трусики женские украина

На головну

 Шпори до екзамену - Гроші та кредит

 Істор розвиток тов-ден відносин і необх-ть грошей

 Розвиток товариств пр-ва породило необх-ть в обміні товарами. След-но необ-ть розвитку грошей обумовлена ??тов про-вом і зверненням. Товар має действит-ой стоим-ю (величина залежить від від кількості затраченої праці) стоїмо-ти тов-в у процесі обміну порівнюються.

 1 стадія розвитку товарообміну:

 -прямий (бартер) Т-Т '

 -непрямі Т-Д-Т

 2 стадія: потреба т-ва в осущ-ии платежів до державного і місць бюджети, розвиток кредит операцій та ін.

 Платіж-движ грошей, коли зустрічей движ тов-в відсутня.

 3 стадія: гроші необхідні для розподі частини ВВП створ общ-вом між членами т-ва. Це осущ-ся через оплату праці

 2 Сутність і функції грошей виявлю-ся в 3 фукции-х формах:

 1 Всеощая безпосереднім-я обмінних

 2 Гроші м.б. использ-ни в кач-ве самост-ой мінової стоїмо-ти (движ-е грошей не пов'язано з движ-ем тов-в, наприклад кредит)

 3 Викорис-ся у формі внешенй міри праці, тобто необхідно для суммир-я витрат праці в денеж .едініцах.

 Крім того сущ-т отраж-ся в функц-ях:

 -Серед-во обращ (Д-Т-Д)

 -заходи стоїмо-ти (одиниця рахунку)

 -ср-во платежу (Т-Q-Д)

 Q-кредит

 -ср-во Збережемо-я, накопл

 Ліквід-ть грошей приймаються для оплпти боргів і использ-ся як ср-во платежу і зверну-я без умов і втрат.

 Некот автори в кач-ве функ-і грошей наз-ют «світові гроші» Це означ-т, що гроші у зовн обороті країни і в МЕВ викон-ють одні й ті ж осн функ-й і явл-ся абсол-о ліквідує -і

 3 историчен форми грошей, св-ва грошей

 З розвитком товариств пр-ва товарн зверну-я змінювалися форми грошей. Можна виділити:

 1Действіт гроші: внутр і номінал ст-ть збігаються. Ці гроші повноцінні (мають ст-ть, тк виготовлені посеред-вом праці), 3 види:

 а Товар гроші, наприм хутро

 б Злитки драг металів (золото, срібло)

 в Монети з драг метал

 2 Замінники действит грошей-неполноцен денеж знаки: їх внутр ст-ть нижче номін, = 0. Але вони викон-ють всі функ-і грошей і мають слід види:

 а бумаж гроші

 б Монети з недорог мет

 в У вигляді записів на рахунках у банку

 Гроші: ср-во зверну-я, міра ст-ти, ср-во платежу і ср-во Збережемо

 4 Особливості использ золота як всеобщ еквів

 Спочатку Золтом использ у вигляді действит грошей у формі злитка, потім монет. Далі, при Первонач-му виник-ії (в сер 19в) бумаж гроші мали офіц золот содержініе-золот стандарт. Завдяки золот станд-ту осущ-ся міжнар-й обмін. У Європі він сущ-л до початку 1 світ війни. У Росії введено в 1897 р необеспеч-е Золтом ден знаки назив-сь неразмен З 1914р в Росії в зверну-й перебували неполноцен і неразмен ден знаки. З остаточним-му війни (1918р) в Європі була зроблена спроба повернутися до золот станд. Шир застосува-ся золотодевізний стандарт. Девізу-валюта / платіж док-т обеспеч-й золотом В кач-ве девізи использ-ся $ США забезпе-ли обмін неполноцен-х $ на золото до 1973р за однією і тією ж ціною (з 1933). У 1973 США ввели нов ціни, потім США відмова-сь від золотого стандарту. У цей час в Європі сформир-сь валют систе ма исключ-я застосува-е золота в кач-ве еквів-та. Товариств пр-во визна-ся заг V пр-ва. У наст час в світі нах-ся неполноцен і неразмен гроші

 5 Обсяг ден маси: поняття, визна-е грошей і «майже грошей», денеж агрегати

 Ден маса-Шофах-ть покупат-х і платіж ср-в, обслуг-їх ек деят-ть в країні. Важн ознака ден маси-ліквід-ть. З точки зору ліквідує-ти в ден масі 2 частини:

 1 Гроші (абсол ліквідує)

 2 Майже гроші (ліквід-ть менше-акції, облиг-й, векселі)

 У завис-ти від ур-ня ліквід ден маса розподіль на агрегати Д.М. Видеоеніе агрегатів Неохім д / контролю і регулир-я V д.м, щоб неприпустиме-ть непередбачених-й инфл-ії.

 М1-ліквідує налич + безнал гроші у вигляді запису на рахунках.

 М2-має меншу ліквідує-ть, включає М1 + вклаби в ощадбанку на строк

 М3-нізккя ліквідує-ть, включ-ет М2 + крупн денеж Влади на трив термін

 У РФ в М1 виділ-т М0-налич гроші. Кредит карти-не гроші, а інструмент безнал розрахунків.

 6 Сутнісні ознаки V ден маси М1

 1Наліч гроші-свого роду бязат-ми заплптіть ті це борги ЦБ перед насел-ем. V денеж налич-ти записаний в пасиві. Перша мета ЦБ подержка денеж єдиний-и.

 2Безналіч частина агрегату М1 у вигляді записів на рахунках явл-ся зобов му заплатити з боку кого банку в кіт відкрито рахунок. Т.ч. безнал гроші-борги кому банку. Гос-во через ЦБ поддерж стабиль-ть, обеспеч-я ліквідує-ть.

 3Пріемлемость і зручність

 4Отності-я рідкість, обмеженість ден маси М1

 Гос-во і ЦБ рег-ють V Д.М.

 5М1 абсол ліквідний і ніхто не откіз-ся його приймати. Так, ден знаки викон-ють всі функ-і грошей та їх наз-ют грошима, хоча вони неполноцен і неразмен.

 7 Вартість грошей, інфляція: поняття, форми виявлю-я, види

 3 показ-я ст-ти грошей:

 -дійсно

 -номінальна

 -реальна ст-ти грошей

 Якщо гроші дейстие, то внутр і номін ст-ти збігаються. У неполноцен внутр менше номін-й.

 Инфл-я-процес происх-й з грошима, уменьш-й їх ст-ть. В рез-ті инфл-і ціни зр-ся тому за один і той же товар дешевих грошей треба віддати більше.

 Види інфляції:

 1В завис-ти від причин виник-я:

 -інф-я попиту, V д.м більше наявності тов-в Гос-во вилучає зайві гроші з зверну-я через банки шляхом продажу цін паперів (приклад)

 -інфл-я іздержек- изд ростуть швидше, ніж ціни на тов-ри, в-во станов-ся невигідним, предприним-ль закриває справу Гос-во повинно постач-ть пр-во з низ вид.

 2В завис-ти від швидкості протікання:

 -помірно 5-10% на рік

 -галопір-я> 20% в рік

 -гіперінфл-я 100%

 3В завис-ти від кач-ва прогнозу: ь

 -предвіденная: п / п-я можуть закласти% инфл

 -непредвід: провокує-ет нерівномірний розподіл дох-ів, спад пр-ва, зр-е безробіття.

 Від ІФЛ-і втрачають дох зберігачі, получ-й фиксир дох і кредит-и

 8 Соц-ек послід-я инфл, оцінка впливу инфл на перераспред дох-в

 1Усіл-ся діспропроп-я в ек-ці (м / у D і S, м / у накопл і потребл, нерівномірний ріст цін веде до перліву капіталу м / у галузями пр-ва)

 2Созд-ся ум-я д / прілого капіталу в сферу зверну

 3Іскаж-ся стукт-а потр D, ціни ростуть, насел стеми сохран гроші

 4Наруш-ся ємність внутр ринку, з / п уменьш, покуп спосіб сниж-ся

 5Наруш-ся функ-ті денеж-кредит системи.

 6Інфл-я отріц оповідь-ся на МЕВ

 7Обостр-ся процес держ финансир, бюджет поповнився-ся за рахунок емісії, обесцен-ся готівка вступлю-я

 8Обостр-ся валют криза

 Послід-я инфл-і д / насел: сниж ур-нь життя, жнив-ють раб-ки бюдж сфери, студ-ти, незаможні.

 Оцінка реал доходу: раб-к закл-л жоговор 31.01 на 1500 руб. Ур-нь инфл-і в лютому-10%, реальн дох у раб в февр 1500 / 1,110 = 1351. Наступ плучает стільки ж але купити мож тільки на 1351.

 9 Методи вимірювання інфляції

 1на основі індексів цін, при цьому рассматр інд цін на потреб товари, по всьому колу тов-в, по отдельн групі тов-в. За основу прини-ся середовищ ур-нь цін. У завис-ти від бази ср, прийнятий-й за основу розрізняють:

 -цепной інд-ціни на визна дату сравн-т з ур-ньому на пред дату (березень / квітень)

 -базісний нід-ур-нь цін по всіх датах срав-ся з базою. База береться за 100% і не зрад-ся, отраж-ет зростання цін наростаючим підсумком.

 2Пріблізіт-й метод-правило величини 70 позвояетпоставити розрахувати за скільки років ціни подвояться, якщо відомий среднегод приріст цін.

 Т = 70 / вим інд ціни

 Т-кол-во років, за кіт ціни подвояться

 70-емпіріч цифра з прауктікі

 вим-приріст

 10Мех-й банк-о мультиплікатора і його зв'язок з експансією банк-го кредиту

 Мультіплік-я депозиту-процес зр-я депозиту всій банк-й системи в рез-ті переходу начадбного депозиту з банку в банк за допомогою кредиту. Один банк може видавати непревиш-ю його надмірний-х резервів. А банк-я сист-а в цілому може видавати кредити перевищений-ю суму депозитів банк. сист-и. Це і є процес мультіплік-й. Кредит експансія відбувається в рез-ті зр-я кредиту через його мукльтіплікаціі.

 11 Денеж звернення: поняття, показ-ли, стан в РФ

 Ден зверну-зверну-е-процес движ-я грошей при соверш-і платежів до налич і безнал формах Сфера Д.О.-ек-ка, банк-я і бюджет сфери сюди не входять. Для хар-ки Д.О. использ-т показ-ли: 1V Д.М. в обігу: колич-я хар-ка агрегат-ів М1, М2, М3

 2скор-ть зверну-я грошей: рази на рік д / однієї одиниці, для РФ = 7-8 разів + найбільша скор-ть зверну-я М0.

 Зрад-е скор-ти залежить від общеек факторів (ур-нь цін) і від приватних структура платіж обор-а При инфл-й скор-ть зверну-я грошей зростає, тк потреб-Чи зр-ють покупки тов-ів, щоб огорож-ся від ек-х втрат в след-е падіння покупат спосіб-ти грошей

 За інших рівних умов зростання скор-ти зверну-я грошей те ж саме, що і випуск доповнить ден маси.

 12 Закон ден зверну-я, особ-ти його дії в збрешемо-х умовах

 З-н ден зверну-я- ек з-н, визна-й, яке у грошей необх-мо д / осущ-я норм денеж зверну-я. Нормальное0отсут-ють зайві гроші, відсутність про-ють неплатежі.

 З-н був сформулир-н в 19в Марксом, але тоді гроші були із золотим змістом. Тк зараз гроші зол не забезпечили-и формула не соблюд-ся. Зараз пріоритет у колич-ой теорії грошей. Всі гроші, випушено-е в зверну-е, беруть у ньому участь і не відхід-т в скарби. З-н ден обрпщ-я прин-ет вид урав-я обміну: М * V = Р * Q

 М-обсяг денеж маси

 V-швидкість

 P-рівень цін

 Q-обсяг пр-ва готових тов-в і послуг (готові-для конечн использ-я, не для перепродажу). Разгран-е тов-в на готові і промежут-е необх-мо д / избеж-я подвійного рахунку в визна-і фіз V зробивши-й продукції.

 З зак-на зверну-я маємо: М = PQ / V

 PQ- ВВП

 У збрешемо-х усл-ях ур-е обміну использ-ся д / обоснов-я, аналізу та оцінки динаміки д.м, рассчит-ся орієнтир Д.М.

 13 Особливості инфл-й в РФ і осн напрямки антіінфл-й політіткі

 Инфл-я в РФ і її причини НЕ хар-ни д / країни з рин ек-ой. Росія переходила до рин отнош-ям з инфл-їй планово-розподіль сист-и, на кіт тиснули чинників інфляції-х витрат. Стали витікати валют -е і матер рес-си, імпорт витіснив нац в-во ітд. Тому хар-тер инфл-і вимагає использ-ть особливі методи її регулир-я. Мета- устан-ть контроль над инфл-ей.: Подолати ек спад, криза неплітежей, спад інвест деят-ти, формую-е стабільною рин стуктури, поддерж галузей, стимулир-е експорту, грамотна валют політика, цивил приват-я, форімр -е єдиний ринку тов-в, кредиту, валюти, фонд ринку, ринку недвиж-ти і тп .; сокращ-е дефіциту бюджету, соверш-е нал сист-и, визна-е пред-в зовн запозичаю-я, перестроєна-ка експ і імп, боротьба зі спекуляцією, зняття инфл-их очікувань.

 14 Денеж система: поняття, осн типи

 Ден сист країни- учтанов-я д-вою форма орг-ії ден зверну-я. Ден сист отраж-ся в законодавчих актах гос-ва. Ден сист сформир-сь в 16-17вв і в міру тов-ден отнош-й відбувалися зрад-я в грошово-х сист-х країн. Ознака, за кіт различ типи ден сіт- форма функционир-я грошей.

 1деньгі в формк метал монет або бум гроші, розмінна-е на метал (система метал звернено) має 2 стадії:

 -біметаллізм, але тк срібло дешеввело, в золото дорожчало ден зверну-е було нестабільність Тому перейшли до:

 -монометаллізм вперше склався в Англії в 19 в, в Росії з 1897р до 1 світ війни.

 2Сістема зверну-я кредит і бум грошей. Зол витіснене із зверну-я, т.ч. збрешемо система має в зверну-і неполноцен і неразмен гроші.

 15 деят-ть ЦБ щодо здійснення денеж-кредит політики: інструменти

 Виконуючи функ-і по реаліз-і денеж-кредит політики і своїх цілей деят-ти, ЦБ має право застосовувати слід инстр-ти впливу на ден масу, инфл-ю і сост-е ек-ки країни в цілому.

 1Прцентная ставка (рівень). Змінюючи її ЦБ оказ-ет вплив на ціну кредиту, тк по ній ком банки получ-т кредит в ЦБ. Якщо відсоток ставка зр-ся, то кредит дорожчає, попит на нього уменьш-ся V ден маси і инфл-й сдержив-ся. Але в ек-ці М.Б спад, тому ЦБ стеми проц ставку знижувати

 2Норматіви зобов-их резервів депоновані в ЦБ РФ. Мах за законом 20% від суми залучених коштів. Д / депозитів юр осіб- 10%, д / вкладів фіз осіб-8%. Величина нормативу визна-ет обязат-й резерв, ті частину залучених ср-в, кіт кожен банк повинен саме в ЦБ на своєму рахунку. Різниця між сумою привлеч ср-в і обязат резервами = надлишковий резерв, з якого кому банк мож видавати кредити.

 3Операціі на відкритому ринку. ЦБ продає цін бум по поруч-ю гос-ва та М1 превращ-ся в М3, ден маса уменьш-ся, инфл-я уменьш-ся і навпаки.

 4Політіка вал курсу без різких коливань. Якщо D> S, то ЦБ продає валюту, а якщо навпаки, то купує.

 5 V рефінансування. Але це вимагає витрат бюдж ср-в, кіт зараз недостатньо.

 16 Форми і види кредитів, класифікація

 Форми кред зв'я з його структурою. Тому по позичкової ст-ти различ-т товар, денеж і смеш форми кредитів. По тому, хто кредит угоді кредитор і позичальник виділяють банк-ю, госп, міжнар, гражд форми кредитів. За цільовим потреб-ям позику-ка: виробляє-ю та споживчої форми к. Викорис-т та ін форми: -1прямая (без ланок) і непряма

 2явная (із заздалегідь обмова цілями) і прихована

 3старая (тов-и під заклад) і нова (лізинговий кредит)

 4основная (грошова) і доповнить (товарна)

 5 Розвинена і нерозвинена (ломбард)

 Види- більш детальна хар-ка по організ-ек ознаками, использ д / классиф-і кредитів. У Росії кред классиф-ють в завис-ти від:

 -стадія пр-ва, обслуг-х кредитом (обмін та ін) -галузеві направ-ти

 -Об'єктив кредит-я

 -забезпечення

 -срочності (долгоср, среднеср і краткоср)

 -платность (плат / безкошт, дорогі / дешеві)

 17 Валютний ринок: визна-е, суб'єкти, функції.

 Валют ринок-система ек отнощ-й між банками, а також між банками і клієнтами з приводу купівлі-продажу ін валюти в обмін на нац. Нац вал-ср-во зверну-я і платежу. Вал РФ-банкноти і монети в зверну-і, ср-ва в безнал формі на рахунках банків, готівка і безготівка гроші РФ в ин банках. Ін вал- ден знаки в обрщ-й і ср-ва на рахунку в ден од ин гос-в на рахунках у банках.

 Угоди по -купівлю-прод ін вал осущ-ся 2 шляхами:

 1Между полномоч банками (міжбанк вал ринок)

 2Через вал біржі

 Функції вал ринку:

 1Обслуж міжнар обміну тов, послуг

 2Формір вал курсу під впливом попиту та пропозиції

 3Інструмент гос-ва д / цілей ден-кредит і ек політики

 4Мех-му д / захисту від вал ризику і від програми спекулятивних-о капіталу.

 Суб'єкти, в завис-ти від юр статусу:

 1Резід-ти РФ-фіз особи, проживши-е на території РФ і юр особи, утворені на території РФ в соотв-и з законод-ом

 2Нерезіденти- фіз особи, пост проживши за межами РФ, юр особи, засновані у відповідності із ин законод-ом

 18 Валютний курс: поняття, фактори, методи визначення

 Вал курс- соотнош-е, по кіт одна вал обмін на ін. Вал курс рубля наз-ся ціна рубля.

 Котирування валют-процессс встановлення вал курсу.

 Види котирувань:

 1В завис-ти від способу встановлю-я вал курсу:

 а) ринкова

 б) офіщ котирування ЦБ РФ

 2В завис від місця знаходження біржі:

 а) пряма (ст-ть ін вал в нац приклад 1 $ = 28 руб)

 б) непряма, нац в ин (1 руб = 1/28 $)

 Котирування м.б. прям і косв, в завис-ти від того, де осущ-ся угода.

 Различ-т вал курс продавцуа і покупця.

 Покуп бажає купити вал дешевше, при прям Котир курс покупат-я <курсу продавця, а при косв, курс покуп> прод

 За курсом продавця маємо: при прям курс прод> курсу покуп-я, при косв навпаки. Курс прод-а- урс, в соответ-і з кіт банк продасть ін вал в обмін на нац. Курс пок-ля-курс. У соот-и з кіт банк купить ін вал в обмін на нац.

 Використовують крос-курс-соотнош-е між 2 вал визна через третю ($ США)

 19 Відкрита вал позиція банку

 Ал позиція- залишок ср-в в ін вал, кіт формую-ет актив і пасив в соотв-их валютах.

 Необх = ть контролю величини вал позиції обумовлено возмодность створення у банків ризику получ-я дополн-х доходів / витр при зрад-і вал курсу.

 Актив не = пассіву- відкритий вал позиція, актив = пассіву- закрита вал позиція. Различ-т: коротку відкритий ал позицію (актив <пасиву) і довгу (актив> пасив) Банк отраж-т сост-е вал поз на кінець опер-о дня. ЦБ уст-ет межа розміри.

 1на кінець операц дня сума всіх відкритий позицій д.б. НЕ> 30% капіталу банку.

 2 - // - // - // - по отдельн ін вал не повинна> 15%

 Вал позиц переклад-ся в руб еквівалент по курсу ЦБ. Виходячи з пред'явлені-х вимог банк зверну-ся на вал ринок. То. сост-е вал позиції впливає на хід операцій банку на вал ринку.

 Вплив зм-я курсу на прибуток банку

 1Актів <пасиву, след-но курс раст, прибуток зростає і навпаки.

 2Актів> пасиву, след-но: курс зростає, прибуток зростає і навпаки.

 20 Лізинг, поняття, види, лізингова плата

 Лізинг-вид инвестиц деят-ти, зв'я з приобрет імущих-ва і його передачею в користування за договором фіз і юр особами на визна термін і за визна плату. За ступенем окупаємо-ти различ-т 2 види:

 1Оператівний л.-передача в оренду імущих-ва на строк менше ек періоду служби обладнання-я.

 2Фін л- має довгих термін оренди, в теч кіт відбувається всієї або більшої частини ст-ти обладнання-я. По закінченню контакту орендар їм право повернути / купити обладнання.

 Лізинг платежі- плата за польз лізинг имущ від лізингоодержувача лізингодавцю.

 Лізинг-й платіж-сума, що виплачується лізинго-одержувачем від лізіногдателя за надане йому право повз імущих-вом

 ЛП = АТ + ПК + КВ + ДУ

 + ПДВ

 АТ- велич аморт отчисл причит-ся ліздат-ю

 ПК-плата за использ кред рес-в ліздат-ем на приобрет імущих-ва.

 КВ- комис вознагражд-е

 Ду- плата за доп послуги

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка