На головну

 Економічна безпека господарюючого суб'єкта - Менеджмент

1. Поняття «економічна безпека господарюючого об'єкта»

Під економічною безпекою підприємства (господарюючого суб'єкта) слід розуміти захищеність його науково-технічного, технологічного, виробничого та кадрового потенціалу від прямих (активних) або непрямих (пасивних) економічних загроз, наприклад, пов'язаних з неефективною науково-промисловою політикою держави або формуванням несприятливої ??зовнішньої середовища , і здатність до його відтворення.

Для промислових підприємств оцінка економічної безпеки важлива, в першу чергу, тому, що їх активно задіяний потенціал є визначальним стабілізуючим фактором антикризового розвитку, гарантом економічного зростання і підтримки економічної незалежності і безпеки країни. Його втрата пов'язана з важко передбачуваними наслідками деіндустріалізації федеративної держави, в якому багатогалузева високо інтегрована індустрія (на противагу регіональному відокремлення ресурсно-сировинних галузей і тенденціям роз'єднання таким чином єдиного економічного простору) є одним з найсильніших засобів зміцнення його єдності.

Проблеми власної економічної безпеки виникають перед кожним підприємством не тільки в кризові періоди, але і при роботі в стабільному економічному середовищі, комплекс розв'язуваних при цьому цільових завдань має істотну відмінність.

У режимі стійкого функціонування підприємство при вирішенні завдань своєї економічної безпеки акцентує головну увагу на підтримці нормального ритму виробництва і збуту продукції, на запобіганні матеріального і / або фінансового збитку, на недопущенні несанкціонованого доступу до службової інформації і руйнування комп'ютерних баз даних, на протидії недобросовісній конкуренції та кримінальним проявам.

Виробнича сфера ефективно працюючого підприємства, якщо вона своєчасно піддається необхідній модернізації, не є джерелом економічного неблагополуччя (економічної небезпеки) як для колективу підприємства та його власника, так і для тих агентів ринку, які користуються продукцією підприємства, тобто його суміжників і споживачів.

У кризові періоди розвитку найбільшу небезпеку для підприємства представляє руйнування його потенціалу (виробничого, технологічного, науково-технічного та кадрового), як головного чинника життєдіяльності підприємства, його можливостей. При цьому умови господарювання такі, що не забезпечується здатність потенціалу до відтворення. Ресурси для цього підприємство може здобувати лише виходячи з результатів своєї діяльності (точніше - амортизаційних відрахувань і прибутку), а також за рахунок позикових коштів. Обидва ці джерела інвестицій у кризовій ситуації у підприємства, як правило, виявляються перекриті.

Бізнес в Росії відрізняється складністю, постійним станом боротьби і гострої конкуренції фірм. Стійкі «правила» не існує ні для партнерів, ні, певною мірою, для держави.

Підприємства змушені постійно пристосовуватися до недосконалості законодавчої бази, недоліку кваліфікованих працівників, зношеності виробничого обладнання, дефіциту обігових коштів, жорсткої грошової і податкової політики держави, неплатоспроможності партнерів та ін.

Неповне завантаження потужностей, а тому і неефективне їх використання, а тим більше руйнування створеного потенціалу підприємства являють загрозу економічним, матеріальним основам життєдіяльності колективу і суспільства, для підтримки яких він створювався і розвивався.

Жодне підприємство не може відчувати себе в економічній безпеці, якщо його продукція не затребувана ринком; жодне підприємство, що виробляє засоби виробництва, не може відчувати себе в безпеці, якщо відбувається тривалий спад у технологічному розвитку країни.

Види загроз економічній безпеці підприємства: катастрофічні (природні та техногенні), інформаційні, конкурентні, пов'язані з некомпетентністю власника у виробничо-фінансових та інституційних питаннях, організаційні.

Істотну загрозу економічній безпеці фірм становить небезпеку захоплення зарубіжними інвесторами контрольних пакетів акцій провідних російських підприємств. У відповідній ситуації вони здатні заблокувати виробництво конкурентоспроможної продукції і не допустити її не тільки на світовий ринок, а й на внутрішній ринок Російської Федерації.

Економічної безпеки фірм істотно загрожують також криміналізація всіх сфер життя суспільства, корумпованість чиновників, агресивність мафіозних структур, загрози особистої безпеки керівництва. Ступінь цих загроз залежить від комерційної діяльності, масштабів організацій, що функціонують на ринку.

В цілому економічна безпека підприємства передбачає:

- Високу фінансову ефективність, незалежність і стійкість роботи підприємства;

- Розвиненість і конкурентоспроможність технологічної бази підприємства;

- Високий рівень організації управління підприємством;

- Жорсткий кадровий відбір;

- Забезпечення відповідності екологічним стандартам;

- Ефективний механізм правового регулювання всіх напрямків діяльності підприємства;

- Забезпечення інформаційної безпеки роботи підприємства;

- Гарантії безпеки працівників підприємства, а також збереження їх майна і професійних інтересів.

2. Критерії та показники економічної безпеки господарюючого суб'єкта

Від точної ідентифікації загроз, від правильного вибору вимірників їх прояву, тобто системи показників для моніторингу (їх ще називають індикаторами), залежить ступінь адекватності оцінки економічної безпеки підприємства існуючої у виробництві реальності і комплекс необхідних заходів щодо попередження та парирування небезпеки, відповідних масштабом і характером загроз.

Форми прояву загроз економічній безпеці на різних рівнях ієрархії організаційно-економічних структур мають відмінності, незважаючи на спільність дії дестабілізуючих факторів в умовах єдиного економічного простору. До числа таких глобальних чинників слід віднести загальний спад виробництва, розлад фінансової системи, зростання соціальної напруженості, криміналізацію суспільства та економіки, подальше ослаблення конкурентоспроможності і т.д.

В якості однієї з цілей моніторингу економічної безпеки підприємства є діагностика його стану за системою показників, які враховують специфічні галузеві особливості, найбільш характерних для даного підприємства і мають для останнього важливе стратегічне значення.

Якщо використовувати подібну методику для побудови системи кількісних і якісних показників економічної безпеки на рівні підприємства, то в неї необхідно включити такі індикатори (природно, даний перелік вимагає його конкретизації для кожного виду виробництва, ранжирування показників на основні та другорядні):

а) індикатори виробництва:

· Динаміка виробництва (зростання, спад, стабільний стан, темп зміни);

· Реальний рівень завантаження виробничих потужностей;

· Частка НДДКР у загальному обсязі робіт;

· Частка НДР в загальному обсязі НДДКР;

· Темп оновлення основних виробничих фондів (реновації);

· Стабільність виробничого процесу (ритмічність, рівень завантаженості протягом певного часу);

· Питома вага виробництва у ВВП (для особливо великих підприємств-монополістів);

· Оцінка конкурентоспроможності продукції;

· Вікова структура і технічний ресурс парку машин та обладнання;

б) фінансові індикатори:

· Обсяг "портфеля" замовлень (загальний обсяг передбачуваних продажів);

· Фактичний і необхідний обсяг інвестицій (для підтримки і розвитку наявного потенціалу);

· Рівень інноваційної активності (обсяг інвестицій в нововведення);

· Рівень рентабельності виробництва;

· Фондовіддача (капіталомісткість) виробництва;

· Прострочена заборгованість (дебіторська і кредиторська);

· Частка забезпеченості власними джерелами фінансування оборотних коштів, матеріалів, енергоносіїв для виробництва;

в) соціальні індикатори:

· Рівень оплати праці по відношенню до середнього показника по промисловості або економіці в цілому;

· Рівень заборгованості по зарплаті;

· Втрати робочого часу;

· Структура кадрового потенціалу (вікова, кваліфікаційна).

Стосовно специфіки підприємства і відповідно до фактичних і нормативними значеннями його техніко-економічних показників і величиною їх відхилення від бар'єрних (порогових) значень індикаторів економічної безпеки стан цього підприємства можна характеризувати як:

а) нормальне, коли індикатори економічної безпеки знаходяться в межах граничних значень, а ступінь використання наявного потенціалу близька до технічно обгрунтованим нормативам завантаження устаткування і площ;

б) передкризовий, коли минається бар'єрне значення хоча б одного з індикаторів економічної безпеки, а інші наблизилися до деякої околиці своїх бар'єрних значень і при цьому не були втрачені технічні і технологічні можливості поліпшення умов і результатів виробництва шляхом прийняття до погроз заходів попереджувального характеру;

в) кризовий, коли минається бар'єрне значення більшості основних (на думку експертів) індикаторів економічної безпеки і з'являються ознаки необоротності спаду виробництва і часткової втрати потенціалу внаслідок вичерпання технічного ресурсу обладнання і площ, скорочення персоналу;

г) критичний, коли порушуються всі (або майже всі) бар'єри, що відділяють нормальний і кризовий стану розвитку виробництва, а часткова втрата потенціалу стає неминучою і невідворотною.

Найбільш високий рівень економічної безпеки підприємства забезпечується максимальним захистом функціональних складових його діяльності.

Під функціональними складовими розуміються всі найважливіші сфери (фінансова, сировинна, кадрова і т.д.) економічної безпеки підприємства, різні за своєю суттю і спрямованості. Ці моменти відображені в таблиці 1.

Таблиця 1

Функціональні складові економічної безпеки фірми (ЕБФ)

 Наіменова-

 ня складу-ляющие ЕБФ Умови ЕБФ Шляхи забезпечення ЕБФ

 Фінансова Раціональне використання основних оборотних коштів, форми його капіталу, оптимізація відсотка виплат по цінних паперах, курсу цінних 6умаг на фондовій біржі. Досягається шляхом: а) формування стратегії виробничої, кадрової, управлінської, кредитної та ін. Політики підприємства; в) практичної реалізації напрямів розробленої стратегії; с) постійного аналізу ефективності проведеної політики.

 Техніко-технологиче-ська Відповідність застосовуваних на підприємстві технологій світовим стандартам, їх конкурентоспроможність і можливість подальшого удосконалення.

 1. Вивчення стану техніко-технологнческой складової безпеки підприємства за результатами дослідження фінансово-господарської документації та технічних даних з підрозділів підприємства.

 2. Складання інструкцій забезпечення техніко-технологічної складової безпеки на певний строк.

 З. Розробка плану щодо забезпечення техніко-технологічної безпеки підприємства.

 Політико-правова Дотримання юридичних вимог фірмою як юридичною особою і її співробітниками. Створення та розробка методики аналізу збитку і дослідження можливих загроз негативних факторів. Розгляд окремих конкретних ситуацій, що створюють проблеми, і розробка шляхів їх вирішення на основі конкретного прецеденту. Консультації фахівців, які не працюють в даній фірмі.

 Інформація Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності фірми, специфічних операцій (прогнозування потенційних загроз економічній безпеці підприємства та ін.). Збір інформації (голосні контакти з джерелами офіційної інформації, негласні контакти з джерелами секретної інформації та ін.}. Опрацювання та сортування добутої інформації (внутрішня картотека та ін.). Аналітична ра6ота з інформацією. Заходи щодо недопущення несанкціонованого доступу до інформації. Інформаційна діяльність за межами фірми (робота над іміджем та ін.).

 Екологічна Оптимізація витрат для дотримання норм екологічних стандартів за технологіями і продукції, що випускається, мінімізація витрат на штрафи за порушення норм екологічного законодавства. Див. Вище

 Силова Гарантії фізичної недоторканності, збереження майна співробітників. силові елементи інформаційної безпеки виробничого об'єкту і створення сприятливого впливу зовнішнього середовища на 6ізнес, стабільність підприємства. Див. Вище

3. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки господарюючого суб'єкта.

В даний час у зв'язку з високою криміналізацією бізнесу, а також значним рівнем корупції в органах державної влади та правоохоронних органах, у всіх галузях бізнесу, так чи інакше, розглядаються і вирішуються питання забезпечення економічної безпеки.

Постійне посилення факторів, що загрожують економічній безпеці та обумовлюють його депресивний розвиток, порушує питання про створення системи моніторингу стану і динаміки розвитку підприємства з метою завчасного попередження небезпеки, що загрожує і вживання необхідних заходів захисту і протидії.

Основні цілі моніторингу повинні бути наступними:

- Оцінка стану і динаміки розвитку виробництва підприємства;

- Виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;

- Визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності впливу загрозливих факторів на потенціал виробництва;

- Прогнозування наслідків дії загрозливих факторів, як на потенціал виробництва, так і на сфери діяльності, забезпечувані продукцією і послугами цього потенціалу;

- Системно-аналітичне вивчення сформованої ситуації і тен- денцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо парирування загроз підприємству.

Моніторинг повинний бути результатом взаємодії всіх зацікавлених служб підприємства. При здійсненні моніторингу повинен діяти принцип безперервності спостереження за станом об'єкта моніторингу з урахуванням фактичного стану і тенденцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних факторів.

Для проведення моніторингу необхідне відповідне методичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення. Зміст і послідовність здійснення моніторингу представлені в табл.2.

Таблиця 2

Зміст і послідовність здійснення моніторингу

 Етап Зміст етапу моніторингу

 1 Ідентифікація підприємства (господарюючого суб'єкта) - об'єкта моніторингу.

 2 Формування системи техніко-економічних показників оцінки економічної безпеки підприємства з урахуванням специфіки його функціонування.

 3 Збір і підготовка інформації, що характеризує стан об'єкта моніторингу.

 4 Виявлення (визначення) факторів, що характеризують перспективні напрямки розвитку підприємства.

 5 Моделювання та формування сценаріїв або стратегій розвитку підприємства.

 6 Розрахунок техніко-економічних показників підприємства на всю глибину прогнозного періоду.

 7 Проведення аналізу показників економічної безпеки підприємства.

 8 Розробка пропозицій щодо попередження і нейтралізації загроз економічній безпеці підприємства.

Викладений методичний підхід та інструментарій аналізу і діагностики стану підприємства дозволяють з достатньою повнотою досліджувати комплекс факторів, що загрожують економічній безпеці підприємства, осмислено і цілеспрямовано організувати і виконати необхідний моніторинг, системно аналізувати динамічно мінливу соціально-економічну ситуацію, проводити техніко-економічне обґрунтування прийнятих управлінських рішень.

В даний час значна увага приділяється такому напрямку у сфері забезпечення економічної безпеки, як конкурентна розвідка (або ділова розвідка, бізнес-розвідка), яка займається збором і обробкою інформації з відкритих джерел, причому з абсолютно легальних позицій.

Один з фахівців у цій галузі, Н.І. Баяндин [[1]] визначає конкурентну розвідку наступним чином: «Конкурентною розвідкою називається діяльність недержавної організації з добування відомостей про наявні та потенційні загрози її існуванню й інтересам за умови дотримання існуючих правових норм».

До основних завдань конкурентної розвідки, здійснюваної в інтересах забезпечення економічної безпеки підприємства можна віднести:

· Маркетингові дослідження;

· Оцінку потенційних клієнтів і партнерів;

· Пошук ринкових ніш;

· Вивчення конкурентів;

· Підбір кадрів;

· Систематизація наявних інформаційних ресурсів та пошук нових.

Теоретично конкурентна розвідка здійснюється на основі відкритих матеріалів (на відміну від промислового шпигунства, який передбачає проникнення в конфіденційну інформацію). За оцінками багатьох фахівців з розвідки, не менш 80-90% використовуваної інформації надходить саме з відкритих джерел, тому з метою забезпечення економічної безпеки необхідно контролювати, яка інформація про господарюючого суб'єкта потрапила у відкриті джерела.

З іншого боку, саме через ЗМІ організовується подача тієї інформації, яку топ-менеджерам або ключовим власникам необхідно довести до зацікавлених користувачів для того, щоб потім отримати запланований ефект (наприклад, викуп акцій у міноритарних акціонерів). У ряді випадків представлена ??інформація може бути і помилковою.

З метою забезпечення економічної безпеки підприємства (організації) досить часто використовується застосування методик оцінки фінансового стану для оцінки контрагентів. Причому оцінка може бути проведена як за інформацією, отриманою з офіційних джерел або від самого контрагента (наприклад, фінансова звітність), так і за інформацією, отриманою у порядку ведення ділової розвідки. Для цього можливе застосування спеціальних програмних продуктів.

Торгово-промислова палата РФ (ТПП) веде активну роботу в галузі забезпечення економічної безпеки, організовуючи і очолюючи ці процеси в ТПП суб'єктів федерації, регіональних ТПП. Одним з найважливіших напрямків діяльності Департаменту економічної безпеки ТПП РФ є створення та ведення реєстру надійних партнерів і створення національного кредитного бюро, з бази даних якого можна за розумну плату отримати інформацію про потенційного партнера.

Це дає можливість невеликим фірмам, яким не під силу створювати службу безпеки, своїми силами, легально отримувати необхідну інформацію, що має сприяти зміцненню економічної безпеки.

Безпосередньо пов'язане із забезпеченням економічної безпеки як держави в цілому, так і господарюючих одиниць і громадян страхову справу. Згідно з внесеними до Закону РФ «Про організацію страхової справи в РФ» змінам, завданнями організації страхової справи є:

· Проведення єдиної державної політики у сфері страхування;

· Встановлення принципів страхування і формування механізмів страхування, що забезпечують економічну безпеку громадян і господарюючих суб'єктів на території РФ.

Одним з напрямків у недержавному забезпеченні економічної безпеки слід визнати участь третейських судів у вирішенні спорів, що випливають з цивільних правовідносин. В даний час Третейські суди створюються і функціонують відповідно до Федерального закону №102-ФЗ від 24.07.2002 «Про третейські суди в Російській Федерації».

Деякі фахівці [[2]] вважають, що в якості недержавних суб'єктів забезпечення економічної безпеки слід розглядати і профспілки, які покликані послідовно проводити в життя політику захисту економічних інтересів працівників, які працюють за наймом, вести боротьбу з безробіттям, домагатися повної зайнятості та поліпшення умов праці . У всьому світі значна роль профспілок у здійсненні інституту соціального партнерства, причому обґрунтована і ефективна політика профспілок щодо реалізації принципів соціального партнерства дозволяє забезпечити участь членів трудового колективу в розробці колективних договорів і угод, в управлінні виробництвом, визначенні гідних умов роботи, оплати праці, встановлення контролю за дотриманням оплати праці.

Таким чином, можна відзначити, що в даний час сформувався ринок послуг в галузі забезпечення економічної безпеки, причому на цьому ринку представлені як комерційні структури, так і некомерційні організації. Підприємства та організації суб'єкт мають можливість здійснити вибір того суб'єкта, якому вони можуть довірити свою економічну безпеку або відповідно до законодавства утворити власну службу.

5. Організація роботи служби економічної безпеки

Серед фахівців існують різні підходи до організації забезпечення економічної безпеки підприємства. Наприклад, на рівні підприємства, на думку В.Абрамова [[3]], економічна безпека забезпечується дієвістю нормативних, організаційних і матеріальних гарантій, а також своєчасним виявленням, попередженням і дієвим припиненням посягань на підприємства, його фінанси, майно, або інтелектуальну власність, ділові зв'язки, технологію, інформацію.

В даний час в основному економічна безпека господарюючих суб'єктів забезпечується шляхом реалізації двох підходів:

· Підхід, попереджуючий загрози;

· Підхід, що реагує на загрози.

Тобто незважаючи на різницю підходів, йдеться про організацію робіт із забезпечення економічної безпеки «своїми силами», без залучення сторонніх фахівців і багато в чому забезпечується контразведивательнимі заходами. Наприклад, велику увагу контразведивательним заходам приділяється в роботах В.Дороніна. [[4]]

Особливе місце в забезпеченні економічної безпеки займають спеціальні служби.

Правову основу функціонування служби забезпечує закон РФ від 11.03.1992 р № 2487-1 «Про приватну детективну і охоронну діяльність в Російській Федерації».

Фінансування служби економічної безпеки (CЕБ) здійснюється з прибутку. Економія на CЕБ, як правило, обертається набагато більшими втратами.

B пpoцecce фyнкціoніpoвaнія cлyжби бeзoпacнocті знaчітeльнyю poль ігpaeт гpaмoтнaя paccтaнoвкa кaдpoв, pacпpeдeлeніe пpaв, пoлнoмoчій і cтeпeні oтвeтcтвeннocті, взaімoдeйcтвіe c пpaвooxpaнітeльнимі opгaнaмі, щo пoзвoляeт oбecпeчіть ee еффeктівнyю paбoтy.

Baжним фaктopoм пoвишeнія еффeктівнocті дeятeльнocті CЕБ являeтcя гібкaя cіcтeмa cтімyліpoвaнія paбoтнікoв в зaвіcімocті oт итoгoв paбoти, биcтpoгo і кaчecтвeннoгo випoлнeніe вcex пocтaвлeнниx зaдaч.

У зaдaчі cлyжби екoнoмічecкoй бeзoпacнocті вxoдіт:

- Пpoгнoзіpoвaніe paзлічниx yгpoз екoнoмічecкoй бeзoпacнocті пpeдпpіятія;

- Виявлeніe, aнaліз і oцeнкa тeкyщіx yгpoз екoнoмічecкoй бeзoпacнocті;

- Плaніpoвaніe і opгaнізaція paбoт пo ycтpaнeнію тeкyщіx yгpoз екoнoмічecкoй бeзoпacнocті і paціoнaлізaція cіcтeми oбecпeчeнія екoнo-мічecкoй бeзoпacнocті;

- Кoopдінaція (coвмecтнo c pyкoвoдcтвoм пpeдпpіятія) дeятeльнocті paзлічниx фyнкціoнaльниx пoдpaздeлeній в cфepe oбecпeчeнія екoнoмічecкoй бeзoпacнocті.

Paбoтa пo oбecпeчeнію екoнoмічecкoй бeзoпacнocті пpeдпpіятія (фиpм) ocyщecтвляeтcя пo cлeдyющім бaзoвим нaпpaвлeніям:

- Зaщітa coтpyднікoв пpeдпpіятія;

- Oxpaнa мaтepіaльниx і фінaнcoвиx pecypcoв;

- Oбecпeчeніe інфopмaціoннoй бeзoпacнocті;

- Oxpaнa інтeллeктyaльнoй coбcтвeннocті фиpм.

Ocoбoe мecтo в oбecпeчeніі екoнoмічecкoй бeзoпacнocті фиpм зaнімaeт зaщітa інтeллeктyaльнoй coбcтвeннocті в чacті cвeдeній, cocтaвляющіx кoммepчecкyю тaйнy. Paзвітіe pинoчниx oтнoшeній ycілівaeт кoнкypeнцію мeждy пpeдпpіятіямі, cтpeмлeніe зaвлaдeть чyжімі ceкpeтaмі.

Oxpaнa кoммepчecкoй тaйни являeтcя нeпpeмeнним ycлoвіeм yпpoчeнія пoзіцій фиpм, виcoкoй пpібилі і cтaбільнocті. Зapyбeжний oпит пoкaзивaeт, щo пpeнeбpeжeніe до цих вoпpocaм мoжeт пpівecті до пoтepe дo 30% виpyчкі oт peaлізaціі тoвapa.

Для збереження комерційної таємниці, забезпечення захисту персоналу і керівництва фірми, забезпечення її інформаційної безпеки необхідно створити відповідну технічну базу.

Технічне забезпечення безпеки фірми передбачає:

- Створення та оснащення контрольно-пропускної системи; забезпечення умов аудіо- та відеоконтролю, а також сигналізації в службових приміщеннях і сигналізаційного огорожі (по периметру);

- Створення аварійної сигнальної безпеки і охоронного освітлення (звичайного, інфрачервоного, фотоспалахів);

- Захист комп'ютерів (паролі, рівні доступу до секретної інформації) та телефонних ліній; забезпечення фізичного захисту (технічне оснащення дозорів, операторів, постів охорони тощо), створення комплексу технічних засобів, що забезпечують перевірку партнерів, контрагентів і т.п.

Перевірка партнерів, контрагентів відіграє важливу роль у забезпеченні безпечної роботи фірм. Економія в цьому плані може призвести до значних економічних втрат. Відсікання ненадійних партнерів є важливою функцією служб економічної безпеки вітчизняних підприємств (фірм).

Реалізація комплексу завдань і напрямів забезпечення економічної безпеки вимагає досить значних фінансових витрат.

За приблизними розрахунками фахівців, витрати на забезпечення організації та ефективної діяльності служби безпеки становлять від 15 до 25% від суми виробничих витрат підприємства.

Слід враховувати, що служби економічної безпеки створюються, як правило, на великих фірмах, оскільки їх створення та функціонування вимагає значних витрат. Малим і середнім доцільно користуватися послугами охоронних фірм.

В рамках комплексного забезпечення економічної безпеки ця служба повинна тісно контактувати в своїй роботі з бухгалтерією, фінансовим відділом, юридичним відділом, підрозділами науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, управління персоналом, збуту і маркетингу в межах їх компетенції.

Надзвичайно важливе місце в системі комплексної економічної безпеки фірми займає група оперативного реагування. Вона може працювати в двох режимах - звичайному і надзвичайному.

При звичайному режимі не виникає серйозних загроз економічній безпеці, йде профілактична робота щодо їх попередження і діяльність всіх підрозділів спрямована на вирішення локальних поточних проблем.

При надзвичайному режимі виникають несподівані загрози з високою або значною тяжкістю наслідків. У цьому випадку створюється група оперативного реагування, що включає найбільш кваліфікованих у даній проблемі фахівців фірми, для її вирішення.

Крім цього, СБ забезпечує взаємодію з іншими структурними підрозділами фірми, від діяльності яких в тій чи іншій мірі залежить стан економічної безпеки фірми.

Служби економічної безпеки ряду підприємств Росії працюють сьогодні в таких основних напрямках, відображених у табл. 3.

Таблиця 3

Заходи щодо забезпечення економічної безпеки підприємств (фірм) і результати їх проведення

 № п / п Найменування заходів Результати реалізації заходів

 1. Вивчення та аналіз законів РФ і регіонів, підзаконних актів, інструкцій і положень, аналітична обробка інформації. Виявлення нестиковок і протиріч у законодавчих актах та нормативно-інструктивних матеріалах з метою мінімізації податків і зборів.

 2. Збір, обробка та аналіз відомостей про зацікавлені в роботі фірми економічних, суспільних і політичних організаціях. Вироблення рекомендацій щодо досягнення компромісних рішень щодо усунення перешкод для розвитку бізнесу.

 3. Вивчення та аналіз інформації про потенційних і діючих партнерах, методах їх поведінки на ринку. Встановлення зв'язків партнерів з організованою злочинністю, корумпованими чиновниками. Виявлення рівня професіоналізації партнерів, психології їхньої поведінки, вживання заходів щодо нормалізації відношенні або з відсікання недобросовісних партнерів.

 4. Збір та аналіз інформації про кримінальних структурах, виявлення агентів цих структур всередині підприємства, їх метою відносно фірми і методах їх роботи. Вироблення механізмів і прийняття контрзаходів проти ОЗУ, в тому числі силових із можливим залученням силових структур (МВС, ФСБ) для протидії криміналу.

 5. Вивчення та аналіз інформації про недобросовісних конкурентів і методах їх діяльності на ринку і всередині підприємства (фірми). Розробка та реалізація механізмів протидії діяльності недобросовісних конкурентів фірми, а також корумпованих чиновників, запобігання позапланових податкових перевірок, шахрайських дій, спроб використання спецслужб.

Нормативні акти та література

Закон РФ «Про приватну детективну і охоронну діяльність в Російській Федерації» від 11.03.1992 р № 2487-1 (в ред. Федерального закону від 10.01.2003 N 15-ФЗ).

Закон РФ «Про безпеку» від 5 березня 1992 N 2446-1 (в ред. Федерального закону від 25.07.2002 N 116-ФЗ).

Указ Президента РФ «Про державну стратегії економічної безпеки РФ» від 29 квітня 1996р. № 608.

Постанова Ради Федеральних Зборів «Про законодавче забезпечення економічної безпеки Російської Федерації» від 8 серпня 1996р. № 327-СФ.

Абрамов В. Комплексна система безпеки підприємництва // Світ безпеки, лютий 2001

Баяндин Н.І. Технології безпеки бізнесу: введення в конкурентну розвідку: Навчально-практіч.пособіе. -М.: МАУП, 2002.

Бендик М.А. Економічна безпека промислового підприємства в умовах кризового розвитку. // Менеджмент в Росії і за кордоном - №2, 2000.

Гусєв В.С. та ін. Економіка і організація безпеки господарюючих суб'єктів. Підручник. -СПб .: ВД «Зачарований мандрівник», 2001.

Доронін А.І. Бізнес-розвідка. -М .: Изд-во «Ось-89», 2002.

Коротков Е.М., Бєляєв О.О. Управління економічною безпекою суспільства // Менеджмент в Росії і за кордоном, №6, 2001

Курс менеджменту: Навчальний посібник / За ред. Д. Д. Вачугова - Ростов-на-Дону: Изд-во «Фенікс», 2003.

Шаваєв А. Г. Система боротьби з економічною розвідкою - М .: Видавничий дім «Правова просвіта», 2000.

[1] Баяндин Н.І. Технології безпеки бізнесу: введення в конкурентну розвідку: Навчально-практіч.пособіе. -М.: МАУП, 2002.

[2] Коротков Е.М., Бєляєв О.О. Управління економічною безпекою суспільства // Менеджмент в Росії і за кордоном, №6, 2001

[3] Абрамов В. Комплексна система безпеки підприємництва // Світ безпеки, лютий 2001

[4] Доронін А.І. Бізнес-розвідка. -М.: Изд-во «Ось-89», 2002.

© 8ref.com - українські реферати
8ref.com