Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Шляхи підвищення рентабельності на промисловому підприємстві (на прикладі УП "МЕМЗ") - Економіка

Введення

У сучасних умовах центр економічної діяльності повинен знаходитися в основному ланці всієї економіки - на підприємстві. Саме тут виробляється потрібна суспільству продукція, виявляються необхідні послуги. Значна частина державного бюджету формується за рахунок фінансових надходжень від промислових підприємств. Тому ефективність виробництва відноситься до числа ключових категорій ринкової економіки, яка безпосередньо пов'язана з досягненням кінцевої мети розвитку виробництва в цілому і кожного підприємства окремо.

Історично при всіх способах виробництва безвідносно до форм власності виробника цікавить співвідношення між витратами і результатами своєї діяльності. Сутність проблеми підвищення рентабельності виробництва полягає в збільшенні в процесі використання ресурсів прибутку на кожну одиницю витрат. Для загального аналізу рентабельності виробництва та фінансового стану підприємства використовуються різні методи і показники. Насамперед, це система показників рентабельності, що характеризують ефективність використання тих чи інших ресурсів, їх віддачу. Система показників рентабельності підприємства, при її аналітичному дослідженні дозволяє зробити основоположні висновки про фінансовий стан підприємства. Фінансовий стан - найважливіша економічна категорія, що відображає структуру власного і позикового капіталу і структуру його розміщення між різними видами майна, а також ефективність їх використання, платоспроможність, фінансову стійкість та інвестиційну привабливість підприємства і його здатність до саморозвитку. Зміна фінансового стану за ряд років дозволяє оцінити професійні та ділові якості його керівників і фахівців.

Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва є показник рентабельності. Рентабельність означає прибутковість підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення валового доходу або прибутку з витратами або використовуваними ресурсами.

На основі аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику прибутковість. Це стає особливо важливим в сучасних, ринкових умовах, де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації виробництва. Значимість економічного аналізу таких найважливіших показників, як прибуток і рентабельність підприємства важко переоцінити, адже саме прибуток є кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, службовець джерелом поповнення фінансових ресурсів підприємства.

Тема дипломного проекту являє очевидний теоретичний і практичний інтерес. Актуальність теми обумовлена необхідністю підвищення ефективності виробництва в першу чергу на мікрорівні, тобто на рівні окремих підприємств, так як саме підприємства (при будь-якій формі власності) складають основу ринкової економіки. Тема прибутку і рентабельності особливо гостра для білоруських підприємств, оскільки затяжна економічна криза, складовими якого є високі податки і неплатежі, значно знецінюють одержувані прибутки.

Об'єктом дослідження є УП «Мінський електромеханічний завод».

Підприємство випускає широкий асортимент продукції.

Продукцію, що випускається на підприємстві, можна розділити на три основні групи відповідно до її призначення та роллю в діяльності підприємства:

- Специфічна продукція;

- Продукція виробничо - технічного призначення;

- Товари народного споживання.

Основними видами діяльності унітарного підприємства "Мінський електромеханічний завод" є:

- Виробництво та реалізація продукції спеціального призначення;

- Розробка, виробництво і реалізація продукції виробничо - технічного призначення;

- Розробка, виробництво і реалізація товарів народного споживання;

- Гарантійне та післягарантійне обслуговування споживачів продукції;

- Надання послуг стороннім організаціям та населенню.

Питаннями рентабельності займається планово-економічний відділ.

Предмет дослідження - рентабельність продукції та шляхи її підвищення.

Мета дипломного проекту - розробка заходів щодо підвищення рентабельності продукції УП «Мінський електромеханічний завод». Відповідно до поставленої мети в дипломному проекті необхідно вирішити такі завдання:

- Вивчити теоретичні аспекти економічної сутності рентабельності та оцінки її показників;

- Представити загальну характеристику підприємства;

- Проаналізувати організаційну структуру управління;

- Проаналізувати обсяги випуску продукції;

- Провести аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства;

- Провести аналіз експорту та імпорту продукції;

- Проаналізувати прибуток і собівартість продукції;

- Розглянути рентабельність і фактори, що впливають на неї;

- Розробити заходи щодо підвищення рентабельності.

У проектній частині на основі аналізу техніко-економічних показників

необхідно розробити заходи щодо підвищення рентабельності підприємства, зробити їх техніко-економічне обгрунтування. Планується випуск нового рентабельного вироби, впровадження нового обладнання, збільшення випуску вироби, раніше випускається на підприємстві. Тому собівартість безпосередньо впливає на рентабельність, планується зниження собівартості за рахунок покупки готових друкованих плат. Раніше вони виготовлялися на підприємстві.

- У розділі «Охорона праці та екологічна безпека» розглядається вплив витрат з охорони навколишнього середовища на собівартість продукції;

- В конструкторсько-технологічному розділі розглянуто застосування нового виробу - вимикача ВК 12-5 і розрахована його рентабельність.

Для досягнення сформульованої мети і поставлених завдань будуть використовуватися такі методи дослідження: основні положення системного підходу, прийоми статистичних угруповань і узагальнення, порівняльний аналіз.

Джерелами інформації будуть:

1. Бізнес-план підприємства УП «МЕМЗ» на 2005-2006 рр.

2. Положення про планово-економічному відділі УП "МЕМЗ".

3. Прогноз розвитку на 2001-2005рр.

4. Екологічний паспорт підприємства.

5. Колективний договір.

6. Паспорт верстата ТХС.

7. Техніко-економічні показники на 2003-2005 рр.

8. Організаційна структура управління.

9. Статут підприємства.

10. Посадові інструкції та ін.

1. Теоретичні аспекти рентабельності на підприємстві

1.1 Сутність і основні поняття рентабельності

В економічній літературі дається кілька понять рентабельності. Так, одне з його визначень звучить наступним чином: рентабельність (від нім. Rentabel - прибутковий, прибутковий) являє собою показник економічної ефективності виробництва на підприємствах, який комплексно відображає використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів [36].

На думку інших авторів рентабельність - показник, що є відношенням прибутку до суми витрат на виробництво, грошовим вкладенням в організацію комерційних операцій або сумі майна фірми [3]. Так чи інакше, рентабельність являє собою співвідношення доходу і капіталу, вкладеного в створення цього доходу. Пов'язуючи прибуток з вкладеним капіталом, рентабельність дозволяє порівняти рівень прибутковості підприємства з альтернативним використанням капіталу або прибутковістю, отриманого підприємством при подібних умовах ризику. Більш ризиковані інвестиції вимагають більш високого прибутку, щоб вони стали вигідними. Так як капітал завжди приносить прибуток, для виміру рівня прибутковості прибуток, як винагорода за ризик, зіставляється з розміром капіталу, який був необхідний для утворення цього прибутку. Рентабельність є показником, що комплексно характеризує ефективність діяльності підприємства. При його допомозі можна оцінити ефективність управління підприємством, оскільки отримання високого прибутку і достатнього рівня прибутковості багато в чому залежить від правильності та раціональності прийнятих управлінських рішень. Тому рентабельність можна розглядати як один з критеріїв якості управління.

За значенням рівня рентабельності можна оцінити довгострокове благополуччя підприємства, тобто здатність підприємства отримувати достатній прибуток на інвестиції. Для довгострокових кредиторів інвесторів, що вкладають гроші у власний капітал підприємства, даний показник є більш надійним індикатором, ніж показники фінансової стійкості і ліквідності, що визначаються на основі співвідношення окремих статей балансу.

Встановлюючи зв'язок між сумою прибутку і величиною вкладеного капіталу, показник рентабельності можна використовувати в процесі прогнозування прибутку. У процесі прогнозування з фактичними і очікуваними інвестиціями зіставляється прибуток, який передбачається отримати на ці інвестиції. Оцінка передбачуваного прибутку базується на рівні прибутковості за попередні періоди з урахуванням прогнозованих змін. Крім того, велике значення рентабельність має для прийняття рішень в області інвестування, планування, при складанні кошторисів, координуванні, оцінці і контролі діяльності підприємства і її результатів.

Таким чином, можна зробити висновок, що показники рентабельності характеризують фінансові результати і ефективність діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і систематизуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу.

Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності [34]. Як економічна категорія вона характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства. Прибуток є показником, що найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.

Прибуток - один з основних фінансових показників плану та оцінки господарської діяльності підприємств. За рахунок прибутку здійснюються фінансування заходів з науково-технічного та соціально-економічному розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці їх працівників.

Багатоаспектне значення прибутку посилюється з переходом економіки держави на основи ринкового господарства. Справа в тому, що акціонерне, орендне, приватне або іншої форми власності підприємство, отримавши фінансову самостійність і незалежність, мають право вирішувати, на які цілі і в яких розмірах спрямовувати прибуток, що залишилася після сплати податків до бюджету та інших обов'язкових платежів і відрахувань.

Підприємницька діяльність означає ініціативну самостійність підприємств, спрямовану на отримання прибутку. При цьому підприємство, як господарюючий суб'єкт, самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається випущеної продукцією і залишається в його розпорядженні чистим прибутком. Разом з тим підприємницька діяльність підприємств в умовах різноманіття форм власності означає не тільки розподіл прав власників майна, а й підвищення відповідальності за раціональне управління ним, формування та ефективне використання фінансових ресурсів, у тому числі прибутку.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємств являє собою різницю між загальною сумою доходів і витратами на виробництво і реалізацію продукції з урахуванням збитків від різних господарських операцій. Таким чином, прибуток формується в результаті взаємодії багатьох компонентів як з позитивним, так і негативним знаком.

Для оцінки рівня прибутковості підприємства можна скористатися методами комплексного аналізу прибутку по техніко-економічним чинникам. Ці методи можуть бути на озброєнні податкової інспекції, кредитних і фінансових установ, органів контролю, арбітражу та ін., Тих ланок, які взаємодіють з даним суб'єктом господарювання.

Комплексний аналіз прибутку рекомендується проводити в певній послідовності. Насамперед валовий прибуток аналізують за її складовим елементам, головним з яких є прибуток від реалізації товарної продукції. Потім аналізуються укрупнені фактори зміни прибутку від випуску товарної продукції. Важливим у цій системі буде аналіз техніко-економічних факторів зниження (підвищення) витрат на грошову одиницю товарної продукції. Крім того, аналізуються зміна обсягу і структури реалізації, зміна рівня цін на реалізовану продукцію, а також на придбану сировину, матеріали, паливо, енергію та інші витрати. Зіставляється рівень матеріальних витрат і витрат на оплату праці.

Основними функціями, які виконує прибуток підприємства, є:

1. Оціночна. Вона дає можливість дати оцінку ефективності роботи підприємства.

2. Розподільна. Її сутність полягає в тому, що прибуток підприємства є інструментом розподілу доходів.

3. Стимулююча. Її сутність полягає в тому, що прибуток використовується як в інтересах підприємства, так і в інтересах його працівників.

Сума прибутку не показує рівень ефективності роботи підприємства, тому використовують її відносний показник, який виражається у відсотках і називається рентабельністю.

Якщо прибуток виражається в абсолютній сумі, то рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва. Він відображає рівень прибутковості щодо певної бази.

Підприємство рентабельно, якщо суми виручки від реалізації продукції достатні не тільки для покриття витрат на виробництво і реалізацію, але і для утворення прибутку.

Рентабельність може обчислюватися по-різному. Протягом останніх років широко застосовувався показник рентабельності, обчислюваний як відношення прибутку до суми виробничих фондів (основних виробничих фондів і матеріальних оборотних коштів).

Враховуючи, що даний показник в колишніх умовах господарювання був плановим, передбачалося, що він повинен був впливати на збільшення випуску продукції з найменшою сумою виробничих фондів, тобто стимулювати поліпшення використання останніх.

Однак, як показав минулий період, поставлена мета не була досягнута. Проте даний показник рентабельності, обчислюваний як відношення прибутку до вартості виробничих фондів, продовжує застосовуватися в практиці підприємницької діяльності для узагальненої оцінки рівня прибутковості, прибутковості підприємства. При цьому міркують так, що оскільки в процесі виробництва беруть участь як засоби праці, так і предмети праці, остільки чим більше «знімання» прибутку з кожної гривні виробничих фондів, тим краще і ефективніше працює підприємство і навпаки.

Даний показник рентабельності обчислюється за формулою

, (1.1)

де R - рівень рентабельності виробництва,%;

П - сума валового прибутку, р .;

ОФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів, р .;

НОС - середньорічна вартість нормованих оборотних коштів (матеріальних оборотних коштів), р.

Крім рентабельності виробництва в процесі аналізу підприємницької діяльності підприємств широко використовується показник рентабельності продукції, що обчислюється як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості цієї продукції.

Застосування цього показника рентабельності найбільш раціонально при внутрішньогосподарських аналітичних розрахунках, при контролі за прибутковістю (збитковістю) окремих видів виробів, впровадженні у виробництво нових видів продукції і зняття з виробництва неефективних виробів.

Враховуючи, що прибуток пов'язана як із собівартістю вироби, так і з ціною, за якою воно реалізується, рентабельність продукції може бути обчислена як відношення прибутку до вартості реалізованої продукції за вільними або регульованими цінами.

Повний текст реферату

Шляхи підвищення прибутку і рентабельності ППВП "Борисовський кришталевий завод"
Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: «Шляхи підвищення прибутку і рентабельності ППВП« Борисовський кришталевий завод » МІНСЬК, 2009 1. Заходи з економії сировини і матеріалів Основними паливно-енергетичними ресурсами, використовуваними

Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції Благовіщенського консервного заводу
Міністерство освіти і науки Російської Федерації Амурська ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (ГОУВПО «АмГУ») Факультет: Економічний Спеціальність: Стратегічний менеджмент Кафедра: Економіки та організації бізнесу ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції Благовіщенського

Розподільна збутова логістика
Розподільна збутова логістика Виділяють п'ять основних функціональних областей логістики: 1. Закупівельна логістика - вирішує питання пов'язані із забезпеченням підприємства сировиною і матеріалами. Проводитися аналіз серед постачальників, укладаються договори і контролюється їх виконання.

Розподіл доходів і проблеми справедливості в ринковій економіці
Введення Оцінка показників динаміки і структури доходів населення є найважливішим елементом розробки комплексних прогнозів. Доходи і купівельна спроможність населення мають не тільки соціальне значення - як складові рівня життя, але і як фактори, що визначають тривалість самого життя. Вони

Процес ціноутворення
Завдання 1 (теоретичне). Заповнити таблиці 1, 2. Таблиця 1 Характерні риси основних моделей ринку Характерні риси Досконала конкуренція Недосконала конкуренція Чиста конкуренція Монополістична конкуренція Олігополія Чиста монополія Число фірм Багато Багато, але товар кожного з продавців

Процес розвитку форм суспільного виробництва
Вступ Як відомо, товарне виробництво є серцевиною ринкової економіки. Саме тому дослідження та наукове обґрунтування складних і суперечливих процесів, що відбуваються у товарній формі виробництва, набувають сьогодні важливого значення. Це пояснюється тим, що її основні елементи - гроші, ціна,

Промисловий переворот і розвиток промислового капіталізму
Зміст Введення 1. Промисловий переворот в працях істориків та економістів. 2. Промисловий переворот і розвиток промислового капіталізму. Висновок Список літератури Введення Історія людства - це історія економіки. Війни, що становлять лише частина історії і поглинули час людей, є наслідком розвитку

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати