трусики женские украина

На головну

 Розвиток фондових бірж країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки - Банківська справа

Реферат: Розвиток фондових бірж країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки

Фондові біржі країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ - інтеграційного угруповання, що включає в себе Бахрейн, ОАЕ, Оман, Катар, Кувейт і Саудівську Аравію) після довгих років перебування на задвірках фінансових ринків в останні роки стали стрімко розвиватися, а їх капіталізація збільшилася в кілька разів. Найбільш вражаюче виглядають дані за період 2002-2005 рр., Під час якого капіталізація ринків акцій аравійських монархій збільшилася майже в 7 разів і перевищила 1 трлн. дол.

Таблиця 1 Капіталізація фондових ринків країн РСАДПЗ (кінець 2002 року - червень 2006 рр., Млрд. Дол.)

 Країна

 2002 (1)

 2003

 2004

 2005

 Червень 2006 (2)

 Зміна (2) / (1),%

 Бахрейн 7,72 9,7 13,513 17,36 17,31 224,22

 ОАЕ (Абу-Дабі) 20,38 30,36 55,49 132,41 93,76 460,06

 ОАЕ (Дубай) 9,47 14,28 35,09 111,99 83,59 882,68

 Оман 5,27 7,25 9,32 12,06 12,03 228,27

 Катар 10,57 26,7 40,43 87,14 64,05 605,96

 Кувейт 35,1 59,53 73,58 123,89 105,86 301,60

 Саудівська Аравія 74,85 157,31 306,26 646,12 525,04 701,46

 РСАДПЗ

 163,36

 305,13

 533,683

 1130,97

 901,64

 551,93

Безумовно, основним стимулом і причиною такого стрімкого зростання стало безпрецедентне з часу «нафтового буму» 70-х років підвищення цін на нафту, в результаті якого країни аравійської шістки отримали колосальні доходи. Протягом 2003-2006 рр. ці ціни постійно росли. За підсумками окремих торгових днів ціни на нафту різних сортів перевищували позначку в 70 дол. За барель.

В результаті істотного зростання нафтових котирувань держави РСАДПЗ отримали значні фінансові ресурси. І хоча ціни на нафту з серпня 2006 р стали знижуватися, доходи однієї тільки Саудівській Аравії від експорту нафти, за прогнозами на цей рік, очікувалися в 203 млрд. Дол., Що на 25% вище, ніж у 2005 р (162 млрд . дол.) 1. В цілому ж країни РСАДПЗ отримали в 2004 р 190 млрд. Дол. Прибутку від експорту нафти, в 2003 р - 145 млрд. Долл.2, в 2002 - 125 млрд. Дол., В 2001 р - 117 млрд. Дол ., у 2000 р - 141 млрд. долл.3

Однак у той же час варто відзначити, що бурхливий розвиток ринків акцій в країнах РСАДПЗ не можна пояснити виключно збільшенням їхніх доходів від експорту нафти. Адже історично держави аравійської шістки воліли вивозити капітал за кордон і інвестувати його в найбільш ліквідні активи, головним чином в США і Європі. За деякими оцінками, до 2001 активи Саудівської Аравії за кордоном становили близько 1 трлн. дол., Кувейту - 500 млрд. дол., ОАЕ - 350 млрд. долл.4 В даний час, за інформацією офіційних джерел, великі аравійські інвестори розміщують за кордоном до 85% своїх актівов5. За оцінками лондонського Інституту міжнародного банківського та фінансового справи, країни РСАДПЗ за період 2000-2004 рр. експортували капітал на суму 240 млрд. дол. Очікується, що за 2005-2006 рр. ці держави інвестують за кордоном ще близько 360 млрд. дол. Основна частина цих коштів спрямовується в такі високоліквідні активи, як нерухомість, акції, облігації і т.д. У той же час необхідно відзначити істотно знизити з 2001 р привабливість для аравійських монархій інвестування в країни Заходу, головним чином в США. Так, в результаті різкого погіршення Аравійському-американських відносин після терактів 11 вересня 2001 багато аравійські інвестори стали виводити свої капітали з США з побоювань їх можливого заморожування американською владою. За оцінками різних спеціалізованих видань, країни Ради співробітництва вивели до 400 млрд. Дол. З американської економіки, у тому числі Саудівська Аравія - 200-250 млрд. Долл.6

Варто також відзначити, що Федеральна резервна система США з 2001 р постійно знижує облікову ставку для стимулювання економічного зростання та стабілізації торговельного балансу, в результаті чого дана ставка знаходиться на нижчому за останні 40 років рівні, що також знижує привабливість розміщення коштів у США для аравійських інвесторов7. Крім того, валюти держав аравійської шістки жорстко прив'язані до долара, що не дозволяє центральним банкам цих країн робити переоцінку своїх валют по відношенню до долара і змушує їх також підтримувати облікову ставку на низькому рівні. Як наслідок, темпи інфляції, викликаної припливом колосальних коштів в результаті підвищення цін на нафту, які не покриваються ставками по депозитах. У даній ситуації фондові біржі пропонують інвесторам набагато більш вигідне розміщення капіталу, що дозволяє нівелювати вплив інфляції та падіння курсу долара.

Таким чином, найбільш прийнятною альтернативою розміщенню капіталів у США для інвесторів з країн РСАДПЗ стала його репатріація, грунт для якої підготували масштабні економічні реформи урядів аравійських монархій. Країни РСАДПЗ надають істотне значення проблемі повернення інвестованого за кордоном капіталу при розробці програм економічних реформ, серед яких варто відзначити заходи з приватизації, економічної лібералізації, посилення ролі приватного капіталу в економіці і, безумовно, розвитку фондових ринків. Видається, що саме поліпшити інвестиційний клімат і більш досконала інституційна структура національних економік в державах аравійської шістки сприяли масштабному зростанню інтересу місцевих інвесторів до внутрішніх капіталовкладеннях і, отже, бурхливому розвитку фондових ринків.

Серед найбільш важливих законодавчих заходів щодо діяльності ринків капіталу в країнах РСАДПЗ можна відзначити наступні. У 2003 р в Саудівській Аравії був схвалений закон про фондових ринках, який містить 4 основних компоненти: створення офіційного фондового ринку з можливістю його приватизації; формування комісії з цінних паперів і фондових ринків; дерегулювання брокерських операцій; створення депозитарного центра8. За новим законом, компаніям, зареєстрованим на саудівської фондовій біржі, дозволяється також випускати корпоративні облігації, що означає формальне створення ринку боргових зобов'язань. У 2004 р була створена Комісія фондового ринку (КФР) Саудівської Аравії, у віданні якої знаходяться всі питання діяльності фондової біржі. Можна відзначити, що в цілому вимоги, передбачені КФР компаніям, що здійснюють первинне публічне розміщення (ППР) акцій, досить ліберальні. Так, мінімальна частка акцій для ППР становить 30% від загального капіталу, компанія-емітент повинна мати 3-річну аудиторську історію та оборотні кошти, достатні для ведення діяльності протягом 1 року. КФР не висуває вимог про прибутковість компанії, що істотно підвищує привабливість цього інструменту залучення фінансових ресурсів для недавно створених фірм, яким складно показати високі рівні прибутковості в перші роки своєї діяльності без залучення додаткового капіталу. В якості одного з найбільш серйозних обмежень в цьому зв'язку можна відзначити вимога про мінімальну суму ППР, яка повинна бути не менше 26 млн. Дол.

В ОАЕ в 2000 р був прийнятий закон про створення офіційної фондової біржі та Комітету ОАЕ по фондової та товарної бірж. Слідом за цим було схвалено проект нового закону про компанії, який передбачає зниження цензу на відсоток капіталу, що виставляється на продаж компанією при реєстрації на біржі, з 55% до 25% 9.

Одночасно з цим і за схожими сценаріями проходило формування фондових ринків та інших країн-членів РСАДПЗ. Треба відзначити, що до 2010 р планується створення єдиного фондового ринку в рамках Ради сотруднічества10. Однак на практиці це представляється досить важким завданням в силу суттєвих відмінностей у регулюванні діяльності ринків капіталу в країнах РСАДПЗ.

Одним з найважливіших питань, які потенційно є визначальними для розвитку аравійських фондових бірж, є проблема допуску іноземних інвесторів та емітентів на власні ринки акцій та облігацій. Позиції країн аравійської шістки з цього питання істотно розрізняються. Так, якщо на Бахрейні присутність іноземних інвесторів розглядається як один з базових факторів розвитку фінансових ринків в країні, то Саудівська Аравія, Кувейт і інші країни-члени Ради співробітництва дотримуються більш консервативних позицій з даного питання. Діяльність нерезидентів на фондових ринках більшості країн РСАДПЗ донедавна була обмежена купівлею часткою в спеціалізованих пайових інвестиційних фондах. Такі пайові фонди управлялися аравийскими банками і часто мали обмеження за розмірами сукупної чистої вартості активів. У той же час уряди країн РСАДПЗ вживають заходів щодо поступового допуску іноземних учасників на ринки капіталу. В Омані з 2003 р право інвестувати у фондовий ринок Султанату отримали громадяни РСАДПЗ, а з 2005 р дозволена діяльність іноземних брокеров11. У Кувейті в 2000 р був прийнятий закон, що дозволяє іноземцям безпосередньо інвестувати у фондовий ринок країни, тоді як раніше вони могли лише купувати паї в інвестиційних фондах, які працюють на кувейтської бірже12. У квітні 2005 р фондовий ринок Катару був відкритий для прямої участі іноземних інвесторів, що негайно призвело до істотного зростання кількості угод з цінними паперами. За оцінками, число нерезидентів (як індивідуальних, так і інституційних інвесторів), які зацікавлені в подачі заяв на реєстрацію для ведення діяльності на катарському ринку акцій, досягає 300 тис.13 Зазначене рішення ретельно опрацьовувалася урядом Катару і пройшло кілька підготовчих етапів, як, Приміром, допуск в 2004 р на фондовий ринок Катару інвесторів з інших країн-членів РСАДПЗ.

Аналогічним чином проходить лібералізація і в інших державах аравійської шістки, коли в якості попереднього етапу до допуску іноземних інвесторів на фондові ринки дозволяється участь резидентів РСАДПЗ в торгах з цінними паперами. Так, у 2005 р в Саудівській Аравії було дозволено інвестування на фондовому ринку громадянам країн Ради співробітництва, а в 2006 р уряд королівства всерйоз приступило до вивчення можливості безпосереднього (а не через пайові інвестиційні фонди) допуску іноземного капіталу на фондовий ринок країни. Даний крок особливо актуальний для Саудівської Аравії, беручи до уваги ту обставину, що в королівстві працює близько 7 млн. Іноземних громадян і багато з них займають керівні посади і мають істотні капіталами, які вони фактично не можуть інвестувати в саудівську економіку. Передбачається, що допуск іноземців на фондовий ринок зможе певною мірою зменшити обсяг відтоку капіталу з країни. Так, наприклад, іноземці в королівстві заробляють близько 35 млрд. Дол. На рік, з яких 14,6 млрд. Дол. Переводиться за граніцу14.

Діяльність зарубіжних інвесторів з певними обмеженнями дозволена і в ОАЕ. Крім того, з 2005 р у вільній економічній зоні «Дубайський фінансовий центр» діє Дубайська міжнародна фінансова біржа, стандарти діяльності якої практично аналогічні прийнятим на біржах Гонконгу, Лондона і Франкфурта. На цій новій площадці дозволена не тільки діяльність іноземних інвесторів, але й емітентів. Видається, що в перспективі ця біржа може стати одним з найважливіших фінансових центрів світу, що дозволить країнам РСАДПЗ істотно скоротити відтік нафтодоларових коштів за кордон.

У той же час, незважаючи на значний прогрес у вирішенні допуску нерезидентів на ринки капіталу, держави РСАДПЗ дотримуються обережних заходів у цій сфері, встановлюючи певні обмеження за часткою іноземного володіння якою-небудь з компаній, що пройшла лістинг на фондовій біржі (зазвичай 25% від загального капіталу емітента). Це пояснюється тим, що недавно створені структури з контролю і регулювання діяльності ринків капіталу в цих країнах не мають ще досить розвиненою інституційної структури, щоб виконувати такі функції, як, наприклад, Комісія з цінних паперів США, яка ретельно відстежує і має право заблокувати будь-які угоди за участю іноземного капіталу. У цьому зв'язку країнам РСАДПЗ необхідно більш детально розробляти правила розкриття інформації по операціях, що дозволить їм надалі зняти велику частину обмежень на діяльність іноземних інвесторів без втрати контролю над такою важливою частиною фінансового ринку. Зазначені заходи в сукупності мають привести до значного зростання фондових ринків як за рахунок припливу іноземного капіталу, так і зростання популярності даного виду залучення фінансових ресурсів для емітентів.

У теперішній же час інвестиційний бум на фондових ринках забезпечується в основному за рахунок коштів резидентів РСАДПЗ. Так, у вересні 2005 р тільки близько 10% сукупної капіталізації Фондової біржі Абу-Дабі і Фондової біржі Дубая належало іноземним інвесторам (18,5 млрд. Дол. Від 190 млрд. Дол.). У цьому зв'язку необхідно зазначити, що значна частина зазначених іноземних інвестицій надійшла з інших країн-членів РСАДПЗ, тобто, по суті, являла собою тільки пересування капіталу в рамках інтеграційного блоку. Так, до кінця 2004 р тільки з Саудівської Аравії на фондові ринки ОАЕ надійшло 4360 млн. Дол. У цьому контексті показово те, що заявки на обмежене тільки для резидентів ОАЕ первинне публічне розміщення (ППР) акцій компанії «А'абар Петролеум інвестментс »в 800 разів перевищили пропозицію, а загальна сума заявок на покупку акцій цієї фірми досягла 107 млрд. дол., що перевищує навіть річний ВВП ОАЕ15.

Таким чином, незважаючи на обмеження діяльності іноземного капіталу, велика кількість внутрішніх фінансових ресурсів у зв'язку в зрослими нафтовими цінами дозволило фондовим ринкам аравійської шістки стати найважливішим інструментом залучення фінансових ресурсів корпоративним сектором економіки. Так, наприклад, за перші 9 місяців 2006 р 17 аравійських компаній провели первинне публічне розміщення акцій на суму 6,2 млрд. Дол., Що на 45% перевищує аналогічний показник за той же період 2005 Г.16 Очікується, що до кінця 2006 загальний обсяг коштів, залучених у країнах РСАДПЗ за допомогою ППР, досягне 8 млрд. дол.

Таблиця 3 Розмір первинних публічних розміщень акцій на фондових ринках країн РСАДПЗ за січень-вересень 2006 р

 Країна

 Обсяг ППР (млрд. Дол.)

 Саудівська Аравія 2,3

 ОАЕ 1,4

 Катар 1,3

 Бахрейн 1,0

 Оман 0,2

фондова біржа арабська держава

У цьому зв'язку цікаво розглянути дані про кількість первинних розміщень акцій на ринках капіталу аравійської шістки. За період 1995-2003 рр. на фондових біржах цих країн було проведено всього 9 ППР, в 2004 р - вже 12, у 2005 - 25, а до кінця 2006 р 134 аравійські компанії перебували в процесі підготовки до проведення ППР17. Ймовірно, не всі з цих компаній зможуть пройти лістинг на відповідних ринках акцій, проте даний показник чітко свідчить про різке зростання значущості фондового ринку у фінансовому секторі економіки аравійських монархій. Варто також відзначити такий параметр, як кількість отриманих заявок на придбання акцій при їх первинному розміщенні. Так, в середньому, за 2005 р кількість заявок перевищила пропозицію в 4 рази, а в 2006 р вже в 7 разів, що свідчить про неослабний зростання інтересу інвесторів, незважаючи навіть на почалася корекцію. Показовими також такі виняткові приклади, як вже згадане вище 800-кратне перевищення заявок над пропозицією акцій «А'абар Петролеум інвестментс», а також 480 і 450-кратне перевищення попиту на придбання акцій еміратських компаній «Тамвіль» і «Аль-Дар пропертіз» відповідно.

Таким чином, можна зазначити, що фондові ринки країн РСАДПЗ пройшли за останні кілька років найважливіший період розвитку і стали в період 2003-2006 рр. свого роду локомотивом зростання не тільки в рамках розвивається світу, але і в порівнянні з промислово розвиненими країнами, залучаючи до себе підвищену увагу інвесторів усього світу. В цілому, за оцінками фахівців, сприятлива ситуація на аравійських фондових ринках збережеться і протягом 2007, проте інтерес інвесторів до даного фінансового інструменту стабілізується, а ажіотажний попит на ППР, подібний тому, що сталося в 2005 р, буде швидше винятком, ніж правилом. Видається, що фондовим ринкам аравійської шістки в найближчі роки ще належить пройти суттєвий шлях для перетворення на справді ефективний інструмент залучення та перерозподілу капіталу, який потенційно може стати вельми важливою складовою світового фінансового ринку. Адже нині фондові ринки аравійських країн перебувають у стадії становлення, з притаманними даному етапу розвитку такими характерними рисами, як низька ліквідність, «неписьменність» значної маси інвесторів, які приймають рішення, виходячи з переважаючих на ринку тенденцій, а не аналізу факторів ризику, і т.д. За словами співробітника однієї з консультаційних компаній Саудівської Аравії, «бедуїни, які ніколи не дбали про те, щоб офіційно реєструвати народження своїх дітей, роблять це зараз, щоб купувати на їх ім'я акції» 18.

Очевидно, що державам РСАДПЗ належить продовжити курс на лібералізацію економіки в цілому і фондових ринків, зокрема, так як в даний час фондовий бум підтримується в основному за рахунок нафтодоларів, тоді як іноземні інвестори мають досить обмежений доступ до більшості активів аравійських країн. З одного боку, це дозволяє в якійсь мірі регулювати спекулятивні дії на ринку, але з іншого, ставить цей важливий фінансовий інструмент в максимально тісну залежність від кон'юнктури світового ринку нафти. Більша відкритість для іноземних інвесторів з зберігається сильної регулюючої роллю держави може призвести, на наш погляд, до найбільш оптимальним параметрам розвитку фондових ринків країн РСАДПЗ, що дозволить не тільки досягти максимально можливих показників стабільності, але і зробити ці ринки більш цивілізованими і створити «культуру» торгівлі фондовими цінностями.

Література

1. Arab News, July 26, 2006.

2. The Middle East, January 09, 2005.

3. Khaleej Times, November 06, 2003.

4. Agency for Middle East Business Information (AMEINFO), May 13, 2001.

5. Arab Press Digest, July 14, 2005.

6. Middle East Economic News Report, No. 26, London, March 11, 2002, с. 13.

7. Khaleej Times, June 05, 2005.

8. Arab News, February 11, 2003.

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка