На головну

Мости - Геодезія

ЗМІСТ.

1 УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МОСТА.

2 МАТЕРІАЛИ.

3 КОНСТРУКТИВНЕ РІШЕННЯ ПРОЛЕТНОГО БУДОВИ.

4 АРМУВАННЯ ПЛИТИ АРМАТУРОЮ, що НАПРУЖУЄТЬСЯ.

5 АРМУВАННЯ ПЛИТИ АРМАТУРОЮ, що неНАПРУЖУЄТЬСЯ.

6 МОСТОВЕ ПОЛОТНО.

6.1 Одяг.

6.2 Тротуар.

6.3 Обгороджування.

6.4 Водовідвід.

7 ОПОРНІ ЧАСТИНИ.

8 НАВАНТАЖЕННЯ.

9 РОЗПОДІЛ ТИМЧАСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ МІЖ ПЛИТАМИ ПРОЛЕТНОГО БУДОВИ.

10 ВИЗНАЧЕННЯ ВНУТРІШНІХ ЗУСИЛЬ В ПЛИТАХ.

11 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1 УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МОСТА.

Температура зовнішнього повітря.

Середня по місяцях, 0С:

січень - 11,3

лютий - 11

березень - 6,5

квітень 1,5

травень 8,2

червень 13,8

липень 16,8

серпень 14,4

вересень 8,8

жовтень 2,5

листопад - 3,2

грудень - 8,5

Середньорічна 2,20 З

Абсолютна мінімальна - 440С

Абсолютна максимальна 340С

Середня максимальна найбільш жаркого місяця 22,10 З

Найбільш холодних діб забезпеченістю:

0,98 - 380С

0,92 - 350С

Найбільш холодної пятидневки забезпеченістю:

0,98 - 340С

0,92 - 310С

Період зі середньою добовою температурою повітря:

0,5 Rpn= 0,5*600= 300 МПа

з= 0,1p.max- 20= 0,1*575- 20= 37,5 МПа;

від деформації анкерних пристроїв на упорах при натягненні арматури з одного боку (відносне укорочение при конусном анкері Же l= 0,2 см і загальна довжина арматури l= 18 м)

l =(ЖЕ l / l)Ер= (0,2/ 17,5*102)*2*105= 22,86 МПа;

від температурного перепаду, приймаючи різницю між температурою арматури і упоров, що сприймає зусилля натягнення, в зв'язку з відсутністю точних даних по рекомендації СНіП 2.05.03 Жt0= 650C

в= 1,25 Жt0= 1,25*65= 81,25 МПа.

Таким чином, до моменту закінчення обтиснення бетону в арматурі обох зон

п1= з+ l + в= 37,5+ 22,86+ 81,25= 141,61 МПа.

Напруження в заздалегідь напруженій арматурі після вияву втрат першої групи становитимуть

р= ‘р= p.max- n1= 575- 141,61= 433,39 МПа.

На стадії експлуатації виявляються втрати другої групи- від повзучості і усадки бетону. Визначаємо їх по наближеній залежності окремо для перетину посередині прольоту і перетину на відстані 1,7 м від опори.

Для обох перетинів нормативне значення рівнодіючою зусиль попереднього напруження з урахуванням перших втрат

N0= р(Ap+ А‘)(р)= 433,39*10-1(40,72+ 5,09)= 1985,36 кН.

Положення рівнодіючої N0 відносно центра тягаря приведеного перетину

е0= р[Ap(yн.г.red- ap)-][ А‘][р(yв.г.red - а‘)(р)]/ N0= 433,39*10-1[40,72(35,73- 6,25)-][ 5,09(39,27- 4)]/ 1985,36= 22,29 див.

Перетин посередині прольоту.Напруження в бетоні на рівні центра тягаря арматури Ар і згинаючого моменту від нормативного значення постійних навантажень (Мgn= 541,21 кН*м)

bp= N0/ Ared+ N0e0/ Ired(yн.г.red- ap)- Mgn/ Ired(yн.г.red- ap)= (1985,4*103/ 4138,575)+ +(1985,4 х103*22,29/ 28,4*105)(35,73- 6,25)- (541,21*105/ 28,4*105)(35,73- 6,25)=

= 377,13 Н/ см2= 3,77 МПа.

При передавальній міцності бетону рівної 70 % класу міцності бетону

R0= 0,7*35= 24,5 МПа, втрати від повзучості бетону в арматурі Ар

g= 170bp/ R0= 170*(3,77/ 24,5)= 26,16 МПа.

Напруження в бетоні на рівні центра тягаря арматури А‘р від сил попереднього напруження і дії постійних навантажень

‘bp= N0/ Ared- N0e0/ Ired(yв.г.red- а‘)(р)+ Mgn/ Ired(yв.г.red- а‘)(р)= (1985,4*103/ 4138,575)-

- (1985,4 х103*22,29/ 28,4*105)(39,27- 4)+ (541,21*105/ 28,4*105)(39,27- 4)= 602,46 Н/ см2=

= 6,02 МПа.

Втрати від повзучості бетону в арматурі А‘р

g= 170*(6,05/ 24,5)= 41,771 МПа.

Втрати від усадки бетону класу міцності В 35, підданого тепловій обробці, 1= 35 МПа.

Тоді втрати другої групи складуть:

для арматури нижньої зони

п2= 26,16+ 35= 61,16 МПа;

для арматури верхньої зони

‘п2= 41,771+ 35= 76,771 МПа.

Повні втрати і попередні напруження на стадії експлуатації:

для арматури нижньої зони

п= п1+ п2= 141,61+ 61,16= 202,77 МПа;

0= p.max- п= 575- 202,77= 372,23 МПа;

для арматури верхньої зони

‘п= 141,61+ 76,771= 218,381 МПа;

‘0= 575- 218,381= 356,619 МПа.

Перетин на відстані 1,7 м від опори. Момент від нормативного значення постійних навантажень:

g1+ g2+ g3= 12,12+ 1,55+ 1,49= 15,16 кН/ м;

Мgn=(g1+ g2+ g3)lp/ 2*1,7-(g1+ g2+ g3)1,72/ 2=15,16(16,9/ 2)1,7-15,16(1,72/ 2)=195,86 кН*м

Напруження в бетоні на рівні центра тягаря арматури Ар від сил попереднього напруження і постійних навантажень:

bp= (1985,4*103/ 4138,575)+(1985,4*103*22,29/ 28,4*105)(35,73- 6,25)-(195,86*105/28,4 х

х105)(35,73- 6,25)= 735,61 Н/ см2= 7,36 МПа.

Втрати від повзучості бетону

g= 170*(7,36/ 24,5)= 51,07 МПа.

Напруження в бетоні на рівні центра тягаря арматури А‘р від сил попереднього напруження і постійних навантажень

‘bp= (1985,4*103/ 4138,575)-(1985,4*103*22,29/ 28,4*105)(39,27- 4)+(195,86*105/ 28,4х

х105)(39,27- 4)= 173,57 Н/ см2= 1,74 МПа.

Втрати від повзучості бетону в арматурі А‘р

g= 170*(1,74/ 24,5)= 12,07 МПа.

З урахуванням втрат від усадки бетону 1= 35 МПа втрати другої групи для цього перетину складуть:

для арматури нижньої зони п2= 51,07+ 35= 86,07 МПа;

те ж, верхньої п2= 12,07+ 35= 47,07 МПа.

Повні втрати і попередні напруження на стадії експлуатації:

для арматури нижньої зони:

‘п= 141,61+ 86,07= 227,68 МПа;

‘0= 575- 227,68= 347,35 МПа;

для арматури верхньої зони:

‘п= 141,61+ 47,07= 188,68 МПа;

‘0= 575- 188,68= 386,32 МПа.

Перевірка плити на міцність по згинаючому моменту на стадії експлуатації. Передбачаємо, що нейтральна вісь проходить в ребрі і встановлюється розрахунковий випадок по напруженнях в арматурі Ар.

Попередні напруження в арматурі стислої зони, що напружується А‘р за вирахуванням втрат при коефіцієнті надійності g= 1,1.

ре1= ‘0 g= 356,619*1,1= 392,28 МПа.

Приріст напружень в арматурі Ар від дії зовнішнього навантаження

а= 15,5 Г {Rbn(bf- b)[hf+ bhd]+(450- )(ре1)А‘р}/ Ар= 15,5 Г{25,5(100- 35)[9,25+ 35* *68,751]+(450- 392,28)5,09}/ 40,72= 673,96 МПа.

Сумарні напруження в арматурі Ар від зовнішнього навантаження і сил попереднього напруження

а+ 0= 673,96+ 374,26= 1046,19 МПа

перевищують Rpn= 600 МПа. Отже, маємо перший розрахунковий випадок, при якому напруження в арматурі Ар при розрахунку на міцність приймаються рівними Rpn=500 МПа.

Напруження в заздалегідь напруженій арматурі стислої зони

ре= Rре- ре1= 400- 392,28>0.

У цьому випадку приймається ре= 0.

Висота стислої зони бетону

х= RpАр- Rb(b‘)(f- b)h‘f / bRb= 500*40,72- 17,5(100- 35)9,25/ 35*17,5= 16,06>h‘f= 9,25 див.

Нейтральна вісь, як було прийнято, проходить в ребрі, і несуча здатність перетину може бути знайдена по формулі

Мпред= Rbbх(hd- 0,5х)+ Rb(b‘)(f- b)h‘f (hd- 0,5h‘)(f)=17,5*102[5*16,06(68,75- 0,5*16,06)+

+(100- 35)9,25(68,75- 0,5*9,25)]= 1272*105Н*см= 1272 кН*м.

Міцність перетину посередині прольоту по згинаючому моменту забезпечена, оскільки

М= 1049,864 кН*мпред= 1272 кН*м.

Розрахунок на міцність по поперечній силі. Розрахунок виконується для похилого перетину у опори, в якому діє максимальна поперечна сила Q= 372,29 кН.

Перевіряємо дотримання обов'язкової умови

Qвbtbhd;

2,5*1,2*10-1*35*68,75= 721,88 кН> Q= 372,29 кН,

тобто умова виконується.

Перевіряємо необхідність постановки розрахункової поперечної арматури по умові

Qв> 0,6Rbtbhd;

0,6*1,2*10-1*35*68,75= 173,25 кН

тобто потрібно розрахункова поперечна арматура.

Відповідно до конструктивних вимог для приопорных дільниць приймаємо поперечне армування у вигляді 3 10 А- II з кроком иw= 20 см (мал. 10.5). Площа поперечних стержнів в перетині Аsw= 0,785*3= 2,355 см2.

Зусилля, що сприймається поперечними стержнями, віднесене до одиниці довжини елемента,

qw= RswAsw/ uw= 215*10-1*2,355/ 20= 2,531 кН/ див.

Положення невигідного похилого перетину визначаємо шляхом спроб, розглядаючи три випадки - = 250, = 300и = 350. Висота стислої зони в похилому перетині прийнята х= 2a‘р= 2*4= 8 див. Тоді довжина проекції похилої дільниці на вертикаль

h1= h- 2a‘р= 75- 8= 67 див.

Довжина проекції похилого перетину на вісь елемента з і поперечна сила, що сприймається похилим перетином Qwb:

при вугіллі нахилу перетину = 250:

з= h1/ tg = 67/ 0,4663= 143,68 см;

Qwb=qwс+(2Rbtbhd2/ з)= 2,531*143,68+(2*1,2*10-1*35*68,752/ 143,68)= 640,07 кН;

при вугіллі нахилу перетину = 300

з= 67/ 0,5774= 116,05 см;

Qwb= 2,531*116,05+(2*1,2*10-1*35*68,752/ 116,05)= 635,92 кН;

при вугіллі нахилу перетину = 350

з= 67/ 0,7002= 95,68 см;

Qwb= 2,531*95,68+(2*1,2*10-1*35*68,752/ 95,68)= 657,18 кН.

Таким чином, для найбільш небезпечного похилого перетину =300Q=372,29 кН h= 0,75 м, рівні нулю.

Головні розтягуючі напруги

bmt= х/ 2-Г ()(х/ 2)2+ 2= 3,9/ 2-Г (3,9/ 2)2+ 1,182= - 0,33 МПа.

Для заздалегідь напруженої конструкції похила тріщина в стінці приймається під кутом х= 350(мал. 10.8).

При висоті стінки hст= 57 см довжина похилої тріщини lст= hст/ sin = 57/ sin 350= = 99,38 см, довжина проекції похилої тріщини на вісь елемента з= hст/ tg = 81,4 див.

При прийнятому кроці поперечних стержнів ісм тріщина перетинає чотири площини поперечних стержнів по троє стержня  10- 0,785 см2.

Коефіцієнт армування стінки

Ascos / blст= 4*3*0,785*cos 350/ 35*99,38= 0,0022.

Коефіцієнт, що враховує податливість поперечної арматури на передбачуваній похилій тріщині,

= 1/ 1+(0,5/ lст)= 1/ 1+(0,5/ 99,38*0,0022)= 0,3

Вводимо в розрахунок min= 0,7.

Розтягуючі напруги в поперечній арматурі стінки

s= (bmt/ )/ 0,0022)= 105 МПа.

Радіус армування

Rr= lстb/ ndcos = 99,38*35/ 1*4*3*1*cos 350= 353,8.

Коефіцієнт розкриття тріщин

= 1,5 Г Rr= 1,5Г 353,8= 28,2.

Ширина розкриття похилої тріщини

аcr= ()(s/ Es)= (105/ 2*105)28,2= 0,015 см

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. СНіП 2.01. 07- 85. Навантаження і впливи/ Госстрой СРСР. - М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1987.- 36 з.

2. СНіП 2.01. 07- 85. Навантаження і впливу (Доповнення. Разд.10. Прогибы і переміщення)/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1989.- 8 з.

3. СНіП 2.03.01- 84*. Бетонні і залізобетонні конструкції/ Госстрой СРСР. М.: ЦИТП Госстроя СРСР. 1989.- 80 з.

4. СНіП 11- 22- 81. Кам'яні і армркаменные конструкції/ Госстрой СССР.- М.: Стройиздат, 1983.- 40 з.

5. СНіП 11- 22- 81*. Стальні конструкції/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1990.- 96 з.

6. СНіП 11- 25- 80. Дерев'яні конструкції/ Госстрой СРСР. М.: Стройиздат, 1982.- 66 з.

7. СНіП 2.05.03- 84. Мости і труби. Державний комітет у справах строительства.- М., 1985.- 199 з.

8. СНіП 3.03.01- 87. Несучі і захищаючі конструкції/ Госстрой СССР.- М.: АПП ЦИТП, 1991.- 192 з.

9. СНіП 2.05.02- 85. Автомобільні дороги. Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1986.- 56 з.

10. Гибшман і інш. Мости і споруди на автомобільних дорогах. М.: Транспорт, 1981.

11. Гибшман Е.Е. Проєктірованіє дерев'яних мостів. М.: Транспорт, 1976.- 272 з.

12. Керівництво по будівництву збірних залізобетонних малих і середніх мостів. Мінавтодор РСФСР. М.: Транспорт, 1976.

13. Андрія О.В. Проєктірованіє мостових переходів. М.: Транспорт, 1980.

14. Гайдук К.В. і інш. Зміст і ремонт мостів і труб на автомобільних дорогах. М.: Транспорт, 1981.

15. Толов В.И. і інш. Наплавные мости, поромні і крижані переправи. М.: Транспорт, 1978.

16. Власов Г.М., Устінов В.П. Расчет залізобетонних мостів. М.: Транспорт, 1992.

17. Бобриків Б.В. і інш. Будівництво мостів. М.: Транспорт, 1987.

18. Поливанов Н.И. Проєктірованіє і розрахунок залізобетонних і металевих автодорожний мостів. М.: Транспорт, 1970, 516 з.

19. СНіП 21- 01- 97. Пожежна безпека будівель і споруд.

20. СНіП 32- 04- 97. Тунелі залізничні і автодорожний. Правила виробництва і приймання робіт.

21. СНіП 3.06.07- 86. Мости і труби. Правила обстеження і випробувань/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1987.- 40 з.

22. СНіП 3.04.03- 85. Захист будівельних конструкцій і споруд від корозії/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1987.- 32 з.

23. СНіП 3.09.01- 85. Виробництво збірних конструкцій і виробів/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1985.-

© 8ref.com - українські реферати
8ref.com