трусики женские украина

На головну

Розробка програмного забезпечення вирішення задачі формування портфеля цінних паперів - Экономико-математическое моделирование

Зміст

Перелік позначень та скорочень

Вступ

1. Огляд літературних джерел з питань процесу інвестування у цінні папери

1.1 Поняття інвестування і його види

1.2 Процес інвестування

1.3 Інвестиційні ризики

1.4 Поняття цінних паперів і їх види

1.5 Фондовий ринок

1.6 Процес формування портфеля цінних паперів

1.7 Постановка задачі

2. Математичне та алгоритмічне забезпечення задачі формування портфеля цінних паперів

2.1 Математичні моделі процесу формування портфеля цінних паперів

2.1.1 Загальна модель процесу формування портфеля цінних паперів

2.1.2 Класична модель Марковіца задачі портфельної оптимізації

2.1.3 Модель прибутковості портфеля в нечіткій постановці

2.2 Алгоритм розв'язання задачі формування портфеля цінних паперів

2.2.1 Алгоритм метода штрафних функцій

2.2.2 Алгоритм метода Хука-Дживса

3. Розробка програмного забезпечення вирішення задачі формування портфеля цінних паперів

3.1 Загальні відомості про програмне забезпечення

3.2 Визначення архітектури програмного забезпечення

3.3 Використовувані технології при розробці програмного забезпечення

3.4 Інформаційно-логічна схема програмного забезпечення

3.5 Взаємодія користувача з програмним забезпеченням

4. Контрольний приклад вирішення задачі формування портфеля цінних паперів

4.1 Опис контрольного прикладу

4.2 Результати чисельних розрахунків

4.3 Аналіз та порівняння результатів, отриманих за допомогою моделі Марковіца та нечіткої моделі

5. Охорона праці й навколишнього середовища

5.1 Загальні положення охорони праці

5.2 Небезпечні й шкідливі виробничі фактори

5.3 Виробнича санітарія

5.3.1 Мікроклімат

5.3.2 Освітлення

5.3.3 Іонізація повітря

5.3.4 Шум та вібрація

5.3.5 Випромінювання

5.4 Електробезпека

5.5 Пожежна безпека

5.6 Ергономічна безпека

5.7 Охорона навколишнього природного середовища

6. Цивільна оборона

Висновки

Список джерел інформації

Додатки

Перелік позначень та скорочень

АТ - акціонерне товариство;

БД -база даних;

ЕПТ - електронно-променеві трубки;

ЛПР - лице, приймаюче рішення;

ПЕОМ- персональна електронно-обчислювальна машина;

РЦП - ринок цінних паперів;

СУБД- система управління базою даних;

ФР - фондовий ринок;

ЦО- цивільна оборона;

ЦП -цінний папір.

Вступ

Діяльність всіх сфер економіки і виробничо-господарська діяльність будь-якого підприємства, організації в тій або іншій ступені, в тому або іншому вигляді обов'язково пов'язана із здійсненням ними інвестиційних вкладень. У зв'язку з цим фахівці в області менеджменту, економіки і управління банківсько-фінансовою діяльністю повинні володіти основами економіки і організації інвестування і інвестиційної діяльності.

Оптимізація структури портфеля коштовних паперів - одне з найбільш важливих завдань ухвалення рішень в інвестиційній діяльності на фондовому ринку. У спільному вигляді портфельна оптимізація відноситься не лише до формування портфеля коштовних паперів, а включає також завдання формування портфеля інвестиційних проектів, кредитного портфеля і так далі.

Вирішення задачі портфельної оптимізації дозволяє фінансовим інститутам якнайкраще розподілити наявні фінансові кошти в цінні папери та зменшити ризик від помилкових рішень.

Актуальність даної роботи диктується умовами розвитку сучасної України. У економіці процес ухвалення рішень на всіх рівнях управління відбувається в умовах постійної невизначеності кінцевих результатів діяльності. Часткова або невизначеність пояснюються тим, що економічні проблеми зводяться до вибору з безлічі альтернатив, при цьому економічні агенти не мають у своєму розпорядженні повного знання ситуації для вироблення оптимального рішення, а також не мають достатніх можливостей для адекватного обліку всієї доступної їм інформації.

В цих умовах доводиться діяти лише виходячи з деяких припущень про можливості розвитку ситуації, заснованих на минулому .

Проблема управління ризиками існує в будь-якому секторі економіки - від сільського господарства і промисловості до торгівлі і фінансів, що і пояснює її постійну актуальність. Оскільки всі галузі економіки зв'язані в єдиний механізм завдяки фінансовій сфері, саме фінансовим ризикам приділяється найбільша увага.

У даній роботі розглядається проблема моделювання та оптимізації структури портфеля паперів.

Розвиток методів оцінки портфелів дозволив дати якнайповнішу інформацію про портфель і його якість.

Тому дипломна робота присвячена проблемі пошуку оптимальної структури портфеля цінних паперів.

1. Огляд літературних джерел з питань процесу інвестування у цінні папери 1.1 Поняття інвестування і його види

У перекладі з латині "інвестиція" означає "вкладення". У сучасній економіці поняття "інвестиції" є одним з базових понять. Існує безліч різних визначень цього терміну, наприклад:

Інвестиції - це грошові кошти, цінні папери, інше майно, зокрема майнові права, інші права, що мають грошову оцінку, вкладаються в об'єкти підприємницькою і (або) іншій діяльності в цілях отримання прибутку та (або) досягнення іншого корисного ефекту.

Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу в підприємства різних галузей, підприємницькі проекти, соціально-економічні програми або інноваційні проекти. Інвестиції приносять прибуток через значний термін після вкладення.

Інвестиції - це вкладення грошей, здійснюване на тривалий термін, отриманням дивідендів після якогось часу. Інвестиції можна здійснювати як в своїй країні, так і за кордоном. Зазвичай інвестуються підприємства різних галузей, підприємницькі і інноваційні проекти, соціально-економічні програми.

Інвестиції - це пов'язане з ризиком розміщення капіталу з метою отримання доходу. При капіталізмі інвестиції є невід'ємною складовою частиною економіки. Від кредитів інвестиції відрізняються саме наявністю риски - кредит необхідно повертати незалежно від успішності бізнесу, інвестиції повертаються і приносять дохід тільки при розміщенні в прибуткові проекти. З позиції теорії грошей інвестування - процедура, зворотна заощадженню, оскільки інвестування збільшує кількість грошей в обігу, вилучаючи їх із заощаджень. В той же час, разом із заощадженням коштів інвестування - протилежність марнотратному споживачеві, оскільки в разі успішного інвестування грошові кошти повертаються власникові.

Однак, в будь-якому разі, спільним моментом у всіх цих визначеннях виступає те, що під "інвестиціями" розуміється вкладення капіталу з метою його подальшого примноження.

Мета інвестування полягає в пошуку і визначенні такого способу вкладення інвестицій, при якому забезпечується необхідний рівень прибутковості і мінімальний ризик [1].

За об'єктами вкладення коштів виділяють реальні і фінансові інвестиції.

Оскільки в економічній літературі існують різні підходи до визначення суті і структури даних економічних форм, їх співвідношення з іншими класифікаційними групами інвестицій, необхідно уточнити зміст реальних і фінансових інвестицій, визначити їх об'єкти.

Реальні інвестиції виступають як сукупність вкладень в реальні економічні активи: матеріальні ресурси (елементи фізичного капіталу, інші матеріальні активи) і нематеріальні активи (науково-технічна, інтелектуальна продукція і так далі).

Найважливішою складовою реальних інвестицій є інвестиції, здійснювані у формі капітальних вкладень, які в економічній літературі називають також реальними інвестиціями у вузькому сенсі слова, або капіталоформуючими інвестиціями.

Фінансові інвестиції включають вкладення коштів в різні фінансові активи - цінні папери, паї та пайові участі, банківські депозити і тому подібне.

За метою інвестування виділяють прямі і портфельні (непрямі) інвестиції.

Прямі інвестиції виступають як вкладення в статутні капітали підприємств (фірм, компаній) з метою встановлення безпосереднього контролю і управління об'єктом інвестування. Вони спрямовані на розширення сфери впливу, забезпечення майбутніх фінансових інтересів, а не лише на здобуття доходу.

Портфельними інвестиціями є кошти, вкладені в економічні активи з метою отримання доходу (у формі приросту ринкової вартості інвестиційних об'єктів, дивідендів, відсотків, інших грошових виплат) і диверсифікації ризиків. Як правило, портфельні інвестиції є вкладеннями в придбання тих, що належать різним емітентам цінних паперів, інших активів.

Доволі часто реальні і фінансові інвестиції розглядають як відповідно прямі і портфельні. Зокрема, прямі інвестиції, що є вкладеннями, спрямованими на встановлення безпосереднього контролю і управління об'єктом інвестування, можуть здійснюватися не лише в реальні економічні активи, але і у фінансові інструменти. Можливість управління об'єктом інвестування досягається через придбання контрольного пакету акцій, інші форми контрольної участі. Портфельними інвестиціями є вкладення, орієнтовані на поточного доходу [2].

За терміном вкладень виділяють короткострокові, середньострокові і довгострокові інвестиції.

Під короткостроковими інвестиціями розуміються зазвичай вкладення коштів на період до одного року. Дані інвестиції носять, як правило, спекулятивний характер. Середньостроковими інвестиціями є вкладення коштів на термін від одного року до трьох років, довгострокові інвестиції - на термін понад три роки.

За формами власності на інвестиційні ресурси виділяють приватні, державні, іноземні і спільні (змішані) інвестиції.

Під приватними (недержавними) інвестиціями розуміють вкладення коштів приватних інвесторів: громадян і підприємств недержавної форми власності.

Державні інвестиції - це вкладення, здійснювані державними органами влади і управління, а також підприємствами державної форми власності.

До іноземних інвестицій відносять вкладення коштів іноземних громадян, фірм, організацій, держав.

Під спільними (змішаними) інвестиціями розуміють вкладення, здійснювані вітчизняними і зарубіжними економічними суб'єктами.

За регіональною ознакою розрізняють інвестиції у межах країни і за кордоном.

Внутрішні (національні) інвестиції включають вкладення коштів в об'єкти інвестування в межах даної країни.

Інвестиції за кордоном (зарубіжні інвестиції) розуміються як вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені поза територіальними межами даної країни.

Важливість задачі з'ясування ролі інвестицій у відтворювальному процесі обумовлює необхідність введення такого класифікаційного критерію, як сфера вкладень, відповідно до якого можна виділити виробничі і невиробничі інвестиції. Визначальне значення для економічної системи мають виробничі інвестиції, забезпечуючи відтворення і приріст індивідуального і суспільного капіталу.

Класифікація інвестицій, здійснюваних у формі капітальних вкладень. У економічній літературі є і інші класифікації інвестицій, що відображають, як правило, деталізацію їх основних форм. Зокрема, інвестиції, здійснювані у формі капітальних вкладень, підрозділяють на наступні види:

1) оборонні інвестиції, спрямовані на зниження риски з придбання сировини, комплектуючих виробів, на утримання рівня цін, на захист від конкурентів і т.д.;

2) наступальні інвестиції, обумовлені пошуком нових технологій і розробок, з метою підтримки високого науково-технічного рівня вироблюваної продукції;

3) соціальні інвестиції, метою яких є поліпшення умов праці персоналу;

4) обов'язкові інвестиції, необхідність в яких пов'язана із задоволенням державних вимог в частині екологічних стандартів, безпеки продукції, інших умов діяльності, які не можуть бути забезпечені за рахунок лише вдосконалення менеджменту;

5) представницькі інвестиції, спрямовані на підтримку престижу підприємства.

Залежно від спрямованості дій виділяють:

1) початкові інвестиції (нетто-інвестиції), які здійснюються при придбанні або засновані підприємства;

2) екстенсивні інвестиції, які спрямовані на розширення виробничого потенціалу;

3) реінвестиції, під якими розуміють вкладення інвестиційних коштів, що вивільняються, в придбання або виготовлення нових засобів виробництва;

4) брутто-інвестиції, що включають нетто-інвестицію і реінвестиції.

У економічному аналізі застосовується і інше угрупування інвестицій, які здійснюються у формі капітальних вкладень:

1) інвестиції, що направлені на заміну устаткування, зношеного фізично або морально;

2) інвестиції на модернізацію устаткування, їх метою є перш за все скорочення витрат виробництва або поліпшення якості продукції, що випускається;

3) інвестиції в розширення виробництва (задачею такого інвестування є збільшення можливостей випуску товарів для ринків, що раніше сформувалися, в рамках вже існуючих виробництв при розширенні попиту на продукцію або перехід на випуск нових видів продукції);

Повний текст реферату

Авіація і космонавтика
Автоматизація та управління
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське господарство
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Діловодство
Гроші та кредит
Природознавство
Журналістика
Зарубіжна література
Зоологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Інформатика
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптологія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Менеджмент
Металургія
Музика
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Фільми онлайн
Педагогіка
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Різне
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехніка
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Туризм
Управління
Керуючі науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Цифрові пристрої
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Етика

8ref.com

© 8ref.com - українські реферати


енциклопедія  бефстроганов  рагу  оселедець  солянка