трусики женские украина

На головну

Статичні деформації хребта - Медицина, здоровье

ЗМІСТ

ВСТУП

ГЛАВА І. СТАТИЧНІ ДЕФОРМАЦІЇ ХРЕБТА

Розділ 1. СКОЛІОЗ

1.1Поняття про сколіоз

1.2 Класифікація сколіозів

1.3 Клініко-рентгенологічна класифікація сколіозу по ступенях В.Д. Чакліна

1.4 Класифікація сколіозу за формою скривлення й ознаці складності

1.5 Класифікація Понсеті і Фрідмана

1.6 Лордоз

1.7 Кіфоз

Розділ 2. РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ СТАТИЧНИХ ДЕФОРМАЦІЯХ ХРЕБТА

2.1 ФР при сколіозах

2.2 ЛФК

2.3 Лікувальне плавання

2.4 Рухливі ігри при порушеннях постави і сколіозі

2.5 Кінний спорт

2.6 ФР при порушенні постави

2.6.1 ЛФК

2.6.2Лікування положення

2.6.3 Гідрокінезотерапія

2.6.4 Механотерапія

2.6.5 Масаж

ГЛАВА ІІ. ВЛАСНА ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДДОСЛІДНИХ ХВОРИХ

Розділ 2. Методи проведення дослідження

2.1 Ціль дослідження

2.2 Математико-статичний метод обробки даних, отриманих в ході експерименту за Ст'юдентом

Розділ 3. Хід проведення дослідження

Розділ 4. ОЦІНКА ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1 Статистичний аналіз результатів дослідження

4.2 Оцінювання результатів дослідження

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

Список використаної літератури

Вступ

До статичних деформацій хребта відносять сколіози, лордози і кіфози.

Реабілітація хворих, що страждають сколіозом і порушенням постави, носить комплексний характер. Комплекс консервативного лікування цієї патології включає лікувальну гімнастику, масаж, лікувальне плавання, методи ортопедичної корекції, що щадить руховий режим, що забезпечує обмеження навантажень на хребет. При необхідності призначається традиційна терапія, медикаменти, дієта. Останнім часом з'явилися рекомендації з застосування мануальної терапії при сколіозі, засновані на узагальненні, що маються на сьогоднішній день зведень і аналізі практичного досвіду. Однак питання про використання мануальної терапії в цьому виді патології усе ще залишається відкритим.

Слід зазначити, що тільки комплексне застосування основних засобів і форм фізичної реабілітації дозволить досягти ефективної корекції сколіотичної хвороби і порушень постави.

Об'єктом дослідження в курсової роботи є показники стану дихальної системи хворих на статичні деформації хребта, а саме сколіоз, в процесі дозованого впливу ЛФК, на етапі реабілітації.

Предмет дослідження - вплив ЛФК, його лікувальний і профілактичний вплив на організм людини. При підготовці до дослідження і написання роботи нами було поставлені наступні задачі:

1. На основі аналізу літературних джерел вивчити основні основні види статичної деформації хребта, визначити ефективність і лікувальний вплив ЛФК в реабілітації хворих при цих захворюваннях.

2. За допомогою обстеження двох груп людей на реабілітаційному етапі ЛФК тільки в одній з досліджуваних груп, виявити рівень ефективності даного методу реабілітації.

3. Порівняти і проаналізувати отримані результати.

Гіпотеза - у роботі ми припустимо, що доповнення ЛФК до інших методів фізичної реабілітації, буде сприяти посиленню лікувального впливу на органи дихання: нормалізації функцій зовнішнього подиху, зменшенню нерівномірності локальної вентиляції легень. Ми візьмемо такі показники: локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге та Генче. Ці показники узяті тому що при деформаціях хребта виникає затруднення дихання, погіршується дренажна функція це відображается на цих показниках.

ГЛАВА 1 Статичні деформації хребта

Розділ 1 Сколіоз

1.1 Поняття про сколіоз

Сколіоз (від гр. scolіos - "вигнутий, кривої") являє собою прогресуюче захворювання, що характеризується дугоподібним скривленням хребта у фронтальній площині і скручуванням хребців навколо вертикальної осі - торсія (torsіo). Головна відмінність істинного сколіозу від порушень постави у фронтальній площині - наявність торсії хребців. Крім деформації хребта при сколіозі спостерігається деформація таза і грудної клітки.

Розмаїтість причин уродженого і придбаного характеру, що викликають сколіоз, істотні порушення в діяльності внутрішніх органів і статодинамічних властивостей опорно-рухового апарата при прогресуванні бічних скривлень хребта дозволяють розглядати весь комплекс проявів цієї патології як сколіотичну хвороба, що має поліетіологічний характер.

1.2 Класифікація сколіозів

Патогенетична класифікація сколіозів ґрунтується на виділенні ведучого фактора, що обумовлює розвиток деформації хребта. Більшість фахівців виділяють 3 групи сколіозів: дискогенні, статичні (гравітаційні) і нейром'язові (паралітичні).

Дискогенний сколіоз розвивається на ґрунті диспластичного синдрому (близько 90 %). Порушення обміну в сполучній тканині при цьому приводять до зміни структури хребців, унаслідок чого слабшає зв'язок міжхребетного диска з тілами хребців. У цьому місці відбувається скривлення хребта і зсув диска. Одночасно зміщається студеністе (пульпозне) ядро, розташовуючи не в центрі, як звичайно, а ближче до опуклої сторони скривлення. Це викликає первинний нахил хребців, що обумовлює напругу м'язів тулуба і зв'язувань і приводить до розвитку вторинних скривлень - сколіозу. Таким чином, дикогенний сколіоз характеризується дисплазією хребців, міжхребетних дисків, що виражається в ексцентричному розташуванні пульпозного ядра.

Статичним (гравітаційним) сколіозом прийнято називати сколіоз, первинною причиною розвитку якого є статичний фактор - асиметричне навантаження на хребет внаслідок уродженої чи придбаної асиметрії тіла, наприклад, довжини нижніх кінцівок, патології тазостегнового суглоба, уродженої кривошиї, великих і грубих фляків на тулуб. У такий спосіб; безпосередньою причиною, що веде до розвитку сколіозу, є зсув загального центра ваги і дія маси тіла осторонь від вертикальної осі хребта;

Паралітичний сколіоз розвивається через асиметричну поразку м'язів, що беруть участь у формуванні постави, чи їхньої функціональної недостатності, наприклад, при поліомієліті, міопатії, дитячому церебральному паралічі.

Морфологічна класифікація містить у собі структурний і функціональний сколіози.

Структурний сколіоз характеризується зміною структури хребців. Структурний компонент деформації представлений клиноподібною деформацією, торсією - хребців. Функціональний сколіоз (неструктурний) оборотне укорочення і розтягання зв'язувань, м'язів, асиметрія м'язового тонусу, початкові стадії формування м'язових контрактур, функціональні блоки міжхребетних суглобів, формування порочного рухового стереотипу.

1.3 Клініко-рентгенологічна класифікація сколіозу по ступенях В.Д. Чакліна

І ступінь сколіозу характеризується простою дугою скривлення, хребетний стовп при цьому нагадує букву С. Клінічно визначається невелика асиметрія частин тулуба: лопаток, надпліч, трикутників талії. Лінія остистих відростків злегка скривлена. На відміну від порушення постави, у положенні хворого лежачи при сколіозі І ступеня скривлення лінії остистих відростків зберігається. На стороні скривлення - надпліччя вище іншого, може визначатися невеликий м'язовий валик. На рентгенограмі - кут Кобба (кут скривлення) до 100, намічається (а іноді уже визначилася) торсія хребців у виді невеликого відхилення остистих відростків від середньої лінії й асиметрія коренів дужок.

ІІ ступінь відрізняється від І появою компенсаторної дуги скривлення, унаслідок чого хребетний стовп здобуває форму букви S. Асиметрія частин тулуба стає більш вираженої, з'являється невелике відхилення корпуса убік . Торсионные зміни яскраво виражені не тільки рентгенологічно, але і клінічно, має місце реберне вибухання, чітко визначається м'язовий валик. Нерідко таз з боку сколіозу опущений. Деформації носять стійкий характер. При переході в горизонтальне положення і при активному витяжіння повного виправлення кривизни скривлення домогтися неможливо. Рентгенологічно відзначаються виражена торсія і невелика клиноподібна деформація хребців, кут Кобба - від 10 до 250.

ІІІ ступінь сколіозу. Хребетний стовп має не менш двох дуг. Асиметрія частин тулуба збільшується, грудна клітка різко деформована; кзаду на опуклій стороні дуги скривлення хребта утвориться задній реберно-хребетний горб. Як правило, на увігнутій стороні скривлення різко западають м'язи і реберна дуга часто зближається з гребенем підвздошної кісти. Послабляються м'язи живота. Збільшується кіфоз грудного відділу хребта. Рентгенологічно відзначається виражена торсія і клиноподібна деформація хребців і дисків. Кут Кобба на рентгенограмі - від 25 до 400.

ІV ступінь сколіозу. Деформація хребта і грудної клітки стає грубої і фіксованою. У хворих яскраво виражені передній і задній реберні горби, деформація таза, грудної клітки. Спостерігається різке порушення функції органів грудної клітки, нервової системи і всього організму в цілому. Кут Кобба на рентгенограмі - більш 400 і не змінюється в положенні лежачи.

1.4 Класифікація сколіоз за формою скривлення й ознаці складності

За формою скривлення й ознаці складності сколіози поділяються на 2 групи: прості і складні.

Прості сколіози характеризуються однією дугою скривлення, з відхиленнями хребта в одну сторону. Хребетний стовп при цьому нагадує букву С. Прості сколіози можуть бути локальними і тотальними. Локальні сколіози захоплюють один з відділів хребта. Як правило, вони утворяться в його рухливих частинах (шийний, поперековий, грудний сколіоз). Тотальні сколіози захоплюють весь хребет, утворити при цьому велику дугу. Складні сколіози характеризуються двома і більш відхиленнями хребта в декількох напрямках. Розрізняють три різновиди помилкових сколіозів:

1) сколіоз у виді букви S - з верхньою дугою скривлення;

2) сколіоз у виді знаку питання ? - с верхньою дугою скривлення вправо, а нижньої вліво;

3) потрійний сколіоз має три вигини, наприклад у шийному, грудному і поперековому відділах хребта.

По ознаці напрямку скривлення сколіози поділяються на лівосторонні і правобічні.

1.5 Класифікація Понсеті і Фрідмана

Тип сколіозу визначають по класифікації Понсеті і Фрідмана. Прості сколіози бувають: шийні, шийно-грудні (верхнєгрудні), грудні, попереково-грудні, поперекові, попереково-кресцові. Із складних - виділяють комбінований сколіоз. Складні сколіози (комбіновані) утворяться з простих - основна (первинна) дуга скривлення компенсується другою дугою скривлення. Тип сколіозу визначається локалізацією первинної дуги скривлення.

Для вироблення реабілітаційної тактики важливо виявити первинну дугу скривлення, тому що ефективність лікування багато в чому залежить від можливості виконати корекцію первинної дуги. Первинна дуга скривлення звичайно більше компенсаторної. У ній завжди наочно виражена клиноподібна деформація і торсії хребців, вона більш фіксована і менш піддається корекції. Якщо первинне скривлення ригідно, корекція вторинних дуг не забезпечує належного лікувального ефекту.

Іноді утвориться сколіоз із трьома вершинами скривлення. Наприклад, якщо первинним є поперековий сколіоз вправо, те його компенсує вторинний лівосторонній сколіоз грудного відділу, що у свою чергу компенсується правобічним сколіозом шийного відділу хребта. Сколіози можуть сполучатися з порушеннями постави в сагиттальної площини, частіше - з дефектами, що характеризуються збільшенням нормальних фізіологічних вигинів хребта, рідше - з дефектами зменшення нормальних фізіологічних вигинів хребта.

По розвитку процесу розрізняють непрогресуюче, мeдлeнно прогресуючий і бурхливо прогресуючі сколіози. Більш 50% сколіозів не прогресують і залишаються сколіозами І ступеня; 40% повільно прогресують; 10% усіх сколіозів бурхливо прогресують, тобто через 2-3 року сколіоз досягає вже ІІІ ступінь розвитку, нерідко з формуванням реберного горба. Особливо небезпечний у цьому зв'язку пубертатний період розвитку дитини, під час якого відбувається бурхливий ріст кістяка. З його початком плин сколіозу різко погіршується. При відсутності лікування швидкість прогресування хвороби збільшується в 4-5 разів, тому необхідний контроль за ростом дитини. Абсолютна величина росту не впливає на плин сколіозу, що визначає роль грає крива швидкості росту. З закінченням росту хребта, як правило, припиняється прогресування сколіотичної хвороби і, отже, можна говорити про припинення надзвичайно активних реабілітаційних заходів.

1.6 Лордоз

Лордоз - скривлення хребта в сагиттальной площини, звернене опуклістю кпереди. Звичайно виникає як компенсація надмірного скривлення в сусідньому відділі хребта (наприклад, рідко виражене кіфотичне скривлення хребта в грудному відділі нерідко сполучається з компенсаторним лордичне скривленням його в поперековому відділі і збільшенням кута нахилу таза).

При лордозі спостерігається так називана кругловогнута ("сідлоподібна") спина.

1.7 Кіфоз

Кіфоз - скривлення хребта в сагиттальной площини з утворенням опуклості, зверненої кзаду. При різко вираженій сутулій спині хребет може бути скривлений на всьому протязі - від поперекового до шийного відділу. При скривленні переважно верхнього грудного відділу хребта кіфоз зветься "кругла спина".

При цій деформації хребта (особливо при круглій спині) у зв'язку з клиноподібною деформацією хребців, дегенерацією міжхребетні хрящів, що деформує спондилоартрозом і іншими причинами, як правило, розвивається контрактура м'язів передньої черевної стінки, грудних м'язів і розтягання м'язів спини, порушується постава (зведені плечі, крилоподібні лопатки).

У результаті помітно погіршується рухливість ребер, грудної клітки в цілому, що приводить до зменшення життєвої ємності і вентиляція легень, порушується функціональний стан хребта (особливо ресорна функція), наслідком чого є несприятливі зміна кардіореспіраторна і ін. систем організму.

Розділ 2 Реабілітація при статичних деформаціях хребта

2.1 ФР при сколіозах

Лікування сколіотичної хвороби складається з трьох взаємозалежних ланок: мобілізація скривленого відділу хребта, корекція деформації і стабілізація хребта в положенні досягнутої корекції. Лікування спрямоване на усунення патологічних змін інших органів і систем організму хворого. Основною і найбільш важкою задачею, рішення якої визначає успіх лікування в цілому, є не мобілізація і корекція скривлення, а стабілізація хребта в корригированному положенні. Корекція деформації, не підкріплена заходами, що забезпечують стабілізацію хребта, неефективна. Щире лікування сколиотичної хвороби, тобто зменшення структурної деформації хребців, може бути досягнуто тільки тривалим наполегливим лікуванням протягом усього періоду росту хребта з обов'язковим комплексним використанням ортопедичного лікування. Цей процес дуже складний і не завжди успішний.

2.2 ЛФК

Повний текст реферату

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка