Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Модернізація торгової інфраструктури ринку цінних паперів - Банківська справа

Введення

Характерна особливість ринків, що розвиваються - високі ризики інфраструктури. На думку міжнародних експертів, одним з умов підвищення інвестиційної привабливості українського фондового ринку є приведення його інфраструктурних елементів до міжнародних стандартів функціонування, що признається фахівцями як необхідність модернізації діючих торгової і депозитарної систем. Головна проблема, гальмуюча цю справу, - відсутність довгострокової концепції розвитку фондового ринку, зокрема його інфраструктури. У українському законодавстві не простежується чітка стратегія формування конкретної моделі ні біржової, ні депозитарної систем. Відсутність єдності у визначенні моделі українського ринку цінних паперів як у вітчизняних фахівців, так і серед іноземних радників, привело до безсистемності підходів до побудови нашого регульованого ринку цінних паперів.

1. Етапи формування торгової інфраструктури

Перший етап формування торгової інфраструктури українського фондового ринку пов'язаний з створенням і становленням безпосередньо самого фондового ринку в Україні, яке почалося в 1991 р. після прийняття Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», відповідно до якого в жовтні 1991 р. була створена Українська фондова біржа (УФБ). На першому етапі формування фондового ринку в Україні передбачається по «моноцентрической» моделі, про що свідчить навіть сама назва закону. У «Концепції функціонування і розвитку ринку капіталів в Україні», розробленій УФБ в 1993 р., була запропонована модель розвитку фондового ринку, орієнтована на формування централізованого повторного ринку. Це означало наявність в Україні тільки одного місця котирування і, відповідно, однієї національної фондової біржі з розвиненою регіональною структурою, що дозволяла забезпечити проведення торгів, висновок угод по цінних паперах з обхватом всієї території України. Дана модель ринку була спрямована на запобігання виникненню неорганізованих паралельних ринків.

Концептуальні підходи до побудови торгової інфраструктури істотно змінилися в зв'язку з схваленням в 1995 р. Верховною Радою України «Концепції функціонування і розвитку фондового ринку України». Цією концепцією були передбачені можливість створення в Україні декількох фондових бірж, а також розвиток позабіржового ринку цінних паперів у вигляді торгово-інформаційних систем (ТИС).

Третій етап розвитку торгової інфраструктури фондового ринку в Україні пов'язаний з прийняттям в 2006 р. Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», у відповідності з яким з травня 2009 р. в Україні припинили свою діяльність ТИС і єдиними організаторами торгівлі стали фондові біржі.

Трансформація українського законодавства по фондовому ринку не створила умов для перетворення фондових бірж в повноцінні регульовані ринки фінансових інструментів. Незважаючи на функціонування в Україні 10 фондових бірж, частка організованого ринку в останні роки не перевищує 5% ринки.

Це пов'язано, передусім, з тим, що на ринку інструментів власності основні інтереси сконцентровані в сфері «ринку корпоративного контролю», тобто операцій по придбанню акцій для продажу їх контрольних пакетів. Таким операціям більше відповідає «приватний», а не «публічний» характер угод і неорганізований ринок. Це зумовлює і основний вектор його розвитку - процеси по становленню корпоративного контролю, злиттю і поглинанню акціонерних товариств. «Позабіржові» ціни можуть перевищувати номінальну вартість цінних паперів в сотні разів і часто використовуються для виведення підприємства або відмиття коштів.

Крім того, низький відсоток організованого ринку пов'язаний з великою часткою позабіржових угод з такими інструментами, як ОВГЗ, корпоративні облігації, векселі, внелистинговые акції. Аналітики інвестиційних компаній, навіть маючи могутню аналітичну службу, часто не можуть отримати інформацію з різних галузей промисловості.

2. Фондові біржі

Потрібно відмітити, що в Україні мережі фондових бірж як системи не існує. Наявність 10 організаторів торгівлі веде до децентралізації формування пропозиції і попиту на цінні папери, провокує процес маніпулювання цінами на ринку, зумовлює встановлення різних правил висновку і виконання біржових договорів. Сьогодні на українському ринку цінних паперів існують як мінімум 5 моделей розрахунків за договорами, що стосуються цінних паперів. Вони пов'язані зі специфікою технологій торгівлі фінансовими інструментами, вживаних різними біржами, що приводить до необхідності враховувати депозитаріями цю специфіку при розрахунково-кліринговому обслуговуванні торгової інфраструктури.

У цей час в Україні найбільш поширені наступні моделі розрахунків за біржовими договорами:

- без попереднього резервування активів: грошові розрахунки здійснюються в рамках поточного рахунку депозитарія в НБУ як розрахунковому банку (використовується більшістю бірж);

- з попереднім резервуванням активів, що, в свою чергу, має декілька варіантів в залежності від способу здійснення грошових розрахунків;

- особливий вигляд «постачання цінних паперів проти оплати» при операціях з ОВГЗ (функції депозитарія виконує НБУ).

Значна вариативность моделей розрахунків в Україні пояснюється нерозвиненістю інформаційної, технологічної і організаційної взаємодії між елементами інфраструктури фондового ринку. Відсутність активних торгів на українських біржах не стимулює Національну депозитарну систему до створення спеціалізованих моделей розрахунку для біржового ринку.

Більш того незважаючи на нормативні вимоги по здійсненню розрахунків за договорами, що укладаються на фондових біржах за принципом «постачання цінних паперів проти оплати», організаторами торгівлі такі норми практично ігноруються. Це пояснюється недосконалістю Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», відповідно до якого організатори торгівлі не мають статусу прямих учасників Національної депозитарної системи, що породжує неузгодженість їх дій і підвищує ризики для всіх учасників ринку. Внаслідок цього грошові розрахунки за придбані цінні папери здійснюються переважного за межами депозитарної системи, а фондові біржі не виконують свою функцію контролю за виконанням розрахунків, передбачених укладеними на біржі договорами.

Відсутність такого контролю приводить до ситуації, коли не всі договори по цінних паперах виконуються у встановлені терміни або не виконуються взагалі. Це, в свою чергу, веде до спотворення основних показників фондового ринку - біржових індексів і ринкової капіталізації, які розраховуються на основі цін укладених на біржі договорів. Оскільки інформація по біржових курсах використовується інституційними інвесторами для оцінки вартості чистих активів, а банківськими установами - для визначення вартості резервів, сформованих за рахунок цінних паперів, існуюча ситуація веде до спотворення показників активів цих учасників ринку і підвищення їх ризикованість.

3. Біржовий ринок України

Переваги біржового ринку, прозорість ціноутворення і ліквідність не з'являються автоматично, від факту наявності такого організатора торгівлі, як біржа, а безпосередньо залежать від якості прийнятих на відповідній біржі правил біржової торгівлі, надійності послеторгового обслуговування біржового ринку, інформаційної прозорості ринку і оперативності систем розкриття інформації, а також від адекватності державного регулювання біржового ринку.

Наявність в структурі біржового ринку України значної кількості фондових бірж привела до виникнення істотних перешкод у використанні абстрактних переваг біржового ринку в діяльності інституційних інвесторів, зокрема ИФ і НПФ.

До основних проблем, які сьогодні більше усього впливають на якість діяльності ИФ і НПФ з боку біржового ринку, відноситься відсутність:

- єдиних для всіх бірж правил розрахунку достовірної ціни цінних паперів, яка склалася на біржі, тобто визначення біржового курсу;

- єдиного джерела систематизованої інформації про біржові курси, які визначені на різних біржах для одних і тих же цінних паперів.

Значний вплив на формування біржових курсів цінних паперів також мають властиві їх вітчизняному біржовому ринку істотна волатильность і низька ліквідність. Одним з чинників, що впливають на різкі коливання біржових курсів при відповідному збільшенні попиту або пропозиції на ринку, є незначний показник free-float акцій українських компаній (кількість акцій, що знаходяться у вільному звертанні). Якщо, наприклад, для проходження і перебування в лістингу Варшавської фондової біржі цей показник повинен бути не менше 25% від статутного капіталу компанії, то для більшої частини «синіх корінців» українського ринку цей показник становить 5-7%. Така ситуація зумовлена формуванням в Україні так званої «инсайдерской» моделі корпоративного управління, властивій більшості європейських, азіатських країн і Росії. Для цієї системи характерні концентрація великих пакетів акцій і значне поширення перехресного володіння ними. Инсайдеры (в розумінні даної моделі корпоративного управління - це власники контрольних пакетів акцій) мають можливість здійснювати політику компаній, не враховуючи інтереси миноритарных акціонерів.

Одним з чинників, стримуючих розвиток організаційно оформленого ринку, є його низька технологічність. Є у вигляду не технології висновку біржових договорів - на ПФТС і Українській біржі в цей час впроваджені в експлуатацію торгові платформи «ринку заявок» (order driven market), які в комплексі з новим для України сервісом Інтернет-трейдінга направлені на підвищення ліквідності ринку цінних паперів за рахунок залучення до процесу торгівлі широкого кола індивідуальних інвесторів. Мова йде про застосування на всіх рівнях взаємодії інвесторів з учасниками торгів, а також між учасниками торгів і біржею електронного документообігу (ЭДО). У Україні вже створене необхідне законодавче забезпечення його використання. Отже, введення в практику ЭДО повинне бути обов'язковим на нормативному рівні, що буде сприяти зменшенню ризиків взаємодії учасників ринку і підвищенню його ліквідності, тим більше, що депозитарії, з якими біржі взаємодіють при організації розрахунків за договорами, що укладаються на організаційно оформленому ринку, використовують електронний документообіг як обов'язкову форму обміну інформацією.

Одночасно технологічним напрямом модернізації ринку повинні стати створення програмних продуктів для всіх учасників фондового ринку, розвиток уніфікованого і стандартизованого ЭДО між ними. Цей процес передбачає створення ИТ - простори з високим рівнем крізної обробки трансакцій (Straight through processing - STP) і ЭДО. Є у вигляду поширення ЭДО на комунікації фондової біржі і її членів, взаємодія членів біржі і охоронців, клієнтів торговців і самих торговців цінними паперами при Інтернет-трейдінге, депонентів і охоронців, фондової біржі, депозитарних і розрахункових установ.

Висновок

Для розв'язання проблемних питань функціонування торгової інфраструктури ринку цінних паперів вельми актуальною стає необхідність модернізації існуючої системи біржової торгівлі. Модернізація біржової мережі повинна бути направлена на створення в Україні повноцінного регульованого ринку фінансових інструментів, здатного забезпечити ліквідність, прозорість і ефективність ринку, мінімальні системні ризики при висновку і виконанні договорів по фінансових інструментах.

Модернізація торгової інфраструктури вітчизняного фондового ринку повинна базуватися на принципах:

- укрупнення і взаємної інтеграції існуючих фондових бірж, що буде забезпечувати стандартні критерії лістинга і формування справедливих ринкових цін при будь-яких фінансових інструментах;

- уніфікації моделі розрахунків за принципом «постачання цінних паперів проти оплати», в тому числі розрахунків в грошових коштах, які здійснюються за договорами, що укладаються на фондових біржах;

- встановлення державним регулятором єдиних для всіх бірж правил розрахунку біржового курсу;

- на державному рівні повинен забезпечуватися ряд заходів, направлених на збільшення показника free-float акцій українських компаній, в тому числі і за рахунок реалізації приватизаційних стратегій, що буде сприяти підвищенню ліквідності вітчизняного ринку акцій.

Таким чином, модернізація торгової інфраструктури і формування справжніх регульованих ринків - єдино можливий шлях майбутньої інтеграції України в глобальні торгові системи.

Використані джерела

1. Доповідь на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан і перспективи розвитку фондового ринку в Україні» в рамках III Пленуму Союзу економістів України. Київ, 16 вересня 2010 р. - Фінанси України, №10, 2010 - 46 - 52 з.

2. Яцюк А. «Українська фондова біржа» - До., ЕКСПО-ИНФО, 2010 - 421 з.
Онтологія, гносеология, аксиология
Структура фил. Знання: 1) Ядро фил - діалектика, наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення. 2) Гносеология (теорія пізнання) - наука про те, як ч-до пізнає мир і самого себе. 3) Онтологія - вчення про буття. 4) Загальна соціологія - про закономірності і рушійні

Становлення первинних екосистем. Характер взаємодії організмів на ранніх етапах еволюції життя
МИНЕСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РФ КАЗАНСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ГЕОГРАФІЇ І ЕКОЛОГІЇ КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ Реферат по вченню про біосферу: Становлення первинних екосистем. Характер взаємодії організмів на ранніх етапах еволюції життя Казань 2010 Зміст Введення 1. Становлення

Особливості методів сучасного експериментально-математичного природознавства. Системний підхід як його найважливіша парадигма
Особливості методів сучасного експериментально-математичного природознавства. Системний підхід як його найважливіша парадигма естественнонаучное пізнання науковий експеримент математичний Процес естественнонаучного пізнання в самому загальному вигляді являє собою рішення різного роду задач,

Лінійно-функціональна структура управління
1. Поняття і суть лінійно-функціональної структури Механізм управління організації приводиться в дії за допомогою розробленої структури управління. Лінійно-функціональна - структура управління, в якій поєднуються як лінійні, так і функціональні принципи організації між виробничими управлінськими

Інноваційні банківські продукти
Введення Інновації в даний час - не просто одне з явищ, що визначають економічне зростання, розвиток, структурні зрушення і т.п. Інновації стали суттю сучасного розвитку в усіх сферах економіки, в тому числі і в банківській справі. Інновації являють собою впроваджені у виробництво або у сферу

Теорія народонаселення Мальтуса
Зміст Введення 1. Основні етапи біографії Мальтуса Т.Р. 2. Основні положення «теорії народонаселення» Мальтуса 3. Критика мальтузианства з точки зору інших вчень Висновок Список використаної літератури Введення Томас Роберт Мальтус - представник класичної школи європейської економічної науки

Механізм використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Пенсійний контракт та пенсійна система
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.М.ОСТРОГРАДСЬКОГО Кафедра Фінанси і кредит" КОНТРОЛЬНА РОБОТА з навчальної дисципліни Соціальне страхування" Виконала студентка Групи Ф-10-1з сп Максимова Ольга Геннадіївна Перевірив викладач Лактіонов

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати