трусики женские украина

На головну

 Захист водного об'єкта від забруднення промисловими стічними водами - Екологія

Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства

Кафедра інженерної екології міст

Курсова робота

за темою: «Захист водного об'єкта від забруднення промисловими стічними водами»

Виконала:

студентка 6-го курсу

групи ЕООС-1

Титаренко Н.В

Перевірив:

Іщенко А.В.

Харків - 2009

ЗМІСТ

Введення

1. Характеристика підприємства

1.1 Водопостачання та вимоги до якості води

1.2 Каналізація та характеристика стічних вод

2. Розрахунок скидання стічних вод

2.1 Витрата господарсько - побутових і виробничих стічних вод

2.2 Знаходимо концентрацію забруднюючих речовин в суміші виробничих і господарсько - побутових стічних вод

2.3 Розрахунок кратності загального розбавлення

2.4 Розрахунок початкового розведення

2.5 Розрахунок основного розбавлення

2.6 Розрахунок концентрації ПДС поза межею населеного пункту

3. Схема очищення стічних вод на ЛОС

3.1 Вибір методу очищення стічних вод

4. Механічне очищення стічних вод

4.1 Розрахунок усереднювача

4.2 Розрахунок решітки

4.3 Розрахунок пісколовки

4.4 Розрахунок тонкошарового відстійника

5. Фізико-хімічне очищення стічних вод

5.1 барботажний установка пінної флотації

6. Біологічне очищення стічних вод

6.1 Аеротенк - витіснювач без регенераторів

6.2 Розрахунок вторинного радіального відстійника

7. Фізико-хімічне очищення стічних вод

7.1 Ионообменная установка

8. Обеззаржіваніе стічних вод

8.1. Розрахунок хлораторної установки

9. Поводження з опадами

9.1 Пєскова майданчики

9.2 Мулові майданчики

9.3 шламонакопичувача

Зведена таблиця

Висновок

Список літератури

ВСТУП

Забезпечення необхідного санітарного стану водойм є найважливішою умовою охорони навколишнього природного середовища.

Виробничі стічні води, підлягають спільному відведенню та очищення з побутовими стічними водами населеного пункту не повинні

-нарушать роботу мереж і споруд;

-утримувати речовини, які здатні засмічувати труби каналізаційної мережі або відкладатися на стінках труб;

-Виявляється руйнуються дії на матеріал труб і елементи споруд каналізації;

-утримувати горючі домішки і розчинені речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні і токсичні гази в каналізаційних мережах і спорудах;

-утримувати шкідливі речовини в концентраціях порушують роботу очисних споруд або перешкоджають використанню їх в системах водопостачання або скидання у водні об'єкти.

Виробничі стічні води, що не відповідають зазначеним вимогам, повинні піддаватися попереднього очищення. Ступінь їх попереднього очищення повинна бути узгоджена з організаціями проектують очисні споруди населеного пункту або іншого водокористувача.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА З ВИРОБНИЦТВА фосфоритного борошна методом флотації

Гірничохімічна виробництво. До гірничохімічної виробництва відноситься видобуток і збагачення фосфорних руд, а також отримання сірки.

1.1 Водопостачання та вимоги до якості води

На рудниках при відкритому способі розробки родовищ для зрошення гірничої маси відвалів і кар'єрних доріг використовується технічна вода. При підземній розробці родовищ для пилоподавлення в забої, у місцях скреперования, дроблення руди і в перевантажувальних вузлах використовується свіжа питна вода. На поверхні шахт і на промислових майданчиках рудників вода витрачається на охолодження компресорів, в ремонтно-механічних та бурозаправочних майстерень, на харчування котелень, миття автотранспорту, полив зелених насаджень, а також питні та побутові потреби.

На збагачувальних фабриках використовується як середовище в операціях подрібнення, класифікації, збагачення (промивка, флотація, мокра магнітна сепарація і д.р.). Вода витрачається також на приготування розчинів реагентів (збирачів, регуляторів середовища, депрессоров, активаторів, коагуляторов і флокулянтів), на очищення газів в скрубберах, на охолодження устаткування і гідроуборку цехів, а також на побутові потреби.

Система водопостачання - оборотна і прямоточная. Використовуються одноконтурні схеми оборотного водопостачання та схеми з локальним циклом водооборота (більш перспективні). Повного обороту води на збагачувальних фабриках перешкоджає головним чином велика жорсткість стоків, що утворюються при зневодненні флотаційних концентратів. Така жорсткість обумовлена ??застосуванням коагулянтів (залізний купорос, хлористий кальцій, сірчана кислота і тд.).

1.2 Каналізація та характеристика стічних вод

Водовідведення рудників ряду підприємств більше водоспоживання, так як при розробці обвідних шарів рудних родовищ водовідлив складає значну величину (іноді до 4 м3 на 1 т видобутої руди). Кар'єрні води забруднені механічними домішками і нітратними сполуками, які утворюються при вибухових роботах. Очищення кар'єрних вод здійснюється механічним відстоюванням і хлоруванням.

Основним забрудненнями виробничих стоків збагачувальних фабрик є завислі речовини, іони водорозчинних компонентів руди, залишкові концентрації реагентів і продукти реакції останніх з окремими мінералами. Для очищення виробничих стоків збагачувальних фабрик від зважених речовин використовуються хвостосховища як основні гідротехнічні очисні споруди. Для очищення складних за іонним складом стоків згущувачів та фільтратів застосовується механо-хімічне очищення із застосуванням коагулянтів і флокулянтів (вапно, залізний купорос, поліакриламід), іноді доцільно направляти ці стоки в хвостосховища для поліпшення відстоювання завислих речовин. Стоки згущувачів можуть також очищатися спільно з побутовими стічними водами на спорудах біологічної очистки.

Характеристика середньорічної кількості випускаються у водойми стічних вод на одиницю виміру, м3

Таблиця 1.

 Найменування та спосіб

 виробництва

 Одиниця

 вимірювання

 Система

 водопостачання Кількість виробничих стічних вод м3. Кількість побутових стічних вод м3.

 Виробництво фосфоритного борошна 1 т фосфорит-ної муки Прямоточна й зворотний 1,2 0,1

Характеристика стічних вод, що випускаються у водойми при виробництві фосфорної борошна, наведена в таблиці 2.

Характеристика стічних вод, що випускаються у водойму

Таблиця 2.

 Показники

 Одиниця

 вимірювання

 Стічні води

 до очищення

 Стічні води

 після очищення

 Температура оС 20 20

 Зважені речовини мг / л 25000 15

 Ефірорастворімие мг / л 5 січня

 рН - 6,5-8 6,5-8

 Сухий залишок мг / л 3500 2500

 Сl- мг / л 400 400

 SO42- мг / л 800 600

 ГПК МГО / л 500130

 БСК5 мгО2 / л 170 15

 Фосфор (у перерахунку на Р2О5) мг / л 20 жовтня

 Азот загальний мг / л 25 травня

2. РОЗРАХУНОК скидання стічних вод

Варіант 7.

Підприємство: Підприємство з виробництва фосфоритного борошна

Продуктивність: 3 млн. Т. Фосмукі / рік

Місце розташування: Сумська область

Завдання: Скласти і розрахувати схему очисних споруд підприємства.

2.1 Витрата господарсько-побутових і виробничих стічних вод

При необхідності врахування зосереджених витрат стічних вод розрахункові витрати стоків від підприємства визначають:

Qср.сут., М3 / добу

де: П-продуктивність 3000000 т. фосмукі / рік,

qпр. - Витрата виробничих стічних вод підлягає очищенню м3;

QХ / б - витрата господарсько-побутових стічних вод м3 (колонка 11, 12.);

N - кількість робочих днів у році 250.

Qср.сут. = 20400 м3 / добу = 0,236 м3 / с

1. Клас небезпеки підприємства -II.

- СЗЗ - 500 м

- Підприємство розташовується поза межі міста.

2. Річка Івотка.

Таблиця 3.

 Площа водо збору км2 Період спостережень Зимовий період Період відкриття русла

 найменший за 30 діб. найменший за 1 добу найменший за 30 діб. найменший за 1 добу.

 Середній багаторічний витрата м3 / с найменша

 Середній багаторічний

 Витрата м3 / с найменша

 Середній багаторічний

 витрата м3 / с Найменша витрата м3 / с

 Середній багаторічний

 витрата м3 / с

 Найменша витрата

 м3 / с

 Витрата м3 / с рік Витрата м3 / с рік

 760

 1950-

 1980 0,68 0,004 1954 0,39 н / б 1954 0,32 0,031 0,23 0,016

Середні багаторічні величини - показники якості води річки.

Таблиця 4.

 Річка О2

 Біогенні

 компоненти, мг / дм3 ?і

 Жорсткість

 ммоль / дм3

 Окислюваність

 МГО / дм3 Кольоровість

 Зважу. в-ва.

 мг / дм3

 БСК5,

 мг / дм3

 NH4? NO3? Рмін Fеобщ ПО БО

 Івотка 8,5 1,16 0,68 0,033 0,025 2559,3 29,8 6,1 25,9 25 5,6 3,88

Розраховуємо витрата річки

Qр = Q K = 0,68 · 1,05 = 0,714 м3 / с

К - перекладної коефіцієнт (95% забезпеченості) табл. 2.18 стр 109 = 1,05;

2.2 Знаходимо концентрацію забруднюючих речовин в суміші виробничих і господарсько - побутових стічних вод

, Мг / м3

ССМ - концентрація змішаних стічних вод мг / м3.

Qпр - витрата стічних вод від підприємства м3 / добу.

Qх / б - витрата господарсько-побутових стічних вод від підприємства м3 / добу.

Спр - концентрація стічної води від підприємства мг / м3.

Сх / б - концентрація побутових стічних вод підприємства мг / м3.

Qпр. = П - qпр. = 3600000

Qх / б. = П - qпр. = 1500000

Зважені речовини:

Свзв. в-ва = 17691,18 мг / м3

Ефірорастворімие:

Сефір-е = 3,53 мг / м3

Мінералізація:

Смінер. = 2711,54 мг / м3

Хлориди:

СCl = 370,59 мг / м3

Сульфати:

СSO42 -. = 594,12 мг / м3

ГПК:

СГВК. = 426,47 МГО / м3

БПКп:

СБПКп. = 238,82 мгО2 / м3

Фосфор (у перерахунку на Р2О5):

СФосфор. = 15,04 мг / м3

Азот загальний (в перерахунку на N-NН4):

СN-NH4. = 17,76 мг / м3

2.3 Розрахунок кратності загального розбавлення

Розраховуємо кратність розведення для рассеивающего водовипуску n за формулою:

N = n0 + nн;

2.4 Розрахунок початкового розведення

Для розрахунку нам знадобляться наступні дані:

hср = ??1м (глибина води в річці);

bср = 10м (ширина річки);

nш = 0,05 (коефіцієнт шорсткості, порівняно розроблене, нормально порослі травою);

(Коефіцієнт звивистості річки, русло прямоточне, широке);

(Коефіцієнт, що враховує місце і тип випуску стічних вод);

L = 500 м (відстань від місця випуску до створу);

Qф = 0,714м3 / с;

Qст для розрахунків приймаємо як Qст х / б + Qст пр. І переводимо цю величину з м3 / добу в м3 / сек;

Qст = 0,236 м3 / с,

Vф = Vф =

Vст2м / с

Vст · Vф4 · 0,0714 = 0,2856;

Max = 2м / сVст = 2м / с

Qр = 0,0714 м3 / с,

Vф = 0,2856 м / с,

Випуск зосереджений руслової.

Vст = 0,0714 · 4 = 0,2856 м / с (Vст?2 м / с, тому що є початкове розбавлення), приймаємо Vст = 2 м / с

Розраховуємо діаметр оголовки:

d0 = d0 = 0,4

Vст =

m = m =

? =

? == 14,62;

d = ?; d => 1;

(Так як d> 1, то f вважаємо за такою формулою:

0,285345;

nн = ?2

nн = 14,622 = 16,59

2.5 Розрахунок основного розбавлення

R = h = 1м (гідравлічний радіус для широкого водотоку);

;

Визначаємо коефіцієнт Шезі за формулою:

vм / с

Розрахуємо коефіцієнт турбулентної дифузії (властивість основного потоку) за формулою Караушева:

м / с

де: g = 9,81;

vф - швидкість водотоку

? - коефіцієнт, який враховує місце і тип випуску стічних вод (руслової) ? = 1,5;

? - коефіцієнт, який враховує звивистість річки (прямоточна ? = 1);

L - відстань від місця випуску до розглянутого створу.

Знайдемо коефіцієнт розбавлення (він змінюється від 0 до 1):

Знайдемо кратність основного розбавлення:

n0 = n0 =

Розрахуємо кратність загального розбавлення:

Nобщ ??= nн · nо; n =

2.6 Розрахунок концентрації ПДС поза межею населеного пункту

Так як випуск розташовується поза риси населеного пункту, то норми якості води повинні відповідати рибогосподарської категорії водокористування. Ці норми повинні дотримуватися в контрольному створі (нижче за течією 500м від місця водовипуску).

Необхідно оцінити стан водного об'єкта відповідно до категорії водокористування, тобто визначити наявність резерву асиміляційної здібності (здатність водного об'єкта приймати додаткову масу домішок без порушення норм якості води в контрольному створі).

У розрахунку можуть бути дві ситуації: або ця здатність є, або її немає.

РАС - існує, якщо Сфi / ПДКi <1

Для речовин 1-2 класу небезпеки та єдині у своєму ЛПВ.

Для речовин, які належать до одного ЛПВ повинен виконуватися ефект сумації ? Сi / ПДКi?1.

Результати розрахунку Сст заносимо в таблицю 5. заповнюємо графи таблиці ГДК і ЛПВ використовуючи риб-госп. або СанПіН, визначаємо, чи існує РАС.

Розраховуємо Сф речовин за формулою:

Сф = 0,7ПДК

Зведена таблиця розрахунку допустимого скидання у водний об'єкт

Таблиця 5.

 Склад Од Сф Сст ГДК ЛПВ СПДС РАС

 Зважені в-ва мг / м3 5,6 17691,18 Сф + 0,75 - 40,69 -

 Ефірорастворімие мг / м3 0,03 3,53 0,05 р-х 1,42 +

 Мінералізація мг / м3 886,1 2711,54 1000 - 6214 +

 Хлориди мг / м3 126,8 370,59 300 с-т 60 +

 SO42- мг / м3 54 594,12 100 с - т 80 -

 ГПК МГО / м3 30 426,47 15 - 15 -

 БСК5 /

 БПКп мгО2 / м3 6,42

 119,41 /

 238,82 3 - 3 -

 Р2О5 мг / м3 2,58 15,04 3,12 т 15,04 -

 N-NH4 мг / м3 1,4 17,76 2 орг. 17,76 +

Розраховуємо СПДС для кожної речовини за формулою:

1. Зважені речовини:

СПДС = Сф + ? - n = 5,6 + 0,75 - 46,78 = 40,69;

2. ГПК:

СПДС = min (ПДКi; Сст) = 15

3. БПКп:

СПДС = min (ПДКi; Сст) = 3

4. Мінералізація

СПДС = min (СПДБ; Сст)

СПДС = Сф + (ГДК- Сф) - n = 886,1 + (1000-886,1) - 46,78 = 6214;

СПДС = min (6214; 2711,54);

5. Ефірорастворімие:

СПДС = min (СПДБ; Сст)

СПДС = Сф + (ГДК- Сф) - n = 0,03 + (0,05-0,03) - 46,78 = 1,42;

СПДС = min (1,42; 3,53);

6. Фосфор:

СПДС = min (СПДБ; Сст)

СПДС = Сф + (ГДК- Сф) - n = 2,58 + (3,12-2,58) - 46,78 = 27,84;

СПДС = min (27,84; 15,04);

7. N-NH4:

СПДС = min (СПДБ; Сст)

СПДС = Сф + (ГДК- Сф) - n = 1,4 + (2-1,4) - 46,78 = 29,5;

СПДС = min (29,5; 17,76);

Речовини з однаковим ЛПВ РАС "+" "c-т":

К = Сст / ГДК

КCl = 370,59 / 300 = 1,24;

КSO4 = 594.12 / 100 = 5.94;

?К = 7.18> 1;

Кi?Сф / ГДК;

0,7?КCl?1,24 КCl = 0,2;

0,7?КSO4?4,82 До SO4 = 0,8;

СПДС = К · ГДК,

СПДССl = 0,2 · 300 = 60,

СПДСSO4 = 0,8 · 100 = 80

Порівнюємо початкову концентрацію забруднюючих речовин в стічній воді з концентраціями гранично допустимого скидання.

Таблиця 6.

 Показники Одиниця виміру Стічні води СПДС Потребують видалення.

 Зважені в-ва мг / м3 17691,18 40,685 уд.

 Ефірорастворімие мг / м3 3,53 1,42 уд.

 Мінералізація мг / м3 2711,54 6214 уд.

 Хлориди мг / м3 370,59 60 уд.

 SO42- мг / м3 594,12 80 уд.

 ГПК МГО / м3 426,47 15 уд.

 БСК5 /

 БПКп мгО2 / м3

 119,41 /

 238,82 3 уд.

 Р2О5 мг / м3 15,04 15,04 -.

 N-NH4 мг / м3 17,76 17,76 -

3. СХЕМА ОЧИСТКИ СТІЧНИХ ВОД ВИРОБНИЦТВА фосфоритного борошна НА ЛОС.

надходження

стічних вод

Скидання очищених стічних вод у водний об'єкт

3.1 ВИБІР Методи очищення стічних вод

Механічне очищення стічних вод.

Усреднітель. Для забезпечення нормальної роботи споруд необхідно усереднення стічних вод по концентрації забруднюючих речовин і по витраті води.

Решітки. Для затримання великих плаваючих покидьків. На очисних спорудах встановлюють решітки зі стрижнями вугільної форми, що забезпечує найкраще затримання і видалення покидьків.

Песколовки. Песколовки встановлюють на очисних спорудах для затримання мінеральних часток крупністю понад 0,2-0,25 мм.

Первинний тонкошаровий двоступеневий відстійник. Відстоювання стічних вод широко виділень з них нерозчинених зважених грубодисперсних речовин. Тонкошаровий відстійник прийнятий як I і II ступені механічного очищення стічних вод, що містять завислі речовини. Тип відстійника горизонтальний. Взаємний рух осветляемой води і виділяється осаду здійснюється по перехресній схемі, виділений осад рухається перпендикулярно руху стічних вод. Ефект відстоювання завислих речовин становить 95%, ефірорастворімих - 30%.

Фізико-хімічне очищення стічних вод.

Флотация - це процес молекулярного прилипання частинок флотируемого матеріалу до поверхні розділу двох фаз, зазвичай газу (частіше повітря) і води, обумовлений надлишком вільної енергії поверхневих прикордонних шарів, а також поверхневими явищами змочування.

Процес очищення стічних вод, що містять ефірорастворімие, методом флотації полягає в утворенні комплексів «частинка-бульбашка», Спливання цих комплексів і видаленні утворився пінного шару з поверхні, оброблюваної води. За оптимальних умов ефект очищення від ефірорастворімих становить 80-95%, завислих речовин-на 45-55%, БПКп-на 50-60%; ГПК-на 55-65%. Оброблювана вода при цьому насичується розчиненим киснем.

Біологічне очищення стічних вод.

Аеротенк - витіснювач без регенераторів має зосереджений впуск вихідної води і циркуляційного мулу на початку споруди і відведення мулової суміші в кінці його. Підвищена концентрація забруднень на початку споруди забезпечує збільшення швидкості їх окислення, що кілька скорочує загальний період аерації. Споруди цього типу застосовують для очищення виробничих стічних вод з БПКп не більше 150мг / л.

При біологічному очищенні стічних вод в аеротенках концентрація азоту знижується в середньому на 35 - 50%

Вторинний радіальний відстійник служить для освітлення стічних вод, що пройшли біологічне очищення. У даному випадку в якості вторинного відстійника приймаємо радіальний відстійник, так як продуктивність станції більш 20тис. м3 / добу. Ефект очищення від ефірорастворімих становить 5%, завислих речовин-на 40%.

Фізико-хімічне очищення стічних вод.

Іонообмінна установка застосована для глибокого очищення стічних вод від мінеральних і органічних іонізованих з'єднань їх знесолення. Стічні води, що містять залізо, очищається на катионите, а сульфат очищаються на анионите за допомогою сірчаної кислоти. Очищення роблять із застосуванням іонітів - синтетичних іонообмінних смол, що випускаються у вигляді гранул розміром 0,2-2 мм. Стічні води, містять фосфати, а також сульфати і хлориди очищаються на ионообменной установці. Іоніти представляють собою практично нерозчинні у воді полімерні речовини, що мають рухливий іон (катіон або аніон) здатні в певні умови вступати реакції обміну з іонами та гоже знака, що знаходяться в розчині. При контакті з водою іоніти набухають і збільшуються в об'ємі.

Знезараження стічних вод.

Хлорування є хімічним (окислювальним) способом обробки стічної води, що одержали в даний час широке поширення. У технології очищення стічних вод хлорування застосовують для знезараження очищених стічних вод від патогенних бактерій і вірусів і видалення з cточних вод фенолів, крезолів, ціанідів та інших речовин, а також для боротьби з біологічними обростаннями на спорудах.

Поводження з опадами.

Піскові майданчики. Для зневоднення піску, що надходить з пісколовки, у складі очисних споруд передбачаються піскові майданчики. Видаляється вода прямує в початок очисних споруд.

Мулові майданчики призначені для природного зневоднення осадів, що утворюють на очисних каналізаційних станціях.

Шламонакопичувачі влаштовуються для освітлення шламових вод та накопичення твердих відходів (шламів). Вони передбачаються на 10 - річне складування шламу.

4. механічного очищення стічних вод

4.1 Розрахунок усереднювача

Усреднітель застосовується для усереднення витрати та кількості забруднень стічних вод.

Допустима концентрація забруднень в усередненої воді Сдоп = 1000г / м3. Проектуємо усреднітель з перемішуванням, здійснюваним барботірованіе води повітрям.

Дані для проектованого усреднітель.

Таблиця 7.

 Години доби Приплив, м3 / добу С, г / м3

 10-12

 11-12

 12-13

 13-14

 14-15

 15-16

 480

 500

 600

 700

 750

 500

 1000

 1550

 820

 650

 800

 1200

З таблиці випливає, що перевищення концентрації забруднень понад допустиму спостерігається з 11 до 16. Тому період усереднення приймаємо рівним 6ч.

Обсяг усереднювача приймаємо:

V = 480 + 500 + 600 + 700 + 750 + 500 = 3530 м3

Число типових секцій розміром 25 ? 11,8 ? 5 м і об'ємом 1400 м3 повинно бути: n = 3530/1400 = 2,5. приймаємо три секції, обсяг яких буде:

V = 1400 - 3 = 4200 м3

Пропускна здатність кожної секції:

g = Qмакс / n = 750/3 = 250 м3 / ч

Швидкість поздовжнього руху води в секції

V = 250 - 1000 / 11,8 - 5 - 3600 = 1,18 мм / с = Vдоп = 2,5 мм / с

Максимальний відрізок часу, через який слід визначити концентрацію забруднень на виході з усереднювача, знаходимо за формулою:

?t = 4200 / (5 - 750) = 1,12 годину

Усреднітель

4.2 Розрахунок решітки

Решітки застосовують для затримання великих плаваючих покидьків.

Середній секундний витрата:

gср = Qср.сут / (24 · 3600) = 20400 / (24 - 3600) = 0,236 м3 / с

Загальний коефіцієнт нерівномірності водовідведення приймаємо Коб.макс. = 1,58.

Тоді gмакс = gср · Коб.макс = 0,236 · 1,58 = 0,37 м3 / с

Приймаємо глибину води в камері решітки h = 0,5 м, середню швидкість води в прозорах решітки vр = 1 м / с і ширину прозоров між стрижнями b = 0,016 м, число прозоров решітки знаходимо за формулою:

n49

Товщину стержнів решітки приймаємо: S = 0,006 м

Ширину грат визначаємо за формулою:

Bp = S (n-1) + b - n = 0,006 - (49-1) + 0,0016 - 49 = 0,234 м

Відповідно до виполнённимі розрахунками приймаємо горизонтальну решітку МГ 8Т з камерою, що має розміри B ? H = 1400 ? 2000мм, число прозоров 55.

Таблиця 8.

 Марка

 Номінальні

 розміри каналу

 В ? Н, мм

 Ширина каналу

 в місці установки

 решітки А, мм

 Число

 прозоров

 Товщина

 стрижнів,

 мм

 МГ 8Т 1400 ? 2000 1570 55 8

Перевіряємо швидкість води в прозорах решітки:

vp0,88 м / сут

v20,44 / h2 м / сут

? реш = ? (S / b) 4/3 - sin? = 2,42 - (0,006 / 0,016) 4/3 - sin90o = 0,654

hм = ? - Кр - VР2 / 2g = 0,654 - 1 - 0,882 / 2 - 9,81 = 0,026

? = 2,42 для прямокутних стержнів.

З урахуванням прийнятих позначень і умов одержуємо:

z1 = 0,1; z2 = 0; p1 / ? = h1 = 0,5; p2 / ? = h2.

З урахуванням отриманих даних рівняння Бернуллі набуває вигляду

0,1 + 0,5 + = 0 + h2 + (0,47 / h2) 2/2 - 9,81 + 0,654 - 1 -

0,08 = h2 + (0,00052 / h2) / 19,62 + 0,029

h23-0,6193 h22 + 0,00027 = 0

f (h): = h3-0,61932 + 0,00013

h1 = 0,5

h2 = root (f (n), h)

h2 = 0,53

В результаті отримуємо:

h2 = 1,55 м

Приймаємо норму водовідведення n = 200 м3 / (чел.сут), визначимо наведене число жителів:

стічний вода очистка

Nпр = Qср.сут / n = 20400/200 - 1000 = 102000 чол

Визначимо обсяг вловлюються забруднень:

Vсут0,023 м3 / добу

При їх щільності ? = 750 км / м3 маса забруднень становить:

М = 0,023 - 0,75 = 0,018 т в 1 сут.

4.3 Розрахунок пісколовки

Песколовки застосовують для затримання мінеральних часток крупністю понад 0,2-0,25 мм. Приймаємо тангенсальное песколовку.

Середній секундний витрата на очисну станцію складе:

gср = Qср.сут / (24 - 3600) = 20400 / (24 - 3600) = 0,236 м3 / с

Загальний коефіцієнт нерівномірності Коб.макс = 1,6.

Отже, максимальний часовий витрата буде:

gч = 0,236 - 3600 - 1,6 = 1359,36 м3 / год.

Приймаємо для відділення пісколовки, а навантаження на 1 м2 площі go = 110 м3 / м2 в 1 ч. Площа кожного відділення тангенциальной пісколовки обчислюємо за формулою:

F = 1359,36 / 2 - 110 = 6,18 м2

Діаметр кожного відділення повинен бути

2,8?3 м

Глибину пісколовки приймаємо рівною половини діаметра, тобто h1 = 1,5 м.

Для накопичення осаду служить конусне підставу пісколовки. Висота його

= 2,6 м.

Обсяг конусної частини

Vкон == 15,92 м3

При нормі водовідведення n = 150 л / (люд.-добу) наведене число жителів

Nпр === 85000 чол.

Обсяг улавливаемого осаду за добу буде:

V === 1,7 м3

Заповнення конусної частини пісколовки осадом відбуватиметься за період:

t === 9 діб.

Осад доцільно вивантажувати ерліфтом 1 раз на добу.

Ефект очищення від зважених речовин 5-10%

Зважені речовини:

17691,18 мг / м3--100%

x мг / м3--10%

x == 1769,12 мг / м3

Свзв. в = 17691,18-1769,12 = 15922,06 мг / м3

Пісок з песколовок направляється на піскові майданчики.

4.4 Розрахунок тонкошарового відстійника

У тонкошарових відстійниках відстійна зона ділиться на ряд шарів невеликої глибини.

Витрата стічних вод 850 м3 / год. Вихідна концентрація важких механічних домішок - 4776,62 мг / м3. Допустима концентрація механічних домішок в очищеній воді - 238,89 мг / м3, ефірорастворімих - 2,47 мг / м3. За даними технологічних аналізів води, встановлено, що для досягнення заданого ефекту освітлення води висоті стовпа води h = 0,2 м і t = 10 ?С тривалість освітлення повинна складати 500 с.

Проектуємо відстійники з перехресною схемою. Приймаємо відстань між пластинами (висоту ярусу) hяр = 0,1 м [3]. Для забезпечення умов сповзання осаду по пластинах, кут нахилу пластин до обрію ? = 60 ?С, в якості матеріалу пластин за наявними можливостями буде використана листова сталь ? = 3 мм.

Розрахункова глибина буде

h === 0,2 м,

а гідравлічна крупність

u0 === 0,4 мм / с

з [3]. Для тонкошарових відстійників з перехресною схемою ? = 0,8 [3].

Перевіримо умови забезпечення ламінарного руху в межполочном просторі:

Rе = 458 ?500.

Ламінарний рух води забезпечується.

Довжину тонкошарових блоків визначаємо за формулою:

lб = 3,75 м.

З умови допустимого прогину (?? = 3-5 мм) нахиленою під кутом 60о пластини приймаємо ширину блоку bl = 0,75 м. Задаємося висотою блоку з паралельними пластинами Нbi = 1,5 м.

За формулою (35) [3] визначаємо продуктивність однієї секції тонкошарового відстійника

qset == 54 м3 / год.

Будівельна ширина секції відстійника розраховується за формулою

Встр = 2 · b + b1 + 2 · b2 = 2 · 0,75 + 0,2 + 2 · 0,05 = 1,8;

Уст = 1,5 + 0,3 + 0,2 = 2,3 м.

Загальна будівельна довжина секції Lстр за формулою

Lстр = lб + l1 + l2 + 2 · l3 + l4 = 3,75 + 1 + 0,2 + 2 · 0,2 + 0,2 = 5,55 м.

де l1 = 1 м; l2 = 0,2 м; l3 = 0,2 м; l4 = 0,2 м - розміри відстійника, прийняті за конструктивними і технологічних міркувань (камера попереднього освітлення води довжиною l1 призначена для виділення зі стічних вод великих включень).

Визначаємо годинну витрату стічних вод з урахуванням коефіцієнта нерівномірності

qw = (20400 · 1,1) / 16 = 1402,5 м3 / ч

Виходячи із загальної кількості стічних вод визначається кількість секції тонкошарового відстійника

N = 1402,5 / 54 = 26 секцій

Кількість виділеного осаду вологістю W = 96% визначається за формулою (37) п. 6.65 [3]

Qmud === 12,9 м3 / год.

Далі приймаємо метод видалення осаду з відстійника. В даному випадку, так як тонкошаровий відстійник рекомендується розташовувати над поверхнею землі, доцільно прийняти многобункерную конструкцію відстійника з видаленням осаду під гідростатичним напором.

Приймаються 3 відстійника: 2 робітників, 1 резервний.

I ступінь очищення: Після II ступені:

Зважені речовини: Зважені речовини:

15922,06 мг / м3--100% 796,1 мг / м3--100%

x мг / м3--95% x мг / м3--95%

x == 15125,96 мг / м3 x == 756,3 мг / м3

Свзв. в = 15922,06-15125,96 = 796,1 мг / м3 Свзв. в = 796,1-756,3 = 39,8 мг / м3

Ефірорастворімие: Ефірорастворімие:

3,53 мг / м3--100% 2,47 мг / м3--100%

x мг / м3--30% x мг / м3--30%

x == 1,06 мг / м3 x == 0,74 мг / м3

Сефірораств. = 3,53-1,06 = 2,47 мг / м3 Сефірораств. = 2,47-0,74 = 1,73 мг / м3

5. фізико - хімічних очищення стічних вод

5.1 барботажний установка пінної флотації

Флотация - це процес молекулярного прилипання частинок флотируемого матеріалу до поверхні розділу двох фаз, зазвичай газу (частіше повітря) і води, обумовлений надлишком вільної енергії поверхневих прикордонних шарів, а також поверхневими явищами змочування.

Процес очищення стічних вод, що містять ефірорастворімие методом флотації полягає в утворенні комплексів «частинка-бульбашка», Спливання цих комплексів і видаленні утворився пінного шару з поверхні оброблюваної води. За оптимальних умов ефект очищення досягає 85-95%.

Приймається для розрахунків пневматична флотаційна установка.

Час флотації прінімаетсямін; коефіцієнт аерації Каер = 0,25.

- Визначення обсягу флотатора:

м3

- Площа флотатора:

,

де Нф - робоча глибина флотатора, приймається рівною 3 м [4].

м2

- Розрахунок необхідної витрати повітря:

При інтенсивності аерації I = 20 м3 / (м2 ? год):

м3 / год

Приймається два флотатора шириною ВФ = 3м і довжиною lф = 7,5 м кожен.

По дну флотаторов поперек секцій розташовуються повітророзподільні труби на відстані lтр = 0,25 м один від одного; загальне число труб в кожному флотаторе:

При швидкості виходу струменя води з сопел Uc = 100м / с, діаметрі отвору сопла dc = 1мм, тобто площі отвору кожного сопла fc = 0,000000785 м2, визначається загальна кількість сопел nc:

Число сопел на кожній повітророзподільної трубі nc ', і відстань між ними LС визначається за формулами:

м

Робочий тиск перед соплами приймається рівним 0,5 МПа.

Ефірорастворімие: БПКп:

1,73 мг / м3--100% 238,82 мг / м3--100%

x мг / м3--95% x мгО2 / м3--60%

x == 1,64 мг / м3 x == 143,29 мгО2 / м3

СЕФ-е = 1,73-1,64 = 0,09 мг / м3 СБПК = 238,82-143,29 = 95,53 мгО2 / м3

Зважені речовини: ГПК:

39,8 мг / м3--100% 426,47 мг / м3--100%

x мг / м3--55% x МГО / м3--65%

x == 21,89 мг / м3 x == 277,21 МГО / м3

Свзв. в = 39,8-21,89 = 17,91 мг / м3 СГВК = 426,47-277,21 = 149,26 МГО / м3

Основні параметри типових флотаторов

Таблиця 9.

 Споруди Пропускна здатність, л / с Глибина підвідного колектора, м Розмір в плані, м Розрахунковий обсяг, м3

 Флотатори - залізобетонна ємність.

 Основне обладнання: механізм згрібання піни, що обертається водораспределітель 900 м3 / ч 3 7,5 2500

6. біологічного очищення стічних вод

6.1 Аеротенк - витіснювач без регенераторів

Біологічне очищення стічних вод в аеротенках відбувається в результаті життєдіяльності мікроорганізмів активного мулу. Стічні води безперервно перемішуються і аеруються до насичення киснем. Активний мул являє собою суспензію мікроорганізмів, здатну до флокуляції.

При біологічного очищення стічних вод протікають 2 процесу - сорбція забруднень активним мулом і їх внутрішньоклітинне окислення мікроорганізмами.

Аеротенк - витіснювач має зосереджений впуск вихідної води і циркуляційного мулу на початку споруди і відведення мулової суміші в кінці його. Підвищена концентрація забруднень на початку споруди забезпечує збільшення швидкості їх окислення, що кілька скорочує загальний період аерації. Споруди цього типу застосовують для очищення виробничих стічних вод з БПКп не більше 150мг / л. Qрасч = 1000 м3 / год.

Визначимо ступінь рециркуляції активного мулу за формулою:

,

де: J - іловий індекс, рівний 100 см3 / г, після аеротенків - витискувачів приймаємо відстійники з ілососамі; тоді відповідно до [6] приймаємо Ri = 0,3.

Знайдемо період аерації tavt, ч формула

КР - коефіцієнт, що враховує вплив поздовжнього перемішування, КР = 1,5 при біологічному очищенні до Len = 15мг / л;

LMix - БПКп, обумовлена ??з урахуванням розбавлення рециркуляційним витратою:

мг / м3,

де Len = 95,53 мг / л, концентрація БПКп в надходить стічної воді в аеротенк;

Lex = 3 мг / л, концентрація БПКп в очищеній воді з аеротенках;

Ri - ступінь рециркуляції активного мулу;

rMAX - максимальна швидкість окислення мг / (г год), по таблиці, rMAX = 140 мгБПК / (г ч);

CO - концентрація розчиненого кисню, мг / л, CO = 2мг / м3;

KL - константа, що характеризує властивості органічних забруднюючих речовин, мгБПКП / л, приймається за таблицею, KL = 6 мгБПКП / м3;

КО - константа, що характеризує вплив кисню мгО2 / л, приймається за таблицею, КО = 2,4 мгО2 / м3;

j - коефіцієнт інгібування продуктами розпаду активного мулу, приймається за таблицею, j = 1,11 м3 / г;

S - зольність мулу, приймається за таблицею, S = 0.

ч

Обсяг аеротенках знаходимо за формулою

м3.

Навантаження на 1г беззольного речовини мулу за добу:

мг / добу

По таблиці знаходимо Ji = 78 см3 / г, при отриманому значенні qi. При новому значенні Ji ступінь рециркуляції

але при наших розрахунках для забезпечення ефективної роботи відстійників було прийнято Ri = 0,3, і, отже, подальший розрахунок коригування не потребує.

Аеротенки - витискувачі підбираємо за таблицею 3.7. Приймаються 2 секції двухкорідорних аеротенків (типовий проект 902-2-195).

Основні параметри типових аеротенків-витискувачів конструкції ЦНДІЕП інженерного обладнання [4].

Таблиця 10.

 Номер типового проекту 902-2-195

 Ширина кожного коридору, м 4,5

 Обсяг однієї секції становить, м3 1188

 Загальний обсяг становить, м3 2376

 Довжина однієї секції, м 40

 Робоча глибина, м 3,2

 Число коридорів кожному 2

6.2 Розрахунок вторинного радіального відстійника

Вторинний відстійник служить для освітлення стічних вод, що пройшли біологічне або фізико-хімічну очистку. У даному випадку в якості вторинного відстійника приймаємо радіальний відстійник, так як продуктивність станції більш 20тіс. м3 / добу.

Витрата стічних вод Qср.сут = 20400 м3 / добу.

Відповідно з розрахунком необхідної очищення стічних вод винос зважених речовин з вторинних відстійників повинен бути не більше ?t = 15 мг / л

qср.с = Qср.сут / 86400 = 20400/86400 = 0,236 м3 / с

Загальний коефіцієнт нерівномірності Коб.макс = 1,485. Максимальний часовий витрата води

qмакс.ч = Qср.сут - Коб.макс / 24 = 20400 - 1,485 / 24 = 1262,25 м3 / год

Вторинні відстійники всіх видів після аеротенків належить розрахувати за гідравлічного навантаження qssa, м3 / (м2 - год), з урахуванням концентрації активного мулу в аеротенки аi, г / л, його індексу Ii, см3 / г, і концентрація мулу в освітленій воді at, мг / л, по формулі (67) СНиП 2.04.03-85.

1,9 м3 / (м2 - год),

де Kss - коефіцієнт використання об'єму зони відстійника, для вертикальних відстійників рівний 0,45.

at-концентрація активного мулу в освітленої воді, мг / л не менше 10 мг / л,

аt- концентрація активного мулу в аеротенках не більше 15 г / л, аi = 2 г / л,

Hset-глибина проточної частини 2,7-3,8м Hset = 3,1м, Ii = 80 см3 / г.

Площа однієї секції при загальній їх кількості n = 4

F = qмакс.ч / (n - q) = 1262,25 / 4 - 1,9 = 166,09 м2

Діаметр секції

D == 14,5 м;

Основні параметри типового вторинного відстійника.

Таблиця 11.

 Номер типового проекту Відстійник

 Діаметр,

 м Глибина м. Обсяг зони, м3 Пропускна здатність, м3 / год, при часу відстоювання 1,5 ч

 отстойной осаду 525

 902-2-87 / 76 Вторинний 18 3,7 788 160

Приймаємо 4 відстійника 3 робочих, 1 резервний.

Очищення стічних вод після аеротенків:

БПКполн після очищення складе 3 мг / м3

ГПК після очищення складе 3 мг / м3

Ефірорастворімие:

0,09 мг / м3--100%

x мг / м3--5%

x == 0,005 мг / м3

СЕФ-е = 0,09-0,004 = 0,086 мг / м3

Зважені речовини:

17,91 мг / м3--100%

x мг / м3--40%

x == 7,16 мг / м3

Свзв. в = 17,91-7,16 = 10,75 мг / м3

N-NH4:

17,76 мг / м3--100%

x мг / м3--40%

x == 7,04 мг / м3

СN-NH4 = 17,76-7,04 = 10,72 мг / м3

7. ФІЗИКО ХІМІЧНА ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

7.1 Ионообменная установка

Qcp.cут = 20400м3 / добу = 850 м3 / ч

Показники суміші стічних вод, що надходять на іонообмінну установку.

Таблиця 12.

 Інгредієнти Концентрація

 мг / м3 мг-екв / л

 Катіони: 12,54 0,09

 Р2О5

 Сума катіонів 12,54 0,09

 Аніони: 310,59 8,76

 Сl-

 SO42- 514,12 5,36

 Сума аніонів 824,71 14,12

До складу установки входять: Н-катіонітових фільтри, ОН-аніонітових фільтри, вузол приготування регенеруючих розчинів, ємності для збору знесоленої води, елюатів від регенерації іонітів і промивних вод, вузол знешкодження елюатів.

1. Н-катіонітових фільтри.

Використовуємо катіоніт КУ-2-8. [2,3]

Обсяг катіоніту розраховується за формулою:

де: qw-витрата оброблюваної води, м3 / год;

?U- сумарна концентрація видобутих іонів, мг-екв / л

nreg-число регенераций на добу (1 раз в 7 діб);

Ewc-робоча ємність іоніту, г-екв на 1м3 ионита

тут ?-коефіцієнт ефективності регенерації, приймаємо 0,8

Egen-повна обмінна ємність іоніту, для КУ-2 = 800г · екв / м3

qk - питома витрата води на відмивання іоніту після регенерації, приймаємо 4

kion- коефіцієнт, що враховує тип ионита, для катионита приймається 0,5

Площа катіонітових фільтрів визначається за формулою:

Нк - висота шару катіоніту у фільтрі, приймаємо 2,5 м

Пропонується до установки 1 робочий і 1 резервний фільтр діаметром 3,4 м і перетином 9,1 м2 кожен. Висота шару іоніту 2,5 м, об'єм завантаження ионита 22,75 м3. Марка фільтра ФІПа-1-3, 4-6.

Швидкість фільтрування води через катіонітових фільтри:

Тривалість робочого циклу фільтра може бути розрахована за формулою:

Регенерація катіонітових фільтрів виробляється 7-10% розчином соляної кислоти в кількості 3г-екв на 1г-екв сорбованих катіонів.

Витрата реагенту на регенерацію одного фільтра в одному циклі визначається за формулою:

qr- питома витрата кислоти, приймаємо 3м на 1м3 завантаження фільтру;

N-еквівалентний вагу кислоти;

m-зміст чистої кислоти в товарному продукті,%;

Витрата води на регенерацію катіонітових фільтрів:

-на розпушування смоли при інтенсивності 3 л / (с · м2) протягом 20 хв .:

9,1 · 3 · 60 · 20 · 0,001 = 32,76 м3

-на приготування 10% соляної кислоти: 5141 · 31/10 · 1000 = 15,9 м3

-на послерегенераціонную відмивання-3-4 обсягу на 1 об'єм іоніту, тобто

22,75 · 3,5 = 79,6 м3

Загальний об'єм води на 1 фільтр в циклі 128,16 м3, середній годинниковий витрата 128,26 / 8,4 = 15,3 м3 / ч

2. ОН - аніонітових фільтри

Для очищення аніонів залишку сульфату аніонірованіе застосовуємо слабоосновние анионит АН-18. [2,3].

На аніонітових фільтри надходить Н-катіонірованной вода з вмістом аніону сульфату 1,979мг-екв / л

Обсяг аніоніта визначається за формулою:

м3

Робоча ємність аніоніти розраховується за формулою, де ? для слабоосновних анионитов = 0,9; Egen = 1000 (для АН-18); qan = 3м3 на 1 м3 ионита; kion = 0,8

Регенерації аніонітових фільтрів приймається 1 раз в 2суток.

Площа фільтрації визначаємо за формулою:

де tf - тривалість роботи кожного фільтра, ч, між регенерації, що визначається за формулою:

де t1-тривалість розпушування аніоніта, приймаємо 0,25ч;

t2-тривалість пропускання регенеруючого розчину, приймаємо 2,5ч;

t3-пролжітельность відмивання аніоніта після регенерації, приймаємо 5год.

?f-швидкість фільтрування води, м / ч, приймаємо 15.

Приймаємо 1рабочей і 1 резервний анионит з діаметром 3,4 м перетином 9,1 м2; обсяг завантаження -22,75 м3; висота завантаження 2,5 м.

Регенерації аніонітових фільтрів приймається 8 разів на добу.

Регенерація аніоніта виробляється 4% розчином гідроксиду натрію в кількості 2,5 г · екв. на 1 г · екв. робочої обмінної ємності аніоніта.

Витрата 100% гідроксиду натрію розраховується за формулою:

Витрата води на регенерацію аніонітових фільтрів:

-на розпушування смоли при інтенсивності 3л / (с · м2) протягом 20 хв .:

9,1 · 3 · 60 · 20 · 0,001 = 32,76 м3

-на приготування 4% розчину гідроксиду натрію: 2275/40 = 56,88 м3

-на послерегенераціонную відмивання фільтра: 22,75 · 5 = 113,75 м3

Загальна витрата води на регенерацію: 203,39 м3,

тривалість регенерації: 56,88 / 25 · 1,5 = 1,52 год,

тривалість відмивання: 113,75 / 25 · 5 = 0,91 ч.

Часовий витрата на регенерацію складе: 203,39 / 11 = 18,49 м3 / год

8. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

8.1 Розрахунок хлораторної установки

Хлорування є хімічним способом обробки стічної води. У технології очищення стічних вод хлорування застосовують для знезараження очищених стічних вод від патогенних бактерій і вірусів і видалення з cточних вод фенолів, крезолів, ціанідів та інших речовин, а також для боротьби з біологічними обростаннями на спорудах.

Для хлорування стічних вод використовується головним чином елементарний хлор.

Середній секундний витрата води на очисну станцію

qср = Qср.сут / (24 · 3600) = 20400/86400 = 0,236 м3 / с.

Загальний коефіцієнт нерівномірності Коб.макс = 1,57 [6]. Тоді максимальний часовий витрата

Qмакс.ч. = Qср.сут · Коб.макс / 24 = 20400 · 1,57 / 24 = 1335 м3 / ч

Приймаємо дозу хлору для дезінфекції вод ДХЛ = 3 г / м3. витрата хлору за 1 год при максимальній витраті

qхл = ДХЛ · Qмакс.ч. / 1000 = 3 · 1335/1000 = 4,01 кг / ч.

Витрата хлору на добу

q'хл = ДХЛ · Qср.сут / 1000 = 3 · 20400/1000 = 61,2 кг / сут

У хлораторної передбачається установка двох хлораторов ЛОНІІ-100К. один хлоратор робочий, а інший резервний.

Визначимо, скільки балонів - випарників необхідно мати для забезпечення отриманої продуктивності в 1 год:

nбал = qхл / Sбал = 4,01 / 0,7 = 6,

де: Sбал = 0,7 кг / год - вихід з одного балона.

приймаємо балони місткістю 40 л, що містять 50 кг рідкого хлору.

Проектом передбачаються дві самостійні установки для випаровування хлору з балонів і його дозування. Одна з них є резервною.

Відповідно до діючих норм [6] для розміщення обладнання і хлору в балонах передбачається будівництво будівлі, що складається з двох приміщень: хлораторної і витратного складу хлору. Хлордозаторная обладнується двома виходами: один через тамбур і другий - безпосередньо назовні (з усіма дверима, що відкриваються назовні). Видатковий склад хлору ізолюють від хлордозаторной вогнестійкою стіною без прорізів.

Балони - випарники зберігаються у видатковому складі хлору. Для контролю за витрачанням хлору на складі встановлюють двоє циферблатних ваг марки РП-500-Г13 (м) [2], на яких розміщується по шість балонів. Кожні ваги з балонами є частиною самостійних установок для випаровування і дозування хлору, що працюють періодично.

Всього за 1 добу буде використовуватися 60: 50 = 1,2 балона. Таким чином, в момент початку роботи установки, коли на терезах буде встановлено 12 балонів, запас хлору буде достатній для роботи протягом 12: 1,2 = 10 сут. При виробленні газу з шести балонів на одних вагах запас хлору буде достатній для роботи протягом 6: 1,2 = 5 діб.

У хлордозаторной поміщаємо два хлоратора ЛОНІІІ-100К і два балони (грязьовика) місткістю 50 л. Кожен хлоратор, балон (грязьовик) і одні терези з балонами - випарниками, розташовані на видатковому складі, утворюють самостійну технологічну схему для випаровування і дозування хлору, працюючу періодично.

Хлордозаторная забезпечується підведенням води питної якості з тиском не менше 0,4 МПа і витратою

Q = qхл · qв = 4,01 · 0,4 = 1,6 м3 / год,

де: qв = 0,4 м3 / кг - норма водоспоживання, м3 на 1 кг хлору.

Хлорне вода для дезінфекції стічної води подається перед змішувачем. Приймаємо змішувач типу «лоток Паршаля» з горловиною шириною 300 мм.

Змішувачі застосовуються для змішування стічних вод з реагентами стічних вод перед подальшою обробкою.

Змішувач типу лотка Паршаля складається з підвідного розтруба, горловини і відвідного розтруба. В результаті звуження перерізу і різкої зміни ухилу дна в відвідному розтрубі утворюється гідравлічний стрибок, в якому відбувається інтенсивне перемішування потоку.

Розміри змішувача типу лотка Паршаля (типовий проект), м

Таблиця 13

 Пропускна здатність, м3 / сут А В С D Е НА Н 'Н L l ? ll ?? b

 7000 - 32000 1,475 0,6 0,8 1,08 1,45 0,65 0,6 0,66 6,1 7,4 11 13,63 0,5

Змішувач типу «лоток Паршаля»

Рисунок 9

1 - підвідний лоток;

2 - перехід;

3 - трубопровід води з реагентом;

4 - підвідний розтруб;

5 - горловина;

6 - відвідний розтруб;

7 - відвідний лоток;

8 - створ повного змішання.

Кількість прийнятих змішувачів 2. Один робітник один резервний.

Для забезпечення контакту хлору зі стічною водою запроектуємо контактні резервуари по типу горизонтальних відстійників.

Обсяг резервуарів

Vк.р. = Qмакс.ч. · Т / 60 = 1335 · 30/60 = 668 м3,

де Т = 30 хв - тривалість контакту хлору зі стічною водою [6].

При швидкості руху стічних вод в контактних резервуарах ? = 10 мм / м [6] довжина резервуара

L = ? · Т = 10 · 30 · 60/1000 = 18 м.

Площа поперечного перерізу

? = Vк.р. / L = 668/18 = 37,1 м2.

При глибині Н = 2,8 м і ширині кожної секції b = 6 м число секцій

n = ? / (b · Н) = 37,1 / 6 · 2,8) = 2,21.

Фактична тривалість контакту води з хлором в годину максимального припливу води

Т = Vк.р. / Qмакс.ч. = N · b · Н · L / Qмакс.ч. = 2 · 6 · 2,8 · 18/1335 = 0,45 = 27 хв.

З урахуванням часу руху води в відвідних лотках фактична тривалість контакту води з хлором складе близько 30 хв.

Приймаємо контактні резервуари, розроблені ЦНІЇЕП інженерного обладнання. Вони мають ребристе днище, в лотках якого розташовані змивні трубопроводи з насадками, а по поздовжнім стінам змонтовані аератори і перфоровані труби. Осад видаляють один раз в 5-7 діб. При відключенні секції осад взмучиваєтся технічною водою, яка надходить з насадков, і повертається в початок очисних споруд. Для підтримки осаду в підвішеному стані суміш в резервуарі аерують.

Хлораторна установка з балонами.

Рисунок 10

1 - ваги;

2 - балони з рідким хлором;

3 - проміжний балон;

4 - хлоратор;

5 - ежектор.

9. Поводження з відходами

9.1 Пєскова майданчики

Видалення затриманого піску з песколовок всіх типів слід передбачати:

вручну - при обсязі його до 0,1 м3 / добу;

механічним або гідромеханічним способом з транспортуванням піску до приямки подальшим відведенням за межі песколовок гідроелеваторами, піскові насоси та іншими способами - при обсязі його понад 0,1 м3 / добу.

Витрата виробничої води qh, при гідромеханічних видаленні піску (гідрозмиву за допомогою трубопроводу зі сприском, що укладається в піскові лоток) необхідно визначати за формулою:

qh = vh - lsc - bsc,

де vh - висхідна швидкість змивної води в лотку, яка приймається 0,0065 м / с;

lsc - довжина Пєскова лотка, рівна довжини Пєскова приямка, м;

bsc - ширина Пєскова лотка, рівна 0,5 м.

Кількість піску, задерживаемого в песколовках, для побутових стічних вод належить приймати 0,02 л / чол - добу, вологості піску 60%, об'ємна вага 1,5 т / м3.

Обсяг Пєскова приймання слід приймати не більше дводобового обсягу піску, що випадає, кут нахилу стінок приямку до горизонту - НЕ менее60 °.

Для підсушування піску, що надходить з пісковловлювачів, необхідно передбачати майданчики з огороджувальними валиками висотою 1-2 м. Навантаження на майданчик належить передбачати не більше 3 м3 / м2 на рік за умови періодичного вивезення підсушеного піску на протязі року. Допускається застосовувати накопичувачі із шаром напуску піску до 3 м в рік. Удаляемую з піскових майданчиків воду необхідно направляти в початок очисних споруд.

Для з'їзду автотранспорту на піскові майданчики слід влаштовувати пандус ухилом 0,12-0,2.

Для відмивання та зневоднення піску допускається передбачати влаштування бункерів, пристосованих для наступного навантаження піску в мобільний транспорт. Місткість бункерів повинна розраховуватися на 1,5-5-добове зберігання піску. Для підвищення ефективності відмивання піску слід застосовувати бункера в поєднанні з напірними гідроциклонами діаметром 300 мм і напором пульпи перед гідроциклоном 0,2 МПа (2 кг / см2). Дренажна вода з піскових бункерів повинна повертатися в канал перед песколовками.

Залежно від кліматичних умов бункер слід розміщувати в опалювальному приміщенні або передбачати його обігрів.

9.2 Мулові майданчики на природному підставі

Мулові майданчики (ІП) призначені для природного зневоднення осадів, що утворюються на очисних каналізаційних станціях. Незважаючи на впровадження механічних, теплових та інших способів оброботки опадів, IP різних типів і модифікацій широко застосовується і в нашій країні, і за кордоном як в якості основних споруд для підсушування опадів, так і в якості резервних майданчиків при застосуванні штучних методів зневоднення.

Технологія підсушування осаду на ІП розділяється на два етапи: видалення мулової води, здатної фільтруватися через підставу карт або відстоюватися; природне підсихання осаду в результаті випаровування.

Осад, як правило, підсушується до вологості не більше 70-80%. Подальше його зберігання на ІП недоцільно, оскільки при цьому відбувається дображивание осаду і збільшення його зольності. Подальше його використання для сільського господарства в якості добрив, тому цей осад складається з органічних речовин. Вода з ІП, яка відстоюється і через збірної колодязь подається в голову споруди.

Технічна характеристика ІП

Таблиця 14

 Число карт 4

 Робоча глибина (висота напуску осаду), м 0,7 - 1

 Висота огороджувальних валиків на 0,3 м вище розрахункової h випуску осаду

 Ширина огороджувальних валиків, м:

 -по верху

 -при використанні механізмів для їх ремонту

 не менше 0,7

 1,8 - 2

 Ухил розвідних труб або лотків За розрахунком, але не менше 0,01

Мулова майданчик

Малюнок 11

1 - кювет огороджувальної канави;

2 - дорога;

3 - зливний лоток;

4 - бруски підтримуючі розводящий лоток;

5 - розводящий лоток;

6 - дренажний колодязь;

7 - збірна дренажна труба;

8 - дренажний шар.

9.3 шламонакопичувача

Шламонакопичувачі влаштовуються для освітлення шламових вод та накопичення твердих відходів (шламів) від металургійних заводів, рудопромивочних фабрик, системи газоочистки доменних цехів, котельних установок, углемоек, водоочисних станцій та очисних споруд.

Шламонакопичувачі (земляні) передбачаються на 10 - річне складування шламу. Днища і бічні укоси шламонакопичувачів щоб уникнути забруднення ґрунтових вод необхідно гідроізолювати. Число секцій шламонакопичувачів повинно бути не менше двох. Заповнення секцій попеременное з розрахунку відстоювання шламу не менше 3 міс. Подальша подача шламу в секцію здійснюється після відкачування з верхньої її частини виділилася води, яка повертається на очисні споруди. Шлам направляється на полігон ТПВ

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ

 Найменування очисних споруд

 Показники

 стічної

 води Стічні води Усреднітель Решітка тангенсальное пісковловлювач Первинний тонкошаровий відстійник I ст .. Первинний тонкошаровий відстійник II ст .. Флотаційна установка Аеротенк - витіснювач без регенераторів Вторинний радіальний відстійник Ионообменная установка Хлораторна установка СПДС

 Зважені в-ва, мг / м3 17691,18 17691,18 17691,18 15922,06 796,1 39,8 17,91 10,75 10,75 10,75 10,75 40,69

 Ефірорастворімие, мг / м3 3,53 3,53 3,53 3,53 2,47 1,73 0,09 0,09 0,086 0,086 0,086 1,42

 Мінералізація, мг / м3 2711,54 2711,54 2711,54 2711,54 2711,54 2711,54 2711,54 2711,54 2711,54 1000 1000 1000

 Хлориди, мг / м3 370,59 370,59 370,59 370,59 370,59 370,59 370,59 370,59 370,59 60 60 60

 SO42-, мг / м3 594,12 594,12 594,12 594,12 594,12 594,12 594,12 594,12 594,12 80 80 80

 ГПК МГО / м3 426,47 426,47 426,47 426,47 426,47 426,47 149,26 149,26 3 3 3 15

 БСК5 / БПКп, мгО2 / м3 119,41 / 238,82 238,82 238,82 238,82 238,82 238,82 95,53 95,53 3 3 3 3

 P2O5, мг / м3 15,04 15,04 15,04 15,04 15,04 15,04 15,04 15,04 15,04 2,58 2,58 2,58

 N-NH4, мг / м3 17,76 17,76 17,76 17,76 17,76 17,76 17,76 10,72 10,72 10,72 10,72 17,76

ВИСНОВОК

Приблизно 90% всіх підприємств, на яких утворюються виробничі стічні води, розташовані за межею міста і скидають свої стічні води у водний об'єкт.

Підприємство фосфоритного борошна відноситься до 2 класу небезпеки, стічні води скидаються у водний об'єкт, попередньо очистивши забруднені стічні води до концентрації ПДС на ЛОС підприємства.

Був проведений розрахунок за визначенням концентрацій ПДС.

До складу ЛОС входять: усреднітель, решітки, пісковловлювач, первинний двоступеневий тонкошаровий відстійник, флотаційна установка, аеротенк - витіснювач без регенераторів, вторинний радіальний відстійник, іонообмінна установка, хлораторна установка, піскові майданчики, мулові майданчики, шламонакопичувач.

Промислові та господарсько-побутові стічні води змішуються в усереднювача, після чого направляються на решітки, де затримуються великі плаваючих покидьків, далі направляються на тангенсальное песколовку, де затримуються мінеральні частки крупністю понад 0,2 - 0,25 мм. У первинному тонкошаровому відстійнику I ступені видаляються завислі речовини, ефірорастворімие, далі стічна вода проходить II ступінь механічного очищення - тонкошаровий відстійник. Далі стічна вода направляється на установку пінної флотації, де в процесі барботирования знижується БПКп, ХПК і ефірорастворімие. Далі вода прямує на біологічну очистку, яка складається з аеротенках - витискувача без регенераторів і вторинного радіального відстійника, де очищається за допомогою активного мулу БПКп, ГПК, і частково завислі речовини. Для нормальної роботи ионообменной установки нам необхідно знизити БПК, ХПК, завислі речовини. У ионообменной установці відбувається видалення фосфатів, хлоридів і сульфатів.

Звернення з осадом здійснюється: пісок з пісколовки направляється на піскові майданчики, осад з механічної та біологічної очистки направляється на мулові майданчики, шлам після решіток та фізико-хімічної очистки на шламонакопичувачі.

Шламонакопичувачі (земляні) передбачаються на 10 - річне складування шламу.

Розраховані ЛОС дозволяють очистити стічні води виробництва до концентрацій ПДС, і очищені стічні води скидаються у водний об'єкт.

Очисні споруди розраховані з мінімальними фінансовими витратами на будівництво та експлуатацію ЛОС.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Укрупнені норми водоспоживання та водовідведення для різних галузей промисловості. - М .; Стройиздат, 1978р.

2. Довідник проектувальника. Каналізація населених місць і промислових підприємств. / Лихачов Н.І. Хаскин С.А. Ларін І.І. та ін .; За заг. ред. Самохіна В.Н. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М .; Стройиздат, 1981р. - 639с.

3. Будує. норми і правила. СНиП 2.04.03 - 85. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. - Москва. 1986р.

4. Приклади розрахунків каналізаційних споруд. / Ласків Ю.М. Воронов Ю.В. Каліцун В.І. - Москва .; Стройиздат, 1987р.

5. Каналізація. / Яковлєв С.В. - Москва .; Стройиздат, 1980г

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка