Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Розвиток спільнот в єдиний європейський ринок - Економіка

Розвиток спільнот в єдиний європейський ринок

До початку 70их років стало ясно, що основні вимоги, пов'язані зі створенням єдиного митного союзу і формуванням спільного ринку були в основному виконані. Необхідно було намітити подальші рубежі співробітництва.

Однак спільноти зіткнулися з гострим світовою фінансовою та економічною кризою початку 70их. У цих умовах основна увага країн Європейських співтовариств було зосереджено на подоланні саме економічних і фінансових труднощів, з чим спільнотам вдалося впоратися.

На початку 80х років постало питання про програмування подальшого розвитку процесу інтеграції. Під керівництвом де Лора була створена спеціальна комісія, яка підготувала збірку проектів і пропозицій про перехід від загального до єдиного внутрішнього ринку. Суть цих пропозицій, їх головна мета - ліквідація перешкод і бар'єрів на шляху вільного руху товарів, послуг, робочої сили і капіталів. У цих умовах необхідно було врегулювати величезне число технічних, кількісних і якісних проблем. Було також вирішити і ряд проблем інституціонального характеру, наприклад, розширити юрисдикцію Європейських співтовариств.

Для виконання цих завдань було вирішено скликати міжурядову конференцію, яка і підготувала до підписання новий документ - Єдиний європейський акт (ЕЕА). ЕЕА - це установчий договір, що містить зміни та поправки, що вносилися в діючі акти європейських співтовариств. Він був прийнятий в 1986 році і досить чітко сформулював трьохетапну програму побудови єдиного внутрішнього ринку. Воно мало бути завершено до початку 1992 року. ЕЕА також підтвердив і закріпив розширення сфери ведення співтовариств. Їх повноваження тепер поширювалися також на захист навколишнього середовища, розширення співпраці в соціальній сфері, наукові дослідження та створення новітніх технологій, захист прав споживачів. До підписання ЕЕА Європейські співтовариства в тій чи іншій мірі здійснювали ці повноваження за рішеннями Європейського суду (він посилався на ст.235 договору про ЄЕС, яка дозволяла вживати заходів, прямо не передбачені цим договором, але необхідні для досягнення цілей).

Підсумовуючи економічні положення нового документа, потрібно звернути увагу на те, що вони повинні були забезпечувати перехід до нового етапу співпраці, тобто до єдиного економічного і валютного союзу (ЄВС).

Що стосується інституціоналізації, то відбувається формалізація діяльності Європейської Ради (тобто зустрічі глав держав і урядів). Європейська рада стає головним і провідним органом співтовариств. Цікаво відзначити той факт, що Європейська Рада ні в цьому, ні в наступних актах не був названий інститутом Європейських співтовариств. Справа в тому, що до числа інститутів відносять інстанції з правом прийняття юридично обов'язкових актів, а Європейська Рада мислився в першу чергу як орган політичної співпраці з політичними, а не юридичними рішеннями. Це відрізняє статус Ради і статус його рішень. Він ніби виділений особливо, не включений в систему інститутів, хоча за характером своїх рішень рада відіграє важливу роль.

Інші зміни в інституційні структури співтовариств:

Демократизація в процедурі прийняття рішень - Європарламент отримав доступ до прийняття рішень по ряду питань;

-на основі ЕЕА розширюється сфера прийняття рішень у Раді кваліфікованою більшістю голосів;

-був внесено низку інших змін: уточнювалася процедура прийняття нових членів до складу Європейських співтовариств, також уточнювалися умови членства, були прийняті рішення про розширення юрисдикції та уточнення структури Суду Європейських співтовариств.

ЕЕА містив рішення, які виходили за рамки 3х попередніх договорів (відповідно ЄСВС, Євратом та ЄЕС). ЕЕА передбачав відповідні зобов'язання з координації зовнішньої політики, намітив контури прийняття рішень в сфері ВП.

ЕЕА, звичайно, не вирішував всіх питань створення економічного, валютного і політичного союзів, але він передбачав скликання міжнародної конференції на виконання ЕЕА. Така конференція була скликана і їй був підготовлений договір про Європейський Союз (ЄС). Цей договір був підписаний 7го лютого 1992 року в Маастріхті і відповідно отримав назву "Маастрихтський договір" (МД). Його ратифікація пройшла далеко не безболісно, процедура затяглася, але в кінцевому підсумку всі члени співтовариств схвалили договір, і він набув чинності з листопада 1993 року.

Головне, що характеризує цей договір: він оформив і поклав початок існуванню Європейського Союзу. Згідно МД Європейський Союз заснований на Європейських співтовариствах, доповнених політиками і формами співробітництва, передбаченими цим договором.

Про які політиках і формах співробітництва йшлося? Йшлося про 2ух нових важливих сферах співробітництва держав-членів Європейських співтовариств:

1) співробітництво у сфері вироблення і проведення єдиної ВП і політики безпеки;

2) співробітництво в сфері юстиції та внутрішніх справ.

Що стосується співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ, то ця загальна формулювання було деталізована в Амстердамському договорі (в ньому це сформульовано як "співробітництво поліції і судів у кримінально-правовій сфері ").

Та структура ЄС, яка закріплена в МД отримала назву структури" трьох опор ":

-1ую опору утворюють Європейські співтовариства;

-2ую - співпраця у сфері вироблення і проведення єдиної ВП і політики безпеки;

-3юю - співпраця поліції та судів у кримінально-правовій сфері (як сформульовано в Амстердамському договорі).

У сфері економічного і соціального розвитку основне завдання, яке визначається МД - це завдання створення економічного і валютного союзу (ЕВС). В економічній сфері - це зростання економічного єднання, співробітництва та згуртованості. У валютній сфері - це створення єдиного валютного союзу. Валютний союз належало створити не пізніше 1 січня 1999 з введенням єдиної валюти (євро) і включенням в союз держав, що відповідають вимогам ЄС (Греція цим вимогам не відповідала; Англія, Ірландія і Данія відразу висловили не зовсім позитивне ставлення до єдиного валютного ринку, вони пізніше і не увійшли в нього).

Тут виникла проблема: чи не буде одностайності при прийнятті рішень про ЕВС. В цьому випадку закріплюється цікава концепція т.зв. "Просунутого" розвитку, тобто певну кількість держав всередині союзу можуть піти шляхом прискореного розвитку і формування структур, і в такому прискореному розвитку можуть брати участь не всі держави-члени ЄС. Ця концепція стосувалася не тільки валютного союзу, але і Шенгенських угод, що допомогло їх інкорпорації в Амстердамський договір.

Інша не менш важлива проблема, яка виникла із створенням ЄС - це проблема гетерогенності членів союзу. Право Європейських співтовариств повністю зберегло свою значимість, однак з появою 2ий і 3ей опор право співтовариств не могло автоматично бути поширене на ті сфери співробітництва, які відносяться ко 2ий і 3ей опорам. Це знайшло вираження в тому, що рішення, прийняті в рамках 2ий і 3ей опор, будучи обов'язковими для держав-членів, не були нормами прямої дії. Ще один важливий момент: на сферу співробітництва в рамках 2ий і 3ей опор не поширюється юрисдикція Суду Європейських співтовариств.

Проте, хоча багато хто встиг розкритикувати МД за те, що він створив ЄС шляхом створення нових невизначених структур, європейська інтеграція зробила новий важливий крок вперед.

МД містить ряд важливих положень і постанов, що стосуються порядку функціонування інститутів. Тепер передбачена єдина інституціональна система союзу, були уточнені питання громадянства громадян в рамках союзу та ін.

Проте в самому тексті МД було записано необхідність скликання нової міжнародної конференції. До моменту підписання МД до складу ЄС входило 15 держав, були розпочаті переговори про вступ в союз ще 5ти держав. Таке розширення союзу вимагало внесення коректив в механізм управління. У 1996 році скликана конференція підготувала установчий документ, який був підписаний в липні 1997 року в Амстердамі і отримав назву "Амстердамський договір" (АТ).

Амстердамський договір в даний час знаходиться в процесі ратифікації. Він повинен бути підписаний всіма членами союзу.

Деякі новели, які вносить АД в розвиток ЄС:

(Потрібно зазначити, що головне питання - перегляд інституційної структури ЄС - НЕ вдалося вирішити. Крім того. В рамках Комісії ЄС представлені всі держави-члени союзу; зараз в Комісії всього 20 місць: по 2 місця отримали великі держави. Необхідно було вирішити дуже серйозну для ряду держав проблему: забезпечити представництво всім державам-членам, що не роздуваючи склад Комісії. З цього питання домовитися також не вдалося.)

Домовилися лише про те, що кількість депутатів Європарламенту не перевищуватиме 700 осіб. АД також вніс зміни в процедуру прийняття рішень, помітно спростивши її, що мало неабияке значення.

Якщо говорити про найбільш великих досягненнях АТ, то це намітилася коммутарізація 2ий і 3ей опор, тобто поширення на деякі рішення в рамках 2ий і 3ей опор права Європейських співтовариств і юрисдикції Суду Європейських співтовариств (тобто вони стають нормами прямої дії).

Уточнена структура і система інститутів валютного союзу, Європейський центральний банк (ЄЦБ) отримує право видання нормативних актів.

Щодо прав і свобод громадян ЄС: союз перетворюється на "простір свободи, безпеки та справедливості, в рамках якої вживаються заходи з підвищеною захист прав, свобод та інтересів громадян ".

Ратифікація АД сприятиме подальшому розвитку інтеграції всередині союзу.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайта http://www.zakroma.narod.ru/
Підвищення платоспроможності підприємств України з позиції ТОВ "Таргет"
План Вступ.. 3 1. Поняття платоспроможності і значення її оцінки.. 4 1.1. Теоретичні основи аналізу платоспроможності підприємств. 4 1.2. Методика розрахунку показників платоспроможності 8 2. Аналіз платоспроможності підприємства.. 14 2.1. Характеристика фінансового-господарської діяльності

Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів
Зміст Вступ...4 1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів - важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві...8 2. Визначення ефективності використання

Підвищення економічних показників з урахуванням сезонних коливань в умовах шахти "Добропільська"
Міністерство освіти і науки України НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНИВЕРСТИТЕТ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ Факультет фінансово-економічний Кафедра економічної кібернетики й інформаційних технологій ДИПЛОМНА РОБОТА на присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня "магістра" за фахом 7.050102 "Економічна

Перспективи розвитку благодійних фондів у сучасних російських умовах
ДИПЛОМНА РОБОТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Благодійного фонду В СУЧАСНИХ РОСІЙСЬКИХ УМОВАХ Зміст Введение...3 Глава 1.Теоретические основи корпоративної соціальної відповідальності ... 8 1.1.Понятие, сутність соціальної політики та корпоративної соціальної ответственности...8 1.2.Прінціпи корпоративної

Персонал і напрямки підвищення ефективності його використання
МІНІСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНІЮГОСУДАРСТВЕННОЕ освітні установи ВИЩОЇ ОСВІТИ Московський авіаційний інститут (Державний технічний університет) «МАИ» Філія «Зліт» Факультет «Економіка і управління на підприємстві» Кафедра «Економіка і управління на підприємстві» Навчальна дисципліна - Економіка предпріятіяКУРСОВАЯ

Психологія кольору в рекламі
Колір може залучати і відштовхувати, вселяти почуття спокою і комфорту або збуджувати і турбувати. Кольори звертаються до почуттів, а не до логіки людини. Достовірно встановлене, що кожний колір викликає підсвідомі асоціації. Рудольф Іванович Мокшанцев Психологами встановлено, що урівноважена

Передліцензійні угоди
Передліцензійні угоди У тривалому процесі підготування й укладання договорів про передачу технології певне місце займає початковий період входження розроблювача до цього процесу. З одного боку, власник інтелектуальної власності, намагаючись зацікавити партнера, хотів би при цьому зберегти

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати