На головну    

 Шпори до екзамену - Гроші та кредит

 Істор розвиток тов-ден відносин і необх-ть грошей

 Розвиток товариств пр-ва породило необх-ть в обміні товарами. След-но необ-ть розвитку грошей обумовлена ??тов про-вом і зверненням. Товар має действит-ой стоим-ю (величина залежить від від кількості затраченої праці) стоїмо-ти тов-в у процесі обміну порівнюються.

 1 стадія розвитку товарообміну:

 -прямий (бартер) Т-Т '

 -непрямі Т-Д-Т

 2 стадія: потреба т-ва в осущ-ии платежів до державного і місць бюджети, розвиток кредит операцій та ін.

 Платіж-движ грошей, коли зустрічей движ тов-в відсутня.

 3 стадія: гроші необхідні для розподі частини ВВП створ общ-вом між членами т-ва. Це осущ-ся через оплату праці

 2 Сутність і функції грошей виявлю-ся в 3 фукции-х формах:

 1 Всеощая безпосереднім-я обмінних

 2 Гроші м.б. использ-ни в кач-ве самост-ой мінової стоїмо-ти (движ-е грошей не пов'язано з движ-ем тов-в, наприклад кредит)

 3 Викорис-ся у формі внешенй міри праці, тобто необхідно для суммир-я витрат праці в денеж .едініцах.

 Крім того сущ-т отраж-ся в функц-ях:

 -Серед-во обращ (Д-Т-Д)

 -заходи стоїмо-ти (одиниця рахунку)

 -ср-во платежу (Т-Q-Д)

 Q-кредит

 -ср-во Збережемо-я, накопл

 Ліквід-ть грошей приймаються для оплпти боргів і использ-ся як ср-во платежу і зверну-я без умов і втрат.

 Некот автори в кач-ве функ-і грошей наз-ют «світові гроші» Це означ-т, що гроші у зовн обороті країни і в МЕВ викон-ють одні й ті ж осн функ-й і явл-ся абсол-о ліквідує -і

 3 историчен форми грошей, св-ва грошей

 З розвитком товариств пр-ва товарн зверну-я змінювалися форми грошей. Можна виділити:

 1Действіт гроші: внутр і номінал ст-ть збігаються. Ці гроші повноцінні (мають ст-ть, тк виготовлені посеред-вом праці), 3 види:

 а Товар гроші, наприм хутро

 б Злитки драг металів (золото, срібло)

 в Монети з драг метал

 2 Замінники действит грошей-неполноцен денеж знаки: їх внутр ст-ть нижче номін, = 0. Але вони викон-ють всі функ-і грошей і мають слід види:

 а бумаж гроші

 б Монети з недорог мет

 в У вигляді записів на рахунках у банку

 Гроші: ср-во зверну-я, міра ст-ти, ср-во платежу і ср-во Збережемо

 4 Особливості использ золота як всеобщ еквів

 Спочатку Золтом использ у вигляді действит грошей у формі злитка, потім монет. Далі, при Первонач-му виник-ії (в сер 19в) бумаж гроші мали офіц золот содержініе-золот стандарт. Завдяки золот станд-ту осущ-ся міжнар-й обмін. У Європі він сущ-л до початку 1 світ війни. У Росії введено в 1897 р необеспеч-е Золтом ден знаки назив-сь неразмен З 1914р в Росії в зверну-й перебували неполноцен і неразмен ден знаки. З остаточним-му війни (1918р) в Європі була зроблена спроба повернутися до золот станд. Шир застосува-ся золотодевізний стандарт. Девізу-валюта / платіж док-т обеспеч-й золотом В кач-ве девізи использ-ся $ США забезпе-ли обмін неполноцен-х $ на золото до 1973р за однією і тією ж ціною (з 1933). У 1973 США ввели нов ціни, потім США відмова-сь від золотого стандарту. У цей час в Європі сформир-сь валют систе ма исключ-я застосува-е золота в кач-ве еквів-та. Товариств пр-во визна-ся заг V пр-ва. У наст час в світі нах-ся неполноцен і неразмен гроші

 5 Обсяг ден маси: поняття, визна-е грошей і «майже грошей», денеж агрегати

 Ден маса-Шофах-ть покупат-х і платіж ср-в, обслуг-їх ек деят-ть в країні. Важн ознака ден маси-ліквід-ть. З точки зору ліквідує-ти в ден масі 2 частини:

 1 Гроші (абсол ліквідує)

 2 Майже гроші (ліквід-ть менше-акції, облиг-й, векселі)

 У завис-ти від ур-ня ліквід ден маса розподіль на агрегати Д.М. Видеоеніе агрегатів Неохім д / контролю і регулир-я V д.м, щоб неприпустиме-ть непередбачених-й инфл-ії.

 М1-ліквідує налич + безнал гроші у вигляді запису на рахунках.

 М2-має меншу ліквідує-ть, включає М1 + вклаби в ощадбанку на строк

 М3-нізккя ліквідує-ть, включ-ет М2 + крупн денеж Влади на трив термін

 У РФ в М1 виділ-т М0-налич гроші. Кредит карти-не гроші, а інструмент безнал розрахунків.

 6 Сутнісні ознаки V ден маси М1

 1Наліч гроші-свого роду бязат-ми заплптіть ті це борги ЦБ перед насел-ем. V денеж налич-ти записаний в пасиві. Перша мета ЦБ подержка денеж єдиний-и.

 2Безналіч частина агрегату М1 у вигляді записів на рахунках явл-ся зобов му заплатити з боку кого банку в кіт відкрито рахунок. Т.ч. безнал гроші-борги кому банку. Гос-во через ЦБ поддерж стабиль-ть, обеспеч-я ліквідує-ть.

 3Пріемлемость і зручність

 4Отності-я рідкість, обмеженість ден маси М1

 Гос-во і ЦБ рег-ють V Д.М.

 5М1 абсол ліквідний і ніхто не откіз-ся його приймати. Так, ден знаки викон-ють всі функ-і грошей та їх наз-ют грошима, хоча вони неполноцен і неразмен.

 7 Вартість грошей, інфляція: поняття, форми виявлю-я, види

 3 показ-я ст-ти грошей:

 -дійсно

 -номінальна

 -реальна ст-ти грошей

 Якщо гроші дейстие, то внутр і номін ст-ти збігаються. У неполноцен внутр менше номін-й.

 Инфл-я-процес происх-й з грошима, уменьш-й їх ст-ть. В рез-ті инфл-і ціни зр-ся тому за один і той же товар дешевих грошей треба віддати більше.

 Види інфляції:

 1В завис-ти від причин виник-я:

 -інф-я попиту, V д.м більше наявності тов-в Гос-во вилучає зайві гроші з зверну-я через банки шляхом продажу цін паперів (приклад)

 -інфл-я іздержек- изд ростуть швидше, ніж ціни на тов-ри, в-во станов-ся невигідним, предприним-ль закриває справу Гос-во повинно постач-ть пр-во з низ вид.

 2В завис-ти від швидкості протікання:

 -помірно 5-10% на рік

 -галопір-я> 20% в рік

 -гіперінфл-я 100%

 3В завис-ти від кач-ва прогнозу: ь

 -предвіденная: п / п-я можуть закласти% инфл

 -непредвід: провокує-ет нерівномірний розподіл дох-ів, спад пр-ва, зр-е безробіття.

 Від ІФЛ-і втрачають дох зберігачі, получ-й фиксир дох і кредит-и

 8 Соц-ек послід-я инфл, оцінка впливу инфл на перераспред дох-в

 1Усіл-ся діспропроп-я в ек-ці (м / у D і S, м / у накопл і потребл, нерівномірний ріст цін веде до перліву капіталу м / у галузями пр-ва)

 2Созд-ся ум-я д / прілого капіталу в сферу зверну

 3Іскаж-ся стукт-а потр D, ціни ростуть, насел стеми сохран гроші

 4Наруш-ся ємність внутр ринку, з / п уменьш, покуп спосіб сниж-ся

 5Наруш-ся функ-ті денеж-кредит системи.

 6Інфл-я отріц оповідь-ся на МЕВ

 7Обостр-ся процес держ финансир, бюджет поповнився-ся за рахунок емісії, обесцен-ся готівка вступлю-я

 8Обостр-ся валют криза

 Послід-я инфл-і д / насел: сниж ур-нь життя, жнив-ють раб-ки бюдж сфери, студ-ти, незаможні.

 Оцінка реал доходу: раб-к закл-л жоговор 31.01 на 1500 руб. Ур-нь инфл-і в лютому-10%, реальн дох у раб в февр 1500 / 1,110 = 1351. Наступ плучает стільки ж але купити мож тільки на 1351.

 9 Методи вимірювання інфляції

 1на основі індексів цін, при цьому рассматр інд цін на потреб товари, по всьому колу тов-в, по отдельн групі тов-в. За основу прини-ся середовищ ур-нь цін. У завис-ти від бази ср, прийнятий-й за основу розрізняють:

 -цепной інд-ціни на визна дату сравн-т з ур-ньому на пред дату (березень / квітень)

 -базісний нід-ур-нь цін по всіх датах срав-ся з базою. База береться за 100% і не зрад-ся, отраж-ет зростання цін наростаючим підсумком.

 2Пріблізіт-й метод-правило величини 70 позвояетпоставити розрахувати за скільки років ціни подвояться, якщо відомий среднегод приріст цін.

 Т = 70 / вим інд ціни

 Т-кол-во років, за кіт ціни подвояться

 70-емпіріч цифра з прауктікі

 вим-приріст

 10Мех-й банк-о мультиплікатора і його зв'язок з експансією банк-го кредиту

 Мультіплік-я депозиту-процес зр-я депозиту всій банк-й системи в рез-ті переходу начадбного депозиту з банку в банк за допомогою кредиту. Один банк може видавати непревиш-ю його надмірний-х резервів. А банк-я сист-а в цілому може видавати кредити перевищений-ю суму депозитів банк. сист-и. Це і є процес мультіплік-й. Кредит експансія відбувається в рез-ті зр-я кредиту через його мукльтіплікаціі.

 11 Денеж звернення: поняття, показ-ли, стан в РФ

 Ден зверну-зверну-е-процес движ-я грошей при соверш-і платежів до налич і безнал формах Сфера Д.О.-ек-ка, банк-я і бюджет сфери сюди не входять. Для хар-ки Д.О. использ-т показ-ли: 1V Д.М. в обігу: колич-я хар-ка агрегат-ів М1, М2, М3

 2скор-ть зверну-я грошей: рази на рік д / однієї одиниці, для РФ = 7-8 разів + найбільша скор-ть зверну-я М0.

 Зрад-е скор-ти залежить від общеек факторів (ур-нь цін) і від приватних структура платіж обор-а При инфл-й скор-ть зверну-я грошей зростає, тк потреб-Чи зр-ють покупки тов-ів, щоб огорож-ся від ек-х втрат в след-е падіння покупат спосіб-ти грошей

 За інших рівних умов зростання скор-ти зверну-я грошей те ж саме, що і випуск доповнить ден маси.

 12 Закон ден зверну-я, особ-ти його дії в збрешемо-х умовах

 З-н ден зверну-я- ек з-н, визна-й, яке у грошей необх-мо д / осущ-я норм денеж зверну-я. Нормальное0отсут-ють зайві гроші, відсутність про-ють неплатежі.

 З-н був сформулир-н в 19в Марксом, але тоді гроші були із золотим змістом. Тк зараз гроші зол не забезпечили-и формула не соблюд-ся. Зараз пріоритет у колич-ой теорії грошей. Всі гроші, випушено-е в зверну-е, беруть у ньому участь і не відхід-т в скарби. З-н ден обрпщ-я прин-ет вид урав-я обміну: М * V = Р * Q

 М-обсяг денеж маси

 V-швидкість

 P-рівень цін

 Q-обсяг пр-ва готових тов-в і послуг (готові-для конечн использ-я, не для перепродажу). Разгран-е тов-в на готові і промежут-е необх-мо д / избеж-я подвійного рахунку в визна-і фіз V зробивши-й продукції.

 З зак-на зверну-я маємо: М = PQ / V

 PQ- ВВП

 У збрешемо-х усл-ях ур-е обміну использ-ся д / обоснов-я, аналізу та оцінки динаміки д.м, рассчит-ся орієнтир Д.М.

 13 Особливості инфл-й в РФ і осн напрямки антіінфл-й політіткі

 Инфл-я в РФ і її причини НЕ хар-ни д / країни з рин ек-ой. Росія переходила до рин отнош-ям з инфл-їй планово-розподіль сист-и, на кіт тиснули чинників інфляції-х витрат. Стали витікати валют -е і матер рес-си, імпорт витіснив нац в-во ітд. Тому хар-тер инфл-і вимагає использ-ть особливі методи її регулир-я. Мета- устан-ть контроль над инфл-ей.: Подолати ек спад, криза неплітежей, спад інвест деят-ти, формую-е стабільною рин стуктури, поддерж галузей, стимулир-е експорту, грамотна валют політика, цивил приват-я, форімр -е єдиний ринку тов-в, кредиту, валюти, фонд ринку, ринку недвиж-ти і тп .; сокращ-е дефіциту бюджету, соверш-е нал сист-и, визна-е пред-в зовн запозичаю-я, перестроєна-ка експ і імп, боротьба зі спекуляцією, зняття инфл-их очікувань.

 14 Денеж система: поняття, осн типи

 Ден сист країни- учтанов-я д-вою форма орг-ії ден зверну-я. Ден сист отраж-ся в законодавчих актах гос-ва. Ден сист сформир-сь в 16-17вв і в міру тов-ден отнош-й відбувалися зрад-я в грошово-х сист-х країн. Ознака, за кіт различ типи ден сіт- форма функционир-я грошей.

 1деньгі в формк метал монет або бум гроші, розмінна-е на метал (система метал звернено) має 2 стадії:

 -біметаллізм, але тк срібло дешеввело, в золото дорожчало ден зверну-е було нестабільність Тому перейшли до:

 -монометаллізм вперше склався в Англії в 19 в, в Росії з 1897р до 1 світ війни.

 2Сістема зверну-я кредит і бум грошей. Зол витіснене із зверну-я, т.ч. збрешемо система має в зверну-і неполноцен і неразмен гроші.

 15 деят-ть ЦБ щодо здійснення денеж-кредит політики: інструменти

 Виконуючи функ-і по реаліз-і денеж-кредит політики і своїх цілей деят-ти, ЦБ має право застосовувати слід инстр-ти впливу на ден масу, инфл-ю і сост-е ек-ки країни в цілому.

 1Прцентная ставка (рівень). Змінюючи її ЦБ оказ-ет вплив на ціну кредиту, тк по ній ком банки получ-т кредит в ЦБ. Якщо відсоток ставка зр-ся, то кредит дорожчає, попит на нього уменьш-ся V ден маси і инфл-й сдержив-ся. Але в ек-ці М.Б спад, тому ЦБ стеми проц ставку знижувати

 2Норматіви зобов-их резервів депоновані в ЦБ РФ. Мах за законом 20% від суми залучених коштів. Д / депозитів юр осіб- 10%, д / вкладів фіз осіб-8%. Величина нормативу визна-ет обязат-й резерв, ті частину залучених ср-в, кіт кожен банк повинен саме в ЦБ на своєму рахунку. Різниця між сумою привлеч ср-в і обязат резервами = надлишковий резерв, з якого кому банк мож видавати кредити.

 3Операціі на відкритому ринку. ЦБ продає цін бум по поруч-ю гос-ва та М1 превращ-ся в М3, ден маса уменьш-ся, инфл-я уменьш-ся і навпаки.

 4Політіка вал курсу без різких коливань. Якщо D> S, то ЦБ продає валюту, а якщо навпаки, то купує.

 5 V рефінансування. Але це вимагає витрат бюдж ср-в, кіт зараз недостатньо.

 16 Форми і види кредитів, класифікація

 Форми кред зв'я з його структурою. Тому по позичкової ст-ти различ-т товар, денеж і смеш форми кредитів. По тому, хто кредит угоді кредитор і позичальник виділяють банк-ю, госп, міжнар, гражд форми кредитів. За цільовим потреб-ям позику-ка: виробляє-ю та споживчої форми к. Викорис-т та ін форми: -1прямая (без ланок) і непряма

 2явная (із заздалегідь обмова цілями) і прихована

 3старая (тов-и під заклад) і нова (лізинговий кредит)

 4основная (грошова) і доповнить (товарна)

 5 Розвинена і нерозвинена (ломбард)

 Види- більш детальна хар-ка по організ-ек ознаками, использ д / классиф-і кредитів. У Росії кред классиф-ють в завис-ти від:

 -стадія пр-ва, обслуг-х кредитом (обмін та ін) -галузеві направ-ти

 -Об'єктив кредит-я

 -забезпечення

 -срочності (долгоср, среднеср і краткоср)

 -платность (плат / безкошт, дорогі / дешеві)

 17 Валютний ринок: визна-е, суб'єкти, функції.

 Валют ринок-система ек отнощ-й між банками, а також між банками і клієнтами з приводу купівлі-продажу ін валюти в обмін на нац. Нац вал-ср-во зверну-я і платежу. Вал РФ-банкноти і монети в зверну-і, ср-ва в безнал формі на рахунках банків, готівка і безготівка гроші РФ в ин банках. Ін вал- ден знаки в обрщ-й і ср-ва на рахунку в ден од ин гос-в на рахунках у банках.

 Угоди по -купівлю-прод ін вал осущ-ся 2 шляхами:

 1Между полномоч банками (міжбанк вал ринок)

 2Через вал біржі

 Функції вал ринку:

 1Обслуж міжнар обміну тов, послуг

 2Формір вал курсу під впливом попиту та пропозиції

 3Інструмент гос-ва д / цілей ден-кредит і ек політики

 4Мех-му д / захисту від вал ризику і від програми спекулятивних-о капіталу.

 Суб'єкти, в завис-ти від юр статусу:

 1Резід-ти РФ-фіз особи, проживши-е на території РФ і юр особи, утворені на території РФ в соотв-и з законод-ом

 2Нерезіденти- фіз особи, пост проживши за межами РФ, юр особи, засновані у відповідності із ин законод-ом

 18 Валютний курс: поняття, фактори, методи визначення

 Вал курс- соотнош-е, по кіт одна вал обмін на ін. Вал курс рубля наз-ся ціна рубля.

 Котирування валют-процессс встановлення вал курсу.

 Види котирувань:

 1В завис-ти від способу встановлю-я вал курсу:

 а) ринкова

 б) офіщ котирування ЦБ РФ

 2В завис від місця знаходження біржі:

 а) пряма (ст-ть ін вал в нац приклад 1 $ = 28 руб)

 б) непряма, нац в ин (1 руб = 1/28 $)

 Котирування м.б. прям і косв, в завис-ти від того, де осущ-ся угода.

 Различ-т вал курс продавцуа і покупця.

 Покуп бажає купити вал дешевше, при прям Котир курс покупат-я <курсу продавця, а при косв, курс покуп> прод

 За курсом продавця маємо: при прям курс прод> курсу покуп-я, при косв навпаки. Курс прод-а- урс, в соответ-і з кіт банк продасть ін вал в обмін на нац. Курс пок-ля-курс. У соот-и з кіт банк купить ін вал в обмін на нац.

 Використовують крос-курс-соотнош-е між 2 вал визна через третю ($ США)

 19 Відкрита вал позиція банку

 Ал позиція- залишок ср-в в ін вал, кіт формую-ет актив і пасив в соотв-их валютах.

 Необх = ть контролю величини вал позиції обумовлено возмодность створення у банків ризику получ-я дополн-х доходів / витр при зрад-і вал курсу.

 Актив не = пассіву- відкритий вал позиція, актив = пассіву- закрита вал позиція. Различ-т: коротку відкритий ал позицію (актив <пасиву) і довгу (актив> пасив) Банк отраж-т сост-е вал поз на кінець опер-о дня. ЦБ уст-ет межа розміри.

 1на кінець операц дня сума всіх відкритий позицій д.б. НЕ> 30% капіталу банку.

 2 - // - // - // - по отдельн ін вал не повинна> 15%

 Вал позиц переклад-ся в руб еквівалент по курсу ЦБ. Виходячи з пред'явлені-х вимог банк зверну-ся на вал ринок. То. сост-е вал позиції впливає на хід операцій банку на вал ринку.

 Вплив зм-я курсу на прибуток банку

 1Актів <пасиву, след-но курс раст, прибуток зростає і навпаки.

 2Актів> пасиву, след-но: курс зростає, прибуток зростає і навпаки.

 20 Лізинг, поняття, види, лізингова плата

 Лізинг-вид инвестиц деят-ти, зв'я з приобрет імущих-ва і його передачею в користування за договором фіз і юр особами на визна термін і за визна плату. За ступенем окупаємо-ти различ-т 2 види:

 1Оператівний л.-передача в оренду імущих-ва на строк менше ек періоду служби обладнання-я.

 2Фін л- має довгих термін оренди, в теч кіт відбувається всієї або більшої частини ст-ти обладнання-я. По закінченню контакту орендар їм право повернути / купити обладнання.

 Лізинг платежі- плата за польз лізинг имущ від лізингоодержувача лізингодавцю.

 Лізинг-й платіж-сума, що виплачується лізинго-одержувачем від лізіногдателя за надане йому право повз імущих-вом

 ЛП = АТ + ПК + КВ + ДУ

 + ПДВ

 АТ- велич аморт отчисл причит-ся ліздат-ю

 ПК-плата за использ кред рес-в ліздат-ем на приобрет імущих-ва.

 КВ- комис вознагражд-е

 Ду- плата за доп послуги

© 8ref.com - українські реферати