Головна
Банківська справа  |  БЖД  |  Біографії  |  Біологія  |  Біохімія  |  Ботаніка та с/г  |  Будівництво  |  Військова кафедра  |  Географія  |  Геологія  |  Екологія  |  Економіка  |  Етика  |  Журналістика  |  Історія техніки  |  Історія  |  Комунікації  |  Кулінарія  |  Культурологія  |  Література  |  Маркетинг  |  Математика  |  Медицина  |  Менеджмент  |  Мистецтво  |  Моделювання  |  Музика  |  Наука і техніка  |  Педагогіка  |  Підприємництво  |  Політекономія  |  Промисловість  |  Психологія, педагогіка  |  Психологія  |  Радіоелектроніка  |  Реклама  |  Релігія  |  Різне  |  Сексологія  |  Соціологія  |  Спорт  |  Технологія  |  Транспорт  |  Фізика  |  Філософія  |  Фінанси  |  Фінансові науки  |  Хімія

Економiчна ефективнiсть виробництва зерна - Ботаника и сельское хозяйство

ПЛАН

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи економічної ефективності виробництва та переробки зерна.

1.1. Сутність економічної ефективності виробництва і переробки зерна та об'єктивна необхідність її підвищення.

1.2. Методичні основи дослідження економічної ефективності зернового господарства.

Розділ ІІ. Сучасний стан виробництва та переробки зерна та рівень його ефективності в кооперативі "Україна".

2.1. Оцінка природо-кліматичних умов господарства та їх рівня використання.

2.2. Структурна характеристика матеріально-технічної бази виробництва та переробки зерна.

2.3. Агросервісне забезпечення та обслуговування виробництва зерна і зернопродуктів.

2.4. Економічна ефективність виробництва і переробки зерна.

Розділ ІІІ. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності виробництва та переробки зерна.

3.1. Реформування земельно-майнових відносин.

3.2. Удосконалення механізму економічних взаємовідносин в господарстві.

3.3. Запровадження прогресивних технологій вирощування зернових.

3.4. Економічний механізм стимулювання підвищення ефективності виробництва та переробки зерна.

Висновки та пропозиції
ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи економічної ефективності виробництва та переробки зерна

1.1. Сутність економічної ефективності виробництва і переробки зерна та об'єктивна необхідність її підвищення

1.2. Методичні основи дослідження економічної ефективності зернового господарства

Розділ ІІ. Сучасний стан виробництва та переробки зерна та рівень його ефективності в кооперативі «Україна»

2.1. Оцінка природо-кліматичних умов господарства та їх рівня використання

2.2. Структурна характеристика матеріально-технічної бази виробництва та переробки зерна

2.3. Агросервісне забезпечення та обслуговування виробництва зерна і зерно продуктів

2.4. Економічна ефективність виробництва і переробки зерна

Розділ ІІІ. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності виробництва та переробки зерна

3.1. Реформування земельно-майнових відносин

3.2. Удосконалення механізму економічних взаємовідносин в господарстві

3.3. Запровадження прогресивних технологій вирощування зернових

3.4. Економічний механізм стимулювання підвищення ефективності виробництва та переробки зерна

Висновки та пропозиції

Література

ВСТУП

Стан економіки аграрного сектора зумовлює активізацію пошуку шляхів виходу з економічної кризи та розвитку підприємницької діяльності.

Головною метою економіки АПК є формування конкурентоспроможного аграрно-промислового виробництва, спрямованого на вирішення політичних, соціальних, економічних завдань та забезпечення продовольчої безпеки країни. Зернове господарство в майбутньому має посісти пріоритетне місце а економіці держави. Виходячи з цього визначається і рівень виробництва зерна, який би задовольняв потреби внутрішнього попиту і забезпечував зростання експортного потенціалу. На 2010р. визначений обсяг виробництва становить 40млн.т. Ринок зерна в Україні, з точки зору формування товарних ресурсів, докорінно відрізняється від західно-європейської моделі. Ці відміни зумовлює тип підприємства, а саме його багатогалузевість (крім фермерських господарств), де 70% вирощеного врожаю залишається у товаровиробника на господарські потреби (насіння, корми, натуральну оплату та ін.). Характерна риса сучасного ринку - обмеженість як попиту, так і пропозиції. Тому склалася така усереднена структура реалізації зерна, яку можна вважати типовою для останніх трьох років:

-   за каналами реалізації: заготівельним організаціям продано 15% населенню через систему громадського харчування (включаючи продаж і видачу натурплати) - 29, на ринку 23, за бартерними угодами - 33%;

-   за структурою продукції: пшениця вся - 66% від загального обсягу реалізованого зерна, ячмінь - 16,6, жито - 4, просо, гречка - 2, кукурудза - 8, овес - 1,2 і зернобобові - 1,4%.

Зіставлення цих середніх показників відносно окремого господарства, району, регіону дає уяву про його місце з позиції повноти використання можливостей на ринку.

Кінцевий результат (прибуток) залежить насамперед від обсягу вирощеного зерна (пропозиція), обсягу реалізованої продукції, її структури та собівартості. Не беручи до уваги низьку загальну закупівельну ціну зерна (154,2грн, т), цінова кон'юнктура 1999р. за окремими того видами суттєво різнилася і становила: щодо пшениці - 158грн., жита - 165,7, проса - 175,7, гречки - 285, кукурудзи - 140,3, ячменю - 125,7, вівса - 141,2, зернобобових - 192,1грн. за 1т.

Проблема збільшення виробництва зернових культур - стратегічна мета АПК держави, що зумовлює необхідність визначення його раціональної структури як з точки зору використання агрокліматичного потенціалу, так і щодо кон'юнктури ринку.

Виходячи з цього тема дипломної роботи є актуальна.

Мета дослідження є обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності виробництва і переробки зерна.

Основними завданнями дипломного дослідження є:

-   обґрунтування теоретичних основ економічної ефективності виробництва і переробки зерна;

-   оцінка сучасного стану виробництва і переробки зерна та рівня його ефективності в кооп "Україна";

-   наукове обґрунтування і розробка організаційно-економічного механізму підвищення ефективності виробництва і переробки зерна.

Наукова новизна результатів проведеного дослідження полягає в уточненні методики земельно-майнових відносин, в обгрутнуванні механізму економічних взаємовідносин і стимулювання підвищення ефективності в сфері виробництва і переробки зерна.

Практична цінність результатів дипломного дослідження полягає в підвищенні економічної ефективності виробництва і переробки зерна в інтегрованих формуваннях на основі використання прогресивних технологій виробництва і переробки зерна.

Дипломна робота викладена на 86 сторінках, включає вступ, 3 розділи, висновки і пропозиції, 17 таблиць, 1 діаграму.

Список використаної літератури включає 17 джерел.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА

 

1.1 Сутність економічної ефективності виробництва і переробки зерна та об'єктивна необхідність її підвищення

Становлення України на шлях ринкових відносин докорінно змінює мету і завдання сільськогосподарського виробництва. Якщо в умовах планової економіки основною метою виробництва було виконання плану, то у ринковій - одержання максимального прибутку. основою виробництва стає приорітет споживачів і кон'юнктура ринку. Тому виробництво продукції орієнтується на ринок - на задоволення потреб споживачів та одержання максимального прибутку.

Воно й не дивно, адже Україна має надзвичайно сприятливі агрокліматичні умови для виробництва зерна. На початку нинішнього століття Україна була одним із найбільших у світі експортерів зерна. Після Другої Світової війни українське зерно відігравало важливу роль у задоволенні попиту у бувшому Радянському Союзі. В останні десятиріччя радянської єри потенціал виробництва зерна був набагато вищим, аніж дозволяло реалізувати централізоване планування. Тому багато спостерігачів очікували (а деякі побоювалися), що після звільнення з-під державного планування Україна швидко приєднається до Аргентини, Австралії, країн світових лідерів - експортерів зерна. Всупереч таким сподіванням виробництво зерна в нашій країні різко скоротилось з початку процесу переходу до ринкової економіки (рис.1).

Рисунок 1. Виробництво зерна в Україні у 1986-1999 роках (млн. тонн).

Середньорічне виробництво зерна зменшилось із 47,4 млн.тонн у період з 1986 по 1990 рік до 36,4 млн.тонн у 1991-1998 рік. Іншими словами, за останній період середній випуск становив на 11 млн.тонн менше, ніж у минулому. Виробництво скоротилося майже до 35,5 млн.тонн у 1999 році.

Фактичний рівень виробництва зерна вражає ще більше, якщо порівняти його з тим, чого можна досягти, використовуючи стандартні технології. За скромними оцінками можна було б зібрати близько 63 млн.га зернових площ України. Це майже на 25 млн.тонн на рік більше, ніж було зібрано в минулі роки.

Чому ситуація в нашій країні постійно погіршується, а не поліпшується? В Україні можна звідусіль почути стандартне пояснення, що бракує капітальних вкладень. Через обмежені ресурси, підприємства мають недостатньо доступу, чи взагалі не мають його до коротко-термінових кредитів, необхідних для закупівлі основних ресурсів. Тому використання добрив, гербіцидів, пестицидів та інших дуже скоротилося з початку перехідного періоду. Довгострокові інвестиції і технічне забезпечення виробництва також скоротилося.

Урядові не тільки не вдалося створити необхідний механізм для збільшення інвестицій у виробництво зерна, але й не зроблено вирішальних кроків до маркетингу зерна. Маркетинговий ланцюжок є важливим для товарів, що продаються на міжнародному ринку: таких, як зерно, тому, що він формує зв'язок між світовим та внутрішнім ринком.

"Зернові" ресурси, що створюються сільськогосподарськими підприємствами в Україні, мають сполучатися з багатьма послугами маркетингового ланцюжка, перш, ніж потенційні покупці на світовому ринку захочуть та будуть у змозі купити його. Ці послуги включають очищення, сертифікацію та класифікацію, зберігання та транспортування з підприємств до експортного порту.

У ринкових умовах ефективність продукції виробництва продукції тієї чи іншої галузі визначає її конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, тобто здатність до розширеного відтворення, зростання обсягів виробництва, збільшення кількості робочих місць, підвищення заробітної плати та інше. У цілому ефективність - це соціально-економічна проблема, позитивне вирішення якої зумовлює розвиток продуктивних сил і стан суспільства.

Економічна ефективність виражена у вартісних одиницях продукції входу і виходу, що виражається у грошах:

Економічна ефективність може перевищувати 100% і має бути такою для успішної економічної діяльності підприємств. З економічної точки зору існування підприємств можливе при економічній ефективності понад 100%.

Методичний підхід до визначення показників економічної ефективності виробництва продукції зерна в селянських господарствах грунтується на принципі розрахункової вартості, який передбачає застосування ринкових цін при обчисленні витрат матеріально-технічних ресурсів і послуг, що використовуються у процесі виробництва. Це дозволяє визначити та проаналізувати собівартість виробництва конкретних видів продукції.

Зернове господарство аграрної держави за своїм потенціалом відкинуто до рівня 60-х років, а з ним і сільське господарство в цілому. Така всеохоплююча "дезорганізація" виробництва не може бути приведена в норму завдяки якомусь одному магічному рішенню. Навпаки "післядія" всіх нагромаджених негативних чинників матиме свої наслідки протягом ближчих років навіть з умови термінових і значних змін у відношенні держави та аграрного сектора. Проблема виходить за рамки суто однієї галузі, оскільки Україна займає певне (і не останнє) місце у світовому співтоваристві на ринку зерна. В стратегічному плані Україна втратила потенційні позиції щодо зовнішнього ринку зерна і можливість самофінансування галузі за рахунок експорту. Не зовсім вірно приписувати падіння виробництва зерна в Україні та обсягів експорту недостатній кількості капіталу та техніки. Хоча ці проблеми справді існують проте вони є лише симптомами загального економічного клімату та невдалого політичного курсу, що є результатом повільного впровадження чи навіть відсутності реформ. Для того щоб збільшити виробництво зерна та його експорт для економічного добробуту України в цілому, треба прийняти кілька політичних заходів. Ці заходи включають:

1) Лібералізацію українського ринку землі. Якщо не вдасться подолати політичного опору продажу землі, то принаймі треба ввести довгострокову оренду землі. Одужання сільського господарства залежить від економічного впливу з боку функціонуючого земельного ринку.

2) Демонополізація структур ринку зерна. Державні підприємства, що надають послуги з реалізації зерна - такі, як зберігання ще не стали приватними, тому мають бути приватизовані якнайшвидше. Більше того - держава має позбавитися своєї частки у приватизованих підприємствах. Ці кроки дозволяють створити приватні утворення, здатні приймати рішення, реформувати свою структуру й підвищити ефективність. Далі треба зробити кроки до посилення конкуренції між підприємствами, що займаються маркетингом зерна.

Без розвитку зернового виробництва неможливо спеціалізувати економічні райони на виробництві технічних культур, продукції твариництва, розвивати інші галузі рослинництва. Тому ця галузь займає найбільшу питому вагу в посівах сільськогосподарських культур. Багато зернових культур вирощують як сировину для виробництва спирту, крохмалю та іншої продукції.

Зерно добре зберігається, тому особливе значення має для створення державного резерву продуктів і кормів. Більшість видів сільськогосподарської продукції, призначеної для реалізації, а також ту, що залишається у господарстві, доводять до певних кондицій. Зокрема зерно після зберігання підсушують і доочищають. Продукція, яка залишається для внутрішньогосподарських потреб, вимагає належних умов зберігання, що запобігає її втратам.

Заготівлю зерна здійснюють в основному підприємства хлібопродуктів, на які покладено функції його приймання, розміщення, зберігання і поліпшення якості. В їх функції входить також обмін і виконання насіннєво-позичкових операцій, виробництво борошна, крупи, комбікорму тощо, та забезпечення реалізації всіх видів хлібопродуктів, включаючи комбікорми, вироблені на комбікормових заводах, які функціонують при хлібоприймальних підприємствах.

Здійснення цих функцій передбачає приймання, відпуск, транзитно-розрахункові операції, зберігання, сушіння зерна, обробку хлібопродуктів. Для кожної операції розроблено відповідні коефіцієнти, за допомогою яких з вищенаведених операцій утворюють узагальнені показники: з перших чотирьох-комплексний вантажооборот а інтеграція всіх перерахованих - загальний комплексний вантажооборот. За допомогою цих узагальнених показників можна планувати і оцінювати роботу хлібоприймальних підприємств, зокрема розраховувати продуктивність праці і фондовіддачі, витрати матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на одиницю продукції, доходи підприємства.

Хлібоприймальне підприємство повинно стежити за тим, щоб усі операції по прийманню, переробці та відвантаженню хлібопродуктів були економічно обґрунтовані. Зокрема встановлюють повноту використання можливостей приймання зерна від виробників безпосередньо на зернопереробні підприємства та завезення хлібопродуктів окремим споживачам транзитом, минаючи перевалочні пункти, а також якість зерна, відвантаженого із складів підприємства. Обсяги сушіння та обробки зерна значною мірою залежать від організації цих робіт у господарствах, а також від метеорологічних умов конкретного року. Тому при аналізі виконання плану за цими операціями враховують якість зерна, яке надійшло на хлібоприймальне підприємство, ефективність використання потужності наявних зерносушарок і зерноочисних машин. На хлібоприймальних пунктах треба постійно аналізувати такі показники: наявність сирого і вологого зерна, що потребує сушіння, наявність і ступінь його засміченості, випадки самозагорання хлібопродуктів, відповідність якості останніх встановленим нормам, зараженість зерна та продуктів його переробки амбарними шкідниками. Особливу увагу в процесі аналізу необхідно на підготовку технічної бази до приймання нового врожаю, оскільки період заготівлі зерна є найбільш напруженим у роботі хлібоприймального підприємства. Крім того, для ефективної роботи останнього значну увагу приділяють правильному розміщенню зерна для зберігання, що забезпечує успішне виконання плану всіма ділянками, пов'язаними з обробкою зерна: приймання, сушіння, доочищення, зберігання і відпуск. Правильне розміщення сприяє раціональному використанню наявних потужностей, зниженню витрат обігу, підвищенню ефективності роботи підприємства. Для забезпечення раціонального розміщення зерна на складах хлібоприймального підприємства розробляють відповідний план, згідно з яким забороняється зберігати в одному приміщенні зерно різних культур та різної якості: сире та сухе, заражене кліщем і не заражене, засмічене і чисте, сортове і рядове. Передбачають, щоб вологе зерно зберігалося на складах, обладнаних активною вентиляцією, або ближче до зерносушарок, а призначене до відправлення - в прирейкових і портових складах. Коли аналізувати діяльність переробних підприємств, необхідно встановлювати з одного боку, наскільки їх потужність дозволяє своєчасно переробляти сільськогосподарську сировину господарств, що входять в зону їх обслуговування, з іншого - ритмічність надходження сировини на переробні підприємства. Якщо потужності переробних підприємств не дозволяють своєчасно переробляти всю сировину, то управління регіонами АПК повинно знайти можливість збути продукцію на інші підприємства за межі регіону або допомогти створити

Повний текст реферату

Риторика масової комунікації
Кемеровський Державний Університет Кафедра Риторики і Стилістики РЕФЕРАТ Риторика масової комунікації ЗМІСТ Введення Розділ 1. З історії газетної мови Розділ 2. Газетна мова в сфері комунікації Висновок Список літератури ВВЕДЕННЯ Риторика - мистецтво мови, мистецтво слова. Риторика - майстерне,

Репортаж на сторінках газети
САНКТ-ПЕТЕРБУРГСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет журналістики Кафедра сучасної періодичної преси Репортаж на сторінках газети Курсова робота студентки 1 курсу в.о. Якушенковой Екатеріни Перевірила: Павлушкина Наталья Анатольевна м. Санкт-Петербург 2008 Зміст Введення. 3 Розділ I. Современний

Реклама в друкарському ЗМІ: хто сьогодні формує аудиторії?
Тема: Реклама в друкарському ЗМІ: хто сьогодні формує аудиторії? Реклама сьогодні проникла у весь ЗМІ, використовуючи єдиний інформаційний простір, що не може не позначатися на обох. Світова практика показує, що функціонально ЗМІ найбільш пристосований для реалізації потреби в рекламі, найбільш

Редакторський аналіз статті "Брат динозавра - крокодил"
МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДРУКУ ФАКУЛЬТЕТ КНИЖКОВОЇ СПРАВИ І РЕКЛАМИ Технологія редакційно-видавничого процесу КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2 Москва 2004Введение Стаття, запропонована для робочої рецензії - «Брат динозавра - крокодил» - призначена для науково-популярного збірника «Чоловік і

Значення мінеральних речовин в годівлі тварин
Міністерство аграрної політики України Харківська державна зооветеринарная академія Кафедра годівлі і кормопроизводства Реферат на тему: Значення мінеральних речовин в годівлі тварин Харків 2007 План 1. Значення макроэлементов в годівлі тваринних 2. Кислотно-лужне співвідношення в кормах 3.

Зернові корми в годівлі свиней
МІНІСТЕРСТВО селькя ГОСПОДАРСТВА ФГТУ ВПО «Ульяновська державна сільськогосподарська академія» Курсова робота Зернові корми та побічні продукти їх переробки в годівлі свиней Ульяновськ 2009 Зміст Введення 1. Зернові корми в годівлі свиней 1.1 Особливості травлення та обміну речовин у свиней

Землеробство і рослинництво
МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ Воронежський державний аграрний університет ім. К.Д. Глінки Кафедра землеробства Контрольна робота по дисципліні «Технологія виробництва продукції рослинництва» Виконала: Студентка - заочница Е-1 групи 1-А Попова Юлія Дмитрівна

© 2014-2022  8ref.com - українські реферати