трусики женские украина

На головну

 Проектування акумуляторного відділення - Транспорт

Зміст

Введення

1. Характеристика об'єкта проектування

2. Розрахунково-технологічний розділ

2.1 Вибір і коректування періодичності технічного обслуговування

2.2 Вибір та коригування пробігу до капітального ремонту

2.3 Вибір та коригування нормативів трудомісткості технологічного обслуговування та капітального ремонту на 1000 км пробігу

2.4 Визначення технічної готовності парку

2.5 Визначення коефіцієнта використання автомобілів і річного пробігу парку

2.6 Визначаємо число обслуговувань за рік

2.7 Визначення річного обсягу робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту

2.8 Розрахунок чисельності виробничих робітників

2.9 Розрахунок числа постів для відділення

3. Організаційний розділ

3.1 Підбір технологічного обладнання і оснастки на ділянці

3.2 Розрахунок виробничої площі

3.3 Технологічна карта

4. Охорона праці

Висновок

Література

Введення

Підвищення продуктивності, ефективності використання рухомого складу автомобільного транспорту в значній мірі залежить від рівня розвитку та умов функціонування виробничо-технічної бази підприємства автомобільного транспорту, основним завданням якого є забезпечення необхідного рівня технічної готовності рухомого складу.

Розвиток, вдосконалення виробничо-технічної бази підприємств автомобільного транспорту має відповідати сучасним вимогам науково-технічного прогресу. У вирішенні проблем вивчення виробничо-технічних баз, приведення її у відповідність до вимог динамічно розвивається автомобільного транспорту важливе місце займають питання вдосконалення проектування підприємства.

Автомобільний транспорт досить зручний в порівнянні з іншими видами транспорту. Він володіє великою маневреністю, хорошою прохідністю і пристосованості до різних умов. У здійсненні багатьох складних завдань значну роль відіграє виробнича служба. Автомобільна промисловість систематично працює над поліпшенням технологій виробництва та вдосконалення конструкцій рухомого складу.

Враховуючи, що зростання продуктивності праці залежить від рівня механізації та автоматизації виробничих процесів, тому одним з основних завдань є максимальне оснащення кожного робочого місця, посади комплексом технологічного обладнання, інструментом і пристосуваннями.

Велике значення для підвищення продуктивності праці при ТО і ремонті та забезпеченні їх якості набуває широке впровадження на виробництві наукової організації праці (НОТ). Остання включає великий комплекс заходів, серед яких поліпшення організації та обслуговування робочих місць, вдосконалення прийомів, методів і нормування праці, створення сприятливих санітарно-гігієнічних і естетичних умов праці тощо.

Метою мого курсового проекту є спроектувати акумуляторне відділення.

Завданнями проекту є розрахунок періодичності ТО; визначення: числа обслуговувань за рік, коефіцієнта технічної готовності, добової програми автомобілів; розподіл трудомісткості робіт з ТО і ТР автомобілів і самообслуговування підприємства; розподіл трудомісткості робіт; розрахунок чисельності робітників; вибір технологічного обладнання; планування відділення та ін.

1. Характеристика об'єкта проектування

Автотранспортне підприємство (АТП) знаходиться на території з теплим вологим кліматом і відноситься до третьої категорії експлуатації.

Списковий парк автомобілів складає 400 автомобілів КамАЗ 5415 з них 60% пройшли капітальний ремонт і 320 автомобілів КРАЗ 256Б1 з них 80% пройшли капітальний ремонт.

Режим роботи АТП п'ятиденний, кількість робочих змін 2, що забезпечує восьми годинний робочий день. АТП спеціалізується на перевезенні вантажів.

Темою для проектування є акумуляторне відділення. Акумуляторне відділення виконує ремонт акумуляторів за заявками, записаним у контрольних талонах, і за заявками всіх підрозділів автогосподарства.

Акумуляторне відділення оснащується обладнанням відповідно до характером виконуваних на ньому робіт. Спеціалізація дозволяє максимально механізувати трудомісткі роботи, знизити потребу в однотипному обладнанні, поліпшити умови праці, використовувати менш кваліфікованих робітників, підвищити якість і продуктивність праці. В акумуляторному відділенні застосовуємо наступне обладнання: Скриня для відходів, ванни для промивання деталей і приготування електроліту, стелажі, стенди, випрямляч, шафи і т.д.

2. Розрахунково-технологічний розділ

2.1 Вибір і коректування періодичності технічного обслуговування

Періодичність технічного обслуговування залежить від числа рухомого складу, категорії умов експлуатації та природно-кліматичних умов.

Періодичність ТО - 1, L1км визначається за формулою:

L1 = LK1K3, (1)

де L- нормативна періодичність ТО - 1, км, обирана по таблиці 2.1LКаМаз 5415 = 4000 (км); LКРАЗ 256 Б1 = 2500 (км).

К1-коефіцієнт, що враховує умови експлуатації, К1 = 0,9, таблиця 2.7К3- коефіцієнт, що враховує природно-кліматичні умови, К3 = 1, таблиця 2.9

L1 КамАЗ 5415 = 40000,91 = 3600 (км);

L1КРАЗ 256Б1 = 25000,91 = 2500 (км).

Періодичність ТО - 2, L2км визначається за формулою:

L2 = LK1K3, (2)

де L- нормативна періодичність ТО - 2, км, обирана по таблиці 2.1 L (км); LКаМаз 5415 = 12000 (км);

КРАЗ 256 Б1 = 12000 (км).

L2КаМаз 5415 = 120000,91 = 10800 (км);

L2КРАЗ 256Б1 = 120000,91 = 10800 (км).

2.2 Вибір та коригування пробігу до капітального ремонту

Так само необхідно скорегувати періодичність пробігу до капітального ремонту. Ресурс пробігу (пробіг до капітального ремонту) залежить від К1, модифікації рухомого складу - К2і К3.

Періодичність розраховується за формулою:

Lкр = LK1К2K3, (3)

де L- нормативна періодичність до капітального ремонту, км, яка визначається за таблицею 2.2LКаМаз = 300000 (км); LКРАЗ 256 Б1 = 160000 (км).

К2- коефіцієнт коригування враховує модифікацію рухомого складу, км, який вибирається по таблиці 2.8

К2 КамАЗ 5415 = 0,95; К2 КРАЗ 256Б1 = 0,85;

К3- коефіцієнт коригування нормативів залежно від природно-кліматичних умов, який вибирається по таблиці 2.9

К3 = 1,0

Lкр КамАЗ 5415 = 3000000,90.951,0 = 256000 (км);

Lкр КРАЗ 256 Б1 = 6000000,90,851,0 = 122400 (км).

Якщо автомобілі експлуатуються після капітального ремонту, то міжремонтний пробіг, L, км, зменшується на 20%

L = 0,8L, (4)

LКаМаз 5415 = 0,8256500 = 205200 (км);

LКРАЗ 256 Б1 = 0,8122400 = 97920 (км).

Якщо в автомобільному парку експлуатуються нові і пройшли капітальний ремонт автомобілі, то необхідно розрахувати відокремлений пробіг автомобілів Lкр СР, км, по формулі:

, (5)

де Аu- процентне відношення автомобілів не пройшли капітальний ремонт АuКаМаз 5415 = 40%; АuКРАЗ 256 Б1 = 65%;

А- процентне відношення автомобілів пройшли капітальний ремонт АКаМаз 5415 = 60%; АКРАЗ 256 Б1 = 35%;

(Км);

(Км).

Після ремонту з урахуванням коефіцієнтів необхідно скоригувати коефіцієнт кратності b1; b2; b3технологіческого обслуговування та поточного ремонту.

Для ТО - 1 коефіцієнт кратності b1, визначаємо за формулою:

, (6)

де LСС- середньодобовий пробіг, км: LCCКаМаз 5415 = 160 км;

LCCКРАЗ 256 Б1 = 100 км;

;

.

Для ТО - 2 коефіцієнт кратності b2, визначаємо за формулою:

, (7)

;

.

Для КР коефіцієнт кратності b3, визначаємо за формулою:

, (8)

.

Скориговані і вихідні дані зводимо в таблицю 1.

Таблиця 1. Коригування пробігів автомобілів

 Марка

 автомобіля

 Види

 пробігу

 Обозна-

 чення Пробіг, км

 Відкоригують.

 з урахуванням коефіцієнтів

 Відкоригують.

 з урахуванням кратності

 Прийнято

 до розрахунком

 КамАЗ

 5415

 Среднесут.

 До ТО - 1

 До ТО - 2

 До КР

 L cc

 L 1

 L 2

 L КР.СР

-

 3600

 10800

 225720

-

 160 ? 23

 3680 ? 3

 11040 ? 30

 160

 3680

 11040

 331200

 КРАЗ

 256 Б1

 Среднесут.

 До ТО - 1

 До ТО - 2

 До КР

 L cc

 L 1

 L 2

 L КР.СР

-

 2000

 10800

 113832

-

 100 ? 20

 2000 ? 6

 12000 ? 11

 100

 2000

 12000

 132000

2.3 Вибір та коригування нормативів трудомісткості технологічного обслуговування та капітального ремонту на 1000 км пробігу

Коригування трудомісткості ТО здійснюється залежно від К2і кількості одиниць технологічно сумісного рухомого складу (К5) Трудомісткість щоденного обслуговування, tео, чел.час. визначається за формулою:

tEO = tK2, (9)

де t- нормативна трудомісткість при щоденному обслуговуванні, чел.час., вибираємо по таблиці 2.1tКаМаз 5415 = 0,67 (чел.час),

tКРАЗ 256 Б1 = 0,45 (чел.час.)

tEOКаМаз 5415 = 0,671,10 = 0,73 (чел.час.);

tEOКРАЗ 256 Б1 = 0,451,15 = 0,51 (чел.час.).

Трудомісткість ТО - 1, tТО-1, чел.час. визначаємо за формулою:

tТO-1 = tK2K5, (10)

де t- нормативна трудомісткість при ТО - 1, вибирається по таблиці 2.1, tКаМаз 5415 = 2,29 (чел.час), tКРАЗ 256 Б1 = 3,7 (чел.час.)

tТO-1 КамАЗ 5415 = 2,291,100,80 = 2,01 (чел.час.);

tТO-1 КРАЗ 256 В1 = 3,71,150,80 = 3,4 (чел.час.).

Трудомісткість ТО - 2, tТО-2, чел.час. визначаємо за формулою:

tТO-2 = tK2K3, (11)

де t- нормативна трудомісткість при ТО - 2, вибирається по таблиці 2.1, tКаМаз 5415 = 9,98 (чел.час), tКРАЗ 256 Б1 = 14,7 (чел.час.)

tТO-2 КамАЗ 5415 = 9,981,100,80 = 8,78 (чел.час.);

tТO-2 КрАЗ-260В = 14,71,150.80 = 13,5 (чел.час.).

Трудомісткість поточного ремонту на 1000 км пробігу залежить від типу автомобілів, умов експлуатації, модифікації, природних умов, пробігу автомобіля та розміру АТП, tТР, чел.час. і визначаємо за формулою:

tТР = tК1К2К3К4К5, (12)

де t- нормативна трудомісткість при поточному ремонті, вибираємо по таблиці 2.1, tКаМаз 5415 = 6,7 (чел.час), tКРАЗ 256 Б1 = 6,4 (чел.час.)

К1-коефіцієнт коригування нормативів залежно від умов експлуатації, К1 = 0,9

К2- коефіцієнт коригування враховує модифікацію рухомого складу, км, який вибирається по таблиці 2.8К2 КаМаз5415 = 0,95; К2 КРАЗ 256 Б1 = 0,95

К3- коефіцієнт коригування нормативів залежно від природно-кліматичних умов, К3 = 1,0

К4- коефіцієнт коригування нормативів питомої трудомісткості поточного ремонту (км) і тривалості простою технічного обслуговування та поточного ремонту (К) залежно від пробігу з початку експлуатації, К4 КамАЗ 5415 = 1,4; К4 КРАЗ 256 Б1 = 1,4

К5- коефіцієнт коригування нормативів технічного обслуговування та поточного ремонту в залежності від кількості обслуговуваних і ремонтованих автомобілів на АТП і кількості технологічно сумісних груп рухомого складу К5 = 0,80.

tТР КамАЗ 5415 = 6,70,91,101,01,40,80 = 7,42 (чел.час.);

tТР КРАЗ 256 Б1 = 6,40,91,151,01,40,80 = 7,41 (чел.час.).

2.4 Визначення технічної готовності парку

Коефіцієнт технічної готовності парку, ?Т, розраховується за формулою:

, (13)

де ДТО ТР- тривалість простою рухомого складу в технічному обслуговуванні і поточному ремонті, визначається за таблицею 4.5, ДТО ТР ГАЗ-53А = 0,5; ДТО ТР МАЗ-53363 = 0,6; ДТО ТР МАЗ-64226 = 0,8, ДКР- тривалість простою рухомого складу в капітальному ремонті, визначається за таблицею 4.5, ДКР КамАЗ 5415 = 22; ДКР КРАЗ 256 Б1 = 22

;

.

2.5 Визначення коефіцієнта використання автомобілів і річного пробігу парку

Так як парк постійно оснащується новою технікою, більш продуктивним обладнанням, буде підвищуватися рівень праці, надійність автомобілів і т.д. Коефіцієнт використання парку, ?uопределяется за формулою:

, (14)

де ДРГ- кількість робочих днів, ДРГ = 257

ДКГ- кількість календарних днів, ДКГ = 365

;

.

Знаючи коефіцієнт використання парку, можна розрахувати річний пробіг парку, LПГ, км, по формулі:

LПГ = ДРГ?uLССАu, (15)

LПГ КаМАз5415 = 2570,6160400 = 9868800 (км);

LПГ КРАЗ 256 Б1 = 2570,6100320 = 4934400 (км).

2.6 Визначаємо число обслуговувань за рік

Кількість капітального ремонту, N, визначаємо за формулою:

, (16)

;

.

Кількість щоденного обслуговування, N, визначаємо за формулою:

, (17)

;

.

Кількість ТО - 2, N, визначаємо за формулою:

, (18)

;

.

Кількість ТО - 1, N, визначаємо за формулою:

, (19)

;

.

2.7 Визначення річного обсягу робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту

Річний обсяг робіт по щоденному обслуговуванню, Тчел.час. визначаємо за формулою:

Т = tЕОN, (20)

ТКаМаз5415 = 0,7361680 = 45026,4 (чел.час.);

ТКРАЗ256Б1 = 0,5149344 = 25165,44 (чел.час.).

Річний обсяг робіт з ТО - 1, Т, чел.час., Визначається за формулою:

Т = tТО-1N, (21)

ТКаМаз5415 = 2,011728 = 3533,58 (чел.час.);

ТКРАЗ256Б1 = 3,4748 = 2543,2 (чел.час.).

Річний обсяг робіт з ТО - 2, Т, чел.час., Визначається за формулою:

Т = tТО-2N, (22)

ТКаМаз5415 = 8,78864 = 7585,92 (чел.час.);

ТКРАЗ256Б1 = 13,5374 = 5049 (чел.час.).

Річний обсяг робіт з поточного ремонту, Т, чел.час., Визначається за формулою:

Т =, (23)

ТКаМаз5415 = (чел.час.);

ТКРАЗ256Б1 = (чел.час.).

Якщо у парку експлуатуються транспортні засоби різних типів, то необхідно визначити сумарну трудомісткість з технічного обслуговування та капітального ремонту. Сумарна трудомісткість щоденного обслуговування, ? ТЕО, визначається за формулою:

? ТЕО = ТКаМаз5415 + ТКРАЗ256Б1, (24)

? ТЕО = 45026,4 + 25165,44 = 70191,84 (чел.час.)

Сумарна трудомісткість ТО - 1, ? ТТО - 1, визначається за формулою:

? ТТО - 1 = ТКаМаз5415 + ТКРАЗ256Б1, (25)

? ТТО - 1 = 3533,58 + 2543,2 = 6076,78 (чел.час.)

Сумарна трудомісткість ТО - 2, ? ТТО - 2, визначається за формулою:

? ТТО - 2 = ТКаМаз5415 + ТКРАЗ256Б1, (26)

? ТТО - 2 = 7585,92 + 5049 = 12634,92 (чел.час.)

Сумарна трудомісткість поточного ремонту, ? ТТР, визначається за формулою:

? ТТР = ТКаМаз5415 + ТКРАЗ256Б1, (27)

? ТТР = 73127,808 + 36563,904 = 109691,71 (чел.час.)

Крім технічного обслуговування та поточного ремонту в автопарку виконуються роботи з самообслуговування підприємства, тобто:

а) Обслуговування та ремонт верстатного, енергетичного та силового обладнання;

б) Виготовлення, обслуговування та ремонт технологічного обладнання;

в) Ремонт будівель, споруд, водопроводів, каналізації і т.д.

Тому в річний обсяг робіт необхідно вводити обсяг робіт з самообслуговування. Обсяг робіт з самообслуговування підприємства, ТСАМ, чел.час., Визначається за формулою:

, (28)

де КСАМ- коефіцієнт враховує обсяг робіт з самообслуговування підприємства в%. Коефіцієнт залежить від числа автомобілів на АТП.

2.8 Розрахунок чисельності виробничих робітників

До продуктивним робочим ставляться робочі зон і ділянок безпосередньо виконують роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту рухомого складу.

При розрахунку чисельності робітників розрізняють явочне (технічно необхідні) - РЯі штатний (списочное) - РШчісло робітників.

Кількість технологічно необхідних робочих відповідає кількості робочих місць. При цьому під робочим місцем розуміють ділянку площі на якому робота виконується одним робітником. На робочому посту одночасно можуть працювати один або кілька робітників.

Число технологічно необхідних робочих визначаємо за формулою:

, (29)

де ТОТД- річний обсяг робіт відділення Тотд = 2786 чел.час.

ФРМ- річний фонд часу робочого місця

, (30)

де ЧН- тривалість роботи робочого протягом тижня, ЧН = 40

ДН число робочих днів на тиждень, ДН = 5

Дк- число календарних днів, ДК = 365

ДВ- число вихідних днів, ДВ = 103

ДП-число святкових днів, ДП = 5

Визначаємо число штатних робітників за формулою:

, (31)

де ФПР- річний фонд часу штатних робітників визначається за формулою:

, (32)

де ФТ- річний фонд часу одного робітника

ДО- число днів відпустки робочого

ДУ.П- число днів невиходу на роботу з поважної причини

5 - число днів робочих

2.9 Розрахунок числа постів для відділення

, (33)

де ТПОСТ- трудомісткість посту, ТПОСТ = 1229 люд.-год.

П - число постів

КН- коефіцієнт резервування, КН- 1,35

С - число змін, С - 1

ДРГ- число робочих днів у році, ДРГ- 302

ТСМ- тривалість зміни в годинах, ТСМ- 8:00

РСР- число робочих одночасно працюють на посту, РСР = 2

?П- коефіцієнт використання робочого часу поста, ?П- 0,98

3. Організаційний розділ

3.1 Підбір технологічного обладнання і оснастки на ділянці

капітальний ремонт автомобіль акумуляторний

До технологічного обладнання відносять стаціонарні, пересувні і переносні стенди, верстати, всілякі прилади і пристосування займають самостійну площу на плануванні, необхідні для виконання робіт з ТР.

До організаційної оснащенні відносять виробничий інвентар (верстати, стелажі, шафи, столи), що займають самостійну площу на плануванні. До технологічної оснастки відносять всілякий інструмент, пристосування, прилади, необхідні для виконання робіт з ТР, що не займають самостійної площі.

При виборі технологічного обладнання необхідно враховувати, що кількість багатьох видів стендів, установок і пристосувань не залежить від числа працюючих в цеху, тоді як верстаки, робочі столи приймаються виходячи з числа працюючих.

Перелік необхідного технологічного устаткування і оснащення наведено в таблиці.

Таблиця 2 Технологічне обладнання

 № Найменування Марка

 Кол.

 шт. Габарити

 Площа

 Fоб, м2

 1-ремонтне відділення

 1 Скриня для відходів 2 0,6х0,8 0,48

 2 Ванна для промивання деталей 2257 1 0,9х0,5 0,45

 3 Верстат 1019 1 1,0х0,8 0,8

 4 Ванна для зливу електроліту Е - 204 1 0,58х0,21 1,22

 5 Стелаж 2242 1 1,0х0,4 0,4

 6 Стенд 1 0,7х0,6 0,42

 7 Випрямляч ВСА-5А (ВСА-111б) 1 0,41х0,31 1,28

 8 Верстат для плавки 1 1,0х0,8 0,8

 9 Шафа для матеріалів 551 1 0,5х0,6 0,30

 2- зарядний відділення

 1 Стелаж з полицями Е-409 ОГ 4 1,10х1,10 1,21

 3-комора

 1 Стелаж для деталей 3 0,6 х0,5 0,30

 2 Стелаж для бутлів 1 1,0х0,6 0,6

 3 Стелаж для АКБ Е-405а 1 0,5х0,6 0,30

 4-Кіслолтное відділення

 1 Ванна для електроліту Е-204 1 0,58х0,21 1,22

 2 Прилад для розливу кислоти П-206 1 0,4х0,4 0,16

 3 Електричний дистилятор 737МРТУ / 2 1 0,5х0,5 0,25

 РАЗОМ: 10,19

3.2 Розрахунок виробничої площі

Площа ділянки визначається за формулою:

3.3 Технологічна карта

Зарядка акумуляторної батареї перевіряється виміром щільності електроліту. По зміні первісної щільності залитого в акумуляторну батарею електроліту (яка повинна відповідати даним табл. 2.4) можна визначити ступінь її розрядки. Зменшення щільності електроліту, приведеної до температурі +25 ° С, на 0,01 г / см3 свідчить про розрядку акумулятора приблизно на 6%. т. е. при падінні щільності на 0,04 г / см3 розрядка акумулятора складає 25%, 0,08 г / см3 - 50%, а при падінні щільності на 0,16 г / см3 акумулятор виявляється вирядженим повністю. При різному зниженні щільності електроліту в окремих акумуляторах загальну величину розрядки акумуляторної батареї можна орієнтовно визначити як середнє значення розрядки її акумуляторів. Вимірювання щільності електроліту в акумуляторах проводиться в тому ж порядку, що і при приготуванні електроліту. Для точності перед виміром щільності електроліту необхідно перевірити рівень електроліту. Після зарядки акумуляторної батареї або тривалої роботи двигуна перед вимірюванням необхідно витримати приблизно 30-40 хв до припинення газовиділення. Після доливання дистильованої води в акумуляторну батарею вимірювання щільності електроліту можна робити тільки після 10-15 хв, щоб вода змішалася з електролітом, і відбулося вирівнювання щільності електроліту. Акумуляторну батарею, виряджену влітку більше, ніж на 50% (при середньому зниженні щільності електроліту на 0,08 г / см3), а взимку більш, ніж на 25% (при зниженні щільності електроліту на 0,04 г / см3), слід зняти з автомобіля і зарядити. Акумуляторну батарею, поставлену на зберігання, слід ставити на підзарядку при розрядці на 25-30%, що відповідає зниженню щільності електроліту в акумуляторах на 0,04-0,05 г / см3.

4. Охорона праці

До самостійної роботи з ремонту та обслуговування акумуляторних батарей допускаються особи не молодше 18 років, які мають відповідну кваліфікацію, підучити вступний інструктаж і первинний інструктаж на робочому місці, навчені безпечним методам роботи і мають відповідне посвідчення.

Аккумуляторщик, що не пройшов своєчасно повторний інструктаж з охорони праці (не рідше 1 разу на 3 місяці) та щорічну перевірку знань з безпеки праці не приступить до роботи.

Аккумуляторщик зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлені на підприємстві.

Тривалість робочого часу акумуляторщика не повинна перевищувати 40 год. На тиждень. Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком змінності, які затверджує адміністрацією за погодженням з профспілковим комітетом. Аккумуляторщик повинен знати, що небезпечними і шкідливими виробничими факторами, які можуть діяти на нього в процесі виконання робіт, є:

електричний струм;

сірчана кислота;

їдкий калій;

свинцеві та його сполуки;

водень.

Сірчана кислота при попаданні на частини тіла пошкоджує шкірний покрив, при цьому утворюються дерматити і опіки.

Їдкий калій діє аналогічно сірчаної кислоти.

Свинець та його сполуки призводять до отруєння організму працюючого, а також до розладу периферичної та центральної нервової системи, ураження рухового апарату, свинцевому паралічу.

Водень виділяється при зарядці акумуляторних батарей, змішуючись з киснем повітря, утворює вибухонебезпечний гримучий газ.

Забороняється користуватися інструментом, пристосуваннями, обладнанням, поводження з якими аккумуляторщик не навчений і не проінструктований.

Аккумуляторщик повинен працювати в спеціальному одязі і спеціальному взутті, і в разі необхідності використовувати інші засоби індивідуального захисту.

Відповідно до Типових галузевих норм видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту акумуляторнику видаються:

костюм бавовняний з кислотозахисним просоченням;

напівчоботи гумові;

рукавички гумові;

фартух гумовий;

окуляри захисні.

Аккумуляторщик повинен дотримуватися правил особистої гігієни:

перед відвідуванням туалету, прийомом їжі, курінням слід мити руки з милом;

не зберігати і не вживати в акумуляторної їжу та питну воду, в уникненні попадання в них шкідливих речовин з повітря;

для пиття необхідно використовувати воду з спеціально, призначених для цієї мети пристроїв (сатуратори, питні баки, фонтанчики тощо);

для захисту шкіри рук застосовувати спеціально призначені захисні мазі.

Забороняється.

в приміщенні для зарядки акумуляторів щоб уникнути вибуху запалювати вогонь, палити, користуватися електронагрівальними приладами (електричними плитками з відкритою спіраллю і т п.) і допускати іскріння електрообладнання;

допускати в приміщення зарядної і кислотної сторонніх осіб;

з'єднувати клеми акумуляторних батарей дротом;

перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням;

заливати розплавлений свинець у мокрі форми і класти вологі шматки свинцю в розплавлену масу;

лити воду в кислоту, тому що при цьому відбувається "закипання" і можливо вихлюпування електроліту з посудини;

зберігати в ремонтному і зарядному відділеннях акумуляторної посудини з сірчаною кислотою і лугом в кількості, що перевищує добову потребу, а також порожні судини, які слід зберігати в окремому приміщенні;

спільно зберігати і заряджати в одному приміщенні кислотні та лужні акумуляторні батареї;

приймати в акумуляторної їжу і зберігати там питну воду щоб уникнути попадання в них з повітря шкідливих речовин;

використовувати скляну Посулля для приготування електроліту.

Вимоги безпеки після закінчення РОБОТИ

По закінченні роботи аккумуляторщик зобов'язаний:

Вимкнути вентиляцію та електрообладнання.

Привести в порядок робоче місце. Електроліт, прилади та інструменти прибрати у відведене для них місце.

Колишні в роботі засоби індивідуального захисту (рукавички, фартух, напівчоботи) промити у воді і прибрати в призначене для них місце.

Зняти засоби індивідуального захисту, спеціальний одяг та взуття і прибрати їх у призначене для них місце. Своєчасно здавати їх та інші засоби індивідуального захисту в хімчистку (прання) і ремонт.

Вимити руки з милом і прийняти душ.

Висновок

В даному курсовому проекті розроблено:

- Організація роботи акумуляторного ділянки

- Вибрано і обґрунтовано метод організації виробництва комплексу ТОД і ділянки;

- Розрахована річна трудомісткість робіт з АТР і ділянці;

- Підібраний обладнання ділянки;

- Розрахована кількість виробничих робіт

- Розроблені вимоги по ТБ і вимоги пожежної безпеки;

- Виконаний планувальний креслення акумуляторного ділянки.

Література

1. Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту / Міністерство транспорту і комунікацій РБ - Мн .: Транстехніка 1998 - 59с.

3. Проектування автотранспортних підприємств і станцій технічного обслуговування. Навчальна / М.М. Болбас, Н.М. Капустін, Є.І. Пєтухов, В.І. Похабов - Мн. Університетське, 1997 - 24бс.

4. ТО та ремонт автомобілів. Посібник з курсового та дипломного проектування. М .: Транспорт, 1985 - 224с.

5. ТО та ремонт автомобілів. Посібник з дипломного проектування / Б.М. Суханов та ін. - М .: Транспорт, 1991 - 159с.

8. Технічне обслуговування автомобілів. Г.В. Крамаренко, І.В. Баранчиків М .: Транспорт, 1982 - 368с.

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка