На головну

Пушкін: Будиночок в Коломні - Короткий зміст творів

Починається твір ліричним відступом про переваги чи недоліки тієї чи іншої форми віршування. Заявивши, що йому "чотиристопний ямб набрид", автор вирішує взятися за "октаву". Нарікаючи, що нині більшість поетів гребують дієслівної римою, автор вирішує "відтепер в рими брати дієслова". Таким чином, Пушкін нарочито принижує значення поетичної техніки, тим самим показуючи її підпорядковане значення стосовно до висловлюваних думок. Поезія, по Пушкіну, як життя, прекрасна в будь-яких своїх проявах - якщо вона гармонійна, якщо відображає буття, енергію і радість життя. Мені рими потрібні; все готовий зберегти я, Хоч весь словник; що склад, то і солдат - Все придатні до ладу: у нас же не парад. Сановний принцип поезії, а саме - відображення життя у всій її повноті, чітко висловлений поетом. Поетична техніка є лише засобом, що відображає життя, а не чимось застиглим і самоцінним: Трохи відпочинемо на цій точці. Що? перестати або пустити на пе? ... Зізнатися вам, я в п'ятистопний сходинці Люблю цезуру на другий стопі. Інакше стих то в ямі, то на купині, І хоч лежу тепер на канапе, Все здається мені, ніби в труському бігу За мерзлої ріллі мчу я на возі. Що за біда? Не все ж гуляти пішки по Невському граніту иль на балі Лощіть паркет або скакати верхи В степу киргизької. Поплета-ка дале, Із станції на станцію шажком, Як кажуть про те оригіналі, які, не годуючи, на рисаку Приїхав з Москви до Неви-річці. Переходячи безпосередньо до оповідання, оповідач повідомляє, що років вісім тому у Покрова в халупі жила з дочкою "одна вдова". Далі оповідач повідомляє, що в даний час халупи вже немає, що на її місці побудували триповерховий будинок, тобто пародіює характернейший прийом сентименталистов і романтиків - надавати всьому розповіді відтінок меланхолійного спогади (т. е. "історичний" антураж займає місце "місцевого колориту"). Оповідач оповідає про події як про давно минулому і вже майже стершиеся з пам'яті людей: Дні три тому туди ходив я разом З одним знайомим перед вечерком. Лачужкі цієї немає вже там. На місці Її побудований триповерховий будинок. Я згадав про стареньку, про наречену, Бувало, тут сиділи під вікном, Про ту порі, коли я був молодшим, Я думав: чи живі вони? - І що ж? Мені стало усно: на високий будинок Дивився я косо. Якщо в цю пору Пожежа його б охопив колом, Те моєму б озлобленому погляду Приємно було полум'я. Дивним сном Буває серце повно; багато дурниці Приходить нам на думку, коли бредемо Одні або з товаришем удвох. Однак останні рядки надають пародійне звучання всьому уривку: меланхолійні спогади попросту оголошуються дозвільним нісенітницею та порожньою балаканиною, хоча рас сказчик тут же обмовляється, заявляючи, що "хто балакучий, того поголос прославить" і що йому "доктором заборонена сумовитість".

Потім оповідач повідомляє, що дочка старенької мала "смак освічений", вміла грати на гітарі і співала: "Стогне сизий голубок", попутно оповідач нарікає на сумовитість російських пісень: Фігурно иль буквально: усією сім'єю, Від візника до першого поета, Ми всі співаємо сумно. Сумний виття Пісня російська. Відома прикмета! Почавши за здоров'я, за упокій Зведемо якраз. Печаль зігріта Гармонія і наших муз, і дів. Але подобається їх жалібний наспів. Дівицю звали Параша, вона вела господарство, тобто "Вміла мити і гладити, шити і плесть", і стежила за стряпухи, як та варить гречану кашу. Автор вміло відтворює романтическисентиментальный антураж: Зимою віконниці закривалися рано, Але влітку до ночі розчинено Все було в будинку. Бліда Діана Дивилась довго дівчині у вікно. (Без цього жодного роману Не обійдеться; так заведено!) Бувало, мати давним-давно хропіла, А донька - на луну ще дивилася. Дочка слухає нічні крики котів і сумує. "По неділях, влітку і зимою" мати ходила з донькою на богослужіння. Туди ж ходить якась графиня в "красі гордовитої і суворою". Оповідач порівнює її з Парашею: Вона страждала, хоч була прекрасна І молода, хоч життя її текла У розкішній млості; хоч була підвладна Фортуна їй; хоч мода їй несла Свій фіміам, - вона була нещасна. Блаженнее стократ її була, Читач, нова знайома ваша, Проста, добра моя Параша. Коса зміей на гребені роговому, Через вух зміею кучері руси, косиночки хрест-навхрест иль вузлом, На тонкій шиї воскові намиста - Наряд простий; але пред її вікном Все ж їздили гвардійці Чорноус, І дівчина спокушати вміла їх Без допомоги нарядів дорогих. Раптово помирає кухарка, і вдова з дочкою починають шукати нову. Параша йде на пошуки, відсутній майже цілий день, потім повертається з якоюсь дівчиною і представляє її як стряпухи. Мавра (ім'я стряпухи) погоджується на мінімальну оплату. Скоро з'ясовується, що нова кухарка кепсько готує і не вміє шити. В неділю мати з дочкою ідуть до обідні, Мавра залишається вдома. Дорогою вдову долають сумніви: чи не обокрадет Чи їх годиною нова кухарка. Вона повертається додому і бачить як кухарка голиться, "пред дзеркальцем Параші чинно сидячи". "Кухарка", закриваючи обличчя, кидається навтьоки. Коли приходить Параша, мати їй розповідає про подію. Параша закраснелась чи ні, Сказати вам не вмію; але Маврушкі Відтоді як не було, - й сліду! Пішла, не взявши на сплату ні шеляга І не встигнувши наробити важливих бід. У червоної дівчини і у старенької Хто заступив Маврушу? Зізнаюся, Чи не відаю і кінчити поспішаю. - "Як, хіба все тут? Шутите!" - "Їй-богу". - "Так ось куди октави нас вели! До чого ж таку підняли тривогу, скликаю рать і з похвальби йшли? Завидну ж ви обрали дорогу! Ужель інших предметів не знайшли? Та чи немає хоч у вас моралями?" - "Ні ... або є: хвилиночку терпенья ... Ось вам мораль ', по мненью моєму, Куховарку даром наймати небезпечно; Хто ж народився чоловіком, тому Вбиратися в спідницю дивно і марно: Коли-небудь доведеться же йому Голити бороду собі , що незгідно З природою дамській ... Більше нічого не вичавиш з розповіді мого ". Таким чином, епічний розмах, який задається з самого початку настільки ретельним підбором образотворчих засобів, виявляється всього лише містифікацією, ще однією пародією на загальноприйняті стереотипи.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://ilib.ru/

© 8ref.com - українські реферати
8ref.com