотичними коштами і психотропними вешествами, 295 з них безпосереднє внаслідок передозування. Звертаю увагу ще і на те, що з 1988 року в країні кожний перебуваючий на обліку наркоман 2 разу в рік обстежується на предмет инфицированности ВИЧ (СНІД). З біля 400 тисяч таких обстежень до 1995 року фактів захворювання не виявлено.

Держава намагається попереджати зловживання наркотиками, лікувати і реабілітувати наркоманів. У країні діє більше за 200 наркологічних диспансерів і 12 наркологічних лікарень, для стаціонарного лікування хворих алкоголізмом і наркоманією розгорнено більше за 40 тис. наркологічних ліжок, працюють понад 4 тис. лікарів, щорічно лікуються 7-8 тыс наркоманів. Лікування м.б. і примусовим. У 1993 році прийнята Концепція державної політики по контролю за наркотиками в РФ, яка визначає стратегічні цілі і задачі діяльності держави в області з поширенням наркотичних коштів. Має місце і міжнародну співпрацю (на різних рівнях). Раніше, ніж перейти до наших прикордонних проблем, пригадаємо, що з наркотизмом борятся за допомогою карного і адміністративного кодексів. Отже, ми підійшли безпосередньо до тих питань, які Вас будуть цікавити на практиці. З одного боку - це проблема, пов'язана з особистим складом, а з іншого боку - участь ФПС в боротьбі з НОН.

Розглянемо першу сторону. Будемо надеятся, що Вам вже не треба пояснювати, що вживати наркотики і здійснювати правопорушення, пов'язані з НОН не треба! Залишаються Ваші підлеглі. Вони можуть до Вас прийти що вже спробували, а можуть зробити це уперше в Вашому підрозділі. Важливо пам'ятати, що проведені медиками дослідження показали, що перше споживання викликане: цікавістю в 60-65%; при впливі оточення - 14%; наслідуванням - 13% і лише 2,7% - переживаннями.

За даними медиків Апарату Директора ФПС у війська щорічно закликається понад 300 чоловік, що раніше вживав наркотики. Небезпечні також і токсикоманы (співвідношення “наркоман-токсикоман” - 70%-30%). Виявити їх відразу по-прибутті - задача медиків. У подальшому організовуйте якісні медичні обстеження і огляди, визначені Статутом ВР ВС. Ними охоплюється як весь особистий склад (двічі в році і перед проведенням профілактичного щеплення), так і окремі категорії (новоприбулі в частину, що повернулися з відпусків, відряджень, лікувальних установ, працюючих на об'єктах живлення і водопостачання, водії і інш.). Ну і останнє - статутом також передбачений обов'язковий тілесний огляд особистого складу при помывке в бані. А далі вже повинен бути включений весь комплекс запобіжних засобів: вживання до них заходів виховального, првового, дисциплінарного і медичного характеру. Обов'язкової повинна бути санітарно-освітня робота про соціальні і медичні наслідки вживання наркотиків. Акцентуйте на цих питаннях увагу оперативних працівників. Контролюйте зберігання і витрачання медикаменти.

Кожний з Вас повинен напружити свою фантазію і постаратися представити всі можливі шляхи проникнення наркотиків до військовослужбовців і відповідно їх перекрити.Звісно буде різниця між цією стороною Вашої роботи на північному острові і заставі на межі з Естонією.

Ваш інтерес повинні залучати не тільки самі наркотики, але і предмети, з помошью яких вони готовяться або вживаються (шприци, голки, і пр.).

Якщо не можете справитися самі, користуйтеся наказом МО СРСР N260-1987 року, згідно з яким військовослужбовці термінової служби, яким в стаціонарних умовах встановлений діагноз наркоманія (алкоголізм), ВВК виносить постанову про їх непридатність до військової служби незалежно від стадії хвороби.

Ви мене зараз докорите в тому, що якщо будь-хто з підлеглих покажеться Вам що знаходяться в наркотичному або алкогольному сп'янінні, то провести медичний огляд буде практично неможливо, так як лікар є не скрізь, а середньому медперсоналу це заборонене. Адже для Вас важливий не факт складання “папірців”, а можливість вжити відповідних заходів для встановлення що, звідки, де, з ким, і пр., а в кінцевому результаті припинення подібного і м.б. порятунку людини.

Друга сторона - участь ФПС в боротьбі з НОН. Це дуже об'ємне питання. Звісно тут потрібні спеціальні знання, особливо тим з Вас, хто має намір служити в оперативних апаратах. Передусім Вам необхідно знати відповідні норми права, в т.ч. і міжнародного (три Конвенції). Карний і Адмін. Кодекси містять в собі статті, вказуючі на протиправні діяння, пов'язані з НОН. Їх повинен знати і Ваш особистий склад. На місцях (КПП) повинні бути обов'язково спеціальні переліки наркотичних среств і сильнодіючих (отруйних) речовин, які офіційно публікує Мінздоров'я кожний рік. ...................(лекція стор. 6, 18).

Тактиці і методиці боротьби з НОН Вас повинні навчити в курсах ОРД, Криміналістики і УПЦ.

3. Алкоголізм і злочинність.

Про це негативне соціальне явище не сказати при освітленні теми лекції просто неможливо. Алкоголізм - це практично 70-90%% супутник злочинності в Росії.

Офіційно, алкоголізм (ар. al-kihl тонкий порошок - алкоголь) - це хронічне захворювання, що викликається систематичним вживанням спиртних напоїв, що характеризується потягом до них і що приводить до психічних і фізичних розладів. (Також тут можна згадати і дипсоманію/від греч. dipsa спрага + манія/ - періодично виникаючий нестримний потяг до алкоголю, періодичний запій.

Існують моделі споживання алкоголю: винна, пивниця, горілчана і комплексні (різних комбінацій).

Про шкоду алкоголю можна говорити багато. Лев Товстої двічі в своїх творах розказує старовинну притчу: “Посперечалися дъявол і инок(чернець). Ставка їх парі: той, що програв виконує на свій вибір одну з трьох вимог парі, що виграло. Чернець, що Програв повинен був виконати одну з вимог дъявола: убити людину, або напитися п'яним, або спокусити дружину ближнього свого. Инок задумався, що ж вибрати? Як людина свята він не може заподіяти шкоду іншому і вибирає - нап'юся допьяна і заподію шкоду собі самому. Напившись до положення риз (страшне сп'яніння) з свідомістю, що помутилася він знаджує дружину ближнього. Коли чоловік встає на захист зганьбленої честі, инок вбиває чоловіка.”

Суть притчі ясна.

Визначити співвідношення алкоголізму і злочинності можна таким чином: алкоголь тягне до злочину, а злочин - до алкоголю.

На грунті пияцтва здійснюються значна частина тяжких злочинів (хуліганств, згвалтувань, вбивств, різної міри тілесних пошкоджень і пр.). Інша сторона зв'язку А і П - щоб пити, треба знайти алкоголь(гроші на нього). Сп'яніння також сприяє тому, що людина частіше стає жертвою злочинців, або власної або чужої необережності.

Дуже важко переконати все знаючих Ваших майбутніх підлеглих про шкоду алкоголю. Тут повинне бути передусім саме головне правило - командира, що вжив спиртні напої солдати бачити не повинні! Ну а далі - все просто... Хочете: стати хронічним алкоголіком; щоб Ваша дружина стала також алкоголичкой, або кинула Вас і поїхала з дітьми куди бажано, тільки від Вас подалі; щоб Ваші діти були “виродками” (все одно моральними або фізичними, або тими і іншими; щоб Вашим батькам було соромно, коли Ви приїдете у відпуск; щоб Ваші підлеглі бачили Вас в тому стані, в якому Ви зараз бачите деяких своїх командирів; щоб після спільного розпивання з підлеглими була розстріляна застава і Ваша сім'я, що не устигла від Вас поїхати; щоб Вас вигнали за декілька місяців до пенсії; щоб разок в житті полежати в свинарнику з хрюшей на ім'я “Борька”, а може бути там і залишитися навіки.... і т.д. --- тоді ПИЙТЕ НА ЗДОРОВ'Ї ! Але мені Вас шкода...

Висновок.

Таким чином в ув'язненні лекції мені б хотілося ще раз повторити, що негативних соціальних явищ, пов'язаних із злочинністю дуже багато. Перерахувати їх практично неможливо. На лекції ми змогли поговорити лише про три, найбільш головну. З течією часу списки головних можуть мінятися і бути то девіантними, то делинквентными, то злочинними. Це і спекуляція, і тунеядство і пр. Не можна не згадати і самогубства, що знаходяться також на грані злочинного і незлочинного і т.д. Навіть Ваші, так звані, людські якості можуть стосуватися відхилень в нормі поведінки Ваших підлеглих, так і Ваших також. І остання рада - на кожній новій дільниці роботи задавайте собі питання - які негативні соціальні (і не тільки) явища на цьому місці мені можуть заважати служити, заподіяти шкоду мені і моїм підлеглий

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка