Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Ефективність господарської діяльності підприємства - Економіка

1. Виробнича потужність: сутність, порядок розрахунку, показники і шляхи поліпшення використання

Від рівня матеріально-технічної бази підприємства, ступеня використання його виробничого потенціалу залежать всі кінцеві результати господарювання, зокрема обсяг випуску продукції, рівень її собівартості, прибуток, рентабельність, фінансовий стан і багато іншого.

Якщо виробнича потужність підприємства використовується недостатньо повно, то це призводить до збільшення частки постійних витрат в їх загальній сумі, зростання собівартості продукції і, як наслідок, зменшення прибутку.

Під виробничою потужністю підприємства прийнято на увазі максимально можливий випуск продукції при реально існуючому обсязі виробничих ресурсів і досягнутому рівні техніки, технології та організації виробництва. Вона може виражатися в людино-годинах, машино-годинах або обсязі випуску продукції в натуральному або вартісному вираженні. Виробнича потужність підприємства не може бути постійною. Вона змінюється разом з удосконаленням техніки, технології та організації виробництва і стратегії підприємства.

Ступінь використання виробничих потужностей характеризується наступними показниками:

1. Коефіцієнт використання виробничої потужності Кисп. мощ .. Він визначається як відношення фактичного (планового) річного обсягу виробництва продукції до середньорічної виробничої потужності підприємства.

2. Коефіцієнт інтенсивності використання виробничої середньодобової потужності Кі.з .. Він знаходиться як відношення середньодобового випуску продукції до середньодобової виробничої потужності.

3. Коефіцієнт ефективності використання виробничої потужності Ке.з .. Він знаходиться як відношення фактичного (планового) фонду робочого часу до розрахункового фонду робочого часу, прийнятого при визначенні виробничої потужності.

Для характеристики пасивно частини фондів розраховують показник виходу продукції на 1 м2проізводственной площі, який в деякій мірі доповнює характеристику використання виробничих потужностей підприємства, підвищення рівня даного сприяє збільшенню виробництва продукції та зниження її собівартості.

Крім того, для оцінки виробничої потужності підприємства, доцільно проаналізувати використання технологічного обладнання. Даний аналіз базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи та потужності.

Для характеристики ступеня залучення обладнання у виробництво розраховують наступні показники:

1. Коефіцієнт використання парку наявного обладнання.

КН = Кількість використовуваного обладнання

Кількість наявного обладнання

2. Коефіцієнт використання парку встановленого обладнання.

Для характеристики ступеня екстенсивності завантаження устаткування вивчається баланс часу його роботи. Він включає:

- Календарний фонд часу - максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді множиться на 24 години і на кількість одиниць встановленого обладнання);

- Режимний фонд часу (кількість одиниць встановленого обладнання множиться на кількість робочих днів звітного періоду та на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);

- Плановий фонд - час роботи обладнання за планом. Відрізняється від режимного часом знаходження обладнання в плановому ремонті і на модернізації;

-фактичний фонд робочого часу.

Для характеристики використання часу роботи устаткування застосовуються такі показники:

Коефіцієнт використання календарного фонду часу:

Кк.ф. = Тф / Тк

Коефіцієнт використання режимного фонду часу:

Кр.ф. = Тф / Тр

Коефіцієнт використання планового фондавремені:

Кп..ф. = Тф / Тп

-Питома Вага простоїв у календарному фонді:

Уд = ПР / Тк

де Тф, Тп, Тр, ТК- відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання;

ПР - простої.

Також необхідно розрахувати загальні показники. До таких відносяться наступні:

1. Показник фондовіддачі. Він визначається за формулою:

ФО = С / Ф

де С - річний обсяг продукції (робіт, послуг) тис. руб.

Ф- середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. Руб.

Так як на випуск продукції в основному впливає активна частина основних виробничих фондів, то необхідно також визначити фондовіддачу активної частини основних виробничих фондів за формулою:

ФОА = Ссмр / ФАП

де ФОА- фондовіддача активної частини ОПФ;

ФАП- середньорічна вартість активної частини основних виробничих фондів, тис. Руб.

Показником, зворотним фондовіддачі, є фондомісткість, що показує, яка частина вартості основних виробничих фондів припадає на один рубль виконаного обсягу робіт.

ФЕ = Ф / С

На закінчення аналізу використання виробничих потужностей підприємства підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі.

Основними напрямками поліпшення використання виробничої потужності підприємства є:

1. Напрями екстенсивного характеру: підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, скорочення термінів установки освоєння устаткування, зменшення простоїв в очікуванні ремонту, в ремонті, через відсутність матеріалів, енергоносіїв, робочої сили та інших позапланових простоїв.

2. Напрями інтенсивного характеру: вдосконалення конструкцій машин, устаткування, транспортних засобів, поліпшення якості їх виготовлення; застосування прогресивної технології; комплексна механізація і автоматизація виробництва; модернізація виробництва; вдосконалення поточного технічного обслуговування обладнання; підвищення кваліфікації робітників.

2 Ціна: її сутність, види та структура. Роль держави і підприємства в ціноутворенні

Ціна є найважливішою економічною категорією. У загальному вигляді ціна товару - це вартість, виражена в грошовій формі. Ціна як економічна категорія виконує ряд найважливіших функцій.

Облікова функція відображає суспільно необхідні витрати на випуск і реалізацію продукції. Ціна відображає витрати окремих видів ресурсів і розмір прибутку.

Розподільна функція ціни полягає в тому, що через ціни відбувається перерозподіл доходів між виробниками і споживачами, бюджетами різних рівнів, регіонами і соціальними групами населення. Ця функція реалізується через включення в ціну низки податків (на додану вартість, акцизи) які направляються до бюджетів різних рівнів.

Стимулююча функція ціни сприяє стимулюванню науково-технічного прогресу, підвищенню якості продукції, тому ціни диференціюються залежно від технічного рівня і якості останньої.

Ціна виконує функцію збалансованості попиту і пропозиції, чуйно регулюючи їх коливання.

Функція ціни як засобу раціонального розміщення інвестицій дозволяє направляти їх в ті сектори економіки, які дають швидку віддачу і більш високий прибуток.

Ціна залежить від способу реалізації продукції. Прийнято виділяти три стадії руху товару:

- Підприємство - оптова торгівля;

оптова торгівля - роздрібна торгівля;

роздрібна торгівля - споживач.

Відповідно, виділяють три основних види цін:

-Оптова ціна підприємства;

оптова ціна промисловості;

роздрібна ціна.

Структуру ціни можна представити у вигляді таблиці.

Таблиця 1 Структура ціни

 Собівартість продукції Прибуток виробника продукції постачальницько-збутові організації (посередники) Торгові організації (роздрібна торгівля)

 Оптова ціна підприємства Витрати Прибуток Витрати Прибуток

 Оптова ціна промисловості

 Роздрібна ціна

Оптова ціна підприємства може збігатися з оптовою ціною промисловості. Це має місце при реалізації продукції виробничого призначення, тобто коли поставки від підприємства - виробника здійснюються споживачеві-підприємству, або при поставках масового товару від підприємства-виробника в систему роздрібної торгівлі. У деяких випадках оптова ціна підприємства може збігатися з роздрібною ціною, якщо продукція реалізується роздрібному споживачу через власні торгові точки.

Необхідно також враховувати, що на кожному етапі ціноутворення до оптової ціни додається податок на додану вартість. Оптова ціна з урахуванням даного податку - це оптово-відпускна ціна.

Далі зупинимося на ціноутворенні. Ціноутворення - це процес встановлення ціни на конкретний товар складається з наступних етапів:

-виявлення зовнішніх по відношенню до виробництва факторів, що впливають на ціни;

постановка цілей ціноутворення;

вибір методу ціноутворення;

розробка основної стратегії;

ринкова коригування ціни (цінова тактика);

страхування цін.

Цінова політика підприємства являє собою сукупність форм і методів, що забезпечують досягнення цілей підприємства шляхом встановлення цін з урахуванням ринкових умов. Цінова політика підприємства втілюється в рішеннях стратегічного характеру. Методом ціноутворення визнається система формування ціни з використанням відповідної нормативної бази. Залежно від кон'юнктури ринку, стану попиту і пропозиції, можливостей підприємства, конкретно складаються його інтересів проявляються зовнішні та внутрішні фактори впливу на цінову політику, на ціноутворення.

До зовнішніх факторів слід віднести попит на продукцію, пропозиція її з урахуванням суміжних сегментів ринку, рівень цін, встановлюваних конкурентами, ступінь необхідності продукції для споживача, унікальність продукції.

Внутрішні чинники представлені витратним механізмом, сформованим на підприємстві у вигляді його виробничої та організаційної структури, організації постачання необхідними для діяльності ресурсами та збуту готової продукції.

Вплив держави на зміну вільних цін може досягнуто при його впливі на ко?юнктуру ринку, коли державні підрозділи виступають в ролі продавця або покупця. Крім того, прямий вплив на ціноутворення з боку держави проявляється у встановленні граничних величин, обмеження надбавок та граничних коефіцієнтів зміни цін. Непрямий вплив виражається у встановленні і зміні податкових ставок, акцизів і мит. Також слід зазначити, що існують фіксовані ціни, що встановлюються державними органами влади і управління на обмежений перелік продукції в твердо певної величиною. Державне регулювання ціноутворення спрямоване на створення умов для обліку і поєднання інтересів суспільства, виробників, споживачів.

3. Виробнича структура підприємства. Фактори, що визначають структуру підприємства

У першу чергу необхідно сказати, що ж представляє із себе виробниче підприємство. Отже, виробниче підприємство - це відособлена спеціалізована одиниця, підставою якої є професійно організований трудовий колектив, здатний за допомогою наявних у його розпорядженні засобів виробництва виготовити потрібну споживачам продукцію (виконувати роботи, надавати послуги) відповідного призначення, профілю і асортименту.

Далі необхідно зупинитися на понятті структури. Структура - це сукупність складових систему елементів і стійких зв'язків між ними.

Структура підприємства - це склад і співвідношення його внутрішніх ланок: цехів, відділів, лабораторій та інших компонентів, що складають єдиний господарський об'єкт. Приклад структури підприємства представлений на малюнку 1.

Факторами, що визначають структуру підприємства є: характер продукції та технологія її виготовлення, масштаб виробництва, ступінь спеціалізації підприємства і кооперування його з іншими підприємствами, а також ступінь спеціалізації виробництва всередині підприємства.

 Робочі місця

Малюнок 1 Структура підприємства

Будь-якого стійкого стандарту структури не існує. Структура конкретного підприємства постійно коригується під впливом виробничо-економічної кон'юнктури, науково-технічного прогресу і соціально - економічних процесів. Поряд з цим при всьому різноманітті структур усі виробничі підприємства мають ідентичні функції, головні з яких - виготовлення і збут продукції.

Склад виробничих ланок, а також організацій з обслуговування працівників, їх кількість, величина і співвідношення між ними за розміром зайнятих площ, чисельності працівників та пропускної здатності являють собою загальну структуру підприємства.

На відміну від загальної структури підприємства виробнича структура являє собою форму організації виробничого процесу і знаходить своє вираження в розмірах підприємства, в кількості і складі цехів і служб, створених на підприємстві, їх плануванні, а також у складі, кількості і плануванні виробничих ділянок та робочих місць всередині цехів, що створюються відповідно до розчленовуємо процесу виробництва на великі ланки, часткові виробничі процеси та виробничі операції.

Виробнича структура характеризує розподіл праці між підрозділами підприємства та їх кооперацію. Вона робить істотний вплив на техніко-економічні показники виробництва, на структуру управління підприємством, організацію оперативного та бухгалтерського обліку.

Головними елементами виробничої структури підприємства є робочі місця, дільниці та цехи. Первинним і найголовнішим ланкою просторової організації виробництва є робоче місце. Робочим місцем називається неподільне в організаційному відношенні ланка виробничого процесу, обслуживаемое одним або декількома робітниками, призначене для виконання певної виробничої або обслуговуючої операції, оснащене відповідним обладнанням та організаційно-технічними засобами. На робочому місці може працювати один або група робітників.

Ділянка - виробничий підрозділ, що об'єднує ряд робочих місць, згрупованих за певними ознаками, що здійснює частину загального виробничого процесу з виготовлення продукції або обслуговування процесу виробництва.

Цех - найбільш складна система, що входить у виробничу структуру, до якої входять як підсистем виробничі ділянки і ряд функціональних органів.

Зазвичай розрізняють наступні види цехів і виробничих ділянок: основні допоміжні, обслуговуючі та побічні.

Питання про вибір і поліпшенні виробничої структури підприємства вирішується при будівництві нових підприємств, реконструкції діючих і зміні профілю їх виробництва в ході переміщення, перепланування обладнання, а також при переобладнанні тих чи інших ділянок виробництва.

Найважливішими факторами, пов'язаними з визначенням виробничої структури підприємства та надають великий вплив на його економіку, є:

- Вибір типу підприємства і принципу побудови його цехів і виробничих ділянок;

-Співвідношення між основними виробничими цехами, з одного боку, і допоміжними і обслуговуючими з іншого;

забезпечення пропорційності між усіма частинами підприємства.

Виробнича структура підприємства значною мірою залежить від його спеціалізації, тобто від характеру продукції, що виготовляється на підприємстві, і поділі праці з іншими підприємствами з виготовлення випускається даним підприємством продукції. Крім того, вибір доцільної виробничої структури підприємства тісно пов'язаний з визначенням типу підприємства. Під типом підприємства розуміється ступінь охоплення нею всіх стадій виробництва продукції, повторюваність її виготовлення. Практика роботи промисловості виявила три типи виробничої структури промислових підприємств: технологічний, предметний (предметно-замкнутий) і змішаний (предметно-технологічний). На основі вибору типу підприємства і складу його цехів або виробничих ділянок, а також запланованих номенклатури продукції і обсягу виробництва визначаються розміри підприємства. При цьому виходять з необхідності підвищення концентрації виробництва.

Завдання для контрольної роботи

1. Вартість основних виробничих фондів цеху на початок року 25350 тис. Руб. У червні вводяться фонди на суму 4150 тис. Руб., У вересні виводяться фонди на суму 2810 тис. Руб. Обсяг виробництва продукції за планом 14100 тис. Руб., Фактично - 15450 тис. Руб. Визначити ступінь інтенсивності використання основних виробничих фондів цеху і зміна фактичної фондовіддачі в порівнянні з плановою

Рішення.

У першу чергу необхідно визначити наявність основних фондів на початок і на кінець звітного періоду, для цього скористаємося таблицею.

Таблиця 2 - Динаміка основних фондів підприємства

 Показник Наявність ОПФ на початок періоду, тис. Руб. Надійшло ОПФ, тис. Руб. Вибуло ОПФ, тис. Руб. Наявність ОПФ на кінець періоду, тис. Руб.

 Основні виробничі фонди 23350,0 4150,0 2810,0 24690,0

В першу чергу розрахуємо коефіцієнт інтенсивного використання ОПФ, скориставшись для цього формулою:

Кинт = ТПФ / ТПпл

де ТПФ-фактичний випуск товарної продукції, тис. руб .;

ТПпл- плановий випуск товарної продукції, тис. Руб.

Кинт = 15450/14100 = 1,095

Далі розрахуємо узагальнюючі показники використання ОПФ:

1. Фондовіддача, тобто випуск товарної або валової продукції на 1 рубль ОПФ.

Фо = ТП / ОФср.год

Як видно з цієї формули, необхідно визначити середньорічну вартість ОПФ. Для цього скористаємося формулою:

ОПФ ср.год = ОПФ п.р. + ((S ОФ введення (12- м введення i)) / 12 - ((S ОФ висновок (12-м виведення j)) / 12

де м введення i - порядковий номер місяця i - го введення ОПФ;

м виведення j - порядковий номер місяця j - го виведення ОПФ

ОПФ ср.год = 25350 + ((4150 х (12-6) (/ 12) - ((2810 х (12-9)) / 12 = 26722,5 тис. Руб.

Знаючи середньорічну стоімсоть ОПФ визначимо фондовіддачу ОФП порівнюючи при цьому фактичну і планову фондовіддачу.

ФО планова = 14100 / 26722,5 = 0,53 ФО фактична = 15450 / 26722,5 = 0,58

Далі визначимо фондомісткість - витрати ОПФ на 1 карбованець товарної або валової продукції ФЕ.Воспользуемся для цього формулою.

ФЕ = ОПФср. рік / ТП

Розрахуємо даний показник також для планових і фактичних величин.

ФЕ планове = 26722,5 / 14100 = 1,9 ФЕ фактичне = 26722,5 / 15450 = 1,7

Помістимо отримані результати в таблицю і проаналізуємо їх.

Таблиця 3 - Показники використання ОПФ

 Найменування показників Планове Фактичне Відхилення

 Коефіцієнт інтенсивного використання ОПФ - 1,095 -

 Фондовіддача ОПФ 0,53 0,58 +0,05

 Фондомісткість ОПФ 1,9 1,7 -0,2

Як видно з даної таблиці, фактична фондовіддача ОПФ вище, ніж планова, тобто можна сказати, що на 1 рубль ОПФ випущено товарної продукції на 5 копійок більше, ніж передбачалася планом.

Що стосується фондомісткості, то слід зазначити, що тут на 1 карбованець товарної продукції затрачено на 20 копійок менше, ніж передбачалося планом.

Проведені розрахунки дозволяють зробити висновок про те, що підприємства досить ефективно використовує свої ОФП.

2. Випуск виробів за рік 1400 шт. Норма витрати матеріалу на виріб 52 кг., При ціні - 2900 за 1 кг. Інтервал поставки матеріалу - 70 дн., Страховий запас 50% по відношенню до поточного запасу, підготовчий запас - 5 днів. Визначити норму запасу матеріалу в натуральному і вартісному вираженні.

Рішення.

Як відомо, поточні виробничі запаси обумовлені щоденним споживанням предметів праці та періодичної поставкою їх елементів. Величину поточних запасів можна визначити за формулою.

Ттек. = Тпост. / 2

У нашому випадку дана величина задана умовою задачі і дорівнює 70 дням.

Далі визначимо величину страхового запасу

Тстр. = 70 х 50% = 35 днів

Величина підготовчого запасу також визначена умовами завдання і дорівнює 5 дням.

Для визначення норми запасу матеріалів скористаємося формулою.

ППЗ = S Рi / ДПЛ (Ттек + Тстр + Тпод + Ттр) i

де Рi- витрата i -го елемента ПЗ конкретного виду в плановому періоді

Дпл- тривалість планового періоду (рік - 360 днів; квартал -90 днів; місяць -30 днів).

Попередньо визначимо витрата i - го елемента у вартісному і натуральному вираженні в плановому періоді.

Р нат. = 1400 х 520 = 728 000 кг

Р стоїмо. = 728 000 х 2900 = 211200,0 тис. Руб.

Тривалість планового періоду приймемо рівної рік, тобто 360 днів.

Визначимо норму запасу матеріалу:

1. У натуральному вираженні:

ППЗ = 728000/360 (70 + 35 + 5) = 222442 кг.

2. У вартісному вираженні:

222442 х 2900 = 65081,8 тис. Руб.

Таким чином, норма запасу в натуральному вираженні становить 22442 кг, а у вартісному 65081,8 тис. Руб.

3. Виробіток на одного працюючого за звітом за рік - 1895 руб., Чисельність працюючих 1295 чол. За планом виробництво продукції за рік становить 3100 тис. Руб., Чисельність працюючих - 1340 чол. Визначити плановий ріст продуктивності праці і приріст продукції, отриманої за рахунок зростання продуктивності праці

Рішення.

Продуктивність праці характеризує ефективність виробничої діяльності людей у сфері матеріального виробництва і являє собою здатність людини виробляти певну кількість матеріальних благ протягом проміжку часу. Вона вимірюється кількістю продукції, виробленої в одиницю часу, або витратами праці на виробництво одиниці продукції. При аналізі продуктивності праці ПТ розрізняють її рівень і темпи зростання. У нашому завданні потрібно визначити темпи зростання продуктивності праці. Але для того щоб визначити темпи зростання продуктивності праці як планові, так і фактичні, спочатку необхідно визначити продуктивність праці планову і фактичну. У нашому завданні потрібно аналізувати продуктивність праці середньорічну. Для цього скористаємося формулою.

Пср рік = ТП / Чппп,

де ТП - товарна продукція, руб.

Чппп- середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

Визначимо продуктивність праці:

1. Планову Пср рік = 3100/1340 = 2,31 тис. Руб.

2. Фактична Пср рік = 2454,03 / 1295 = 1,895 тис. Руб.

Далі визначимо зростання продуктивності праці, скориставшись для цього формулою.

?ПТ = [(Уптотч- Уптбаз) / Уптбаз] х 100, де

Уптбаз -рівень продуктивності праці базисного періоду (плановий рівень)

Уптотч- рівень продуктивності праці звітного періоду (фактичний рівень)

?ПТ = [(1,895 - 2,31) / 2,31] х 100 = -17,96%

З розрахунків видно, що фактичний рівень зростання продуктивності праці нижче планового на 17,96%.

Крім того, доцільно розрахувати індекс зміни УПТ, який показує, у скільки разів змінився відповідний рівень ПТ, в нашому випадку фактичний, порівняно з плановим.

УПТ = ПТотч / Пбаз

УПТ = 2,31 / 1,895 = 1,22 рази

Ефективність використання трудових ресурсів характеризується часткою приросту товарної продукції, отриманої за рахунок зростання продуктивності праці (? ТППТ):

? ТППТ = ПТХ Ч

де Ч-чисельність працівників, чол .;

? ТППТ- продуктивність праці, тис. Руб.

ТПплан. = 2,31 х 1340 = 3095,4 тис. Руб.

ТП1 = 1,895 х 1340 = 2539,3 тис. Руб.

? ТППТ = 3095,4-2539,4 = -556,1

Як відомо, за часткою приросту продукції, одержуваної за рахунок зростання ПТ, можна зробити висновок про те, яким шляхом розвивається підприємство. Якщо ця частка менше 50% - переважає екстенсивне, а якщо більше 50% - інтенсивний розвиток. Так як отриманий результат більше 50% (93,03%) то можна зробити висновок про те, що у даного підприємства інтенсивний розвиток.

Список використаної літератури

1. Цивільний кодекс Російської федерації. - М .: 2000

2. Податковий кодекс Російської федерації. Частина перша (в ред. Федеральних законів від 30.03.1999, № 51-ФЗ і 09.07.1999 № 154 ФЗ

3. Андрєєва О.Б. Економіка підприємства (Базовий конспект лекцій) / Навчальний посібник. - Кострома: Изд-во КДТУ, 2001

4.Балабанов І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарського суб'єкта - 2-е вид. - М .: Фінанси і статистика, 2001. -208 с

5. Брігхем Ю., Гапенскі А. Фінансовий менеджмент / пер. з англ. під ред. Ковальова В.В .. - СПб .: Економічна школа, 1998, т.2. - 669 с.

6. Верещака В.В. Залучення обігових коштів // Головбух № 21, 1998. - с. 19 - 20.

7. Графов А.В. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства // Фінанси № 7, 2001. - с. 64 - 67.

8. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Річна і квартальна бухгалтерська звітність. Навчально-методичний посібник з складання. - М .: Справа та сервіс, 1998. - 144 с.

9 Єфімова О.В. Оборотні активи організації та їх аналіз // Бухгалтерський облік № 19, 2000. - с. 72 - 78.

10. Основи предпрінімаьтельской діяльності / За ред. В.М. Власової. - М .: Фінанси і статистика, 2005. -496 стор.

11. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 4-е вид. Мінськ: ТОВ «Нове знання», 2000.

12. Управлінський облік / За ред. А.Д. Шеремета. - М .: ІД ФБК -Прес, 2001

13. Економіка підприємства: Підручник / В.і. Титов. - М .: Ексмо, 2007. - 417 с.
Гра "Вижити в пустелі"
Федеральне агентство з освіти Російської Федерації Байкальського Державного Університету Економіки і Права Ділова гра З дисципліни: «Менеджмент» Тема: Іркутськ 2008р. «Вижити в пустелі» Опис ситуації: Час - середина липня. 10 годині ранку. Ви тільки що пережили аварійну посадку літака в піщано-кам'янистій

Значення і розвиток поділу та кооперування праці на підприємствах різних форм власності ПОДЛІ ТА КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ
М-7-06 МУЕП (2,6 з) НЕЧАЙ (НАКОНЕЧНА) Ольга Олександрівна Проживаю за адресою: м.Київ, пр-т Маяковського, 24а кв. 102 (тел. 547-5014) Зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 5 б, кв. 39 (тел. 289-5769) інспектор з кадрів ТОВ «ТЕХНА» Курсова робота з дисципліни: «НОРМУВАННЯ

Зайнятість населення та проблеми її регулювання в ринковому господарстві
Курсова робота студент групи ВУ 1-1: Прихненко А. А. Фінансової академії при уряді Російської Федерації Кафедра "Менеджмент". Москва 1997 ВСТУП. Досягнення високого рівня зайнятості - одна з основних цілей макроекономічної політики держави. Економічна система, що створює додаткову

Захист конфіденційної інформації на підприємстві
Зміст Введення Глава 1. Основи інформаційної безпеки та захисту інформації 1.1 Еволюція терміну "інформаційна безпека" і поняття конфіденційності 1.2 Цінність інформації 1.3 Канали розповсюдження і витоку конфіденційної інформації 1.4 Загрози і система захисту конфіденційної інформації

Зарубіжний досвід соціального партнерства
Міністерство освіти і науки України НУК ім. адмірала Макарова кафедра економіки та організації виробництва Реферат на тему: «Зарубіжний досвід соціального партнерства» Виконала студентка гр. 1411 Безабчук М. В. Перевірила Гусаріна Н. В. Миколаїв - 2009 У сучасному світі простежується

Ентропія
ЗМІСТ Введення §1. Поняття ентропії. Ентропія як міра ступеня невизначеності §2. Поняття про інформацію. Вимірювання інформації §3. Теорема Шеннона про кодування при наявності перешкод §4. Приклад використання ентропії в прогнозуванні та її значення для прогнозування. Застосування до ризиків

Економіко-математичні методи в управлінні
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСІТЕТІМЕНІ Іммануїл Кант кафедра економіки Контрольна робота з дисципліни «Економіко - математичні методи в управлінні» варіант №30 КАЛІНІНГРАД 2008 Завдання Завдання 1.2. Суміш можна скласти з n продуктів Сj (j = 1, n). У кожному з продуктів міститься

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати