трусики женские украина

На головну

 Засоби постановки перешкод і помехозащіти РЛС - Комунікації і зв'язок

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

РЯЗАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ РАДІОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА РАДІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ

Пояснювальна записка

до курсової роботи з дисципліни:

"Теоретичні основи радіоелектронної боротьби"

на тему:

"ЗАСОБИ ПОСТАНОВКИ ПЕРЕШКОД І помехозащіти РЛС"

Автор роботи

Федосєєв А.І.

Керівник

Кошелев В.І.

Рязань 2007

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РЯЗАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ РАДІОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА РАДІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

з дисципліни "Теоретичні основи радіоелектронної боротьби"

Студент _ Федосєєв А.І. ___________ Код ________ група 311

Тема: "ЗАСОБИ ПОСТАНОВКИ ПЕРЕШКОД І помехозащіти РЛС"

Термін подання курсової роботи до захисту "10" травня 2007

Вихідні дані для проектування:

а). Вихідні дані до курсової роботи:

Тип РЛС:

Параметри РЛС: дальність виявлення цілі не менше R = 200 + 10 * М = 360км (М - номер по журналу);

визначаються координати цілі:

Параметри цілі: ЕПР цілі Е = (7 - М / 5) = 3,8м2, максимальна швидкість мети V = (1000-10 * М), м / с = 840м / с;

Види застосовуваних перешкод: (активна, пасивна, що відводить по дальності (швидкості), на частоті сканування)

б). Вимоги до проекту

Розробити алгоритми, структурні схеми постановника перешкод і засобів помехозащіти радіолокаційної станції, провести аналіз ефективності застосування засобів помехопостановкі і помехозащіти.

Обов'язкові розділи пояснювальної записки курсової роботи

Титульний аркуш.

Завдання на курсову роботу.

Зміст.

Введення.

Аналіз задачі та її формалізація.

Розрахунок параметрів помехопостановщіка (потужність передавача перешкод, засобів створення перешкод, параметрів перешкод).

Розрахунок зон прикриття перешкодами (пасивними і активними).

Розрахунок параметрів засобів помехозащіти (алгоритму помехозащіти структури і параметрів).

Аналіз ефективності застосування комплексу перешкод і засобів помехозащіти.

Оцінка вимог до апаратно-програмних ресурсів засобів конфліктуючих сторін.

Вибір і техніко-економічне обгрунтування технологічної бази для реалізації проекту.

Складання структурної схеми пристрою та опис її роботи

Висновок

Список використаних джерел

Графічні матеріали (1 л.)

Керівник роботи В.І. Кошелев

Завдання прийняв до виконання студент ______________________

Варіанти завдань на КР (М - номер за списком у журналі групи)

Група 311

 п / п Прізвище Тип РЛС Координати

 АРТЕМОВ І.В. РЛ головка самонаведення кутові координати, швидкість перешкода від земної поверхні, перешкода радіовзривателя

 АРХІПОВ Д.Є. Вертолітний РЛС швидкість, азимут перешкода від земної поверхні, що відводить по швидкості

 БЕЗЛЮДСКІЙ А.А. РЛС огляду дальність і азимут пасивна + активна шумова, що відводить

 Бочка Р.А. РЛС дальнього виявлення дальність і азимут, кут місця відводить по дальності + активна шумова

 ГЛЄБОВ Р.Д. РЛС дальнього виявлення дальність і азимут, кут місця пасивна + активна шумова

 Дронова М.А. РЛС дальнього виявлення дальність і азимут перешкода від земної поверхні, активна шумова

 ЄГОРОВ С.В. РЛС дальнього виявлення дальність і азимут, кут місця перешкода від земної поверхні, що відводить по дальності

 ІСАЄВ П.А. РЛС дальнього виявлення дальність і азимут відводить по дальності + активна шумова

 КОЗЛОВ А.Н. РЛС дальнього виявлення дальність і азимут пасивна + активна шумова + відводить по дальності

 КУЛИКОВ Д.В. РЛ головка самонаведення кутові координати, швидкість перешкода від земної поверхні, перешкода радіовзривателя

 Макарьеве І.А. Вертолітний РЛС швидкість, азимут перешкода від земної поверхні, що відводить по швидкості

 ПАХОМОВ Д.В. РЛС огляду дальність і азимут пасивна + активна шумова, що відводить

 РЯБКОВ А.С. РЛС дальнього виявлення дальність і азимут, кут місця відводить по дальності + активна шумова

 САПРИКІН А.В. РЛС огляду дальність і азимут пасивна + активна шумова

 СОПОВ С.М. РЛС огляду дальність і азимут відводить по дальності + активна шумова

 ФЕДОСЄЄВ А.І. РЛС УВС дальність, азимут, висота пасивна + активна шумова

 ХОДОРЧЕНКО В.В. Бортова РЛС швидкість, азимут перешкода від земної поверхні, активна шумова

 ЧЕРНИШОВ С.В. Бортова РЛС швидкість, азимут перешкода від земної поверхні, що відводить по швидкості

 ШАХОВ Д.А. Бортова РЛС швидкість, азимут пасивна і перешкода радіовзривателя

 ШМИРЕНКОВ С.А. РЛС УВС дальність і азимут відводить по дальності + активна шумова

 Щербініна Е.С. РЛС огляду дальність і азимут пасивна + перешкода на частоті сканування

Зміст

1). Введення

2). Аналіз задачі та її формалізація

4). Розрахунок зон прикриття перешкодами (пасивними і активними)

5). Розрахунок параметрів засобів помехозащіти (алгоритму помехозащіти, структури і параметрів)

6). Аналіз ефективності застосування комплексу перешкод і засобів помехозащіти

7). Оцінка вимог до апаратно-програмних ресурсів засобів конфліктуючих сторін

8). Вибір і техніко-економічне обгрунтування технологічної бази для реалізації проекту

9). Складання структурної схеми пристрою та опис її роботи

10). Висновок

11). Список використаних джерел

1). Введення

Сучасний підхід до проектування радіотехнічних систем (РТС) базується на науково обгрунтованих методиках розрахунку входять до них підсистем з урахуванням цільового призначення, умов функціонування та модельного опису інформаційних сигналів і перешкод. Забезпечити високу якість проектування в короткі терміни можливо лише при використанні комп'ютерної технології на всіх етапах розробки РЛС. Проектування базується на принципах системного підходу, основні з яких полягають у завданні критеріїв ефективності, вирішенні оптимізаційних завдань і порівнянні варіантів реалізації систем.

Існує безліч способів класифікації РЛС. Зокрема вони можуть класифікуватися за призначенням, характером прийнятого сигналу, способом обробки, архітектурі і т.д. У найзагальнішому вигляді РЛС ділять на інформаційні та керуючі. До перших відносяться системи для збору інформації про спостережуваних повітряних, космічних і наземних об'єктах. До другого типу відносяться РЛС управління об'єктами за даними радіолокаційних вимірювань, такі як РЛС управління повітряним рухом.

2). Аналіз задачі та її формалізація

Грунтуючись на вимогах технічного завдання нам необхідно створити засоби постановки перешкод і помехозащіти для радіолокаційної станції управління повітряним рухом працюючої по трьох координатах: дальності, азимуту і куту місця. Розробити для неї алгоритми та методи постановки перешкод: активної шумової та пасивною, а так само передбачити методи захисту нашої станції від даних видів перешкод. У т. Ч. Розробити структурні схеми постановника перешкод і засобів помехозащіти радіолокаційної станції, провести аналіз ефективності застосування засобів помехопостановкі і помехозащіти.

Вихідними даними є дальність виявлення цілі (рівна 360км), ЕПР цілі (= 3,8м2), максимальна швидкість мети (= 840м / с), а так само види перешкод: активна і пасивна. Для зручності розрахунок параметрів РЛС будемо проводити з використанням комп'ютерної програми "Стріла 2.0". Розрахунок параметрів засобів помехозащіти зробимо допомогою математичного пакету "Mathcad 2001". Далі буде представлений розрахунок даної РЛС в пакеті "Стріла 2.0".

Рис 1.

Використовуємо розрахунок параметрів РЛС класичним методом. На ріс1. представлено діалогове вікно програми в якому ми задаємо тип РЛС за основним режиму роботи - когерентно-імпульсна, за призначенням - наземна. Висота установки антени дорівнює 15м. В станції буде використовуватися обробка по засобом режекциі і когерентного накопичення. Однозначно вимірювану дальність задамо згідно з технічним завданням, а саме 360км.

Рис 2.

На рис.2 представлено діалогове вікно програми, у якому задаємо тип сигналу - простий (застосування складного сигналу дозволяє збільшити роздільну здатність по дальності при незмінній роздільної здатності по швидкості, але та як у нашому випадку визначення швидкості не потрібно, від застосування складного сигналу ми відмовимося , щоб не ускладнювати систему), довжина хвилі - дорівнює 10 м, а так же тип поляризації - вертикальна.

помехозащіти радіолокаційна система

Рис.3

На Рис.3 представлено діалогове вікно програми, в якому задаються параметри перешкоди і цілі. Параметри цілі задаємо згідно з технічним завданням: ефективна поверхня розсіювання (ЕПР) - 3,8, максимальна швидкість мети - 840 м / с.

Параметри же пасивної завади необхідно задавати таким чином, щоб ширина спектра флуктуації перешкоди, нормована до періоду повторення РЛС перебувала в межах:

- Візьмемо значення рівне 0,1.

Де- ширина спектра флуктуації перешкоди, а- період повторення імпульсів. Період повторення можна розрахувати за формулою:

= 2 * / С = 2,4 мс

Де- максимальна дальність дії РЛС (рівна 360 км.), С - швидкість світла (3 * 108). Таким чином ширину спектра флуктуації перешкоди, яку необхідно задати програмі можна розрахувати:

= 0,1 / = 41,6 Гц.

саме це значення ширини спектра флуктуації перешкоди задається в програмі.

Діелектричну проникність відбиває поверхні апріорно невідома, тому використовуємо значення, встановлене за замовчуванням, = 10.

ЕПР перешкоди необхідно задати так, щоб відношення шум / перешкода на вході приймача було рівним - 50 ... -60 Дб. Як надалі покаже розрахунок, при ЕПР перешкоди рівної 1000, це відношення дорівнюватиме - 51,3 Дб.

Рис.4

На Рис.4 представлено діалогове вікно програми, у якому задаємося потужністю передавача РЛС рівною 550 КВт, що цілком відповідає реальним РЛС провідним роботу на заданій дальності. Коефіцієнт підсилення антени задаємо рівним 700, (у сучасних РЛС цей параметр лежить в межах 300 ... 800) для забезпечення найкращого відносини шум / перешкода на вході. Енергетична дальність повинна відповідати однозначно вимірюваної дальності, тобто 360 км. Роздільну здатність по дальностіR задамо рівній 100м (що насправді відповідає реальним РЛС такого діапазону, наприклад 19Ж6). Цей параметр визначає тривалість імпульсів зондуючого сигналу, яку можна розрахувати: = 0,7 мкс

Можливість правильного виявлення задаємо на рівні 0,9, а ймовірність помилкової тривоги на рівні, ці параметри відповідають вимогам, що пред'являються до сучасних РЛС. Втрати при обробці будемо вважати рівними 3 Дб.

Рис.5

На Рис.5 представлено діалогове вікно програми, у якому задаємо діапазони кутів сканування в азимутальной і угломестной площинах. Так як в технічному завданні ці параметри не обумовлені, то приймаємо що проектована РЛС матиме сектор сканування в азимутальной площині від 0 до 60 градусів, з дозволом 1 градус, а в угломестной площині сектор сканування буде від 0 до 30 градусів, з роздільною здатністю 5 градусів . Розрахунок параметрів РЛС будемо проводити виходячи з часу огляду сектору сканування, яке задамо рівним 10000мс (= 10с).

Рис.6

На Рис.6 представлено діалогове вікно програми в якому відображені результати розрахунку РЛС, щодо заданих параметрів. Необхідна потужність передавача практично відповідає заданої, забезпечується невеликий запас по максимальній енергетичної дальності, він становить 14,9 км. Різниця в коефіцієнтах поліпшення сигнал / (завада + шум) оптимальною і розглянутої системи складає 2 Дб. Найбільш істотним варто відзначити, що відношення сигнал / перешкода на вході становить - 24,2 Дб, ставлення шум / перешкода - 51,3 Дб, надалі буде наведено розрахунок режекторного фільтра, який буде придушувати цю перешкоду до рівня шумів. Відношення сигнал / шум і сигнал / (завада + шум) на вході відповідно рівні 27,09 Дб і - 24,2 Дб. Частота повторення і період проходження імпульсів відповідають значенням, розрахованим вище. Однозначно визначається дальність відповідає заданої, тобто 360 км, однозначно вимірювана швидкість складає 1042 м / с. Відносна ширина спектра перешкоди становить 0,09984 (наближено 0,1), як і було показано раніше. При заданому часу обробки 10 с, час обробки в одному напрямку становить 27,78 мс. Загальне число імпульсів у пачці становить 11, виграш у відношенні сигнал / шум 10,41 Дб, виграш у відношенні сигнал / (завада + шум) 61,71 Дб, пороговий сигнал з урахуванням втрат - 24,91Дб, а різниця поріг-виграш сигнал / (перешкода + шум) - 0,7038 Дб.

Рис.7 (Залежності основних параметрів)

На основі представлених на Рис.7 графіків видно, що при отриманих в розрахунках 11 імпульсах в пачці забезпечується максимальна енергетична дальність 374,9 км, а ймовірність правильного виявлення відповідає заданій на рівні 0,9. Також представлена ??залежність максимальної енергетичної дальності від потужності передавача, з корою видно що задана потужність 550 КВт, забезпечує задану енергетичну дальність. Залежність ймовірності правильного виявлення від енергетичної дальності показує, що при заданій енергетичної дальності 360 км, забезпечується ймовірність правильного виявлення на рівні 0,9.

3). Розрахунок параметрів помехопостановщіка (потужність передавача перешкод, засобів створення перешкод, параметрів перешкод).

Спираючись на отримані вище основні характеристики РЛС, можна перейти до розрахунку параметрів помехопостановщіка. Загальна задача постановки активних перешкод - приховування об'єктів або факту передачі радіосигналу в деякій прикривався області простору. У нашому випадку, оскільки це не обумовлено, може передбачатися дію активних перешкод будь-яких видів.

У загальному випадку мета і постановник активних перешкод можуть перебувати як в одній точці (самопрікритіе об'єкта), так і в різних точках простору. У ситуації самопрікритія ефективність перешкоди тим вище, чим більше відстань від радіолокатора до мети і падає в міру зближення з РЛС.

Рис.8

При видаленні мети на відстань більше ніж Rцmin ставлення с / ап зменшується і не достатньо для виявлення мети. При наближенні мети менше ніж на Rцmin від РЛС, с / ап зростає що створює умови для виявлення мети. Важливим фактором тут є співвідношення потужності передавача РЛС і постановника АП.

Діяльність місцезнаходження постановника активних перешкод повинна вибиратися з умови перевищення на 20-50% дальності максимального виявлення РЛС. У той час як потужність передавача активних перешкод повинна становити не більше 1-10% від потужності передавача РЛС.

Грунтуючись на наведених вище співвідношеннях приймемо дальність місцезнаходження постановника активних перешкод рівної 30% від максимальної дальності дії РЛС, а саме Rпап = 468км; потужність передавача активних перешкод P = 22кВт (що становить 4% від Rрлс). Враховуючи властивості антен метрових хвиль, великий коефіцієнт посилення постановника отримати не можна, отже задамося значенням Gпап = 100, що приблизно відповідає решітці поздовжнього випромінювання складається з напівхвильових вібраторів, що практично і реалізується на сучасних літаках. Необхідно також врахувати, що постановник може працювати як по головному променю, так і по бічних пелюстках ДН АС РЛС.

В якості пасивних перешкод можуть застосовуватися полуволновой вібратори або диполі розкидаються в атмосфері, а так само широкодіапазонні металізовані стрічки, що створюють відображення в більш широкому спектрі частот. Далі наведено розрахунок диполів:

Sдmax = 0,86 * Орієнтація диполів дуже важлива, але так як вона випадкова, то отримуємо: Sдmax = 0,17 * = 17 S1 / Sдmax = 1000/17 = 59діполей

Ширина спектра відображень залежить від розкиду швидкостей диполів в хмарі :. Якщо припустити що середня швидкість падіння диполів, а швидкість вітру, то- середня швидкість руху хмари пасивних перешкод.

Ці та наступні дані будуть використані з метою розрахунку коштів помехозащіти в пакеті "Стріла 2.0" .4). Розрахунок зон прикриття перешкодами (пасивними і активними)

Передавач перешкод несе на собі повітряне судно, це може бути літак АВАКС, літак радіолокаційної розвідки і т.д.

Розрахуємо зони прикриття від відстані від РЛС до постановника активних перешкод. При цьому варто враховувати, як було сказано раніше, що перешкода може приходити як по бічних пелюсток, так і по головному променю ДН РЛС.

Припустимо що ПАП знаходитися на відстані 468км, із заданою потужністю = 22кВт (що було розраховано раніше). З графіка добре видно, що при дії активної перешкоди по бічних пелюстках ДН антени РЛС, вона буде зменшувати дальність дії РЛС на 30км: Rрлс = 330км

Рис.9. Графік залежності дальності дії РЛС від відстані РЛС-ПАП, при дії ПАП по бічних пелюстках ДН РЛС.

Рис.10. Графік залежності дальності дії РЛС, від ставлення потужностей РРЛС / РПАП, при відстані РЛС-ПАП 468 км.

У той час як при розгляді малоймовірному, але цілком реального випадку дії ПАП по головному променю ДН РЛС, дальність дії буде нашою станції складе всього 45км.

Рис.11. Графік залежності дальності дії РЛС від відстані РЛС-ПАП, при дії ПАП по головному променю ДН РЛС.

З наведених графіків видно, що застосування АШП значно зменшує дальність дії РЛС, але в теж час при непогодження параметрів перешкоди і подавляемой станції, ефективність перешкоди значно знижується.

5). Розрахунок параметрів засобів помехозащіти (алгоритму помехозащіти, структури і параметрів)

Активні перешкоди, прийняті антенами РЛС, змішуються на вході приймача з корисним сигналом і шумом, утворюючи вхідні реалізацію. Основні особливості взаємодій АП та корисних сигналів - повне або часткове їх збіг у часі, перекриття по частоті і відмінність у напрямку приходу радіохвиль. При спільній обробці корисних сигналів і перешкод необхідно враховувати, що і сигнал і перешкода є одночасно функцією часу, частоти, початкових фаз і амплітуд, а також напрямків приходу сигналів і параметрів поляризації хвилі, тобто є просторово-часовими сигналами. Зазвичай алгоритм обробки сигналів активних перешкод поділяють на просторовий і часовий алгоритми. Спочатку проводиться обробка сигналу в просторі за допомогою просторового фільтра, здійснюваного відповідною побудовою антеною системи, потім сигнал піддається обробці в тимчасовій області.

Оптимальна просторова обробка зводиться до множення на комплексний коефіцієнт передачі сигналу з кожного елемента розкриву антени. Для цього необхідно роздільно управляти амплітудою і фазою сигналу в кожній точці розкриву антени, чого можна досягти тільки в ФАР. Позитивними властивостями ФАР є можливість електричного сканування променя, можливість формування декількох променів, швидке переміщення променя ДН, але використання ФАР вимагає істотного ускладнення антеною системи за рахунок введення додаткових елементів. Одним з найбільш ефективних алгоритмів просторового придушення перешкод є використання адаптивних ФАР (в каналі обробці кожного елемента ФАР необхідний ваговій підсилювач або атенюатор і фазовращатель для налаштування на заданий напрямок прийому сигналу). Як пристрій помехозащіти виберемо пристрій придушення з деформацією ДН антени [1, стор. 200], яке в свою чергу дозволяє сформувати мінімум діаграми спрямованості в напрямку на джерело перешкод і вимагає додаткової антени (рис.12).

Рис.12 - Структурна схема пристрою формування провалу ДН антени.

f0 (Q), f1 (Q) - вихідні ДН основної та компенсаційної антен. f? (Q) = f0 (Q) + Wf1 (Q) - результуюча ДН антеною системи. Якщо Q1- кут приходу завади, то для компенсації необхідне виконання умови f? (Q1) = 0, звідки W = - f0 (Q1) / f1 (Q1). Підставивши W у вираз для f? (Q), отримаємо f? (Q) = f0 (Q) - [f0 (Q1) / f1 (Q1)] f1 (Q) [1, стор. 200]. Таким чином, в напрямку на джерело перешкоди утворюється провал в ДНА. При дії декількох перешкод з ряду напрямів необхідне застосування великої кількості компенсуючих антен, щоб антена А0і одна з інших антен Аiобразовалі компенсує пристрій активної перешкоди з i-ого спрямування. Структурна схема пристрою просторової обробки для придушення кількох просторових перешкод наведена на рис.13.

Рис.13 - Схема просторової обробки для придушення декількох (N) перешкод.

В якості тимчасового алгоритму застосовуємо пристрій компенсації завад з кореляційними зворотними зв'язками [1, стор. 199]. Основна антена приймає перешкоду, в той час як додаткова (компенсаційна) антена приймає перешкоду від того ж джерела, але відрізняється по фазі. Використовуючи сигнали цих каналів, можна сформувати компенсатор з кореляційними зворотними зв'язками, в якому буде компенсуватися перешкода. Такий пристрій забезпечує мінімум середнього квадрата напруги (потужності) перешкоди на виході фільтра (рис.14.).

Рис.14. - Структурна схема компенсатора активної перешкоди з кореляційними зворотними зв'язками.

Для придушення пасивних перешкод, що діють на нашу РЛС (у ролі яких можуть виступати дипольні відбивачі) будемо застосовувати режекторного фільтр, а саме лінійний режекторного фільтр з симетричними ваговими коефіцієнтами, який реалізуємо за допомогою пакету "Стріла 2.0".

Ставлення шум / перешкода на вході РЛС = - 51,3дБ.

Режекторного фільтр повинен пригнічувати перешкоду до рівня шумів, отже коефіцієнт придушення перешкоди повинен становити близько 51,3дБ

Рис 15.

На рис 15 представлено діалогове вікно програми в якому задамо вид фільтра - СС (КИХ) фільтр-ЧПК, відносну частоту зрізу 0,1. Порядок фільтра задаємо з міркування, щоб число імпульсів у пачці було не менше ніж порядок фільтра +1.

Рис 16.

На ріс16 представлено діалогове вікно програми в якому задаємо відносну ширину спектра сигналу рівною 0,2; вид перешкоди - з гауссовской формою спектра, відносну ширину спектра флуктуації перешкоди, як було зазначено вище, рівної 0,1; відносну фазу перешкоди рівною 0. Енергетичні співвідношення будемо задавати на основі отриманих раніше, а саме: відношення сигнал / (завада + шум) = - 24,2дБ; ставлення шум / перешкода = - 51,3дБ; кількість імпульсів у пачці рівне 11.

Рис 17.

Коефіцієнт придушення перешкоди виходить рівним 50,81дБ, що прийнятно, враховуючи подальше накопичення. Симетричність ж коефіцієнтів щодо центрального гарантуватиме лінійність фазової частотної характеристики фільтра.

Рис 18. (АЧХ фільтра в логарифмічному вигляді)

Структурна схема цифрового режекторного фільтра, в спрощеній формі, має такий вигляд (Рис 19):

щоб спростити апаратну реалізацію пристрою скоротимо кількість умножителей грунтуючись на симетричності коефіцієнтів фільтра.

Рис 19.

Для того щоб фільтр нормально працював необхідно, щоб на його вхід надходило не менше N відліків, (де N порядок режекторного фільтра). За допомогою інших 11-6 = 5 відліків можна провести когерентне накопленіе.6). Аналіз ефективності застосування комплексу перешкод і засобів помехозащіти

Ефективність застосування режекторного фільтра характеризує досягнутий, коефіцієнт придушення, який дорівнює 50,01 дБ, тобто сигнал перешкоди від земної поверхні фільтр придушує до рівня шумів. Грунтуючись на цьому можна зробити висновок, що перешкода практично повністю виключається з подальшої обробки. Однак разом з перешкодою буде режектірован також і сигнал від малоскоростной цілей і цілей мають тільки тангенціальну складову швидкості, що летять перпендикулярно напрямку випромінювання РЛС. Ще одним критерієм ефективності є коефіцієнт поліпшення відносини з / п, в спроектованому фільтрі, він становить 33,15 дБ, що означає перевищення відносини з / п на виході над з / п на вході більш ніж у тисячу разів. Аналіз ефективності застосування активної перешкоди полягає в тому, що при узгодженні параметрів АШП з параметрами РЛС дальність дії РЛС знижується в кілька разів, при цьому, у разі застосування протиборчої стороною засобів помехозащіти, можливе зменшення впливу перешкод. Зміна несучих частот, робота РЛС в короткі проміжки часу, використання складних сигналів і тривалого когерентного накопичення та інші заходи помехозащіти ускладнюють узгодження параметрів перешкоди з РЛС. Якщо постановник перешкод не встигатиме підлаштовувати свої параметри, то можна домогтися майже повного виключення впливу перешкод на РЛС.7). Оцінка вимог до апаратно-програмних ресурсів засобів конфліктуючих сторін

До системи обробки даних РЛС ставиться вимога реалізації обробки даних в реальному масштабі часу, що припускає пред'явлення відповідних вимог до швидкодії пристроїв здійснюють цю обробку. Оцінимо загальне число каналів РЛС, і, знаючи тривалість зондуючого імпульсу, розрахуємо необхідну швидкодію системи (за час рівне тривалості зондуючого імпульсу система повинна встигати обробляти всі канали). Число каналів дальності:

,.

Канали по швидкості не потрібні, оскільки визначення швидкості не входить у завдання проектованої РЛС.

Число каналів по кутових координатах, - в азимутальній площині, -в угломестной площині. Загальне число каналів :. При заданої роздільної здатності по дальності в 100м, тривалість імпульсу дорівнює: - за цей час повинно бути оброблено 3600 каналів дальності. Темп обробки: операцій в секунду. Для реалізації такої кількості обчислень необхідно робити обчислення не одним пристроєм, а кількома, отже нам потрібно використовувати досить дорогу сістему.8). Вибір і техніко-економічне обгрунтування технологічної бази для реалізації проекту

Реалізація фільтрових пристроїв можлива на фільтрах з швидким перетворенням Фур'є (ШПФ), або на мікропроцесорах. Все більшу роль в цифровій обробці радіолокаційної інформації починають грати програмовані логічні інтегральні мікросхеми (ПЛІС), які володіють гнучкою структурою і можливістю зміни програми, на відміну, наприклад від мікропроцесорів. Реалізація типового фільтрового пристрої обнаружителя рухомих цілей (ОДЦ) багатоканальної по дальності і швидкості. Канали дальності реалізуються або за допомогою селекторів дальності в ППЧ, або за допомогою комутації осередків ОЗУ. Канали швидкості утворюються ЦФ за допомогою ШПФ. Селектори дальності забезпечують надходження в кожен з m каналів сигналів тільки з одного елемента дозволу по дальності. У цифровому фільтровому пристрої ОДЦ з придушенням перешкод інформація в ЦРГФ записується в оперативний пристрій (ОЗУ), а потім фільтрується на основі n-точкового, алгоритму ШПФ (рис. 20).

Рис.20 Структурна схема цифрового фільтрового устройства9). Складання структурної схеми пристрою та опис її роботи

Структурну схему пристрою постановки активних шумових перешкод представимо у спрощеному вигляді, так як перед нами не лежить конкретна задача розробки передавача і антеною системи. Дана схема зображена на малюнку 21:

Дана схема використовує додавання потужностей і роботу на одну антену. ФАР дозволяє сконцентрувати всю енергію в вузькому промені і направити його на пригноблювана РЕЗ. Це найбільш перспективна схема, до переваг якої можна віднести простоту виготовлення і застосування а також дешевизну конструкції якщо стоїть питання про велику кількість виготовлених передавачів.

На основі наведених вище міркувань і розрахунків нам відомо що необхідно застосовувати когерентну систему. Нижче наведемо один з можливих варіантів побудови псевдокогерентного радіолокатора високою скважности (рис.22). Така побудова когерентно - імпульсних радіолокаторів [5, стр.169] характерно при використанні однокаскадних передавачів. Генератор ВЧ працює в режимі самозбудження при модуляції імпульсами високої шпаруватості. Опорний когерентний сигнал формується когерентним гетеродином, який синхронізується по фазі імпульсами генератора високої частоти, попередньо перетвореними на пч, так як когерентний генератор працює на проміжній частоті. Прийняті сигнали порівнюються з опорним на пч в детекторі. РГФ здійснює селекцію сигналів рухомих цілей. Після цього проводиться обчислення параметрів цілей, потім селекція помилкових цілей. Після посилення в підсилювачі сигнали рухомих цілей подаються на індикатор.

Рис.22 Структурна схема псевдокогерентного радіолокатора високою скважности.

10). Висновок

В результаті виконання курсової роботи був проведений ескізний розрахунок РЛС, засобів помехозащіти і помехопостановщіка. Визначено набір засобів помехопостановкі і помехозащіти, а так само їх структура. Була освоєна методика розрахунку і основні принципи проектування РЛС, а так само способи постановки перешкод, їх вплив на роботу РЛС і способи боротьби з ними. Таким чином були досягнуті цілі і завдання курсової роботи результатом яких є спроектоване пристрій задовольняє вимогам ТЗ.

11). Список використаних джерел

1. Бакулев П.А. Радіолокаційні системи: Підручник для вузів. - М .: Радіотехніка, 2004, 320 с., Іл.

2. Основи системного проектування радіолокаційних систем і пристроїв: Методичні вказівки по курсовому проектування з дисципліни "Основи теорії радіотехнічних систем": Рязан. держ. радіотехн. акад .; Упоряд .: В.І. Кошелев, В.А. Федоров, Н.Д. Шестаков. Рязань, 1995, 60 с.

3. Фінкельштейн М.І. Основи радіолокації: Підручник для вузів. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М .: Радио и связь, 1983. - 536 с., Іл.

4. Радіолокаційні пристрою (теорія та принципи побудови) під ред.В. В. Грігоріна-Рябова: М., "Радянське радіо", 1970, стр.680.

5. Бакулев П.А. Радіолокація рухомих цілей: Підручник для вузів. - М .: "Сов. Радіо", 1964, 336 с.

Додатки

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка