трусики женские украина

На головну

Мости - Геодезія

ЗМІСТ.

1 УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МОСТА.

2 МАТЕРІАЛИ.

3 КОНСТРУКТИВНЕ РІШЕННЯ ПРОЛЕТНОГО БУДОВИ.

4 АРМУВАННЯ ПЛИТИ АРМАТУРОЮ, що НАПРУЖУЄТЬСЯ.

5 АРМУВАННЯ ПЛИТИ АРМАТУРОЮ, що неНАПРУЖУЄТЬСЯ.

6 МОСТОВЕ ПОЛОТНО.

6.1 Одяг.

6.2 Тротуар.

6.3 Обгороджування.

6.4 Водовідвід.

7 ОПОРНІ ЧАСТИНИ.

8 НАВАНТАЖЕННЯ.

9 РОЗПОДІЛ ТИМЧАСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ МІЖ ПЛИТАМИ ПРОЛЕТНОГО БУДОВИ.

10 ВИЗНАЧЕННЯ ВНУТРІШНІХ ЗУСИЛЬ В ПЛИТАХ.

11 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1 УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МОСТА.

Температура зовнішнього повітря.

Середня по місяцях, 0С:

січень - 11,3

лютий - 11

березень - 6,5

квітень 1,5

травень 8,2

червень 13,8

липень 16,8

серпень 14,4

вересень 8,8

жовтень 2,5

листопад - 3,2

грудень - 8,5

Середньорічна 2,20 З

Абсолютна мінімальна - 440С

Абсолютна максимальна 340С

Середня максимальна найбільш жаркого місяця 22,10 З

Найбільш холодних діб забезпеченістю:

0,98 - 380С

0,92 - 350С

Найбільш холодної пятидневки забезпеченістю:

0,98 - 340С

0,92 - 310С

Період зі середньою добовою температурою повітря:

0,5 Rpn= 0,5*600= 300 МПа

з= 0,1p.max- 20= 0,1*575- 20= 37,5 МПа;

від деформації анкерних пристроїв на упорах при натягненні арматури з одного боку (відносне укорочение при конусном анкері Же l= 0,2 см і загальна довжина арматури l= 18 м)

l =(ЖЕ l / l)Ер= (0,2/ 17,5*102)*2*105= 22,86 МПа;

від температурного перепаду, приймаючи різницю між температурою арматури і упоров, що сприймає зусилля натягнення, в зв'язку з відсутністю точних даних по рекомендації СНіП 2.05.03 Жt0= 650C

в= 1,25 Жt0= 1,25*65= 81,25 МПа.

Таким чином, до моменту закінчення обтиснення бетону в арматурі обох зон

п1= з+ l + в= 37,5+ 22,86+ 81,25= 141,61 МПа.

Напруження в заздалегідь напруженій арматурі після вияву втрат першої групи становитимуть

р= ‘р= p.max- n1= 575- 141,61= 433,39 МПа.

На стадії експлуатації виявляються втрати другої групи- від повзучості і усадки бетону. Визначаємо їх по наближеній залежності окремо для перетину посередині прольоту і перетину на відстані 1,7 м від опори.

Для обох перетинів нормативне значення рівнодіючою зусиль попереднього напруження з урахуванням перших втрат

N0= р(Ap+ А‘)(р)= 433,39*10-1(40,72+ 5,09)= 1985,36 кН.

Положення рівнодіючої N0 відносно центра тягаря приведеного перетину

е0= р[Ap(yн.г.red- ap)-][ А‘][р(yв.г.red - а‘)(р)]/ N0= 433,39*10-1[40,72(35,73- 6,25)-][ 5,09(39,27- 4)]/ 1985,36= 22,29 див.

Перетин посередині прольоту.Напруження в бетоні на рівні центра тягаря арматури Ар і згинаючого моменту від нормативного значення постійних навантажень (Мgn= 541,21 кН*м)

bp= N0/ Ared+ N0e0/ Ired(yн.г.red- ap)- Mgn/ Ired(yн.г.red- ap)= (1985,4*103/ 4138,575)+ +(1985,4 х103*22,29/ 28,4*105)(35,73- 6,25)- (541,21*105/ 28,4*105)(35,73- 6,25)=

= 377,13 Н/ см2= 3,77 МПа.

При передавальній міцності бетону рівної 70 % класу міцності бетону

R0= 0,7*35= 24,5 МПа, втрати від повзучості бетону в арматурі Ар

g= 170bp/ R0= 170*(3,77/ 24,5)= 26,16 МПа.

Напруження в бетоні на рівні центра тягаря арматури А‘р від сил попереднього напруження і дії постійних навантажень

‘bp= N0/ Ared- N0e0/ Ired(yв.г.red- а‘)(р)+ Mgn/ Ired(yв.г.red- а‘)(р)= (1985,4*103/ 4138,575)-

- (1985,4 х103*22,29/ 28,4*105)(39,27- 4)+ (541,21*105/ 28,4*105)(39,27- 4)= 602,46 Н/ см2=

= 6,02 МПа.

Втрати від повзучості бетону в арматурі А‘р

g= 170*(6,05/ 24,5)= 41,771 МПа.

Втрати від усадки бетону класу міцності В 35, підданого тепловій обробці, 1= 35 МПа.

Тоді втрати другої групи складуть:

для арматури нижньої зони

п2= 26,16+ 35= 61,16 МПа;

для арматури верхньої зони

‘п2= 41,771+ 35= 76,771 МПа.

Повні втрати і попередні напруження на стадії експлуатації:

для арматури нижньої зони

п= п1+ п2= 141,61+ 61,16= 202,77 МПа;

0= p.max- п= 575- 202,77= 372,23 МПа;

для арматури верхньої зони

‘п= 141,61+ 76,771= 218,381 МПа;

‘0= 575- 218,381= 356,619 МПа.

Перетин на відстані 1,7 м від опори. Момент від нормативного значення постійних навантажень:

g1+ g2+ g3= 12,12+ 1,55+ 1,49= 15,16 кН/ м;

Мgn=(g1+ g2+ g3)lp/ 2*1,7-(g1+ g2+ g3)1,72/ 2=15,16(16,9/ 2)1,7-15,16(1,72/ 2)=195,86 кН*м

Напруження в бетоні на рівні центра тягаря арматури Ар від сил попереднього напруження і постійних навантажень:

bp= (1985,4*103/ 4138,575)+(1985,4*103*22,29/ 28,4*105)(35,73- 6,25)-(195,86*105/28,4 х

х105)(35,73- 6,25)= 735,61 Н/ см2= 7,36 МПа.

Втрати від повзучості бетону

g= 170*(7,36/ 24,5)= 51,07 МПа.

Напруження в бетоні на рівні центра тягаря арматури А‘р від сил попереднього напруження і постійних навантажень

‘bp= (1985,4*103/ 4138,575)-(1985,4*103*22,29/ 28,4*105)(39,27- 4)+(195,86*105/ 28,4х

х105)(39,27- 4)= 173,57 Н/ см2= 1,74 МПа.

Втрати від повзучості бетону в арматурі А‘р

g= 170*(1,74/ 24,5)= 12,07 МПа.

З урахуванням втрат від усадки бетону 1= 35 МПа втрати другої групи для цього перетину складуть:

для арматури нижньої зони п2= 51,07+ 35= 86,07 МПа;

те ж, верхньої п2= 12,07+ 35= 47,07 МПа.

Повні втрати і попередні напруження на стадії експлуатації:

для арматури нижньої зони:

‘п= 141,61+ 86,07= 227,68 МПа;

‘0= 575- 227,68= 347,35 МПа;

для арматури верхньої зони:

‘п= 141,61+ 47,07= 188,68 МПа;

‘0= 575- 188,68= 386,32 МПа.

Перевірка плити на міцність по згинаючому моменту на стадії експлуатації. Передбачаємо, що нейтральна вісь проходить в ребрі і встановлюється розрахунковий випадок по напруженнях в арматурі Ар.

Попередні напруження в арматурі стислої зони, що напружується А‘р за вирахуванням втрат при коефіцієнті надійності g= 1,1.

ре1= ‘0 g= 356,619*1,1= 392,28 МПа.

Приріст напружень в арматурі Ар від дії зовнішнього навантаження

а= 15,5 Г {Rbn(bf- b)[hf+ bhd]+(450- )(ре1)А‘р}/ Ар= 15,5 Г{25,5(100- 35)[9,25+ 35* *68,751]+(450- 392,28)5,09}/ 40,72= 673,96 МПа.

Сумарні напруження в арматурі Ар від зовнішнього навантаження і сил попереднього напруження

а+ 0= 673,96+ 374,26= 1046,19 МПа

перевищують Rpn= 600 МПа. Отже, маємо перший розрахунковий випадок, при якому напруження в арматурі Ар при розрахунку на міцність приймаються рівними Rpn=500 МПа.

Напруження в заздалегідь напруженій арматурі стислої зони

ре= Rре- ре1= 400- 392,28>0.

У цьому випадку приймається ре= 0.

Висота стислої зони бетону

х= RpАр- Rb(b‘)(f- b)h‘f / bRb= 500*40,72- 17,5(100- 35)9,25/ 35*17,5= 16,06>h‘f= 9,25 див.

Нейтральна вісь, як було прийнято, проходить в ребрі, і несуча здатність перетину може бути знайдена по формулі

Мпред= Rbbх(hd- 0,5х)+ Rb(b‘)(f- b)h‘f (hd- 0,5h‘)(f)=17,5*102[5*16,06(68,75- 0,5*16,06)+

+(100- 35)9,25(68,75- 0,5*9,25)]= 1272*105Н*см= 1272 кН*м.

Міцність перетину посередині прольоту по згинаючому моменту забезпечена, оскільки

М= 1049,864 кН*мпред= 1272 кН*м.

Розрахунок на міцність по поперечній силі. Розрахунок виконується для похилого перетину у опори, в якому діє максимальна поперечна сила Q= 372,29 кН.

Перевіряємо дотримання обов'язкової умови

Qвbtbhd;

2,5*1,2*10-1*35*68,75= 721,88 кН> Q= 372,29 кН,

тобто умова виконується.

Перевіряємо необхідність постановки розрахункової поперечної арматури по умові

Qв> 0,6Rbtbhd;

0,6*1,2*10-1*35*68,75= 173,25 кН

тобто потрібно розрахункова поперечна арматура.

Відповідно до конструктивних вимог для приопорных дільниць приймаємо поперечне армування у вигляді 3 10 А- II з кроком иw= 20 см (мал. 10.5). Площа поперечних стержнів в перетині Аsw= 0,785*3= 2,355 см2.

Зусилля, що сприймається поперечними стержнями, віднесене до одиниці довжини елемента,

qw= RswAsw/ uw= 215*10-1*2,355/ 20= 2,531 кН/ див.

Положення невигідного похилого перетину визначаємо шляхом спроб, розглядаючи три випадки - = 250, = 300и = 350. Висота стислої зони в похилому перетині прийнята х= 2a‘р= 2*4= 8 див. Тоді довжина проекції похилої дільниці на вертикаль

h1= h- 2a‘р= 75- 8= 67 див.

Довжина проекції похилого перетину на вісь елемента з і поперечна сила, що сприймається похилим перетином Qwb:

при вугіллі нахилу перетину = 250:

з= h1/ tg = 67/ 0,4663= 143,68 см;

Qwb=qwс+(2Rbtbhd2/ з)= 2,531*143,68+(2*1,2*10-1*35*68,752/ 143,68)= 640,07 кН;

при вугіллі нахилу перетину = 300

з= 67/ 0,5774= 116,05 см;

Qwb= 2,531*116,05+(2*1,2*10-1*35*68,752/ 116,05)= 635,92 кН;

при вугіллі нахилу перетину = 350

з= 67/ 0,7002= 95,68 см;

Qwb= 2,531*95,68+(2*1,2*10-1*35*68,752/ 95,68)= 657,18 кН.

Таким чином, для найбільш небезпечного похилого перетину =300Q=372,29 кН h= 0,75 м, рівні нулю.

Головні розтягуючі напруги

bmt= х/ 2-Г ()(х/ 2)2+ 2= 3,9/ 2-Г (3,9/ 2)2+ 1,182= - 0,33 МПа.

Для заздалегідь напруженої конструкції похила тріщина в стінці приймається під кутом х= 350(мал. 10.8).

При висоті стінки hст= 57 см довжина похилої тріщини lст= hст/ sin = 57/ sin 350= = 99,38 см, довжина проекції похилої тріщини на вісь елемента з= hст/ tg = 81,4 див.

При прийнятому кроці поперечних стержнів ісм тріщина перетинає чотири площини поперечних стержнів по троє стержня  10- 0,785 см2.

Коефіцієнт армування стінки

Ascos / blст= 4*3*0,785*cos 350/ 35*99,38= 0,0022.

Коефіцієнт, що враховує податливість поперечної арматури на передбачуваній похилій тріщині,

= 1/ 1+(0,5/ lст)= 1/ 1+(0,5/ 99,38*0,0022)= 0,3

Вводимо в розрахунок min= 0,7.

Розтягуючі напруги в поперечній арматурі стінки

s= (bmt/ )/ 0,0022)= 105 МПа.

Радіус армування

Rr= lстb/ ndcos = 99,38*35/ 1*4*3*1*cos 350= 353,8.

Коефіцієнт розкриття тріщин

= 1,5 Г Rr= 1,5Г 353,8= 28,2.

Ширина розкриття похилої тріщини

аcr= ()(s/ Es)= (105/ 2*105)28,2= 0,015 см

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. СНіП 2.01. 07- 85. Навантаження і впливи/ Госстрой СРСР. - М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1987.- 36 з.

2. СНіП 2.01. 07- 85. Навантаження і впливу (Доповнення. Разд.10. Прогибы і переміщення)/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1989.- 8 з.

3. СНіП 2.03.01- 84*. Бетонні і залізобетонні конструкції/ Госстрой СРСР. М.: ЦИТП Госстроя СРСР. 1989.- 80 з.

4. СНіП 11- 22- 81. Кам'яні і армркаменные конструкції/ Госстрой СССР.- М.: Стройиздат, 1983.- 40 з.

5. СНіП 11- 22- 81*. Стальні конструкції/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1990.- 96 з.

6. СНіП 11- 25- 80. Дерев'яні конструкції/ Госстрой СРСР. М.: Стройиздат, 1982.- 66 з.

7. СНіП 2.05.03- 84. Мости і труби. Державний комітет у справах строительства.- М., 1985.- 199 з.

8. СНіП 3.03.01- 87. Несучі і захищаючі конструкції/ Госстрой СССР.- М.: АПП ЦИТП, 1991.- 192 з.

9. СНіП 2.05.02- 85. Автомобільні дороги. Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1986.- 56 з.

10. Гибшман і інш. Мости і споруди на автомобільних дорогах. М.: Транспорт, 1981.

11. Гибшман Е.Е. Проєктірованіє дерев'яних мостів. М.: Транспорт, 1976.- 272 з.

12. Керівництво по будівництву збірних залізобетонних малих і середніх мостів. Мінавтодор РСФСР. М.: Транспорт, 1976.

13. Андрія О.В. Проєктірованіє мостових переходів. М.: Транспорт, 1980.

14. Гайдук К.В. і інш. Зміст і ремонт мостів і труб на автомобільних дорогах. М.: Транспорт, 1981.

15. Толов В.И. і інш. Наплавные мости, поромні і крижані переправи. М.: Транспорт, 1978.

16. Власов Г.М., Устінов В.П. Расчет залізобетонних мостів. М.: Транспорт, 1992.

17. Бобриків Б.В. і інш. Будівництво мостів. М.: Транспорт, 1987.

18. Поливанов Н.И. Проєктірованіє і розрахунок залізобетонних і металевих автодорожний мостів. М.: Транспорт, 1970, 516 з.

19. СНіП 21- 01- 97. Пожежна безпека будівель і споруд.

20. СНіП 32- 04- 97. Тунелі залізничні і автодорожний. Правила виробництва і приймання робіт.

21. СНіП 3.06.07- 86. Мости і труби. Правила обстеження і випробувань/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1987.- 40 з.

22. СНіП 3.04.03- 85. Захист будівельних конструкцій і споруд від корозії/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1987.- 32 з.

23. СНіП 3.09.01- 85. Виробництво збірних конструкцій і виробів/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1985.-

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка