На головну    

 Сталий розвиток Далекого Сходу - Географія

Зміст

Введення

1 Теоретичні основи сталого розвитку та економічної безпеки

1.1 Економічна безпека і характеристика основних її показників

1.2 Сталий розвиток та його взаємозв'язок з безпекою

1.3 Методологічні основи оцінки економічної безпеки та сталого розвитку

2 Аналіз відносин Далекого Сходу Росії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону з точки зору стійкості і безпеки

2.1 Інтеграційні процеси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні

2.2 Участь Росії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні

2.3 Оцінка безпеки і стійкості Далекосхідного регіону Росії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні

2.3.1 Динаміка показників економічної безпеки і стійкості Далекосхідного федерального округу

2.3.2 Порівняльний аналіз окремих показників безпеки та стійкості Далекого Сходу Росії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону

3 Проблеми та перспективи розвитку взаємного співробітництва Далекого Сходу Росії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону

3.1 Проблеми забезпечення економічної безпеки і стійкості Далекосхідного регіону Росії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні

3.2 Основні шляхи оптимізації взаємного співробітництва Далекого Сходу Росії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Висновок

Список літератури

Додаток

Введення

Глибокі і масштабні перетворення, що відбуваються в останні п'ятнадцять років в Росії, не тільки оголили суперечності, що існували в економічних відносинах нашої держави, а й сформували нові загрози, можливо, більш суттєві з точки зору наслідків впливу на економіку. Загрози економічній безпеці країни зумовлюють необхідність створення системи державного управління і контролю за економічною безпекою.

Здійснювані в даний час заходи щодо створення системи державного управління економічною безпекою вже призвели до певних результатів: прийняті концепція національної безпеки і стратегія економічної безпеки. На жаль, реалізовані заходи носять фрагментарний характер і зараз існує ряд проблем, що стримують вплив на ефективність формованої системи.

Забезпечення економічної безпеки належить до числа найважливіших національних пріоритетів, а ідеї сталого розвитку відповідають об'єктивному вимогу часу і можуть вирішальним чином вплинути на майбутнє Росії, зіграти важливу роль у визначенні державних пріоритетів, стратегії соціально-економічного розвитку та перспектив подальшого реформування країни.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР) відрізняється виключно потужним і динамічним економічним розвитком; відносної політичної стійкістю; одночасним зростанням комплексної потужності таких держав, як Японія, Китай, Республіка Корея, і тенденціями становлення поліцентричної системи міжнародних відносин. Разом з тим в регіоні набрали чинності інтеграційні процеси і супутнє їм прагнення до забезпечення безпеки.

Для Росії інтеграція з країнами АТР не менш важлива, ніж з країнами Євросоюзу. Саме тому, детальне вивчення питань забезпечення стійкості та безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні є дуже актуальним, що і визначило вибір теми випускної роботи.

Об'єкт роботи - система економічних та організаційних відносин, що складаються в процесі забезпечення стійкості та безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Предмет - економічна діяльність Далекосхідного регіону Російської Федерації в АТР.

Мета випускної кваліфікаційної роботи - вивчення теоретичних основ і оцінка реальних загроз стійкості і безпеки Далекого Сходу Росії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні для визначення шляхів оптимізації взаємного співробітництва.

Виходячи із заявленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- Вивчити теоретичні основи сталого розвитку та економічної безпеки;

- Провести аналіз діяльності Далекого Сходу Росії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з точки зору стійкості та безпеки;

- Сформулювати основні напрямки розвитку взаємного співробітництва Далекого Сходу Росії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: аналіз теоретичної, науково-методичної, нормативно-правової та періодичної літератури; методи попереднього економічного аналізу: порівняння даних, зведення і угруповання даних, розрахунок абсолютних і відносних величин, розгляд рядів динаміки, графічний метод.

Проблеми оцінки та управління економічною безпекою знаходяться в центрі уваги як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Більшість закордонних учених не схильне виділяти економічну безпеку з поняття національної безпеки. Тим не менш, даного питання приділяли увагу такі зарубіжні вчені та політичні діячі як Кейнс Д., Еклунд Р., Рузвельт Ф., Ніксон Р., Клінтон Б. Серед вітчизняних вчених, що приділяють велику увагу дослідженню цієї проблеми, слід виділити роботи Абалкін Л О.М.., Глазьєва С.М., Дворянкова В.А., Загашвілі В.С., Олейникова Е. А., Панова С.А., Сенчагова В.К., Тамбовцева В., Татаркіна А.І. та ін.

Таким чином, враховуючи мету і завдання випускної кваліфікаційної роботи, ми розробили наступну структуру роботи: перша глава містить дослідження теоретичних аспектів економічної безпеки і стійкості, визначає ключовий понятійний апарат теми, розглядає методологічні основи оцінки економічної безпеки. Друга глава містить аналіз діяльності Далекого Сходу Росії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону з точки зору стійкості і безпеки. Третя глава роботи представляє перспективи та пропозиції щодо вдосконалення діяльності в даному напрямку.

Загальний обсяг ВКР становить 96 сторінок, вона містить таблиць, малюнків, має додатки, використовує 68 джерел.

1 Теоретичні основи сталого розвитку та економічної безпеки

1.1 Економічна безпека і характеристика основних її показників

Категорія економічної безпеки трактується в науковій літературі неоднозначно. Так, наприклад, на думку В. Тамбовцев, "... під економічною безпекою тієї чи іншої системи потрібно розуміти сукупність властивостей стану її виробничої підсистеми, що забезпечує можливість досягнення цілей всієї системи" [60, c. 16].

В.А. Савін вважає, що "економічна безпека являє систему захисту життєвих інтересів Росії. В якості об'єктів захисту можуть виступати: народне господарство країни в цілому, окремі регіони країни, окремі сфери і галузі господарства, юридичні та фізичні особи як суб'єкти господарської діяльності" [54, c . 19].

За Л.І. Абалкін "економічна безпека - це стан економічної системи, яке дозволяє їй розвиватися динамічно, ефективно і вирішувати соціальні завдання і при якому держава має можливість виробляти і проводити в життя незалежну економічну політику" [3, c. 46].

Отже, в загальному сенсі слова, під економічною безпекою слід розуміти найважливішу якісну характеристику економічної системи, визначальну її здатність підтримувати нормальні умови життєдіяльності населення, стійке забезпечення ресурсами розвитку народного господарства.

Забезпечення економічної безпеки - це гарантія незалежності країни, умова стабільності й ефективної життєдіяльності суспільства, досягнення успіху. Це пояснюється тим, що економіка являє собою одну з життєво важливих сторін діяльності суспільства, держави та особистості, і, отже, поняття національної безпеки буде порожнім словом без оцінки життєздатності економіки, її міцності при можливих зовнішніх і внутрішніх загроз. Тому забезпечення економічної безпеки належить до числа найважливіших національних пріоритетів.

Тут неприпустиме легкодумство і спроби применшити, що загрожують небезпеки. Дуже велика і відповідальна роль науки в розробці концепції економічної безпеки. Причому мова йде не просто про пошук красивих формул, різного роду класифікацій небезпек - зовнішніх і внутрішніх, довгострокових і поточних. Принципово важливо розкрити саму суть проблеми, виявити реальні погрози, запропонувати надійні й ефективні методи їхнього відображення. Зрозуміло, економічна безпека органічно включена в систему державної безпеки, разом з такими її доданками, як забезпечення надійної обороноздатності країни, підтримка соціального світу в суспільстві, захист від екологічних лих. Тут все взаємопов'язано, і один напрямок доповнює інший: не може бути військової безпеки при слабкій і неефективній економіці, як не може бути ні військової безпеки, ні ефективної економіки в суспільстві, що роздирається соціальними конфліктами. Але, розглядаючи ті чи інші сторони безпеки, не можна обійти їх економічні аспекти.

Економічна безпека традиційно розглядається як якісна найважливіша характеристика економічної системи, яка визначає послідовну реалізацію національно-державних інтересів. Сама економічна безпека має складну внутрішню структуру, в якій можна виділити три її найважливіших елементи:

1. Економічна незалежність не носить абсолютного характеру тому, що міжнародний поділ праці робить національні економіки взаємозалежними один від одного. У цих умовах економічна незалежність означає можливість контролю над національними ресурсами, досягнення такого рівня виробництва, ефективності і якості продукції, який забезпечує її конкурентоспроможність і дозволяє на рівних брати участь у світовій торгівлі, коопераційних зв'язках і обміні науково-технічними досягненнями.

2. Стабільність і стійкість національної економіки, що припускають захист власності у всіх її формах, створення надійних умов і гарантій для підприємницької активності, стримування факторів, здатних дестабілізувати ситуацію (боротьба з кримінальними структурами в економіці, недопущення серйозних розривів у розподілі доходів, що загрожують викликати соціальні потрясіння і т.д.).

3. Здатність до саморозвитку і прогресу, що особливо важливо в сучасному, динамічно розвивається. Створення сприятливого клімату для інвестицій і інновацій, постійна модернізація виробництва, підвищення професійного, освітнього і загальнокультурного рівня працівників стають необхідними й обов'язковими умовами стійкості і самозбереження національної економіки [7, c. 18].

Таким чином, економічна безпека - це сукупність умов і факторів, що забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність і стійкість, здатність до постійного відновлення і самовдосконалення.

Для кращого розуміння сутності економічної безпеки важливо усвідомити її зв'язок з поняттями "розвиток" і "стійкість". Розвиток - один з компонентів економічної безпеки. Адже якщо економіка не розвивається, то різко скорочуються можливості її виживання, а також опірність і пристосовність до внутрішніх і зовнішніх загроз. Стійкість і безпека - найважливіші характеристики економіки як єдиної системи. Їх не варто протиставляти, з них кожна по-своєму характеризує стан економіки. Стійкість економіки характеризує міцність і надійність її елементів, вертикальних, горизонтальних та інших зв'язків усередині системи, здатність витримувати внутрішні і зовнішні "навантаження". Безпека - це стан об'єкта в системі його зв'язків з точки зору здатності самовиживання в умовах внутрішніх і зовнішніх загроз, а також дії непередбачуваних і важко прогнозованих факторів [56, c. 12].

Для економічної безпеки значення мають не самі показники, а їх порогові значення. Порогові значення - це граничні величини, недотримання значень яких перешкоджає нормальному ходу розвитку різних елементів відтворення, призводить до формування негативних, руйнівних тенденцій в галузі економічної безпеки. Як приклад (по відношенню до внутрішніх загроз) можна назвати рівень безробіття, розрив у доходах між найбільш і найменш забезпеченими групами населення, темпи інфляції. Наближення до їх гранично допустимій величині свідчить про наростання загроз соціально - економічної стабільності суспільства, а перевищення граничних, або порогових, значень - про вступ суспільства в зону нестабільності і соціальних конфліктів, тобто про реальний підриві економічної безпеки.

З точки зору зовнішніх загроз як індикаторів можуть виступати гранично допустимий рівень державного боргу, збереження або втрата позицій на світовому ринку, залежність національної економіки та її найважливіших секторів (включаючи оборонну промисловість) від імпорту закордонної техніки, комплектуючих виробів або сировини.

Критерій економічної безпеки - це оцінка стану економіки з погляду найважливіших процесів, що відображають сутність економічної безпеки. Критеріальна оцінка безпеки включає в себе оцінки: ресурсного потенціалу і можливостей його розвитку; рівня ефективності використання ресурсів, капіталу і праці та її відповідності рівню в найбільш розвинених і передових країнах, а також рівню, при якому загрози зовнішнього і внутрішнього характеру зводяться до мінімуму; конкурентоспроможності економіки; цілісності території та економічного простору; суверенітету, незалежності і можливості протистояння, зовнішнім загрозам, соціальної стабільності та умов запобігання і вирішення соціальних конфліктів [20, c. 46].

Система показників-індикаторів, які отримали кількісне вираження, дозволяє завчасно сигналізувати про небезпеку і вживати заходів щодо її попередження.

Важливо підкреслити, що найвища ступінь безпеки досягається за умови, що весь комплекс показників перебуває в межах допустимих меж своїх порогових значень, а порогові значення одного показника досягаються не на шкоду іншим. Наприклад, зниження темпу інфляції до граничного рівня не повинно призводити до підвищення рівня безробіття понад допустиму межу, або зниження дефіциту бюджету до порогового значення - до повного заморожування капіталовкладень і падіння виробництва і т.д.

Отже, можна зробити висновок, що за межами значень порогових показників національна економіка втрачає здатність до динамічного саморозвитку, конкурентоспроможність на зовнішніх і внутрішніх ринках, стає об'єктом експансії інонаціональних і транснаціональних монополій, роз'їдається виразками корупції, криміналу, страждає від внутрішнього і зовнішнього грабежу національного багатства.

Серед показників економічної безпеки можна виділити показники:

- Економічного зростання (динаміка і структура національного виробництва і доходу, показники обсягів і темпів промислового виробництва, галузева структура господарства і динаміка окремих галузей, капіталовкладення та ін.);

- Характеризують природно-ресурсний, виробничий, науково-технічний потенціал країни;

- Характеризують динамічність і адаптивність господарського механізму, а також його залежність від зовнішніх факторів (рівень інфляції, дефіцит консолідованого бюджету, дія зовнішньоекономічних факторів, стабільність національної валюти, внутрішню і зовнішню заборгованість);

- Якості життя (ВВП на душу населення, рівень диференціації доходів, забезпеченість основних груп населення матеріальними благами і послугами, працездатність населення, стан навколишнього середовища і т.д) [13, c. 40].

Порогові рівні зниження безпеки можна охарактеризувати системою показників загальногосподарського і соціально-економічного значення, що відображають, зокрема:

- Гранично допустимий рівень зниження економічної активності, обсягів виробництва, інвестування та фінансування, за межами якого неможливо самостійне економічний розвиток країни на технічно сучасному, конкурентоспроможному базисі, збереження демократичних основ суспільного ладу, підтримання оборонного, науково-технічного, інноваційного, інвестиційного та освітнього потенціалу;

- Гранично допустимий зниження рівня і якості життя основної маси населення, за межами якої виникає небезпека неконтрольованих соціальних, трудових, міжнаціональних та інших конфліктів; створюється загроза втрати найбільш продуктивної частини національного "людського капіталу" і нації як органічної частини цивілізованої спільноти;

- Гранично допустимий рівень зниження витрат на підтримку і відтворення природно-екологічного потенціалу, за межами якого виникає небезпека незворотного руйнування елементів природного середовища, втрати життєво важливих ресурсних джерел економічного зростання, а також значних територій проживання, розміщення виробництва і рекреації, нанесення непоправної шкоди здоров'ю нинішнього і майбутнього поколінь та ін. [24, c. 9].

Федеральний рівень влади може забезпечити лише захист від найбільш важливих і великих загроз. Населення ж у своєму повсякденному житті стикається зі значно більшим спектром загроз, багато з яких носять локальний характер.

Виявлення подібних місцевих проблем найбільш ефективно здійснюється місцевими органами влади як найбільш наближеними до населення. У той же час попереджати і ліквідувати наслідки виникли локальних загроз найбільш ефективно можуть органи державної влади суб'єктів Федерації.

Повний текст реферату
© 8ref.com - українські реферати