трусики женские украина

На головну

Вплив індивідуально-психологічних особливостей підлітків на характер інтерактивної взаємодії з електронними ресурсами - Психология

Дипломна робота

Вплив індивідуально-психологічних особливостей підлітків на характер інтерактивної взаємодії з електронними ресурсами

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Розробка проблеми використання електронних ресурсів у психологічній літературі

1.1 Вивчення проблеми впливу електронних ресурсів на користувачів

1.2 Розвиваючий потенціал мережі

Розділ 2. Психологічні особливості підлітків-користувачів

2.1 Формування особистості в перехідний період

2.2 Особливості особистісного розвитку підлітків-користувачів

Розділ 3. Дослідження характеру взаємодії підлітків-користувачів з комп'ютером

3.1 Процедура і методики дослідження

3.2 Результати дослідження

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

 

Актуальність дослідження: З 80 років ХХ століття зростає комп'ютеризація сучасного суспільства: комп'ютери стають необхідними в офісах, лікарнях, школах, у побуті. В зв'язку з цим людство зіткнулося з питанням впливу електронних ресурсів на психіку людини.

Комп'ютеризація стала неодмінним атрибутом сучасного життя. Ця тема, з одного боку, почала активно та перебільшено емоційно експлуатуватися засобами масової інформації. З іншого боку, необізнаність батьків про характер та особливості діяльності їх дітей в мережі викликає у них занепокоєння. Поряд з тим, зростання активності користувачів призвело до постановки проблеми Інтернет-залежності в психотерапії, де вона почала розглядатися як патологія. Але відсоток залежних, з якими працюють представники лікарських спеціальностей, виявився невисоким, і в психологію прийшло питання вивчення особливостей впливу електронних ресурсів на особистість користувачів.

Активно це питання почало обговорюватися наприкінці 90 років. Саме до цього періоду відносяться перші наукові публікації з теми. У перших емпіричних роботах американських психологів К. Янг (1994), К. Суррата (1996), Дж. Суллера (1998) та Д. Грінфілда (1999) постановка проблеми носить дискусійний характер. Російський психолог О. Войскунський (1996) розглядав особливості спілкування в мережі, дослідниця О. Арестова (1999) проводила дослідження статевих відмінностей при роботі з Інтернет на прикладі російських користувачів, психолог Н. Чудова (2001) акцентує увагу на особливостях образу "Я" користувачів, психолог О. Щепіліна (2002) основну увагу приділяє їх мотивації. Українська дослідниця Л. Давидова (2001) аналізує комп'ютерні ігри, дослідник О. Дроздов (2003) розглядає зміни в поведінці та агресивність користувачів, психолог К. Мілютіна (2004) приділяє увагу потребам користувачів та способам їх задоволення.

Нам представляється особливо важливим не вирішити, але поставити питання відносно впливу електронних ресурсів на користувачів.

Мета дослідження: З'ясувати психологічні особливості характеру взаємодії підлітків-користувачів з електронними ресурсами.

Об'єкт дослідження: Вплив електронних ресурсів на користувачів.

Предмет дослідження: Психологічні особливості характеру взаємодії підлітків-користувачів з електронними ресурсами.

Гіпотеза: Особливості розвитку особистості підлітків впливають на якість та зміст користування електронними ресурсами.

Задачі дослідження:

1)  проаналізувати теоретичні підходи до проблеми взаємодії користувачів з електронними ресурсами в психологічній літературі;

2)  вивчити особистісні характеристики підлітків-користувачів;

3)  визначити і обґрунтувати програму дослідження психологічних особливостей характеру взаємодії підлітків-користувачів з електронними ресурсами;

4)  виявити характер взаємодії підлітків з електронними ресурсами;

5)  проаналізувати отримані результати та розробити рекомендації щодо оптимізації взаємодії підлітків з електронними ресурсами.

Методи дослідження:

1)  метод теоретичного аналізу наукової літератури;

2)  організаційні методи;

3)  емпіричні методи (тестування, анкетування, спостереження, бесіди, інтерв'ю);

4)  методи математичної статистики.

Організація та база дослідження: Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі спеціалізованої школи №25 м. Суми. Групу досліджуваних склали учні 7-8 класів у кількості 80 підлітків у віці від 12 до 14 років - 37 юнаків та 43 дівчини.

Теоретичне й практичне значення отриманих результатів: Отримані результати виявили взаємозв'язок між особистісними характеристиками підлітків і специфікою їх діяльності в електронній мережі, її характером та результатами. В залежності від потенціалу особистості: її мотивів, потреб, інтересів, інтелекту комп'ютер може стати інструментом для особистісного й навчально-професійного розвитку.

Отримані результати можуть бути використані при проведенні просвітницької роботи з батьками та старшокласниками з метою впливу на їх ставлення до комп'ютера, умов роботи, часу та характеру діяльності. Можуть бути корисні учням для рефлексії. Вчителям інформатики з метою сприяння вирішенню диференційного підходу до навчання користування електронними ресурсами на уроках та факультативних заняттях. Шкільним психологам та соціальним педагогам з метою складання корекційно-розвиваючих програм і впровадження їх в окремих спецкурсах з психології або розділом в програмі з профорієнтаційної роботи.

Результати роботи апробовані на наукових конференціях: ІІ Міжнародна науково-практична конференція для студентів та аспірантів "Сучасна молодь: крок у майбутнє", 14-15 травня 2008 р. (До проблеми визначення комп'ютерної залежності у підлітковому віці) та Науково-теоретична конференція викладачів, аспірантів та студентів, 21 квітня 2008р. (Дослідження характеру взаємодії підлітків з програмним забезпеченням).

Структура й обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків (1 таблиця, 1 графік та 8 діаграм). Загальний обсяг дипломної роботи 67 сторінок.

РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ.

 

1.1 Вивчення проблеми впливу електронних ресурсів на користувачів

Комп'ютеризація нашого суспільства останнім часом набула лавиноподібного характеру, практично неможливо знайти учбовий заклад, організацію без наявності в них комп'ютерів і комп'ютерних мереж. Великий потік нової інформації, застосування комп'ютерних технологій вплинули на розвиток особистості сучасної людини. У психологічній літературі з'являються дослідження, які стосуються впливу та наслідків комп'ютеризації суспільства.

Першими про користування комп'ютером, як проблему заговорили американські журналісти як тільки нові технології вийшли за межі лабораторій і стали доступними широкому загалу - на початку 80х рр. ХХ ст. Нечисельні дослідження в області Інтернет-залежності носять поки що пілотажний характер, швидше намічають цілі й задачі, що стоять перед дослідниками, які зіткнулися з новою проблемою. В одному дослідники єдинодушні: Інтернет-залежність є проблемою майже завжди людей молодого покоління [15].

Потім з нею зіткнулися лікарі-психотерапевти, а також компанії, що використовують в своїй діяльності Інтернет і несуть збитки у випадку, якщо у співробітників з'являється патологічне ваблення до перебування online. Так, згідно з опитуваннями, проведеними різними компаніями, в середньому 45% працівників замість роботи "блукають" в мережі, 23% спілкуються з колегами, а 7% займаються власними справами [56].

Британська газета Sundey Times наводить дані американських адвокатів, котрі стверджують, що ПК став найбільшою загрозою шлюбу за останні 30 років. І це ще далеко не всі проблеми спричинені комп'ютером [55].

У 1994 році американський психолог Піттсбургського університету в Бредфорді Кімберлі Янг розробила анкету-опитувальник комп'ютерної залежності і помістила її на web-сайт, який відвідали 500 чоловік, 400 з яких, згідно її висновку, були визнані залежними (що становить 80%! вибірки) [57].

Це дослідження викликало хвилю дискусій щодо питання "наркотичної пристрасті" до Інтернету. Але оскільки на опитувальник К. Янг відповідали люди, які явно мали певні проблеми, вибірка не може вважатися валідною для всієї популяції Інтернет-мережі. Критикується і сам набір запитань психолога.

У результаті пізнішого дослідження К. Янг, яке опирається на відповіді 196 чоловік, залежними було названо лише 10%. Так, 25% залежних респондентів відповіли, що потрапили "на гачок" протягом перших шести місяців активної роботи в мережі, ще 58% стали залежними протягом року. При цьому 52% опитаних проходили курс терапії, пов'язаний з іншими залежностями (алкоголь, наркоманія, лудоманія - пристрасть до азартних ігор), а 54% знаходилися в депресивному стані [57].

З цифрою в 10% згодні й інші американські психологи (К. Суррат та Дж. Суллер - 1996-98 рр.). Один з ведучих американських дослідників проблеми Інтернет-залежності, автор першої монографії з цього питання Девід Грінфілд (1999) робить висновок, що показник кількості залежних користувачів складає на сьогодні 6% [36].

Російський психолог Олександр Войскунський звинувачує американських колег у необ'єктивності, стверджуючи, що визначення надмірного користування комп'ютером залежністю і віднесення його в ряд психічних захворювань їм матеріально вигідне внаслідок особливостей страхування американських громадян [55]. Сам же О. Войскунський відмічає, що при достовірному лонгітюдному дослідженні кількості Інтернет-залежних, ця цифра не перевищить 2%, і говорить про користування компютером не як про залежність, а поки що як про феномен взаємодії [3, 7].

З ним згодна російський психолог Олена Щепіліна, яка значну увагу приділяє мотивації користувачів та дослідженню цілей, з якими людина звертається до комп'ютера. Вона розглядає Інтернет-залежність не як психічне відхилення, а як поведінкову реакцію, і говорить, що "залежний" користувач відрізняється від "нормального" наявністю компульсивної діяльності - нав'язливої безцільової навігації по мережі [19].

Інші психологи (А. Жичкіна та О. Белінська) схильні вважати, що з усіх користувачів залежними мають бути все ті ж 10% [8, 23].

Однак в 1996 році в американській офіційній класифікації психічних хвороб DSM-V з'явився новий розділ - кібернетичні розлади, під якими розуміють втрату відчуття часу та реальності в ситуації захоплення комп'ютером. Їх почали порівнювати з наркотичною чи алкогольною залежністю. Але віднесення цього відхилення в ряд хвороб в світі досі дискутується. Залежність від компютера є нехімічною, хоча й збуджує ті самі відділи головного мозку, що й психотропні речовини. Тому її доречніше порівнювати з захопленістю роботою чи навчанням.

В той же час, деякі психологи взагалі не вважають Інтернет-залежність самостійним діагнозом, а звикання до комп'ютера називають симптомом інших серйозних проблем в житті особистості (депресія, труднощі в спілкуванні). З іншого боку, практики вважають використання комп'ютера ефективним засобом подолання труднощів особистісного розвитку. Так, в клініках Європи комп'ютерні програми успішно використовуються у лікуванні депресій [36].

Сам термін "залежність" був запозичений з професійного лексикону психіатрів для полегшення ідентифікації проблеми Інтернету шляхом асоціації її з характерними соціальними та психологічними проблемами. Вперше термін Internet-addiction використав американський психолог Айвен Голдберг в 1996 році для описання неправдоподібно тривалого, можливо патологічного, перебування в мережі, і визначив її як нехімічну залежність від користування комп'ютером [56]. К. Янг називає Інтернет-залежністю нав'язливе бажання ввійти в Інтернет, находячись поза зв'язком (offline), і нездатність вийти з Інтернету, находячись на зв'язку (online) [57].

Наведемо деякі визначення поняття "залежність" з точки зору її впливу на особистість:

залежність - буває фізіологічною, якщо сам організм має потребу в даній речовині для нормального (швидше, звичного) функціонування, або психологічною, якщо ця потреба має афективну природу [Шапар];

залежність - неадекватно висока сприйнятливіть до того чи іншого зовнішнього впливу, як правило, в зв'язку з особистісною нездатністю відмовитися від впливу як результату подібного впливу [Ушаков];

залежність - непереборна тяга до будь-чого [55];

залежність - результат розладів мислення і сприйняття, внаслідок яких мозок втрачає здатність адекватно оцінювати реальність: деякі факти він перебільшує, інші недооцінює або ігнорує [44];

залежність - особливий внутрішній стан людини, який характеризується втратою особистістю свободи волі [1];

патологічна залежність - така, що обмежує свободу особистості і негативно впливає на здоров'я [Наріцин].

До "групи ризику" К. Янг відносить людей, "які часто в самотності сидять вдома, наприклад, домогосподарки" [57]. О. Щепіліна говорить, що під загрозою люди, які "внутрішньо самотні" [19]. Так чи інакше, більшість психологів згодна, що близько 91% користувачів, схильних до залежності, шукають в мережі саме спілкування.

Основним пунктом "за" в такому випадку являється анонімність такої взаємодії: сидячи за комп'ютером, можна бути таким, яким хочеться. О. Щепіліна говорить про дезадаптацію як про наслідок "зависання в мережі". Ми вважаємо за доцільне говорити про "зависання в мережі" як наслідок дезадаптації, а в доречному користуванні комп'ютером вбачаємо терапевтичний ефект.

Варто відрізняти "мережеманію" від ігроманії: в другому випадку до першої додається нервове та фізичне збудження. По даним Лукеша майже всі підлітки у віці 13-16 років грали в комп'ютерні ігри, однак близько половини опитаних підлітків грають досить рідко, 6% грають кожен день. Шпанхель дійшов висновку, що відсоток заядлих гравців дещо вищий - 10-14. Хлопці значно більш захоплені грою, ніж дівчата, при цьому частота і тривалість гри зменшується з віком і збільшенням рівня освіченості гравця. Функ опитав 357 американських підлітків і дійшов висновку, що дві третини американських дівчат і 90% хлопців різною мірою захоплені комп'ютерними іграми. До того ж хлопці проводять за цим заняттям вдвічі більше часу [24].

Однак побоювання дорослих, що ігри провокують або посилюють агресію, поки що не підтверджуються дослідженнями. Поряд з цим з'являються дослідження, які доводять корисність розумного застосування комп'ютерних ігор. Професор психології університету Вашингтон в Сент-Луїсі Алан Кастелл говорить, що у студентів-геймерів краще розвинута візуальна увага. Мозок, натренований на іграх, працює так само, не створюючи особливих стратегій, але обробка процесів проходить швидше і якісніше [55].

Німецький вчений Клаус Матіак дослідив 13 чоловік, які проводять за іграми не менше 2 годин щоденно, і дійшов висновку, що мозок геймера, сприймаючи гру як реальність, залучає тільки когнітивні функції (пам'ять, увага, мовлення, цілісне сприйняття і цілеспрямовану рухову активність), не включаючи емоцій [56]. Щоправда, тут виникає проблема збіднення емоційного світу гравців і поступового виховання в них байдужості.

Австралійські медики зі шпиталю Аделаїди провели експеримент з використання віртуальної реальності як знеболювального для дітей з опіками віком від 5 до 18 років. Додавання комп'ютерних ігор до знеболювального знизило показник больових

Повний текст реферату

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка