Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Розрахунок зовнішнього охолодження - Фізика

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Державні освітні установи

ВИЩОЇ ОСВІТИ

«Воронезького державного ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (ГОУВПО «ВДТУ»)

Авіаційний факультет

Кафедра Теоретичною та Промислової теплоенергетики

Курсова робота

з дисципліни «Технічна термодинаміка»

Тема «Розрахунок зовнішнього охолодження»

2010

Зміст

Введення

1. Визначення питомого теплового потоку

1.1 Вибір температури газової стінки

1.2 Визначення конвективного питомого теплового потоку

1.2.1 Розрахунок теплоємності і в'язкості газового потоку

1.2.2 Знаходження значення коефіцієнта тепловіддачі від газу до стінки

1.2.3 Визначення конвективного питомого теплового потоку в стінку

1.3 Визначення променистого і сумарного питомих теплових потоків

1.3.1 Визначення ступеня чорноти продуктів згоряння

1.3.2 Визначення питомої променистого теплового потоку

1.3.3 Визначення сумарного теплового потоку

2. Визначення підігріву охолоджувача

2.1 Визначення температури виходу охолоджувача

2.2 Визначення підігріву охолоджувача і середньої температури охолоджувача на кожній ділянці

3. Визначення коефіцієнта тепловіддачі від стінки до охолоджувача і температури «рідинної стінки»

3.1 Визначення температури «рідинної стінки»

3.2 Визначення коефіцієнта тепловіддачі від рідинної стінки до охолоджувача

3.3 Оцінка похибки при виборі температури газової стінки

4. Розрахунок потужності насоса

4.1 Визначення швидкості руху охолоджувача

4.2 Визначення гідросопротівленіе межрубашечного зазору

4.3 Розрахунок потужності насоса

Висновок

Введення

Розрахунок конвективного охолодження зводиться до визначення температурних полів стінки і охолоджуючої рідини по довжині каналу, а також визначення розмірів і гідросопротівленіе межрубашечного зазору і потужності насоса для прокачування охолоджуючої рідини.

Вихідними даними є:

1) масова витрата, кг / c і составсмесі газів, що протікають через канал;

2) термодинамічні параметри суміші: температура, K, і давленіеМПа;

3) геометричні розміри і форма каналу:

- Діаметр циліндричної частини камери згоряння, м;

- Діаметр критичного перетину сопла, м;

- Діаметр вихідної частини сопла, м;

- Довжина циліндричної частини сопла, м;

4) матеріал стінки і її товщина, м;

5) тип охолоджуючої рідини, її расходкг / c, тиск і температура на вході ,, До ,, МПа;

6) углиіраскритія сопла;

У результаті розрахунку необхідно визначити:

1) величину питомого теплового потоку по довжині сопла

2) температурне поле стінки з боку газу і з боку рідини:

3) швидкість руху охолоджуючої рідини в межрубашечном зазорі, м / с; гідравлічний опір межрубашечного зазору, Н / м2, потужність насоса для прокачування охолоджуючої рідини N, Вт

1. Визначення питомого теплового потоку

1.1 Вибір температури газової стінки

Для розрахунку зовнішнього охолодження канал розбивається на ділянки. Схема розбивки каналу на 11 ділянок додається як додаток до курсової роботи.

Для кожної з ділянок вибираємо температуру газової стінки з боку продуктів згоряння, враховуючи властивості матеріалу стінки.

1.2 Визначення конвективного питомого теплового потоку

1.2.1 Розрахунок теплоємності і в'язкості газового потоку

Обчислюємо теплоємність газового потоку за формулою (1.1):

(1.1)

де СPI-теплоємність конкретного газу при заданій температурі суміші, кДж / (кг К); ri- частка газу в газовому потоці.

Визначаємо теплоємність газів, користуючись даними додатка А [1], застосовуючи метод інтерполяції:

кДж / (кг К);

кДж / (кг К);

кДж / (кг К).

Підставляємо знайдені значення теплоємність в формулу (1.1):

кДж / (кг К).

Знаходимо молекулярну масу суміші за формулою (1.2):

(1.2)

де Мi-молекулярна маса конкретного газу, кг / (кмоль);

ri- частка газу в газовому потоці.

кг / (кмоль).

Динамічна в'язкість визначається за формулою (1.3):

, (1.3)

де Мi-молекулярна маса суміші, кг / (кмоль);

- Динамічна в'язкість конкретного газу ,;

ri- частка газу в газовому потоці.

Визначаємо динамічну в'язкість газів, користуючись даними додатка А [1], застосовуючи метод інтерполяції:

;

;

.

1.2.2 Знаходження значення коефіцієнта тепловіддачі від газу до стінки.

Коефіцієнт тепловіддачі від газу до стінки розраховується за формулою:

(1.4)

де Сpсм- теплоємність газового потоку, кДж / (кг К);

- Динамічна в'язкість потоку ,;

- Масова витрата газу, кг / с;

- Середній діаметр поперечного перерізу каналу на кожній ділянці, м;

- Температура газової суміші, К;

- Температура стінки з боку продуктів згоряння для кожної ділянки, К.

Вт / (м2К).

Вт / (м2К).

Вт / (м2К).

Вт / (м2К).

Вт / (м2К).

Вт / (м2К) .Вт / (м2К)

Вт / (м2К).

Вт / (м2К).

Вт / (м2К).

Вт / (м2К).

1.2.3 Визначення конвективного питомого теплового потоку в стінку

Конвективний питомий тепловий потік визначається за формулою:

(1.5)

де-коефіцієнт тепловіддачі для розраховується ділянки, Вт / м2;

- Температура газової суміші, К;

- Температура стінки для даної ділянки, К.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

1.3 Визначення променистого і сумарного питомих теплових потоків

1.3.1 Визначення ступеня чорноти продуктів згоряння

Зі складових продуктів згоряння числа газів практичне значення для розрахунку питомої променистого теплового потоку має тільки випромінювання.

Це означає, що ступінь чорноти продуктів згоряння залежить від ступеня чорноти парів і вуглекислоти:

, (1.6)

де- ступінь чорноти вуглекислого газу;

- Поправочний коефіцієнт на парціальний тиск водяної пари;

- Ступінь чорноти водяної пари;

Останній член в даному виразі означає, що випромінювання смесіінесколько менше суми випромінювань цих газів, так як смуги випромінювання і поглинання дляічастічно збігаються. Тоді формула приймає вигляд:

. (1.7)

Для нахожденіянеобходімо розрахувати парціальний тиск водяної пари за формулою (1.8):

, (1.8)

де- тиск газової суміші в камері згоряння, Па;

- Масова частка водяної пари в суміші.

МПа.

Для нахожденіянеобходімо розрахувати парціальний тиск вуглекислоти за формулою (1.9):

, (1.9)

де- тиск газової суміші в камері згоряння, Па;

- Масова частка водяної пари в суміші.

МПа.

Визначаємо відношення довжини камери згоряння до її поперечному перетину:

, (1.10)

де- діаметр поперечного перерізу камери згоряння, м;

- Довжина камери згоряння, м.

Використовуючи дані таблиці 1, знайдемо довжину шляху променя, l, м:

;

м.

Визначаємо за графіком завісімостііот T (T = 2550 K) і творів () івідповідно ступеня чорноти водяної пари і вуглекислого газу. Графік представлений у додатку Д [1],

;

.

Підставляємо знайдені значеніяів формулу (1.7):

.

.

1.3.2 Визначення питомої променистого теплового потоку

У загальному випадку променистий тепловий потік qл, визначається виразом:

, (1.11)

гдеі- відповідно температури продуктів згоряння і газової стінки, K;

- Ефективна ступінь чорноти стінки;

- Ступінь чорноти продуктів згоряння;

Вт / (м2K4) коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла;

- Поглощательная здатність газу при температурі газової суміші.

У двигунах з мідними і сталевими охолоджуваними стінками, що не мають ніяких спеціальних жаротривких покриттів, порівняно невелика, значить, лучеіспусканіем стінки можна знехтувати.

У цьому випадку променистий тепловий потік qл.кс, в камері згоряння:

, (1.12)

Ефективну ступінь чорноти стінки можна знайти за формулою (1.13):

, (1.13)

де- ступінь чорноти стінки, значення якої визначається з таблиці 1.

;

.

Підставляємо отримані значення формулу (1.12):

,

Вт / м2.

Так як величина променистих теплових потоків визначається в першу чергу термодинамічної температурою, по довжині сопла завжди має місце різке зниження значень qл. Тому при розрахунках променистих теплових потоків можна з достатнім ступенем точності прийняти наступну картину розподілу qлпо довжині сопла:

Вт / м2;

Вт / м2;

Вт / м2;

Вт / м2;

Вт / м2;

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

1.3.3 Визначення сумарного теплового потоку

Сумарний тепловий потік q?, знаходиться як сума конвективного і променистого питомих теплових потоків для розраховується ділянки.

, (1.14)

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

Вт / м2.

2. Визначення підігріву охолоджувача

2.1 Визначення температури виходу охолоджувача

Розраховуємо для кожної ділянки площа поверхні, що омивається газовою сумішшю:

, (2.1)

де dср- середній діаметр ділянки, м;

?l - довжина ділянки, м.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

м; м.

м2.

Сумарний тепловий потік Q, Вт на кожній ділянці обчислюється за формулою (2.2):

, (2.2)

де- сумарний тепловий потік на ділянці, Вт / м2;

- Площа поверхні, що омивається газовою сумішшю, м2;

k - кількість ділянок.

Вт

Орієнтовна температура виходу охолоджувача Tвих, К визначається за формулою (2.3):

(2.3)

де Q - загальний тепловий потік в стінку камери згоряння, Вт;

mf- масова витрата охолоджувача, кг / с;

- Теплоємність охолоджувача (води) незалежно від зміни її температури;

Tвхf- температура охолоджувача на вході, K.

K.

Порівняємо температуру охолоджувача на виході з температурою кипіння води при даному тиску.

Припустимо, що втрати тиску в сорочці охолодження становлять не більше 2 МПа. Тоді тиск на виході з каналу:

,

МПа.

Температура води на виході з тракту охлажденіяK нижче температури кіпеніяK пріМПа., Значить при заданих параметрах (витрата, тиск) її можна використовувати для охолодження газового потоку.

2.2 Визначення підігріву охолоджувача і середньої температури охолоджувача на кожній ділянці

Підігрів охладітелявичісляется за формулою:

(2.5)

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

Температура охолоджуючої рідини на виході з кожної ділянки дорівнює:

, (2.6)

де- температура охолоджувача на вході в розраховується ділянку;

- Перегрів на ділянці, К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

К.

Середня температура охолоджуючої рідини на кожній ділянці визначається за формулою (2.7):

(2.7)

гдеі- температури охолоджувача відповідно на вході і виході з розраховується ділянки, K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.'

3. Визначення коефіцієнта тепловіддачі від стінки до охолоджувача і температури «рідинної» стінки

3.1 Визначення температури «рідинної» стінки

Перепад температур по товщині стінки ?Twi, К при заданій температурі газової стінки для кожної ділянки розраховується за формулою (3.1):

(3.1)

де- товщина стінки, м;

? - коефіцієнт теплопровідності матеріалу стінки при температурі газової стінки, Вт / (м К). Значення коефіцієнта теплопровідності знайдемо, користуючись даними додатка В [1].

- Сумарний тепловий потік на ділянці, Вт / м2.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Вт / (м К).

K.

Температура «рідинної стінки» Twfi, K стінки визначається за формулою (3.2):

(3.2)

де- температура газової стінки, К.

- Перепад температур по товщині стінки, К.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

K.

3.2 Визначення коефіцієнта тепловіддачі від рідинної стінки до охолоджувача

Площа прохідного перетину Fохлi, м2щелі на кожній ділянці:

, (3.3)

де- середній діаметр охолоджуючої щілини на що розраховується ділянці, м; м - висота щілини, м.

Середній діаметр охолоджуючої щілини dохлi, м обчислюється за формулою (3.4):

(3.4)

де- середній діаметр сопла на що розраховується ділянці, м;

- Товщина стінки сопла, м;

- Висота тракту охолодження, м.

Коефіцієнт тепловіддачі від рідинної стінки до жідкостівичісляем за формулою (3.5):

, (3.5)

де- масова витрата рідини, кг / с;

- Прохідний перетин щілини на даній ділянці, м2;

- Еквівалентний діаметр каналу охолоджуючого тракту, м;

- Комплекс теплофізичних властивостей для рідини при середній температурі рідини на ділянці ,.

Визначаємо значення, користуючись графіком залежності комплексаот температури для води [1] .Еквівалентний діаметр каналу:

(3.6)

м.

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

м ;.

м.

м2.

Вт / (м2К).

3.3 Оцінка похибки при виборі температури газової стінки

Знайдемо уточнену температуру «рідинної» стінки Т', K, використовуючи формулу (3.7):

(3.7)

де- середня температура рідини на що розраховується ділянці;

- Сумарний тепловий потік на що розраховується ділянці, Вт / м2;

- Коефіцієнт тепловіддачі від «рідинної» стінки до рідини, Вт / (м2К).

Знаючи перепад температур по товщині стінки, можна визначити температуру газової стінки:

, (3.8)

де- уточнена температура «рідинної стінки» стінки з формули (3.7), К;

- Перепад температур по товщині стінки, К.

Порівнюючи отриману температуру газової стінки з обраної на початку обчислень, визначаємо похибка для кожної ділянки:

. (3.9)

К.

К.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - це означає, що температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

К.

К.

.

Похибка не перевищує 5% - температура газової стінки визначена з достатнім ступенем точності.

4. Розрахунок потужності насоса

4.1 Визначення швидкості руху охолоджувача

Швидкість руху охолоджувача wfi, визначається з рівняння витрати (4.1):

(4.1)

де mf- масова витрата рідини, кг / с;

- Щільність охолоджувача при середній температурі рідини на ділянці, кг / м3. Визначаємо значення, користуючись даними додатка Б [1].

Si- площа перерізу кільцевого зазору на що розраховується ділянці, м2.

Площа перерізу кільцевого зазорарассчітивается за формулою (4.2):

(4.2)

де- середній діаметр поперечного перерізу каналу на кожній ділянці, м;

- Товщина стінки сопла, м;

м - висота щілини, м.

Перша ділянка: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці

кг / м3.

м / с.

Друга ділянка: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

Третя ділянка: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

Четвертий ділянку: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

П'ятий ділянка: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

Шостий ділянка: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

Сьомий ділянка: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

Восьмий ділянку: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

Дев'ятий ділянка: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

Десятий ділянка: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

Одинадцятий ділянка: K; м.

м2.

Візьмемо щільність з таблиці:

кг / м3.

м / с.

4.2 Визначення гідросопротівленіе межрубашечного зазору

У охолодному тракті камери відбувається два види втрат:

Втрати на тертя рідини об стінки каналу.

Місцеві втрати на скріплення зовнішніх і внутрішніх оболонок двигуна, штампуваннях, поворотах, плавних і раптових звуженнях (розширеннях) тракту двигуна.

Втрати на тертя / м2определяются формулою Дарсі-Вейсбаха (4.3):

(4.3)

де-коефіцієнт втрат;

- Довжина ділянки;

м - еквівалентний діаметр каналу;

- Щільність охолоджуючої рідини на що розраховується ділянці, кг / м3. Визначаємо щільність охолоджуючої рідини, користуючись даними додатка Б [1].

- Швидкість рідини на ділянці, м / с.

Коефіцієнт втрат залежить від числа Рейнольдса:

, (4.4)

де, так як канал кільцевої.

Число Рейнольдса знаходимо за формулою (4.5):

, (4.5)

де mf- масова витрата охолоджувача, кг / с;

- Середній діаметр охолоджуючої щілини на що розраховується ділянці, м;

- Динамічна в'язкість води для розраховується ділянки, (). Знаходимо значення динамічної в'язкості води, користуючись даними додатка WaterSteamPro при температурі насичення

Перша ділянка: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Друга ділянка: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Третя ділянка: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Четвертий ділянку: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

П'ятий ділянка: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Шостий ділянка: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Сьомий ділянка: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Восьмий ділянку: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Дев'ятий ділянка: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Десятий ділянка: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Десятий ділянка: кг / м3; м; м / с.

();

;

;

Па.

Місцеві втрати, Н / м2определяются формулою (4.6):

(4.6)

де-коефіцієнт місцевих втрат;

- Швидкість руху рідини на ділянці, м / с;

- Щільність рідини, кг / м3.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

м / с; кг / м3.

Па.

Сумарні втрати, Н / м2вичісляются за формулою (4.7):

(4.7)

де- втрати на тертя на i -тому ділянці, Па;

- Втрати на місцеві опори на i -тому ділянці, Па.

4.3 Розрахунок потужності насоса

Потужність насоса N, Вт, необхідна для прокачування рідини, визначають за формулою (4.8):

(4.8)

де- сумарні втрати на гідросопротівленіе межрубашечного зазору, Па; mf- витрата охолоджуючої рідини, кг / с;

кг / м3-середнє значення щільності рідини між входом в канал і виходом;

- Коефіцієнт корисної дії.

Вт

Висновок

У цій роботі, був проведений розрахунок конвективного охолоджуючого сопла Лаваля. У результаті розрахунку була визначена величина теплового потоку по довжині сопла, рівна на виході 5230845, в критичному перетині 525161і на вході 2829790. А також температурне поле стінки з боку продукту згоряння для критичного перетину склало 1120 К, для виходу 429 К, а на вході 705 К. Швидкість руху охолоджуючої рідини склала в критичному перетині 45,635 м / с, а на вході 18,693 м / с і на виході 10,279 м / с Гідравлічний опір межрубашечного зазору равноПа. Потужність насоса для прокачування охолоджуючої рідини склало 50508,201Вт.

Також з графіків залежності теплових потоків і температур по довжині сопла, ми можемо зробити висновок, що свого максимального значення вони досягають в критичному перетині сопла.

Список літератури

1. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з дисципліни "Технічна термодинаміка" для студентів спеціальності 140104 "Промислова теплоенергетика" очної форм навчання / В.Ю. Дубанін, С.В. Дахін, М.М. Кожухів, А.М. Наумов - Воронеж. ВГТУ: Воронеж, 2004. - 29с.

2. Кириллин В.А., Сичов В.В., Шейндлін А.Є .. Технічна термодинаміка: підручник / 4-е изд., Перераб. - М .: Вища школа, 1983. - 416 с.

3. Вукаловіч М.П., Новіков І.І. Термодинаміка: навчальний посібник для вузів. - М.: Машинобудування, 1972. - 672 с.

4. Сертифікований набір програм для обчислень властивостей води і водяної пари, газів і газових сумішей "WaterSteamPro" TM6.0 / Орлов К.А., Александров А. А., Очок В. Ф. - М .: МЕІ, 2005.

5. Технічна термодинаміка: підручник для вузів / Під ред.

В.І. Крутова - 2-е вид., Перераб. і доп - М .: Вища. школа, 1981. - 439 с., іл.
Релейний захист систем електропостачання
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ У курсовому проекті «Релейний захист» (РЗ) розглядаються питання проектування пристроїв релейного захисту, призначених для забезпечення нормальної роботи системи електропостачання (СЕС) проектованого об'єкта (промислового підприємства, міського мікрорайону, електротехнологічний

Релейний захист і розрахунок струмів короткого замикання
Зміст Завдання на курсову роботу 1. Розрахунок струмів короткого замикання 1.1 Розрахунок опорів елементів схеми 1.2 Розрахунок величин струмів КЗ 2. Розрахунок захисту високовольтного двигуна Д 2.1 Поздовжня диференціальний струмовий захист 2.2 Захист від перевантаження - МТЗ з витримкою

Релаксорние сегнетоелектрики в системі твердих розчинів
Релаксорние сегнетоелектрики в системі твердих розчинів (1-x) KNbO3 - xBiZn2 / 3Nb1 / 3O3 Оксидні релаксорние сегнетоелектрики (релаксори) зі структурою перовскіту складають особливий клас сегнетоактивних матеріалів, які привертають до себе увагу як з точки зору виявлення природи релаксорного

Реконструкція електрифікації центральної садиби радгоспу "ім. Леніна" Пристенський район Курської області
Введення Сільські електричні мережі завжди відрізнялися істотно більш низькою надійністю в порівнянні з мережами інших призначень (промисловими, міськими). Низький рівень надійності сільських мереж призводить до того, що надійність електропостачання приєднаних до них споживачів часто не відповідає

Резонанс в коливальному контурі
План лекції з навчальної дисципліни ФІЗИКА Тема Резонанс в коливальному контурі ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ Аналізується формула залежності амплітуди сили струму в коливальному контурі від частоти зовнішньої ЕРС; виконується графічні залежності резонансних

Реальні системи і фазові переходи
Зміст. 1. Введення ... ..2 2. Фазові переходи першого і другого роду ... ..4 3. Ідеальний газ ... .7 4. Реальний газ ... ... 8 5. Молекулярно - кінетична теорія критичних явищ ... ... .9 6. Надтекучість ... ..11 7. Надпровідність ... ..13 7.1 Відкриття надпровідності ... ... ... 13 7.2 Електрон

Розрахунки на стійкість
Московський державний технічний Університет ім. Н.Е. Баумана Калузький філіалРАСЧЕТИ НА СТІЙКІСТЬ Рівноважний стан пружної системи називається стійким, якщо воно мало змінюється при малих збуреннях. Якщо зупиниться на разі прямолінійних, досить гнучких і центрально завантажених стрижнів, то

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати