трусики женские украина

На головну

 Психолого-педагогічні умови професійного самовизначення учнів у процесі навчання біології - Психологія

Психолого-педагогічні умови професійного самовизначення учнів у процесі навчання біології

ЗМІСТ

професійне самовизначення навчання біологія

Введення

Глава 1. Психолого-педагогічні аспекти професійного самовизначення старшокласників

1.1 Аналіз поняття «професійне самовизначення учнів» в психології та педагогіці

1.2 Психолого-педагогічні проблеми професійного самовизначення школярів

1.3 Облік психологічних особливостей особистості у професійному самовизначенні школярів

1.4 Основні підходи, форми, методи і прийоми професійного самовизначення учнів

1.5 Вирішення питань професійного самовизначення учнів в умовах профілізації сучасної шкільної освіти

Висновки на чолі 1

Глава 2. Проблема професійного самовизначення учнів при навчанні біології

2.1 Професійне самовизначення як елемент шкільної біологічної освіти

2.2 Форми, методи і прийоми професійного самовизначення учнів на уроках біології

2.3 Програмний матеріал, у викладі якого формується професійна мотивація школярів у процесі навчання біології в 6-8 і 9-11 класах

Висновки на чолі 2

Глава 3. Дослідно-експериментальне дослідження професійного самовизначення при навчанні біології в школі

3.1 Цілі, завдання та основні етапи дослідно-експериментального дослідження

3.2 Констатуючий етап експерименту

3.3. Формуючий етап експерименту

3.4 Контрольний етап експерименту. Порівняльний аналіз результатів дослідження

Висновки на чолі 3

Висновок

Список літератури та джерел

Додатки

ВСТУП

Нові завдання, поставлені суспільством перед школою, крім озброєння учнів системою знань, умінь і навичок, вимагають розвитку у дітей рис творчої діяльності, що забезпечують їх пізнавальну самостійність, формують творчий склад розуму. Для цього необхідно ще на шкільній лаві вчити школярів самостійно встановлювати факти, пояснювати їх, знаходити закономірності, яким вони підкоряються давати їм оцінку, тобто вміти вирішувати проблеми, що виникають в процесі пізнавальної діяльності. [42]

Щороку сотні тисяч юнаків і дівчат, які завершили шкільне навчання, починають шукати застосування своїм силам і здібностям «у дорослому житті». При цьому - як свідчить статистика - велика частина молодих людей стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з вибором професії, профілю подальшої освіти, подальшим працевлаштуванням і т.д. Причини цих проблем полягають не тільки в «закритості» ринку праці для молодих і недосвідчених людей, але і в тому, що переважна частина старшокласників має дуже приблизні уявлення про сучасний ринок праці, існуючих професіях, виявляються не в змозі співвіднести пред'являються тією або іншою сферою професійної діяльності вимоги зі своєю індивідуальністю. Професійному самовизначенню може сприяти самостійність учнів при добуванні знань та їх критичне осмислення. Останнє становить одна з обов'язкових умов, що забезпечують перетворення знань у переконання. Тому істотне значення в процесі навчання набувають прийоми і методи, що сприяють розвитку самостійності та професійного самовизначення учнів. Даною темою в педагогіці і психології займалися такі вчені, як Е.А. Климов, А.А. Бодальов, А.Є. Голомшток, П.А. Шавир, І.Д. Чернишенко та інші. Процес професійного самовизначення у процесі навчання біології в свою чергу включає розвиток самосвідомості, формування системи ціннісних орієнтацій, моделювання свого майбутнього, побудова еталонів у вигляді ідеального образу професіонала. Професійне самовизначення в даному випадку розглядається як складний динамічний процес формування особистістю системи своїх основоположних відносин до професійно-трудової середовищі, розвитку і самореалізації духовних і фізичних можливостей, формування ним адекватних професійний намірів і планів, реалістичного образу себе як професіонала.

Питання професійного самовизначення в навчанні біології вчені-методисти розробляли в рамках проблеми формування прийомів навчальної роботи школярів. Цьому присвячені роботи Н.М. Верзилина, П.І. Боровицького, В.М. Корсунської, П.І. Полянського та ін. Їх дослідження показали, що заняття з біології мають великі можливості для розвитку якостей особистості, необхідних у професійній діяльності. Проте вивчення психолого-педагогічних умов професійного самовизначення на уроках біології досі практично не велося.

Таким чином, виявилося протиріччя між великими можливостями надання допомоги у професійному самовизначенні на уроках біології та відсутністю розробок з даної тематики. Це протиріччя визначило вибір теми дослідження: психолого-педагогічні умови професійного самовизначення учнів у процесі навчання біології.

Об'єкт дослідження - професійне самовизначення учнів у процесі навчання біології.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови професійного самовизначення учнів у процесі навчання біології.

Мета дослідження - виявити психолого-педагогічні умови професійного самовизначення учнів у процесі навчання біології; розробити на їх основі і перевірити в дослідно-експериментальній роботі методику проведення занять, дозволяють школярам здійснити професійне самовизначення при вивченні курсу "Загальна біологія"; проаналізувавши отримані дані, розробити програму елективного курсу профорієнтаційної спрямованості і визначити, чи підвищують такі заняття мотивацію до навчання в учнів, рівень їх пізнавальних мотивів і стимулів (що також може сприяти успішній адаптації та розвитку професійної спрямованості учнів).

Гіпотеза дослідження: процес професійного самовизначення учнів при вивченні загальної біології відбуватиметься найбільш ефективно при дотриманні наступних психолого-педагогічних умов:

· Реалізація професійно-орієнтованого підходу в навчанні;

· Облік психолого-педагогічних аспектів професійного самовизначення учнів, а також їх вікових та індивідуальних психологічних особливостей;

· Використання форм та методів навчання, що сприяють професійному самовизначенню учнів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити сучасний стан проблеми професійного самовизначення учнів в літературі.

2. Виявити психолого-педагогічні умови професійного самовизначення учнів у процесі навчання.

3. Розробити методику професійного самовизначення учнів при вивченні курсу "Загальна біологія".

4. Апробувати розроблену методику професійного самовизначення учнів в дослідно-експериментальній роботі.

5. Розробити програму елективного курсу з біології профорієнтаційної спрямованості.

6. Апробувати розроблену методику на заняттях елективного курсу профорієнтаційної спрямованості

7. Проаналізувати отримані в ході дослідно-експериментальної роботи результати за допомогою розроблених критеріїв і показників.

8. Зробити висновки про динаміку зміни мотивів і схильностей учнів в рамках професійного визначення в ході дослідно-експериментальної роботи.

У процесі вирішення означених вище завдань застосовувалися такі методи дослідження: вивчення нормативних освітніх документів, психолого-педагогічної та методичної літератури; спостереження; анкетування; тестування; бесіда; аналіз продуктів діяльності учнів; педагогічний експеримент.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в роботі розкрито сутність і структура професійного самовизначення школярів, виявлено психолого-педагогічні умови, що сприяють професійному самовизначенню учнів на старшому ступені навчання в школі.

Практична значимість дослідження полягає в розробці комплексу уроків з загальної біології та програми елективного курсу «Твої можливості, людина», що сприяють професійному самовизначенню школярів.

Базою для проведення дослідно-експериментальної роботи було муніципальне загальноосвітній заклад - гімназія №4 (моуг №4) міста Тули.

Випускна кваліфікаційна (дипломна) робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та додатку.

Глава 1. Психолого-педагогічні аспекти професійного самовизначення старшокласників

професійне самовизначення навчання біологія

1.1 Аналіз поняття «професійне самовизначення учнів» в психології та педагогіці

Для того щоб провести повний і всебічний аналіз поняття «професійне самовизначення», слід почати з розгляду історії його становлення, його розвитку в різні історичні епохи.

Перша служба по «йому потрібний» роботи в Росії з'явилася в1897 р (але тільки в роки Першої світової війни подібні служби придбали державний статус). У досить популярному в той час виданні «Розкаюваний енциклопедист» (1900) був розділ, спеціально присвячений вибору професії, і навіть виділені чотири типові варіанти вибору: 1) згідно сімейним традиціям (що було поширене в тогочасній патріархальної Росії); 2) випадковий, необдуманий вибір; 3) вибір за покликанням; 4) вибір за розрахунком. Уже в дореволюційній Росії видавалися журнали, де була інформація про професійних навчальних закладах («Студентський альманах», «Адреса-календар»). Ще задовго до офіційного відкриття служб професійного самовизначення в Санкт-Петербурзі професор Н. Кірєєв безоплатно допомагав молодим людям у виборі факультету та спеціалізації в університеті, а трохи пізніше М. А. Рибникова та І.А. Рибников перенесли цю ініціативу в гімназії.

У Радянській Росії проблеми праці, трудової підготовки, а згодом і професійного самовизначення були найважливішими темами марксистської ідеології. При ЦІТе (Центральному інституті праці, відкритому в 1921 році за прямою вказівкою В.І. Леніна) була створена лабораторія, що займається питаннями професійного визначення. Проблеми професійного самовизначення стали розроблятися у Всеукраїнському інституті праці (Харків), в лабораторії з вибору професії при психофізіологічному відділенні Казанського бюро НОТ, в Московському інституті профзахворювань ім. Обухова. Ще в 1922 р в Наркоматі РРФСР було розглянуто питання про створення для підлітків бюро з вибору професії. Активно займалася питаннями профорієнтації молоді Н.К.Крупская.

У травні 1924 з'явилася перша Лабораторія профконсультації, організована з ініціативи А.Ф. Кларка при Ленінградському Інституті з вивчення мозку. У квітні 1927 року по клопотанню Інституту мозку і завдяки енергійній підтримці його директора В.М.Бехтерева, Наркомтруд організовує при інституті мозку перше в СРСР Бюро профконсультації. За 1927-1928 роки обстежено 2700 підлітків, а за наступні 10 років - обстежено 7 млн. 600 тис. Чоловік.

У 1928 році організовуються Бюро з профконсультації в Свердловську, Ростові-на-Дону, Іваново-Вознесенську, Брянську, Києві та Одесі, а в 1929 році - в Пермі, Ярослевле, Шахтах. За період з 1930 по 1933 роки були відкриті 47 бюро профконсультації. У школах питаннями профорієнтації (профвідбору) займалися педологи. У 30-і роки Центральна лабораторія з профконсультації та профвідбору ВЦРПС стала розробляти систему шкільної професійного визначення. Таким чином, у період НЕПу і на початку 30-х рр. питання професійного самовизначення активно обговорювалися.

Але вже в 1936 р вийшла Постанова ЦК ВКП (б) «Про педологічні перекручення в системі Наркомосу», що торкнулося і роботу педологів з надання школярам допомоги у професійному визначенні. У 1937 році було скасовано трудове навчання в школі, спостерігалося різке згортання профорієнтаційної роботи. Таким чином, у період сталінського тоталітаризму - профорієнтацію, реально пов'язану з проблематикою свободи вибору (в тому числі і професії), просто заборонили.

Тільки в кінці 50-х рр. стали з'являтися перші дисертації з проблем професійного самовизначення школярів. У 60-ті роки була організована група професійного самовизначення в НДІ теорії та історії педагогіки АПН СРСР (керівник - О.М. Волковський), відкрита лабораторія профорієнтації в НДІ психології в Києві (керівник - Б.А. Федоришин); організований Науково-дослідний інститут трудового навчання та профорієнтації при Академії педагогічних наук СРСР - НДІ ТОіПО АПН СРСР (керівник - А.М. Голомшток).

У 60-80 роки (з середини 60-х рр. До середини 80-х рр.) Профорієнтацію не забороняла, але рівень розробок різко знизився.

Правда вже з середини 80-х років в країні на офіційному і партійному рівнях стала визрівати потреба в істотних змінах, і перш за все, в плані збільшення свободи вибору. У 1984 р вийшла Постанова ЦК КПРС «Основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи», де особливе місце приділялася розвитку трудового навчання та професійного самовизначення молоді. У цей період було зроблено досить багато:

- Створено більше 60-ти регіональних Центрів професійної орієнтації молоді (ЦПОМ), а в районах - безліч пунктів профконсультації - ВКП (в Держкомпраці СРСР все це курирував О. П. Апостолів, багато зробив для відродження вітчизняної теорії професійного самовизначення, а фактично, і для становлення шкільної психологічної служби;

- На базі Держкомпраці почалася активна підготовка профконсультантов;

- В школах ввели курс «Основи виробництва. Вибір професії ».

У підсумку, в 1986 р була створена реальна державна служба професійного визначення молоді з перспективою подальшого вдосконалення.

В епоху демократичних перетворень, що почалася в 1991 році, питання професійного самовизначення відійшли на другий план. У 1991 р вийшов «Закон про зайнятість населення», де проблему професійного самовизначення школярів фактично перевели в служби соціального забезпечення; в 1992 р вийшов «Закон про освіту РФ» і відразу ж різко скоротилося фінансування школи і особливо питань професійного самовизначення.

Однак з 1998 року питання професійного самовизначення знову стали одними з найбільш актуальних для сучасного російського освіти в світлі введення предпрофильного і профільного навчання в освітніх установах країни.

Отже, проблема професійного самовизначення учнів в даний час найбільш актуальна. Для кращого її розуміння необхідно дати чітке визначення і виявити структуру професійного самовизначення.

Проблемі професійного самовизначення присвячені багато досліджень. Вагомий внесок у розробку методологічних і теоретичних основ професійної орієнтації внесли радянські педагоги П.П. Блонський, Н.К. Крупська, А.В. Луначарський, А.С. Макаренко, С.Т. Шацький, В.А. Сухомлинський.

Питання профорієнтаційної роботи розглядалися вітчизняними вченими - К.М. Гуревичем, А.Є. Голомшток, Е.А. Клімовим, Т. Кудрявцевим, Б.Ф. Ломова, А.К. Маркової, К.К. Платоновим, Н.С. Пряжнікова, М.В. Запопадливих, В.Д. Симоненко, С.Н. Частковий та ін.

Зарубіжна наука, пов'язана з проблемами професійної орієнтації підростаючого покоління, розташовує дослідженнями Ф. Парсонса, З. Фрейда, А. Маслоу, К. Роджерса, У. Джейда, Д. Сьюпера, А. Анастазі, Л. Тайлора, Д. Голланда та ін .

У вітчизняній і зарубіжній психології та педагогіці дослідження проблем професійного самовизначення проводилося за різними напрямками: в контексті вивчення вікових закономірностей формування особистості (Л.І. Божович, І.С. Кон, А.В. Петровський, Д.Сьюпер та ін.); в плані проблеми формування людини як суб'єкта професійної діяльності (В.А. Бєліков, А.Я. Найн, Н.С. Пряжников та ін.); в рамках вивчення питань професійного становлення (Е.Ф. Зеєр, Т.В. Кудрявцев, О.В. Лешер, А. Маслоу, Е. М. Павлютенков та ін.); визначення мотивів і факторів професійного самовизначення (Є.П. Ільїн, А. Маслоу, Е.М. Павлютенкова, С.Н. Чистякова, П.А. Шавир та ін.); взаємодія школи та сім'ї у питаннях профорієнтації (Е.А. Климов, І. С. Кон, Ю. Кушнер, Г. Крайг).

А.А. Бодалев звертає увагу, що термін «самовизначення» не слід розуміти як вимогу педагогічного невтручання в розвиток підростаючого людини. Не виключено, звичайно, що проповідь «свободи розвитку», «свободи особистості дитини» і т.п. може вестися від чистого серця. Але не слід забувати ні на хвилину, що самі різні суспільні групи постійно борються за вплив на молодь. І проповідь самовизначення учня як його волі від педагогічних вимог може бути не більше ніж засобом демобілізувати сили, здатні впливати на підростаючого людини з позицій народу, суспільства. А це може бути для когось

Повний текст реферату

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка